Ярослав Ждан (псевдо: «Острий»; 1921/1922, м. Чесанів, тепер Любачівський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща — 10/23 квітня 1944) — український військовик, командир загону (куреня) «ім. Б. Хмельницького» («Прилуцького» загону) ВО «Заграва» УПА-Північ.
Ярослав Ждан | |||||
---|---|---|---|---|---|
Сотник | |||||
Загальна інформація | |||||
Народження | 1921 або 1922 м. Чесанів, тепер Любачівський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща | ||||
Смерть | 10 квітня 1944 між селами Берестовець і Жильжа, Костопільський район, Рівненська область (одна із версій) | ||||
Національність | українець | ||||
Псевдо | «Острий» | ||||
Військова служба | |||||
Приналежність | Українська держава (1941) ОУН | ||||
Вид ЗС | УПА | ||||
Формування | УПА-Північ | ||||
Командування | |||||
| |||||
Життєпис
Народився близько 1921 чи 1922 року у Чесанові (нині місто в Підкарпатському воєводстві Польщі). За іншою версією є уродженцем Перемишля. Здобув неповну середню освіту. У 1930-ті роки навчався у , де долучився до ОУН. У 1939—1941 роках перебував за кордоном, за іншими даними — у Генеральній губернії.
У липні 1941 року у складі похідних груп ОУН прибув на Рівненщину. Був вишкільним інструктором підстаршинської школи ОУН у Клевані. Проте у грудні 1941 року заарештований німецькою жандармерією у Рівному. До жовтня 1942 року ув'язнений у Рівненській в'язниці. У лютому 1943 року призначений чотовим у першій сотні УПА на Поліссі. Саму сотню очолював Григорій Перегійняк («Коробка»), а після загибелі Перегійняка — Никон Семенюк («Ярема»). У березні 1943 року у чоті «Острого» було 30 бійців, підрозділ діяв на теренах Олександрійського району. 25 квітня 1943 року призначений командиром окремого відділу. З травня 1943 року — член Штабу 1-ї групи УПА. Влітку 1943 року у Костопільському районі створює та стає на чолі сотні. У липні 1943 року його сотня разом зі сотнею «Юрка» Дубенського куреня мала бій з радянським партизанським загоном Антона Одухи. Сотня «Острого» охороняла Головний військовий штаб і старшинську школу УПА «Дружинники». У жовтні 1943 року сотня перетворена на курінь під назвою «Костопільський». У листопаді 1943 року «Острий» стає командиром загону (куреня) «ім. Б. Хмельницького» у складі ВО «Заграва» УПА-Північ.
У січні 1944 року очолює загін «Прилуцький» групи «Заграва». За висновком дослідника Олександра Дарованця, насправді цей «Прилуцький» загін — це перейменований та реорганізований у другій половині березня або на початку квітня 1944 року загін «ім. Б. Хмельницького». Зміна назви та переформування загону були пов'язані, з одного боку, з проходженням у січні-березні 1944 року через Волинь та Полісся (з північного сходу на захід) радянсько-німецького фронту, а з іншого — через плани командування УПА, які передбачали послати у східні терени України похідні підрозділи з метою підняття там антирадянського повстання. Під час переходу фронту у січні-лютому 1944 року у підрозділі Ждана було 2 сотні, у яких налічувалося 240 осіб, але незабаром їх стало 5 з чисельністю у 600 бійців. Разом зі своїм загоном брав участь у частих зіткненнях проти військ НКВС. За деякими даними у березні 1944 року загін «Прилуцький» передано від групи «Заграва» до складу групи «Тютюнник», але за звітами УПА це відбулося у серпні 1944 року, тобто вже після смерті Ждана.
Відповідно до листа шефа військового штабу групи «Заграва» Дмитра Корінця («Д. Дмитречка», «Бористена») від 6 квітня 1944 року, командир загону «ім. Остапа» на псевдо «Лебедин» мусив передати командування своїм підрозділом Ярославу Ждану. Але, як зазначає дослідник Олександр Дарованець, «Острий» не встиг стати командиром цього загону. Помер Ярослав Ждан весною 1944 року, проте обставини та час смерті різняться. За першою версію загинув 10 квітня 1944 року у великому бою проти військ НКВС в лісах між селами Берестовець і Жильжа Костопільського району Рівненської області. За свідченнями бійця куреня, у зіткненні взяло участь понад 2000 солдатів НКВС, загинуло та поранено понад 200 повстанців, серед них вбиті — командир куреня Ярослав Ждан, провідник СБ Василь Макар («Безрідний»), сотники Роман Кернтопф («Вихор»), «Вітер», «Звір», поранений — командир ВО «Заграва» Степан Янішевський («Далекий», «Юрій»). Зовсім іншу версію загибелі подає колишній командир ВО «Заграва» Іван Литвинчук («Дубовий»). За ним, Ярослав Ждан загинув 23 квітня 1944 року у Броненському лісі в Березнівському районі, коли на повстанську групу у складі 25 осіб під час постою напав більшовицький загін. Як він пише, крім Ждана, під час бою загинув референт при КП ПЗУЗ Василь Макар («Безрідний») та 17 козаків, був поранений Степан Янішевський («Далекий», «Юрій»), який, втім, зумів втекти. Литвинчук покладає вину за поразку на нового командира ВО «Заграва» Янішевського, який й очолював тоді атаковану групу та неналежним чином подбав про її захист, не виставивши для цього ніякої варти. За версією НКВС, курінь Ярослава Ждана був розбитий протягом 20—24 квітня 1944 року, а він сам вбитий 27 травня 1944 року.
Посмертно від 24 квітня 1944 року надано звання сотника УПА, а його загін став називатися «ім. Острого».
Див. також
Примітки
- . Електронний архів Українського визвольного руху. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
- Содоль П. Ждан Ярослав // Українська Повстанча Армія, 1943-49 : довідник другий. — Нью-Йорк : Пролог, 1995. — С. 34.
- Антонюк Я. Український визвольний рух у постатях керівників. Волинська та Брестська області (1930–1955). — Львів; Торонто : Літопис УПА, 2014. — Т. 13. — С. 275. — (Літопис УПА. Бібліотека) — .
- Літопис УПА. — Київ-Торонто, 2010. — Т. 14: Нова серія. Том 14. УПА і запілля на ПЗУЗ. 1943-1945. Нові документи. — С. 73-74.
- Літопис УПА. — Торонто; Львів, 2003. — Т. 4: Спогади вояків УПА та учасників збройного підпілля Львівщини та Любачівщини. — С. 21.
- Марчук І. Командир УПА-Північ Дмитро Клячківський - «Клим Савур». — Рівне : Видавець Олег Зень, 2009. — С. 41.
- Ступницький Ю. Спогади про пережите. — Київ-Торонто, 2000. — Т. 1. — С. 55. — (Літопис УПА)
- Дарованець О. (25 квітня 2016). . Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова. Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 24 лютого 2022.
- Літопис УПА. — Київ-Торонто, 2011. — Т. 16: Волинь і Полісся у невідомій епістолярній спадщині ОУН і УПА 1944‒1954 рр. — С. 25.
- Ковальчук В. (3 грудня 2010). . https://www.istpravda.com.ua. Історична правда. Архів оригіналу за 11 грудня 2021.
- Літопис УПА, 2006, с. 1203.
- Бігун І. (14 жовтня 2021). . https://www.istpravda.com.ua. Історична правда. Архів оригіналу за 25 січня 2022.
- Літопис УПА, 2006, с. 15.
- Літопис УПА, 2006, с. 862.
- Літопис УПА, 2006, с. 597.
- Літопис УПА, 2006, с. 642.
- Літопис УПА, 2006, с. 1205.
- . Електронний архів Українського визвольного руху. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. (рос.)
- Літопис УПА, 2006, с. 593.
Література
- Літопис УПА. — Київ-Торонто, 2006. — Т. 8: Волинь, Полісся, Поділля: УПА та запілля. 1944–1946. Документи і матеріали. — С. 15, 597, 642, 862, 1203, 1205.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zhdan Yaroslav Zhdan psevdo Ostrij 1921 1922 m Chesaniv teper Lyubachivskij povit Pidkarpatske voyevodstvo Polsha 10 23 kvitnya 1944 ukrayinskij vijskovik komandir zagonu kurenya im B Hmelnickogo Priluckogo zagonu VO Zagrava UPA Pivnich Yaroslav Zhdan SotnikZagalna informaciyaNarodzhennya1921 abo 1922 m Chesaniv teper Lyubachivskij povit Pidkarpatske voyevodstvo PolshaSmert10 kvitnya 1944 1944 04 10 mizh selami Berestovec i Zhilzha Kostopilskij rajon Rivnenska oblast odna iz versij NacionalnistukrayinecPsevdo Ostrij Vijskova sluzhbaPrinalezhnist Ukrayinska derzhava 1941 OUNVid ZS UPAFormuvannyaUPA PivnichKomanduvannyaKomandir Zagonu UPA Priluckij 1943 1944ZhittyepisNarodivsya blizko 1921 chi 1922 roku u Chesanovi nini misto v Pidkarpatskomu voyevodstvi Polshi Za inshoyu versiyeyu ye urodzhencem Peremishlya Zdobuv nepovnu serednyu osvitu U 1930 ti roki navchavsya u de doluchivsya do OUN U 1939 1941 rokah perebuvav za kordonom za inshimi danimi u Generalnij guberniyi U lipni 1941 roku u skladi pohidnih grup OUN pribuv na Rivnenshinu Buv vishkilnim instruktorom pidstarshinskoyi shkoli OUN u Klevani Prote u grudni 1941 roku zaareshtovanij nimeckoyu zhandarmeriyeyu u Rivnomu Do zhovtnya 1942 roku uv yaznenij u Rivnenskij v yaznici U lyutomu 1943 roku priznachenij chotovim u pershij sotni UPA na Polissi Samu sotnyu ocholyuvav Grigorij Peregijnyak Korobka a pislya zagibeli Peregijnyaka Nikon Semenyuk Yarema U berezni 1943 roku u choti Ostrogo bulo 30 bijciv pidrozdil diyav na terenah Oleksandrijskogo rajonu 25 kvitnya 1943 roku priznachenij komandirom okremogo viddilu Z travnya 1943 roku chlen Shtabu 1 yi grupi UPA Vlitku 1943 roku u Kostopilskomu rajoni stvoryuye ta staye na choli sotni U lipni 1943 roku jogo sotnya razom zi sotneyu Yurka Dubenskogo kurenya mala bij z radyanskim partizanskim zagonom Antona Oduhi Sotnya Ostrogo ohoronyala Golovnij vijskovij shtab i starshinsku shkolu UPA Druzhinniki U zhovtni 1943 roku sotnya peretvorena na kurin pid nazvoyu Kostopilskij U listopadi 1943 roku Ostrij staye komandirom zagonu kurenya im B Hmelnickogo u skladi VO Zagrava UPA Pivnich U sichni 1944 roku ocholyuye zagin Priluckij grupi Zagrava Za visnovkom doslidnika Oleksandra Darovancya naspravdi cej Priluckij zagin ce perejmenovanij ta reorganizovanij u drugij polovini bereznya abo na pochatku kvitnya 1944 roku zagin im B Hmelnickogo Zmina nazvi ta pereformuvannya zagonu buli pov yazani z odnogo boku z prohodzhennyam u sichni berezni 1944 roku cherez Volin ta Polissya z pivnichnogo shodu na zahid radyansko nimeckogo frontu a z inshogo cherez plani komanduvannya UPA yaki peredbachali poslati u shidni tereni Ukrayini pohidni pidrozdili z metoyu pidnyattya tam antiradyanskogo povstannya Pid chas perehodu frontu u sichni lyutomu 1944 roku u pidrozdili Zhdana bulo 2 sotni u yakih nalichuvalosya 240 osib ale nezabarom yih stalo 5 z chiselnistyu u 600 bijciv Razom zi svoyim zagonom brav uchast u chastih zitknennyah proti vijsk NKVS Za deyakimi danimi u berezni 1944 roku zagin Priluckij peredano vid grupi Zagrava do skladu grupi Tyutyunnik ale za zvitami UPA ce vidbulosya u serpni 1944 roku tobto vzhe pislya smerti Zhdana Vidpovidno do lista shefa vijskovogo shtabu grupi Zagrava Dmitra Korincya D Dmitrechka Boristena vid 6 kvitnya 1944 roku komandir zagonu im Ostapa na psevdo Lebedin musiv peredati komanduvannya svoyim pidrozdilom Yaroslavu Zhdanu Ale yak zaznachaye doslidnik Oleksandr Darovanec Ostrij ne vstig stati komandirom cogo zagonu Pomer Yaroslav Zhdan vesnoyu 1944 roku prote obstavini ta chas smerti riznyatsya Za pershoyu versiyu zaginuv 10 kvitnya 1944 roku u velikomu boyu proti vijsk NKVS v lisah mizh selami Berestovec i Zhilzha Kostopilskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Za svidchennyami bijcya kurenya u zitknenni vzyalo uchast ponad 2000 soldativ NKVS zaginulo ta poraneno ponad 200 povstanciv sered nih vbiti komandir kurenya Yaroslav Zhdan providnik SB Vasil Makar Bezridnij sotniki Roman Kerntopf Vihor Viter Zvir poranenij komandir VO Zagrava Stepan Yanishevskij Dalekij Yurij Zovsim inshu versiyu zagibeli podaye kolishnij komandir VO Zagrava Ivan Litvinchuk Dubovij Za nim Yaroslav Zhdan zaginuv 23 kvitnya 1944 roku u Bronenskomu lisi v Bereznivskomu rajoni koli na povstansku grupu u skladi 25 osib pid chas postoyu napav bilshovickij zagin Yak vin pishe krim Zhdana pid chas boyu zaginuv referent pri KP PZUZ Vasil Makar Bezridnij ta 17 kozakiv buv poranenij Stepan Yanishevskij Dalekij Yurij yakij vtim zumiv vtekti Litvinchuk pokladaye vinu za porazku na novogo komandira VO Zagrava Yanishevskogo yakij j ocholyuvav todi atakovanu grupu ta nenalezhnim chinom podbav pro yiyi zahist ne vistavivshi dlya cogo niyakoyi varti Za versiyeyu NKVS kurin Yaroslava Zhdana buv rozbitij protyagom 20 24 kvitnya 1944 roku a vin sam vbitij 27 travnya 1944 roku Posmertno vid 24 kvitnya 1944 roku nadano zvannya sotnika UPA a jogo zagin stav nazivatisya im Ostrogo Div takozh Martirolog zagiblih diyachiv OUN ta UPA Komandiri UPAPrimitki Elektronnij arhiv Ukrayinskogo vizvolnogo ruhu Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 24 lyutogo 2022 Sodol P Zhdan Yaroslav Ukrayinska Povstancha Armiya 1943 49 dovidnik drugij Nyu Jork Prolog 1995 S 34 Antonyuk Ya Ukrayinskij vizvolnij ruh u postatyah kerivnikiv Volinska ta Brestska oblasti 1930 1955 Lviv Toronto Litopis UPA 2014 T 13 S 275 Litopis UPA Biblioteka ISBN 978 966 2105 56 8 Litopis UPA Kiyiv Toronto 2010 T 14 Nova seriya Tom 14 UPA i zapillya na PZUZ 1943 1945 Novi dokumenti S 73 74 Litopis UPA Toronto Lviv 2003 T 4 Spogadi voyakiv UPA ta uchasnikiv zbrojnogo pidpillya Lvivshini ta Lyubachivshini S 21 Marchuk I Komandir UPA Pivnich Dmitro Klyachkivskij Klim Savur Rivne Vidavec Oleg Zen 2009 S 41 Stupnickij Yu Spogadi pro perezhite Kiyiv Toronto 2000 T 1 S 55 Litopis UPA Darovanec O 25 kvitnya 2016 Naukovo ideologichnij centr imeni Dmitra Doncova Arhiv originalu za 29 listopada 2016 Procitovano 24 lyutogo 2022 Litopis UPA Kiyiv Toronto 2011 T 16 Volin i Polissya u nevidomij epistolyarnij spadshini OUN i UPA 1944 1954 rr S 25 Kovalchuk V 3 grudnya 2010 https www istpravda com ua Istorichna pravda Arhiv originalu za 11 grudnya 2021 Litopis UPA 2006 s 1203 Bigun I 14 zhovtnya 2021 https www istpravda com ua Istorichna pravda Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Litopis UPA 2006 s 15 Litopis UPA 2006 s 862 Litopis UPA 2006 s 597 Litopis UPA 2006 s 642 Litopis UPA 2006 s 1205 Elektronnij arhiv Ukrayinskogo vizvolnogo ruhu Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 24 lyutogo 2022 ros Litopis UPA 2006 s 593 LiteraturaLitopis UPA Kiyiv Toronto 2006 T 8 Volin Polissya Podillya UPA ta zapillya 1944 1946 Dokumenti i materiali S 15 597 642 862 1203 1205