Гіпно́з (дав.-гр. υπνος — «сон») — тимчасовий стан свідомості, що характеризується різким фокусуванням уваги, глибоким розслабленням, і, як наслідок, високою схильністю до навіювання (сугестивність), що пов'язано зі зміною функції індивідуального контролю і самосвідомості; стан гіпнозу настає в результаті спеціальних впливів психотерапевта, гіпнотизера або цілеспрямованого самонавіювання. У загальнішому сенсі, гіпноз це соціально-медичне поняття про комплекс методик цілеспрямованого словесно-звукового впливу на психіку людини.
Однак, існує ряд альтернативних теорій, які заперечують розуміння гіпнозу як зміненого стану свідомості й визначають його, як особливий тип плацебо ефекту, взаємодію з гіпнотерапевтом чи вид соціально-рольової поведінки.
Дані досліджень показують, що гіпноз супроводжується змінами в роботі мозку, але достовірного фізіологічного маркеру, який вказував би на дискретний стан гіпнозу, поки не знайдено. Всупереч поширеним помилковим висновкам про гіпноз, стан гіпнозу не схожий на звичайний сон. Цей стан не може бути спричинений проти волі, збільшує можливість появи несправжніх спогадів; загіпнотизовані люди зберігають пам'ять, здатні брехати, чинити спротив навіюванню, гіпноз не може змусити людей виявляти непритаманну їм фізичну силу чи робити нехарактерні, чи неприйнятні для них речі.
Особа-спеціаліст, яка володіє технікою гіпнозу, називається гіпнотизер, гіпнолог; фахівець, який застосовує техніку гіпнозу в медичних цілях — гіпнотерапевт.
Історія
Гіпнотичний вплив відомий понад 3 тисячі років. Він застосовувався жерцями Стародавнього Єгипту, Індії, Тибету, лікарями Сходу, Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. Ці культури використовували такі техніки, як співи, ритмічна гра на барабанах та інші ритуали, що викликають транс, щоб полегшити зцілення та духовне дослідження. Хоча ці практики не називалися прямо гіпнозом, вони заклали основу для подальших розробок у цій галузі.
Сучасна історія
Гіпноз називали різними словами. Наприклад, у Європі в XVIII ст. Франц Антон Месмер називав його «тваринним магнетизмом».
Найдавніші задокументовані практики, схожі на гіпноз, можна простежити до стародавніх цивілізацій, включаючи Єгипет, Грецію та Індію.
Сучасну історію гіпнозу часто пов’язують із роботами Франца Антона Месмера, австрійського лікаря 18 століття. Месмер вважав, що невидима сила, яку він назвав «тваринним магнетизмом», відповідає як за фізичне, так і за психічний добробут. Він розробив техніку, відому як «месмеризм», щоб маніпулювати цією силою, викликаючи у своїх підданих стан трансу, щоб сприяти зціленню. Хоча теорії Месмера зрештою були розвінчані, його методи заклали основу для вивчення гіпнозу як психологічного явища.
У першій половині XIX ст. відбувся поділ дослідників гіпнозу на дві школи:
- — тих, хто, як і Месмер, вірили в існування флюїдів;
- «Анімістів» — тих, хто існування флюїдів заперечували.
Надалі слово «флюїд» було замінено на «ряд фізичних факторів», а «уява» — на «навіювання». На даний час істотних змін не відбулося, ускладнився тільки термінологічний апарат.
У 19 столітті шотландський хірург Джеймс Брейд зацікавився месмеризмом і провів експерименти, щоб зрозуміти його механізми. Він був першим, хто припустив, що гіпнотичний стан був психологічним процесом, а не результатом зовнішньої сили. У 1842 р. Д. Брейд довів, що при фіксуванні погляду на блискучому предметі виникає особливий стан тіла й розуму, який він у 1843 р. назвав гіпнозом.
Французька школа
Паризька школа
Французький невролог Жан-Мартен Шарко зіграв ключову роль у створенні гіпнозу як законного медичного лікування починаючи з 1870-х років. З кінця 1870-х років французький невролог Жан-Мартен Шарко почав вивчати гіпноз на хворих з істерією. Сальпетрієрська школа Ж.-М. Шарко займалася клінічним застосуванням гіпнозу, а також вивченням його стадій.
Працюючи із хворими на істерію пацієнтками, Шарко помітив, що вони легко впадають у транс при дії раптових, сильних подразників — різкого удару гонга, пронизливого звуку камертона, раптового спалаху світла тощо і раптово замирають мов кам'яна статуя. Стверджував, що підвищена сугестивність становить головну рису хворих істерією. Хворі дозволяють себе загіпнотизувати.
Шарко був прибічником соматичної теорії гіпнозу і вірив у гіпногенний вплив на нервову систему людини металів і магнітів, в трансферт (перехід паралічу, каталепсії, геміанестезії під впливом магніту з одного боку тіла на інший), в безпосереднє подразнення локалізованих рухових центрів мозкової кори погладжуванням по голові й так далі. Ця ж школа вивчала можливості різних периферичних подразнень механічного характеру (фіксація погляду, підіймання повік, погладжування чола) викликати різні стадії гіпнозу зі специфічними, своєрідними реакціями м'язів і чутливості.
За вченням школи Шарко, у стані так званої летаргії загіпнотизовані нібито зовсім втрачають свідомість і не піддаються навіюванням, що викликається у них уявленнями через посередництво органів відчуттів. Ця школа вчила далі, що гіпнозу піддаються майже тільки самі істерики, й зараховувала гіпноз до неврозів.
Ним зроблена спроба систематизації даних про гіпноз на основі порівнянь гіпнотичних феноменів та істеричних проявів та розглядав його як патологічний стан. На основі цього розробив теорію трьох стадій гіпнозу:
- летаргічну
- каталітичну
- сомнамбулічну. У глибокій (сомнамбулічній) стадії хвору можна змусити уявити самим лише навіюванням, що вона перебуває, наприклад, в зоопарку, й змусити пережити повну гаму вражень від такої прогулянки.
Цій теорії суперечили представники школи гіпнозу в Нансі під керівництвом Іпполіта Бернхейма.
Після смерті Шарко гіпноз як наука став поступово зникати. Лише П'єр Жане, один з родоначальників французької дослідної психології, продовжував над цим працювати.
Нансійська школа
До сих пір в Нансі існує Інститут гіпнозу, главою якого був , який дотримувався точки зору, що всі прояви гіпнозу зводяться до навіювання й впливу на уяву піддослідної людини. «Приберіть уяву пацієнта та авторитет гіпнотизера і у вас нічого не вийде», — так говорили в Нансі. Бернгейм вважав, що стадії гіпнозу, які спостерігав Ж.-М. Шарко, обумовлені навіюванням, що походить від гіпнотизуючого, а не від патологічної природи самого гіпнозу. Паризька школа гіпнозу, навпаки, стверджувала, що всі прояви гіпнозу зводяться до фізичних дій, тобто до потоків тепла, впливу світла, музики і т.д., що вводить людину в особливий стан свідомості, тобто гіпноз.
Еміль Куе, французький фармацевт і психолог, розробив метод під назвою «свідоме самонавіювання», який підкреслював силу самогенерованих навіювань впливати на психічний і фізичний стан людини. Його відоме твердження: «З кожним днем я стаю все кращим і кращим» стало наріжним каменем його підходу, відомого як метод Куе. Робота Куе ґрунтувалася на ідеях попередніх гіпнотизерів, таких як Брейд і Месмер, але він змістив фокус із сили гіпнотизера на власну здатність суб’єкта до самонавіювання. Його акцент був на ролі індивідуальної уяви та віри в зцілення.
З цього різночитання склалися різні методи, які використовуються для введення людини в гіпноз. Суперечка наукових шкіл закінчилася перемогою Нансійської школи гіпнозу, чий підхід полягав у тому, що гіпноз є навіюванням.
Українська школа
Під час розквіту позитивізму, в 1880-ті рр., лікарі вже не задовольнилися посиланнями на якісь підстави, вони тоді шукали фізіологічні механізми гіпнозу. У 1881 р. (за рік до промови Ж.-М. Шарко в Паризькій Академії наук, що поклала початок науковому визнанню гіпнозу) лікарі Одеської міської лікарні Й.Й. Мочутковський та повідомили про проведені ними гіпнотичні досліди з пацієнтками, хворими на істерію, подібні експериментам Ж.-М. Шарко, А. Біне, Ш. Ріше з помилками сприйняття, роздвоєнням особистості та іншим. Нарешті, для з'ясування загальнобіологічного механізму гіпнозу проводилися досліди на тваринах: В.Я. Данилевський (м. Харків) на Міжнародному конгресі з фізіологічної психології в 1889 р. доповів про результати гіпнотизування різних тварин — від раків і омарів до птахів й кроликів.
На початку XX століття великий внесок у розвиток техніки гіпнозу внесли В.М. Бехтерєв та . На жаль, К.І. Платонов не торкався аспектів психології та психоаналізу; в більшості західної літератури — інша крайність: відсутній пошук анатомо-фізіологічного субстрату гіпнозу. Варто наголосити, що той та інший підхід, взятий окремо, обмежують і без того примарну можливість осягнення феномену гіпнозу. Зокрема, у К.І. Платонова немає обліку психологічних чинників, що ґрунтуються на неусвідомленій психічній області, яка відіграє помітну роль в індукції гіпнозу; психологічний аспект гіпнотичних відносин «лікар-хворий» виражається в термінах фізіології; навіювання трактується як якийсь механістичний процес (тоді як за ним приховані мотивації, потреби, віра й афективні несвідомі фактори), і йому дається нейрофізіологічне обґрунтування, яке не полегшує розуміння гіпнозу. К.І. Платонов вказав, що глибина гіпнозу (гальмування свідомості) підвищує сугестивність (гіпнабельність), в той час як остання може не залежати від самого гіпнозу і від його глибини. Сугестивність залежить від мотивів психологічного порядку, залежність же її від нейрофізіологічних механізмів ще ніким не доведена.
В кінці XX століття В Києві професор В. А. Скумін на підставі ґрунтовних наукових досліджень, проведених ним у 1976–1980 рр. в Інституті серцево-судинної хірургії М. М. Амосова, розробив ефективну модифікацію аутогенного тренування для пацієнтів кардіохірургічного профілю з синдромом Скуміна. Психотренінг по Скуміну складається з п'яти вправ:
- «Релаксація» — послідовне розслаблення м'язів ніг, рук, тулуба, шиї, голови. Особливу увагу приділяють релаксації кистей рук, спини, обличчя, збиткова напруга котрих є у даного контингенту;
- «Тепло» — викликається у ногах, руках, сонячному сплетенні, шиї, голові. Пацієнти з синдромом Скуміна потерпають від відчуття холоду в периферичних ділянках тіла. Усування неприємних відчуттів крім безпосереднього позитивного ефекту, сприяє активації особистості у боротьбі з хворобою;
- «Паріння, невагомість» — використовуються формули, які викликають відчуття паріння, невагомості, «розчинення» тіла. Після оволодіння цією вправою зменшуються біль, розбитість, важкість, характерні для таких хворих, поліпшується їх самопочуття, настрій;
- «Цільове самонавіювання» — формули його визначаються конкретними лікувальними завданнями. Вони направлені на вироблення адекватного відношення до стану свого здоров'я, нормалізування сну, корекцію характерних відхилень, подолання страхів, тривоги, мобілізацію ресурсів особистості;
- «Активація» — проводиться за допомогою формул та уявлень, що сприяють виходу зі стану занурення. Підкреслюється, що організм зарядився енергією, силою і це сприяє відновленню здоров'я, подальшому покращанню стану.
Гіпноз у медицині
Сугестивна психотерапія
Сугестивна психотерапія (лат. suggestio — навіювання) — група методів, в основі яких лікувальним чинником виступає навіювання або самонавіювання. Навіювання реалізується в стані неспання, гіпнотичного сну (гіпнотерапії), наркотичного сну.
Еріксонівська методика
Назву взяли від імені Мілтона Еріксона (1901—1980), американського лікаря психіатра й психотерапевта.
Його метода гіпнозу відрізняється від класичного гіпнозу своєю недирективністю: терапевт не дає клієнтові інструкцій та вказівок, а допомагає йому увійти в особливий стан — транс, коли людина не спить і може активно спілкуватися з терапевтом. У більш поверхневий стан можна ввести практично будь-яку людину (якщо вона не має низки захворювань — уражень ЦНС, психічних розладів і т. д., тобто здорову людину). У цьому стані людина зміщує фокус уваги із зовнішнього середовища «всередину себе», концентрується на своїх внутрішніх переживаннях і на деякий час перестає сприймати навколишню дійсність. Зовні це виглядає так, ніби вона «знаходиться не тут»: погляд звернений «всередину себе», подих загальмовано, тіло розслаблене. Еріксон вважав транс природним станом людини, необхідним їй для обробки внутрішнього досвіду.
Мілтон Еріксон вважав, що велика частина нашого життя визначається несвідомим. Це означає, що весь досвід переживань людини, накопичений до теперішнього моменту, впливає на її поведінку, образ думок і почуття в сучасному та майбутньому. Він також вважав, що люди здатні змінюватися, використовуючи власний накопичений досвід, про який вони навіть не підозрювали. За Еріксоном, зміни несвідомого можуть відбуватися, наприклад, при отриманні нового і важливого досвіду, при навчанні новому, при зустрічі з людьми, які викликають у вас сильне враження. Одним із головних елементів терапії Еріксона були так звані навчальні розповіді, які він розповідав своїм пацієнтам, що перебували в стані трансу. Ці історії, дотепні й змістовні, часто з життя самого Еріксона та його родини, є чудовим прикладом мистецтва переконання. Деякі з цих оповідань можна прочитати в книзі М. Еріксона «Мій голос залишиться з вами…»
У дитинстві Мілтон був досить незвичайною дитиною — наприклад, говорити він почав тільки в чотири роки. Будучи школярем, знайшов оригінальний спосіб знаходження слова в словнику, починаючи з першої літери і першого слова, за що отримав прізвисько «Словник». Згодом він переніс поліомієліт і був прикутим до інвалідного крісла. Щоби не провести все життя в такому стані, він виробив власну систему, яка дозволила йому повністю одужати. Саме методи, які він використовував на собі, позбавляючись від власної недуги, дозволили створити новий напрямок в психотерапії — еріксонівський гіпноз, заснований на зануренні в транс і використанні особливої гіпнотичної мови, що вирізняється яскравістю й образністю.
Мілтон Еріксон заснував і став першим президентом [en] (англ. American Society for Clinical Hypnosis). Підхід М. Еріксона, як й інші американські психотехнології, завоював надзвичайну популярність у світі в 1970—1980-ті роки та вважався одним з найпрогресивніших підходів в психотерапії.
Довженківська методика
Назву взяли від імені Олександра Довженка (1918—1995), українського лікаря.
Див. також
Примітки
- . Американська психологічна асоціація. Архів оригіналу за 12 червня 2016. Процитовано 8 січня 2016. (англ.)
- [1] / под ред. Б. Д. Карвасарского. — СПб. : "Питер", 1998. — 752 с. — (Золотой фонд психотерапии) — . з джерела 25 березня 2016 (рос.)
- Lynn, Steven Jay; Green, Joseph P.; Kirsch, Irving; Capafons, Antonio; Lilianfeld, Scott O.; Laurence, Jean-Roch; Montgomery, Guy (October 2015). Grounding hypnosis in science: The 'new' APA Division 30 definition of hypnosis as a step backward. American Journal of Clinical Hypnosis. 57 (4): 390—401. doi:10.1080/00029157.2015.1011472. PMID 25928778.
- . Энциклопедия заблуждений - Словарь скептика (рос.) . 09-03-2012. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 11 квітня 2019.
- Kirsch, I. (1994). "Clinical hypnosis as a nondeceptive placebo: Empirically derived techniques". The American Journal of Clinical Hypnosis. 37 (2): 95–106. doi:10.1080/00029157.1994.10403122. PMID 7992808.
- Пределы внушения, часть 2: блеск и нищета гипноза. — 2015. — 10 лютого. з джерела 10 квітня 2019. Процитовано 10 квітня 2019.
- Theodore X. Barber (1969). Hypnosis: A Scientific Approach. J. Aronson, 1995. .
- Lynn S, Fassler O, Knox J; Fassler; Knox (2005). "Hypnosis and the altered state debate: something more or nothing more?". Contemporary Hypnosis. 22: 39–45. doi:10.1002/ch.21
- Coe W, Buckner L, Howard M, Kobayashi K; Buckner; Howard; Kobayashi (1972). "Hypnosis as role enactment: Focus on a role specific skill". The American Journal of Clinical Hypnosis. 15 (1): 41–5. doi:10.1080/00029157.1972.10402209. PMID 4679790
- Graham A. Jamieson, Adrian P. Burgess,. Hypnotic induction is followed by state-like changes in the organization of EEG functional connectivity in the theta and beta frequency bands in high-hypnotically susceptible individuals // Frontiers in Human Neuroscience. — 2014-07-24. — Т. 8. — ISSN 1662-5161. — DOI: . з джерела 23 січня 2022. Процитовано 1 червня 2016. (англ.)
- Erika Fromm, Michael R. Nash. [2] — Guilford Press, 1992. — P. 47. — . з джерела 3 квітня 2016 (англ.)
- Чубенко Александр,. Под гипнозом: Правда и мифы о гипнозе // "Popular Mechanics" : журнал. — 2009. — № 75 (1). з джерела 16 червня 2016. Процитовано 1 червня 2016. (рос.)(англ.)
- Лилиенфельд Скотт О. (рос.) . Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 11 квітня 2019.
- Gauld, Alan (1992). A history of hypnotism. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN . OCLC 25410398.
- Tinterow, Maurice M. (1970). Foundations of hypnosis, from Mesmer to Freud,. Springfield, Ill.,: C.C. Thomas. ISBN . OCLC 96505.
- Stewart, James H. (1 квітня 2005). Hypnosis in Contemporary Medicine. Mayo Clinic Proceedings (English) . Т. 80, № 4. с. 511—524. doi:10.4065/80.4.511. ISSN 0025-6196. Процитовано 10 квітня 2023.
- Radovancević, Ljubomir (2009). [The tribute of the pioneer of hypnotherapy--Franz Anton Mesmer, MD, PhD in the history of psychotherapy and medicine]. Acta medico-historica adriatica: AMHA. Т. 7, № 1. с. 49—60. ISSN 1334-4366. PMID 20166775. Процитовано 10 квітня 2023.
- Шерток Л., 1992.
- Yeates, Lindsay Bertram (2013). James Braid: Surgeon, Gentleman Scientist, and Hypnotist (English) . doi:10.26190/unsworks/16130. Процитовано 10 квітня 2023.
- . Архів оригіналу за 26 березня 2014. Процитовано 29 листопада 2011.
- Шарко и гипноз
- . Архів оригіналу за 11 грудня 2015. Процитовано 10 грудня 2015.
- . Архів оригіналу за 4 листопада 2011. Процитовано 29 листопада 2011.
- «Гипноз и внушение в практической медицине». — г. Харьков, 1925 г.(рос.)
Джерела
- Гіпноз [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
- Гіпноз [ 22 червня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України
- Розенбах П. Я. Гипнотизм // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. VIIIa. — С. 726—734. (рос. дореф.)
- Шерток Л. Гипноз: Теория, практика и техника / Леон Шерток. — М., 1992. — 224 с. — . (рос.)
- Поведение в гипнозе // 40 исследований, которые потрясли психологию = Forty studies that changed psychology / Роджер Р. Хок (Ph.D.). — 5-е междунар. изд. — СПб. : прайм-ЕВРОЗНАК ; М. : ОЛМА-Пресс, 2003. — Гл. 2 : Восприятие и осознание. — С. 82-91. — (Проект «Психология — Best»). — ББК (88.1). — УДК 159.9.01. — . (рос.)
- Воропаева М. С. Зарубежные исследования гипноза: теории и эксперименты // Вестник Московского университета. Сер. 14. Психология. — 2009. — № 3. (рос.)
Література
Книги
- Barber, Theodore Xenophon (1981). Hypnosis: a scientific approach. So. Orange, N.J.: Power Publishers. ISBN .
- Gauld, Alan (1992). A history of hypnotism. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN .
- Nash, Michael R.; Barnier, Amanda J. (2008). The Oxford handbook of hypnosis: theory, research and practice. Oxford: Oxford University Press. ISBN .
- Lynn, Steven J.; Rhue, Judith W.; Kirsch, Irving (2010). Handbook of clinical hypnosis (2nd ed). Washington, DC: American Psychological Association. ISBN .
- Perry, Campbell W. (2015). Methodologies of hypnosis: a critical appraisal of contemporary paradigms of hypnosis. London. ISBN . doi.org/10.4324/9781315715766
- Леон Шерток. Гипноз: теория, практика и техника(рос.)
Журнали
- International Journal of Clinical and Experimental Hypnosis
- American Journal of Clinical Hypnosis
Статті
- Hypnosis: A Scientific Approach: Barber, Theodore Xenophon. New York: Van Nostrand Reinhold Company, 1970. 282 Pp. Behavior Therapy (англ.) 1 (3). 1 серпня 1970. с.421. ISSN 0005-7894. doi:10.1016/S0005-7894(70)80131-9.
- Empirical findings on the use of hypnosis in medicine: A critical review.: Pinnell, Cornelia Mareé; Covino, Nicholas A. (1 квітня 2000). International Journal of Clinical and Experimental Hypnosis 48 (2). с. 170–194. ISSN 0020-7144. PMID 10769983. doi:10.1080/00207140008410047.
Інше
- Гіпноз [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — .
- Індукція психічна [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .
Посилання
- Гіпноз: терапія чи маніпуляція? : відео // Радіо НВ : офіційний канал на YouTube. — 2019. — 28 січня. — 41 хв. 13 с.
Це незавершена стаття з психології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з психотерапії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gipno z dav gr ypnos son timchasovij stan svidomosti sho harakterizuyetsya rizkim fokusuvannyam uvagi glibokim rozslablennyam i yak naslidok visokoyu shilnistyu do naviyuvannya sugestivnist sho pov yazano zi zminoyu funkciyi individualnogo kontrolyu i samosvidomosti stan gipnozu nastaye v rezultati specialnih vpliviv psihoterapevta gipnotizera abo cilespryamovanogo samonaviyuvannya U zagalnishomu sensi gipnoz ce socialno medichne ponyattya pro kompleks metodik cilespryamovanogo slovesno zvukovogo vplivu na psihiku lyudini Klinichnij urok u Salpetriere Andre Brujye source source source source Fotografichni doslidzhennya v gipnozi psihopatologiya 1938 r Odnak isnuye ryad alternativnih teorij yaki zaperechuyut rozuminnya gipnozu yak zminenogo stanu svidomosti j viznachayut jogo yak osoblivij tip placebo efektu vzayemodiyu z gipnoterapevtom chi vid socialno rolovoyi povedinki Dani doslidzhen pokazuyut sho gipnoz suprovodzhuyetsya zminami v roboti mozku ale dostovirnogo fiziologichnogo markeru yakij vkazuvav bi na diskretnij stan gipnozu poki ne znajdeno Vsuperech poshirenim pomilkovim visnovkam pro gipnoz stan gipnozu ne shozhij na zvichajnij son Cej stan ne mozhe buti sprichinenij proti voli zbilshuye mozhlivist poyavi nespravzhnih spogadiv zagipnotizovani lyudi zberigayut pam yat zdatni brehati chiniti sprotiv naviyuvannyu gipnoz ne mozhe zmusiti lyudej viyavlyati nepritamannu yim fizichnu silu chi robiti neharakterni chi neprijnyatni dlya nih rechi Osoba specialist yaka volodiye tehnikoyu gipnozu nazivayetsya gipnotizer gipnolog fahivec yakij zastosovuye tehniku gipnozu v medichnih cilyah gipnoterapevt IstoriyaGipnotichnij vpliv vidomij ponad 3 tisyachi rokiv Vin zastosovuvavsya zhercyami Starodavnogo Yegiptu Indiyi Tibetu likaryami Shodu Starodavnoyi Greciyi ta Starodavnogo Rimu Ci kulturi vikoristovuvali taki tehniki yak spivi ritmichna gra na barabanah ta inshi rituali sho viklikayut trans shob polegshiti zcilennya ta duhovne doslidzhennya Hocha ci praktiki ne nazivalisya pryamo gipnozom voni zaklali osnovu dlya podalshih rozrobok u cij galuzi Suchasna istoriya Gipnoz nazivali riznimi slovami Napriklad u Yevropi v XVIII st Franc Anton Mesmer nazivav jogo tvarinnim magnetizmom Najdavnishi zadokumentovani praktiki shozhi na gipnoz mozhna prostezhiti do starodavnih civilizacij vklyuchayuchi Yegipet Greciyu ta Indiyu Franc Anton Mesmer Suchasnu istoriyu gipnozu chasto pov yazuyut iz robotami Franca Antona Mesmera avstrijskogo likarya 18 stolittya Mesmer vvazhav sho nevidima sila yaku vin nazvav tvarinnim magnetizmom vidpovidaye yak za fizichne tak i za psihichnij dobrobut Vin rozrobiv tehniku vidomu yak mesmerizm shob manipulyuvati ciyeyu siloyu viklikayuchi u svoyih piddanih stan transu shob spriyati zcilennyu Hocha teoriyi Mesmera zreshtoyu buli rozvinchani jogo metodi zaklali osnovu dlya vivchennya gipnozu yak psihologichnogo yavisha U pershij polovini XIX st vidbuvsya podil doslidnikiv gipnozu na dvi shkoli tih hto yak i Mesmer virili v isnuvannya flyuyidiv Animistiv tih hto isnuvannya flyuyidiv zaperechuvali Nadali slovo flyuyid bulo zamineno na ryad fizichnih faktoriv a uyava na naviyuvannya Na danij chas istotnih zmin ne vidbulosya uskladnivsya tilki terminologichnij aparat U 19 stolitti shotlandskij hirurg Dzhejms Brejd zacikavivsya mesmerizmom i proviv eksperimenti shob zrozumiti jogo mehanizmi Vin buv pershim hto pripustiv sho gipnotichnij stan buv psihologichnim procesom a ne rezultatom zovnishnoyi sili U 1842 r D Brejd doviv sho pri fiksuvanni poglyadu na bliskuchomu predmeti vinikaye osoblivij stan tila j rozumu yakij vin u 1843 r nazvav gipnozom Francuzka shkola Parizka shkola Francuzkij nevrolog Zhan Marten Sharko zigrav klyuchovu rol u stvorenni gipnozu yak zakonnogo medichnogo likuvannya pochinayuchi z 1870 h rokiv Z kincya 1870 h rokiv francuzkij nevrolog Zhan Marten Sharko pochav vivchati gipnoz na hvorih z isteriyeyu Salpetriyerska shkola Zh M Sharko zajmalasya klinichnim zastosuvannyam gipnozu a takozh vivchennyam jogo stadij Pracyuyuchi iz hvorimi na isteriyu paciyentkami Sharko pomitiv sho voni legko vpadayut u trans pri diyi raptovih silnih podraznikiv rizkogo udaru gonga pronizlivogo zvuku kamertona raptovogo spalahu svitla tosho i raptovo zamirayut mov kam yana statuya Stverdzhuvav sho pidvishena sugestivnist stanovit golovnu risu hvorih isteriyeyu Hvori dozvolyayut sebe zagipnotizuvati Sharko buv pribichnikom somatichnoyi teoriyi gipnozu i viriv u gipnogennij vpliv na nervovu sistemu lyudini metaliv i magnitiv v transfert perehid paralichu katalepsiyi gemianesteziyi pid vplivom magnitu z odnogo boku tila na inshij v bezposerednye podraznennya lokalizovanih ruhovih centriv mozkovoyi kori pogladzhuvannyam po golovi j tak dali Cya zh shkola vivchala mozhlivosti riznih periferichnih podraznen mehanichnogo harakteru fiksaciya poglyadu pidijmannya povik pogladzhuvannya chola viklikati rizni stadiyi gipnozu zi specifichnimi svoyeridnimi reakciyami m yaziv i chutlivosti Za vchennyam shkoli Sharko u stani tak zvanoyi letargiyi zagipnotizovani nibito zovsim vtrachayut svidomist i ne piddayutsya naviyuvannyam sho viklikayetsya u nih uyavlennyami cherez poserednictvo organiv vidchuttiv Cya shkola vchila dali sho gipnozu piddayutsya majzhe tilki sami isteriki j zarahovuvala gipnoz do nevroziv Nim zroblena sproba sistematizaciyi danih pro gipnoz na osnovi porivnyan gipnotichnih fenomeniv ta isterichnih proyaviv ta rozglyadav jogo yak patologichnij stan Na osnovi cogo rozrobiv teoriyu troh stadij gipnozu letargichnu katalitichnu somnambulichnu U glibokij somnambulichnij stadiyi hvoru mozhna zmusiti uyaviti samim lishe naviyuvannyam sho vona perebuvaye napriklad v zooparku j zmusiti perezhiti povnu gamu vrazhen vid takoyi progulyanki Cij teoriyi superechili predstavniki shkoli gipnozu v Nansi pid kerivnictvom Ippolita Bernhejma Pislya smerti Sharko gipnoz yak nauka stav postupovo znikati Lishe P yer Zhane odin z rodonachalnikiv francuzkoyi doslidnoyi psihologiyi prodovzhuvav nad cim pracyuvati Nansijska shkola Do sih pir v Nansi isnuye Institut gipnozu glavoyu yakogo buv yakij dotrimuvavsya tochki zoru sho vsi proyavi gipnozu zvodyatsya do naviyuvannya j vplivu na uyavu piddoslidnoyi lyudini Priberit uyavu paciyenta ta avtoritet gipnotizera i u vas nichogo ne vijde tak govorili v Nansi Berngejm vvazhav sho stadiyi gipnozu yaki sposterigav Zh M Sharko obumovleni naviyuvannyam sho pohodit vid gipnotizuyuchogo a ne vid patologichnoyi prirodi samogo gipnozu Parizka shkola gipnozu navpaki stverdzhuvala sho vsi proyavi gipnozu zvodyatsya do fizichnih dij tobto do potokiv tepla vplivu svitla muziki i t d sho vvodit lyudinu v osoblivij stan svidomosti tobto gipnoz Emil Kue francuzkij farmacevt i psiholog rozrobiv metod pid nazvoyu svidome samonaviyuvannya yakij pidkreslyuvav silu samogenerovanih naviyuvan vplivati na psihichnij i fizichnij stan lyudini Jogo vidome tverdzhennya Z kozhnim dnem ya stayu vse krashim i krashim stalo narizhnim kamenem jogo pidhodu vidomogo yak metod Kue Robota Kue gruntuvalasya na ideyah poperednih gipnotizeriv takih yak Brejd i Mesmer ale vin zmistiv fokus iz sili gipnotizera na vlasnu zdatnist sub yekta do samonaviyuvannya Jogo akcent buv na roli individualnoyi uyavi ta viri v zcilennya Z cogo riznochitannya sklalisya rizni metodi yaki vikoristovuyutsya dlya vvedennya lyudini v gipnoz Superechka naukovih shkil zakinchilasya peremogoyu Nansijskoyi shkoli gipnozu chij pidhid polyagav u tomu sho gipnoz ye naviyuvannyam Ukrayinska shkola Pid chas rozkvitu pozitivizmu v 1880 ti rr likari vzhe ne zadovolnilisya posilannyami na yakis pidstavi voni todi shukali fiziologichni mehanizmi gipnozu U 1881 r za rik do promovi Zh M Sharko v Parizkij Akademiyi nauk sho poklala pochatok naukovomu viznannyu gipnozu likari Odeskoyi miskoyi likarni J J Mochutkovskij ta povidomili pro provedeni nimi gipnotichni doslidi z paciyentkami hvorimi na isteriyu podibni eksperimentam Zh M Sharko A Bine Sh Rishe z pomilkami sprijnyattya rozdvoyennyam osobistosti ta inshim Nareshti dlya z yasuvannya zagalnobiologichnogo mehanizmu gipnozu provodilisya doslidi na tvarinah V Ya Danilevskij m Harkiv na Mizhnarodnomu kongresi z fiziologichnoyi psihologiyi v 1889 r dopoviv pro rezultati gipnotizuvannya riznih tvarin vid rakiv i omariv do ptahiv j krolikiv Na pochatku XX stolittya velikij vnesok u rozvitok tehniki gipnozu vnesli V M Behteryev ta Na zhal K I Platonov ne torkavsya aspektiv psihologiyi ta psihoanalizu v bilshosti zahidnoyi literaturi insha krajnist vidsutnij poshuk anatomo fiziologichnogo substratu gipnozu Varto nagolositi sho toj ta inshij pidhid vzyatij okremo obmezhuyut i bez togo primarnu mozhlivist osyagnennya fenomenu gipnozu Zokrema u K I Platonova nemaye obliku psihologichnih chinnikiv sho gruntuyutsya na neusvidomlenij psihichnij oblasti yaka vidigraye pomitnu rol v indukciyi gipnozu psihologichnij aspekt gipnotichnih vidnosin likar hvorij virazhayetsya v terminah fiziologiyi naviyuvannya traktuyetsya yak yakijs mehanistichnij proces todi yak za nim prihovani motivaciyi potrebi vira j afektivni nesvidomi faktori i jomu dayetsya nejrofiziologichne obgruntuvannya yake ne polegshuye rozuminnya gipnozu K I Platonov vkazav sho glibina gipnozu galmuvannya svidomosti pidvishuye sugestivnist gipnabelnist v toj chas yak ostannya mozhe ne zalezhati vid samogo gipnozu i vid jogo glibini Sugestivnist zalezhit vid motiviv psihologichnogo poryadku zalezhnist zhe yiyi vid nejrofiziologichnih mehanizmiv she nikim ne dovedena V kinci XX stolittya V Kiyevi profesor V A Skumin na pidstavi gruntovnih naukovih doslidzhen provedenih nim u 1976 1980 rr v Instituti sercevo sudinnoyi hirurgiyi M M Amosova rozrobiv efektivnu modifikaciyu autogennogo trenuvannya dlya paciyentiv kardiohirurgichnogo profilyu z sindromom Skumina Psihotrening po Skuminu skladayetsya z p yati vprav Relaksaciya poslidovne rozslablennya m yaziv nig ruk tuluba shiyi golovi Osoblivu uvagu pridilyayut relaksaciyi kistej ruk spini oblichchya zbitkova napruga kotrih ye u danogo kontingentu Teplo viklikayetsya u nogah rukah sonyachnomu spletenni shiyi golovi Paciyenti z sindromom Skumina poterpayut vid vidchuttya holodu v periferichnih dilyankah tila Usuvannya nepriyemnih vidchuttiv krim bezposerednogo pozitivnogo efektu spriyaye aktivaciyi osobistosti u borotbi z hvoroboyu Parinnya nevagomist vikoristovuyutsya formuli yaki viklikayut vidchuttya parinnya nevagomosti rozchinennya tila Pislya ovolodinnya ciyeyu vpravoyu zmenshuyutsya bil rozbitist vazhkist harakterni dlya takih hvorih polipshuyetsya yih samopochuttya nastrij Cilove samonaviyuvannya formuli jogo viznachayutsya konkretnimi likuvalnimi zavdannyami Voni napravleni na viroblennya adekvatnogo vidnoshennya do stanu svogo zdorov ya normalizuvannya snu korekciyu harakternih vidhilen podolannya strahiv trivogi mobilizaciyu resursiv osobistosti Aktivaciya provoditsya za dopomogoyu formul ta uyavlen sho spriyayut vihodu zi stanu zanurennya Pidkreslyuyetsya sho organizm zaryadivsya energiyeyu siloyu i ce spriyaye vidnovlennyu zdorov ya podalshomu pokrashannyu stanu Gipnoz u mediciniSugestivna psihoterapiya Sugestivna psihoterapiya lat suggestio naviyuvannya grupa metodiv v osnovi yakih likuvalnim chinnikom vistupaye naviyuvannya abo samonaviyuvannya Naviyuvannya realizuyetsya v stani nespannya gipnotichnogo snu gipnoterapiyi narkotichnogo snu Eriksonivska metodika Nazvu vzyali vid imeni Miltona Eriksona 1901 1980 amerikanskogo likarya psihiatra j psihoterapevta Jogo metoda gipnozu vidriznyayetsya vid klasichnogo gipnozu svoyeyu nedirektivnistyu terapevt ne daye kliyentovi instrukcij ta vkazivok a dopomagaye jomu uvijti v osoblivij stan trans koli lyudina ne spit i mozhe aktivno spilkuvatisya z terapevtom U bilsh poverhnevij stan mozhna vvesti praktichno bud yaku lyudinu yaksho vona ne maye nizki zahvoryuvan urazhen CNS psihichnih rozladiv i t d tobto zdorovu lyudinu U comu stani lyudina zmishuye fokus uvagi iz zovnishnogo seredovisha vseredinu sebe koncentruyetsya na svoyih vnutrishnih perezhivannyah i na deyakij chas perestaye sprijmati navkolishnyu dijsnist Zovni ce viglyadaye tak nibi vona znahoditsya ne tut poglyad zvernenij vseredinu sebe podih zagalmovano tilo rozslablene Erikson vvazhav trans prirodnim stanom lyudini neobhidnim yij dlya obrobki vnutrishnogo dosvidu Milton Erikson vvazhav sho velika chastina nashogo zhittya viznachayetsya nesvidomim Ce oznachaye sho ves dosvid perezhivan lyudini nakopichenij do teperishnogo momentu vplivaye na yiyi povedinku obraz dumok i pochuttya v suchasnomu ta majbutnomu Vin takozh vvazhav sho lyudi zdatni zminyuvatisya vikoristovuyuchi vlasnij nakopichenij dosvid pro yakij voni navit ne pidozryuvali Za Eriksonom zmini nesvidomogo mozhut vidbuvatisya napriklad pri otrimanni novogo i vazhlivogo dosvidu pri navchanni novomu pri zustrichi z lyudmi yaki viklikayut u vas silne vrazhennya Odnim iz golovnih elementiv terapiyi Eriksona buli tak zvani navchalni rozpovidi yaki vin rozpovidav svoyim paciyentam sho perebuvali v stani transu Ci istoriyi dotepni j zmistovni chasto z zhittya samogo Eriksona ta jogo rodini ye chudovim prikladom mistectva perekonannya Deyaki z cih opovidan mozhna prochitati v knizi M Eriksona Mij golos zalishitsya z vami U ditinstvi Milton buv dosit nezvichajnoyu ditinoyu napriklad govoriti vin pochav tilki v chotiri roki Buduchi shkolyarem znajshov originalnij sposib znahodzhennya slova v slovniku pochinayuchi z pershoyi literi i pershogo slova za sho otrimav prizvisko Slovnik Zgodom vin perenis poliomiyelit i buv prikutim do invalidnogo krisla Shobi ne provesti vse zhittya v takomu stani vin virobiv vlasnu sistemu yaka dozvolila jomu povnistyu oduzhati Same metodi yaki vin vikoristovuvav na sobi pozbavlyayuchis vid vlasnoyi nedugi dozvolili stvoriti novij napryamok v psihoterapiyi eriksonivskij gipnoz zasnovanij na zanurenni v trans i vikoristanni osoblivoyi gipnotichnoyi movi sho viriznyayetsya yaskravistyu j obraznistyu Milton Erikson zasnuvav i stav pershim prezidentom en angl American Society for Clinical Hypnosis Pidhid M Eriksona yak j inshi amerikanski psihotehnologiyi zavoyuvav nadzvichajnu populyarnist u sviti v 1970 1980 ti roki ta vvazhavsya odnim z najprogresivnishih pidhodiv v psihoterapiyi Dovzhenkivska metodika Dokladnishe Metod Dovzhenka Nazvu vzyali vid imeni Oleksandra Dovzhenka 1918 1995 ukrayinskogo likarya Div takozhSugestiya Sugestivnist Svidomist Samonaviyuvannya Afirmaciya Somnambulizm Samogipnoz Dorozhnij gipnozPrimitki Amerikanska psihologichna asociaciya Arhiv originalu za 12 chervnya 2016 Procitovano 8 sichnya 2016 angl 1 pod red B D Karvasarskogo SPb Piter 1998 752 s Zolotoj fond psihoterapii ISBN 5887823933 z dzherela 25 bereznya 2016 ros Lynn Steven Jay Green Joseph P Kirsch Irving Capafons Antonio Lilianfeld Scott O Laurence Jean Roch Montgomery Guy October 2015 Grounding hypnosis in science The new APA Division 30 definition of hypnosis as a step backward American Journal of Clinical Hypnosis 57 4 390 401 doi 10 1080 00029157 2015 1011472 PMID 25928778 Enciklopediya zabluzhdenij Slovar skeptika ros 09 03 2012 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2019 Procitovano 11 kvitnya 2019 Kirsch I 1994 Clinical hypnosis as a nondeceptive placebo Empirically derived techniques The American Journal of Clinical Hypnosis 37 2 95 106 doi 10 1080 00029157 1994 10403122 PMID 7992808 Predely vnusheniya chast 2 blesk i nisheta gipnoza 2015 10 lyutogo z dzherela 10 kvitnya 2019 Procitovano 10 kvitnya 2019 Theodore X Barber 1969 Hypnosis A Scientific Approach J Aronson 1995 ISBN 9781568217406 Lynn S Fassler O Knox J Fassler Knox 2005 Hypnosis and the altered state debate something more or nothing more Contemporary Hypnosis 22 39 45 doi 10 1002 ch 21 Coe W Buckner L Howard M Kobayashi K Buckner Howard Kobayashi 1972 Hypnosis as role enactment Focus on a role specific skill The American Journal of Clinical Hypnosis 15 1 41 5 doi 10 1080 00029157 1972 10402209 PMID 4679790 Graham A Jamieson Adrian P Burgess Hypnotic induction is followed by state like changes in the organization of EEG functional connectivity in the theta and beta frequency bands in high hypnotically susceptible individuals Frontiers in Human Neuroscience 2014 07 24 T 8 ISSN 1662 5161 DOI 10 3389 fnhum 2014 00528 z dzherela 23 sichnya 2022 Procitovano 1 chervnya 2016 angl Erika Fromm Michael R Nash 2 Guilford Press 1992 P 47 ISBN 9780898628937 z dzherela 3 kvitnya 2016 angl Chubenko Aleksandr Pod gipnozom Pravda i mify o gipnoze Popular Mechanics zhurnal 2009 75 1 z dzherela 16 chervnya 2016 Procitovano 1 chervnya 2016 ros angl Lilienfeld Skott O ros Arhiv originalu za 11 kvitnya 2019 Procitovano 11 kvitnya 2019 Gauld Alan 1992 A history of hypnotism Cambridge Cambridge University Press ISBN 0 521 30675 2 OCLC 25410398 Tinterow Maurice M 1970 Foundations of hypnosis from Mesmer to Freud Springfield Ill C C Thomas ISBN 0 398 01928 2 OCLC 96505 Stewart James H 1 kvitnya 2005 Hypnosis in Contemporary Medicine Mayo Clinic Proceedings English T 80 4 s 511 524 doi 10 4065 80 4 511 ISSN 0025 6196 Procitovano 10 kvitnya 2023 Radovancevic Ljubomir 2009 The tribute of the pioneer of hypnotherapy Franz Anton Mesmer MD PhD in the history of psychotherapy and medicine Acta medico historica adriatica AMHA T 7 1 s 49 60 ISSN 1334 4366 PMID 20166775 Procitovano 10 kvitnya 2023 Shertok L 1992 Yeates Lindsay Bertram 2013 James Braid Surgeon Gentleman Scientist and Hypnotist English doi 10 26190 unsworks 16130 Procitovano 10 kvitnya 2023 Arhiv originalu za 26 bereznya 2014 Procitovano 29 listopada 2011 Sharko i gipnoz Arhiv originalu za 11 grudnya 2015 Procitovano 10 grudnya 2015 Arhiv originalu za 4 listopada 2011 Procitovano 29 listopada 2011 Gipnoz i vnushenie v prakticheskoj medicine g Harkov 1925 g ros DzherelaGipnoz 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya Gipnoz 22 chervnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Rozenbah P Ya Gipnotizm Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 T VIIIa S 726 734 ros doref Shertok L Gipnoz Teoriya praktika i tehnika Leon Shertok M 1992 224 s ISBN 5 225 00585 3 ros Povedenie v gipnoze 40 issledovanij kotorye potryasli psihologiyu Forty studies that changed psychology Rodzher R Hok Ph D 5 e mezhdunar izd SPb prajm EVROZNAK M OLMA Press 2003 Gl 2 Vospriyatie i osoznanie S 82 91 Proekt Psihologiya Best BBK 88 1 UDK 159 9 01 ISBN 5 93878 096 9 ros Voropaeva M S Zarubezhnye issledovaniya gipnoza teorii i eksperimenty Vestnik Moskovskogo universiteta Ser 14 Psihologiya 2009 3 ros LiteraturaKnigi Barber Theodore Xenophon 1981 Hypnosis a scientific approach So Orange N J Power Publishers ISBN 0 88437 008 9 Gauld Alan 1992 A history of hypnotism Cambridge Cambridge University Press ISBN 0 521 30675 2 Nash Michael R Barnier Amanda J 2008 The Oxford handbook of hypnosis theory research and practice Oxford Oxford University Press ISBN 978 0 19 857009 7 Lynn Steven J Rhue Judith W Kirsch Irving 2010 Handbook of clinical hypnosis 2nd ed Washington DC American Psychological Association ISBN 978 1 4338 0568 4 Perry Campbell W 2015 Methodologies of hypnosis a critical appraisal of contemporary paradigms of hypnosis London ISBN 978 1 317 50498 6 doi org 10 4324 9781315715766 Leon Shertok Gipnoz teoriya praktika i tehnika ros Zhurnali International Journal of Clinical and Experimental Hypnosis American Journal of Clinical Hypnosis Statti Hypnosis A Scientific Approach Barber Theodore Xenophon New York Van Nostrand Reinhold Company 1970 282 Pp Behavior Therapy angl 1 3 1 serpnya 1970 s 421 ISSN 0005 7894 doi 10 1016 S0005 7894 70 80131 9 Empirical findings on the use of hypnosis in medicine A critical review Pinnell Cornelia Maree Covino Nicholas A 1 kvitnya 2000 International Journal of Clinical and Experimental Hypnosis 48 2 s 170 194 ISSN 0020 7144 PMID 10769983 doi 10 1080 00207140008410047 Inshe Gipnoz 7 serpnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G 672 s ISBN 966 7492 00 X Indukciya psihichna 9 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 PosilannyaGipnoz terapiya chi manipulyaciya video Radio NV oficijnij kanal na YouTube 2019 28 sichnya 41 hv 13 s Ce nezavershena stattya z psihologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z psihoterapiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi