Глухі фрикативи Зубний Ясеннийсибілянт s s s несибілянт θ θ θ ɹ Глухі ясенні альвеолярні фрикативні приголосні звуки Сим

**Глухі фрикативи**
	Зубний	Ясенний
сибілянт	s̪	s / s͇
несибілянт	θ	θ̠ /θ͇ /ɹ̝̊

Глухі ясенні (альвеолярні) фрикативні — приголосні звуки. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для позначення цих звуків залежить від того чи описується сибілянт.

Символ МФА для сибілянта — s, а відповідний символ X-SAMPA — s. Символ [s] звичайно не вживається для зубних і заясенних сибілянтів без діакритиків ([s̪] і [s̠] відповідно).
Для позначення несибілянта вживаються символи з діакритиками, наприклад θ̠ або ɹ̝̊.

Назва

Глухі альвеолярні фрикативні
Глухі ясенні фрикативні

Глухий ясенний сибілянтний фрикативний

Глухий ясенний фрикативний
s
Номер МФА	132
Кодування
HTML (десяткове)	`s`
Юнікод (hex)	U+0073
X-SAMPA	`s`
	`s`
^[en]
Звучання
noicon джерело ·

Один з найпоширеніших приголосних.

Властивості

Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
Місце творення — ясенне, тобто звук артикулюється кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка.
ротовий приголосний (тобто повітря виходить крізь рот);
центральний приголосний (тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках);
механізм передачі повітря — егресивний легеневий (тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

Зубно-ясенний

Глухий зубний сибілянтний фрикативний
s̪
s̟

Глухий ясенний втягнутий фрикативний
s̠
ṣ
Кодування
HTML (десяткове)	`s̺`
Юнікод (hex)	U+0073 U+033A
Звучання
noicon джерело ·

Мова	Слово	МФА	Значення	Примітки
баскська	gauza	[ɡäus̪ä]	річ
білоруська	стагоддзе	[s̪t̪äˈɣod̪d̪͡z̪ʲe]	століття	Див. білоруська фонетика
болгарська	всеки	[ˈvs̪ɛki]	всі
іспанська	estar	[e̞s̪ˈt̪är]	бути	Див.
китайська	三/sān	[s̪a̋n]	три	Див.
македонська	скока	[ˈs̪kɔkä]	стрибок	Див.
польська	sum	[s̪um]	сом	Див. польська фонетика
румунська	surd	[s̪ur̪d̪]	глухий	Див.
російська	волосы	[ˈvo̞ɫ̪əs̪ɨ̞]	'hair'	. Див.
сербська	сам	[s̪ȃ̠m]	сам	Див.
турецька	su	[s̪u]	вода	Див.
угорська	sziget	[ˈs̪iɡɛt̪]	'island'	Див.
українська	село	[s̪ɛˈɫ̪ɔ]	—	Див. українська фонетика
французька	façade	[fäs̪äd̪]	перед	Див.
чеська	svět	[s̪vjɛt̪]	світ	Див.
шведська	'säte	[ˈs̪ɛːt̪e]	сидіння	Див.

Ясенний

Мова	Слово	МФА	Значення	Примітки
англійська	sand	[sænd]	пісок	Див.
арабська	جَلَسَ	[ˈdʒælæsɐ]	сідати	Див.
в'єтнамська	xa	[saː˧]	далекий	Див.
гебрейська	ספר	[ˈsefeʁ]	книга	Див.
гінді	साल	[saːl]	рік	Див.
голландська	'staan	[s̻t̻aːn̻]	стояти	Див.
грузинська	სამი	[ˈsɑmi]	три
естонська	sõna	['sɤnɑ]	слово
корейська	소 / so	[so]	бик	Див.
перська	sib	[sib]	яблуко	Див.
португальська	caço	[ˈkasu]	полюю	Див. португальська фонетика
японська	fukusūkē	[ɸɯkɯsɯːkeː]	множинний	Див. японська фонетика

Глухий ясенний несибілянтний фрикативний

Глухий ясенний несибілянтний фрикативний
θ̠
θ͇
ɹ̝̊
Номер МФА	130 414
Кодування
HTML (десяткове)	`θ̱`
Юнікод (hex)	U+03B8 U+0331
Звучання
noicon джерело ·

Властивості

Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
Місце творення — ясенне, тобто звук артикулюється кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка.
ротовий приголосний (тобто повітря виходить крізь рот);
центральний приголосний (тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках);
механізм передачі повітря — егресивний легеневий (тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Примітки

Hualde, Lujanbio & Zubiri (2010:1).
Padluzhny, (1989), с. 47.
Klagstad Jr., (1958), с. 46.
Martínez-Celdrán, Fernández-Planas та Carrera-Sabaté, (2003), с. 258.
Lee та Zee, (2003), с. 109—110.
Lin, (2001), с. 17—25.
Lunt, (1952), с. 1.
Rocławski, (1976), с. 149.
Ovidiu Drăghici|title=Limba Română contemporană. Fonetică. Fonologie. Ortografie. Lexicologie^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Chew, (2003), с. 67.
Kordić, (2006), с. 5.
Landau та ін., (1999), с. 66.
Adams, (1975), с. 288.
Zimmer та Orgun, (1999), с. 154.
Szende, (1999), с. 104.
S. Buk; J. Mačutek; A. Rovenchak (2008). Some properties of the українська writing system. arXiv:0802.4198.
Fougeron та Smith, (1999), с. 79.
Grønnum, (2005), с. 144.
Palková, (1994), с. 228.
Ladefoged та Maddieson, (1996), с. 171.
Engstrand, (1999), с. 140—141.
Engstrand, (2004), с. 167.
Thelwall, (1990), с. 37.
Thompson, (1959), с. 458—461.
Gussenhoven, (1999), с. 75.
Collins та Mees, (2003), с. 190.
Shosted та Chikovani, (2006), с. 255.
Cruz-Ferreira (1995:91)
Okada, (1991), с. 94.

Джерела

Adams, Douglas Q. (1975), The Distribution of Retracted Sibilants in Medieval Europe, Language, Linguistic Society of America, 51 (2): 282—292, doi:10.2307/412855, JSTOR 412855
Arvaniti, Amalia (2007), (PDF), Journal of Greek Linguistics, 8: 97—208, doi:10.1075/jgl.8.08arv, архів оригіналу (PDF) за 11 грудня 2013, процитовано 13 березня 2017
Axundov, Ağamusa (1983), Azərbaycan dilinin fonetikasi, Baku
Alan Yates. "Teach Yourself Catalan."
Basbøll, Hans (2005), The Phonology of Danish, ISBN
Bauer, Laurie; Warren, Paul (2004), New Zealand English: phonology, у Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive (ред.), A handbook of varieties of English, т. 1: Phonology, Mouton de Gruyter, с. 580—602, ISBN
Bertinetto, Marco; Loporcaro, Michele (2005), The sound pattern of Standard Italian, as compared with the varieties spoken in Florence, Milan and Rome, Journal of the International Phonetic Association, 35 (2): 131—151, doi:10.1017/S0025100305002148
Buizza, Emanuela (2011), Frication and affrication of /t/ in RP English, (PDF), с. 16—28, архів оригіналу (PDF) за 19 квітня 2014, процитовано 13 березня 2017
Canepari, Luciano (1992), Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (Italian) , Bologna: Zanichelli, ISBN
Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992), Catalan, Journal of the International Phonetic Association, 22 (1–2): 53—56, doi:10.1017/S0025100300004618
Chew, Peter A. (2003), A computational phonology of Russian, Universal Publishers
Collins, Beverley; Mees, Inger M. (2003), (PDF), ISBN , архів оригіналу (PDF) за 28 грудня 2016, процитовано 13 березня 2017
Cruz-Ferreira, Madalena (1995), European Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 25 (2): 90—94, doi:10.1017/S0025100300005223
Engstrand, Olle (2004), Fonetikens grunder (Swedish) , Lund: Studenlitteratur, ISBN
Engstrand, Olle (1999), Swedish, Handbook of the International Phonetic Association: A Guide to the usage of the International Phonetic Alphabet., Cambridge: Cambridge University Press, с. 140—142, doi:10.1017/S0025100300004874, ISBN
Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1999), French, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 73—76, doi:10.1017/S0025100300004874, ISBN
Grønnum, Nina (2005), (вид. 3rd), Copenhagen: Akademisk Forlag, ISBN , архів оригіналу за 27 листопада 2016, процитовано 13 березня 2017
Gussenhoven, Carlos (1999), Dutch, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 74—77, ISBN
Hickey, Raymond (1984), Coronal Segments in Irish English, Journal of Linguistics, 20 (2): 233—250, doi:10.1017/S0022226700013876
Honeybone, P (2001), Lenition inhibition in Liverpool English, English Language and Linguistics, 5 (2): 213—249, doi:10.1017/S1360674301000223
Hualde, José Ignacio; Lujanbio, Oihana; Zubiri, Juan Joxe (2010), (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 40 (1): 113—127, doi:10.1017/S0025100309990260, архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016, процитовано 13 березня 2017
Kara, Dávid Somfai (2002), Kazak, Lincom Europa, ISBN
Kara, Dávid Somfai (2003), Kyrgyz, Lincom Europa, ISBN
Klagstad Jr., Harold L. (1958), The Phonemic System of Colloquial Standard Bulgarian, American Association of Teachers of Slavic and East European Languages, с. 42—54, JSTOR 304696
Kordić, Snježana (2006), Serbo-Croatian, Languages of the World/Materials; 148, Munich & Newcastle: Lincom Europa, ISBN
Kozintseva, Natalia (1995), Modern Eastern Armenian, Lincom Europa, ISBN
Kress, Bruno (1982), Isländische Grammatik, VEB Verlag Enzyklopädie Leipzig
Ladefoged, Peter (2005), Vowels and Consonants (вид. Second), Blackwell
Ladefoged, Peter; Maddieson, Ian (1996). The Sounds of the World's Languages. Oxford: Blackwell. .
Lamb, William (2003), Scottish Gaelic (вид. 2nd), Lincom Europa, с. 118, ISBN
Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999), Croatian, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 66—69, ISBN
Lee, Wai-Sum; Zee, Eric (2003), Standard Chinese (Beijing), Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 109—112, doi:10.1017/S0025100303001208
Lin, Hua (2001), A Grammar of Mandarin Chinese, Lincom Europa, ISBN
Loakes, Deborah; McDougall, Kirsty (2007), (PDF), архів оригіналу (PDF) за 28 лютого 2021, процитовано 13 березня 2017
Lunt, Horace G. (1952), Grammar of the Macedonian Literary Language, Skopje
Maddieson, Ian (1984), Patterns of sound, Cambridge University Press
Mangold, Max (2005), Das Aussprachewörterbuch, Duden, ISBN
Marotta, Giovanna; Barth, Marlen (2005), (PDF), Studi Linguistici e Filologici Online, 3 (2): 377—413, архів оригіналу (PDF) за 25 лютого 2021, процитовано 13 березня 2017
Martin Harris and Nigel Vincent. The Romance Languages.
Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003), , Journal of the International Phonetic Association, 33 (2): 255—259, doi:10.1017/S0025100303001373, архів оригіналу за 25 лютого 2021, процитовано 13 березня 2017
Nau, Nicole (1998), Latvian, Lincom Europa, ISBN
Qafisheh, Hamdi A. (1977), A short reference grammar of Gulf Arabic, Tucson, Arizona: University of Arizona Press, ISBN
Obaid, Antonio H. (1973), The Vagaries of the Spanish 'S', Hispania, American Association of Teachers of Spanish and Portuguese, 56 (1): 60—67, doi:10.2307/339038, JSTOR 339038
Okada, Hideo (1991), Phonetic Representation:Japanese, Journal of the International Phonetic Association, 21 (2): 94—97, doi:10.1017/S002510030000445X
Padluzhny, Ped (1989), Fanetyka belaruskai litaraturnai movy, ISBN
Palková, Zdena (1994), Fonetika a fonologie češtiny, ISBN
Pandeli, H; Eska, J; Ball, Martin; Rahilly, J (1997), Problems of phonetic transcription: the case of the Hiberno-English slit-t, Journal of the International Phonetic Association, 27 (1–2): 65—75, doi:10.1017/S0025100300005430
Pétursson, Magnus (1971), , Phonetica, 33: 203—216, doi:10.1159/000259344, архів оригіналу за 18 серпня 2021, процитовано 13 березня 2017
Pretnar, Tone; Tokarz, Emil (1980), Slovenščina za Poljake: Kurs podstawowy języka słoweńskiego, Katowice: Uniwersytet Śląski
Puppel, Stanisław; Nawrocka-Fisiak, Jadwiga; Krassowska, Halina (1977), , Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, архів оригіналу за 29 вересня 2014, процитовано 13 березня 2017
Recasens, Daniel; Pallarès, Maria Dolores (2001), Coarticulation, Assimilation and Blending in Catalan Consonant Clusters, Journal of Phonetics, 29 (3): 273—301, doi:10.1006/jpho.2001.0139
Rocławski, Bronisław (1976), Zarys fonologii, fonetyki, fonotaktyki i fonostatystyki współczesnego języka polskiego, Wydawnictwo Uczelniane Uniwersytetu Gdańskiego
Saborit, Josep (2009), Millorem la pronúncia (Catalan) , Acadèmia Valenciana de la Llengua
Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006), Standard Georgian, Journal of the International Phonetic Association, 36 (2): 255—264, doi:10.1017/S0025100306002659
Sipma, Pieter (1913), Phonology & grammar of modern West Frisian, London: Oxford University Press
Sjoberg, Andrée F. (1963), Uzbek Structural Grammar, Uralic and Altaic Series, т. 18, Bloomington: Indiana University
Skaug, Ingebjørg (2003) [First published 1996], Norsk språklydlære med øvelser (вид. 3rd), Oslo: Cappelen Akademisk Forlag AS, ISBN
Šewc-Schuster, Hinc (1984), Gramatika hornjo-serbskeje rěče, Budyšin: Ludowe nakładnistwo Domowina
Suomi, Kari; Toivanen, Juhani; Ylitalo, Riikka (2008), , ISBN , архів оригіналу за 19 лютого 2012, процитовано 13 березня 2017
Szende, Tamás (1999), Hungarian, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 104—107, ISBN
Thelwall, Robin (1990), Illustrations of the IPA: Arabic, Journal of the International Phonetic Association, 20 (2): 37—41, doi:10.1017/S0025100300004266
Thompson, Laurence (1959), Saigon phonemics, Language, 35 (3): 454—476, doi:10.2307/411232, JSTOR 411232
Thompson, Laurence C. (1987), A Vietnamese Reference Grammar, ISBN
Thorborg, Lisbet (2003), Dansk udtale - øvebog, Forlaget Synope, ISBN
Torreblanca, Máximo (1988), Latín Basium, Castellano Beso, Catalán Bes, Portugués Beijo, Hispanic Review, University of Pennsylvania Press, 56 (3): 343—348, doi:10.2307/474023, JSTOR 474023
Vijūnas, Aurelijus (2010), , Historische Sprachforschung, Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht, 123: 40—55, ISSN 0935-3518, архів оригіналу за 16 листопада 2018, процитовано 13 березня 2017
Watson, Kevin (2007), (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 37 (3): 351—360, doi:10.1017/s0025100307003180, архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2018, процитовано 13 березня 2017
Zimmer, Karl; Orgun, Orhan (1999), Turkish, (PDF), Cambridge: Cambridge University Press, с. 154—158, ISBN , архів оригіналу (PDF) за 25 липня 2018, процитовано 13 березня 2017

[hualde-1] Hualde, Lujanbio & Zubiri (2010:1).

[FOOTNOTEPadluzhny198947-2] Padluzhny, (1989), с. 47.

[FOOTNOTEKlagstad_Jr.195846-3] Klagstad Jr., (1958), с. 46.

[FOOTNOTEMartínez-CeldránFernández-PlanasCarrera-Sabaté2003258-4] Martínez-Celdrán, Fernández-Planas та Carrera-Sabaté, (2003), с. 258.

[FOOTNOTELeeZee2003109—110-5] Lee та Zee, (2003), с. 109—110.

[FOOTNOTELin200117—25-6] Lin, (2001), с. 17—25.

[FOOTNOTELunt19521-7] Lunt, (1952), с. 1.

[FOOTNOTERocławski1976149-8] Rocławski, (1976), с. 149.

[9] Ovidiu Drăghici|title=Limba Română contemporană. Fonetică. Fonologie. Ortografie. Lexicologie^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

[FOOTNOTEChew200367-10] Chew, (2003), с. 67.

[FOOTNOTEKordić20065-11] Kordić, (2006), с. 5.

[FOOTNOTELandauLončarićHorgaŠkarić199966-12] Landau та ін., (1999), с. 66.

[FOOTNOTEAdams1975288-13] Adams, (1975), с. 288.

[FOOTNOTEZimmerOrgun1999154-14] Zimmer та Orgun, (1999), с. 154.

[FOOTNOTESzende1999104-15] Szende, (1999), с. 104.

[16] S. Buk; J. Mačutek; A. Rovenchak (2008). Some properties of the українська writing system. arXiv:0802.4198.

[FOOTNOTEFougeronSmith199979-17] Fougeron та Smith, (1999), с. 79.

[FOOTNOTEGrønnum2005144-18] Grønnum, (2005), с. 144.

[FOOTNOTEPalková1994228-19] Palková, (1994), с. 228.

[FOOTNOTELadefogedMaddieson1996171-20] Ladefoged та Maddieson, (1996), с. 171.

[FOOTNOTEEngstrand1999140—141-21] Engstrand, (1999), с. 140—141.

[FOOTNOTEEngstrand2004167-22] Engstrand, (2004), с. 167.

[FOOTNOTEThelwall199037-23] Thelwall, (1990), с. 37.

[FOOTNOTEThompson1959458—461-24] Thompson, (1959), с. 458—461.

[FOOTNOTEGussenhoven199975-25] Gussenhoven, (1999), с. 75.

[FOOTNOTECollinsMees2003190-26] Collins та Mees, (2003), с. 190.

[FOOTNOTEShostedChikovani2006255-27] Shosted та Chikovani, (2006), с. 255.

[Cruz-Ferreira_1995_91-28] Cruz-Ferreira (1995:91)

[FOOTNOTEOkada199194-29] Okada, (1991), с. 94.