Глиня́ні табли́чки (іноді — глиня́ні кни́ги) — археологічні знахідки, записи (тексти, малюнки, схеми, карти), зроблені на глиняних табличках.
Загальний опис
Зазвичай, коли говорять про глиняні таблички, мають на увазі документи з Межиріччя. Насправді вони поширені значно ширше. Крім Близького Сходу, глиняні таблички використовувалися разом із клинописом у дипломатичному листуванні з країнами інших регіонів, наприклад, з Єгиптом. Писали на глині і на островах Середземного моря. Наприклад, знаменитий Фестський диск, знайдений на Криті і виготовлений в XVII столітті до нашої ери. Цей не прочитаний досі текст був нанесений, схожим на механічний: знаки були вирізані на штампах і відтиснені на сирій глині. Також на глині писали і представники харапської цивілізації.
Причиною використання глиняних табличок були як особливості походження писемності, і так і те, що глина була одним з небагатьох широкодоступних у Шумері матеріалів.
На території Стародавнього Близького Сходу задовго до появи клинопису, навіть, задовго до появи шумерів, існував інший спосіб зберігання та передачі інформації. Це була система глиняних кульок (значків або фішок) розміром 1-3 сантиметри, де кожен елемент позначав один об'єкт, корову, барана тощо, яка слугувала для обліку майна вже у IX тисячолітті до нашої ери.
Приблизно з V тисячоліття до нашої ери фішки для кращого зберігання стали поміщати у спеціальні конверти — булли (від лат. bulla — «кулька»), що мали вигляд порожнистих глиняних куль діаметром близько 10 сантиметрів. Якщо булла містила відомості про кількість голів худоби, то, щоб провести підрахунок вмісту, її доводилося розбивати.
З приблизно 3300 року до нашої ери на поверхні булли з'являється короткий опис її вмісту й необхідність розбивати контейнер при кожній перевірці відпадає. Але таким чином фішки виявилися непотрібними, і незабаром зникли, а сама булла стала плоскою. Так виникли перші глиняні таблички з числами: кружечками та куточками, видавленими у глині, форма і розмір яких вказували на об'єкт, що позначався, та його кількість.
Розвиток від таблички з відтисненими на ній значками, що означали числа, до клинописної таблички, відбувся тільки у Шумері. У 70-ті роки XX століття при розкопках палацу у стародавньому місті Ебла в північно-західній Сирії було знайдено близько 20 тисяч клинописних табличок, що датуються серединою ІІІ тисячоліття до нашої ери, що свідчить про широке географічне розповсюдження та значне практичне використання глиняних табличок вже в ті давні часи.
Глина була дешевим та загальнодоступним матеріалом. Для табличок її спеціально замішували, робили власне табличку і писали доки глина була ще сирою. Оскільки в жаркому кліматі таблички висихали швидко, то писати доводилося швидко, одразу записуючи увесь текст. Зазвичай таблички були прямокутної форми, причому одна сторону як правило була дещо увігнута, а інша рівна або трохи опукла. Списувалася табличка з обох боків. Таблички сушили на сонці або, як цеглу, випалювали в печах, що надавало їм твердості. Однак слід зазначити, що обпалювали таблички нечасто, зазвичай послуговуючися добре висушеними. Наприклад таблички зі знаменитої бібліотеки Ашшурбаніпала хоч і зроблені з кращої і ліпше вимішаної глини, але не були обпалені зумисне, а спеклися під час пожежі бібліотеки.
Писали паличкою. На глині простіше не проводити лінії, а витискувати. Характерний клинопис це результат комбінації відтисків, що утворюються від натискання гострим кінчиком палички — чим він сильніший, тим клинець глибший та довший. Швидке написання тексту вимагало неабиякого вміння. Однак месопотамські писарі були майстрами своєї справи. Серед них траплялися справжні віртуози, здатні на мініатюрній глиняній табличці розміром утроє меншій за сірникову коробку помістити 30 клинописних рядків заввишки до 2 мм — такий текст можна прочитати лише за допомогою збільшувального скла.
На кожній окремій табличці вдавалося написати не так вже й багато, тож як скільки-небудь довгі тексти доводилося писати на кількох табличках як разом утворювали книгу. Однак через матеріал ці книги не мали обкладинок, а таблички просто складалися разом, часто в одному ящику. В бібліотеках таблички що відносилися до однієї книжки мали спеціальні помітки. Наприклад, у храмі Ніппура розташовувалося багато приміщень, частина яких, безперечно, належала бібліотеці, а також архіву. Таблички зберігалися в глиняних або дерев'яних скринях і у плетених кошах, які стояли на глиняних цоколях чи на дерев'яних полицях, прикріплених до стін.
Глина як матеріал письма вплинула на форму месопотамських печаток, які мали вигляд циліндрів з вирізаними на ньому малюнками та написом. Такі печатки носили з собою усі вільні люди, окрім найбідніших, оскільки вони замінювали наш підпис. Зовсім нужденні замість печатки прикладали до документів палець чи ніготь залишаючи на глині їх відбиток. За зразком печаток ассирійці придумали також спосіб тиражування текстів. Для цього вони виготовляли з випаленої глини штампи з випуклим дзеркальним шрифтом, з допомогою яких потім робили відбитки на мокрій глині.
Оскільки в Межиріччі писали на глиняних табличках, то заняття в школі розпочиналися з їх виготовлення. Школярі замішували глину та самі ліпили таблички.
Примітки
- За іншими джерелами ці фішки відомі з VII тисячоліття до нашої ери.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Глиняні таблички
- . Архів оригіналу за 16 червня 2012. Процитовано 2 липня 2012.. Фото і копії табличок, проект Каліфорнійського університету та німецького Інституту історії науки імені Макса Планка]
- Leon Legrain, Historical Fragments, Philadelphia, The University of Pennsylvania Museum Publications of the Babylonian Section, vol. XIII, 1922, 108 p., 33 planches [ 16 червня 2011 у Wayback Machine.] Таблички з транскрипцією і перекладом
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (грудень 2012)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Davnya shumerska glinyana tablichka torgovelna ugoda priblizno 2600 rokiv do nashoyi eri Glinyana tablichka datovana 2041 chi 2040 rokom do nashoyi eri Tablichka z amarnskogo arhivu diplomatichnij dokument list vid knyazya Megiddo Biridiyi Otakim perom pisali na glinyanih tablichkah Zvernit uvagu na trikutnu formu yaksho takoyu palichkoyu natisnuti na siru glinu na tij zalishitsya klinopodibnij vidtisk Glinyana tablichka z perelikom peremog Rimusha Glinya ni tabli chki inodi glinya ni kni gi arheologichni znahidki zapisi teksti malyunki shemi karti zrobleni na glinyanih tablichkah Zagalnij opisZazvichaj koli govoryat pro glinyani tablichki mayut na uvazi dokumenti z Mezhirichchya Naspravdi voni poshireni znachno shirshe Krim Blizkogo Shodu glinyani tablichki vikoristovuvalisya razom iz klinopisom u diplomatichnomu listuvanni z krayinami inshih regioniv napriklad z Yegiptom Pisali na glini i na ostrovah Seredzemnogo morya Napriklad znamenitij Festskij disk znajdenij na Kriti i vigotovlenij v XVII stolitti do nashoyi eri Cej ne prochitanij dosi tekst buv nanesenij shozhim na mehanichnij znaki buli virizani na shtampah i vidtisneni na sirij glini Takozh na glini pisali i predstavniki harapskoyi civilizaciyi Prichinoyu vikoristannya glinyanih tablichok buli yak osoblivosti pohodzhennya pisemnosti i tak i te sho glina bula odnim z nebagatoh shirokodostupnih u Shumeri materialiv Na teritoriyi Starodavnogo Blizkogo Shodu zadovgo do poyavi klinopisu navit zadovgo do poyavi shumeriv isnuvav inshij sposib zberigannya ta peredachi informaciyi Ce bula sistema glinyanih kulok znachkiv abo fishok rozmirom 1 3 santimetri de kozhen element poznachav odin ob yekt korovu barana tosho yaka sluguvala dlya obliku majna vzhe u IX tisyacholitti do nashoyi eri Priblizno z V tisyacholittya do nashoyi eri fishki dlya krashogo zberigannya stali pomishati u specialni konverti bulli vid lat bulla kulka sho mali viglyad porozhnistih glinyanih kul diametrom blizko 10 santimetriv Yaksho bulla mistila vidomosti pro kilkist goliv hudobi to shob provesti pidrahunok vmistu yiyi dovodilosya rozbivati Z priblizno 3300 roku do nashoyi eri na poverhni bulli z yavlyayetsya korotkij opis yiyi vmistu j neobhidnist rozbivati kontejner pri kozhnij perevirci vidpadaye Ale takim chinom fishki viyavilisya nepotribnimi i nezabarom znikli a sama bulla stala ploskoyu Tak vinikli pershi glinyani tablichki z chislami kruzhechkami ta kutochkami vidavlenimi u glini forma i rozmir yakih vkazuvali na ob yekt sho poznachavsya ta jogo kilkist Rozvitok vid tablichki z vidtisnenimi na nij znachkami sho oznachali chisla do klinopisnoyi tablichki vidbuvsya tilki u Shumeri U 70 ti roki XX stolittya pri rozkopkah palacu u starodavnomu misti Ebla v pivnichno zahidnij Siriyi bulo znajdeno blizko 20 tisyach klinopisnih tablichok sho datuyutsya seredinoyu III tisyacholittya do nashoyi eri sho svidchit pro shiroke geografichne rozpovsyudzhennya ta znachne praktichne vikoristannya glinyanih tablichok vzhe v ti davni chasi Glina bula deshevim ta zagalnodostupnim materialom Dlya tablichok yiyi specialno zamishuvali robili vlasne tablichku i pisali doki glina bula she siroyu Oskilki v zharkomu klimati tablichki visihali shvidko to pisati dovodilosya shvidko odrazu zapisuyuchi uves tekst Zazvichaj tablichki buli pryamokutnoyi formi prichomu odna storonu yak pravilo bula desho uvignuta a insha rivna abo trohi opukla Spisuvalasya tablichka z oboh bokiv Tablichki sushili na sonci abo yak ceglu vipalyuvali v pechah sho nadavalo yim tverdosti Odnak slid zaznachiti sho obpalyuvali tablichki nechasto zazvichaj poslugovuyuchisya dobre visushenimi Napriklad tablichki zi znamenitoyi biblioteki Ashshurbanipala hoch i zrobleni z krashoyi i lipshe vimishanoyi glini ale ne buli obpaleni zumisne a speklisya pid chas pozhezhi biblioteki Pisali palichkoyu Na glini prostishe ne provoditi liniyi a vitiskuvati Harakternij klinopis ce rezultat kombinaciyi vidtiskiv sho utvoryuyutsya vid natiskannya gostrim kinchikom palichki chim vin silnishij tim klinec glibshij ta dovshij Shvidke napisannya tekstu vimagalo neabiyakogo vminnya Odnak mesopotamski pisari buli majstrami svoyeyi spravi Sered nih traplyalisya spravzhni virtuozi zdatni na miniatyurnij glinyanij tablichci rozmirom utroye menshij za sirnikovu korobku pomistiti 30 klinopisnih ryadkiv zavvishki do 2 mm takij tekst mozhna prochitati lishe za dopomogoyu zbilshuvalnogo skla Na kozhnij okremij tablichci vdavalosya napisati ne tak vzhe j bagato tozh yak skilki nebud dovgi teksti dovodilosya pisati na kilkoh tablichkah yak razom utvoryuvali knigu Odnak cherez material ci knigi ne mali obkladinok a tablichki prosto skladalisya razom chasto v odnomu yashiku V bibliotekah tablichki sho vidnosilisya do odniyeyi knizhki mali specialni pomitki Napriklad u hrami Nippura roztashovuvalosya bagato primishen chastina yakih bezperechno nalezhala biblioteci a takozh arhivu Tablichki zberigalisya v glinyanih abo derev yanih skrinyah i u pletenih koshah yaki stoyali na glinyanih cokolyah chi na derev yanih policyah prikriplenih do stin Glina yak material pisma vplinula na formu mesopotamskih pechatok yaki mali viglyad cilindriv z virizanimi na nomu malyunkami ta napisom Taki pechatki nosili z soboyu usi vilni lyudi okrim najbidnishih oskilki voni zaminyuvali nash pidpis Zovsim nuzhdenni zamist pechatki prikladali do dokumentiv palec chi nigot zalishayuchi na glini yih vidbitok Za zrazkom pechatok assirijci pridumali takozh sposib tirazhuvannya tekstiv Dlya cogo voni vigotovlyali z vipalenoyi glini shtampi z vipuklim dzerkalnim shriftom z dopomogoyu yakih potim robili vidbitki na mokrij glini Oskilki v Mezhirichchi pisali na glinyanih tablichkah to zanyattya v shkoli rozpochinalisya z yih vigotovlennya Shkolyari zamishuvali glinu ta sami lipili tablichki Primitki Za inshimi dzherelami ci fishki vidomi z VII tisyacholittya do nashoyi eri Posilannya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Glinyani tablichki Arhiv originalu za 16 chervnya 2012 Procitovano 2 lipnya 2012 Foto i kopiyi tablichok proekt Kalifornijskogo universitetu ta nimeckogo Institutu istoriyi nauki imeni Maksa Planka Leon Legrain Historical Fragments Philadelphia The University of Pennsylvania Museum Publications of the Babylonian Section vol XIII 1922 108 p 33 planches 16 chervnya 2011 u Wayback Machine Tablichki z transkripciyeyu i perekladom Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti gruden 2012