Германці (лат. Germani) — група племен, яка належить до індоєвропейської мовної сім'ї , що утворилася наприкінці новокам'яної доби з носіїв культур мегалітів, лійчастого посуду, шнурової кераміки, та бойових сокир. Спочатку вони заселяли Південну Скандинавію, Данію, Шлезвіг. Пізніше, в І ст., проживали на досить обширній території — між Рейном і Віслою, із заходу на схід, між Дунаєм на півдні і Північним та Балтійським морями на півночі.
Германські племена, як етнос, сформувався на півночі Європи, на Ютландському півострові, півдні Скандинавії та нижньої частини річки Ельба. Десь три тисячі років тому, було різке похолодання і вони почали свою експансію на південь Європи, поступово витісняючи кельтів.
Назву «германці» вперше згадує Посейдоній (близько 90 року до нашої ери), а вводить у римську літературу Цезар. Важливі відомості про германців подають Пліній Старший (помер 79 року) у «Природничій історії» («Naturalis Historia»), Тацит у своїй праці «Германія» («Germania», 98 рік) і всесвітня географія грека Птолемея.
Римська імперія побудувала багато укріплень для захисту від германських племен. Вперше зіткнення між римлянами і германцями відбулося в 113 році до н. е., коли плем'я тевтонців напало на Рим і здобувши декілька перемог, було розбите римськими військами. Германські війська досить цінувалися Римськими імператорами і тому часто наймалися ними, коли виникали труднощі у формуванні власної армії, на захист кордонів.
Племена
Германські племена: алемани, англи, ангріварії, бавари, батави, бруктери, бургунди, вандали, вестготи, гепіди, герули, готи, гети, дани, квади, кімври, лангобарди, лугії, маркомани, немети, остготи, ругії, сакси, свеви, свеї, сігамбри, скіри, тайфали, тевтони, тенктери, убії, усіпети, франки, фризи, хамави, хатти, херуски, юти, та інші.
Взагалі серед германських племен розрізняють 3 групи:
- 1. Північні германці охоплювали племена, що залишилися в Скандинавії.
- 2. Східні германці, які жили близько до північних германців, переселяються зі Скандинавії в райони на схід від річки Ельби (вандали, бургунди, готи, ругії та ін.).
- 3. Західні германці (рейнські, везерські та полабські). Пліній поділяє їх на 3 групи (не етнічні, а культурні союзи): Інгевони (поблизу Північного моря), Істевони (уздовж Рейну), гермінони (всередині країни), котрі ведуть свій родовід від Маннуса. До цих груп належать: херуски, убії, батави, хатти, франки (сформувалися внаслідок злиття узипетів, тенкерів, сугамбрів та бруктерів), хавки, фризи, саксонці, свеби, семнони, гермундури, лангобарди, готи, квади та ін.
Розселення і господарство
Розселяються по хуторах та невеличких селах. Прямокутна дерев'яна будівля на палях, що зустрічається в Залізну добу, об'єднує вогнище, вогнищевий кут та хлів під двосхилим дахом. Спершу у германців розвивається землеробство (вирощували пшеницю, ячмінь, овес, жито, льон, просо, овочі) та скотарство (всі відомі їм свійські тварини), пізніше запозичили від римлян виноградарство і садівництво. Поселяються родами(ідентичність родової і сільської громади): розподіл ріллі для користування на однаковій за розміром і якістю ділянки (смуги) серед членів роду, за числом працівників; спільне користування общинними угіддями (ліс, пасовище, вода та ін.). Окрема власність — огороджене володіння (будинок і садиба), яке є священним, як житло домашніх богів та місце поховання предків.
Торгівля
Торгівлю германці вели із середземноморськими країнами (ще з часів Бронзової доби).
Суспільство
У германців було три основних стани:
- 1. Знать становлять родини, котрі ведуть свій родовід від богів.
- 2. Вільні — основне населення, яке має політичні права і здатне до військової служби.
- 3. Менш вільні чи напіввільні складаються з вільновідпущених (liberti) та литів (laeti, lassi). Останні — це забрані в неволю, часто із спорідненого племені. Невільні (раби) — це або військовополонені, або народжені невільними, або ж ті, котрі стали невільними у зв'язку з неспроможністю сплати борги (гральні борги).
Германське плем'я
Воно відділене від сусідніх племен широкими смугами пустищ, плем'я розпадалося на округи, округи — на сотні. Найважливішою спільнотою є рід, члени якого пов'язані спільним походженням. Він забезпечує своїм членам злагоду, захист і правосуддя. Відстоювання честі є, серед іншого, сакральним обов'язком роду (міжусобиці й кровна помста, що згодом заміняється на викуп), а не окремої особи.
Військо
Спільнота організованих за родами чоловіків, придатних до військової служби, становить військо, яке воювало в клиноподібних бойових порядках.
Право
Ніяких писемних правових положень, тільки звичаєве право, яке має своїм підґрунтям здоровий глузд і передається в усній формі.
Державний устрій
Верховний орган — земельна громада (thing, ding), що збирається через однакові проміжки часу (збори війська). Князі вносять пропозиції, які народ може відхилити чи схвалити. Голосування (одностайно) проводиться з питань війни й миру, звільнень; в ролі суду земельна громада ухвалює рішення щодо святотатств, державної зради, військових злочинців та ганебних діянь. Вона виганяє злочинця з громади (непримиренність), виносить смертний вирок та призначає спосіб його виконання.
На чолі племен східних германців стоять королі (сакральні, військові та судові фунуції). Племена без королів (західні германці, які оформлюються в королівство лише пізніше) обирають під час війни герцогів з аристократичного прошарку: вирішальними є не походження, а завзятість. Королі, герцоги та знать мають право утримувати почет (спершу юнаки для військової підготовки, згодом досвідчені воїни, котрі присягнули на життя і смерть).
Релігія
Поряд з богами родючості («ваннами») Ньордом (ідентичний з Нертою, богинею-матір'ю), Фреєм та Фреєю стоять небіжчики. Зазвичай називають трьох богів: Водана (Одіна) — покровителя померлих і володаря чаклунства, пізніше бога війни, екстатичність культу якого вказує на східне походження (їзда верхи); Тора (Донара) — захисника селян від велетнів; Тіваза (Зіва, Тіра) — бога війни, який у поклонінні північних германців складає конкуренцію Водану. Богів славлять на культових святах, які плем'я справляє періодично або після переможного завершення війни на культових місцях. Приносилися в жертву тварини та була спільна культова трапеза зі співами й танцями. Культовими місцями є священні гаї, пагорби та місця біля священних дерев, джерел і каменів. Поряд з цим — храми з ідолам (з дерева або з металу), пізніше, під чужим впливом також і зображення богів. Через оракулів дізнаються про волю богів. Політична і культова посада — в одних і тих самих руках; жерців немає.
Писемність
Германські племена користувалися рунічною писемністю. Слово руни походить від готського слова runa — таємниця. Алфавіт називався футарк, нараховував 24 руни. Футарк отримав свою назву від перших шести рун з яких починався алфавіт (f, u, þ, a, r, k). Кожна руна позначала певний звук та мала символічно-смислове значення.
Галерея
- Збори германської племінної верхівки. Зображення на колоні Марка Аврелія.
- Одін на восьми-ногому коні Слейпнірі. Зображення VIII століття.
Це незавершена стаття з етнографії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерела
- Кіндер Г., Хільгеман В., «Всесвітня історія: dtv-Atlas»: Пер. з нім. — К.:Знання-Прес, 2001. колесника. в.
- Савчук М., Давні ґерманці на Прикарпатті // Галичина [Івано-Франківськ]. — 2015. — 29 січня, 5 лютого, 12 лютого, 19 лютого, 26 лютого.
Посилання
- Ґерманців релігії // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Germanci lat Germani grupa plemen yaka nalezhit do indoyevropejskoyi movnoyi sim yi sho utvorilasya naprikinci novokam yanoyi dobi z nosiyiv kultur megalitiv lijchastogo posudu shnurovoyi keramiki ta bojovih sokir Spochatku voni zaselyali Pivdennu Skandinaviyu Daniyu Shlezvig Piznishe v I st prozhivali na dosit obshirnij teritoriyi mizh Rejnom i Visloyu iz zahodu na shid mizh Dunayem na pivdni i Pivnichnim ta Baltijskim moryami na pivnochi Sim ya starodavnih germanciv u 300 i roki istorichna rekonstrukciya 1913 rik Germanski plemena yak etnos sformuvavsya na pivnochi Yevropi na Yutlandskomu pivostrovi pivdni Skandinaviyi ta nizhnoyi chastini richki Elba Des tri tisyachi rokiv tomu bulo rizke poholodannya i voni pochali svoyu ekspansiyu na pivden Yevropi postupovo vitisnyayuchi keltiv Nazvu germanci vpershe zgaduye Posejdonij blizko 90 roku do nashoyi eri a vvodit u rimsku literaturu Cezar Vazhlivi vidomosti pro germanciv podayut Plinij Starshij pomer 79 roku u Prirodnichij istoriyi Naturalis Historia Tacit u svoyij praci Germaniya Germania 98 rik i vsesvitnya geografiya greka Ptolemeya Rimska imperiya pobuduvala bagato ukriplen dlya zahistu vid germanskih plemen Vpershe zitknennya mizh rimlyanami i germancyami vidbulosya v 113 roci do n e koli plem ya tevtonciv napalo na Rim i zdobuvshi dekilka peremog bulo rozbite rimskimi vijskami Germanski vijska dosit cinuvalisya Rimskimi imperatorami i tomu chasto najmalisya nimi koli vinikali trudnoshi u formuvanni vlasnoyi armiyi na zahist kordoniv PlemenaNapryamki migraciyi germanskih plemen 750 rik do n e I stolittya n e Karta rozselennya germanskih plemen u I stolitti n e Karta sho pokazuye teritoriyi rozselennya germanskih plemen u 100 roci do n e 50 roci do n e 100 roci n e i 300 roci n e Takozh pokazani volodinnya Rimskoyi imperiyi u 68 roci do n e i 117 roci n e Germanski plemena alemani angli angrivariyi bavari batavi brukteri burgundi vandali vestgoti gepidi geruli goti geti dani kvadi kimvri langobardi lugiyi markomani nemeti ostgoti rugiyi saksi svevi sveyi sigambri skiri tajfali tevtoni tenkteri ubiyi usipeti franki frizi hamavi hatti heruski yuti ta inshi Vzagali sered germanskih plemen rozriznyayut 3 grupi 1 Pivnichni germanci ohoplyuvali plemena sho zalishilisya v Skandinaviyi 2 Shidni germanci yaki zhili blizko do pivnichnih germanciv pereselyayutsya zi Skandinaviyi v rajoni na shid vid richki Elbi vandali burgundi goti rugiyi ta in 3 Zahidni germanci rejnski vezerski ta polabski Plinij podilyaye yih na 3 grupi ne etnichni a kulturni soyuzi Ingevoni poblizu Pivnichnogo morya Istevoni uzdovzh Rejnu germinoni vseredini krayini kotri vedut svij rodovid vid Mannusa Do cih grup nalezhat heruski ubiyi batavi hatti franki sformuvalisya vnaslidok zlittya uzipetiv tenkeriv sugambriv ta brukteriv havki frizi saksonci svebi semnoni germunduri langobardi goti kvadi ta in Rozselennya i gospodarstvoRekonstrukciya dovgogo domu germanciv Rozselyayutsya po hutorah ta nevelichkih selah Pryamokutna derev yana budivlya na palyah sho zustrichayetsya v Zaliznu dobu ob yednuye vognishe vognishevij kut ta hliv pid dvoshilim dahom Spershu u germanciv rozvivayetsya zemlerobstvo viroshuvali pshenicyu yachmin oves zhito lon proso ovochi ta skotarstvo vsi vidomi yim svijski tvarini piznishe zapozichili vid rimlyan vinogradarstvo i sadivnictvo Poselyayutsya rodami identichnist rodovoyi i silskoyi gromadi rozpodil rilli dlya koristuvannya na odnakovij za rozmirom i yakistyu dilyanki smugi sered chleniv rodu za chislom pracivnikiv spilne koristuvannya obshinnimi ugiddyami lis pasovishe voda ta in Okrema vlasnist ogorodzhene volodinnya budinok i sadiba yake ye svyashennim yak zhitlo domashnih bogiv ta misce pohovannya predkiv TorgivlyaTorgivlyu germanci veli iz seredzemnomorskimi krayinami she z chasiv Bronzovoyi dobi SuspilstvoU germanciv bulo tri osnovnih stani 1 Znat stanovlyat rodini kotri vedut svij rodovid vid bogiv 2 Vilni osnovne naselennya yake maye politichni prava i zdatne do vijskovoyi sluzhbi 3 Mensh vilni chi napivvilni skladayutsya z vilnovidpushenih liberti ta litiv laeti lassi Ostanni ce zabrani v nevolyu chasto iz sporidnenogo plemeni Nevilni rabi ce abo vijskovopoloneni abo narodzheni nevilnimi abo zh ti kotri stali nevilnimi u zv yazku z nespromozhnistyu splati borgi gralni borgi Germanske plem yaVono viddilene vid susidnih plemen shirokimi smugami pustish plem ya rozpadalosya na okrugi okrugi na sotni Najvazhlivishoyu spilnotoyu ye rid chleni yakogo pov yazani spilnim pohodzhennyam Vin zabezpechuye svoyim chlenam zlagodu zahist i pravosuddya Vidstoyuvannya chesti ye sered inshogo sakralnim obov yazkom rodu mizhusobici j krovna pomsta sho zgodom zaminyayetsya na vikup a ne okremoyi osobi VijskoSpilnota organizovanih za rodami cholovikiv pridatnih do vijskovoyi sluzhbi stanovit vijsko yake voyuvalo v klinopodibnih bojovih poryadkah PravoNiyakih pisemnih pravovih polozhen tilki zvichayeve pravo yake maye svoyim pidgruntyam zdorovij gluzd i peredayetsya v usnij formi Derzhavnij ustrijVerhovnij organ zemelna gromada thing ding sho zbirayetsya cherez odnakovi promizhki chasu zbori vijska Knyazi vnosyat propoziciyi yaki narod mozhe vidhiliti chi shvaliti Golosuvannya odnostajno provoditsya z pitan vijni j miru zvilnen v roli sudu zemelna gromada uhvalyuye rishennya shodo svyatotatstv derzhavnoyi zradi vijskovih zlochinciv ta ganebnih diyan Vona viganyaye zlochincya z gromadi neprimirennist vinosit smertnij virok ta priznachaye sposib jogo vikonannya Na choli plemen shidnih germanciv stoyat koroli sakralni vijskovi ta sudovi funuciyi Plemena bez koroliv zahidni germanci yaki oformlyuyutsya v korolivstvo lishe piznishe obirayut pid chas vijni gercogiv z aristokratichnogo prosharku virishalnimi ye ne pohodzhennya a zavzyatist Koroli gercogi ta znat mayut pravo utrimuvati pochet spershu yunaki dlya vijskovoyi pidgotovki zgodom dosvidcheni voyini kotri prisyagnuli na zhittya i smert ReligiyaDokladnishe Dohristiyanski viruvannya germanciv Poryad z bogami rodyuchosti vannami Nordom identichnij z Nertoyu bogineyu matir yu Freyem ta Freyeyu stoyat nebizhchiki Zazvichaj nazivayut troh bogiv Vodana Odina pokrovitelya pomerlih i volodarya chaklunstva piznishe boga vijni ekstatichnist kultu yakogo vkazuye na shidne pohodzhennya yizda verhi Tora Donara zahisnika selyan vid veletniv Tivaza Ziva Tira boga vijni yakij u pokloninni pivnichnih germanciv skladaye konkurenciyu Vodanu Bogiv slavlyat na kultovih svyatah yaki plem ya spravlyaye periodichno abo pislya peremozhnogo zavershennya vijni na kultovih miscyah Prinosilisya v zhertvu tvarini ta bula spilna kultova trapeza zi spivami j tancyami Kultovimi miscyami ye svyashenni gayi pagorbi ta miscya bilya svyashennih derev dzherel i kameniv Poryad z cim hrami z idolam z dereva abo z metalu piznishe pid chuzhim vplivom takozh i zobrazhennya bogiv Cherez orakuliv diznayutsya pro volyu bogiv Politichna i kultova posada v odnih i tih samih rukah zherciv nemaye PisemnistRunichnij napis 2 yi polovini II stolittya na kistyanomu grebni z ostrova Fyun Daniya Germanski plemena koristuvalisya runichnoyu pisemnistyu Slovo runi pohodit vid gotskogo slova runa tayemnicya Alfavit nazivavsya futark narahovuvav 24 runi Futark otrimav svoyu nazvu vid pershih shesti run z yakih pochinavsya alfavit f u th a r k Kozhna runa poznachala pevnij zvuk ta mala simvolichno smislove znachennya GalereyaZbori germanskoyi pleminnoyi verhivki Zobrazhennya na koloni Marka Avreliya Odin na vosmi nogomu koni Slejpniri Zobrazhennya VIII stolittya Ce nezavershena stattya z etnografiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi DzherelaKinder G Hilgeman V Vsesvitnya istoriya dtv Atlas Per z nim K Znannya Pres 2001 kolesnika v Savchuk M Davni germanci na Prikarpatti Galichina Ivano Frankivsk 2015 29 sichnya 5 lyutogo 12 lyutogo 19 lyutogo 26 lyutogo PosilannyaGermanciv religiyi Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006