ГЕС Кашуейра-Дорада (порт. Usina Hidrelétrica de Cachoeira Dourada) – гідроелектростанція на сході Бразилії на межі штатів Мінас-Жерайс та Гояс. Розташована між ГЕС Ітумбіара (вище по течії) та ГЕС Сан-Сіман, входить до складу каскаду на Паранаїбі (правий виток другої за довжиною річки Південної Америки Парани).
| ГЕС Кашуейра-Дорада | |
|---|---|
| | |
| 18°30′10″ пд. ш. 49°29′26″ зх. д. / 18.50277778002777751° пд. ш. 49.49083333002777607° зх. д.Координати: 18°30′10″ пд. ш. 49°29′26″ зх. д. / 18.50277778002777751° пд. ш. 49.49083333002777607° зх. д. | |
| Країна | Бразилія |
| Стан | діюча |
| Річка | Парана |
| Каскад | каскад на Парані |
| Початок будівництва | 1963 (друга черга), 1969 (третя черга), 1984 (четверта черга) |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1958 (перша черга), 1967 (друга черга), 1977 (третя черга), 1994 (четверта черга) |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 658 МВт |
| Середнє річне виробництво | 3635 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | руслово-греблева |
| Розрахований напір | 34,5 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Каплан (перша, друга та четверта черга), Френсіс (третя черга) |
| Кількість та марка турбін | 2 (перша черга), 3 (друга черга), 3 (третя черга), 2 (четверта черга) |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 (перша черга), 3 (друга черга), 3 (третя черга), 2 (четверта черга) |
| Потужність гідроагрегатів | 2х17 (перша черга), 3х54 (друга черга), 3х84 (третя черга), 2х105 (четверта черга) МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | комбінована бетонна / кам’яно-накидна із глиняним ядром |
| Висота греблі | 22 /26 м |
| Довжина греблі | понад 3000 м |
| ЛЕП | 5 |
| Власник | Centrais Electricas Cachoeira Dourada |
| ГЕС Кашуейра-Дорада | |
| Мапа | |
Введена в експлуатацію у 1958 році перша черга станції з двома гідроагрегатами малої потужності не створювала водосховища, а дві її дамби забезпечували подачу ресурсу із рівня до 418 метрів НРМ. Втім, вже за кілька років Паранаїбу перекрили повноцінною греблею. Лівобережну частину долини займає кам’яно-накидна ділянка із глиняним ядром висотою 26 метрів та довжиною близько 1 км, а далі тягнеться бетонна частина висотою 22 метри та довжиною понад 2 км. Ця споруда потребувала 500 тис. м3 бетону та 2,2 млн м3 породи. Вона утримує водосховище з площею поверхні 74,4 км2 та об’ємом 460 млн м3 (корисний об’єм 219 млн м3), в якому рівень поверхні підняли до 430,5 метра НРМ.
У центральній частині греблі розташовано кілька інтегрованих з нею машинних залів, обладнаних турбінами типу Каплан (за виключенням третьої черги, де використали гідроагрегати з турбінами типу Френсіс). Всього тут встановлено десять агрегатів, з яких два по 17 МВт (перша черга), три по 54 МВт (друга черга), три по 84 МВт (третя черга) та два по 105 МВт (четверта черга). Обладнання працює при напорі у 34,5 метра та може виробляти 3635 млн кВт·год електроенергії на рік.
Примітки ред.
- Chiossi, Nivaldo (10 листопада 2015). (pt-BR). Oficina de Textos. ISBN 9788579751660. Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 7 березня 2018.
- . globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 7 березня 2018.
- . Trabalhos Feitos (pt-br). Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 7 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 10 січня 2018.
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2018.
- . Архів оригіналу за 7 березня 2018.