www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вітовський Дмитро Дмитрович син Ярослав Дмитро Дмитрович Вітовський псевдо Зміюка Андрієнко нар 7 липня 1919 смт Брошнів

Вітовський Дмитро Дмитрович (син)

Ярослав-Дмитро Дмитрович Вітовський (псевдо: Зміюка, Андрієнко; нар. 7 липня 1919, смт. Брошнів-Осада, Рожнятівський район, Івано-Франківська область — пом. 29 квітня 1947, м. Київ) — український військовик, начальник Військово-польової жандармерії УПА ВО-4 «Говерла», командир ТВ-24 «Маківка» (05.1945 — полон 28.03.1946). Син військового міністра ЗУНР Дмитра Вітовського.

Ярослав-Дмитро Вітовський
 Молодший лейтенант авіації
 Поручник
Загальна інформація
Народження 7 липня 1919(1919-07-07)
смт. Брошнів-Осада, Рожнятівський район, Івано-Франківська область
Смерть 29 квітня 1947(1947-04-29) (27 років)
м. Київ
Псевдо «Зміюка», «Андрієнко»
Військова служба
Приналежність  Українська держава (1941)
Командування
квітень 1945 — 28 березня 1946
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вітовський.

Життєпис ред.

Народився 7 липня 1919 року в селищі Брошнів-Осада Долинського повіту (тепер Рожнятівського району, Івано-Франківської області) у сім'ї військового міністра Західноукраїнської Народної Республіки Дмитра Вітовського. Батько загинув 2(4) серпня 1919, так і не побачивши сина. Мати вийшла вдруге заміж за відставного польського офіцера і переїхала до Вільнюса, де пройшло дитинство Дмитра і де в 1937 він закінчив гімназію.

У 1938 році він переїжджає до Львова і до червня 1939 навчається на географічному факультеті Львівського університету. Одразу приєднується до національного руху, стає членом ОУН. Навесні 1939 року стає організаційним референтом географічного факультету і керує осередком з 36 осіб.

Льотчик-офіцер Червоної армії ред.

Після окупації Західної України Радянським Союзом Дмитро Вітовський у лютому 1940 був мобілізований до Червоної армії. Навчався у авіаційному училищі в місті Енгельсі біля Саратова. В березні 1941 закінчив училище у званні молодшого лейтенанта та був відправлений для несення служби у 273-тю спеціальну ескадрилью. Влітку 1941, напередодні німецького-радянської війни, отримує відпустку і приїжджає до Львова, де відновлює зв'язок із ОУН і більше не повертається до Червоної армії. Працював на господарських посадах у лісництві митрополита Андрея Шептицького та у Підгірках.

Командир УПА ред.

Влітку 1943 вступає до лав Української Повстанської Армії, стає ад'ютантом командира Старшинської школи УПА «Олені» Федора Польового-«Поля», проводить підготовку курсантів.

В листопаді 1944 року Дмитра Вітовського призначають комендантом Військово-польової жандармерії УПА на Станіславівську (тепер Івано-Франківську) область. Він був автором дисциплінарного статуту УПА, яким передбачалися наступні ступені покарання: попередження, переведення винного в інший відділ, арешт та суд, а за особливо тяжкі порушення — розстріл. У травні 1945 року функції Військово-польової жандармерії було передано Службі безпеки ОУН, у зв'язку з чим його призначають командиром Тактичного відтинка «Маківка».

17 липня −24 жовтня 1945 Дмитро Вітовський — командир Першого словацького рейду, завданням якого було провести пропагандистську роботу на теренах Словаччини та налагодити співпрацю із місцевим антикомуністичним підпіллям.

26 березня 1946 року неподалік села Кам'янка Сколівського району на Львівщині, Вітовський із групою своїх охоронців потрапив у засідку 215-го полку Внутрішніх військ. Повстанці пробилися з оточення і намагалися відірватися від чекістів. Через два дні вони знову натрапили на ворога. У завзятому бою вісім повстанців загинули, їх командир, потрапивши у безвихідь, вистрелив собі у скроню.

Важко пораненого, але ще живого Дмитра Вітовського чекісти забрали із собою і протягом кількох місяців надавали медичну допомогу в тюремній лікарні. Більшовики сподівались отримати від нього цінну інформацію, тому лікарі врятували йому життя. Слідство тривало з 25 червня по 16 грудня 1946 року. Дмитро Вітовський заявив під час судового процесу:

4 лютого 1947 трибунал виніс вирок — позбавити Дмитра Вітовського військового звання молодшого лейтенанта та засудити до вищої міри покарання — розстрілу.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. . Архів оригіналу за 15 грудня 2010. Процитовано 11 квітня 2013. 

Джерела ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yaroslav Dmitro Dmitrovich Vitovskij psevdo Zmiyuka Andriyenko nar 7 lipnya 1919 smt Broshniv Osada Rozhnyativskij rajon Ivano Frankivska oblast pom 29 kvitnya 1947 m Kiyiv ukrayinskij vijskovik nachalnik Vijskovo polovoyi zhandarmeriyi UPA VO 4 Goverla komandir TV 24 Makivka 05 1945 polon 28 03 1946 Sin vijskovogo ministra ZUNR Dmitra Vitovskogo Yaroslav Dmitro Vitovskij Molodshij lejtenant aviaciyi PoruchnikZagalna informaciyaNarodzhennya 7 lipnya 1919 1919 07 07 smt Broshniv Osada Rozhnyativskij rajon Ivano Frankivska oblastSmert 29 kvitnya 1947 1947 04 29 27 rokiv m KiyivPsevdo Zmiyuka Andriyenko Vijskova sluzhbaPrinalezhnist Ukrayinska derzhava 1941 KomanduvannyaNachalnik Vijskovo polovoyi zhandarmeriyi UPA VO 4 Goverla listopad 1944 kviten 1945Komandir TV 24 Makivka kviten 1945 28 bereznya 1946U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vitovskij Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Lotchik oficer Chervonoyi armiyi 1 2 Komandir UPA 2 Div takozh 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaZhittyepis red Narodivsya 7 lipnya 1919 roku v selishi Broshniv Osada Dolinskogo povitu teper Rozhnyativskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti u sim yi vijskovogo ministra Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Dmitra Vitovskogo Batko zaginuv 2 4 serpnya 1919 tak i ne pobachivshi sina Mati vijshla vdruge zamizh za vidstavnogo polskogo oficera i pereyihala do Vilnyusa de projshlo ditinstvo Dmitra i de v 1937 vin zakinchiv gimnaziyu U 1938 roci vin pereyizhdzhaye do Lvova i do chervnya 1939 navchayetsya na geografichnomu fakulteti Lvivskogo universitetu Odrazu priyednuyetsya do nacionalnogo ruhu staye chlenom OUN Navesni 1939 roku staye organizacijnim referentom geografichnogo fakultetu i keruye oseredkom z 36 osib Lotchik oficer Chervonoyi armiyi red Pislya okupaciyi Zahidnoyi Ukrayini Radyanskim Soyuzom Dmitro Vitovskij u lyutomu 1940 buv mobilizovanij do Chervonoyi armiyi Navchavsya u aviacijnomu uchilishi v misti Engelsi bilya Saratova V berezni 1941 zakinchiv uchilishe u zvanni molodshogo lejtenanta ta buv vidpravlenij dlya nesennya sluzhbi u 273 tyu specialnu eskadrilyu Vlitku 1941 naperedodni nimeckogo radyanskoyi vijni otrimuye vidpustku i priyizhdzhaye do Lvova de vidnovlyuye zv yazok iz OUN i bilshe ne povertayetsya do Chervonoyi armiyi Pracyuvav na gospodarskih posadah u lisnictvi mitropolita Andreya Sheptickogo ta u Pidgirkah Komandir UPA red Vlitku 1943 vstupaye do lav Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi staye ad yutantom komandira Starshinskoyi shkoli UPA Oleni Fedora Polovogo Polya provodit pidgotovku kursantiv V listopadi 1944 roku Dmitra Vitovskogo priznachayut komendantom Vijskovo polovoyi zhandarmeriyi UPA na Stanislavivsku teper Ivano Frankivsku oblast Vin buv avtorom disciplinarnogo statutu UPA yakim peredbachalisya nastupni stupeni pokarannya poperedzhennya perevedennya vinnogo v inshij viddil aresht ta sud a za osoblivo tyazhki porushennya rozstril U travni 1945 roku funkciyi Vijskovo polovoyi zhandarmeriyi bulo peredano Sluzhbi bezpeki OUN u zv yazku z chim jogo priznachayut komandirom Taktichnogo vidtinka Makivka 17 lipnya 24 zhovtnya 1945 Dmitro Vitovskij komandir Pershogo slovackogo rejdu zavdannyam yakogo bulo provesti propagandistsku robotu na terenah Slovachchini ta nalagoditi spivpracyu iz miscevim antikomunistichnim pidpillyam 26 bereznya 1946 roku nepodalik sela Kam yanka Skolivskogo rajonu na Lvivshini Vitovskij iz grupoyu svoyih ohoronciv potrapiv u zasidku 215 go polku Vnutrishnih vijsk Povstanci probilisya z otochennya i namagalisya vidirvatisya vid chekistiv Cherez dva dni voni znovu natrapili na voroga U zavzyatomu boyu visim povstanciv zaginuli yih komandir potrapivshi u bezvihid vistreliv sobi u skronyu 1 Vazhko poranenogo ale she zhivogo Dmitra Vitovskogo chekisti zabrali iz soboyu i protyagom kilkoh misyaciv nadavali medichnu dopomogu v tyuremnij likarni Bilshoviki spodivalis otrimati vid nogo cinnu informaciyu tomu likari vryatuvali jomu zhittya Slidstvo trivalo z 25 chervnya po 16 grudnya 1946 roku Dmitro Vitovskij zayaviv pid chas sudovogo procesu Cil nasha i zavdannya bezzhalna borotba z organami bezpeki SRSR v zvinuvachuvalnomu visnovku nepravilno vkazano sho mi borolisya proti Chervonoyi armiyi 4 lyutogo 1947 tribunal vinis virok pozbaviti Dmitra Vitovskogo vijskovogo zvannya molodshogo lejtenanta ta zasuditi do vishoyi miri pokarannya rozstrilu Div takozh red Martirolog zagiblih diyachiv OUN ta UPA nbsp Komandiri UPA nbsp Starshinska shkola Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi Oleni Primitki red Istoriya z grifom Sekretno Dmitro Vitovskij sin Dmitra Arhiv originalu za 15 grudnya 2010 Procitovano 11 kvitnya 2013 Dzherela red V I Gorin Vitovskij Yaroslav Dmitrovich Arhivovano 2 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 580 688 s il ISBN 966 00 0734 5 D V Vedenyeyev Vitovskij Yaroslav Dmitro Dmitrovich Arhivovano 3 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2005 T 4 V Vog 700 s ISBN 966 02 3354 X S 635 Posilannya red Istoriya z grifom Sekretno Dmitro Vitovskij sin Dmitra Arhivovano 15 grudnya 2010 u Wayback Machine Vidtinok Magura Kaluska okruga Spogadi Zapisav sotnik S F Hmel Arhivovano 8 grudnya 2015 u Wayback Machine OUN UPA Spogadi ta diskusiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vitovskij Dmitro Dmitrovich sin amp oldid 41802369