Відрадний

Відра́дний — історична місцевість Києва, колишній хутір, житловий масив і промислова зона в Солом'янському районі. Масив Відрадний простягається між (Відрадним проспектом), (бульваром Вацлава Гавела) і (Гарматною вулицею); промислова зона — між (вулицею Миколи Василенка), (бульваром Вацлава Гавела) і залізницями Київ — Ковель і Північним напівкільцем.

Відрадний Київ
Відрадний Лінія (швидкісного трамваю) на ж/м Відрадний
Загальна інформація
50°25′53″ пн. ш. 30°25′18″ сх. д. / 50.43139° пн. ш. 30.42167° сх. д. / 50.43139; 30.42167Координати: 50°25′53″ пн. ш. 30°25′18″ сх. д. / 50.43139° пн. ш. 30.42167° сх. д. / 50.43139; 30.42167
Країна	Україна
Район	Солом'янський район
Адмінодиниця	Київ
Парки	(парк «Відрадний»), (Парк «Орлятко»)
Транспорт
Метрополітен	(«Берестейська»)  («Шулявська»)
Карта
Відрадний Відрадний (Київ)
Відрадний у Вікісховищі

Основні магістралі: проспекти (Відрадний), (Любомира Гузара), (бульвар Вацлава Гавела), вулиці (Михайла Донця), (Миколи Василенка), (Академіка Шалімова).

Історія

Відрадний прилягає до місцевостей (Борщагівка), (Ґалаґани), (Грушки) і (Караваєві Дачі). Виник як хутір 1914 року після викупу цих земель у місцевих селян київським (колезьким реєстратором) К. Л. Яниховським (йому ж належить назва «Відрадний», одну з вулиць було названо за його ім'ям Костянтинівською — тепер (вулиця Волноваська)). Хутір розташовувався на території сучасної промислової зони, між вулицями Козелецькою і Волноваською вздовж провулку Юрія Матущака. У 1932—1937 роках хутір входив до Київської приміської смуги. У складі Києва хутір опинився 1938 року.

Стару забудову було знесено у 2-й половині 1960-х років. Промислову зону Відрадного збудовано впродовж 1950—1960-х, а житловий масив — у 1959—1965 роках. На масиві є (парк «Відрадний»), приватний сектор та п'ятиповерхівки, які тягнуться вздовж шосе до межі Солом'янського району.

Через хутір Відрадний у липні — вересні 1941 року проходила 3-тя лінія оборони міста Києва, і саме в парковій зоні дислокувалися підрозділи матеріально-технічного забезпечення (206-ї стрілецької дивізії), яка вела бої на підступах до Києва. Тут же дислокувалися 5 винищувальних батальйонів і 9 рот народного ополчення, загалом 19 тисяч бійців народного ополчення. Під час окупації Києва в парковій зоні «Відрадного» діяли підпільні групи Жовтневого підпільного РК КП(б)У.

Під час наступу 5 листопада 1943 року танкісти 22-ї гвардійської танкової бригади неподалік від хутора Відрадного зустрілися з воїнами 1-ї окремої Чехословацької бригади полковника (Людвіка Свободи), які потім вели запеклі бої у напрямку залізничного вокзалу. Провідником чехословацьких танкістів була молода киянка Ліда Уваренко, яка мешкала в Залізничному районі по вулиці Урицького (тепер — (Митрополита Василя Липківського)).

Галерея

• Прохідна до заводу ім. Корольова, (бульв. Вацлава Гавела)
• Вулиця (Академіка) (Шалімова)
• (Вулиця М. Василенка)
• (Вулиця Віталія Скакуна)
• (Вулиця) (Козелецька)
• (Вулиця Метробудівська)
• (Вулиця Академіка Потебні)
• (Вулиця Волноваська)
• (Вулиця Василя Чумака)
• (Провулок Юрія Матущака)

Джерела

• Веб-енциклопедія Києва.

• Вулиці Києва. Довідник / за ред. (А. В. Кудрицького.) — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — .
• (Київ: енциклопедичний довідник) / за ред. (А. В. Кудрицького). — К. : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.

• (Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання) / (Л. А. Пономаренко), О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — .
• Сайт історії Києва [ 1 червня 2022 у Wayback Machine.]
• Сайт Відрадного [ 1 серпня 2018 у Wayback Machine.]
• Фейсбук спільнота «Мій Відрадний» [ 30 травня 2021 у Wayback Machine.]