Брусни́ця (Vaccinium vitis-idaea L.) — рослина роду вакциніум (Vaccinium) родини вересових (Ericaceae).
Брусниця | |
---|---|
Vaccinium vitis-idaea var. vitis-idaea | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Вересоцвіті (Ericales) |
Родина: | Вересові (Ericaceae) |
Рід: | Чорниця (Vaccinium) |
Вид: | Брусниця (V. vitis-idaea) |
Біноміальна назва | |
Vaccinium vitis-idaea L. 1753 | |
Синоніми | |
Synonymy
|
Назва
Етимологія
Українське «брусниця» походить від прасл. *brusьnika/*brusьnica (з давнішого *brusinika). Споріднене з рос. брусника, пол. bruśnica, brusznica, чеськ. brusnice. За найпоширенішою версією, праслов'янське *brusinika за походженням пов'язане зі словами брус, церк.-слов. (о)брусити («гладити», «намазувати», «фарбувати», «торкатися», «точити»), староцерк.-слов. събрысати («зіскоблювати», «обрубувати»), а також з убрус («хустка»). Назва пов'язана з тим, що стиглі ягоди брусниці легко зриваються, «змахуються». Аналогічним чином пояснюється нім. Streichenbeere («брусниця») — від streichen («гладити»). Також зіставляють слов'янське *brusinika з лит. brukne і латис. bruklene («брусниця»), які порівнюють з лит. braukti («змахувати», «стирати»).
За іншою версією, праслов'янське *brusinika, разом з німецькими Brausbeere, Prausbeere — слово доіндоєвропейського, субстратного походження.
Третя версія виводить *brusinika з гіпотетичного праслов'янського кореня *brus/*braus- («червоний»), рос. бруск («марена фарбувальна»), пол. czerwienica («брусниця», буквально — «червона ягода»). Тобто, брусниця — «червона ягода».
Народні назви
Народні назви брусниці — борина, боровина, борівка (від пол. borówka), брослина, бруслинчик; хворостя́нка (форостінки); у гуцулів: ґоґо́дза, ґоґо́зи, ґоґо́ци, ґоґо́цки, ґоґо́зник від рум. coácăză (порічки); голозник, голубець, грушпан, на закарпатській Верховині: бугеледзи; у бойків: кам'яниця, кам'янка, камінки; квасниця червона, квасничник, суфез, яфуза.
Систематика
Тривалий час брусницю виділяли в окремий рід Rhodococcus з двома видами — Rhodococcum minus (G.Lodd.) Avrorin та Rhodococcum vitis-idaea (L.) Avrorin, але сучасна Флора Європи наводить один вид з двома підвидами: Vaccinium vitis-idaea L. subsp. minus (G.Lodd.) Hultén та Vaccinium vitis-idaea L. subsp. vitis-idaea.
Морфологічна характеристика
Брусниця — невисокий кущик (10—28 см заввишки) з довгим повзучим кореневищем. Стебло прямостояче з округлими короткоопушеними гілочками. Пагони зеленувато-бурі, вкриті короткими гачкоподібними волосками. Листки чергові, оберненояйцеподібні або еліптичні — (0,5—3 см завдовжки і 0,2—1,5 см завширшки), шкірясті, тупі, цілокраї або нечітко зарубчасті із загнутими вниз краями, гладенькі або при основі трохи опушені; зверху темнозелені, блискучі, зісподу світліші, з темними залозками, тримаються на рослині протягом двох-трьох років. Квітки з двома приквітками зібрані у верхівкові 2—16 квіткові китиці на кінцях торішніх пагонів. Квітконіжки короткі, червонуваті, опушені. Чашечка чотиризубчаста, з короткими округлими червонуватими або зеленуватими зубцями. Віночок (5—6 мм завдовжки) дзвоникуватий, 4—5-зубчастий, біло-рожевий або рожевий. Тичинок 8 (10) з короткими, не виступаючими за межі віночка нитками. Маточка одна, зав'язь чотиригнізда. Плід — округла ягода (7—12 мм у діаметрі), спочатку зеленувато-6іла, стигла — яскраво-червона. Насіння численне, червонувато-буре, з сітчастою шкірочкою, у формі півмісяця. Цвіте у другій половині травня і в червні, ягоди достигають у серпні — вересні.
Формула квітки: *К4С4А8G1_ (квітки двостатеві).
Поширення
Поширена у лісовій та тундровій зонах у всій північній півкулі від Євразії до Північної Америки. Росте брусниця у хвойних і мішаних лісах, на галявинах. Світлолюбна рослина. В Україні поширена на Поліссі і в Карпатах, де росте на полонинах, доходячи місцями до гірських вершин. Часом утворює суцільні зарості на площі у кілька гектарів. Заготівля можлива у Волинській, Рівненській, Тернопільській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій і Закарпатській, на півночі Київської і в Житомирській областях. Можна зустріти брусницю на півночі Сумської і Чернігівської областей, дуже рідко при старицях у Надроссі. Запаси обмежені.
Практичне використання
Харчова, вітамінозна, медоносна, лікарська, декоративна рослина.
Господарське значення
Ягоди вживають свіжими і переробленими. З них готують варення, компоти, джем, начинку для цукерок, пастилу, сік, маринади, екстракти, напої. Квашена брусниця має приємний смак і може довго зберігатись. Її застосовують як гарнір до м'ясних і рибних страв, додають у салати.
Високі харчові й смакові властивості ягід брусниці зумовлені наявністю в них цукрів (до 7 %), органічних кислот: лимонної, яблучної, молочної, бурштинової, бензойної, саліцилової (загальний вміст 2,5 %). Завдяки наявності бензойної кислоти ягоди брусниці тривалий час зберігаються свіжими.
Крім того, ягоди містять пектинові й дубильні речовини (0,32 %), глікозиди арбутин і вакцинін, провітамін А, вітамін С (7—23 мг%). Насіння брусниці містить 32 % жирної, швидковисихаючої олії.
Фармакологічні властивості
У науковій медицині використовують листки брусниці — Folium Vitis idaea як сечогінний і дезинфікуючий засіб при нирковокам'яній хворобі, ревматизмі, подагрі, циститах. Антисептична й протизапальна дія препаратів з листків брусниці подібна до дії листків мучниці звичайної і зумовлена наявністю в них глікозидів, арбутину, гіперозиду, дубильних речовин, елагової та хінної кислот. Свіжі листки брусниці при подрібненні виділяють леткі фітонциди.
Медичне застосування
У народній медицині застосовують ягоди і всю рослину, зібрану в період цвітіння, при ревматизмі, застуді, кашлі, захворюванні печінки, нирок, сечового міхура, при маткових кровотечах, туберкульозі легень, гіпертонії. Сік ягід вживають при запальних процесах і проносах.
Медонос
Як медоносна рослина поступається перед чорницею, але у холодні ве́сни, коли гинуть квіти чорниці, стає цінною для бджільництва. Дає підтримуючий взяток, медопродуктивність її до 50 кг з 1 га. Як декоративна рослина рекомендується для декорування кам'яних гірок у лісопарках.
Збирання, переробка та зберігання
Ягоди збирають з середини серпня до перших заморозків. Збирають брусницю вручну, за допомогою гребінців або комбінованим способом. Складають ягоди у плетені кошики і зберігають під наметом, на полицях, розстилаючи їх шаром товщиною до 25 см. Перед відправкою на пункти переробки ягоди сортують на сортувальних машинах. Ягоди брусниці транспортабельні, добре зберігаються. У сучасному холодильнику стоїть цілий рік навіть без цукру.
Шляхом переробки з ягід готують екстракти, варення; джем, кондитерські вироби, консерви.
Як лікарську сировину листки брусниці заготовляють від початку сніготанення і до початку цвітіння або восени після збирання ягід. Якщо збирати листя і ягоди одночасно — листя почорніє. Збирають листки вручну, зразу ж відкидаючи почорнілі. Сушать листки в сушарках або під наметами з достатньою вентиляцією, розстилаючи тонким шаром на папері чи тканині. Пакують висушену сировину в мішки вагою до 25 кг і зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Урожайність брусниці 60—300 кг/га. Найкраще плодоносить вона в зріджених деревостанах, на свіжих порубах. Великих суцільних заростей не утворює і мало придатна для промислової заготівлі, збирається переважно місцевим населенням. Урожайність ягідника можна підвищити, інтенсифікуючи процес запилення шляхом вивезення пасік. Відсутність запилювачів негативно позначається на урожайності ягід, тільки 50 % квіток зав'язують плоди, при цьому плоди дрібні і мають мало насіння.
Для підвищення продуктивності брусничників рекомендується раз на 4—5 років проводити омолоджувальне обрізування; двічі за вегетаційний період — поверхневе розпушування ґрунту. Добрі наслідки дає підсаджування в розріджені плантації брусниці кореневих живців і частин куща, підсівання насіння в післявегетаційний період. Брусниця потребує дбайливого використання, охорони та відтворення шляхом культури. Перші досліди зі створення культур брусниці розпочаті в 1968 р. Інститутом садівництва в Піккіо (Фінляндія). За даними фінських вчених, брусниця, перенесена з природних умов на пробні площі, прекрасно прижилась і протягом чотирьох років давала високі врожаї ягід.
Вирощування
Всупереч критичній оцінці можливостей вирощування брусниці авторами радянських підручників, брусниця чудово приймається, росте вище, швидше і густіше, ніж дика. Виведено десятки високопродуктивних сортів.
Основні помилки: не садити в низинку, а навпаки на торф'яне, мохове підвищення для уникнення засолювання, залуговування, застою води. Якщо посадити в тіні дерева — довго не цвістиме. Не боятися посухи: торф миттєво не просихає, ефект закріплюється мульчуванням піском. Поливати рясно, але не заливати. Не варто боятися певних відхилень у складі землі, освітленні, опадах тощо. Найважливіше мати можливість навідуватися й оперативно реагувати на проблеми. Найкраще садити декілька сортів для гарного запилення. Урожайність сортової брусниці в рази вища від дички. Деякі сорти цвітуть двічі.
Зокрема, відомі сорти
- «Корал»
- «Костромська рожева»
- «Ернтезеґен».
Розмноження
Розмножувати брусницю в домашніх умовах неважко. Найдоступніші способи — насінням та черенкуванням в укорінювачі у вологому середовищі. Клони починають цвісти значно раніше за сіянці і краще зберігають ознаки сорту. Поділ куща проводиться обережно: копати треба дуже глибоко, щоб захопити всисну зону. Мікрокорінців і волосків ви не знайдете, оскільки їх функцію виконує мікоризований грибок. Саме тому і живці, і саджанці необхідно тримати у волозі.
Саджанець дуже гарно реагує на кислий торф. Якщо торф не з верхових боліт і не дуже кислий, можна підлити розчин оцту: кілька ложок на відро.
Прополка виконується рідко і обережно. Ставити за мету повністю викоренити траву не варто, але рослини, які формують густі кореневища, прибирають.
Внесення перегною під молоді рослини неприпустиме. Набагато краще перепрілі голки і друзки з соснової кори, соснові смоли тощо. Необхідні азотні, магнієві та інші добрива.
За межами лісової зони тричі на сезон здійснюється підкислення. Підходить розведений оцет, концентрований сік лимона, грейпфрута, лайма, сірчана кислота. Існує інформація про борну кислоту, але є припущення щодо її шкідливості.
Галерея
-
-
-
- Брусничний джем (Швеція)
- Брусничний джем у магазині Стокгольма, Швеція, 2017
Див. також
Примітки
- Архів оригіналу за 23 грудня 2019. Процитовано 13 вересня 2021.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
- Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973.
- Ґоґо́зник // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Етимологічний словник української мови. У 7-и тт. — К.: Наукова думка, 2003. — Т. 1. — С. 448 (ґаґацки, ґоґоци); Т. 6. — С. 169 (хворостянка, форостінки)
- . Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 31 серпня 2013.
- Систематика брусниці на сайті Флори Європи
- Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва (українською) . Київ «Урожай». с. 53.
- D. Bläsing: A review of Vaccinium research and the Vaccinium industry of the Federal Republic of Germany. In: Acta Horticulturae. 241, 1989, 101-109. (IV. International Symposium on Vaccinium Culture).
Джерела
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- , Зерова М. Я., , Дари лісів. — Київ : , 1979. — 440 с.
- Сафонов М.М. Повний атлас лікарських рослин. — Тернопіль : Навчальна книга Богдан, 2008. — 384 с.
Посилання
- Брусниця // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 67. — .
- Брусниця [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] Фармацевтична енциклопедія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Brusni cya Vaccinium vitis idaea L roslina rodu vakcinium Vaccinium rodini veresovih Ericaceae Brusnicya Vaccinium vitis idaea var vitis idaea Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Ajsteridi Asterids Poryadok Veresocviti Ericales Rodina Veresovi Ericaceae Rid Chornicya Vaccinium Vid Brusnicya V vitis idaea Binomialna nazva Vaccinium vitis idaea L 1753 Sinonimi Synonymy Myrtillus exigua BubaniRhodococcum vitis idaea AvrorinVaccinium jesoense Miq Vitis idaea punctata MoenchVitis idaea punctifolia GrayRhodococcum minus Lodd G Lodd amp W Lodd AvrorinVaccinium vitis idaea var minus Lodd G Lodd amp W Lodd Vitis idaea punctata var minor Lodd G Lodd amp W Lodd Moldenke U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Brusnicya znachennya NazvaEtimologiya Ukrayinske brusnicya pohodit vid prasl brusnika brusnica z davnishogo brusinika Sporidnene z ros brusnika pol brusnica brusznica chesk brusnice Za najposhirenishoyu versiyeyu praslov yanske brusinika za pohodzhennyam pov yazane zi slovami brus cerk slov o brusiti gladiti namazuvati farbuvati torkatisya tochiti starocerk slov sbrysati ziskoblyuvati obrubuvati a takozh z ubrus hustka Nazva pov yazana z tim sho stigli yagodi brusnici legko zrivayutsya zmahuyutsya Analogichnim chinom poyasnyuyetsya nim Streichenbeere brusnicya vid streichen gladiti Takozh zistavlyayut slov yanske brusinika z lit brukne i latis bruklene brusnicya yaki porivnyuyut z lit braukti zmahuvati stirati Za inshoyu versiyeyu praslov yanske brusinika razom z nimeckimi Brausbeere Prausbeere slovo doindoyevropejskogo substratnogo pohodzhennya Tretya versiya vivodit brusinika z gipotetichnogo praslov yanskogo korenya brus braus chervonij ros brusk marena farbuvalna pol czerwienica brusnicya bukvalno chervona yagoda Tobto brusnicya chervona yagoda Narodni nazvi Narodni nazvi brusnici borina borovina borivka vid pol borowka broslina bruslinchik hvorostya nka forostinki u guculiv gogo dza gogo zi gogo ci gogo cki gogo znik vid rum coacăză porichki goloznik golubec grushpan na zakarpatskij Verhovini bugeledzi u bojkiv kam yanicya kam yanka kaminki kvasnicya chervona kvasnichnik sufez yafuza SistematikaTrivalij chas brusnicyu vidilyali v okremij rid Rhodococcus z dvoma vidami Rhodococcum minus G Lodd Avrorin ta Rhodococcum vitis idaea L Avrorin ale suchasna Flora Yevropi navodit odin vid z dvoma pidvidami Vaccinium vitis idaea L subsp minus G Lodd Hulten ta Vaccinium vitis idaea L subsp vitis idaea Morfologichna harakteristikaKushiki brusnici Brusnicya nevisokij kushik 10 28 sm zavvishki z dovgim povzuchim korenevishem Steblo pryamostoyache z okruglimi korotkoopushenimi gilochkami Pagoni zelenuvato buri vkriti korotkimi gachkopodibnimi voloskami Listki chergovi obernenoyajcepodibni abo eliptichni 0 5 3 sm zavdovzhki i 0 2 1 5 sm zavshirshki shkiryasti tupi cilokrayi abo nechitko zarubchasti iz zagnutimi vniz krayami gladenki abo pri osnovi trohi opusheni zverhu temnozeleni bliskuchi zispodu svitlishi z temnimi zalozkami trimayutsya na roslini protyagom dvoh troh rokiv Kvitki z dvoma prikvitkami zibrani u verhivkovi 2 16 kvitkovi kitici na kincyah torishnih pagoniv Kvitkonizhki korotki chervonuvati opusheni Chashechka chotirizubchasta z korotkimi okruglimi chervonuvatimi abo zelenuvatimi zubcyami Vinochok 5 6 mm zavdovzhki dzvonikuvatij 4 5 zubchastij bilo rozhevij abo rozhevij Tichinok 8 10 z korotkimi ne vistupayuchimi za mezhi vinochka nitkami Matochka odna zav yaz chotirignizda Plid okrugla yagoda 7 12 mm u diametri spochatku zelenuvato 6ila stigla yaskravo chervona Nasinnya chislenne chervonuvato bure z sitchastoyu shkirochkoyu u formi pivmisyacya Cvite u drugij polovini travnya i v chervni yagodi dostigayut u serpni veresni Formula kvitki K4S4A8G1 kvitki dvostatevi PoshirennyaPoshirena u lisovij ta tundrovij zonah u vsij pivnichnij pivkuli vid Yevraziyi do Pivnichnoyi Ameriki Roste brusnicya u hvojnih i mishanih lisah na galyavinah Svitlolyubna roslina V Ukrayini poshirena na Polissi i v Karpatah de roste na poloninah dohodyachi miscyami do girskih vershin Chasom utvoryuye sucilni zarosti na ploshi u kilka gektariv Zagotivlya mozhliva u Volinskij Rivnenskij Ternopilskij Lvivskij Ivano Frankivskij Cherniveckij i Zakarpatskij na pivnochi Kiyivskoyi i v Zhitomirskij oblastyah Mozhna zustriti brusnicyu na pivnochi Sumskoyi i Chernigivskoyi oblastej duzhe ridko pri staricyah u Nadrossi Zapasi obmezheni Praktichne vikoristannyaHarchova vitaminozna medonosna likarska dekorativna roslina Gospodarske znachennya Yagodi brusnici Yagodi vzhivayut svizhimi i pereroblenimi Z nih gotuyut varennya kompoti dzhem nachinku dlya cukerok pastilu sik marinadi ekstrakti napoyi Kvashena brusnicya maye priyemnij smak i mozhe dovgo zberigatis Yiyi zastosovuyut yak garnir do m yasnih i ribnih strav dodayut u salati Visoki harchovi j smakovi vlastivosti yagid brusnici zumovleni nayavnistyu v nih cukriv do 7 organichnih kislot limonnoyi yabluchnoyi molochnoyi burshtinovoyi benzojnoyi salicilovoyi zagalnij vmist 2 5 Zavdyaki nayavnosti benzojnoyi kisloti yagodi brusnici trivalij chas zberigayutsya svizhimi Cvitinnya brusnici Krim togo yagodi mistyat pektinovi j dubilni rechovini 0 32 glikozidi arbutin i vakcinin provitamin A vitamin S 7 23 mg Nasinnya brusnici mistit 32 zhirnoyi shvidkovisihayuchoyi oliyi Farmakologichni vlastivosti U naukovij medicini vikoristovuyut listki brusnici Folium Vitis idaea yak sechoginnij i dezinfikuyuchij zasib pri nirkovokam yanij hvorobi revmatizmi podagri cistitah Antiseptichna j protizapalna diya preparativ z listkiv brusnici podibna do diyi listkiv muchnici zvichajnoyi i zumovlena nayavnistyu v nih glikozidiv arbutinu giperozidu dubilnih rechovin elagovoyi ta hinnoyi kislot Svizhi listki brusnici pri podribnenni vidilyayut letki fitoncidi Medichne zastosuvannya U narodnij medicini zastosovuyut yagodi i vsyu roslinu zibranu v period cvitinnya pri revmatizmi zastudi kashli zahvoryuvanni pechinki nirok sechovogo mihura pri matkovih krovotechah tuberkulozi legen gipertoniyi Sik yagid vzhivayut pri zapalnih procesah i pronosah Medonos Yak medonosna roslina postupayetsya pered chorniceyu ale u holodni ve sni koli ginut kviti chornici staye cinnoyu dlya bdzhilnictva Daye pidtrimuyuchij vzyatok medoproduktivnist yiyi do 50 kg z 1 ga Yak dekorativna roslina rekomenduyetsya dlya dekoruvannya kam yanih girok u lisoparkah Zbirannya pererobka ta zberigannyaYagodi zbirayut z seredini serpnya do pershih zamorozkiv Zbirayut brusnicyu vruchnu za dopomogoyu grebinciv abo kombinovanim sposobom Skladayut yagodi u pleteni koshiki i zberigayut pid nametom na policyah rozstilayuchi yih sharom tovshinoyu do 25 sm Pered vidpravkoyu na punkti pererobki yagodi sortuyut na sortuvalnih mashinah Yagodi brusnici transportabelni dobre zberigayutsya U suchasnomu holodilniku stoyit cilij rik navit bez cukru Shlyahom pererobki z yagid gotuyut ekstrakti varennya dzhem konditerski virobi konservi Yak likarsku sirovinu listki brusnici zagotovlyayut vid pochatku snigotanennya i do pochatku cvitinnya abo voseni pislya zbirannya yagid Yaksho zbirati listya i yagodi odnochasno listya pochorniye Zbirayut listki vruchnu zrazu zh vidkidayuchi pochornili Sushat listki v susharkah abo pid nametami z dostatnoyu ventilyaciyeyu rozstilayuchi tonkim sharom na paperi chi tkanini Pakuyut visushenu sirovinu v mishki vagoyu do 25 kg i zberigayut u suhih dobre provitryuvanih primishennyah Urozhajnist brusnici 60 300 kg ga Najkrashe plodonosit vona v zridzhenih derevostanah na svizhih porubah Velikih sucilnih zarostej ne utvoryuye i malo pridatna dlya promislovoyi zagotivli zbirayetsya perevazhno miscevim naselennyam Urozhajnist yagidnika mozhna pidvishiti intensifikuyuchi proces zapilennya shlyahom vivezennya pasik Vidsutnist zapilyuvachiv negativno poznachayetsya na urozhajnosti yagid tilki 50 kvitok zav yazuyut plodi pri comu plodi dribni i mayut malo nasinnya Dlya pidvishennya produktivnosti brusnichnikiv rekomenduyetsya raz na 4 5 rokiv provoditi omolodzhuvalne obrizuvannya dvichi za vegetacijnij period poverhneve rozpushuvannya gruntu Dobri naslidki daye pidsadzhuvannya v rozridzheni plantaciyi brusnici korenevih zhivciv i chastin kusha pidsivannya nasinnya v pislyavegetacijnij period Brusnicya potrebuye dbajlivogo vikoristannya ohoroni ta vidtvorennya shlyahom kulturi Pershi doslidi zi stvorennya kultur brusnici rozpochati v 1968 r Institutom sadivnictva v Pikkio Finlyandiya Za danimi finskih vchenih brusnicya perenesena z prirodnih umov na probni ploshi prekrasno prizhilas i protyagom chotiroh rokiv davala visoki vrozhayi yagid ViroshuvannyaVsuperech kritichnij ocinci mozhlivostej viroshuvannya brusnici avtorami radyanskih pidruchnikiv brusnicya chudovo prijmayetsya roste vishe shvidshe i gustishe nizh dika Vivedeno desyatki visokoproduktivnih sortiv Osnovni pomilki ne saditi v nizinku a navpaki na torf yane mohove pidvishennya dlya uniknennya zasolyuvannya zalugovuvannya zastoyu vodi Yaksho posaditi v tini dereva dovgo ne cvistime Ne boyatisya posuhi torf mittyevo ne prosihaye efekt zakriplyuyetsya mulchuvannyam piskom Polivati ryasno ale ne zalivati Ne varto boyatisya pevnih vidhilen u skladi zemli osvitlenni opadah tosho Najvazhlivishe mati mozhlivist naviduvatisya j operativno reaguvati na problemi Najkrashe saditi dekilka sortiv dlya garnogo zapilennya Urozhajnist sortovoyi brusnici v razi visha vid dichki Deyaki sorti cvitut dvichi Zokrema vidomi sorti Koral Kostromska rozheva Erntezegen RozmnozhennyaRozmnozhuvati brusnicyu v domashnih umovah nevazhko Najdostupnishi sposobi nasinnyam ta cherenkuvannyam v ukorinyuvachi u vologomu seredovishi Kloni pochinayut cvisti znachno ranishe za siyanci i krashe zberigayut oznaki sortu Podil kusha provoditsya oberezhno kopati treba duzhe gliboko shob zahopiti vsisnu zonu Mikrokorinciv i voloskiv vi ne znajdete oskilki yih funkciyu vikonuye mikorizovanij gribok Same tomu i zhivci i sadzhanci neobhidno trimati u volozi Sadzhanec duzhe garno reaguye na kislij torf Yaksho torf ne z verhovih bolit i ne duzhe kislij mozhna pidliti rozchin octu kilka lozhok na vidro Propolka vikonuyetsya ridko i oberezhno Staviti za metu povnistyu vikoreniti travu ne varto ale roslini yaki formuyut gusti korenevisha pribirayut Vnesennya peregnoyu pid molodi roslini nepripustime Nabagato krashe pereprili golki i druzki z sosnovoyi kori sosnovi smoli tosho Neobhidni azotni magniyevi ta inshi dobriva Za mezhami lisovoyi zoni trichi na sezon zdijsnyuyetsya pidkislennya Pidhodit rozvedenij ocet koncentrovanij sik limona grejpfruta lajma sirchana kislota Isnuye informaciya pro bornu kislotu ale ye pripushennya shodo yiyi shkidlivosti GalereyaBrusnichnij dzhem Shveciya Brusnichnij dzhem u magazini Stokgolma Shveciya 2017Div takozhSpisok dikoroslih korisnih roslin UkrayiniPrimitkiArhiv originalu za 23 grudnya 2019 Procitovano 13 veresnya 2021 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s Etimologicheskij slovar russkogo yazyka M Progress M R Fasmer 1964 1973 Gogo znik Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi U 7 i tt K Naukova dumka 2003 T 1 S 448 gagacki gogoci T 6 S 169 hvorostyanka forostinki Arhiv originalu za 2 grudnya 2013 Procitovano 31 serpnya 2013 Sistematika brusnici na sajti Flori Yevropi Aleksyeyenko F M Babich I A Dmitrenko L I Meged O G Nesterovodskij V A Savchenko Ya M 1966 Kuzmina M F Radko M K red Virobnicha enciklopediya bdzhilnictva ukrayinskoyu Kiyiv Urozhaj s 53 D Blasing A review of Vaccinium research and the Vaccinium industry of the Federal Republic of Germany In Acta Horticulturae 241 1989 101 109 IV International Symposium on Vaccinium Culture DzherelaCommons Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Brusnicya Chopik V I Dudchenko L G Krasnova A N Dikorastushie poleznye rasteniya Ukrainy spravochnik K Naukova dumka 1983 400 s ros Zerova M Ya Dari lisiv Kiyiv 1979 440 s Safonov M M Povnij atlas likarskih roslin Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2008 384 s ISBN 978 966 408 273 7PosilannyaBrusnicya Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 67 ISBN 5 88500 055 7 Brusnicya 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya