Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Бджолоїдка звичайна | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Merops apiaster Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Бджолоїдка звичайна, або щурка європейська (Merops apiaster Linnaeus, 1758) — птах родини бджолоїдкових. В Україні гніздовий, перелітний вид.
Морфологічні ознаки
Мають дуже яскраве і характерне забарвлення. У дорослого самця верх каштаново-рудий, плечі і поперек вохристо-жовті; лоб жовтувато-білий; через око проходить чорна смуга; горло і щоки яскраво-жовті, окреслені знизу вузькою чорною смужкою; низ тулуба зеленкувато-блакитний; спід крил рудуватий; першорядні махові пера зверху та їх покривні блакитно-зелені; другорядні — каштаново-руді; вздовж заднього краю крил проходить вузька темно-бура смуга; хвіст синювато-зелений, з видовженими і загостреними центральними стерновими перами; дзьоб чорний; ноги бурі. Доросла самка подібна до дорослого самця, але на спині зелений відтінок; видовжені пера хвоста коротші. У молодого птаха каштаново-рудий і жовтий кольори на спині, плечах, крилах і попереку замінені зеленкуватою барвою; чорної смуги на горлі і видовжених стернових перах немає. Маса тіла близько 60 г, довжина тіла 27—29 см, розмах крил 44—49 см.
Через зеленкувате забарвлення молодих особин цей вид бджолоїдок можна сплутати з бджолоїдкою зеленою.
Бджолоїдкам властивий милозвучний та характерний спів, а певні звуки, на зразок «щурр» чи «кррю» від них лунають майже постійно.
Поширення
Має розірваний ареал, що включає Євразію, Північну та Південну Африку. Північно-Західна Африка від Марокко на схід до Тунісу, на південь до північної межі Сахари. У Південній Африці Капська провінція та Південна Родезія. Євразія від атлантичного узбережжя Піренейського півострова на схід до верхньої течії р. Об, західної та південно-західної межі Алтаю, Зайсану, Тарбагатаю, західної межі Сіньцзяну, Кашміру, західного Пакистану. На північ до північної Франції, Данії, північних частин Чернігівської та Тульської областей, до Рязанської та Тамбовської областей, району Ульяновська, долини Сури, гирла Ками, району Бузулука, долини Сакмари, долини Іргізу, північного узбережжя Аральського моря, північно-західної окраїни хребта Каратау, Балхашу, північно-західної окраїни Алтаю, долини верхньої Обі в районі Барнаула. На південь до Середземного моря, Палестини, Сирії, Іраку, північно-східного узбережжя Перської затоки, узбережжя Аравійського моря, південно-західного Пакистану. Поширення в межах ареалу, особливо біля північних меж, дуже нерівномірне.
У гори піднімається на висоту до 2500 м.
В Україні гніздиться на всій території, за винятком гір. Мігрує скрізь.
Чисельність
Чисельність в Європі оцінюється в 480—1000 тис. пар, в Україні — 25—45 тис. пар.
Гніздова біологія
Гніздиться, як правило, колоніями, які налічують від декількох до декількох десятків або навіть сотень пар. Гнізда влаштовує в норах, у високих (3—5 м) урвищах. Для риття нір віддає перевагу суглинкам, хоча великої ролі ґрунт не відіграє. Нора має вигляд довгого, майже горизонтального ходу, інколи з вигином довжиною до 1,5 м. Хід закінчується розширеною гніздовою камерою. Вистилка відсутня та кладка розташовується просто на землі. З часом у норі накопичуються хітинові залишки комах. Повна кладка складається з 4—7, рідше 8—9, як виняток із 10 блискучих, білих, майже кулястих яєць. Батьки по черзі насиджують яйця протягом 30 діб. Будувати гніздо і вигодовувати пташенят парі допомагають пташенята з попереднього виводка — так звані помічники. Стають на крило молоді птахи через 4 тижні. Разом з батьками та їхніми помічниками вони проводять декілька днів поблизу гнізда, причому для відпочинку і сну влаштовуються на деревах. Птахи годують своїх пташенят ще приблизно 3 тижні.
Живлення
Бджолоїдки звичайні живляться різноманітними комахами, яких ловлять на льоту. Їхньою основною здобиччю є різноманітні перетинчастокрилі — бджоли, оси, джмелі, а також літаючі жуки, бабки, цикади тощо. Комах ловить кінчиком дзьоба, щоб уникнути жала. Після цього розчавлює комаху об гілку або вбиває кількома ударами. Неперетравлені рештки, зокрема хітину, бджолоїдка згодом відригує у вигляді невеликих грудочок — погадок.
Цікаве
У повісті українського поета та прозаїка доби Розстріляного Відродження Майка Йогансена «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки Альчести у Слобожанську Швайцарію» (1930) можна знайти такий опис бджолоїдки звичайної:
 | Ти давно чуєш, як межи водяві дерев’яні трелі втручається вищий, чистіший, довший тон. Це друга флейта, флейта-піколо Слобожанської Швайцарії. Ти можеш бачити, який піколо грає на цю флейту. Чи не здається тобі, що ці ластівки - от над горою, трохи ніби більші, ніж треба, і крила їх не такі серпоподібні. От пливе одна така ластівка, крила її складені правильним півмісяцем, крізь них просвічує сонце і дим! Ці крила блідо-оранжеві, а пера слабо-блакитні. Це і є піколо. Це золотава щурка, як кажуть, єдиний залишок колишньої тропічної фавни, ще перед великою мандрою льодових полюсів Землі. Дядьки називають цього птаха бджолоїдом, бо він полює залюбки на бджіл. |  |
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Співи Птахів (26 червня 2019), Бджолоїдка (рідкісні звуки птахів) [Merops apiaster / Золотистая щурка] - співи птахів, процитовано 26 червня 2019
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію (Йогансен) — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 20 листопада 2016.
Посилання
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України. — Київ, 2002. — 416 с. — .
- Птицы Белоруссии: Справочник-определитель гнезд и яиц / М.Е. Никифоров, Б.В. Яминский, Л.П. Шкляров. — Минск : Выш. шк, 1989. — 479 с. — .
- Позоночный животные России ((рос.)) . Архів оригіналу за 21 липня 2013.
- The IUCN Red List of Threatened Species ((англ.)) . Архів оригіналу за 21 липня 2013.
Зовнішні ресурси
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bdzholoyidka zvichajna source source Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Sivorakshepodibni Coraciiformes Rodina Bdzholoyidkovi Meropidae Rid Bdzholoyidka Merops Vid Bdzholoyidka zvichajna Binomialna nazva Merops apiaster Linnaeus 1758 Posilannya Vikishovishe Category Merops apiaster Vikividi Merops apiaster ITIS 554661 MSOP 22683756 NCBI 265611 Bdzholoyidka zvichajna abo shurka yevropejska Merops apiaster Linnaeus 1758 ptah rodini bdzholoyidkovih V Ukrayini gnizdovij perelitnij vid Morfologichni oznaki source source source source source source source Golos samki zvichajnoyi bdzholoyidki Mayut duzhe yaskrave i harakterne zabarvlennya U doroslogo samcya verh kashtanovo rudij plechi i poperek vohristo zhovti lob zhovtuvato bilij cherez oko prohodit chorna smuga gorlo i shoki yaskravo zhovti okresleni znizu vuzkoyu chornoyu smuzhkoyu niz tuluba zelenkuvato blakitnij spid kril ruduvatij pershoryadni mahovi pera zverhu ta yih pokrivni blakitno zeleni drugoryadni kashtanovo rudi vzdovzh zadnogo krayu kril prohodit vuzka temno bura smuga hvist sinyuvato zelenij z vidovzhenimi i zagostrenimi centralnimi sternovimi perami dzob chornij nogi buri Dorosla samka podibna do doroslogo samcya ale na spini zelenij vidtinok vidovzheni pera hvosta korotshi U molodogo ptaha kashtanovo rudij i zhovtij kolori na spini plechah krilah i popereku zamineni zelenkuvatoyu barvoyu chornoyi smugi na gorli i vidovzhenih sternovih perah nemaye Masa tila blizko 60 g dovzhina tila 27 29 sm rozmah kril 44 49 sm Cherez zelenkuvate zabarvlennya molodih osobin cej vid bdzholoyidok mozhna splutati z bdzholoyidkoyu zelenoyu Bdzholoyidkam vlastivij milozvuchnij ta harakternij spiv a pevni zvuki na zrazok shurr chi krryu vid nih lunayut majzhe postijno PoshirennyaAreal gnizdovij i zimovij Maye rozirvanij areal sho vklyuchaye Yevraziyu Pivnichnu ta Pivdennu Afriku Pivnichno Zahidna Afrika vid Marokko na shid do Tunisu na pivden do pivnichnoyi mezhi Sahari U Pivdennij Africi Kapska provinciya ta Pivdenna Rodeziya Yevraziya vid atlantichnogo uzberezhzhya Pirenejskogo pivostrova na shid do verhnoyi techiyi r Ob zahidnoyi ta pivdenno zahidnoyi mezhi Altayu Zajsanu Tarbagatayu zahidnoyi mezhi Sinczyanu Kashmiru zahidnogo Pakistanu Na pivnich do pivnichnoyi Franciyi Daniyi pivnichnih chastin Chernigivskoyi ta Tulskoyi oblastej do Ryazanskoyi ta Tambovskoyi oblastej rajonu Ulyanovska dolini Suri girla Kami rajonu Buzuluka dolini Sakmari dolini Irgizu pivnichnogo uzberezhzhya Aralskogo morya pivnichno zahidnoyi okrayini hrebta Karatau Balhashu pivnichno zahidnoyi okrayini Altayu dolini verhnoyi Obi v rajoni Barnaula Na pivden do Seredzemnogo morya Palestini Siriyi Iraku pivnichno shidnogo uzberezhzhya Perskoyi zatoki uzberezhzhya Aravijskogo morya pivdenno zahidnogo Pakistanu Poshirennya v mezhah arealu osoblivo bilya pivnichnih mezh duzhe nerivnomirne U gori pidnimayetsya na visotu do 2500 m V Ukrayini gnizditsya na vsij teritoriyi za vinyatkom gir Migruye skriz ChiselnistChiselnist v Yevropi ocinyuyetsya v 480 1000 tis par v Ukrayini 25 45 tis par Gnizdova biologiyaKoloniya bdzholoyidok Yajcya bdzholoyidki zvichajnoyi Gnizditsya yak pravilo koloniyami yaki nalichuyut vid dekilkoh do dekilkoh desyatkiv abo navit soten par Gnizda vlashtovuye v norah u visokih 3 5 m urvishah Dlya rittya nir viddaye perevagu suglinkam hocha velikoyi roli grunt ne vidigraye Nora maye viglyad dovgogo majzhe gorizontalnogo hodu inkoli z viginom dovzhinoyu do 1 5 m Hid zakinchuyetsya rozshirenoyu gnizdovoyu kameroyu Vistilka vidsutnya ta kladka roztashovuyetsya prosto na zemli Z chasom u nori nakopichuyutsya hitinovi zalishki komah Povna kladka skladayetsya z 4 7 ridshe 8 9 yak vinyatok iz 10 bliskuchih bilih majzhe kulyastih yayec Batki po cherzi nasidzhuyut yajcya protyagom 30 dib Buduvati gnizdo i vigodovuvati ptashenyat pari dopomagayut ptashenyata z poperednogo vivodka tak zvani pomichniki Stayut na krilo molodi ptahi cherez 4 tizhni Razom z batkami ta yihnimi pomichnikami voni provodyat dekilka dniv poblizu gnizda prichomu dlya vidpochinku i snu vlashtovuyutsya na derevah Ptahi goduyut svoyih ptashenyat she priblizno 3 tizhni ZhivlennyaShlyubni zagravannya bdzholoyidki Bdzholoyidki zvichajni zhivlyatsya riznomanitnimi komahami yakih lovlyat na lotu Yihnoyu osnovnoyu zdobichchyu ye riznomanitni peretinchastokrili bdzholi osi dzhmeli a takozh litayuchi zhuki babki cikadi tosho Komah lovit kinchikom dzoba shob uniknuti zhala Pislya cogo rozchavlyuye komahu ob gilku abo vbivaye kilkoma udarami Neperetravleni reshtki zokrema hitinu bdzholoyidka zgodom vidriguye u viglyadi nevelikih grudochok pogadok CikaveU povisti ukrayinskogo poeta ta prozayika dobi Rozstrilyanogo Vidrodzhennya Majka Jogansena Podorozh uchenogo doktora Leonardo i jogo majbutnoyi kohanki Alchesti u Slobozhansku Shvajcariyu 1930 mozhna znajti takij opis bdzholoyidki zvichajnoyi Ti davno chuyesh yak mezhi vodyavi derev yani treli vtruchayetsya vishij chistishij dovshij ton Ce druga flejta flejta pikolo Slobozhanskoyi Shvajcariyi Ti mozhesh bachiti yakij pikolo graye na cyu flejtu Chi ne zdayetsya tobi sho ci lastivki ot nad goroyu trohi nibi bilshi nizh treba i krila yih ne taki serpopodibni Ot plive odna taka lastivka krila yiyi skladeni pravilnim pivmisyacem kriz nih prosvichuye sonce i dim Ci krila blido oranzhevi a pera slabo blakitni Ce i ye pikolo Ce zolotava shurka yak kazhut yedinij zalishok kolishnoyi tropichnoyi favni she pered velikoyu mandroyu lodovih polyusiv Zemli Dyadki nazivayut cogo ptaha bdzholoyidom bo vin polyuye zalyubki na bdzhil PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Spivi Ptahiv 26 chervnya 2019 Bdzholoyidka ridkisni zvuki ptahiv Merops apiaster Zolotistaya shurka spivi ptahiv procitovano 26 chervnya 2019 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 Podorozh uchenogo doktora Leonardo i jogo majbutnoyi kohanki prekrasnoyi Alchesti u Slobozhansku Shvajcariyu Jogansen Vikidzherela uk wikisource org Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2021 Procitovano 20 listopada 2016 PosilannyaFesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini Kiyiv 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Pticy Belorussii Spravochnik opredelitel gnezd i yaic M E Nikiforov B V Yaminskij L P Shklyarov Minsk Vysh shk 1989 479 s ISBN 5 339 00209 8 Pozonochnyj zhivotnye Rossii ros Arhiv originalu za 21 lipnya 2013 The IUCN Red List of Threatened Species angl Arhiv originalu za 21 lipnya 2013 Zovnishni resursi angl