Арно́ Деплеше́н (фр. Arnaud Desplechin; нар. 31 жовтня 1960, ) — французький кінорежисер та сценарист.
Арно Деплешен | ||
---|---|---|
Arnaud Desplechin | ||
Арно Деплешен на церемонії оголошення номінантів Сезара, 2016 | ||
Дата народження | 31 жовтня 1960 (63 роки) | |
Місце народження | Рубе, (Нор-Па-де-Кале), Франція | |
Громадянство | Франція | |
Професія | режисер, сценарист | |
Alma mater | d, (La femis) (1984) і (Університет Париж III) | |
Роки активності | 1984 — наш час | |
Член у | (Академія кінематографічних мистецтв і наук)[1] | |
IMDb | ID 0221611 | |
Автограф | ||
Нагороди та премії | ||
| ||
Сезар ((2016)) | ||
Арно Деплешен у Вікісховищі |
Біографія та кар'єра
Арно Деплешен народився 31 жовтня 1960 року у невеликому містечку Рубе в інтелігентній сім'ї Роберта і Мадо Деплешен. Сестра — письменниця Марі Деплешен, один з братів — дипломат і актор Фабріс Деплешен. Арно вивчав кіномистецтво в (Університеті Париж III), а потім, з 1981 — в (Інституті вищої кіноосвіти) (IDHEC), де захистив диплом у 1984 році.
Арно Деплешен зняв три короткометражні стрічки за творами бельгійського прозаїка (Жана Рея). Наприкінці 1980-х працював головним кінооператором, знявши декілька фільмів. 1991 року режисер зняв 54-хвилинну драму «День мерця». Фільм завоював французьку кінематографічну премію («Жана Віго»), як найкращий короткометражний фільм і його показали на (Каннському кінофестивалі) у 1990 році.
Наступний фільм Деплешена «Вартовий» (1992) входив уже до конкурсної програми (Каннського кінофестивалю), а також був номінований в декількох категоріях, у тому числі і найпрестижніших, на «Сезар». У стрічці знялися (Матьє Амальрік), (К'яра Мастроянні), і багато акторів з фільму «День мерця». Мелодрама режисера «Як я обговорював… (моє сексуальне життя)» (1996) була високо відзначена критиками і номінована на «Золоту пальмову гілку».
У 2000 році Арно Деплешен зняв свій перший фільм англійською мовою «Естер Кан» — екранізацію твору , де в головній ролі знялася . Стрічка присвячена пам'яті великого режисера (Франсуа Трюффо). У ній використана техніка кінознімання кінематографістів («нової хвилі»), яку уперше показав Франсуа Трюффо.
У 2007-му Деплешен зняв документальну стрічку «Кохана» про свою сім'ю, в будинку свого дитинства, який його батько, Робер, планує продати. У тому ж році режисер представив сімейну драму («Різдвяна казка») у якій знімалися зірки французького кіно (Катрін Денев), (Матьє Амальрік), (Еммануель Дево), (К'яра Мастроянні). Фільм брав участь в конкурсній програмі (Каннського фестивалю) 2008 року і був номінований на «Золоту пальмову гілку».
У 2008 році на екрани вийшла мелодрама Деплешена («Королі та королева»), де комедія і трагедія змішані в історії про двох колишніх коханців, ролі яких виконали (Матьє Амальрік) та (Еммануель Дево), а роль психіатра — (Катрін Денев). Фільм отримав низку номінацій та кілька нагород, а Матьє Амальрік став володарем премії «Сезар» як (найкращий актор) 2005 року. Навколо цієї картини виникли суперечки, коли колишня подруга режисера акторка Маріанн Денікур звинуватила Арно Деплешена в розкритті подробиць її особистого життя. Вона опублікувала книгу «Mauvais génie» («Злий геній»), де описує свої стосунки з безпринципним режисером Арнольдом Деплешером. У 2006-му Денікур подала на нього до суду, але безуспішно.
Драма — про солдата Джиммі Пікарда, індіанця з резервації, якого після Другої Світової війни починають турбувати психосоматичні захворювання, — стала номінантом на премію «Золоту пальмову гілку» (Каннського кінофестивалю) 2013 року.
У 2015 році Арно Деплешен поставив (приквел) свого фільму («Як я обговорював... (моє сексуальне життя)») 1996 року — («Три спогади моєї юності»), за режисуру якого отримав «Сезара» 2016 року.
Фільмографія
Рік | Назва | Оригінальна назва | Примітки |
---|---|---|---|
(1989) | Безжальний світ | Un monde sans pitié | сценарист |
(1991) | La Vie des morts | режисер, сценарист | |
(1992) | La Sentinelle | режисер, сценарист | |
(1996) | (Як я обговорював... (моє сексуальне життя)) | Comment je me suis disputé… (ma vie sexuelle) | режисер, сценарист |
(2000) | Естер Кан | Esther Kahn | за новелою (Артура Саймонса); режисер, сценарист |
(2003) | Лео грає: В компанії чоловіків | Léo, en jouant «Dans la compagnie des hommes» | за п'єсою Едварда Бонда; режисер, сценарист, продюсер |
2004 | (Королі та королева) | Rois et Reine | режисер, сценарист |
2008 | (Різдвяна казка) | Un conte de Noël | режисер, сценарист |
(2013) | Jimmy P. (Psychothérapie d'un Indien des plaines) | за книгою франко-американського етнопсихоаналітика ; режисер, сценарист | |
(2014) | La Forêt | телевізійний; режисер | |
2015 | (Три спогади моєї юності) | Trois souvenirs de ma jeunesse | режисер, сценарист (з Жулі Пейр) |
(2017) | (Привиди Ісмаєля) | Les Fantômes d'Ismaël | режисер, сценарист (з Леа Місіус та Жулі Пейр) |
(2019) | Oh Mercy! (Roubaix, une lumière) | режисер, сценарист (з Леа Місіус) |
Визнання
Рік | Фільм | Нагорода/Фестиваль | Категорія | Результат |
---|---|---|---|---|
(1991) | Фестиваль європейських фільмів в Анже | Гран-Прі Спілки драматичних авторів і композиторів | Перемога | |
Премія Procirep | Перемога | |||
(Приз Жана Віго) | Найкращий фільм | Перемога | ||
1992 | Кінофестиваль в Авіньйоні | Приз за найкращий художній фільм | Перемога | |
Кінофестиваль в Боготі | Золоте доколумбове коло | Номінація | ||
Срібне доколумбове коло | Перемога | |||
(Каннський кінофестиваль) | Золота пальмова гілка | Номінація | ||
1993 | Премія «Сезар» | Найкраща перша робота | Номінація | |
Найкращий оригінальний або адаптований сценарій | Номінація | |||
1996 | (Як я обговорював... (моє сексуальне життя)) | (Каннський кінофестиваль) | Золота пальмова гілка | Номінація |
2000 | Естер Кан | Номінація | ||
2000 | Віденський кінофестиваль (Вієнале) | Нагорода читачів журналу «Стандарт» — Заохочувальний приз | Перемога | |
2004 | (Королі та королева) | Венеційський кінофестиваль | (Золотий лев) | Номінація |
2004 | (Приз Луї Деллюка) | Найкращий фільм | Перемога | |
2005 | Премія «Сезар» | (Найкращий фільм) | Номінація | |
(Найкращий режисер) | Номінація | |||
Найкращий оригінальний або адаптований сценарій (спільно з Роже Бобо) | Номінація | |||
Французький синдикат кінокритиків | (Найкращий французький фільм) | Перемога | ||
(Золота зірка французького кіно) | Найкращий фільм | Перемога | ||
2004 | Найкращий режисер | Перемога | ||
(2008) | (Різдвяна казка) | (Каннський кінофестиваль) | Золота пальмова гілка | Номінація |
2009 | Премія «Сезар» | (Найкращий фільм) | Номінація | |
(Найкращий режисер) | Номінація | |||
Найкращий оригінальний сценарій | Номінація | |||
(Золота зірка французького кіно) | Найкращий режисер | Перемога | ||
2013 | (Каннський кінофестиваль) | Золота пальмова гілка | Номінація | |
(Приз Луї Деллюка) | Найкращий фільм | Номінація | ||
(2014) | Премія «Сезар» | (Найкращий фільм) | Номінація | |
(Найкращий режисер) | Номінація | |||
Найкращий адаптований сценарій | Номінація | |||
2015 | (Три спогади моєї юності) | (Кінофестиваль у Кабурі) | Перемога | |
2016 | (Премія «Люм'єр») | (Найкращий сценарій) | Номінація | |
(Найкращий режисер) | Перемога | |||
Премія «Сезар» | (Найкращий фільм) | Номінація | ||
(Найкращий режисер) | Перемога | |||
(Найкращий сценарій) (спільно з Жулі Пейр) | Номінація | |||
2019 | (Каннський кінофестиваль) | Золота пальмова гілка | В очікуванні |
Громадська позиція
Підписав петицію до президента Росії з вимогою звільнити українського режисера (Олега Сенцова)
Примітки
- https://www.oscars.org/news/academy-invites-928-membership
- . festival-cannes.com. Архів оригіналу за 19 вересня 2011. Процитовано 23 квітня 2015.
- . Архів оригіналу за 29 травня 2008. Процитовано 23 квітня 2015.
- . Cannes. 20 квітня 2013. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 23 квітня 2015.
- . (Variety). Архів оригіналу за 10 липня 2017. Процитовано 27 лютого 2015.
- Повний перелік нагород та номінацій Арно Деплешена на сайті (IMDb)
- Il faut libérer d'urgence Oleg Sentsov, en grève de la faim depuis plus de 45 jours [ 24 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Change.org
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Арно Деплешен |
- Арно Деплешен на сайті IMDb (англ.)
- Арно Деплешен на сайті (Kino-teatr.ua)
- Арно Деплешен [ 6 березня 2015 у Wayback Machine.] на сайті AlloCiné(фр.)
- на сайті AZN(укр.)
- Інтерв'ю з Арно Деплешеном в Esther Kahn [ 14 жовтня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет