Андріамароманумпу (*д/н — бл. 1810) — останній мпанзака (володар) Імерина-Імеринацимо у 1798—1803 роках.
| Андріамароманумпу | |
|---|---|
| Народився | невідомо невідомо |
| Помер | 1810 ·вбито |
| Країна | Королівство Імерина |
| Діяльність | монарх |
| Титул | мпанзака Імерина-Імерінацимо |
| Попередник | Андріанамбоацимарофі |
| Наступник | приєднано до Імерини |
| Батько | Андріанамбоацимарофі |
| Діти | 1 син і 1 донька |
Життєпис ред.
Син Андріанамбоацимарофі, мпанзаки Імеринацимо. При народжені отримав ім'я Рамароманумпу. Разом з батьком брав участь у військоих кампаніях проти мпанзаки Андріанампуанімерини. після смерті батька близько 1798 року посів трон. На той час було втрачено столицю Антананаріву, а резиденцію переміщено до Феноаріву.
Продовжив опіру королівству Імерина. Його союзником виступив Рабегеті, який повстав в області Імароватана, намагаючись відновити незалежність колишньої держави. Проте вони обидва зазнали поразки близько 1803 року. Рабегеті загинув, а Андріамароманумпу вимушен був підкоритися, але втратив усі володіння. Його донька Раваоманджака вийшла заміж за Андріанампуанімерину, а син Андріаманоро оженився на Рамананентенасоа, колишній дружині Андріанампуанімерини.
Отримав у власність поселення Мангарано, на захід від Мерімандросо. Близько 1810 року за підозрою у змові за наказом Андріанампуанімерини його було страечно в Ісоавімасоандро та таємно поховано.
Джерела ред.
- Ogot, Bethwell (1992). Africa from the Sixteenth to the Eighteenth Century. UNESCO. ISBN 978-92-3-101711-7
- Dominique Ranaivoson, Madagascar: dictionnaire des personnalités historiques, Sépia, Saint-Maur-des-Fossés ; Tsipika, Antananarivo, 2011 (2e éd.), p. 148—149