Амфібра́хій (грец. αμφιβραχυς — з обох боків короткий) — в античній (версифікації) — трискладова (стопа) на чотири мори з довгим середнім складом.
двоскладові | |
---|---|
˘ ˘ | (пірихій) |
˘ ¯ | (ямб) |
¯ ˘ | (хорей), трохей |
¯ ¯ | (спондей) |
(трискладові) | |
˘ ˘ ˘ | (трибрахій) |
¯ ˘ ˘ | (дактиль) |
˘ ¯ ˘ | амфібрахій |
˘ ˘ ¯ | (анапест) |
˘ ¯ ¯ | (бакхій) |
¯ ¯ ˘ | (антибакхій) |
¯ ˘ ¯ | (амфімакр), кретик |
¯ ¯ ¯ | (молос) |
чотирискладові | |
¯ ˘ ˘ ¯ | (хоріямб), хореямб |
¯ ˘ ˘ ˘ | (пеан), пеон |
У (силабо-тонічному) віршуванні — трискладова стопа з середнім наголошеним складом (U—U). Константа віршового рядка може бути двоскладовою, перетворюючись на (ямб) з наголосом на останньому складі, чи в позанаголошеному стані містити кілька складів ((пеан)); найліпший варіант амфібрахія — при (парокситонній римі), коли витворюється гармонійний (акаталектичний) рядок.
В (українській поезії) до амфібрахія вперше звернувся (Є. Гребінка) («Човен», «Українська мелодія» тощо). Найменш уживаний одностопний амфібрахій, що трапляється здебільшого в гетерометричних (строфах) задля увиразнення ліричного сюжету та акцентуації поетичної думки:
- — Матусю! Хто очі мені замінив? —
- Всміхнеться, щоб сліз не побачив…
- Сама — до вікна, до неораних нив —
- І плаче… ((Є. Плужник)).
Двостопний амфібрахій також не часто зустрічається:
- …ночами про подвиг
- я марив малим,
- а подвиг — це побут
- без жару й золи,
- шизоїдно чистий,
- абсурдно міцний,
- не вельми врочистий,
- та дуже ясний ().
Подеколи поети звертаються до тристопного амфібрахія:
- На ґратах не місяць — корова,
- Не сяйво — рапатий язик.
- В залізних, вантажних оковах —
- Життя божевільного лик ((І. Крушельницький)).
Прикладів чотиристопного амфібрахія в українському вірші теж не дуже багато:
- О метана бурею, Нене злиденна,
- Укріплю Тебе я на камені слова,
- І будеш, як церква, ясна і сталенна! ((В. Пачовський))
П'ятистопний амфібрахій надає поетичному мовленню ознак урочистості, як у вірші (М. Бажана) «На Карпатських узгір'ях»:
- Просвічений сонцем, на вітрі, в зеленім огні
- Він листя різьблене, обтяжене росами, сушить.
- Хай ломляться гори, хай грози ревуть в вишині, —
- Він тут вкорінився, він тут укріпився й не рушить.
Надзвичайно рідкісний амфібрахій — шестистопний ((С. Голованівський): «Минають роки, як хвилини, і зорі згасають байдужо…»), що виразно розмежовує віршовий рядок на два піввірші, викликає враження «важкого» стилю. Подеколи поети звертаються і до вільного амфібрахію, наприклад, (І. Франко):
- Полудне.
- Широкеє поле безлюдне.
- Довкола для ока й для вуха
- Ні духа! (…)
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: (О. К. Антонов) та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, (В. І. Теремка). — К.: (ВЦ «Академія»), 2007
Посилання
- Амфібрахій [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // (ВУЕ)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет