Алькала́-на-Ена́ресі (ісп. Alcalá de Henares) — місто в Іспанії, в Мадридському автономному окрузі. Розташоване на берегах річки Енарес, за 31 км на північний схід від Мадрида. Засноване римлянами як поселення Комплутій. У V ст. стало столицею єпископства. У VIII ст. завойоване арабами; 1118 року відвойоване християнами-кастильцями. Відтоді входило до складу Мадридської провінції Кастильського королівства, було сеньйорією архієпископів Толедських. Від 1499 року стало центром Алькальського університету, одного з найбільших в Іспанії. Статус міста отримало 1687 року, за наказом іспанського короля Карла II. Головна окраса — Алькала-де-Енареський собор. 1988 року історичний центр міста внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Населення — 204 574 жителів (на 1 січня 2009 року). Площа — 87,72 км². Батьківщина найвідомішого іспанського письменника Мігеля де Сервантеса.
Алькала-на-Енаресі Alcalá de Henares | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Площа Сервантеса в центрі Алькала-де-Енарес | ||||||||
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
40°29′ пн. ш. 3°22′ зх. д. / 40.483° пн. ш. 3.367° зх. д. | ||||||||
Країна | Іспанія | |||||||
Регіон | Мадрид | |||||||
Район | Мадрид | |||||||
Адмінцентр | d | |||||||
Столиця для | d (комарка Іспанії) | |||||||
Межує з
| ||||||||
Поділ | | |||||||
Площа | 87,72 км² | |||||||
Населення | 204.823 (2013) | |||||||
Висота НРМ | 588 ± 1 м | |||||||
Водойма | Енарес, d, d | |||||||
Офіційна мова | іспанська | |||||||
Назва мешканців | ісп. Alcalaíno, ісп. Alcalaína і ісп. Complutense | |||||||
Міста-побратими | Пітерборо Велика Британія Таланс Франція Люблін Польща Сан-Дієго США Алба-Юлія Румунія | |||||||
День міста | 9 жовтня і 6 серпня | |||||||
Телефонний код | (34) 91 | |||||||
Часовий пояс | і | |||||||
Номери автомобілів | M | |||||||
GeoNames | 6359231 | |||||||
OSM | r345879 ·R | |||||||
Поштові індекси | 28.800-28.807 | |||||||
Міська влада | ||||||||
d | ісп. Javier Rodríguez Palacios | |||||||
Вебсайт | ayto-alcaladehenares.es | |||||||
Мапа | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Алькала-на-Енаресі у Вікісховищі |
Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №876 (англ.) |
Назва
- Алькала́-де-Ена́рес (ісп. Alcalá de Henares, МФА: [alkaˈla ðe eˈnaɾes]) — українська транскрипція іспанської назви.
- Алькала́-на-Ена́ресі (ісп. Alcalá de Henares) — українська назва. Походить від назви річки Енарес. Використовується для розрізення з іншими численними Алькалами.
- Алькала́ (ісп. Alcalá) — скорочена назва. Походить від араб. القلعة, al-qalʿa, «замок». Найвідоміша з Алькал.
- Комплу́тій (лат. Complutum) — римська назва поселення, на основі якого виникла майбутня Алькала. Походить від лат. compluvium, «місце злиття [річок]»
Історія
Археологічні знахідки свідчать, що перші поселення в районі Алькали з'явилися щонайменше в епоху неоліту. У I столітті до н. е. римляни заснували тут місто Комплутій.
Місто розвивалося переважно завдяки вигідному положенню — у центрі Кастилії, на перехресті давніх важливих доріг (через нього королі Кастилії подорожували на південь).
20 травня 1293 року король Кастилії Санчо IV підписав указ про відкриття в місті Генеральних штудій, які були передані у ведення архієпископа і отримали благословення самого Папи Римського. Ці Генеральні студії стали фундаментом майбутнього університету, заснованого в 1499 році (за деякими джерелами — в 1496) кардиналом Сиснеросом (ісп. Cisneros).
В Алькалі відбулася перша зустріч тоді нікому не відомого мореплавця Христофора Колумба і католицьких королів Ізабелли і Фердинанда.
1687 року, за наказом Карла II, Алькала отримав статус міста.
У XVIII—XIX століттях місто занепало: університет в 1836 році перенесли в столицю, монастирі довкола розпродали землю, і містечко перетворилося на спальне передмістя Мадрида.
Саме біля Алькали сталися вибухи приміських поїздів 11 березня 2004 року.
Освіта
- Алькальський університет (1499 — 1836)
- Новий «Алькальський університет» (з 1977)
Визначні пам'ятки
Центр міста внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО (в 1998 році). До основних пам'яток Алькали відносять соборну церкву, закладену в 1436 році і зведену в готичному стилі (вона сильно постраждала під час громадянської війни в Іспанії в 30-х роках XX століття), і архієпископську резиденцію, у якій нині зберігаються архіви інквізиції.
У церкві колегіуму Сан-Ільдефонсо знаходилася гробниця (пізніше її перенесли в Мадрид) кардинала Хіменеса, який в 1499—1509 роках заснував у місті університет, що був колись всесвітньо популярним. Його закрили в 1836 році і потім разом з бібліотекою перенесли до Мадрида.
Інші визначні пам'ятки:
- Ворота мучеників (ісп. Puerta de Martires)
- Університет і Коледж Сан-Ільдефонсо (ісп. Saint Ildefonso)
- Вулиця коледжів (ісп. Calle de los Colegios)
- Площа Сервантеса (ісп. Plaza de Cervantes)
- Вулиця Майор (ісп. Calle Mayor)
- Будинок Сервантеса (ісп. Casa Museo de Servantes)
- Кафедральний собор Святих дітей (ісп. Cathedral de los Santos Niños)
- Архієпископський палац (ісп. Palacio Arzobispal)
- Цистеріанський монастир Святого Бернарда (ісп. Monasterio в Museo de San Bernardo)
- Ораторія (ісп. Нері Oratorio de San Felipe Neri)
Релігія
Персоналії
Уродженці
- Катерина Арагонська (*1485) — англійська королева.
- Фердинанд I (*1503) — імператор Священної Римської імперії.
- Педро Сарм'єнто де Гамбоа — мореплавець.
- Мігель де Сервантес (*1547) — іспанський письменник.
- (*1613) — історик.
Примітки
- Freund, Wilhelm (1882). Grand dictionnaire de la langue latine (in French). Firmin-Didot. p. 569; Stoughton, John (1883). The Spanish Reformers Their Memories and Dwelling-places. Religious Tract Society. p. 21.
Бібліографія
- Alises, Rosa; Bueno, Pilar. Alcalá de Henares: arquitectura para ciudad y universidad recuperada. Fundación Colegio del Rey, 1991.
- Álvarez Sandonís, María del Pilar. Alcalá de Henares: patrimonio de la humanidad. Papel Piluca, 1999.
- Azaña, Esteban. Historia de Alcalá de Henares. Universidad de Alcalá de Henares, 1986.
- Barco, José I. Alcalá de Henares: entorno geológico y cultural. Centro de Profesores de Alcalá de Henares, 1995.
- Castillo Gómez, Antonio. Alcalá de Henares en la Edad Media: territorio, sociedad y administración (1118-1515). Fundación Colegio del Rey, 1989.
- De Diego Pareja, Luis M.; Canalda Cámara, José C. Alcalá de Henares crónica general. Brocar, Asociación Bibliófila y Cultural, 2001.
- Enríquez de Salamanca, Cayetano. Crónica de Alcalá de Henares. Instituto Nacional de Administración Pública, 1983.
- García Lledó, Javier. Alcalá de Henares: apuntes de historia y arte. Centro de Profesores de Alcalá de Henares, 1996.
- Zorrilla Jurado, Juan José. Alcalá de Henares, ciudad patrimonio de la humanidad. Ediciones Alfonso Martínez, 2005.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Алькала-де-Енарес
- Офіційна сторінка муніципалітету Алькала-де-Енарес
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Alkala Alkala na Ena resi isp Alcala de Henares misto v Ispaniyi v Madridskomu avtonomnomu okruzi Roztashovane na beregah richki Enares za 31 km na pivnichnij shid vid Madrida Zasnovane rimlyanami yak poselennya Komplutij U V st stalo stoliceyu yepiskopstva U VIII st zavojovane arabami 1118 roku vidvojovane hristiyanami kastilcyami Vidtodi vhodilo do skladu Madridskoyi provinciyi Kastilskogo korolivstva bulo senjoriyeyu arhiyepiskopiv Toledskih Vid 1499 roku stalo centrom Alkalskogo universitetu odnogo z najbilshih v Ispaniyi Status mista otrimalo 1687 roku za nakazom ispanskogo korolya Karla II Golovna okrasa Alkala de Enareskij sobor 1988 roku istorichnij centr mista vnesenij do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Naselennya 204 574 zhiteliv na 1 sichnya 2009 roku Plosha 87 72 km Batkivshina najvidomishogo ispanskogo pismennika Migelya de Servantesa Alkala na Enaresi Alcala de HenaresPlosha Servantesa v centri Alkala de EnaresPlosha Servantesa v centri Alkala de EnaresOsnovni dani40 29 pn sh 3 22 zh d 40 483 pn sh 3 367 zh d 40 483 3 367Krayina IspaniyaRegion MadridRajon MadridAdmincentr dStolicya dlya d komarka Ispaniyi Mezhuye z susidni nas punktiAnchuelo Daganso de Arriba Meko San Fernando de Enares Torrehon de Ardos Torres de la Alameda Vilyalbilya Kamarma de Esteruelas Asukeka de Enares Los Santos de la Umosa Podil Q6107376 Q5767265 Plosha 87 72 km Naselennya 204 823 2013 Visota NRM 588 1 mVodojma Enares d dOficijna mova ispanskaNazva meshkanciv isp Alcalaino isp Alcalaina i isp ComplutenseMista pobratimi Piterboro Velika Britaniya Talans Franciya Lyublin Polsha San Diyego SShA Alba Yuliya RumuniyaDen mista 9 zhovtnya i 6 serpnyaTelefonnij kod 34 91Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv MGeoNames 6359231OSM r345879 RPoshtovi indeksi 28 800 28 807Miska vladad isp Javier Rodriguez PalaciosVebsajt ayto alcaladehenares esMapa Alkala na Enaresi u VikishovishiSvitova spadshina YuNESKO ob yekt 876 angl NazvaAlkala de Ena res isp Alcala de Henares MFA alkaˈla de eˈnaɾes ukrayinska transkripciya ispanskoyi nazvi Alkala na Ena resi isp Alcala de Henares ukrayinska nazva Pohodit vid nazvi richki Enares Vikoristovuyetsya dlya rozrizennya z inshimi chislennimi Alkalami Alkala isp Alcala skorochena nazva Pohodit vid arab القلعة al qalʿa zamok Najvidomisha z Alkal Komplu tij lat Complutum rimska nazva poselennya na osnovi yakogo vinikla majbutnya Alkala Pohodit vid lat compluvium misce zlittya richok IstoriyaArheologichni znahidki svidchat sho pershi poselennya v rajoni Alkali z yavilisya shonajmenshe v epohu neolitu U I stolitti do n e rimlyani zasnuvali tut misto Komplutij Misto rozvivalosya perevazhno zavdyaki vigidnomu polozhennyu u centri Kastiliyi na perehresti davnih vazhlivih dorig cherez nogo koroli Kastiliyi podorozhuvali na pivden 20 travnya 1293 roku korol Kastiliyi Sancho IV pidpisav ukaz pro vidkrittya v misti Generalnih shtudij yaki buli peredani u vedennya arhiyepiskopa i otrimali blagoslovennya samogo Papi Rimskogo Ci Generalni studiyi stali fundamentom majbutnogo universitetu zasnovanogo v 1499 roci za deyakimi dzherelami v 1496 kardinalom Sisnerosom isp Cisneros V Alkali vidbulasya persha zustrich todi nikomu ne vidomogo moreplavcya Hristofora Kolumba i katolickih koroliv Izabelli i Ferdinanda 1687 roku za nakazom Karla II Alkala otrimav status mista U XVIII XIX stolittyah misto zanepalo universitet v 1836 roci perenesli v stolicyu monastiri dovkola rozprodali zemlyu i mistechko peretvorilosya na spalne peredmistya Madrida Same bilya Alkali stalisya vibuhi primiskih poyizdiv 11 bereznya 2004 roku OsvitaAlkalskij universitet 1499 1836 Novij Alkalskij universitet z 1977 Viznachni pam yatkiCentr mista vnesenij do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO v 1998 roci Do osnovnih pam yatok Alkali vidnosyat sobornu cerkvu zakladenu v 1436 roci i zvedenu v gotichnomu stili vona silno postrazhdala pid chas gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi v 30 h rokah XX stolittya i arhiyepiskopsku rezidenciyu u yakij nini zberigayutsya arhivi inkviziciyi U cerkvi kolegiumu San Ildefonso znahodilasya grobnicya piznishe yiyi perenesli v Madrid kardinala Himenesa yakij v 1499 1509 rokah zasnuvav u misti universitet sho buv kolis vsesvitno populyarnim Jogo zakrili v 1836 roci i potim razom z bibliotekoyu perenesli do Madrida Inshi viznachni pam yatki Vorota muchenikiv isp Puerta de Martires Universitet i Koledzh San Ildefonso isp Saint Ildefonso Vulicya koledzhiv isp Calle de los Colegios Plosha Servantesa isp Plaza de Cervantes Vulicya Major isp Calle Mayor Budinok Servantesa isp Casa Museo de Servantes Kafedralnij sobor Svyatih ditej isp Cathedral de los Santos Ninos Arhiyepiskopskij palac isp Palacio Arzobispal Cisterianskij monastir Svyatogo Bernarda isp Monasterio v Museo de San Bernardo Oratoriya isp Neri Oratorio de San Felipe Neri ReligiyaCentr Alkala de Enareskoyi dioceziyi Katolickoyi cerkvi PersonaliyiUrodzhenci Katerina Aragonska 1485 anglijska koroleva Ferdinand I 1503 imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Pedro Sarm yento de Gamboa moreplavec Migel de Servantes 1547 ispanskij pismennik 1613 istorik PrimitkiFreund Wilhelm 1882 Grand dictionnaire de la langue latine in French Firmin Didot p 569 Stoughton John 1883 The Spanish Reformers Their Memories and Dwelling places Religious Tract Society p 21 BibliografiyaAlises Rosa Bueno Pilar Alcala de Henares arquitectura para ciudad y universidad recuperada Fundacion Colegio del Rey 1991 Alvarez Sandonis Maria del Pilar Alcala de Henares patrimonio de la humanidad Papel Piluca 1999 Azana Esteban Historia de Alcala de Henares Universidad de Alcala de Henares 1986 Barco Jose I Alcala de Henares entorno geologico y cultural Centro de Profesores de Alcala de Henares 1995 Castillo Gomez Antonio Alcala de Henares en la Edad Media territorio sociedad y administracion 1118 1515 Fundacion Colegio del Rey 1989 De Diego Pareja Luis M Canalda Camara Jose C Alcala de Henares cronica general Brocar Asociacion Bibliofila y Cultural 2001 Enriquez de Salamanca Cayetano Cronica de Alcala de Henares Instituto Nacional de Administracion Publica 1983 Garcia Lledo Javier Alcala de Henares apuntes de historia y arte Centro de Profesores de Alcala de Henares 1996 Zorrilla Jurado Juan Jose Alcala de Henares ciudad patrimonio de la humanidad Ediciones Alfonso Martinez 2005 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Alkala de Enares Oficijna storinka municipalitetu Alkala de Enares