Акі́мова Марія Степанівна (*21 березня 1915, присілок Глухово — †1971, місто Москва) — антрополог, кандидат історичних наук (1942). Досліджувала антропологію чуваської та башкортської нації.
Акімова Марія Степанівна | |
---|---|
Народилася | 21 березня (3 квітня) 1915[1] Глухово, d, Владимирська губернія, Російська імперія |
Померла | 1971 або 1 листопада 1971[1] (56 років) Москва, СРСР |
Країна | СРСР |
Діяльність | антрополог |
Alma mater | d МДУ |
Галузь | антропологія |
Заклад | МДУ |
Вчене звання | доцент |
Науковий ступінь | кандидат історичних наук |
Біографія
Марія Акімова народилася у присілку Глухово Владимирської губернії. 1940 року закінчила Московський державний університет, і з 1944 року працювала у ньому.
Наукова робота
Наукові дослідження присвячені проблемам расогенезу та етногенезу населення Поволжя, Південного Уралу та Зауралля. Організатор антропологічних експедицій по Башкортостану і Челябінській області (1963-1965, 1967), під час яких за дерматогліфічним, серологічним, соматологічним програмам обстежено 1250 осіб башкортської національності.
Акімова виділила 4 антропологічних типа башкирів, які мають чітку територіальну прив'язку: субуральський тип характерний для північних та північно-західних лісових районів, південносибірський — північно-східних та зауральських, світлий європеоїдний — західних та північно-західних, понтійський — для південно-західних та південно-східних районів Башкортостану. На основі зібраного палеоантропологічного матеріалу (проведені краніологічні дослідження та реставрація 284 черепів). Акімова зробила висновок щодо генетичної приналежності башкир до населення Південного Уралу 1-го тисячоліття.
Авторка понад 40 наукових робіт.
Наукові праці
- Антропология древнего населения Приуралья. Москва, 1968 (рос.)
- Этногенез башкир по данным антропологии // Археология и этнографии Башкирии. Том 4. Уфа, 1972 (рос.)
Джерела
- Народи Башкортостану. Енциклопедія. Уфа, 2014
- Войно М. С. Памяти М. С. Акимовой // Вопросы антропологии. 1972. Выпуск 41 (рос.)
- Юсупов Р. М. М. С. Акимова и антропология башкир // Сравнительная антропология башкирского народа. Уфа, 1990 (рос.)
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Исаев Ю. Н. Чуваська енциклопедія — Чувашское книжное издательство, 2006. — С. 2567. — 2567 с. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Akimova Aki mova Mariya Stepanivna 21 bereznya 1915 prisilok Gluhovo 1971 misto Moskva antropolog kandidat istorichnih nauk 1942 Doslidzhuvala antropologiyu chuvaskoyi ta bashkortskoyi naciyi Akimova Mariya StepanivnaNarodilasya21 bereznya 3 kvitnya 1915 1 Gluhovo d Vladimirska guberniya Rosijska imperiyaPomerla1971 abo 1 listopada 1971 1971 11 01 1 56 rokiv Moskva SRSRKrayina SRSRDiyalnistantropologAlma materd MDUGaluzantropologiyaZakladMDUVchene zvannyadocentNaukovij stupinkandidat istorichnih naukBiografiyaMariya Akimova narodilasya u prisilku Gluhovo Vladimirskoyi guberniyi 1940 roku zakinchila Moskovskij derzhavnij universitet i z 1944 roku pracyuvala u nomu Naukova robotaNaukovi doslidzhennya prisvyacheni problemam rasogenezu ta etnogenezu naselennya Povolzhya Pivdennogo Uralu ta Zaurallya Organizator antropologichnih ekspedicij po Bashkortostanu i Chelyabinskij oblasti 1963 1965 1967 pid chas yakih za dermatoglifichnim serologichnim somatologichnim programam obstezheno 1250 osib bashkortskoyi nacionalnosti Akimova vidilila 4 antropologichnih tipa bashkiriv yaki mayut chitku teritorialnu priv yazku suburalskij tip harakternij dlya pivnichnih ta pivnichno zahidnih lisovih rajoniv pivdennosibirskij pivnichno shidnih ta zauralskih svitlij yevropeoyidnij zahidnih ta pivnichno zahidnih pontijskij dlya pivdenno zahidnih ta pivdenno shidnih rajoniv Bashkortostanu Na osnovi zibranogo paleoantropologichnogo materialu provedeni kraniologichni doslidzhennya ta restavraciya 284 cherepiv Akimova zrobila visnovok shodo genetichnoyi prinalezhnosti bashkir do naselennya Pivdennogo Uralu 1 go tisyacholittya Avtorka ponad 40 naukovih robit Naukovi praci Antropologiya drevnego naseleniya Priuralya Moskva 1968 ros Etnogenez bashkir po dannym antropologii Arheologiya i etnografii Bashkirii Tom 4 Ufa 1972 ros DzherelaNarodi Bashkortostanu Enciklopediya Ufa 2014 Vojno M S Pamyati M S Akimovoj Voprosy antropologii 1972 Vypusk 41 ros Yusupov R M M S Akimova i antropologiya bashkir Sravnitelnaya antropologiya bashkirskogo naroda Ufa 1990 ros Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Isaev Yu N Chuvaska enciklopediya Chuvashskoe knizhnoe izdatelstvo 2006 S 2567 2567 s ISBN 978 5 7670 1471 X d Track Q22918706d Track Q4517503d Track Q19909792