|
Аккад (аккад. Māt Akkadim; шум. kurA.GA.DÈki; івр. אַכַּד, Akkad) — держава, що існувала в XXIV — XXII століттях до н. е., а також прадавня область в середній частині Месопотамії, на території сучасного Іраку. Столиця — місто Аккад (шумер. Агаде). Була найбільшою державою свого часу.
Аккадська держава виникла внаслідок завойовницьких походів Саргона Стародавнього, який об'єднав під своєю владою землі шумерів та східних семітів (згодом аккадців), включивши в свої володіння всі номи Стародавньої Месопотамії і ряд сусідніх територій. Найвищої могутності Аккад досяг при онуці Саргона, Нарам-Суені, але вже наприкінці XXIII ст. до н. е.. держава занепала, а її основна територія потрапила під владу гірських племен Гутіїв.
В аккадську епоху були закладені основи державної системи наступних великих держав Месопотамії — Шумеро-Аккадського царства, Вавилонії та Ассирії. У народів Стародавнього Близького Сходу Аккад вважався еталонною державою, свого роду зразком древньої монархії.
Територія
Корінна територія Аккада займала середню частину міжріччя Тигра і Євфрата, а точніше — північ Месопотамії і долину річки Діяла. В ранньодинастичний період ця область мала шумерську назву Кі-Урі (за іншими даними, цю назву мала лише долина Діяли) і включала в себе ряд номових держав, таких як Кіш, Сіппар, Ешнунна, Вавилон, Куту та ін. В процесі чисельних завоювань Аккад перетворився в найбільшу державу свого часу і став найбільшою з держав з тих, що існували до нього. Його територія простягалась «від Верхнього (Середземного) моря до Нижнього (Перської затоки) і включала північну частину майбутньої Фінікії, Сирію, примежеві райони Малої Азії, власне Месопотамію, частину Загросських гір» і Еламу (в сучасному Ірані). Після падіння Аккадського царства, в епоху III династії Ура назва «Аккад» стає усталеною назвою колишньої області Кі-Урі, оскільки Саргон і його наступники мали лише збиральні титули шумерських гегемонів, до яких додавали «Цар Аккаде» або замінювали на «цар чотирьох сторін світу». Надалі, після завоювання Вавилоном Нижньої Месопотамії, землі Шумеру і Аккаду отримали назву Вавилонія.
Історія вивчення
Як особлива країна, а тим більше велика держава, Аккад був абсолютно невідомий європейцям до XIX століття. Про нього мовчать античні джерела, бо занепад цієї держави відбувся задовго до появи класичної полісної системи в Греції. Навіть у вцілілих фрагментах, вцілілої в еліністичну добу , авторство якої належить вавилонському жерцю Бер-ушу (Беросу), абсолютно немає повідомлень щодо цієї країни, бо землі Шумеру і Аккаду вже давно мали іншу назву — Вавилонія, або (іноді) Халдея. І лише в Біблії малась єдина згадка Аккаду, але він тут вважався одним з володінь міфічного царя Німрода, коментатори вагались з визначенням його місцезнаходження і вважали Аккад містом.
Перша наукова експедиція до Ірану і Месопотамії була здійснена ще в XVIII столітті німецько-данським вченим К. Нібуром, однак до XIX століття ассиріології як науки не існувало. Основною перепоною цьому була відсутність навичок читання клинописних джерел, зразки яких були зібрані ще європейцями в подорожах на Схід. Лише у 1802 році Г.-Ф. Гротефенд зробив перші кроки в дешифровці клинопису, проте, лише більш простого давньоперського, проте він сходив за формою знаків до месопотамського. Паралельно йому великий внесок був зроблений англійським дипломатом Г. Роулінсоном. В середині XIX століття відбувається активне розшифрування аккадського (вавилонсько-ассирійського) клинопису, найбільший внесок зробили Ж. Опперт і Е. Хінкс; в цей же час проводяться перші розкопки в Месопотамії.
Дослідження клинописних джерел дозволило ідентифікувати титул «царь Шумеру і Аккаду» (аккад.šar Šumeri u Akkadi), яким часто називали себе месопотамські правителі. В той самий час, під час розкопок XIX століття в Ассирії були знайдені літописи царів Тіглатпалассара I, Салманасара III і Сінаххеріба, в яких Аккадом називалась країна в Південній Месопотамії, в якій мешкав особливий народ. Неможливість традиційного читання ряду клинописних фрагментів або навіть цілих текстів, наштовхнула вчених на думку, що перед ними особлива мова, абсолютно не рідна вавилоно-ассирійській. Цю невідому мову вирішили назвати аккадською. Однак незабаром з'ясувалось, що аккадською (аккад. lišān ’Akkadî) називали свою мову власне вавилоняни і ассирійці. Тоді, виходячи з того ж титулу «šar Šumeri u Akkadi», невідому мову почали називати шумерська. Аккадською називається мова власне аккадців, так і їх нащадків — вавилонян і ассирійців.
Вивчення Аккада не являло собою якоїсь окремої галузі, а йшло в загальному руслі розвитку ассиріології. Оскільки столиця цієї держави до цього часу не була знайдена, знання щодо Аккаду доповнювались з інших месопотамських міст, які безпосередньо входили в склад держави. Археологічні дослідження XIX, та XX століття дали великий матеріал з історії культури цієї давньої держави. В руках вчених опинились численні адміністративні, правові і господарські документи, царські написи, релігійні і частиною — літературні пам'ятки, дипломатичні договори, світське листування, навіть шкільні тексти. Були знайдені різного роду стели, обеліски, руїни палаців, велика кількість циліндричних печаток, скульптури тощо. Паралельно здійснювалось вивчення аккадської мови, перша зведена праця з граматики і лексики була видана ще в 90-ті роки XIX століття Ф. Делічем. Було встановлено, що населення давньої держави говорило на його особливому, так званому староаккадському діалекті, який був попередником наступних вавилонських і ассирійських діалектів.
Джерела
Джерела з аккадського періоду історії Месопотамії доволі різнорідні. Найважливіше значення має писемний матеріал. Аккадська держава була двомовна: і аккадська, і шумерська мови широко використовувались.
Писемні джерела складаються з численних господарських, адміністративних і правових документів з міст Месопотамії — , Ніппура, Умми, Ешнунни, , тощо. Окрім цього — написи аккадських царів, наприклад «Обеліск Маніштушу»; дипломатичні документи (договір Нарам-Суена з еламським царем). Це також листи, шкільні тексти, вотивні (присвятні) і релігійні написи. Особливе місце займають так звані Omina — записи, зроблені давніми віщунами щодо природних явищ перед важливою подією в житті країни. Багато в чому на їх основі створені «хроніки» і ритмічні твори у вигляді справжніх царських написів (narû).
Аккад згадується в більш пізніх літературних творах. В більш пізні епохи, особливо в Давньовавилонський період, був створений ряд поем історико-дидактичного характеру. Найбільш відома — «Прокляття Аккаде. Помста за Екур». Як правило, ці твори мають тенденційний характер, і, як до джерел, до них ставляться дуже обережно. Також є окремі таблички з уривками оповідей про Саргона Аккадського, засновника царства, і його військові подвиги. Деякі з них були написані всього через кілька століть після описуваних подій, інші — вже в ассирійський період. Найбільш відомі «Легенда про Саргона» і «Цар битви».
Важливі свідчення дає археологічний матеріал. Це руїни палаців, стели (особливо Рімуша і Нарам-Суена), гліптика (циліндричні печатки), знахідки скульптур тощо. Також значні джерела з сусідніх країн — Еламу і Східного Середземномор'я (особливо Ебли).
Відкриття нових міст, нових артефактів Аккадської держави продовжується і у ХІХ ст.
Аккадці і шумери
Територія Нижньої Месопотамії, можливо, була заселена шумерами близько середини IV тисячоліття до н. е.
Приблизно на початку III тисячоліття до н. е. на землі Верхньої Месопотамії, імовірно з Аравійського півострова, переселяються східні семіти — пращури аккадців. З часом вони переймають у шумерів письменність, пристосувавши її під свою мову, а також міфологію і спосіб життя. Перші аккадські імена в Месопотамії з'являються в XXVII столітті до н. е. Семіти складали більшість населення в верхів'ях Тигра і середній течії Євфрату — містах Марі, Ашшур, Ніневія. В районі Кіша і Ніппура населення було змішаним, на південь від Ніппура було більше шумерів.
Співіснування народів було переважно мирним. Джерела не згадують конфлікти на національному ґрунті. Шумери чужинців не виділяли, а власне східні семіти мали таку ж самоназву «чорноголові» (аккад. ṣalmat qaqqadim).
З часом аккадська мова отримала більше поширення, що було пов'язано з її відносною простотою і можливістю використовувати мову як засіб міжетнічного спілкування. Після створення держави Саргона аккадська мова отримує статус державної. Однак пік семітизації шумерів припадає на наступну епоху — третю династію Ура. Наслідком цих процесів було формування нових народностей — вавилонян (з нащадків шумерів і аккадців південної Месопотамії) і ассирійців (нащадків семітського населення північної частини регіону).
Історія
Досаргонівська Месопотамія
Ранньодинастичний Шумер являв собою конгломерат безперервно воюючих між собою сторін міст-держав, або номів. Правителі найсильніших з них прагнули встановити контроль над сусідніми державами Півночі і Півдня Шумеру. У випадку, коли правитель визнавався в Ніппурі, він робився гегемоном Півдня і отримував титул «лугаль (цар) Країни»; якщо він займав Кіш, то він ставав гегемоном Півночі з титулом «лугаль Кіша» або (пізніше) «цар множин». Безперервні війни виснажили Шумер, що спонукало представників його аристократії, переважно південної, піти на компроміс і обрати собі єдиного, але підконтрольного їм лугаля.
Таким правителем наприкінці XXIV ст. до н. е. став Лугальзагесі — енсі Умми, який отримав титули «лугаль Урука» і «лугаль Країни». У 2316 році до н. е. він, головуючи коаліцію південних номів завдає поразки Півночі, розбивши енсі Кіша, Ур-Забабу. З цього часу, можливо вперше в історії, майже весь Шумер (окрім Лагаша) був об'єднаний під приводом єдиного правителя. Столицею держави Лугальзагесі став Урук, він також був обраний верховним жерцем в кожному з підконтрольних номів. Однак ця держава була лише конфедерацією, а влада Лугальзагесі була хиткою і цілком залежала від енсі, які його привели до трону.
Під час боротьби Лугальзагесі з непокірним Лагашу Уруінімгіною на Півночі виникло Аккадське царство.
Саргон Аккадський
Близько 2316 р. до н. е. в Кіші відбувається військовий переворот. Згідно традиції, після поразки від Лугальзагесі, царя повалив його садівник і кравчий, східний семіт, справжнє ім'я якого невідомо. Прагнучи виправдати узурпацію і приховати не аристократичне походження, він прийняв ім'я Шаррум-кен (аккад. Šarrum-ken «Цар правдивий», тобто Правдивий цар; в сучасній історіографії він відомий як Саргон Аккадський або Саргон Древній).
Отримавши титул північних гегемонів — «лугаль Кіша», він укріплює свою владу. Спираючись на масову підтримку простого населення, яке сформувало чисельне ополчення, Саргон веде успішні війни проти сусідніх номів. В перші три роки він завойовує землі Верхнього Євфрата і здійснює похід в Сирію. Владу Саргона визнає енсі Ебли, що дозволило йому вийти до «Верхнього моря» (Середземного).
На четвертий рік свого правління Саргон будує нову столицю — до цього незначне місто (аккад. Akkadê), куди і переїжджає. Імовірно, це було зроблено для того, щоб не зв'язувати царську владу з традиційними шумерськими елітами і жрецтвом. До свого титулу «лугаль Кіша» Саргон додає «цар Аккаде». Почалась епоха нової держави. За ім'ям столиці вона називалась Аккад, а значна частина її населення, східні семіти, почали називатися аккадцями. Титулатура правителів нової держави мала в своєму складі лише збірку традиційних титулів шумерських гегемонів, до яких додавали — «цар (міста) Аккаде». Поняття Аккада як особливої області отримає поширення лише в останню епоху III династії Ура.
Зміцнивши свою позицію на Півночі, Саргон почав війну з Лугальзагесі. Згідно написів, царю протистояла могутня коаліція з 50 ти енсі. Близько 2312 року до н. е. коаліція зазнала поразки, а багато її ватажків (в тому числі Лугальзагесі) потрапили у полон. Тоді ж або раніше Саргон був визнаний в священному місті Ніппур і отримав титул «лугаль Країни». Лугальзагесі був доставлений в мідній клітині в Ніппур, де постав перед судом Енліля, що мало важливе ідеологічне значення для легітимності влади Саргона. Згідно вірувань шумерів, титул «лугаль Країни» надавався верховним богом Енлілем в його священному місті — Ніппурі, і забрати міг його лише він. Лугальзагесі був принижений і, швидше за все, страчений.
Вже в наступного року Саргону протистояв новий союз, який очолив дехто «людина з Ура». Згідно традиції, аккадському царю довелося зійтися в 34 битвах, після чого його воїни нарешті омили зброю в водах «Нижнього моря» (Перської затоки). Шумер був підкорений, але родова аристократія, була незадоволена позбавленням свобод і чекала зручного моменту для підняття нового заколоту.
Примиривши країну, цар почав її відновлювати. В одному з написів говориться щодо відбудування Кіша; відбувається діяльність в Ніппурі; організується заморська торгівля.
У 2305 році до н. е. Саргон здійснює великий похід в Сирію, до «кедрового лісу» і «срібним горам». Окрім того, були споряджені військові експедиції в Елам (захопили міста Аван і Сузи) і на верхньому Тигрі. При цьому сам Елам не був приєднаний до аккадської держави, проте він був поставлений в пряму політичну залежність від Аккаду. Головною метою походів було захоплення будівельного лісу, якого було мало в Месопотамії.
Підсумком численних завоювань Саргона було створення найбільшої з будь-коли існуючих до цього держав. Влада царя спиралась на значний земельний фонд, служилу знать і систему заручництва. Колишніми номами керували обранці царя або лояльні йому представники місцевих династій. Саргон намагався отримати ідеологічну підтримку жрецтва, протегуючи культам Аби — бога Аккаде, Забаби — бога Кішу і Енліля в Ніппурі. В країні споруджувались скульптури богів, а храми щедро обдаровували і перебудовувались, однак збільшення деспотичних тенденцій охолоджувало відносини між царем і жрецтвом. Наприкінці правління цар зіткнувся з новим заколотом в своїй країні, але зміг його придушити. Становище аккадської династії було хитким.
Сини Саргона
Після смерті Саргона царство перейшло до його сина Рімуша, який відразу зіткнувся з масштабним повстанням. Як написано на одній з глиняних табличок царя, «всі держави, які залишив мені мій батько Саргон, повстали проти мене і жодна з них не залишилась мені вірною». Під час кількох воєнних походів Рімуш відновив контроль над державою. Зміцнення порядку здійснювалося методами жахливого терору. Згідно напису на глиняній табличці, жертвами репресій стало близько 54 тисячі чоловік. Приблизно в цей самий час, з неясних причин, Рімуш відрікається від титулу «лугаль Держави». Після придушення повстань Рімуш здійснив похід в Елам проти держави царя , зруйнувавши кілька міст. Далі він застосував каральні дії по відношенню до знов повсталих міст південно-східного Шумеру: Дера, Умми, Лагаша і Адаба. Згідно написів, були вбиті енсі захоплених міст і більш ніж 12 тисяч населення, взято в полон близько 20 тисяч. Замиривши Шумер, Рімуш здійснив наступний похід в Елам, здобувши перемогу в кровопролитному бою з царем Варахсе Апалкамаша. Можливо, були здійснені походи також і на північ, до Середземного моря.
Метою жорстоких розправ над населенням і знаттю було придушення повстань, що говорить про непопулярність аккадської династії. Не дивлячись на розв'язаний терор, становище Рімуша було хитким, і невдовзі він загинув в результаті змови знаті. За повідомленням Omina, «великі» закидали його кам'яними печатками (знаходитися зі зброєю біля царя, мабуть, було заборонено).
Боротьба з сепаратизмом була відновлена братом і наступником Рімуша на троні — Маніштушу. Для зміцнення свого стану він збільшував царський земельний фонд, купуючи землі спільноти. Подібно своїм попередникам, Маніштушу здійснив два походи в Елам, в область Аншана. Одна з експедицій була здійснена на кораблях через Перську затоку. Однак правління і цього царя виявилося недовгим і невдовзі він загинув насильницькою смертю.
Нарам-Суен
У 2236 році до н. е. державою почав керувати син і наступник Маніштушу — Нарам-Суен (Нарам-Сін). В його правління Аккад досяг вершини своєї могутності, і, подібно Саргону, цей цар став героєм пізніших легенд.
Початок правління Нарам-Суена відзначилось черговим повстанням. Цього разу повстання очолив дехто Іпхур-Кіш, який прийшов до влади в Кіші в результаті масових хвилювань. До того часу вже була ліквідована автономія цього ному, що, судячи з всього, створювало додаткові приводи для невдоволення. До повстання приєднались і інші міста; в джерелах згадані Ніппур, Умма, Урук і Марі. Як і всі попередні, це повстання було також жорстоко придушене.
Для стабілізації ситуації цар здійснив кілька реформ в системі управління державою. На відміну від практики заручництва, він намагався замінити представників місцевої знаті на посадах енсі своїми родичами або ставлениками. Його сини керували окремими номами (в Туттулі і Мараді), дочки й онуки — жрицями вищого рангу в Урі і Марі; в Лагаші був його чиновник, людина незнатного роду з ім'ям Лугальушумгаль. Окрім того, Нарам-Суен і його сини будували храми; жерці (в Лагаші) мали ряд привілеїв у землекористуванні. Все це повинно було зміцнити союз царя з жрецтвом.
Такі дії, мали свої плоди, що дозволило Нарам-Суену почати масштабну завойовницьку діяльність. Однією з перших цілей став Маган. В написах йде мова про перемоги «в дев'яти походах за рік», взяли у полон трьох царів і отримав поразку цар Магану — . Була здійснена велика воєнна компанія в Сирію, під час якої Нарам-Суен знищив державу Ебла, зруйнував , переміг диданів. У підсумку Північна Сирія ввійшла в склад Аккадської держави. Іншим напрямком зовнішньополітичної діяльності Нарам-Суена була Північна Месопотамія. Про похід проти гірських племен луллубеїв розповідає відома кам'яна стела Нарам-Суена. Є деякі відомості щодо війни проти міста-держави ; до цього часу належить спорудження застави в Тель-Браке. Елам, який був під прямою політичною залежністю від Аккаду, спробував відокремитися, що призвело до походу Нарам-Суена в цю країну. Підсумком його були — полон царя і договір з правителем Авана. І хоча офіційного приєднання Авана не відбулося, Елам фактично залишився під впливом держави, а в Сузах знаходився аккадський посланець.
Для укріплення своєї влади Нарам-Суен вживає кілька серйозних ідеологічних кроків. Він відкидає традиційні титули шумерських гегемонів, приймаючи єдиний, але всеосяжний — «цар чотирьох сторін світу». Більш того, вперше в історії Месопотамії запроваджується прижиттєвий культ царя. Відтепер він зветься «бог Аккада», до його імені приєднується детермінатив божества (d, dingir), і навіть верховний жрець Енліля в Ніппурі називає себе його рабом. Своєму онуку Нарам-Суен дав ім'я Шаркалішаррі (аккад. «цар усіх царів»), а другому сину — Бінкалішаррі (аккад. «нащадок всіх царів»).
Культ царя-бога викликав невдоволення жерців традиційних богів, що дало привід до написання низки тенденційних історико-дидактичних поем, що приписували царю всілякі злидні. Одна з них, створена жерцями Ніппура, звинувачує Нарам-Суена в опоганенні Екура — головного святилища Енліля і повідомляє, що за це він і столиця були прокляті богами.
Конфлікт з жрецтвом відбувався на фоні інших потрясінь. З неясних причин була пошкоджена іригаційна система; в країні почався голод.
До кінця правління Нарам-Суена ускладнилось становище і на зовнішніх кордонах держави. Аккад був вимушений перейти до оборонних дій. Державі тепер одночасно потрібно було протистояти натиску степових кочівників заходу, вторгненню варварів Загроса і нападам еламітів зі сходу. Проте особливу небезпеку являли собою племена кутіїв, в одному з походів проти яких, мабуть, загинув і сам цар.
Ослаблення держави і вторгнення гутіїв
Вже Наран-Суену довелось зіштовхнутись з першими ознаками кризи держави. Занепад торгівлі, традиційний сепаратизм, конфлікти зі жрецтвом — все це наклалось на нові серйозні економічні і зовнішьополітичні проблеми. Найбільшу загрозу становили горні племена гутіїв, проникнення яких в Месопотамію призводило до руйнування іригаційної системи. Всі ці проблеми належало вирішити онуку і спадкоємцю Нарам-Суена — Шаркалішаррі (2200—2176 рр. до н. е.).
Відразу після смерті Нарам-Суена, гутії під керівництвом напали на Аккад. Енрідавазір досяг Сіппара, де наказав зробити на свою честь напис, який називав його «царем чотирьох сторін світу». В це самий час відбувається чергове масове повстання міст. Також, з заходу йшли амореї, зі сходу здійснювали напади еламіти. На півночі відбувалась активізація хуритського населення.
З неясних причин Шаркалішаррі відмовляється від пишного титулу «цар чотирьох сторін світу», обмежившись титулом «цар Аккаде», хоча іноді приєднував до свого імені титул бога. Можливо, він завдає кілька поразок кутіям; одного з їх вождів — Сарлагаба — він взяв у полон. Помірно Шаркалішаррі витісняє ці племена і відновлює владу Аккаде, але лише в межах Нижньої Месопотамії. Він також відбив напад еламітів на Акшак і здійснив похід проти амореїв. Джерел цього часу дуже мало. Відомо, що цар веде якесь будівництво в Сіппарі, Ніппурі і Вавилоні (це перша згадка про Вавилон в письмових джерелах), отримував данину з Лагаша і Умми.
Разом з тим, стан в країні залишався критичним. Держава була близька до розпаду. Елам повністю відновив незалежність. На півночі виникла велика хуритська держава з центром в ; неподалік — «царство луллубеїв». Приблизно саме в цей час невідомі північні племена (хурити або кутії) пограбували Ашшур і кілька інших міст на середній течії Тигра.
Скориставшись заворушеннями, гутії закріпились в Месопотамії і почали активно втручатися у внутрішньополітичну боротьбу в державі.
Занепад Аккаду
Після смерті Шаркалішарри у 2176 р. до н. е. Аккад впродовж трьох років (2176—2173 до н. е.) знаходився в стані хаосу. Однією з причин стала боротьба за владу, коли з'явилось відразу декілька претендентів на престол. Вони були лише тінню минулих аккадських правителів і ввійшли в «Царський список» під зневажливими іменами — Ігігі, Нанум, Імі і Елулу. Більш того, ті, хто складав списки знали точно, хто з них дійсно був царем, а хто лише претендентом («Хто був царем, а хто не був царем?»).
На фоні цього відбувалась подальша деградація держави. Гутії активно брали участь у внутрішьополітичній боротьбі: їх правитель Елулу-Меш виступав як претендент на аккадський престол (був занесений в «Царський список» під іменем Улулу).
Останню спробу відновлення держави здійснив Дуду з династії Саргона. Йому навіть вдалося на деякий час відновити Аккадське царство, проте в значно менших кордонах. Ім'я Дуду також носить зменшувальний характер; не виключено, що він вже фактично залежав від гутіїв.
Останнім аккадським царем був син Дуду — . Під час його царювання Аккадська держава остаточно прийшла в занепад. Відділились шумерські номи зі своїми династіями, в тому числі і . Після смерті Шу-турула бл. 2137 до н. е. гутії знищили Аккадську державу, захопивши і зруйнувавши його столицю. В Месопотамії остаточно встановилася влада іноземців.
Держава
Царська влада
На думку більшості дослідників, Аккад був деспотичною державою, де царю належала фактично абсолютна, необмежена влада. З іншого боку, є низка факторів, перетнути які аккадський правитель не міг. Одним з найголовніших було те, що цар ніколи не був верховним власником на землю, тому не міг розпоряджатися нею за своїм бажанням.
Аккад став першим досвідом створення в Месопотамії держави нового типу — централізованого, з могутньою царською владою, що було фактично невідомо шумерським містам Раннєдинастичного періоду. Саме в цей час були закладені основи політичної системи наступних месопотамських держав — Шумеро-Аккадського царства, Вавилонії і Ассирії. Ці перші кроки робились важко, долаючи опір традиційних інститутів і значної частини еліти, що часто приводило до масштбних повстань, сепаратизму і заколотам.
В період становлення нової держави дії Саргона, мали підтримку, проте далі вона почала слабшати. Головну опору царської влади становила служила аристократія, а також значний за своїм розміром (40-50 % від загальної кількості) фонд землі, який належав царю.
Спочатку царі використовували збиральну титулатуру шумерських гегемонів — «лугаль (цар) Країни» і «лугаль Кіша» (аккад. «цар множин»), до яких ще Саргон додав новий — «цар Аккаде». Низка титулів не був постійним; відомо, що в свій час, Рімуш відмовився від титулу «лугаль (цар) Країни», а Нарам-Суен відкинув всі традиційні титули, прийнявши новий, але всеохопний — «цар чотирьох сторін світу».
Прагнучи отримати підтримку жрецтва, Саргоніди протегували різноманітним культам, особливо Аби (бога Аккаде), Забаби (бога Кіша) і верховного бога Енліля (головне святилище знаходилося в Ніппурі). Будувались храми, які щедро обдаровувались, однак деспотичні наміри аккадських царів сильно охолоджували стосунки зі жрецтвом.
Вже ранні правителі династії Аккаде іноді неофіційно користувались почестями, подібно героям древності. Проте рішучі кроки а цьому напрямку були зроблені Нарам-Суеном. Він вводить новий титул «бог Аккаде», а перед його ім'ям ставиться детермінатив божества. Але в Месопотамії, на відміну від Єгипту, божественність не була властивістю самої царської влади: перші правителі могли мати божественність, інші — ні. Цар також був главою релігійного культу, він міг призначати верховних жерців підконтрольних міст. Крім того, в його повну титулатуру входили жрецькі звання, пов'язані з культами найважливіших божеств — Аби, Анума, Елліля, Еа, Астар (Іштар) і .
Система управління
Країна поділялась на територіальні общини або номи — наступники шумерських міст-держав. На чолі їх стояли призначені «сини (тобто громадяни) Аккаде» з титулами енсі або шагана (намісника). Як правило, це були люди нешляхетського походження, як лагашський енсі Лугальушумгаль, зобов'язані своїм становищем царю і тому відносно надійні. Однак на місцях продовжували правити і представники старих номових династій, які були лояльні царю. Деякою автономією первісно користувався Кіш, де при владі знаходилась його IV династія, проте вже в правління Рімуша або Маніштушу ця автономія була ліквідована. Для контролю над територіями, які офіційно не входили у склад країни, але були в прямій політичній залежності (таких як Елам), біля їх правителів знаходився спеціальний наглядач — .
Щоб утримувати родову аристократію в підпорядкуванні, Саргон тримав в столиці заручників з її оточення. Нарам-Суен спробував замінити такий порядок призначенням на місця своїх синів і родичів. Окрім того, він ставив своїх доньок жрицями вищих рангів в храмах найважливіших номових божеств.
Ситуація в країні була нестабільною, жрецтво і аристократія були дуже невдоволені царською політикою, а відцентрові тенденції мали постійний характер. Протягом всієї історії царства аккадським царям постійно доводилося мати справу з численними повстаннями.
Військо
Саргон зробив реформу армії, створивши військо принципово нового для Месопотамії типу. Традиційній важкій шумерській фаланзі він протиставляв численну легку піхоту і розсипний лад. Широко почали використовуватися лучники, що раніш було рідкісним явищем, можливо внаслідок дефіциту в Шумерії якісної деревини.
Армія створювалась на основі ополчення, що забезпечувало її чисельність і ефективність в боротьбі проти шумерських фаланг. В роки створення держави ополчення було, мабуть, добровільним, проте потім почався примусовий набір, однак були також і професійні воїни. В одному з написів від імені Саргона розповідається, що «5400 людей кожного дня перед ним їдять хліб».
Аккадське військо поділялось на загони лучників, загони списоносців і загони сокироносців. Кожен з них мав тільки один вид наступальної зброї. Для захисту використовувався лише гострокінцевий мідний шолом. Одяг аккадських воїнів також був простим. В більшості випадків він складався з легкого поясу, іноді з доволі довгої смуги тканини, щоб перекинути один її кінець через плече. Зброя царя відрізнялась лише перев'яззю і сандалями або торочкуватим одягом замість гладкого.
Спираючись на нове військо, аккадські царі зуміли не тільки об'єднати розрізнені держави Месопотамії, але і приєднати до своїх володінь частину сусідніх територій, створивши наймогутнішу з держав, що коли-небудь до цього існували.
Податки
На думку багатьох вчених, в Аккаді не існувало повноцінної системи податків на державному рівні. Можливо, мали місце лише різного роду побори для потреб храмів тощо, що було відомо і в попередню епоху. Якщо вірити одній з більш пізніх історико-дидактичних поем, то ще з часів Саргона всі енсі і шагани повинні були кожного місяця, а також на Новий рік відправляти жертовні дари, що можна розглядати як своєрідну форму податку.
Окрім цього, ще в ранньодинастичний період існували різні суспільні роботи, головним чином з будівництва і підтримці іригаційної системи. Очевидно, що такі повинності зберігались і під час Аккадського царства.
Столиця
Сильна руйнація, яку зазнала столиця держави — Аккаде (шумер. Агаде), мабуть, і стала причиною того, що руїни цього міста до сьогодні не знайдені.
Все, що нам відомо щодо аккадської столиці, ми отримали з письмових джерел, в яких є згадки про це місто. Швидше за все, воно знаходилося на півночі Нижньої Месопотамії, імовірно — в номі Сіппар. Окрім цього, він був портом (давні тексти згадують кораблі, які причалюють в Аккаде) і, відповідно, розміщувався на березі річки або спеціально виритого каналу. Відомо також, що Аккаде був центром поклоніння богу Аби.
Економіка
Сільське господарство і земельні відносини
Основу економіки держави, як і раніш, складало сільське господарство. Найбільший прибуток приносило іригаційне землеробство, яке застосовувалось в Нижній Месопотамії, в той час як на півночі воно було, в більшості, неполивним (богарним). Іригація передбачала цілий комплекс засобів з розподілення водних ресурсів і забезпеченню їх резервів. Крім цього, необхідно було протистояти сильним розливам річок і вчасно піклуватись про попередження повеней. Іригаційна система була сформована ще шумерами і загальних рисах являла собою наступне.
Річки Євфрат і Тигр мали численні природні відгалуження, рукави і протоки; найбільші з них були Ірніна й Ітурунгаль у Євфрата, а також І-Ніна-гена-канал, який вважався нижньою течією Тигру. Від природних водних артерій відходили рукотворні канали. Найбільші з них — магістральні — мали особливі імена — Арахту, Апкаллату, Ме-Енліла тощо. В свою чергу, від магістральних каналів відводились менші. Для накопичення вод весняної повені використовувались спеціальні басейни.
Більшу частину займали посіви ячменю. Пшениця, через чутливість до засолення, використовувалась все рідше. Найважливішою олійною культурою в Месопотамії завжди був сезам (кунжут). Головною садовою культурою Шумеру і Аккаду була фінікова пальма (а точніше — фінік пальчастий). На півночі Месопотамії були відповідні природні умови для вирощування плодових дерев. Крім цього, було розповсюджено культивування городних культур — цибулі, салату тощо.
Важливе, хоча і другорядне, значення мало скотарство. Вирощували як велику так і малу рогату худобу (кози, вівці). Як тяглову силу іноді використовували онагрів. Достатньо широко розповсюджене було рибальство.
В порівнянні з Ранньодинастичним періодом, відомостей щодо земельних відносин в аккадський період менше. Важливою відмінністю від попереднього господарського укладу був більш світський характер землеволодіння. Передбачається, що зниження ролі храмового землеволодіння, характерного для Ранньодинастичного періоду, було пов'язано саме зі створенням Аккадської держави. Земля, вочевидь поділялася на общинну і державну (царсько-храмову). Першою володіли так звані «доми» ('шумер. е, аккад. бітум) — патріархальні великосімейні общини; друга формально належала місцевим богам (богу), але фактично нею на правах посередників розпоряджалась царсько-храмова адміністрація.
Цар не був верховним власником земель держави, а для розширення свого фонду йому було необхідно купувати їх у тих самих «домів». Така купівля, вочевидь, могла здійснюватися під тиском і за зниженою вартістю, але у всякому випадку ці заходи дозволили аккадським правителям створити великий фонд. Збереглися свідчення щодо вартості землі. Компенсація нараховувалась з розрахунку 31/3гур зерна з одного іку землі при встановленій вартості 1 гур зерна в 1 сікль срібла.
Царсько-храмова земля поділялась на ділянки, які на відповідних умовах віддавалась під обробку різним людям, насамперед з державного сектора.
Ремесло і торгівля. Зовнішні зв'язки
Від попередніх періодів Аккад успадкував технології різних ремесел. Тут були розвинені гончарне виробництво, металургія, різьблення по каменю, ткацтво, суднобудування та ін. Однак для виготовлення багатьох цінних речей були необхідні матеріали, які в Месопотамії не зустрічались або були дуже рідкісні. Тому важливу роль відігравала міжнародна торгівля.
Торгівля в епоху Ранньої Давності, як правило, відбувалась за бартерним принципом, хоча поступово з'являлись грошові еквіваленти; в Месопотамії це був лом дорогоцінних металів, частіше за все срібла. Головним багатством країни був хліб, який вона успішно постачала в сусідні землі. На заміну вона отримувала необхідні їй матеріали, аналіз яких дозволяє встановити їх походження. Так, Елам і Східне Середземномор'я цікавили Аккад як джерело якісного будівного лісу. Маган був одним із найкращих поставників міді. Розвивалася і посередницька торгівля. Ще в Ранньодинастичну епоху було відомо про родовища лазуриту в Центральній Азії (Бадахшан), шлях до яких тягнувся через Елам. Саргоніди підтримували тісні зв'язки з «чорною країною» — , звідки, при посередництві Дільмуна, доправлявся сердолік і золото. Зв'язки з цивілізацією долини Інду підтримувались через море, хоча не виключається і можливість здійснення іноземних торговельних шляхів. Під час розкопок в культурному шарі аккадської епохи було знайдено велике число циліндрів з написами писемності долини Інду.
Тим не менш, в аккадську епоху був дефіцит лазуриту і олова. Дефіцит олова відзначився на погіршенні якості бронзи.
Міжнародна торгівля, як правило, була державною. Ще в Ранньодинастичний період споряджалися спеціальні агенти — тамкари (аккад. tamkārum). Однак виробничої потужності цивілізації не вистачало для того, щоб задовольнити свої потреби в ресурсах. В цьому випадку вона вдавалася до грабунків сусідніх територій або приєднувала їх до своїх земель. Розширення кордонів держави Саргоном, а також введення для всієї країни календаря, системи мір і ваги призвело до розквіту торгівлі. Царюванню Саргона пізня традиція приписувала створення системи доріг і «псевдоітінерарія» — списку областей і міст з зазначенням відстані між ними.
Суспільство
Відомості щодо структури аккадського суспільства малі і дозволяють вченим робити лише загальні висновки.
Основною суспільною одиницею Месопотамії аккадського періоду був «Будинок», який шумерською називався е (è), а аккадською бітум (bītum). Будинок являв собою групу родинних великих сімей або рід, який вважає, що він походить від реального або міфічного предка. На чолі дому стояв батько сімейства — патріарх, який мав певні владні повноваження щодо молодших родичів. Глави сімейств брали участь у діяльності місцевих рад, а представники найбільш поважних домів складали родову аристократію.
Окрім місцевої родової, існувала і служила аристократія. Часто це були люди незнатного походження, зобов'язані своїм висуненням царю. Вони і були опорою аккадської династії. Важливу роль в Давній Месопотамії завжди відігравало жрецтво. Первісно пов'язане з новою аристократією, воно тепер підпадає під контроль держави. Тісно пов'язаним з жрецтвом була храмова адміністрація — різноманітні обліковці, писарі, архіваріуси тощо. В їх обов'язки входило управління царсько-храмовим господарством, організація робіт, розподілення ресурсів, видача пайків тощо.
Основне населення держави складали рядові общинники, які знаходились у підпорядкуванні у глав домів, а також трудовий персонал царсько-храмових господарств, який позначався шумерським терміном гу́руш. В аккадську епоху їхнє становище погіршується: якщо раніше їм видавався певний наділ за встановлену частку зерна, то тепер вони працювали більше за пайки, що дозволяло подовжувати їх робочий день на розсуд начальства.
Через постійні війни в аккадську епоху збільшується кількість рабів (шумер. еред, нгеме, аккад. ва́рдум), але і тоді їх кількість була незначна. Аккад, як і більшість держав Стародавнього Сходу, не можна вважати рабовласницькою державою в повному сенсі цього слова. Основним виробником були не раби, а рядові общинники або робітники царсько-храмових господарств. Більш-менш поширеною була праця рабинь нгеме. Рами-чоловіки (еред) використовувались набагато рідше в силу їх норовливості і недостатньої сили ранніх суспільств тримати їх в покорі. Як показують дослідження, рабство в Аккаді було патріархальним: слуги допомагали сім'ї по господарству, але при цьому не були єдиним джерелом її добробуту, як це було, наприклад, в Стародавньому Римі.
Культура
В культурі і мистецтві аккадського періоду головним мотивом була ідея героя. Це або цар-бог незнатного походження, який зміг домогтися влади, зібрати і повести за собою велику армію, об'єднати землі Межиріччя і рушити в похід і далекі землі (Саргон Аккадський і Нарам-Суен). Або це була людина з низів суспільства, яка завдяки своїй силі і здібностям відзначилась в військових походах і піднесена царем. Таким чином, в мистецтві аккадці надавали велику увагу особистості людини, на відміну від шумерів у попередній період.
Архітектура
Архітектура аккадського періоду розвивалась в загальному руслі месопотамської архітектури, зберігаючи її традиційні прийоми, такі як горизонтальне розділення стін шляхом чергування виступів (пілястр) і ніш, спорудження храмів на штучних височинах тощо.
Царі Аккаду вели активну будівельну діяльність. Вони перебудовували храми і святилища, споруджували палаци і фортеці. Однак до наших днів збереглося дуже мало слідів аккадських будівель. Це викликано, по-перше, анархією після падіння Аккада, під час якої багато будівель було зруйновано, а по-друге політикою царів 3-ї династії Ура, які, відновлюючи після руйнацій давні храми і зикурати, свідомо знищували свідоцтва робіт часів Аккаду. У 1899–1900 роках Г. Ф. Гілпрехт знайшов в Ніппурі фундамент зикурата, закладеного Саргоном Аккадським, який знаходився під зикуратом епохи 3-ї династії Ура.
Найліпше зберігся зразок аккадської архітектури в Тель-Браке Максом Маллоуеном. Будівля, від якої залишився лише фундамент, була названа палацом. Однак, скоріш за все, це був форпост для охорони торгівлі Аккаду з мешканцями Малої Азії. «Палац», який датується царюванням Нарам-Суена, був квадратний у плані, зі сторонами близько 100 м. Зовнішні стіни дуже товсті. Всередині були розміщені численні комори і внутрішні дворики. Форпост був пограбований і знищений пожежею з падінням Аккаду.
У давньому місті Ешнунна знайдені фундаменти численних приватних домівок і огороджувальних мурів аккадського періоду, а також велика житлова будівля, яка має назву Північний Палац. Будівля складалася з трьох великих частин. Південна частина являла собою внутрішнє подвір'я, яке оточене невеличкими кімнатами. Знайдені в ньому дзеркала, прикраси і туалетні аксесуари говорять про те, що тут знаходились жінки. В центральній частині будівлі була анфілада житлових і парадних кімнат. Північна частина складалась з службових приміщень і системи двориків, яке вели до головного входу. В східній частині будівлі малось декілька маленьких туалетних кімнат зі спорудами з обпаленої цегли, які мають водостік, який виходить за межі споруди. В Урі Леонардом Вуллі досліджено близько 400 аккадських поховань.
Скульптура
До наших днів вціліло дуже мало зразків аккадської скульптури. Найвідоміші — це бронзова голова аккадського правителя, скульптура і чорний обеліск Маніштушу.
Голова скульптури аккадського царя знайдена в Ніневії, в руїнах храму Іштар. Меллоуен визначив статую як зображення Саргона Аккадського, зроблене за наказом його сина Маніштушу, який вважається засновником храму. В цілому, аккадським скульптурам вдалось досягти великого реалізму, ніж їх шумерським попередникам. Саргон зображений з зачіскою «шолом-перука», вусами і розділеною бородою. На місці очей були коштовні камені, коли один з них діставали, статуя була пошкоджена. В сьогодення знахідка зберігається в Іракському національному музеї.
Обеліск Маніштушу був знайдений під час розкопок в Сузах. Що стосується статуї цього царя, то її верхня частина дуже пошкоджена; Маніштушу зображений стоячим в довгій одежі.
Гліптика
Гліптика Давньої Месопотамії традиційно майже завжди була представлена циліндричними печатками. Вони виготовлялись з кольорового напівкоштовного каміння, а їх відтиснення передавали різні міфологічні сцени. На відміну від пам'ятників архітектури і скульптури, печаток аккадського періоду збереглося доволі багато. Їх знаходили в похованнях і житлових будинках. Акадські різьбярі печаток додали кілька нововведень в їх виготовлення. На відміну від шумерських художників, які об'єднували всі фігури в одній загальній сцені, аккадці складали композиції з окремих картин, розділених клинописним текстом. Власне зображення стали крупніші, а проміжки між ними більше. Тому, а також через більш глибоке різьблення, відбиток виходив більш рельєфним. Як сюжет вибирались різноманітні релігійні і міфологічні сцени: наприклад, птиця Зу, яка краде «таблички долі»; Етана, який летить на орлі тощо. На печатках часто вирізалося ім'я власника і його батька, посада або професія власника.
Рельєфи
Значних успіхів аккадські майстри досягли в виготовленні рельєфів. Найкращі пам'ятники — кам'яні стели царів Рімуша і Нарам-Суена. Стелу Нарам-Суена — знайшли в Сузах, столиці Еламу, куди її привіз еламський цар Шутрук-Наххунте з Сіппару як трофей. Вона була створена за наказом царя Нарам-Суена на честь його перемоги над гірським плем'ям луллубеїв. В композиції виділена фігура царя, який стоїть над військами і топить своїх ворогів. Цар оточений символами божеств, голова його вкрита головним убором з рогами, які засвідчують, на думку аккадців, про його власне божественне походження. Стела Рімуша збереглась фрагментарно. Вона також розповідає про воєнні перемоги царя. Сам Рімуш зображений в бахромчатому одягу з натягнутим луком, мабуть, беручи участь у побитті полонених.
Мова та писемність
Аккадська держава була двомовною: і шумерська і аккадська мови мали важливе значення. Шумерська цього часу знаходиться в так званому перехідному етапі свого розвитку. Вона мала важливе значення як мова богослужіння, літератури і храмового обліку. Разом з тим, своєрідна політична ситуація і складність цієї мови обумовлювали все більш глибоке проникнення аккадської в культуру і побут населення Нижньої Месопотамії. Остання була поширена в формі староаккадського діалекту і застосовувалась, головним чином, в канцелярії.
Обидві мови використовували клинописну словесно-складової систему знаків (клинопис). Найпоширенішим матеріалом для письма була глина, з якої робились таблички, на яких спеціальним писарі витискали знаки. До періоду існування Аккадської держави належить перехід від округлих табличок до чітко прямокутних, з добре прокресленими лініями для письма. Потім табличку підсушували, і документ був готовий. В аккадську епоху писали зверху вниз, знаки були ще досить архаїчними, вони повторювали шумерські почерки. Рядки поділяли вертикальними лініями. Якщо напис був великий, то він поділявся на яруси, які, в свою чергу, відділялись горизонтальними лініями. Морфологічна форма слова часто не виписувалась повністю, використовувались логограми, детермінативи тощо.
Література
Основною мовою художньої літератури цього періоду залишалась шумерська. Кількість пам'ятників аккадською, які належать цьому періоду, дуже мало. Дослідники називають цю мову староаккадською. Кілька літературних творів приписують Енхедуанні, дочці Саргона Аккадського і верховній жриці Ура. Її твори називають «гімнами до богині Інанні». До нас дійшло понад 100 табличок з фрагментами кількох гімнів, але лише в списках більш пізнього старовавилонського періоду. Вони використовувались в школах для переписування, що свідчить про їх популярність.
Релігія
Дослідження вчених дозволили з'ясувати, що пращури аккадців — — шанували різних божеств, заступникам окремих громад, але при цьому семіти здавна уникали називати богів власними іменами. Кожне плем'я або громада називала свого бога-заступника «паном» — ба'ал або бел, а богиню-заступницю — «богинею» — астар або іштар (хоча у південних семітів це було ім'ям чоловічого божества).
До моменту створення Аккадської держави семітські боги були адаптовані до шумерської міфології. Бел вважався верховним богом, яким в той час був Енліль (надалі — Мардук); ім'я Іштар почали застосовувати до будь-якої богині.
Наряду з ототожненням, відбувалась також зміна традиційних імен шумерських богів на семітський лад. Так, верховний шумерський бог Енліль аккадською називався Елліль; богиня Інана частіше за все називалась Іштар, сонячний бог Уту — Шамаш, уособлення місяця (Зуен) — Суен (Сін), Енкі — Хайя (Еа), — Адад тощо.
На підставі того, що пантеон, різні образи і сюжети були часто тотожні в обох культурах, звичайно кажуть щодо єдиної шумеро-аккадської міфології.
Царі Аккаду
Спадщина Аккаду
Аккад став першою централізованою державою в історії Месопотамії. Вперше влада царя мала тут деспотичний характер, а сам від вже при житті шанувався як бог. Була створена нова система управління, яка буде покладена в основу наступних великих держав Давнього Сходу — Шумеро-Аккадського царства 3-ї династії Ура, Вавилонії і Ассирії.
Вперше в історії Месопотамії була створена держава, яка включила в свій склад інші держави. Розмах експансії аккадських царів і обширність території держави дозволили вченим вважати її першою в світі імперією.
Нова держава вперше використала аккадську як офіційну мову, що дуже сприяло процесу семітизації шумерів і формуванню нових народів — вавилонян і ассирійців. Вихід аккадської на державний рівень сприяв укріпленню її як мови міжнаціонального спілкування, а надалі — і дипломатичного листування, зробило її одним з найвеличніших мов Давнього Сходу.
Пам'ять про Аккад довгий час зберігалась серед народів Давнього Сходу. Достатньо яскравий приклад це мало в хеттів і ассирійців. Аккад вважався взірцем, свого роду еталонною централізованою державою.
Див. також
Джерела
- Бардески К. Д. Месопотамия: колыбель человечества. — 5500 прим. — .
- Бертман Стивен. Месопотамия. — 2000 прим. — .
- ред. Дьяконов И. М. История Древнего Востока. Зарождение классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. — Т. 1. Месопотамия. — 25050 прим.
- Крамер Самюэль. Шумеры. Первая цивилизация на Земле. — 3000 прим. — .
- Ллойд С. Археология Месопотамии. — 15000 прим.
- Оппенхейм А. Древняя Месопотамия. — 30000 прим. — .
- Тураев Б. А. История Древнего Востока. — 5000 прим. — .
Посилання
- Аккад [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Вавилонсько-ассирійська література // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 79. — 634 с.
- Аккад // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Шумерська і аккадська культура [ 11 грудня 2015 у Wayback Machine.]
Примітки
- История Древнего Востока. 1 том, 1983, с. 238.
- История Древнего Востока. 1 том, 1983, с. 268.
- Це повідомлення не має під собою історичної основи. Німрод не згаданий ні в царських списках Шумеру, ні в списках вавилонських і ассирійських царів, ні в жодному відомому клинописному документі.
- Крамер, 2010, с. 26-30.
- Тураев, 2004, с. 33-34.
- Крамер, 2010, с. 33-34.
- Аккад // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Крамер, 2010, с. 34.
- Крамер, 2010, с. 359-360.
- История Древнего Востока. 1 том, 1983, с. 233.
- Крамер, 2010, с. 241.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 2 квітня 2019.
- История Древнего Востока. 1 том, 1983, с. 135.
- Крамер, 2010, с. 319.
- Ллойд, 1984, с. 151.
- Крамер, 2010, с. 73.
- История Древнего Востока. 1 том, 1983, с. 212.
- Тураев, 2004, с. 86.
- Крамер, 2010, с. 75.
- История Древнего Востока. 1 том, 1983, с. 236—238.
- Крамер, 2010, с. 75-76.
- Тураев, 2004, с. 87.
- Крамер, 2010, с. 76.
- История Древнего Востока. 1 том, 1983, с. 244.
- История Древнего Востока. 1 том, 1983, с. 243—246.
- История Древнего Востока. 1 том, 1983, с. 246.
- Крамер, 2010, с. 77.
- История Древнего Востока. 1 том, 1983, с. 248.
- История Древнего Востока. 1 том, 1983, с. 250.
- История Древнего Востока. 1 том, 1983, с. 252.
- История Древнего Востока. 1 том, 1983, с. 253.
- История Древнего Востока. 1 том, 1983, с. 252-253.
- Крамер, 2010, с. 79-80.
- История Древнего Востока. 1 том, 1983, с. 256.
- Крамер, 2010, с. 81.
- История Древнего Востока. 1 том, 1983, с. 256-260.
- История Древнего Востока. 1 том, 1983, с. 260.
- История Древнего Востока. 1 том, 1983, с. 260—263.
- История Древнего Востока. 1 том, 1983, с. 240—241.
- История Древнего Востока. 1 том, 1983, с. 241.
- История Древнего Востока. 1 том, 1983, с. 236.
- История Древнего Востока. 1 том, 1983, с. 235.
- История Древнего Востока. 1 том, 1983, с. 253-254.
- Ллойд, 1984, с. 152.
- История Древнего Востока. 1 том, 1983, с. 138-140.
- Gadd C. J. The dynasty of Agade and the Gutian invasion // . 3rd Ed. — Vol. I, Part 2. — Cambrdige: Cambridge University Press, 1971. — P. 450
- История Древнего Востока. 1 том, 1983, с. 254.
- История Древнего Востока. 1 том, 1983, с. 255.
- 1 гур — 252,6 літри
- 1 іку — бл. 1/3 гектара
- Gadd C. J. The dynasty of Agade and the Gutian invasion // . 3rd Ed. — Vol. I, Part 2. — Cambridge: Cambridge University Press, 1971. — P. 448—449
- Крамер, 2010, с. 93.
- Крамер, 2010, с. 120.
- Тураев, 2004, с. 91.
- Gadd C. J. The dynasty of Agade and the Gutian invasion // Cambridge Ancient History. 3rd Ed. — Vol. I, Part 2. — Cambrdige: Cambridge University Press, 1971. — P. 453
- Gadd C. J. The dynasty of Agade and the Gutian invasion // Cambridge Ancient History. 3rd Ed. — Vol. I, Part 2. — Cambrdige: Cambridge University Press, 1971. — P. 452
- История Древнего Востока. 1 том, 1983, с. 242.
- История Древнего Востока. 1 том, 1983, с. 295-296.
- Ллойд, 1984, с. 154.
- Ллойд, 1984, с. 156.
- Ллойд, 1984, с. 155.
- Ллойд, 1984, с. 157.
- Ллойд, 1984, с. 158-159.
- История Древнего Востока. 1 том, 1983, с. 296.
- История Древнего Востока. 1 том, 1983, с. 300.
- ENHEDUANA'S VISUAL EVIDENCE. Архів оригіналу за 24 січня 2012. Процитовано 15 квітня 2011.
- История Древнего Востока. 1 том, 1983, с. 280-281.
- Ллойд, 1984, с. 150.
- Оппенхейм А. Древняя Месопотамия. — 30000 прим. — .
- Бардески К. Д. Месопотамия: колыбель человечества. — 5500 прим. — .
- Ллойд, 1984, с. 149.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Akkad znachennya AkkadderzhavaAkkadske carstvo v period najbilshogo rozkvituStolicya AkkadeMova i Akkadska shumerskaReligiya Shumero akkadska mifologiyaForma pravlinnya MonarhiyaDinastiya Sargonidi Sargon I Sharrumken Istoriya Zasnuvannya imperiyi Rujnuvannya Akkada gutami padinnya imperiyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Akkad derzhava Akkad akkad Mat Akkadim shum kurA GA DEki ivr א כ ד Akkad derzhava sho isnuvala v XXIV XXII stolittyah do n e a takozh pradavnya oblast v serednij chastini Mesopotamiyi na teritoriyi suchasnogo Iraku Stolicya misto Akkad shumer Agade Bula najbilshoyu derzhavoyu svogo chasu Akkadska derzhava vinikla vnaslidok zavojovnickih pohodiv Sargona Starodavnogo yakij ob yednav pid svoyeyu vladoyu zemli shumeriv ta shidnih semitiv zgodom akkadciv vklyuchivshi v svoyi volodinnya vsi nomi Starodavnoyi Mesopotamiyi i ryad susidnih teritorij Najvishoyi mogutnosti Akkad dosyag pri onuci Sargona Naram Sueni ale vzhe naprikinci XXIII st do n e derzhava zanepala a yiyi osnovna teritoriya potrapila pid vladu girskih plemen Gutiyiv V akkadsku epohu buli zakladeni osnovi derzhavnoyi sistemi nastupnih velikih derzhav Mesopotamiyi Shumero Akkadskogo carstva Vaviloniyi ta Assiriyi U narodiv Starodavnogo Blizkogo Shodu Akkad vvazhavsya etalonnoyu derzhavoyu svogo rodu zrazkom drevnoyi monarhiyi TeritoriyaKorinna teritoriya Akkada zajmala serednyu chastinu mizhrichchya Tigra i Yevfrata a tochnishe pivnich Mesopotamiyi i dolinu richki Diyala V rannodinastichnij period cya oblast mala shumersku nazvu Ki Uri za inshimi danimi cyu nazvu mala lishe dolina Diyali i vklyuchala v sebe ryad nomovih derzhav takih yak Kish Sippar Eshnunna Vavilon Kutu ta in V procesi chiselnih zavoyuvan Akkad peretvorivsya v najbilshu derzhavu svogo chasu i stav najbilshoyu z derzhav z tih sho isnuvali do nogo Jogo teritoriya prostyagalas vid Verhnogo Seredzemnogo morya do Nizhnogo Perskoyi zatoki i vklyuchala pivnichnu chastinu majbutnoyi Finikiyi Siriyu primezhevi rajoni Maloyi Aziyi vlasne Mesopotamiyu chastinu Zagrosskih gir i Elamu v suchasnomu Irani Pislya padinnya Akkadskogo carstva v epohu III dinastiyi Ura nazva Akkad staye ustalenoyu nazvoyu kolishnoyi oblasti Ki Uri oskilki Sargon i jogo nastupniki mali lishe zbiralni tituli shumerskih gegemoniv do yakih dodavali Car Akkade abo zaminyuvali na car chotiroh storin svitu Nadali pislya zavoyuvannya Vavilonom Nizhnoyi Mesopotamiyi zemli Shumeru i Akkadu otrimali nazvu Vaviloniya Istoriya vivchennyaDokladnishe Assiriologiya Yak osobliva krayina a tim bilshe velika derzhava Akkad buv absolyutno nevidomij yevropejcyam do XIX stolittya Pro nogo movchat antichni dzherela bo zanepad ciyeyi derzhavi vidbuvsya zadovgo do poyavi klasichnoyi polisnoyi sistemi v Greciyi Navit u vcililih fragmentah vcililoyi v elinistichnu dobu avtorstvo yakoyi nalezhit vavilonskomu zhercyu Ber ushu Berosu absolyutno nemaye povidomlen shodo ciyeyi krayini bo zemli Shumeru i Akkadu vzhe davno mali inshu nazvu Vaviloniya abo inodi Haldeya I lishe v Bibliyi malas yedina zgadka Akkadu ale vin tut vvazhavsya odnim z volodin mifichnogo carya Nimroda komentatori vagalis z viznachennyam jogo misceznahodzhennya i vvazhali Akkad mistom Persha naukova ekspediciya do Iranu i Mesopotamiyi bula zdijsnena she v XVIII stolitti nimecko danskim vchenim K Niburom odnak do XIX stolittya assiriologiyi yak nauki ne isnuvalo Osnovnoyu pereponoyu comu bula vidsutnist navichok chitannya klinopisnih dzherel zrazki yakih buli zibrani she yevropejcyami v podorozhah na Shid Lishe u 1802 roci G F Grotefend zrobiv pershi kroki v deshifrovci klinopisu prote lishe bilsh prostogo davnoperskogo prote vin shodiv za formoyu znakiv do mesopotamskogo Paralelno jomu velikij vnesok buv zroblenij anglijskim diplomatom G Roulinsonom V seredini XIX stolittya vidbuvayetsya aktivne rozshifruvannya akkadskogo vavilonsko assirijskogo klinopisu najbilshij vnesok zrobili Zh Oppert i E Hinks v cej zhe chas provodyatsya pershi rozkopki v Mesopotamiyi Doslidzhennya klinopisnih dzherel dozvolilo identifikuvati titul car Shumeru i Akkadu akkad sar Sumeri u Akkadi yakim chasto nazivali sebe mesopotamski praviteli V toj samij chas pid chas rozkopok XIX stolittya v Assiriyi buli znajdeni litopisi cariv Tiglatpalassara I Salmanasara III i Sinahheriba v yakih Akkadom nazivalas krayina v Pivdennij Mesopotamiyi v yakij meshkav osoblivij narod Nemozhlivist tradicijnogo chitannya ryadu klinopisnih fragmentiv abo navit cilih tekstiv nashtovhnula vchenih na dumku sho pered nimi osobliva mova absolyutno ne ridna vavilono assirijskij Cyu nevidomu movu virishili nazvati akkadskoyu Odnak nezabarom z yasuvalos sho akkadskoyu akkad lisan Akkadi nazivali svoyu movu vlasne vavilonyani i assirijci Todi vihodyachi z togo zh titulu sar Sumeri u Akkadi nevidomu movu pochali nazivati shumerska Akkadskoyu nazivayetsya mova vlasne akkadciv tak i yih nashadkiv vavilonyan i assirijciv Vivchennya Akkada ne yavlyalo soboyu yakoyis okremoyi galuzi a jshlo v zagalnomu rusli rozvitku assiriologiyi Oskilki stolicya ciyeyi derzhavi do cogo chasu ne bula znajdena znannya shodo Akkadu dopovnyuvalis z inshih mesopotamskih mist yaki bezposeredno vhodili v sklad derzhavi Arheologichni doslidzhennya XIX ta XX stolittya dali velikij material z istoriyi kulturi ciyeyi davnoyi derzhavi V rukah vchenih opinilis chislenni administrativni pravovi i gospodarski dokumenti carski napisi religijni i chastinoyu literaturni pam yatki diplomatichni dogovori svitske listuvannya navit shkilni teksti Buli znajdeni riznogo rodu steli obeliski ruyini palaciv velika kilkist cilindrichnih pechatok skulpturi tosho Paralelno zdijsnyuvalos vivchennya akkadskoyi movi persha zvedena pracya z gramatiki i leksiki bula vidana she v 90 ti roki XIX stolittya F Delichem Bulo vstanovleno sho naselennya davnoyi derzhavi govorilo na jogo osoblivomu tak zvanomu staroakkadskomu dialekti yakij buv poperednikom nastupnih vavilonskih i assirijskih dialektiv Dzherela Dzherela z akkadskogo periodu istoriyi Mesopotamiyi dovoli riznoridni Najvazhlivishe znachennya maye pisemnij material Akkadska derzhava bula dvomovna i akkadska i shumerska movi shiroko vikoristovuvalis Pisemni dzherela skladayutsya z chislennih gospodarskih administrativnih i pravovih dokumentiv z mist Mesopotamiyi Nippura Ummi Eshnunni tosho Okrim cogo napisi akkadskih cariv napriklad Obelisk Manishtushu diplomatichni dokumenti dogovir Naram Suena z elamskim carem Ce takozh listi shkilni teksti votivni prisvyatni i religijni napisi Osoblive misce zajmayut tak zvani Omina zapisi zrobleni davnimi vishunami shodo prirodnih yavish pered vazhlivoyu podiyeyu v zhitti krayini Bagato v chomu na yih osnovi stvoreni hroniki i ritmichni tvori u viglyadi spravzhnih carskih napisiv naru Akkad zgaduyetsya v bilsh piznih literaturnih tvorah V bilsh pizni epohi osoblivo v Davnovavilonskij period buv stvorenij ryad poem istoriko didaktichnogo harakteru Najbilsh vidoma Proklyattya Akkade Pomsta za Ekur Yak pravilo ci tvori mayut tendencijnij harakter i yak do dzherel do nih stavlyatsya duzhe oberezhno Takozh ye okremi tablichki z urivkami opovidej pro Sargona Akkadskogo zasnovnika carstva i jogo vijskovi podvigi Deyaki z nih buli napisani vsogo cherez kilka stolit pislya opisuvanih podij inshi vzhe v assirijskij period Najbilsh vidomi Legenda pro Sargona i Car bitvi Vazhlivi svidchennya daye arheologichnij material Ce ruyini palaciv steli osoblivo Rimusha i Naram Suena gliptika cilindrichni pechatki znahidki skulptur tosho Takozh znachni dzherela z susidnih krayin Elamu i Shidnogo Seredzemnomor ya osoblivo Ebli Vidkrittya novih mist novih artefaktiv Akkadskoyi derzhavi prodovzhuyetsya i u HIH st Akkadci i shumeriDavni mista Mizhrichchya Teritoriya Nizhnoyi Mesopotamiyi mozhlivo bula zaselena shumerami blizko seredini IV tisyacholittya do n e Priblizno na pochatku III tisyacholittya do n e na zemli Verhnoyi Mesopotamiyi imovirno z Aravijskogo pivostrova pereselyayutsya shidni semiti prashuri akkadciv Z chasom voni perejmayut u shumeriv pismennist pristosuvavshi yiyi pid svoyu movu a takozh mifologiyu i sposib zhittya Pershi akkadski imena v Mesopotamiyi z yavlyayutsya v XXVII stolitti do n e Semiti skladali bilshist naselennya v verhiv yah Tigra i serednij techiyi Yevfratu mistah Mari Ashshur Nineviya V rajoni Kisha i Nippura naselennya bulo zmishanim na pivden vid Nippura bulo bilshe shumeriv Spivisnuvannya narodiv bulo perevazhno mirnim Dzherela ne zgaduyut konflikti na nacionalnomu grunti Shumeri chuzhinciv ne vidilyali a vlasne shidni semiti mali taku zh samonazvu chornogolovi akkad ṣalmat qaqqadim Z chasom akkadska mova otrimala bilshe poshirennya sho bulo pov yazano z yiyi vidnosnoyu prostotoyu i mozhlivistyu vikoristovuvati movu yak zasib mizhetnichnogo spilkuvannya Pislya stvorennya derzhavi Sargona akkadska mova otrimuye status derzhavnoyi Odnak pik semitizaciyi shumeriv pripadaye na nastupnu epohu tretyu dinastiyu Ura Naslidkom cih procesiv bulo formuvannya novih narodnostej vavilonyan z nashadkiv shumeriv i akkadciv pivdennoyi Mesopotamiyi i assirijciv nashadkiv semitskogo naselennya pivnichnoyi chastini regionu IstoriyaDosargonivska Mesopotamiya Dokladnishe Shumer ta Rannodinastichnij Shumer yavlyav soboyu konglomerat bezperervno voyuyuchih mizh soboyu storin mist derzhav abo nomiv Praviteli najsilnishih z nih pragnuli vstanoviti kontrol nad susidnimi derzhavami Pivnochi i Pivdnya Shumeru U vipadku koli pravitel viznavavsya v Nippuri vin robivsya gegemonom Pivdnya i otrimuvav titul lugal car Krayini yaksho vin zajmav Kish to vin stavav gegemonom Pivnochi z titulom lugal Kisha abo piznishe car mnozhin Bezperervni vijni visnazhili Shumer sho sponukalo predstavnikiv jogo aristokratiyi perevazhno pivdennoyi piti na kompromis i obrati sobi yedinogo ale pidkontrolnogo yim lugalya Takim pravitelem naprikinci XXIV st do n e stav Lugalzagesi ensi Ummi yakij otrimav tituli lugal Uruka i lugal Krayini U 2316 roci do n e vin golovuyuchi koaliciyu pivdennih nomiv zavdaye porazki Pivnochi rozbivshi ensi Kisha Ur Zababu Z cogo chasu mozhlivo vpershe v istoriyi majzhe ves Shumer okrim Lagasha buv ob yednanij pid privodom yedinogo pravitelya Stoliceyu derzhavi Lugalzagesi stav Uruk vin takozh buv obranij verhovnim zhercem v kozhnomu z pidkontrolnih nomiv Odnak cya derzhava bula lishe konfederaciyeyu a vlada Lugalzagesi bula hitkoyu i cilkom zalezhala vid ensi yaki jogo priveli do tronu Pid chas borotbi Lugalzagesi z nepokirnim Lagashu Uruinimginoyu na Pivnochi viniklo Akkadske carstvo Sargon Akkadskij Dokladnishe Sargon Akkadskij Bronzova golova skulpturi carya Akkadu imovirno Sargona bl 2300 r do n e Irakskij muzej Bagdad Blizko 2316 r do n e v Kishi vidbuvayetsya vijskovij perevorot Zgidno tradiciyi pislya porazki vid Lugalzagesi carya povaliv jogo sadivnik i kravchij shidnij semit spravzhnye im ya yakogo nevidomo Pragnuchi vipravdati uzurpaciyu i prihovati ne aristokratichne pohodzhennya vin prijnyav im ya Sharrum ken akkad Sarrum ken Car pravdivij tobto Pravdivij car v suchasnij istoriografiyi vin vidomij yak Sargon Akkadskij abo Sargon Drevnij Otrimavshi titul pivnichnih gegemoniv lugal Kisha vin ukriplyuye svoyu vladu Spirayuchis na masovu pidtrimku prostogo naselennya yake sformuvalo chiselne opolchennya Sargon vede uspishni vijni proti susidnih nomiv V pershi tri roki vin zavojovuye zemli Verhnogo Yevfrata i zdijsnyuye pohid v Siriyu Vladu Sargona viznaye ensi Ebli sho dozvolilo jomu vijti do Verhnogo morya Seredzemnogo Na chetvertij rik svogo pravlinnya Sargon buduye novu stolicyu do cogo neznachne misto akkad Akkade kudi i pereyizhdzhaye Imovirno ce bulo zrobleno dlya togo shob ne zv yazuvati carsku vladu z tradicijnimi shumerskimi elitami i zhrectvom Do svogo titulu lugal Kisha Sargon dodaye car Akkade Pochalas epoha novoyi derzhavi Za im yam stolici vona nazivalas Akkad a znachna chastina yiyi naselennya shidni semiti pochali nazivatisya akkadcyami Titulatura praviteliv novoyi derzhavi mala v svoyemu skladi lishe zbirku tradicijnih tituliv shumerskih gegemoniv do yakih dodavali car mista Akkade Ponyattya Akkada yak osoblivoyi oblasti otrimaye poshirennya lishe v ostannyu epohu III dinastiyi Ura Zmicnivshi svoyu poziciyu na Pivnochi Sargon pochav vijnu z Lugalzagesi Zgidno napisiv caryu protistoyala mogutnya koaliciya z 50 ti ensi Blizko 2312 roku do n e koaliciya zaznala porazki a bagato yiyi vatazhkiv v tomu chisli Lugalzagesi potrapili u polon Todi zh abo ranishe Sargon buv viznanij v svyashennomu misti Nippur i otrimav titul lugal Krayini Lugalzagesi buv dostavlenij v midnij klitini v Nippur de postav pered sudom Enlilya sho malo vazhlive ideologichne znachennya dlya legitimnosti vladi Sargona Zgidno viruvan shumeriv titul lugal Krayini nadavavsya verhovnim bogom Enlilem v jogo svyashennomu misti Nippuri i zabrati mig jogo lishe vin Lugalzagesi buv prinizhenij i shvidshe za vse strachenij Vzhe v nastupnogo roku Sargonu protistoyav novij soyuz yakij ocholiv dehto lyudina z Ura Zgidno tradiciyi akkadskomu caryu dovelosya zijtisya v 34 bitvah pislya chogo jogo voyini nareshti omili zbroyu v vodah Nizhnogo morya Perskoyi zatoki Shumer buv pidkorenij ale rodova aristokratiya bula nezadovolena pozbavlennyam svobod i chekala zruchnogo momentu dlya pidnyattya novogo zakolotu Primirivshi krayinu car pochav yiyi vidnovlyuvati V odnomu z napisiv govoritsya shodo vidbuduvannya Kisha vidbuvayetsya diyalnist v Nippuri organizuyetsya zamorska torgivlya U 2305 roci do n e Sargon zdijsnyuye velikij pohid v Siriyu do kedrovogo lisu i sribnim goram Okrim togo buli sporyadzheni vijskovi ekspediciyi v Elam zahopili mista Avan i Suzi i na verhnomu Tigri Pri comu sam Elam ne buv priyednanij do akkadskoyi derzhavi prote vin buv postavlenij v pryamu politichnu zalezhnist vid Akkadu Golovnoyu metoyu pohodiv bulo zahoplennya budivelnogo lisu yakogo bulo malo v Mesopotamiyi Pidsumkom chislennih zavoyuvan Sargona bulo stvorennya najbilshoyi z bud koli isnuyuchih do cogo derzhav Vlada carya spiralas na znachnij zemelnij fond sluzhilu znat i sistemu zaruchnictva Kolishnimi nomami keruvali obranci carya abo loyalni jomu predstavniki miscevih dinastij Sargon namagavsya otrimati ideologichnu pidtrimku zhrectva proteguyuchi kultam Abi boga Akkade Zababi boga Kishu i Enlilya v Nippuri V krayini sporudzhuvalis skulpturi bogiv a hrami shedro obdarovuvali i perebudovuvalis odnak zbilshennya despotichnih tendencij oholodzhuvalo vidnosini mizh carem i zhrectvom Naprikinci pravlinnya car zitknuvsya z novim zakolotom v svoyij krayini ale zmig jogo pridushiti Stanovishe akkadskoyi dinastiyi bulo hitkim Sini Sargona Dokladnishe Rimush ta Manishtusu Tablichka Rimusha Luvr Pislya smerti Sargona carstvo perejshlo do jogo sina Rimusha yakij vidrazu zitknuvsya z masshtabnim povstannyam Yak napisano na odnij z glinyanih tablichok carya vsi derzhavi yaki zalishiv meni mij batko Sargon povstali proti mene i zhodna z nih ne zalishilas meni virnoyu Pid chas kilkoh voyennih pohodiv Rimush vidnoviv kontrol nad derzhavoyu Zmicnennya poryadku zdijsnyuvalosya metodami zhahlivogo teroru Zgidno napisu na glinyanij tablichci zhertvami represij stalo blizko 54 tisyachi cholovik Priblizno v cej samij chas z neyasnih prichin Rimush vidrikayetsya vid titulu lugal Derzhavi Pislya pridushennya povstan Rimush zdijsniv pohid v Elam proti derzhavi carya zrujnuvavshi kilka mist Dali vin zastosuvav karalni diyi po vidnoshennyu do znov povstalih mist pivdenno shidnogo Shumeru Dera Ummi Lagasha i Adaba Zgidno napisiv buli vbiti ensi zahoplenih mist i bilsh nizh 12 tisyach naselennya vzyato v polon blizko 20 tisyach Zamirivshi Shumer Rimush zdijsniv nastupnij pohid v Elam zdobuvshi peremogu v krovoprolitnomu boyu z carem Varahse Apalkamasha Mozhlivo buli zdijsneni pohodi takozh i na pivnich do Seredzemnogo morya Metoyu zhorstokih rozprav nad naselennyam i znattyu bulo pridushennya povstan sho govorit pro nepopulyarnist akkadskoyi dinastiyi Ne divlyachis na rozv yazanij teror stanovishe Rimusha bulo hitkim i nevdovzi vin zaginuv v rezultati zmovi znati Za povidomlennyam Omina veliki zakidali jogo kam yanimi pechatkami znahoditisya zi zbroyeyu bilya carya mabut bulo zaboroneno Borotba z separatizmom bula vidnovlena bratom i nastupnikom Rimusha na troni Manishtushu Dlya zmicnennya svogo stanu vin zbilshuvav carskij zemelnij fond kupuyuchi zemli spilnoti Podibno svoyim poperednikam Manishtushu zdijsniv dva pohodi v Elam v oblast Anshana Odna z ekspedicij bula zdijsnena na korablyah cherez Persku zatoku Odnak pravlinnya i cogo carya viyavilosya nedovgim i nevdovzi vin zaginuv nasilnickoyu smertyu Naram Suen Dokladnishe Naram Suen Stela yaka opisuye peremogu Naram Suena nad lullubeyami U 2236 roci do n e derzhavoyu pochav keruvati sin i nastupnik Manishtushu Naram Suen Naram Sin V jogo pravlinnya Akkad dosyag vershini svoyeyi mogutnosti i podibno Sargonu cej car stav geroyem piznishih legend Pochatok pravlinnya Naram Suena vidznachilos chergovim povstannyam Cogo razu povstannya ocholiv dehto Iphur Kish yakij prijshov do vladi v Kishi v rezultati masovih hvilyuvan Do togo chasu vzhe bula likvidovana avtonomiya cogo nomu sho sudyachi z vsogo stvoryuvalo dodatkovi privodi dlya nevdovolennya Do povstannya priyednalis i inshi mista v dzherelah zgadani Nippur Umma Uruk i Mari Yak i vsi poperedni ce povstannya bulo takozh zhorstoko pridushene Dlya stabilizaciyi situaciyi car zdijsniv kilka reform v sistemi upravlinnya derzhavoyu Na vidminu vid praktiki zaruchnictva vin namagavsya zaminiti predstavnikiv miscevoyi znati na posadah ensi svoyimi rodichami abo stavlenikami Jogo sini keruvali okremimi nomami v Tuttuli i Maradi dochki j onuki zhricyami vishogo rangu v Uri i Mari v Lagashi buv jogo chinovnik lyudina neznatnogo rodu z im yam Lugalushumgal Okrim togo Naram Suen i jogo sini buduvali hrami zherci v Lagashi mali ryad privileyiv u zemlekoristuvanni Vse ce povinno bulo zmicniti soyuz carya z zhrectvom Taki diyi mali svoyi plodi sho dozvolilo Naram Suenu pochati masshtabnu zavojovnicku diyalnist Odniyeyu z pershih cilej stav Magan V napisah jde mova pro peremogi v dev yati pohodah za rik vzyali u polon troh cariv i otrimav porazku car Maganu Bula zdijsnena velika voyenna kompaniya v Siriyu pid chas yakoyi Naram Suen znishiv derzhavu Ebla zrujnuvav peremig didaniv U pidsumku Pivnichna Siriya vvijshla v sklad Akkadskoyi derzhavi Inshim napryamkom zovnishnopolitichnoyi diyalnosti Naram Suena bula Pivnichna Mesopotamiya Pro pohid proti girskih plemen lullubeyiv rozpovidaye vidoma kam yana stela Naram Suena Ye deyaki vidomosti shodo vijni proti mista derzhavi do cogo chasu nalezhit sporudzhennya zastavi v Tel Brake Elam yakij buv pid pryamoyu politichnoyu zalezhnistyu vid Akkadu sprobuvav vidokremitisya sho prizvelo do pohodu Naram Suena v cyu krayinu Pidsumkom jogo buli polon carya i dogovir z pravitelem Avana I hocha oficijnogo priyednannya Avana ne vidbulosya Elam faktichno zalishivsya pid vplivom derzhavi a v Suzah znahodivsya akkadskij poslanec Dlya ukriplennya svoyeyi vladi Naram Suen vzhivaye kilka serjoznih ideologichnih krokiv Vin vidkidaye tradicijni tituli shumerskih gegemoniv prijmayuchi yedinij ale vseosyazhnij car chotiroh storin svitu Bilsh togo vpershe v istoriyi Mesopotamiyi zaprovadzhuyetsya prizhittyevij kult carya Vidteper vin zvetsya bog Akkada do jogo imeni priyednuyetsya determinativ bozhestva d dingir i navit verhovnij zhrec Enlilya v Nippuri nazivaye sebe jogo rabom Svoyemu onuku Naram Suen dav im ya Sharkalisharri akkad car usih cariv a drugomu sinu Binkalisharri akkad nashadok vsih cariv Kult carya boga viklikav nevdovolennya zherciv tradicijnih bogiv sho dalo privid do napisannya nizki tendencijnih istoriko didaktichnih poem sho pripisuvali caryu vsilyaki zlidni Odna z nih stvorena zhercyami Nippura zvinuvachuye Naram Suena v opoganenni Ekura golovnogo svyatilisha Enlilya i povidomlyaye sho za ce vin i stolicya buli proklyati bogami Konflikt z zhrectvom vidbuvavsya na foni inshih potryasin Z neyasnih prichin bula poshkodzhena irigacijna sistema v krayini pochavsya golod Do kincya pravlinnya Naram Suena uskladnilos stanovishe i na zovnishnih kordonah derzhavi Akkad buv vimushenij perejti do oboronnih dij Derzhavi teper odnochasno potribno bulo protistoyati natisku stepovih kochivnikiv zahodu vtorgnennyu varvariv Zagrosa i napadam elamitiv zi shodu Prote osoblivu nebezpeku yavlyali soboyu plemena kutiyiv v odnomu z pohodiv proti yakih mabut zaginuv i sam car Oslablennya derzhavi i vtorgnennya gutiyiv Dokladnishe Sharkalisharri ta Gutiyi Dogovir Naram Suena z Elamom Vzhe Naran Suenu dovelos zishtovhnutis z pershimi oznakami krizi derzhavi Zanepad torgivli tradicijnij separatizm konflikti zi zhrectvom vse ce naklalos na novi serjozni ekonomichni i zovnishopolitichni problemi Najbilshu zagrozu stanovili gorni plemena gutiyiv proniknennya yakih v Mesopotamiyu prizvodilo do rujnuvannya irigacijnoyi sistemi Vsi ci problemi nalezhalo virishiti onuku i spadkoyemcyu Naram Suena Sharkalisharri 2200 2176 rr do n e Vidrazu pislya smerti Naram Suena gutiyi pid kerivnictvom napali na Akkad Enridavazir dosyag Sippara de nakazav zrobiti na svoyu chest napis yakij nazivav jogo carem chotiroh storin svitu V ce samij chas vidbuvayetsya chergove masove povstannya mist Takozh z zahodu jshli amoreyi zi shodu zdijsnyuvali napadi elamiti Na pivnochi vidbuvalas aktivizaciya huritskogo naselennya Z neyasnih prichin Sharkalisharri vidmovlyayetsya vid pishnogo titulu car chotiroh storin svitu obmezhivshis titulom car Akkade hocha inodi priyednuvav do svogo imeni titul boga Mozhlivo vin zavdaye kilka porazok kutiyam odnogo z yih vozhdiv Sarlagaba vin vzyav u polon Pomirno Sharkalisharri vitisnyaye ci plemena i vidnovlyuye vladu Akkade ale lishe v mezhah Nizhnoyi Mesopotamiyi Vin takozh vidbiv napad elamitiv na Akshak i zdijsniv pohid proti amoreyiv Dzherel cogo chasu duzhe malo Vidomo sho car vede yakes budivnictvo v Sippari Nippuri i Vaviloni ce persha zgadka pro Vavilon v pismovih dzherelah otrimuvav daninu z Lagasha i Ummi Razom z tim stan v krayini zalishavsya kritichnim Derzhava bula blizka do rozpadu Elam povnistyu vidnoviv nezalezhnist Na pivnochi vinikla velika huritska derzhava z centrom v nepodalik carstvo lullubeyiv Priblizno same v cej chas nevidomi pivnichni plemena huriti abo kutiyi pograbuvali Ashshur i kilka inshih mist na serednij techiyi Tigra Skoristavshis zavorushennyami gutiyi zakripilis v Mesopotamiyi i pochali aktivno vtruchatisya u vnutrishnopolitichnu borotbu v derzhavi Zanepad Akkadu Pislya smerti Sharkalisharri u 2176 r do n e Akkad vprodovzh troh rokiv 2176 2173 do n e znahodivsya v stani haosu Odniyeyu z prichin stala borotba za vladu koli z yavilos vidrazu dekilka pretendentiv na prestol Voni buli lishe tinnyu minulih akkadskih praviteliv i vvijshli v Carskij spisok pid znevazhlivimi imenami Igigi Nanum Imi i Elulu Bilsh togo ti hto skladav spiski znali tochno hto z nih dijsno buv carem a hto lishe pretendentom Hto buv carem a hto ne buv carem Na foni cogo vidbuvalas podalsha degradaciya derzhavi Gutiyi aktivno brali uchast u vnutrishopolitichnij borotbi yih pravitel Elulu Mesh vistupav yak pretendent na akkadskij prestol buv zanesenij v Carskij spisok pid imenem Ululu Ostannyu sprobu vidnovlennya derzhavi zdijsniv Dudu z dinastiyi Sargona Jomu navit vdalosya na deyakij chas vidnoviti Akkadske carstvo prote v znachno menshih kordonah Im ya Dudu takozh nosit zmenshuvalnij harakter ne viklyucheno sho vin vzhe faktichno zalezhav vid gutiyiv Ostannim akkadskim carem buv sin Dudu Pid chas jogo caryuvannya Akkadska derzhava ostatochno prijshla v zanepad Viddililis shumerski nomi zi svoyimi dinastiyami v tomu chisli i Pislya smerti Shu turula bl 2137 do n e gutiyi znishili Akkadsku derzhavu zahopivshi i zrujnuvavshi jogo stolicyu V Mesopotamiyi ostatochno vstanovilasya vlada inozemciv DerzhavaCarska vlada Genealogichne derevo akkadskoyi dinastiyi sargonidi Na dumku bilshosti doslidnikiv Akkad buv despotichnoyu derzhavoyu de caryu nalezhala faktichno absolyutna neobmezhena vlada Z inshogo boku ye nizka faktoriv peretnuti yaki akkadskij pravitel ne mig Odnim z najgolovnishih bulo te sho car nikoli ne buv verhovnim vlasnikom na zemlyu tomu ne mig rozporyadzhatisya neyu za svoyim bazhannyam Akkad stav pershim dosvidom stvorennya v Mesopotamiyi derzhavi novogo tipu centralizovanogo z mogutnoyu carskoyu vladoyu sho bulo faktichno nevidomo shumerskim mistam Rannyedinastichnogo periodu Same v cej chas buli zakladeni osnovi politichnoyi sistemi nastupnih mesopotamskih derzhav Shumero Akkadskogo carstva Vaviloniyi i Assiriyi Ci pershi kroki robilis vazhko dolayuchi opir tradicijnih institutiv i znachnoyi chastini eliti sho chasto privodilo do masshtbnih povstan separatizmu i zakolotam V period stanovlennya novoyi derzhavi diyi Sargona mali pidtrimku prote dali vona pochala slabshati Golovnu oporu carskoyi vladi stanovila sluzhila aristokratiya a takozh znachnij za svoyim rozmirom 40 50 vid zagalnoyi kilkosti fond zemli yakij nalezhav caryu Spochatku cari vikoristovuvali zbiralnu titulaturu shumerskih gegemoniv lugal car Krayini i lugal Kisha akkad car mnozhin do yakih she Sargon dodav novij car Akkade Nizka tituliv ne buv postijnim vidomo sho v svij chas Rimush vidmovivsya vid titulu lugal car Krayini a Naram Suen vidkinuv vsi tradicijni tituli prijnyavshi novij ale vseohopnij car chotiroh storin svitu Pragnuchi otrimati pidtrimku zhrectva Sargonidi proteguvali riznomanitnim kultam osoblivo Abi boga Akkade Zababi boga Kisha i verhovnogo boga Enlilya golovne svyatilishe znahodilosya v Nippuri Buduvalis hrami yaki shedro obdarovuvalis odnak despotichni namiri akkadskih cariv silno oholodzhuvali stosunki zi zhrectvom Vzhe ranni praviteli dinastiyi Akkade inodi neoficijno koristuvalis pochestyami podibno geroyam drevnosti Prote rishuchi kroki a comu napryamku buli zrobleni Naram Suenom Vin vvodit novij titul bog Akkade a pered jogo im yam stavitsya determinativ bozhestva Ale v Mesopotamiyi na vidminu vid Yegiptu bozhestvennist ne bula vlastivistyu samoyi carskoyi vladi pershi praviteli mogli mati bozhestvennist inshi ni Car takozh buv glavoyu religijnogo kultu vin mig priznachati verhovnih zherciv pidkontrolnih mist Krim togo v jogo povnu titulaturu vhodili zhrecki zvannya pov yazani z kultami najvazhlivishih bozhestv Abi Anuma Ellilya Ea Astar Ishtar i Sistema upravlinnya Krayina podilyalas na teritorialni obshini abo nomi nastupniki shumerskih mist derzhav Na choli yih stoyali priznacheni sini tobto gromadyani Akkade z titulami ensi abo shagana namisnika Yak pravilo ce buli lyudi neshlyahetskogo pohodzhennya yak lagashskij ensi Lugalushumgal zobov yazani svoyim stanovishem caryu i tomu vidnosno nadijni Odnak na miscyah prodovzhuvali praviti i predstavniki starih nomovih dinastij yaki buli loyalni caryu Deyakoyu avtonomiyeyu pervisno koristuvavsya Kish de pri vladi znahodilas jogo IV dinastiya prote vzhe v pravlinnya Rimusha abo Manishtushu cya avtonomiya bula likvidovana Dlya kontrolyu nad teritoriyami yaki oficijno ne vhodili u sklad krayini ale buli v pryamij politichnij zalezhnosti takih yak Elam bilya yih praviteliv znahodivsya specialnij naglyadach Shob utrimuvati rodovu aristokratiyu v pidporyadkuvanni Sargon trimav v stolici zaruchnikiv z yiyi otochennya Naram Suen sprobuvav zaminiti takij poryadok priznachennyam na miscya svoyih siniv i rodichiv Okrim togo vin staviv svoyih donok zhricyami vishih rangiv v hramah najvazhlivishih nomovih bozhestv Situaciya v krayini bula nestabilnoyu zhrectvo i aristokratiya buli duzhe nevdovoleni carskoyu politikoyu a vidcentrovi tendenciyi mali postijnij harakter Protyagom vsiyeyi istoriyi carstva akkadskim caryam postijno dovodilosya mati spravu z chislennimi povstannyami Vijsko Scena bitvi na steli Rimusha Sargon zrobiv reformu armiyi stvorivshi vijsko principovo novogo dlya Mesopotamiyi tipu Tradicijnij vazhkij shumerskij falanzi vin protistavlyav chislennu legku pihotu i rozsipnij lad Shiroko pochali vikoristovuvatisya luchniki sho ranish bulo ridkisnim yavishem mozhlivo vnaslidok deficitu v Shumeriyi yakisnoyi derevini Armiya stvoryuvalas na osnovi opolchennya sho zabezpechuvalo yiyi chiselnist i efektivnist v borotbi proti shumerskih falang V roki stvorennya derzhavi opolchennya bulo mabut dobrovilnim prote potim pochavsya primusovij nabir odnak buli takozh i profesijni voyini V odnomu z napisiv vid imeni Sargona rozpovidayetsya sho 5400 lyudej kozhnogo dnya pered nim yidyat hlib Akkadske vijsko podilyalos na zagoni luchnikiv zagoni spisonosciv i zagoni sokironosciv Kozhen z nih mav tilki odin vid nastupalnoyi zbroyi Dlya zahistu vikoristovuvavsya lishe gostrokincevij midnij sholom Odyag akkadskih voyiniv takozh buv prostim V bilshosti vipadkiv vin skladavsya z legkogo poyasu inodi z dovoli dovgoyi smugi tkanini shob perekinuti odin yiyi kinec cherez pleche Zbroya carya vidriznyalas lishe perev yazzyu i sandalyami abo torochkuvatim odyagom zamist gladkogo Spirayuchis na nove vijsko akkadski cari zumili ne tilki ob yednati rozrizneni derzhavi Mesopotamiyi ale i priyednati do svoyih volodin chastinu susidnih teritorij stvorivshi najmogutnishu z derzhav sho koli nebud do cogo isnuvali Podatki Na dumku bagatoh vchenih v Akkadi ne isnuvalo povnocinnoyi sistemi podatkiv na derzhavnomu rivni Mozhlivo mali misce lishe riznogo rodu pobori dlya potreb hramiv tosho sho bulo vidomo i v poperednyu epohu Yaksho viriti odnij z bilsh piznih istoriko didaktichnih poem to she z chasiv Sargona vsi ensi i shagani povinni buli kozhnogo misyacya a takozh na Novij rik vidpravlyati zhertovni dari sho mozhna rozglyadati yak svoyeridnu formu podatku Okrim cogo she v rannodinastichnij period isnuvali rizni suspilni roboti golovnim chinom z budivnictva i pidtrimci irigacijnoyi sistemi Ochevidno sho taki povinnosti zberigalis i pid chas Akkadskogo carstva Stolicya Dokladnishe Akkad Silna rujnaciya yaku zaznala stolicya derzhavi Akkade shumer Agade mabut i stala prichinoyu togo sho ruyini cogo mista do sogodni ne znajdeni Vse sho nam vidomo shodo akkadskoyi stolici mi otrimali z pismovih dzherel v yakih ye zgadki pro ce misto Shvidshe za vse vono znahodilosya na pivnochi Nizhnoyi Mesopotamiyi imovirno v nomi Sippar Okrim cogo vin buv portom davni teksti zgaduyut korabli yaki prichalyuyut v Akkade i vidpovidno rozmishuvavsya na berezi richki abo specialno viritogo kanalu Vidomo takozh sho Akkade buv centrom pokloninnya bogu Abi EkonomikaSilske gospodarstvo i zemelni vidnosini Osnovu ekonomiki derzhavi yak i ranish skladalo silske gospodarstvo Najbilshij pributok prinosilo irigacijne zemlerobstvo yake zastosovuvalos v Nizhnij Mesopotamiyi v toj chas yak na pivnochi vono bulo v bilshosti nepolivnim bogarnim Irigaciya peredbachala cilij kompleks zasobiv z rozpodilennya vodnih resursiv i zabezpechennyu yih rezerviv Krim cogo neobhidno bulo protistoyati silnim rozlivam richok i vchasno pikluvatis pro poperedzhennya povenej Irigacijna sistema bula sformovana she shumerami i zagalnih risah yavlyala soboyu nastupne Richki Yevfrat i Tigr mali chislenni prirodni vidgaluzhennya rukavi i protoki najbilshi z nih buli Irnina j Iturungal u Yevfrata a takozh I Nina gena kanal yakij vvazhavsya nizhnoyu techiyeyu Tigru Vid prirodnih vodnih arterij vidhodili rukotvorni kanali Najbilshi z nih magistralni mali osoblivi imena Arahtu Apkallatu Me Enlila tosho V svoyu chergu vid magistralnih kanaliv vidvodilis menshi Dlya nakopichennya vod vesnyanoyi poveni vikoristovuvalis specialni basejni Bilshu chastinu zajmali posivi yachmenyu Pshenicya cherez chutlivist do zasolennya vikoristovuvalas vse ridshe Najvazhlivishoyu olijnoyu kulturoyu v Mesopotamiyi zavzhdi buv sezam kunzhut Golovnoyu sadovoyu kulturoyu Shumeru i Akkadu bula finikova palma a tochnishe finik palchastij Na pivnochi Mesopotamiyi buli vidpovidni prirodni umovi dlya viroshuvannya plodovih derev Krim cogo bulo rozpovsyudzheno kultivuvannya gorodnih kultur cibuli salatu tosho Vazhlive hocha i drugoryadne znachennya malo skotarstvo Viroshuvali yak veliku tak i malu rogatu hudobu kozi vivci Yak tyaglovu silu inodi vikoristovuvali onagriv Dostatno shiroko rozpovsyudzhene bulo ribalstvo V porivnyanni z Rannodinastichnim periodom vidomostej shodo zemelnih vidnosin v akkadskij period menshe Vazhlivoyu vidminnistyu vid poperednogo gospodarskogo ukladu buv bilsh svitskij harakter zemlevolodinnya Peredbachayetsya sho znizhennya roli hramovogo zemlevolodinnya harakternogo dlya Rannodinastichnogo periodu bulo pov yazano same zi stvorennyam Akkadskoyi derzhavi Zemlya vochevid podilyalasya na obshinnu i derzhavnu carsko hramovu Pershoyu volodili tak zvani domi shumer e akkad bitum patriarhalni velikosimejni obshini druga formalno nalezhala miscevim bogam bogu ale faktichno neyu na pravah poserednikiv rozporyadzhalas carsko hramova administraciya Car ne buv verhovnim vlasnikom zemel derzhavi a dlya rozshirennya svogo fondu jomu bulo neobhidno kupuvati yih u tih samih domiv Taka kupivlya vochevid mogla zdijsnyuvatisya pid tiskom i za znizhenoyu vartistyu ale u vsyakomu vipadku ci zahodi dozvolili akkadskim pravitelyam stvoriti velikij fond Zbereglisya svidchennya shodo vartosti zemli Kompensaciya narahovuvalas z rozrahunku 31 3gur zerna z odnogo iku zemli pri vstanovlenij vartosti 1 gur zerna v 1 sikl sribla Carsko hramova zemlya podilyalas na dilyanki yaki na vidpovidnih umovah viddavalas pid obrobku riznim lyudyam nasampered z derzhavnogo sektora Remeslo i torgivlya Zovnishni zv yazki Vid poperednih periodiv Akkad uspadkuvav tehnologiyi riznih remesel Tut buli rozvineni goncharne virobnictvo metalurgiya rizblennya po kamenyu tkactvo sudnobuduvannya ta in Odnak dlya vigotovlennya bagatoh cinnih rechej buli neobhidni materiali yaki v Mesopotamiyi ne zustrichalis abo buli duzhe ridkisni Tomu vazhlivu rol vidigravala mizhnarodna torgivlya Torgivlya v epohu Rannoyi Davnosti yak pravilo vidbuvalas za barternim principom hocha postupovo z yavlyalis groshovi ekvivalenti v Mesopotamiyi ce buv lom dorogocinnih metaliv chastishe za vse sribla Golovnim bagatstvom krayini buv hlib yakij vona uspishno postachala v susidni zemli Na zaminu vona otrimuvala neobhidni yij materiali analiz yakih dozvolyaye vstanoviti yih pohodzhennya Tak Elam i Shidne Seredzemnomor ya cikavili Akkad yak dzherelo yakisnogo budivnogo lisu Magan buv odnim iz najkrashih postavnikiv midi Rozvivalasya i poserednicka torgivlya She v Rannodinastichnu epohu bulo vidomo pro rodovisha lazuritu v Centralnij Aziyi Badahshan shlyah do yakih tyagnuvsya cherez Elam Sargonidi pidtrimuvali tisni zv yazki z chornoyu krayinoyu zvidki pri poserednictvi Dilmuna dopravlyavsya serdolik i zoloto Zv yazki z civilizaciyeyu dolini Indu pidtrimuvalis cherez more hocha ne viklyuchayetsya i mozhlivist zdijsnennya inozemnih torgovelnih shlyahiv Pid chas rozkopok v kulturnomu shari akkadskoyi epohi bulo znajdeno velike chislo cilindriv z napisami pisemnosti dolini Indu Tim ne mensh v akkadsku epohu buv deficit lazuritu i olova Deficit olova vidznachivsya na pogirshenni yakosti bronzi Mizhnarodna torgivlya yak pravilo bula derzhavnoyu She v Rannodinastichnij period sporyadzhalisya specialni agenti tamkari akkad tamkarum Odnak virobnichoyi potuzhnosti civilizaciyi ne vistachalo dlya togo shob zadovolniti svoyi potrebi v resursah V comu vipadku vona vdavalasya do grabunkiv susidnih teritorij abo priyednuvala yih do svoyih zemel Rozshirennya kordoniv derzhavi Sargonom a takozh vvedennya dlya vsiyeyi krayini kalendarya sistemi mir i vagi prizvelo do rozkvitu torgivli Caryuvannyu Sargona piznya tradiciya pripisuvala stvorennya sistemi dorig i psevdoitinerariya spisku oblastej i mist z zaznachennyam vidstani mizh nimi SuspilstvoVidomosti shodo strukturi akkadskogo suspilstva mali i dozvolyayut vchenim robiti lishe zagalni visnovki Osnovnoyu suspilnoyu odiniceyu Mesopotamiyi akkadskogo periodu buv Budinok yakij shumerskoyu nazivavsya e e a akkadskoyu bitum bitum Budinok yavlyav soboyu grupu rodinnih velikih simej abo rid yakij vvazhaye sho vin pohodit vid realnogo abo mifichnogo predka Na choli domu stoyav batko simejstva patriarh yakij mav pevni vladni povnovazhennya shodo molodshih rodichiv Glavi simejstv brali uchast u diyalnosti miscevih rad a predstavniki najbilsh povazhnih domiv skladali rodovu aristokratiyu Okrim miscevoyi rodovoyi isnuvala i sluzhila aristokratiya Chasto ce buli lyudi neznatnogo pohodzhennya zobov yazani svoyim visunennyam caryu Voni i buli oporoyu akkadskoyi dinastiyi Vazhlivu rol v Davnij Mesopotamiyi zavzhdi vidigravalo zhrectvo Pervisno pov yazane z novoyu aristokratiyeyu vono teper pidpadaye pid kontrol derzhavi Tisno pov yazanim z zhrectvom bula hramova administraciya riznomanitni oblikovci pisari arhivariusi tosho V yih obov yazki vhodilo upravlinnya carsko hramovim gospodarstvom organizaciya robit rozpodilennya resursiv vidacha pajkiv tosho Osnovne naselennya derzhavi skladali ryadovi obshinniki yaki znahodilis u pidporyadkuvanni u glav domiv a takozh trudovij personal carsko hramovih gospodarstv yakij poznachavsya shumerskim terminom gu rush V akkadsku epohu yihnye stanovishe pogirshuyetsya yaksho ranishe yim vidavavsya pevnij nadil za vstanovlenu chastku zerna to teper voni pracyuvali bilshe za pajki sho dozvolyalo podovzhuvati yih robochij den na rozsud nachalstva Cherez postijni vijni v akkadsku epohu zbilshuyetsya kilkist rabiv shumer ered ngeme akkad va rdum ale i todi yih kilkist bula neznachna Akkad yak i bilshist derzhav Starodavnogo Shodu ne mozhna vvazhati rabovlasnickoyu derzhavoyu v povnomu sensi cogo slova Osnovnim virobnikom buli ne rabi a ryadovi obshinniki abo robitniki carsko hramovih gospodarstv Bilsh mensh poshirenoyu bula pracya rabin ngeme Rami choloviki ered vikoristovuvalis nabagato ridshe v silu yih norovlivosti i nedostatnoyi sili rannih suspilstv trimati yih v pokori Yak pokazuyut doslidzhennya rabstvo v Akkadi bulo patriarhalnim slugi dopomagali sim yi po gospodarstvu ale pri comu ne buli yedinim dzherelom yiyi dobrobutu yak ce bulo napriklad v Starodavnomu Rimi KulturaV kulturi i mistectvi akkadskogo periodu golovnim motivom bula ideya geroya Ce abo car bog neznatnogo pohodzhennya yakij zmig domogtisya vladi zibrati i povesti za soboyu veliku armiyu ob yednati zemli Mezhirichchya i rushiti v pohid i daleki zemli Sargon Akkadskij i Naram Suen Abo ce bula lyudina z niziv suspilstva yaka zavdyaki svoyij sili i zdibnostyam vidznachilas v vijskovih pohodah i pidnesena carem Takim chinom v mistectvi akkadci nadavali veliku uvagu osobistosti lyudini na vidminu vid shumeriv u poperednij period Arhitektura Arhitektura akkadskogo periodu rozvivalas v zagalnomu rusli mesopotamskoyi arhitekturi zberigayuchi yiyi tradicijni prijomi taki yak gorizontalne rozdilennya stin shlyahom cherguvannya vistupiv pilyastr i nish sporudzhennya hramiv na shtuchnih visochinah tosho Cari Akkadu veli aktivnu budivelnu diyalnist Voni perebudovuvali hrami i svyatilisha sporudzhuvali palaci i forteci Odnak do nashih dniv zbereglosya duzhe malo slidiv akkadskih budivel Ce viklikano po pershe anarhiyeyu pislya padinnya Akkada pid chas yakoyi bagato budivel bulo zrujnovano a po druge politikoyu cariv 3 yi dinastiyi Ura yaki vidnovlyuyuchi pislya rujnacij davni hrami i zikurati svidomo znishuvali svidoctva robit chasiv Akkadu U 1899 1900 rokah G F Gilpreht znajshov v Nippuri fundament zikurata zakladenogo Sargonom Akkadskim yakij znahodivsya pid zikuratom epohi 3 yi dinastiyi Ura Rozkopanij palac Naram Suena nizhnya pivdenna chastina Najlipshe zberigsya zrazok akkadskoyi arhitekturi v Tel Brake Maksom Mallouenom Budivlya vid yakoyi zalishivsya lishe fundament bula nazvana palacom Odnak skorish za vse ce buv forpost dlya ohoroni torgivli Akkadu z meshkancyami Maloyi Aziyi Palac yakij datuyetsya caryuvannyam Naram Suena buv kvadratnij u plani zi storonami blizko 100 m Zovnishni stini duzhe tovsti Vseredini buli rozmisheni chislenni komori i vnutrishni dvoriki Forpost buv pograbovanij i znishenij pozhezheyu z padinnyam Akkadu U davnomu misti Eshnunna znajdeni fundamenti chislennih privatnih domivok i ogorodzhuvalnih muriv akkadskogo periodu a takozh velika zhitlova budivlya yaka maye nazvu Pivnichnij Palac Budivlya skladalasya z troh velikih chastin Pivdenna chastina yavlyala soboyu vnutrishnye podvir ya yake otochene nevelichkimi kimnatami Znajdeni v nomu dzerkala prikrasi i tualetni aksesuari govoryat pro te sho tut znahodilis zhinki V centralnij chastini budivli bula anfilada zhitlovih i paradnih kimnat Pivnichna chastina skladalas z sluzhbovih primishen i sistemi dvorikiv yake veli do golovnogo vhodu V shidnij chastini budivli malos dekilka malenkih tualetnih kimnat zi sporudami z obpalenoyi cegli yaki mayut vodostik yakij vihodit za mezhi sporudi V Uri Leonardom Vulli doslidzheno blizko 400 akkadskih pohovan Skulptura Peremozhna stela odnogo z Akkadskih cariv Luvr Do nashih dniv vcililo duzhe malo zrazkiv akkadskoyi skulpturi Najvidomishi ce bronzova golova akkadskogo pravitelya skulptura i chornij obelisk Manishtushu Golova skulpturi akkadskogo carya znajdena v Nineviyi v ruyinah hramu Ishtar Mellouen viznachiv statuyu yak zobrazhennya Sargona Akkadskogo zroblene za nakazom jogo sina Manishtushu yakij vvazhayetsya zasnovnikom hramu V cilomu akkadskim skulpturam vdalos dosyagti velikogo realizmu nizh yih shumerskim poperednikam Sargon zobrazhenij z zachiskoyu sholom peruka vusami i rozdilenoyu borodoyu Na misci ochej buli koshtovni kameni koli odin z nih distavali statuya bula poshkodzhena V sogodennya znahidka zberigayetsya v Irakskomu nacionalnomu muzeyi Obelisk Manishtushu buv znajdenij pid chas rozkopok v Suzah Sho stosuyetsya statuyi cogo carya to yiyi verhnya chastina duzhe poshkodzhena Manishtushu zobrazhenij stoyachim v dovgij odezhi Gliptika Gliptika Davnoyi Mesopotamiyi tradicijno majzhe zavzhdi bula predstavlena cilindrichnimi pechatkami Voni vigotovlyalis z kolorovogo napivkoshtovnogo kaminnya a yih vidtisnennya peredavali rizni mifologichni sceni Na vidminu vid pam yatnikiv arhitekturi i skulpturi pechatok akkadskogo periodu zbereglosya dovoli bagato Yih znahodili v pohovannyah i zhitlovih budinkah Akadski rizbyari pechatok dodali kilka novovveden v yih vigotovlennya Na vidminu vid shumerskih hudozhnikiv yaki ob yednuvali vsi figuri v odnij zagalnij sceni akkadci skladali kompoziciyi z okremih kartin rozdilenih klinopisnim tekstom Vlasne zobrazhennya stali krupnishi a promizhki mizh nimi bilshe Tomu a takozh cherez bilsh gliboke rizblennya vidbitok vihodiv bilsh relyefnim Yak syuzhet vibiralis riznomanitni religijni i mifologichni sceni napriklad pticya Zu yaka krade tablichki doli Etana yakij letit na orli tosho Na pechatkah chasto virizalosya im ya vlasnika i jogo batka posada abo profesiya vlasnika Relyefi Znachnih uspihiv akkadski majstri dosyagli v vigotovlenni relyefiv Najkrashi pam yatniki kam yani steli cariv Rimusha i Naram Suena Stelu Naram Suena znajshli v Suzah stolici Elamu kudi yiyi priviz elamskij car Shutruk Nahhunte z Sipparu yak trofej Vona bula stvorena za nakazom carya Naram Suena na chest jogo peremogi nad girskim plem yam lullubeyiv V kompoziciyi vidilena figura carya yakij stoyit nad vijskami i topit svoyih vorogiv Car otochenij simvolami bozhestv golova jogo vkrita golovnim uborom z rogami yaki zasvidchuyut na dumku akkadciv pro jogo vlasne bozhestvenne pohodzhennya Stela Rimusha zbereglas fragmentarno Vona takozh rozpovidaye pro voyenni peremogi carya Sam Rimush zobrazhenij v bahromchatomu odyagu z natyagnutim lukom mabut beruchi uchast u pobitti polonenih Mova ta pisemnist Dokladnishe Akkadska mova Shumerska mova ta Klinopis Obelisk Manishtushu z klinopisnim tekstom akkadskoyuObelisk Manishtushu z klinopisnim tekstom akkadskoyu zbilshenij fragment Akkadska derzhava bula dvomovnoyu i shumerska i akkadska movi mali vazhlive znachennya Shumerska cogo chasu znahoditsya v tak zvanomu perehidnomu etapi svogo rozvitku Vona mala vazhlive znachennya yak mova bogosluzhinnya literaturi i hramovogo obliku Razom z tim svoyeridna politichna situaciya i skladnist ciyeyi movi obumovlyuvali vse bilsh gliboke proniknennya akkadskoyi v kulturu i pobut naselennya Nizhnoyi Mesopotamiyi Ostannya bula poshirena v formi staroakkadskogo dialektu i zastosovuvalas golovnim chinom v kancelyariyi Obidvi movi vikoristovuvali klinopisnu slovesno skladovoyi sistemu znakiv klinopis Najposhirenishim materialom dlya pisma bula glina z yakoyi robilis tablichki na yakih specialnim pisari vitiskali znaki Do periodu isnuvannya Akkadskoyi derzhavi nalezhit perehid vid okruglih tablichok do chitko pryamokutnih z dobre prokreslenimi liniyami dlya pisma Potim tablichku pidsushuvali i dokument buv gotovij V akkadsku epohu pisali zverhu vniz znaki buli she dosit arhayichnimi voni povtoryuvali shumerski pocherki Ryadki podilyali vertikalnimi liniyami Yaksho napis buv velikij to vin podilyavsya na yarusi yaki v svoyu chergu viddilyalis gorizontalnimi liniyami Morfologichna forma slova chasto ne vipisuvalas povnistyu vikoristovuvalis logogrami determinativi tosho Literatura Osnovnoyu movoyu hudozhnoyi literaturi cogo periodu zalishalas shumerska Kilkist pam yatnikiv akkadskoyu yaki nalezhat comu periodu duzhe malo Doslidniki nazivayut cyu movu staroakkadskoyu Kilka literaturnih tvoriv pripisuyut Enheduanni dochci Sargona Akkadskogo i verhovnij zhrici Ura Yiyi tvori nazivayut gimnami do bogini Inanni Do nas dijshlo ponad 100 tablichok z fragmentami kilkoh gimniv ale lishe v spiskah bilsh piznogo starovavilonskogo periodu Voni vikoristovuvalis v shkolah dlya perepisuvannya sho svidchit pro yih populyarnist Religiya Dokladnishe Shumero akkadska mifologiya Doslidzhennya vchenih dozvolili z yasuvati sho prashuri akkadciv shanuvali riznih bozhestv zastupnikam okremih gromad ale pri comu semiti zdavna unikali nazivati bogiv vlasnimi imenami Kozhne plem ya abo gromada nazivala svogo boga zastupnika panom ba al abo bel a boginyu zastupnicyu bogineyu astar abo ishtar hocha u pivdennih semitiv ce bulo im yam cholovichogo bozhestva Do momentu stvorennya Akkadskoyi derzhavi semitski bogi buli adaptovani do shumerskoyi mifologiyi Bel vvazhavsya verhovnim bogom yakim v toj chas buv Enlil nadali Marduk im ya Ishtar pochali zastosovuvati do bud yakoyi bogini Naryadu z ototozhnennyam vidbuvalas takozh zmina tradicijnih imen shumerskih bogiv na semitskij lad Tak verhovnij shumerskij bog Enlil akkadskoyu nazivavsya Ellil boginya Inana chastishe za vse nazivalas Ishtar sonyachnij bog Utu Shamash uosoblennya misyacya Zuen Suen Sin Enki Hajya Ea Adad tosho Na pidstavi togo sho panteon rizni obrazi i syuzheti buli chasto totozhni v oboh kulturah zvichajno kazhut shodo yedinoyi shumero akkadskoyi mifologiyi Cari AkkaduDokladnishe Spisok cariv Shumeru i AkkaduSpadshina AkkaduTablichka starovavilonskogo periodu yaka zaznachaye narodzhennya Sargona i pochatok jogo pravlinnya Luvr Akkad stav pershoyu centralizovanoyu derzhavoyu v istoriyi Mesopotamiyi Vpershe vlada carya mala tut despotichnij harakter a sam vid vzhe pri zhitti shanuvavsya yak bog Bula stvorena nova sistema upravlinnya yaka bude pokladena v osnovu nastupnih velikih derzhav Davnogo Shodu Shumero Akkadskogo carstva 3 yi dinastiyi Ura Vaviloniyi i Assiriyi Vpershe v istoriyi Mesopotamiyi bula stvorena derzhava yaka vklyuchila v svij sklad inshi derzhavi Rozmah ekspansiyi akkadskih cariv i obshirnist teritoriyi derzhavi dozvolili vchenim vvazhati yiyi pershoyu v sviti imperiyeyu Nova derzhava vpershe vikoristala akkadsku yak oficijnu movu sho duzhe spriyalo procesu semitizaciyi shumeriv i formuvannyu novih narodiv vavilonyan i assirijciv Vihid akkadskoyi na derzhavnij riven spriyav ukriplennyu yiyi yak movi mizhnacionalnogo spilkuvannya a nadali i diplomatichnogo listuvannya zrobilo yiyi odnim z najvelichnishih mov Davnogo Shodu Pam yat pro Akkad dovgij chas zberigalas sered narodiv Davnogo Shodu Dostatno yaskravij priklad ce malo v hettiv i assirijciv Akkad vvazhavsya vzircem svogo rodu etalonnoyu centralizovanoyu derzhavoyu Div takozhShumer Mesopotamiya Assiriya VaviloniyaDzherelaBardeski K D Mesopotamiya kolybel chelovechestva 5500 prim ISBN 978 5 366 00327 8 Bertman Stiven Mesopotamiya 2000 prim ISBN 978 5 9533 1916 4 red Dyakonov I M Istoriya Drevnego Vostoka Zarozhdenie klassovyh obshestv i pervye ochagi rabovladelcheskoj civilizacii T 1 Mesopotamiya 25050 prim Kramer Samyuel Shumery Pervaya civilizaciya na Zemle 3000 prim ISBN 978 5 9524 4805 6 Llojd S Arheologiya Mesopotamii 15000 prim Oppenhejm A Drevnyaya Mesopotamiya 30000 prim ISBN 5 02 016582 4 Turaev B A Istoriya Drevnego Vostoka 5000 prim ISBN 985 13 1472 2 PosilannyaAkkad 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine VUE Vavilonsko assirijska literatura Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 79 634 s Akkad Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Shumerska i akkadska kultura 11 grudnya 2015 u Wayback Machine PrimitkiIstoriya Drevnego Vostoka 1 tom 1983 s 238 Istoriya Drevnego Vostoka 1 tom 1983 s 268 Ce povidomlennya ne maye pid soboyu istorichnoyi osnovi Nimrod ne zgadanij ni v carskih spiskah Shumeru ni v spiskah vavilonskih i assirijskih cariv ni v zhodnomu vidomomu klinopisnomu dokumenti Kramer 2010 s 26 30 Turaev 2004 s 33 34 Kramer 2010 s 33 34 Akkad Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Kramer 2010 s 34 Kramer 2010 s 359 360 Istoriya Drevnego Vostoka 1 tom 1983 s 233 Kramer 2010 s 241 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2019 Procitovano 2 kvitnya 2019 Istoriya Drevnego Vostoka 1 tom 1983 s 135 Kramer 2010 s 319 Llojd 1984 s 151 Kramer 2010 s 73 Istoriya Drevnego Vostoka 1 tom 1983 s 212 Turaev 2004 s 86 Kramer 2010 s 75 Istoriya Drevnego Vostoka 1 tom 1983 s 236 238 Kramer 2010 s 75 76 Turaev 2004 s 87 Kramer 2010 s 76 Istoriya Drevnego Vostoka 1 tom 1983 s 244 Istoriya Drevnego Vostoka 1 tom 1983 s 243 246 Istoriya Drevnego Vostoka 1 tom 1983 s 246 Kramer 2010 s 77 Istoriya Drevnego Vostoka 1 tom 1983 s 248 Istoriya Drevnego Vostoka 1 tom 1983 s 250 Istoriya Drevnego Vostoka 1 tom 1983 s 252 Istoriya Drevnego Vostoka 1 tom 1983 s 253 Istoriya Drevnego Vostoka 1 tom 1983 s 252 253 Kramer 2010 s 79 80 Istoriya Drevnego Vostoka 1 tom 1983 s 256 Kramer 2010 s 81 Istoriya Drevnego Vostoka 1 tom 1983 s 256 260 Istoriya Drevnego Vostoka 1 tom 1983 s 260 Istoriya Drevnego Vostoka 1 tom 1983 s 260 263 Istoriya Drevnego Vostoka 1 tom 1983 s 240 241 Istoriya Drevnego Vostoka 1 tom 1983 s 241 Istoriya Drevnego Vostoka 1 tom 1983 s 236 Istoriya Drevnego Vostoka 1 tom 1983 s 235 Istoriya Drevnego Vostoka 1 tom 1983 s 253 254 Llojd 1984 s 152 Istoriya Drevnego Vostoka 1 tom 1983 s 138 140 Gadd C J The dynasty of Agade and the Gutian invasion 3rd Ed Vol I Part 2 Cambrdige Cambridge University Press 1971 P 450 Istoriya Drevnego Vostoka 1 tom 1983 s 254 Istoriya Drevnego Vostoka 1 tom 1983 s 255 1 gur 252 6 litri 1 iku bl 1 3 gektara Gadd C J The dynasty of Agade and the Gutian invasion 3rd Ed Vol I Part 2 Cambridge Cambridge University Press 1971 P 448 449 Kramer 2010 s 93 Kramer 2010 s 120 Turaev 2004 s 91 Gadd C J The dynasty of Agade and the Gutian invasion Cambridge Ancient History 3rd Ed Vol I Part 2 Cambrdige Cambridge University Press 1971 P 453 Gadd C J The dynasty of Agade and the Gutian invasion Cambridge Ancient History 3rd Ed Vol I Part 2 Cambrdige Cambridge University Press 1971 P 452 Istoriya Drevnego Vostoka 1 tom 1983 s 242 Istoriya Drevnego Vostoka 1 tom 1983 s 295 296 Llojd 1984 s 154 Llojd 1984 s 156 Llojd 1984 s 155 Llojd 1984 s 157 Llojd 1984 s 158 159 Istoriya Drevnego Vostoka 1 tom 1983 s 296 Istoriya Drevnego Vostoka 1 tom 1983 s 300 ENHEDUANA S VISUAL EVIDENCE Arhiv originalu za 24 sichnya 2012 Procitovano 15 kvitnya 2011 Istoriya Drevnego Vostoka 1 tom 1983 s 280 281 Llojd 1984 s 150 Oppenhejm A Drevnyaya Mesopotamiya 30000 prim ISBN 5 02 016582 4 Bardeski K D Mesopotamiya kolybel chelovechestva 5500 prim ISBN 978 5 366 00327 8 Llojd 1984 s 149