Агілульф | |
---|---|
лат. Agilulf | |
Народився | не раніше 555 |
Помер | травень 616 або 616 Мілан |
Діяльність | політик |
Посада | Король |
Попередник | Автарій |
Наступник | Адалоальд |
Батько | d[1] |
Мати | d[1] |
У шлюбі з | Теоделінда |
Діти | син: Адалоальд дочка: |
|
Агілульф (лат. Agilulf) на прізвисько Тюрінгець (†616), герцог Турина і король лангобардів (590—616), кузен його попередника Автарія та чоловік його вдови Теоделінди. Син герцога , його підняли на щит воїни за рішенням наради у Мілані в травні 591. Перший з королів лангобардів, який відмовився від аріанства на користь ортодоксального християнства, заснованого на Нікейському символі віри.
Біографія
Агілульф став королем лангобардів в результаті шлюбу з Теоделіндою в листопаді 590 року. За бажанням дружини він охрестився разом зі своїм народом, проте вони прийняли аріанство, а не римську віру. У 603 під впливом Теоделінди він і його син Адалоальд приняли католицьку віру. Разом з дружиною побудував базиліку у Монці, де Залізна корона, а також корона Агілульфа, присвячена святому Івану з написом rex totius Italiae («король Італії») зберігається і сьогодні.
Його довге правління знаменувалось припиненням війни з франками у зв'язку зі смертю короля Бургундії Гунтрамна в 592. Без нього франки розпочали громадянську війну. Досягнуте у 598 перемир'я з папською державою зупинило тридцятирічний терор лангобардів над римлянами. Все це дало можливість Агілульфу зосередити свою енергію на боротьбі з візантійцями. Його військо захопило Сутрі і Перуджу та інші міста Умбрії. Він подолав аварів і деякі слов'янські племена. За допомогою папи Римського Григорія I досяг перемир'я з візантійським імператором Маврикієм у 598. Проте, наступного року екзарх Равенни порушив мир, викравши дочку лангобардського короля, яка подорожувала. Війна відновилась у 602, візантійський імператор Фока втратив Падую.
У 607 Віттеріх, король вестготів ініціював створення союзу чотирьох правителів — Теодеберта II, короля Австразії, Хлотара II короля Нейстрії і Агілульфа проти Теодоріха II, короля Бургундії. Причиною війни було убивство бабою та сестрою Теодоріха його дружини, що була дочкою Віттеріха. Цей союз не мав успіху, відомо лише про один бій, що відбувся, ймовірно, біля Нарбонни.
У 605 імператор Фока визнав права Агілульфа, сплатив йому данину і відступив йому Орв'єто. Правління Агілульфа закінчилось мирно, він помер у 616. Йому спадкував син від Теоделінди Адалоальд. Агілульф мав також дочку , яка вийшла заміж за Аріоальда, який пізніше став королем.
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
- , History of the Lombards 3.35; translated by William Dudley Foulke, 1907 (Philadelphia: University of Pennsylvania, 1974), pp.148-150
Джерела
- Agilulf (німецькою) . Genealogie Mittelalter. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 31 грудня 2009.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
zakinchennya povnovazhen krayina pochatok povnovazhen Agilulflat AgilulfNarodivsyane ranishe 555Pomertraven 616 abo 616 MilanDiyalnistpolitikPosadaKorolPoperednikAvtarijNastupnikAdaloaldBatkod 1 Matid 1 U shlyubi zTeodelindaDitisin Adaloald dochka Mediafajli u Vikishovishi Agilulf lat Agilulf na prizvisko Tyuringec 616 gercog Turina i korol langobardiv 590 616 kuzen jogo poperednika Avtariya ta cholovik jogo vdovi Teodelindi Sin gercoga jogo pidnyali na shit voyini za rishennyam naradi u Milani v travni 591 Pershij z koroliv langobardiv yakij vidmovivsya vid arianstva na korist ortodoksalnogo hristiyanstva zasnovanogo na Nikejskomu simvoli viri BiografiyaAgilulf stav korolem langobardiv v rezultati shlyubu z Teodelindoyu v listopadi 590 roku Za bazhannyam druzhini vin ohrestivsya razom zi svoyim narodom prote voni prijnyali arianstvo a ne rimsku viru U 603 pid vplivom Teodelindi vin i jogo sin Adaloald prinyali katolicku viru Razom z druzhinoyu pobuduvav baziliku u Monci de Zalizna korona a takozh korona Agilulfa prisvyachena svyatomu Ivanu z napisom rex totius Italiae korol Italiyi zberigayetsya i sogodni Jogo dovge pravlinnya znamenuvalos pripinennyam vijni z frankami u zv yazku zi smertyu korolya Burgundiyi Guntramna v 592 Bez nogo franki rozpochali gromadyansku vijnu Dosyagnute u 598 peremir ya z papskoyu derzhavoyu zupinilo tridcyatirichnij teror langobardiv nad rimlyanami Vse ce dalo mozhlivist Agilulfu zoserediti svoyu energiyu na borotbi z vizantijcyami Jogo vijsko zahopilo Sutri i Perudzhu ta inshi mista Umbriyi Vin podolav avariv i deyaki slov yanski plemena Za dopomogoyu papi Rimskogo Grigoriya I dosyag peremir ya z vizantijskim imperatorom Mavrikiyem u 598 Prote nastupnogo roku ekzarh Ravenni porushiv mir vikravshi dochku langobardskogo korolya yaka podorozhuvala Vijna vidnovilas u 602 vizantijskij imperator Foka vtrativ Paduyu U 607 Vitterih korol vestgotiv iniciyuvav stvorennya soyuzu chotiroh praviteliv Teodeberta II korolya Avstraziyi Hlotara II korolya Nejstriyi i Agilulfa proti Teodoriha II korolya Burgundiyi Prichinoyu vijni bulo ubivstvo baboyu ta sestroyu Teodoriha jogo druzhini sho bula dochkoyu Vitteriha Cej soyuz ne mav uspihu vidomo lishe pro odin bij sho vidbuvsya jmovirno bilya Narbonni U 605 imperator Foka viznav prava Agilulfa splativ jomu daninu i vidstupiv jomu Orv yeto Pravlinnya Agilulfa zakinchilos mirno vin pomer u 616 Jomu spadkuvav sin vid Teodelindi Adaloald Agilulf mav takozh dochku yaka vijshla zamizh za Arioalda yakij piznishe stav korolem PrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 History of the Lombards 3 35 translated by William Dudley Foulke 1907 Philadelphia University of Pennsylvania 1974 pp 148 150DzherelaAgilulf nimeckoyu Genealogie Mittelalter Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 31 grudnya 2009 Posilannya