Абре́к — у кавказьких горян (горців) цим іменем називають чоловіка, що переймає на себе (обітницю) уникати життєвих радощів і бути безстрашним в усіх боях та зіткненнях з людьми. (Термін) обітниці деколи буває досить тривалим — до п'яти років, протягом якого абрек відмовляється від усіх попередніх стосунків, від (рідні) та (друзів); абрек не має нічого заповітного і позбавлений (страху)
Термін
За («Енциклопедичним словником товариства братів О. і І. Гранат») абреками називалися (черкеси), що давали обітницю безмежної хоробрості і жертовності.
За часів воєн Російської імперії на Кавказі, що тривали від початку XIX до 30-х років XX століття, і знову (відновилися наприкінці XX ст.) нинішньою Росією, зміст терміну для завойовників змінювався. І вже за «Малою Радянською енциклопедією» (1928), абрек — це назва кавказького горянина (горця), вигнаного зі свого роду за (злочин).
З часів завоювання Кавказу, в Російській імперії абреками почали називати жителів гір, що поодинці чи невеликими групами вели (партизанську) війну з (завойовниками). Особливо цей термін поширився під час (кавказьких воєн) Російської імперії.
Історія абрецтва та визначні представники
Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2018) |
У часи завоювання Російською імперією Кавказу абрек-горець — партизан, що боровся проти тиранії чиновників та російського уряду, війська й адміністрації. Абрецтво перетворилося на своєрідну національну захисну реакцію народів Кавказу проти свавілля російської влади, як форма протесту проти нестерпного національного та соціального гноблення.
Останній абрек, — (Хасуха Магомадов),— був убитий 28 березня 1976 року співробітниками КДБ
Примітки
- (Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона.) — СПб.: 1890 Т. I. А — Алтай.
- Энциклопедическій Словарь Т-ва «Бр. А. и И. Гранатъ и Ко». Восьмое стереотипное изданіе. Томъ первый. A—Актуарій.— М: Издание Т-ва «Бр. А. и И. Гранатъ и Ко». Отпечатано: СПБ: Т-во «Общественная Польза».— С. 59.
- Малая Советская Энциклопедия. Том первый. Аа—Ваниль. — М.: Акционерное об-во «Советская Энциклопедия», 1928.— С. 36.
- Гудаев Л. Абрек Зелимхан: факты и документы.— Грозный: ГУП «Книжное издательство», 2010.— С. 9.
- . Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 2 лютого 2018.
Джерела
- (Энциклопедическій словарь, подъ редакціей профессора И. Е. Андреевскаго.) Томъ I. А—Алтай./ Издатели: Ф. А. Брокгаузъ (Лейпцигъ), И. А. Эфронъ (С.-Петербургъ).— С.-Петербургъ, 1890.—
- Малая Советская Энциклопедия. Том первый. Аа—Ваниль. — М.: Акционерное об-во «Советская Энциклопедия», 1928.— С. 36.
- Гудаев Л. Абрек Зелимхан: факты и документы.— Грозный: ГУП «Книжное издательство», 2010.— 528 с. ISBN — 978-5-98896-125-3
Посилання
- Последний из абреков — Хасуха М. (Из книги Мусы Гешаева «Знаменитые чеченцы».) [ 11 червня 2008 у Wayback Machine.]
- История " Абреки: Дзахо Гатуев. Зелимхан [ 30 січня 2013 у Wayback Machine.]
Див. також
- (Бейбулат Таймієв)
- (Зелімхан Гушмазукаєв)
- (Хасуха Магомадов)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет