Єла́буга або Алабуга́ (рос. Елабуга, тат. Алабуга, Alabuğa) — місто в Татарстані (Росія), адміністративний центр Єлабузького району, хоча саме до його складу не входить, а утворює окремий .
місто Єлабуга | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Елабуга, тат. Алабуга | ||||
| ||||
Вулиця Спаська у місті | ||||
Країна | Росія | |||
Суб'єкт Російської Федерації | Татарстан | |||
Міський округ | ||||
Код ЗКАТУ: | 92415000000 | |||
Код ЗКТМО: | 92626101001 | |||
Основні дані | ||||
Час заснування | 1007 року | |||
Статус міста | 1780 року | |||
Населення | 71181 особа (2012) | |||
Площа | 18,4 км² | |||
Густота населення | 3868,5 осіб/км² | |||
Поштові індекси | 423600 | |||
Телефонний код | +7 85557 | |||
Географічні координати: | 55°46′00″ пн. ш. 52°02′00″ сх. д. / 55.7666666666947747899030219° пн. ш. 52.03333333336077259900775971° сх. д.Координати: 55°46′00″ пн. ш. 52°02′00″ сх. д. / 55.7666666666947747899030219° пн. ш. 52.03333333336077259900775971° сх. д. | |||
Часовий пояс | ||||
Висота над рівнем моря | 70 м | |||
Водойма | річки Тойма і Кама | |||
Найближча залізнична станція | ||||
Відстань | ||||
До залізничної станції: | 16 км | |||
До центру регіону (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: | 180 — — | |||
Влада | ||||
Вебсторінка | elabugacity.ru | |||
Міський голова | Рустем Нуриев | |||
Мапа | ||||
Єлабуга Єлабуга | ||||
| ||||
Єлабуга у Вікісховищі |
Географія
Місто розташоване серед лісів на високому правому березі річки Кама, у місці, де до неї впадає її права притока Тойма.
Історія
Єлабуга є одним з найстаріших міст Росії, 2007 року вона відсвяткувала своє 1000-річчя. Біля міста був відкритий , дослідження якого призвели до виділення окремої Ананьїнської культури 8-5 століть до нашої ери. На основі комплексних археологічних та історичних даних, враховуючи експертну оцінку хронології знахідок з найдавнішого шару , беручи до уваги висновки провідних наукових центрів Росії вчена рада Інституту історії визначила, що заснування міста відбулось на межі 10-11 століть і сформувалось воно як міське поселення до 1005–1010 років.
Здавна тут була переправа через Каму. У булгарський період Єлабуга розташовувалася на торгово-караванному шляху з центру Волзької Булгарії до Прикам'я. У 12 столітті споруджена білокам'яна мечеть з 8 баштами, схожа на соборні мечеті Біляру та Булгару, аналогічна до мечетей-фортець Суса та Багдада. Археологічні розкопки останніх років дозволяють розглядати Алабугу поряд з булгарськими містами домонгольського періоду. У 9-10 століттях сформувалася , найціннішим пам'ятником якої є Єлабузьке городище — залишки древнього булгарського міста. Одну з башт фортеці реставровано в 1860-их роках, вона є місцем паломництва вірян, гостей міста й туристів.
Після підкорення Казанського ханства на місці Єлабузького городища 1614 року був влаштований іноцький скит. 1616 року на цьому місці розпочалось будівництво Троїцького монастиря, який проіснував до 1764 року. Приблизно до часу заснування скіту відносять утворення села Трьохсвятського. Воно вперше згадується у книзі Великого Нарису, складеної у першій чверті 17 століття. Існує гіпотеза, що після заснування села і першої Покровської церкви царем Іваном Грозним, до храму була передана ікона Трьох Святих, яка і дала назву селу. Вона є досі зберігається у Єлабузі.
1780 року указом Катерини II Єлабуга отримала статус міста В'ятської губернії. На той час в ній проживало приблизно 1000 осіб. З другої половини 19 століття починається розквіт династії купців Ушкових, які будували у містах Прикам'я хімічні заводи. На початку 20 століття у місті жило вже 10 тисяч осіб, з яких понад 600 купців, а серед них 12 мільйонерів. Найбільш відома династія купців Стахеєвих, торгові доми яких мали щорічний обіг до 150 мільйонів карбованців. Іншою відомою династією були Гірбасові, які займались в основному хлібом. Місто славилось своєю благодійністю. З 1870-их до 1917 років існував особливий «Благотворительный граждан И. И. и Д. И. Стахеевых комитет», величезні кошти якого направлялись виключно на допомогу людям. Окрім цього існував також і комітет купця Чернова, кошти якого йшли виключно на будівництво храмів.
У роки революції захоплення влади здійснювали працівники на чолі з більшовиком С. М. Гассаром. Єлабузькі купці здійснювали супротив більшовикам. 16 листопада 1917 року повітовий з'їзд селянських депутатів ухвалив рішення про перехід до Радянської влади. Була обрана повітова рада, головою якої став Гассар. Під його керівництвом здійснювалась експропріація («націоналізація») власності купців. 24 лютого розстріляли протоієрея Спаського собору. У травні 1918 року «націоналізували» . Влітку 1918 року був сформований загін селянської самооборони, який діяв проти більшовиків, на чолі з . Чисельність загону становила 9 000 осіб, вони легко спромоглись вигнати з міста більшовиків. Але 7 вересня загін червоноармійців на чолі з О. М. Железкіним захопили Єлабугу. Восени загін Молчанова, чисельність якого скоротилася до 4 000 осіб, відійшов до Уфи. У жовтні 1918 року війська адмірала О. Колчака увійшли до міста, але 25 квітня 1919 року після битви при червона армія зайняла місто. 2 травня Колчак знову увійшов до Єлабуги. 24 травня відбулась битва на Камі, перемогу в якій отримав білогвардійський флот. Але залишки флоту Червоної армії без наказу почали обстрілювати Єлабугу, після чого на місто наступали сухопутні війська. Колчак покинув Єлабугу 25 травня, а червоноармійці захопили 27 травня. У липні під час круїзу по Камі місто відвідала Надія Крупська.
1921 року розділений на 2 частини — південна, , увійшла до складу Татарської АРСР, північна, Можгинський повіт — до складу Вотської АО. У 1921-1928 роках місто було центром Єлабузького кантону, а з 10 серпня 1930 року — центром Єлабузького району. В роки Другої світової війни сюди була евакуйована Вишневолоцька бавовняно-паперова фабрика. Тут же 31 серпня 1941 року покінчила життя самогубством Марина Цвєтаєва. У післявоєнні роки на околицях були відкриті поклади нафти — Первоймаське, Єлабузьке, Красноборське. 1961 року у місті організоване 6-те управління з видобутку нафти й газу «Прикамнефть».
Населення
Населення міста становить 71181 особа (2012; 70505 в 2010, 68663 в 2002, 53537 в 1989, 35574 в 1979, 31728 в 1970, 21992 в 1959). За національним складом у місті переважають росіяни — 58,7 %, татари — 34,3 %, чуваші — 1,7 %.
Міста-побратими
- Сафранболу, Туреччина
- Алексин, Росія
- , Росія
- Вайльгайм-ін-Обербаєрн, Німеччина
Господарство
У місті значного розвитку набула нафтовидобувна промисловість — НГВУ «Прикамнефть», Єлабузьке управління бурових робіт. Серед промислових підприємств діють заводи з виробництва легкових автомобілів , металічної арматури, залізобетонних конструкцій, цегли, побутової техніки «Алабуга» (входить до складу групи ), фабрика шкільних меблів. Працюють також підприємства легкої (швейна фабрика) та харчової (м'ясоконсервний комбінат, молококомбінат, хлібозавод, пивзавод) галузей, . У грудні 2005 року на території міста та району відкрита особлива економічна зона Алабуга, відбулось будівництво автозаводу «SOLLERS-Isuzu», на якому запущено виробництво автомобілів марки Fiat Ducato.
- Вулиця Гассара
- Вулиця Казанська
- Вулиця Покровська
- Пам'ятник І.І. Шишкіну
Примітки
- Татарстан у цифрах[недоступне посилання]
- Мода на грузовики. Isuzu с «SOLLERS-Isuzu» начнут производство в Татарстане. Ведомости, № 140 (1914), 31 июля 2007
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yela buga abo Alabuga ros Elabuga tat Alabuga Alabuga misto v Tatarstani Rosiya administrativnij centr Yelabuzkogo rajonu hocha same do jogo skladu ne vhodit a utvoryuye okremij misto Yelabugaros Elabuga tat AlabugaPraporVulicya Spaska u mistiKrayina RosiyaSub yekt Rosijskoyi Federaciyi TatarstanMiskij okrugKod ZKATU 92415000000Kod ZKTMO 92626101001Osnovni daniChas zasnuvannya 1007 rokuStatus mista 1780 rokuNaselennya 71181 osoba 2012 Plosha 18 4 km Gustota naselennya 3868 5 osib km Poshtovi indeksi 423600Telefonnij kod 7 85557Geografichni koordinati 55 46 00 pn sh 52 02 00 sh d 55 7666666666947747899030219 pn sh 52 03333333336077259900775971 sh d 55 7666666666947747899030219 52 03333333336077259900775971 Koordinati 55 46 00 pn sh 52 02 00 sh d 55 7666666666947747899030219 pn sh 52 03333333336077259900775971 sh d 55 7666666666947747899030219 52 03333333336077259900775971Chasovij poyas UTC 4Visota nad rivnem morya 70 mVodojma richki Tojma i KamaNajblizhcha zaliznichna stanciyaVidstanDo zaliznichnoyi stanciyi 16 kmDo centru regionu km fizichna zalizniceyu avtoshlyahami 180 VladaVebstorinka elabugacity ruMiskij golova Rustem NurievMapaYelabuga Yelabuga Yelabuga u VikishovishiGeografiyaPanorama mista Kupecka chastina mista Vulicya Naberezhna Pravoruch dzvinicya Spaskogo soboru Misto roztashovane sered lisiv na visokomu pravomu berezi richki Kama u misci de do neyi vpadaye yiyi prava pritoka Tojma IstoriyaYelabuga ye odnim z najstarishih mist Rosiyi 2007 roku vona vidsvyatkuvala svoye 1000 richchya Bilya mista buv vidkritij doslidzhennya yakogo prizveli do vidilennya okremoyi Ananyinskoyi kulturi 8 5 stolit do nashoyi eri Na osnovi kompleksnih arheologichnih ta istorichnih danih vrahovuyuchi ekspertnu ocinku hronologiyi znahidok z najdavnishogo sharu beruchi do uvagi visnovki providnih naukovih centriv Rosiyi vchena rada Institutu istoriyi viznachila sho zasnuvannya mista vidbulos na mezhi 10 11 stolit i sformuvalos vono yak miske poselennya do 1005 1010 rokiv Bashta mecheti forteci Zdavna tut bula pereprava cherez Kamu U bulgarskij period Yelabuga roztashovuvalasya na torgovo karavannomu shlyahu z centru Volzkoyi Bulgariyi do Prikam ya U 12 stolitti sporudzhena bilokam yana mechet z 8 bashtami shozha na soborni mecheti Bilyaru ta Bulgaru analogichna do mechetej fortec Susa ta Bagdada Arheologichni rozkopki ostannih rokiv dozvolyayut rozglyadati Alabugu poryad z bulgarskimi mistami domongolskogo periodu U 9 10 stolittyah sformuvalasya najcinnishim pam yatnikom yakoyi ye Yelabuzke gorodishe zalishki drevnogo bulgarskogo mista Odnu z basht forteci restavrovano v 1860 ih rokah vona ye miscem palomnictva viryan gostej mista j turistiv Pislya pidkorennya Kazanskogo hanstva na misci Yelabuzkogo gorodisha 1614 roku buv vlashtovanij inockij skit 1616 roku na comu misci rozpochalos budivnictvo Troyickogo monastirya yakij proisnuvav do 1764 roku Priblizno do chasu zasnuvannya skitu vidnosyat utvorennya sela Trohsvyatskogo Vono vpershe zgaduyetsya u knizi Velikogo Narisu skladenoyi u pershij chverti 17 stolittya Isnuye gipoteza sho pislya zasnuvannya sela i pershoyi Pokrovskoyi cerkvi carem Ivanom Groznim do hramu bula peredana ikona Troh Svyatih yaka i dala nazvu selu Vona ye dosi zberigayetsya u Yelabuzi Yelabuga na karti V yatskoyi guberniyi 1780 roku ukazom Katerini II Yelabuga otrimala status mista V yatskoyi guberniyi Na toj chas v nij prozhivalo priblizno 1000 osib Z drugoyi polovini 19 stolittya pochinayetsya rozkvit dinastiyi kupciv Ushkovih yaki buduvali u mistah Prikam ya himichni zavodi Na pochatku 20 stolittya u misti zhilo vzhe 10 tisyach osib z yakih ponad 600 kupciv a sered nih 12 miljoneriv Najbilsh vidoma dinastiya kupciv Staheyevih torgovi domi yakih mali shorichnij obig do 150 miljoniv karbovanciv Inshoyu vidomoyu dinastiyeyu buli Girbasovi yaki zajmalis v osnovnomu hlibom Misto slavilos svoyeyu blagodijnistyu Z 1870 ih do 1917 rokiv isnuvav osoblivij Blagotvoritelnyj grazhdan I I i D I Staheevyh komitet velichezni koshti yakogo napravlyalis viklyuchno na dopomogu lyudyam Okrim cogo isnuvav takozh i komitet kupcya Chernova koshti yakogo jshli viklyuchno na budivnictvo hramiv U roki revolyuciyi zahoplennya vladi zdijsnyuvali pracivniki na choli z bilshovikom S M Gassarom Yelabuzki kupci zdijsnyuvali suprotiv bilshovikam 16 listopada 1917 roku povitovij z yizd selyanskih deputativ uhvaliv rishennya pro perehid do Radyanskoyi vladi Bula obrana povitova rada golovoyu yakoyi stav Gassar Pid jogo kerivnictvom zdijsnyuvalas ekspropriaciya nacionalizaciya vlasnosti kupciv 24 lyutogo rozstrilyali protoiyereya Spaskogo soboru U travni 1918 roku nacionalizuvali Vlitku 1918 roku buv sformovanij zagin selyanskoyi samooboroni yakij diyav proti bilshovikiv na choli z Chiselnist zagonu stanovila 9 000 osib voni legko spromoglis vignati z mista bilshovikiv Ale 7 veresnya zagin chervonoarmijciv na choli z O M Zhelezkinim zahopili Yelabugu Voseni zagin Molchanova chiselnist yakogo skorotilasya do 4 000 osib vidijshov do Ufi U zhovtni 1918 roku vijska admirala O Kolchaka uvijshli do mista ale 25 kvitnya 1919 roku pislya bitvi pri chervona armiya zajnyala misto 2 travnya Kolchak znovu uvijshov do Yelabugi 24 travnya vidbulas bitva na Kami peremogu v yakij otrimav bilogvardijskij flot Ale zalishki flotu Chervonoyi armiyi bez nakazu pochali obstrilyuvati Yelabugu pislya chogo na misto nastupali suhoputni vijska Kolchak pokinuv Yelabugu 25 travnya a chervonoarmijci zahopili 27 travnya U lipni pid chas kruyizu po Kami misto vidvidala Nadiya Krupska 1921 roku rozdilenij na 2 chastini pivdenna uvijshla do skladu Tatarskoyi ARSR pivnichna Mozhginskij povit do skladu Votskoyi AO U 1921 1928 rokah misto bulo centrom Yelabuzkogo kantonu a z 10 serpnya 1930 roku centrom Yelabuzkogo rajonu V roki Drugoyi svitovoyi vijni syudi bula evakujovana Vishnevolocka bavovnyano paperova fabrika Tut zhe 31 serpnya 1941 roku pokinchila zhittya samogubstvom Marina Cvyetayeva U pislyavoyenni roki na okolicyah buli vidkriti pokladi nafti Pervojmaske Yelabuzke Krasnoborske 1961 roku u misti organizovane 6 te upravlinnya z vidobutku nafti j gazu Prikamneft NaselennyaNaselennya mista stanovit 71181 osoba 2012 70505 v 2010 68663 v 2002 53537 v 1989 35574 v 1979 31728 v 1970 21992 v 1959 Za nacionalnim skladom u misti perevazhayut rosiyani 58 7 tatari 34 3 chuvashi 1 7 Mista pobratimiSafranbolu Turechchina Aleksin Rosiya Rosiya Vajlgajm in Oberbayern NimechchinaGospodarstvoU misti znachnogo rozvitku nabula naftovidobuvna promislovist NGVU Prikamneft Yelabuzke upravlinnya burovih robit Sered promislovih pidpriyemstv diyut zavodi z virobnictva legkovih avtomobiliv metalichnoyi armaturi zalizobetonnih konstrukcij cegli pobutovoyi tehniki Alabuga vhodit do skladu grupi fabrika shkilnih mebliv Pracyuyut takozh pidpriyemstva legkoyi shvejna fabrika ta harchovoyi m yasokonservnij kombinat molokokombinat hlibozavod pivzavod galuzej U grudni 2005 roku na teritoriyi mista ta rajonu vidkrita osobliva ekonomichna zona Alabuga vidbulos budivnictvo avtozavodu SOLLERS Isuzu na yakomu zapusheno virobnictvo avtomobiliv marki Fiat Ducato Vulicya Gassara Vulicya Kazanska Vulicya Pokrovska Pam yatnik I I ShishkinuPrimitkiTatarstan u cifrah nedostupne posilannya Moda na gruzoviki Isuzu s SOLLERS Isuzu nachnut proizvodstvo v Tatarstane Vedomosti 140 1914 31 iyulya 2007