Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Націона льні райо ни адміністративно територіальні одиниці в СРСР створені для задоволення етнокультурних потреб місцево

Національний район

Національний район

Націона́льні райо́ни — адміністративно-територіальні одиниці в СРСР, створені для задоволення етнокультурних потреб місцевого населення, що становило вагомий відсоток мешканців району і було відмінним від титульного народу певної республіки. Часто певні національні райони існували поряд із існуванням відповідної республіки в іншому адміністративно-територіальному підпорядкуванні. Після згортання коренізації 1920-х років кількість національних районів дедалі меншає.

image

Історія створення

Створення національних рад та районів не було запланованим від самого початку і виникло як побічний ефект т. зв. районування — територіально-адміністративної реформи, що передбачувала перехід від наявної адміністративної чотирищаблевої системи (сільська рада — волость — повіт — губернія) до спрощеної трищаблевої (сільська рада — район — округа) з утворенням великих господарських одиниць, районів.

В той час як макрорайонування знаходилося в компетенції Центру, мікрорайонуванням, в якому спочатку не передбачалося жодного національного змісту, займались місцеві органи влади, які часто творче підходили до виконання завдання, наслідком чого і стало запровадження національних рад.

Вперше національне районування в СРСР взагалі з'явилося в Саратовській губернії, де в 1923 були утворені 10 українських, 8 мордовських та 8 татарських волостей. Проте подальшої історії це не мало і, ймовірно, національне районування тут було здійснено радше на папері.

Першим же регіоном, де реально почала діяти розгалужена система національних рад, стала УСРР. Історики вбачають в цьому кілька причин:

  • Наявність значної кількості компактно розташованих національних меншин, зазвичай більш заможних та освічених ніж навколишнє українське населення (поляки, євреї, німці, болгари, греки).
  • Зовнішньополітичний фактор: загроза міграції німецької та єврейської меншості і впливи на поляків та німців із сусідніх Польщі та Німеччини.
  • Загострення національного питання внаслідок українізації. Непопулярна серед значної кількості російських та українських більшовиків, проте підтримана на найвищому рівні (Леніним та Сталіним) українізація в 1920-ті часто критикувалась непрямо, а як така, що порушує національні права меншин.

Отже, після здійсненного в 1923 році мікрорайонування в УСРР (одного з перших в СРСР), в якому національний принцип було повністю зігноровано і введенням перших дієвих заходів українізації на початку 1924 року, республіканське керівництво було розкритиковане за нехтування правами меншин спочатку Еммануілом Квірінґом на республіканському, а далі й Григорієм Зінов'євим на всесоюзному з'їздах партії.

У відповідь на критику 7 липня 1924 року були створені два перші національні німецькі райони: Пришибський і Молочанський, а 29 серпня 1924 року республіканський Раднарком зменшив норму населення необхідну для створення національного району з 25 тис. до 10 тис., а національної ради з 1000 до 500 осіб. Наслідком цього була розбудова широкої мережі національних районів та рад. Були здійснені етнографічні експедиції задля визначення точного національного складу рад та максимального розширення їх мережі.

Певний час національне районування в УСРР не торкалося росіян, яких «за замовчуванням» не вважали національною меншиною.

1926 року на квітневій сесії ЦВК «російське питання на Україні» було порушено Юрієм Ларіним. Внаслідок дискусії, що виникла вслід за цим, наприкінці 1926 року почалося створення мережі російських національних районів і рад, з якої свідомо були вилучені великі міста, які довелося б офіційно оголосити російськими.

Українська СРР

Станом на 1931 поряд зі створенням АМСРР в Радянській Україні існувало 25 національних районів:

  • 8 російських
  • 7 німецьких
  • 3 болгарські
  • 3 грецькі
  • 3 єврейські
  • 1 польський
Національність 1924 1925 1929 1930 1931 1932 1935
російські 0 0 9 9 8 8 9
німецькі 7 7 7 8 7 7 7
болгарські 3 4 4 4 3 3 3
єврейські 1 1 2 3 3 3 3
грецькі 0 0 3 3 3 1 2
польські 1 1 1 1 1 1 0
Загалом 12 13 26 28 25 23 24

Взагалі упродовж 1924–1939 на теренах УСРР/УРСР діяли 32 національні райони і Тельманівський район змішаного типу.

Німецькі

  1. Зельцький німецький район (Зельцський, Фрідріх-Енгельський)
  2. Карл-Лібкнехтівський німецький район (Ландауський)
  3. Люксембурзький німецький район
  4. Молочанський район
  5. Пришибський німецький район
  6. Пулинський німецький район
  7. Ротфронтівський німецький район (Вальдгеймський)
  8. Спартаківський район (Гросс-Лібентальський)
  9. Тельманівський район (Остгеймський)
  10. Фріц-Геккертівський район (Високопільський)
  11. Хортицький німецький район

Єврейські

  1. Калініндорфський єврейський район (Сейдеминухський)
  2. Новозлатопільський єврейський національний район
  3. Сталіндорфський єврейський національний район (Ізлучистський)

Болгарські

  1. Благоєвський (Велико-Буялицький)
  2. Ботіївський район (Цареводарівський)
  3. Вільшанський район
  4. Коларівський район

Російські

  1. Великописарівський район
  2. Кам'янський російський національний район
  3. Косіоровський російський національний район (Станично-Луганський, Верхньо-Теплівський)
  4. Краснодонський російський національний район (Сорокинський)
  5. Олексіївський район (Харківська округа)
  6. Петровський (Петропавлівський)
  7. Путивльський район
  8. Старовірівський
  9. Терпіннівський район (Терпінянський)
  10. Чугуївський район (1923—2020)

Грецькі

  1. Великоянисольський національний грецький район
  2. Мангушський район
  3. Сартанський
  4. Старо-Каранський

Польський

  1. Мархлевський польський національний район

Загалом у 1-й половині 1930-х рр. припинили своє існування німецький Хортицький (1930), болгарський Ботіївський (1930), грецькі Мангуський і Сартанський (1932), російський Терпінянський (1933), польський Мархлевський та німецький Пулинський (1935) райони. Лише останні два були ліквідовані за очевидними політичними мотивами.

5 березня 1939 р. була прийнята Постанова ЦК КП(б)У «Про ліквідацію і реорганізацію національних районів і сільських рад» (Про ліквідацію та перетворення штучно створених національних районів і сільрад України). 7 квітня 1939 протокольна постанова ЦК КП(б)У затвердила порядок розподілу сільрад ліквідованих районів по інших адміністративно-територіальних одиницях.

Того ж року (майже всі у березні) «штучні» райони були ліквідовані, а їх сільради були розподілені між іншими районами.
26 березня 1939 протокольним Указом Президії Верховної Ради УРСР були ліквідовані: Коларовський, Люксембурзький, Молочанський, Рот-Фронтівський, район ім. Фріца Геккерта, Благоєвський (болг.), Зельцький, Карл-Лібкнехтівський, Спартаківський, Старо-Каранський (грец.); Велико-Янисольський перетворений на звичайний район.

Українські національні райони

Докладніше: Українські національні райони СРСР

Російські національні райони

image
Російська Федерація. Існуючі національні адміністративно-територіальні одиниці (республіки, національні райони та сільради) — зеленим. Адміністративно-територіальні одиниці (райони та сільради) з переважною більшістю неросіян — помаранчевим

Для задоволення етнокультурних потреб сільських росіян у 1927 році було створено 9 російських національних районів: Путивльський (Глухівської округи), Кам'янський (Запорізької округи), Петровський (Петропавлівський), Сорокинський, Станично-Луганський (Луганської округи), Терпінянський (Мелітопольської округи), Олексіївський, Старовірівський та Чугуївський (Харківської округи).
У 1931 році їх налічувалося 8 на Слобожанщині, Луганщині, Донеччині та Приазов'ї: Олексіївський, Великописарівський, Верхньо-Теплівський, Кам'янський, Путивльський, Сорокинський, Терпіннянський та Чугуївський; діяло також 379 сільських та 9 селищних російських національних рад. У цей же час діяло 1539 російських шкіл. Процес виокремлення російських селищних рад відбувався з певними труднощами, бо серед партійного керівництва не було одностайності, у тому чи варто українізувати населення робітничих селищ Донбасу, значну частину яких становили етнічні росіяни. Сільське російське населення Донбасу було сконцентровано переважно на сході регіону. У першій половині 1920-х рр. більшість його мешкала в Шахтинській (36 %) та Луганській (23 %) округах. У цих округах були цілі райони де компактно проживали донські козаки, яких Радянська влада вважала російським субетносом. У Шахтинській окрузі нараховувалося вісім таких районів, у Луганській — три. У Маріупольській окрузі, розташованій у південно-західній частині Донбасу, був лише один район з абсолютною більшістю російського населення. Таким чином, лише у дванадцяти, з сімдесяти восьми районів Донецької губернії, більшість серед сільських жителів становили росіяни. Крім того, у Донецькій губернії було 481 (15 % від загалу) сільське поселення, серед жителів яких росіяни становили абсолютну більшість. У них мешкав 91 % сільського російського населення Донбасу. Щодо міст було вирішено не виділяти їх у національні адміністративно-територіальні одиниці, оскільки вони були центрами округ з переважно українським населенням, а отже, підлягали українізації. Російські національні адміністративно-територіальні одиниці припинили своє існування у 1938 році, коли через зміни в радянській національній політиці всі національні райони УРСР було реформовано у звичайні.

Джерела та література

Принагідне

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Naciona lni rajo ni administrativno teritorialni odinici v SRSR stvoreni dlya zadovolennya etnokulturnih potreb miscevogo naselennya sho stanovilo vagomij vidsotok meshkanciv rajonu i bulo vidminnim vid titulnogo narodu pevnoyi respubliki Chasto pevni nacionalni rajoni isnuvali poryad iz isnuvannyam vidpovidnoyi respubliki v inshomu administrativno teritorialnomu pidporyadkuvanni Pislya zgortannya korenizaciyi 1920 h rokiv kilkist nacionalnih rajoniv dedali menshaye Istoriya stvorennyaStvorennya nacionalnih rad ta rajoniv ne bulo zaplanovanim vid samogo pochatku i viniklo yak pobichnij efekt t zv rajonuvannya teritorialno administrativnoyi reformi sho peredbachuvala perehid vid nayavnoyi administrativnoyi chotirishablevoyi sistemi silska rada volost povit guberniya do sproshenoyi trishablevoyi silska rada rajon okruga z utvorennyam velikih gospodarskih odinic rajoniv V toj chas yak makrorajonuvannya znahodilosya v kompetenciyi Centru mikrorajonuvannyam v yakomu spochatku ne peredbachalosya zhodnogo nacionalnogo zmistu zajmalis miscevi organi vladi yaki chasto tvorche pidhodili do vikonannya zavdannya naslidkom chogo i stalo zaprovadzhennya nacionalnih rad Vpershe nacionalne rajonuvannya v SRSR vzagali z yavilosya v Saratovskij guberniyi de v 1923 buli utvoreni 10 ukrayinskih 8 mordovskih ta 8 tatarskih volostej Prote podalshoyi istoriyi ce ne malo i jmovirno nacionalne rajonuvannya tut bulo zdijsneno radshe na paperi Pershim zhe regionom de realno pochala diyati rozgaluzhena sistema nacionalnih rad stala USRR Istoriki vbachayut v comu kilka prichin Nayavnist znachnoyi kilkosti kompaktno roztashovanih nacionalnih menshin zazvichaj bilsh zamozhnih ta osvichenih nizh navkolishnye ukrayinske naselennya polyaki yevreyi nimci bolgari greki Zovnishnopolitichnij faktor zagroza migraciyi nimeckoyi ta yevrejskoyi menshosti i vplivi na polyakiv ta nimciv iz susidnih Polshi ta Nimechchini Zagostrennya nacionalnogo pitannya vnaslidok ukrayinizaciyi Nepopulyarna sered znachnoyi kilkosti rosijskih ta ukrayinskih bilshovikiv prote pidtrimana na najvishomu rivni Leninim ta Stalinim ukrayinizaciya v 1920 ti chasto kritikuvalas nepryamo a yak taka sho porushuye nacionalni prava menshin Otzhe pislya zdijsnennogo v 1923 roci mikrorajonuvannya v USRR odnogo z pershih v SRSR v yakomu nacionalnij princip bulo povnistyu zignorovano i vvedennyam pershih diyevih zahodiv ukrayinizaciyi na pochatku 1924 roku respublikanske kerivnictvo bulo rozkritikovane za nehtuvannya pravami menshin spochatku Emmanuilom Kviringom na respublikanskomu a dali j Grigoriyem Zinov yevim na vsesoyuznomu z yizdah partiyi U vidpovid na kritiku 7 lipnya 1924 roku buli stvoreni dva pershi nacionalni nimecki rajoni Prishibskij i Molochanskij a 29 serpnya 1924 roku respublikanskij Radnarkom zmenshiv normu naselennya neobhidnu dlya stvorennya nacionalnogo rajonu z 25 tis do 10 tis a nacionalnoyi radi z 1000 do 500 osib Naslidkom cogo bula rozbudova shirokoyi merezhi nacionalnih rajoniv ta rad Buli zdijsneni etnografichni ekspediciyi zadlya viznachennya tochnogo nacionalnogo skladu rad ta maksimalnogo rozshirennya yih merezhi Pevnij chas nacionalne rajonuvannya v USRR ne torkalosya rosiyan yakih za zamovchuvannyam ne vvazhali nacionalnoyu menshinoyu 1926 roku na kvitnevij sesiyi CVK rosijske pitannya na Ukrayini bulo porusheno Yuriyem Larinim Vnaslidok diskusiyi sho vinikla vslid za cim naprikinci 1926 roku pochalosya stvorennya merezhi rosijskih nacionalnih rajoniv i rad z yakoyi svidomo buli vilucheni veliki mista yaki dovelosya b oficijno ogolositi rosijskimi Ukrayinska SRRStanom na 1931 poryad zi stvorennyam AMSRR v Radyanskij Ukrayini isnuvalo 25 nacionalnih rajoniv 8 rosijskih 7 nimeckih 3 bolgarski 3 grecki 3 yevrejski 1 polskijNacionalnist 1924 1925 1929 1930 1931 1932 1935rosijski 0 0 9 9 8 8 9nimecki 7 7 7 8 7 7 7bolgarski 3 4 4 4 3 3 3yevrejski 1 1 2 3 3 3 3grecki 0 0 3 3 3 1 2polski 1 1 1 1 1 1 0Zagalom 12 13 26 28 25 23 24 Vzagali uprodovzh 1924 1939 na terenah USRR URSR diyali 32 nacionalni rajoni i Telmanivskij rajon zmishanogo tipu Nimecki Zelckij nimeckij rajon Zelcskij Fridrih Engelskij Karl Libknehtivskij nimeckij rajon Landauskij Lyuksemburzkij nimeckij rajon Molochanskij rajon Prishibskij nimeckij rajon Pulinskij nimeckij rajon Rotfrontivskij nimeckij rajon Valdgejmskij Spartakivskij rajon Gross Libentalskij Telmanivskij rajon Ostgejmskij Fric Gekkertivskij rajon Visokopilskij Hortickij nimeckij rajon Yevrejski Kalinindorfskij yevrejskij rajon Sejdeminuhskij Novozlatopilskij yevrejskij nacionalnij rajon Stalindorfskij yevrejskij nacionalnij rajon Izluchistskij Bolgarski Blagoyevskij Veliko Buyalickij Botiyivskij rajon Carevodarivskij Vilshanskij rajon Kolarivskij rajon Rosijski Velikopisarivskij rajon Kam yanskij rosijskij nacionalnij rajon Kosiorovskij rosijskij nacionalnij rajon Stanichno Luganskij Verhno Teplivskij Krasnodonskij rosijskij nacionalnij rajon Sorokinskij Oleksiyivskij rajon Harkivska okruga Petrovskij Petropavlivskij Putivlskij rajon Starovirivskij Terpinnivskij rajon Terpinyanskij Chuguyivskij rajon 1923 2020 Grecki Velikoyanisolskij nacionalnij greckij rajon Mangushskij rajon Sartanskij Staro Karanskij Polskij Marhlevskij polskij nacionalnij rajon Zagalom u 1 j polovini 1930 h rr pripinili svoye isnuvannya nimeckij Hortickij 1930 bolgarskij Botiyivskij 1930 grecki Manguskij i Sartanskij 1932 rosijskij Terpinyanskij 1933 polskij Marhlevskij ta nimeckij Pulinskij 1935 rajoni Lishe ostanni dva buli likvidovani za ochevidnimi politichnimi motivami 5 bereznya 1939 r bula prijnyata Postanova CK KP b U Pro likvidaciyu i reorganizaciyu nacionalnih rajoniv i silskih rad Pro likvidaciyu ta peretvorennya shtuchno stvorenih nacionalnih rajoniv i silrad Ukrayini 7 kvitnya 1939 protokolna postanova CK KP b U zatverdila poryadok rozpodilu silrad likvidovanih rajoniv po inshih administrativno teritorialnih odinicyah Togo zh roku majzhe vsi u berezni shtuchni rajoni buli likvidovani a yih silradi buli rozpodileni mizh inshimi rajonami 26 bereznya 1939 protokolnim Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR buli likvidovani Kolarovskij Lyuksemburzkij Molochanskij Rot Frontivskij rajon im Frica Gekkerta Blagoyevskij bolg Zelckij Karl Libknehtivskij Spartakivskij Staro Karanskij grec Veliko Yanisolskij peretvorenij na zvichajnij rajon Ukrayinski nacionalni rajoniDokladnishe Ukrayinski nacionalni rajoni SRSRRosijski nacionalni rajoniRosijska Federaciya Isnuyuchi nacionalni administrativno teritorialni odinici respubliki nacionalni rajoni ta silradi zelenim Administrativno teritorialni odinici rajoni ta silradi z perevazhnoyu bilshistyu nerosiyan pomaranchevim Dlya zadovolennya etnokulturnih potreb silskih rosiyan u 1927 roci bulo stvoreno 9 rosijskih nacionalnih rajoniv Putivlskij Gluhivskoyi okrugi Kam yanskij Zaporizkoyi okrugi Petrovskij Petropavlivskij Sorokinskij Stanichno Luganskij Luganskoyi okrugi Terpinyanskij Melitopolskoyi okrugi Oleksiyivskij Starovirivskij ta Chuguyivskij Harkivskoyi okrugi U 1931 roci yih nalichuvalosya 8 na Slobozhanshini Luganshini Donechchini ta Priazov yi Oleksiyivskij Velikopisarivskij Verhno Teplivskij Kam yanskij Putivlskij Sorokinskij Terpinnyanskij ta Chuguyivskij diyalo takozh 379 silskih ta 9 selishnih rosijskih nacionalnih rad U cej zhe chas diyalo 1539 rosijskih shkil Proces viokremlennya rosijskih selishnih rad vidbuvavsya z pevnimi trudnoshami bo sered partijnogo kerivnictva ne bulo odnostajnosti u tomu chi varto ukrayinizuvati naselennya robitnichih selish Donbasu znachnu chastinu yakih stanovili etnichni rosiyani Silske rosijske naselennya Donbasu bulo skoncentrovano perevazhno na shodi regionu U pershij polovini 1920 h rr bilshist jogo meshkala v Shahtinskij 36 ta Luganskij 23 okrugah U cih okrugah buli cili rajoni de kompaktno prozhivali donski kozaki yakih Radyanska vlada vvazhala rosijskim subetnosom U Shahtinskij okruzi narahovuvalosya visim takih rajoniv u Luganskij tri U Mariupolskij okruzi roztashovanij u pivdenno zahidnij chastini Donbasu buv lishe odin rajon z absolyutnoyu bilshistyu rosijskogo naselennya Takim chinom lishe u dvanadcyati z simdesyati vosmi rajoniv Doneckoyi guberniyi bilshist sered silskih zhiteliv stanovili rosiyani Krim togo u Doneckij guberniyi bulo 481 15 vid zagalu silske poselennya sered zhiteliv yakih rosiyani stanovili absolyutnu bilshist U nih meshkav 91 silskogo rosijskogo naselennya Donbasu Shodo mist bulo virisheno ne vidilyati yih u nacionalni administrativno teritorialni odinici oskilki voni buli centrami okrug z perevazhno ukrayinskim naselennyam a otzhe pidlyagali ukrayinizaciyi Rosijski nacionalni administrativno teritorialni odinici pripinili svoye isnuvannya u 1938 roci koli cherez zmini v radyanskij nacionalnij politici vsi nacionalni rajoni URSR bulo reformovano u zvichajni Dzherela ta literaturaNacionalno teritorialne rajonuvannya v USRR 20 30 ti roki XX st Lyudmila Gucalo Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2009 228 s tabl Bibliogr s 193 219 L D Yakubova Nacionalne administrativno teritorialne budivnictvo v USRR URSR 1924 1940 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 279 ISBN 978 966 00 1061 1 L D Yakubova Nacionalne administrativno teritorialne budivnictvo v USRR URSR 1924 40 Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2020 T 22 Mr Na 712 s ISBN 978 966 02 9362 5 Teri Martin Imperiya nacionalnogo virivnyuvannya Naciyi ta nacionalizm u Radyanskomu Soyuzi 1923 1939 roki The Affirmative Action Empire Nations and Nationalism in the Soviet Union 1923 1939 Per Sergij Vakulenko Nauk red Volodimir Kravchenko Gennadij Yefimenko Kiyiv Kritika 2013 638 s ISBN 978 966 8978 57 9 PrinagidneNacionalno teritorialna avtonomiya Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Geopolitichni implikaciyi etnopolitiki Istoriografiya istoriyi polskoyi nacionalnoyi menshini URSR 1920 1930 h Rokiv Nacionalni menshosti na Ukrayini reyestr selish H 1925

Дата публікації:
Топ