Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (липень 2018) |
Філі́я (дав.-гр. φιλία) — давньогрецьке слово, що часто перекладається як «дружба» або «любов». Не має точної відповідності в інших мовах. Воно позначає не тільки «дружбу», а й «дружність», «приязність», «тяжіння», «потяг», «любов». Одне з центральних понять натурфілософії Емпедокла. Іменник «філія» має в грецькій однокореневе дієслово φιλέω — «дружу», «люблю».
Загальні положення про філію
«Φιλία\philia» — це схильність, прив'язаність, любов, предмет любові, дружба. Φιλία\philia протистоїть μῖσος\misos - ненависті. Так само, як ерос, філія спонтанна, природна, але, на відміну від еросу, філія — це схильність, народжена внутрішньою спонукою, душевним розташуванням, почуттям близькості і спільності. На близькість і відкритість почуття філії вказує і родинне слово φίλημα\philema - поцілунок. Ця спільність, яка цінна сама по собі і тому вона самодостатня.
У живій мові ранньої, та класичної античності існувало широке розуміння «φιλία\philia». Далеко не все, позначуване грецьким словом «philia», може бути названо дружбою. Слово «philia» охоплювало і засновані на сильній прихильності стосунки, такі, як сімейні або любовні стосунки, і звичайне знайомство, і стосунки, засновані на вигоді, і стосунки взаємної користі і довіри. У ширшому розумінні це слово могло позначати стосунки спільності або й просто співвіднесеності (в просторі або діяльності).
Стосунками філії могли бути пов'язані люди і тварини, оскільки вони проживають у одному господарстві, партнери, оскільки ведуть суспільні справи, і ті, кого справедливо вважають мудрецями, оскільки їх з'єднує чеснота. При цьому дружність з'єднує як рівних, так і нерівних, супроводжується прихильністю або вільна від неї. Реджінал Хайат, говорячи про дохристиянські дискусії щодо дружби в грецькій та римській думці, пропонує скористатися принципом піраміди для розгляду усього розмаїття феноменів, позначених словом philia, або amicitia (лат). На рівні основи піраміди він розташовує природні стосунки і залежності, вище — господарські, політичні, ще вище сімейні, стосунки по спільності інтересів і, нарешті, вінчають піраміду стосунки людей абсолютно доброчесних, або мудреців.
Видатний західний мислитель Пауль Тілліх, досліджуючи поняття любові в давньогрецькій мові зауважує, що ерос протистоїть філії як якості любові. Ерос являє собою трансперсональний полюс, тоді як філія характеризує особистісний полюс. Бажання ж людини реалізувати себе за допомогою союзу з іншим, лежить в основі як еросу, так і філії.
Адже, слово «φιλια» означає зв'язок індивідів, який обумовлений соціальним або особистим вибором. Це внутрішня схильність, потяг, який зростає з інтимної близькості та зверненням до конкретної особистості. Ця любов зачіпає відносини близьких одних до одних людей; вона зазвичай задовольняється присутністю людини, яку люблять та розвитком природних почуттів. Ці почуття, які з'являються без особливих зусиль в процесі особистого спілкування, їх цінність в тому, що вони необхідні людині як цілісній особистості, а не як узятій в окремих її особливостях. «Любов-дружба» — це потяг до самого предмету любові, який виростає із спільного життя, взаємної єдності поглядів на багато речей та явищ. Тому, філія залежить від еросу; вона передбачає простоту у стосунку з об'єктом любові.
Головний душевний стан в цьому випадку — «духовний спокій», внутрішня близькість, взаєморозуміння, що однак, не означає холодного розрахунку чи сліпої імпульсивної пристрасті. Таким чином, «філія» означає духовну, відкриту любов, яка заснована на внутрішній симпатії, і яка виражає поєднання подібних (тоді як ерос — це поєднання і боротьба протилежних принципів). Більш спокійною за природою є «філія». Іменник філія має своїм дієсловом «філео». У такій любові набагато більший спектр значень, ніж у понятті «ерос». Такою любов'ю можна любити багато явищ і предметів: гори, брата, батьків, цінності, вади тощо. Звідси фактично ерос — похідний від філії, адже, з лінгвістичної точки зору, остання є ширшою.
Слово «φιλία» включено не тільки в ряд грецьких слів, що позначають любов. Воно віднаходиться ще й у ряду слів, які про стосунки між «своїми». Друг — це, звичайно, свій, але це «властивість» особливого роду. Воно не обмежується свояцтвом-спорідненістю, знайомством, спільністю у якійсь справі (соратність, співпраця, одногрупництво тощо), союзництво. Друг у таких стосунках — це товариш, що і висловлюється словом «ἑταῖρος / etaīros». Лише довірений товариш (πιστός ἑταῖρος / pistos etaīros) — це один (Φίλος / philos) 23. Варто відзначити, що багатозначність ідеї філії придає її обговоренню додаткової динаміки і в XX—XXI ст..
Погляд на «філію» у Докласичній Греції
Вперше ж в класичній літературі ми зустрічаємо це слово у Гомера. В «Одісеї», родинне слово вживається для позначення саме чуттєвих стосунків: «Так з Язоном Деметра на тричі розораній ниві / з'єдналась любов'ю (φιλότητι / philoteti) і ложем, послухавшись серця»(Од. V :125-126).
За переказами, першим мислителем, який ввів термін «philia» для позначення згоди у всіх можливих значеннях цього слова, був Піфагор. Так, філія об'єднує богів і людей (Через благочестя і служіння людей богам); а в людині філія пов'язує душу і тіло, в душі ж — розумну її частину з нерозумною (до цього покликана філософія); в основі зв'язку — філія в суспільстві лежать закони; народи з'єднуються, дізнаючись один одного; в сім'ї чоловік пов'язаний з дружиною і всі домочадці один з одним; в організмі всі його частини з'єднує здоров'я. Іншими словами філія для Піфагора — це універсальний принцип єднання у всьому: не тільки домочадців, друзів, співгромадян, а й богів і людей, людей і всіх живих істот і, ширше, всіх частин світобудови. Це — принцип, що забезпечує гармонію Космосу.
Як зазначають сучасні французькі дослідники: «Грецька мова дуже чітко розрізнює два способи любити: έράν та φιλείν. Вона має дієслово, а також цілий термінологічний комплекс для кожного з цих полюсів, які більшість сучасних мов розрізнює тільки за додатковим позначенням. Φιλείν — „любити як друга“, „піклуватись“, „любити щось робити“. Це добровільна дія чи діяльність, що розгортається зсередини характеру (етичного) чи позиції (політичної, соціальної); вона визначає стосунки, якщо й не завжди симетричні, то принаймні взаємні та обопільні, коли йдеться про подібність, рівність чи про сумірність.
Це прояснює різницю між έρος та φιλια чи φιλότης, які в давніх космогоніях є первісними силами; обидва слова найчастіше перекладають як amour „любов“ (напр. Жан Болдак, перекладач Емпедокла). Гесіодів έρος „розтрощує члени“ (λυσιμελής; Теогонія 121) та сприяє переходу від партогенезу в обійми Землі та Неба (137 і далі); у „Поемі“ Парменіда (Див.: 28 B XII DK)έρος змушує розгортатись, розходитись елементарні полярності. Навпаки, Φιλότης Емпедокла поєднує подібне з подібним, а розбрат, Νείκος, роз'єднує знову (напр. В XXII DK).
Натурфілософ Емпедокл наступним чином розвиває своє онтологічне вчення в контексті любові як філія: світ складається не лише з чотирьох стихій, він ще керується всесвітнім законом — двома силами, Любов'ю та Ворожнечею: „В один час, Любов'ю поєднується все воєдино, а з часом, ворожнечею, все несеться у різні сторони“ Коли перемагає Любов, то усі стихії поєднуються і світ стає як єдиний Сфайрос, Шар. Але в якийсь момент перемагає Ворожнеча. Елементи роз'єднуються, і виникає множинність речей. Але потім знову з'являється Любов, вона починає все поєднувати у цілісну картину. Проте, наш світ, а якому ми живемо — це той світ, який формується на третьому етапі, який позначений безпосередньо часом керування Любові. Тому, Емпедокл, погоджується в цьому плані з усіма попередніми йому досократиками, а в першу чергу з Парменідом».
Ця думка Емпедокла з приводу місця та ролі любові у світі, відобразилась пізніше у праці видатного італійського мислителя Марсіліо Фічіно. Так, філософ у праці «Тлумачення на Платонів „Бенкет“» наголошує, що «любов — це найміцніший обруч, який поєднує світобудову в чудову будівлю, а людей у всезагальне братство». Головною ж заслугою цього сицилійського філософа (Акрагант — місто на о. Сицилія — В. Т.) полягає у тому, що в нього ідея любові як онтологічний принцип стала дійсно філософською, адже до цього у досократиків, любов була в ролі еросу (напівміфологічне сприйняття любові), тоді як у Емпедокла, онтологічний принцип Любові виражений виключно у понятті філія.
Етико-соціальні погляди Демокріта дозволяють виявити і в його вченні про моральність деяке уявлення про дружбу-філію. Виходячи з цього вчення, той негідний жити, у кого немає гарного друга. Демокріт особливо виділяє справжню і розумну дружбу, єдино гідну шанування. Розумність як розумова і моральна якість висувається філософом на перше місце: «Дружба однієї розумної людини дорожче дружби всіх нерозумних» (Зол. висл., LXIV], при цьому Демокріт стверджує, що справжню дружбу створює лише «однодумність» [Стобій, II, 33,9,]. Найважче в дружбі — це вміти відрізняти справжніх друзів від уявних, для чого потрібна мудрість.
Поряд з прославлянням корисності та необхідності дружби, Демокріт говорить ще й про її нестійкість (мінливість), попереджаючи про можливу підступність і невірність друзів: «Багато відвертаються від своїх друзів, якщо останні, загубивши майно (багатство), потребуватимуть допомогу» [Зол.висл., LXVII]. Але, незважаючи на хиткість і крайню нестабільність дружніх відносин, Демокріт все ж вважає, що дружба — одне з найяскравіших і важливих видів зв'язку між людьми: «Не варто жити тому, у кого немає жодного справжнього друга» [Зол.висл., LXV].
Аналіз Платоном філії у діалозі «Лісій»
Втім, нерідко ця багатозначність розуміння сенсу філії, що видно у працях досократиків виявляється і перешкодою для з'ясування того, чим ж є філія насправді. Це добре видно в платонівському «Лісій», в якому Сократ береться розібратися в тому, що таке дружба, виділяючи її певні ознаки та на дослідницькому рівні перевіряючи їх. Але виділяючи ознаки дружб, наприклад, відношення між подібним або тяжіння (потяг), як ознаки відносин між людьми, він продовжує розгляд цих ознак вже співвіднесено не з людськими відносинами, а відносинами між якостями, цінностями, поняттями, між здатностями, між положеннями.
У «Лісії», який вважають діалогом молодого Платона, Сократ тлумачить ερως так, ніби йдеться про φιλια, або, інакше кажучи, еротизує любов-φιλια (підзаголовок діалогу: περι φιλια, «про любов-φιλια,»), аби переконати юного Лісія, що він повинен поступитися тій особистості, яка його любить не соромлячись (222b). Ось чому одне з центральних питань стосується різниці між активним і пасивним, «тим, хто любить» і «тим, кого люблять» у стосунках φιλια, осмислюваних за моделлю стосунків еросу: «Коли хтось любить (φιλει,) іншого, то хто кому є другом (φιλος): той, хто любить, тому, кого люблять, чи той, кого люблять, тому, хто любить?» Так, виходить, що «бажаюче дружнє бажаному» (Р. А.), тобто того, чого потребує. Торкнувшись питання необхідності одного для одного, а потім повертаючись до нього не раз, Сократ на якомусь повороті бесіди починає говорити як про дружні, наприклад, про відносини хворого до лікаря: хворий — «друг» лікаря, тому що хворий прагне до лікаря, а лікарське мистецтво — «дружнє» здоров'ю. Слова «дружба», «дружність» виявляються, таким чином, не характеристикою людських відносин (нехай навіть без їх якісного уточнення), а синонімом слів «потяг», «придатність»; хоча зрозуміло, що не всяке прагнення є прояв дружби і не всяка корисність — запорука дружби.
Вищеозначена занадто важка заплутаність міркування Сократа обумовлена в значній мірі тим, як він веде міркування. Часом здається, що для нього було цікавіше здивувати слухачів парадоксами, ніж дістатися до відповіді на поставлене ним же питання на початку бесіди: «Як одна людина стає другом іншому?» [Див.: Lys. 212a6]. Але складність ще й у тому, що зберігається об'єктивна багатозначність слова «philia», яка не стає предметом критичного аналізу Сократа. Швидше, розпливчастість значення цього слова виявляється передумовою для того, щоб представити філію як сферу жадання (Бажання, epithūmiā / ὲπιθὔμἰα) взагалі. Для сучасного читача, асоціюються «philia», в першу чергу, саме з дружбою, предмет обговорення може здатися вкрай аморфним. Він (читач)думає, що Сократ хоче прояснити сутність саме дружби, а насправді — Сократ розбирає різні форми і відповідні різні умови спрямованості А до Б, при тому, що А і Б — не неодмінно люди в їх особистісній якості, та й і не неодмінно люди взагалі. Так що дослідникові саме дружби-любові належить певним чином реконструювати зміст діалогу, спроектувавши його на міжлюдські відносини, причому особливі міжлюдські відносини. Різні типи відносин, що позначаються словом «philia», Сократ досліджує на предмет того, якою мірою їх можна назвати дружніми. Наприклад, чи слід вважати дружніми відносини, які засновані на користі? Чи можна вважати дружніми відносини при нерозділеному коханні? Якщо можна, то хто кому при цьому виявляється?
Нерідко, зауважує Сократ, буває так, що прояви любові небажані, і люблячий у коханого навіть викликає ненависть. Ці відносини парадоксальні: люблячий вважає другом коханого, який на справі його ненавидить, і, виходить, що він друг того, хто йому не друг, а нерідко і ворог, або як друг сприймається ненависний, хоча, за сутністю ненависті, той, хто ненавидить повинен бути ворожим до того, кого ненавидить.
Взагалі, у філософських розглядах виявляються додаткові смисли «philia»: це в першу чергу то в родинних і сусідських відносинах, що знаходиться, в них крім їх статусного або функціонального змісту; більше того, саме цінне в філії — відносини, які не обумовлені ні спорідненістю, ні звичкою до спільного життя, ні інтересом. Тут вже очевидно, що предмет уваги мислителів — саме дружба. В умовах кризи і розпаду традиційних (архаїчних) уз дружба у вузькому сенсі слова, поряд з полісом (а внутрішньо полісні відносини — теж по-своєму відносяться до філії), сприймається як те, що повз кровної спорідненості, ритуалу, угоди або користі може бути основою глибоких і міцних відносин між людьми.
Аристотелівський погляд на природу філії
Аристотель у своєму етичному корпусі творів робить певною мірою революцію у (філософському та філологічному)розумінні філії. Наслідки цієї революції досі живі та існують. Адже саме його обґрунтування філії — як любові-дружби і понині сприймається як таке. Зарубіжний дослідник Г.Хьюз відзначає, що в книгах VIII і IX «Нікомахової етики» Аристотель наводить різні приклади філії у тому числі:
1) любовна дружба (легко починається та швидко закінчується) [Eth. Nic. 1156b2];
2) дружба на все життя [Eth. Nic. 1156b12];
3) союз (політичний, воєнний) один з одним [Eth. Nic. 1157a26];
4) політичні чи ділові контакти [Eth. Nic. 1158a28];
5) відносини батьки та діти [Eth. Nic. 1158b20];
6) співмандрівники і товариші по воєнній службі [Eth. Nic. 1159b28];
7) відносини між членами релігійних товариств [Eth. Nic. 1160a19], або ж племені [Eth. Nic. 1161b14], або шевця і людини, яка купує у нього [Eth. Nic. 1163b35].
Всі ці різні відносини включають отримання добра (блага) з кимось, хоча час від часу Стагірит має на увазі щось більше. Коли він говорить про характер і симпатію, які знаходяться між догоджанням або лестощами, з одного боку, і похмурістю або склочництвом з іншого боку. Він говорить, що цей стан: «Не має назви, але більш за все, він схожий на дружню любов, адже, якщо додати прив'язаність, то той, хто володіє середнім (душевним) складом, то у спілкуванні саме такий, яким ми схильні вважати доброго друга» [Eth. Nic. 1126b21]. Цей уривок вказує також, що, незважаючи на широту поняття «філія» — вона повинна бути взаємною, і таким чином виключає відносини з неживими предметами, хоча філія з тваринами, такими як домашні улюбленці, допускається [див. Eth. Nic 1155b27-31].
У своїй «Риториці», Аристотель визначає діяльність, що беруть участь у філія (τὸ φιλεῖν), як: «Любити — значить бажати кому-небудь того, що вважається благом, заради неї (цієї особистості), а не заради себе і намагатися в міру сил дарувати для неї різні блага» [Rhet. II, 4 1380b36-1381a2]. Джон М. Купер стверджує, що це означає: «центральна ідея φιλíα є те, що все добре що робиться кимось заради іншої особистості, з побоювання за неї (а не так просто, або не з побоювання за себе). [… Таким чином] різні форми φιλíα [які зазначено вище] можна розглядати як різні контексти й обставини, при яких така взаємна доброта може і виникнути». Аристотель приймає філію як такою, що дорожче будь-яких коштовностей і головним критерієм людського щастя («ніхто не обрав би жити без друзів, навіть якщо б він мав усі товари» [ Eth. Nic. 1155a5-6], і благородства, і людського блага (καλόν) самого по собі.
Типи філій за Аристотелем
Аристотель ділить дружбу на три типи. Класифікація заснована на формуванні мотиву них:
1) дружба заради корисності (вигоди);
2) дружба заради задоволення;
3) дружби заради добра (блага).
Відносини утилітарної (першої) філії формуються без урахування інтересів іншої людини взагалі. Купівля товарів, наприклад, може зажадати скликання іншої людини, але зазвичай потрібно тільки дуже дрібні відносини між покупцем і продавцем. У сучасній англійській мові, люди в таких відносинах не будуть навіть називатись друзями, але лише як знайомі (якщо вони навіть пам'ятали один одного згодом). Єдина причина цієї філії — люди спілкуються лише для того, щоб купити або продати речі. Проте це не так вже й погано, але як тільки ця мотивація щезла, то й і відносини між двома людьми теж (якщо інша мотивація не буде знайдена). Скарги та сварки виникають, як правило, тільки в цьому типі дружби.
На наступному рівні, дружба-задоволення заснована на чистій насолоді між людьми. Люди, які п'ють разом або поділяють своїм хобі можуть мати таких (спільних) друзів. Тим не менше, ці друзі можуть бути також частиною, в даному випадку, якщо вони не користуються загальною активністю, або не можуть брати участь у ньому разом. Дружба заради добра є та, де обидва друга насолоджуються товариством один одного. Поки обидва друзі продовжують бути схожими символами, відносини будуть тривати, оскільки мотивом її — турбота про Іншого. Це найвищий рівень філії, і в сучасній англійській мові можна було б назвати (перекласти) як справжню дружбу.
«Тому друзями з міркувань насолоди або з міркувань вигоди можуть бути і дурні люди, і добрі [можуть бути друзями] дурним, і людина, яка ні та ні інша — другом кому завгодно. Проте, зрозуміло, що тільки добродійні [бувають друзями] один заради одного, адже злі люди не насолоджуються один одним, хіба, що їм один від одного потрібна яка-небудь користь» [Eth. Nic. 1157a18-21]. Не всі види філії передбачать взаємність, зазначає Аристотель. Деякі приклади з них: любов батька до сина, старшої людини до молодого правителя. Хоча, здебільшого, — більшість видів філії симетричні.
Якщо філія є одним з видів любові, стверджує Томас Джей Оорд, то вона повинна бути визначена як така, щоб не суперечила любові. Оорд визначає «філію» як умисну відповідь на підвищення добробуту при співпраці з іншими або дружбу. І його «філія» не тільки це значення. Філія також дарує людям справжню дружбу.
Егоїзм та філія
Для Аристотеля, для того, щоб відчувати в собі вищу форму філії (заради благ) по відношенню до іншої особистості, треба відчувати це і для себе, об'єктом філії, зрештою відчуття «іншого себе». Це звичайно саме по собі не зобов'язує, за словом Аристотеля, до егоїзму. Мало того, що самолюбство є несумісною з любов'ю до інших, але Аристотель відзначає, що багатьох людей називають себелюбивими і тим самим ображають: «Отже, хто вводить [це поняття (себелюбство — В. Т.) для осуду, ті називають себелюбивими тих, хто приділяють собі більшу частку в майні, почестях і тілесних задоволеннях, а саме до цього прагне більшість людей і в цьому вони старанні, немов це вищі блага» [Enh. Nic. 1168b17-19 … Див: там же … 25 — 27])
На противагу цьому, насправді ж, відповідно до Аристотеля: «добродійній людині належить бути себелюбом (адже, здійснюючи прекрасні вчинки, вона і сама отримає користь і надасть послуги іншим), а поганій — ні (не повинна бути себелюбом), бо слідуючи поганим пристрастям, вона принесе шкоду і собі, і оточуючим» [Eth. Nic. 1169a12-15] Аристотель має на увазі, на думку Г. Хьюза, що: «зрештою є і виправдані причини для цього (егоїзму — В. Т.) і все, що таким (благим — В. Т.) чином сприятиме до повноцінного життя»..
Таким чином, акти філії можуть здатися амбівалентні: адже людина не егоїстична — мабуть допомагає іншим, але насправді призначена ця допомога для збільшення щастя того, хто це робить. Але все ж, вона (людина) виконує дію для того, щоб допомогти другу, і у виконанні для свого друга він і його, і себе робить щасливими. Дії, таким чином, хороші і для себе і заради того, кого вони зроблені.
Проблема співвідношення самодостатності та філії
Аристотель визнає, що існує очевидний конфлікт між тим, що він говорить про різні види філії і що він говорить в іншому місці (і те, що широко поширені в той час) про самодостатній характер повноцінного життя людини: «Люди говорять, що щасливим і самодостатнім людям не потрібні друзі. В них вже є всі товари, і, отже, будучи самодостатньою, нічого не потрібно їм додавати» [Eth. Nic. 1169b4-6].
Щодо цього Стагірит пропонує різні відповіді:
1) Перша заснована на притаманній доброчинності і житті та піклуванні про інших (правда про добропорядного полягає в тому, що він багато робить заради друзів та Вітчизни і навіть вмирає за них, якщо це буде потрібно" [Eth. Nic. 1169a19-20]. Таким чином, будучи повністю доброчесною людиною і у всьому старанною, чесною та доброю, Аристотель зауважує: «Жити самотньо людині важко, так як це не легко для нього, щоб бути постійно активним, сам по собі, але по відношенню до інших і в оточенні інших — значно легше» [Eth. Nic. 1170a6-8].
2) Наступна відповідь Аристотеля полягає в тому, що: «життя з хорошими людьми дозволяє разом йти до збільшення чеснот» [Eth. Nic. 1170a12]. Нарешті, він стверджує, що один друг є «другом самому собі», і відтак задоволення, що доброчесна людина отримує від свого власного життя також знаходиться і в житті іншої доброчесної людини. «Будь-хто, хто, щоб бути щасливим, повинен мати відмінних друзів» [Eth. Nic. 1170b19].
На честь поняття «філія» названо астероїд (280) Філія відкритий 29 жовтня 1888 року австрійським астрономом Йоганном Паліза в обсерваторії міста Відня.
Примітки
- Апресян Р.Г. Слова любви: agape, eros, philia = // Философия и культура. — 2012. — Т. №8 (56). — С. 28, 30.
- Hyatte R. The Arts of Friendship: the Idealization of Friendship in Medieval and Early Renaissance Literature. — Leiden : Brill, 1993. — С. 3 - 4.
- Тиллих П. Любовь, сила и справедливость = Трактаты о любви. — Сост. О.П. Зубец. — Москва : ИФ РАН, 1994. — С. 153.
- Чанышев А.Ф. Любовь в Античной Греции = Философия любви. — Под ред. Д.П. Горского; сост. А.А. Ивин. — Москва : Политиздат, 1990. — Т. 1. — С. 45.
- Тиллих П. Любовь, сила и справедливость = Трактаты о любви. — Сост. О.П. Зубец. — Москва : ИФ РАН, 1994. — С. 154.
- Див.:Флоренский П,А. Столп и утверждение статьи. — Москва : Правда, 1990. — Т. 1. — С. 400 - 403.
- Див.:Томсон Дж. Исследования по истории древнегреческого общества. Доисторический эгейский мир. — Пер. с англ. Под ред. М.О. Косвена. — Москва : Изд-во иностранной литературы,, 1958. — С. 102.
- Ямвлих Колхидский. Жизнеописание Пифагора. — Пер. с древнегреч. и комм. В.Б. Черниговского. — Москва : Алетейа, Новый Акрополь, 1998. — С. 136.
- Баладьє Ш., Бютген Ф., Оврей-Ассея К., Кассен Б. = Любити / Європейський словник філософій. — Пер. з франц. В.Артюха; за ред. А. Васильченка та А. Баумейстера. — Київ : ДУХ І ЛІТЕРА, 2009. — Т. 1. — С. 460.
- Лега В.П. История западной философии. — 2-е изд., доп. и перераб. — Москва : ПСТГУ, 2009. — Т. 1. Античность. Средневековье. Возрождение: учеб. пособие. — С. 55.
- Нарский И.С. Тема любви в философской культуре Нового времени / Философия любви. — Под общ. ред. Д.П. Горского; Сост. А.А. Ивин. — Москва : Политиздат, 1990. — Т. 1. — С. 111.
- Туренко В.Е. До питання про онтологічна та гносеологічні засади ідеї любові в античній філософській традиції. — Політологічний вісник. — Київ : ІНТАС, 2010. — Т. 50. — С. 119.
- Апресян Р.Г. Слова любви: agape, eros, philia = // Философия и культура. — 2012. — Т. №8 (56). — С. 31.
- Див. про це: Διογένης Λαέρτιος. Βίοι καὶ γνῶμαι τῶν ἐν φιλοσοφίᾳ εὐδοκιμησάντων. — Ed. H.S. Long. — Oxford : Clarendon Press, 1964. — С. 175.
- Див.: Annas J. Plato and Aristotle on Friendship and Altruism = // Mind, New Series. — V 86 № 344. — 1977. — С. 532 - 533.
- Апресян Р.Г. Слова любви: agape, eros, philia = // Философия и культура. — 2012. — Т. №8 (56). — С. 32.
- Hughes Gerard J. Aristotle on Ethics. — Routledge, 2001. — С. 32. — ISBN .
- Cooper John M. Friendship and the Good. — The Philosophical Review. — 1977. — Т. 86. — С. 290 - 315.
- Tabensky P.A. Happiness: Personhood, Community, Purpose. — South Africa : Ashgate, 2003. — С. 205. — .
- «Introduction — Perspectives on Love and Agapé: Contemporary Views on Love» [ 16 грудня 2011 у Wayback Machine.] by Ashgate Publishing, Ltd., p.9
- Hughes Gerard J. Aristotle on Ethics. — Routledge, 2001. — С. 173 - 174. — ISBN .
- Hughes Gerard J. Aristotle on Ethics. — Routledge, 2001. — С. 175 - 176. — ISBN .
Джерела
- Стаття «Дружба» із Стенфордської філософської енциклопедії [ 23 квітня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Стаття «Платон про Дружбу та Ерос» із Стенфордської філософської енциклопедії [ 23 квітня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Стаття «Етика Аристотеля» із Стенфордської філософської енциклопедії [ 23 квітня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad lipen 2018 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Filiya znachennya Fili ya dav gr filia davnogrecke slovo sho chasto perekladayetsya yak druzhba abo lyubov Ne maye tochnoyi vidpovidnosti v inshih movah Vono poznachaye ne tilki druzhbu a j druzhnist priyaznist tyazhinnya potyag lyubov Odne z centralnih ponyat naturfilosofiyi Empedokla Imennik filiya maye v greckij odnokoreneve diyeslovo filew druzhu lyublyu Zagalni polozhennya pro filiyu Filia philia ce shilnist priv yazanist lyubov predmet lyubovi druzhba Filia philia protistoyit mῖsos misos nenavisti Tak samo yak eros filiya spontanna prirodna ale na vidminu vid erosu filiya ce shilnist narodzhena vnutrishnoyu sponukoyu dushevnim roztashuvannyam pochuttyam blizkosti i spilnosti Na blizkist i vidkritist pochuttya filiyi vkazuye i rodinne slovo filhma philema pocilunok Cya spilnist yaka cinna sama po sobi i tomu vona samodostatnya U zhivij movi rannoyi ta klasichnoyi antichnosti isnuvalo shiroke rozuminnya filia philia Daleko ne vse poznachuvane greckim slovom philia mozhe buti nazvano druzhboyu Slovo philia ohoplyuvalo i zasnovani na silnij prihilnosti stosunki taki yak simejni abo lyubovni stosunki i zvichajne znajomstvo i stosunki zasnovani na vigodi i stosunki vzayemnoyi koristi i doviri U shirshomu rozuminni ce slovo moglo poznachati stosunki spilnosti abo j prosto spivvidnesenosti v prostori abo diyalnosti Stosunkami filiyi mogli buti pov yazani lyudi i tvarini oskilki voni prozhivayut u odnomu gospodarstvi partneri oskilki vedut suspilni spravi i ti kogo spravedlivo vvazhayut mudrecyami oskilki yih z yednuye chesnota Pri comu druzhnist z yednuye yak rivnih tak i nerivnih suprovodzhuyetsya prihilnistyu abo vilna vid neyi Redzhinal Hajat govoryachi pro dohristiyanski diskusiyi shodo druzhbi v greckij ta rimskij dumci proponuye skoristatisya principom piramidi dlya rozglyadu usogo rozmayittya fenomeniv poznachenih slovom philia abo amicitia lat Na rivni osnovi piramidi vin roztashovuye prirodni stosunki i zalezhnosti vishe gospodarski politichni she vishe simejni stosunki po spilnosti interesiv i nareshti vinchayut piramidu stosunki lyudej absolyutno dobrochesnih abo mudreciv Vidatnij zahidnij mislitel Paul Tillih doslidzhuyuchi ponyattya lyubovi v davnogreckij movi zauvazhuye sho eros protistoyit filiyi yak yakosti lyubovi Eros yavlyaye soboyu transpersonalnij polyus todi yak filiya harakterizuye osobistisnij polyus Bazhannya zh lyudini realizuvati sebe za dopomogoyu soyuzu z inshim lezhit v osnovi yak erosu tak i filiyi Adzhe slovo filia oznachaye zv yazok individiv yakij obumovlenij socialnim abo osobistim viborom Ce vnutrishnya shilnist potyag yakij zrostaye z intimnoyi blizkosti ta zvernennyam do konkretnoyi osobistosti Cya lyubov zachipaye vidnosini blizkih odnih do odnih lyudej vona zazvichaj zadovolnyayetsya prisutnistyu lyudini yaku lyublyat ta rozvitkom prirodnih pochuttiv Ci pochuttya yaki z yavlyayutsya bez osoblivih zusil v procesi osobistogo spilkuvannya yih cinnist v tomu sho voni neobhidni lyudini yak cilisnij osobistosti a ne yak uzyatij v okremih yiyi osoblivostyah Lyubov druzhba ce potyag do samogo predmetu lyubovi yakij virostaye iz spilnogo zhittya vzayemnoyi yednosti poglyadiv na bagato rechej ta yavish Tomu filiya zalezhit vid erosu vona peredbachaye prostotu u stosunku z ob yektom lyubovi Golovnij dushevnij stan v comu vipadku duhovnij spokij vnutrishnya blizkist vzayemorozuminnya sho odnak ne oznachaye holodnogo rozrahunku chi slipoyi impulsivnoyi pristrasti Takim chinom filiya oznachaye duhovnu vidkritu lyubov yaka zasnovana na vnutrishnij simpatiyi i yaka virazhaye poyednannya podibnih todi yak eros ce poyednannya i borotba protilezhnih principiv Bilsh spokijnoyu za prirodoyu ye filiya Imennik filiya maye svoyim diyeslovom fileo U takij lyubovi nabagato bilshij spektr znachen nizh u ponyatti eros Takoyu lyubov yu mozhna lyubiti bagato yavish i predmetiv gori brata batkiv cinnosti vadi tosho Zvidsi faktichno eros pohidnij vid filiyi adzhe z lingvistichnoyi tochki zoru ostannya ye shirshoyu Slovo filia vklyucheno ne tilki v ryad greckih sliv sho poznachayut lyubov Vono vidnahoditsya she j u ryadu sliv yaki pro stosunki mizh svoyimi Drug ce zvichajno svij ale ce vlastivist osoblivogo rodu Vono ne obmezhuyetsya svoyactvom sporidnenistyu znajomstvom spilnistyu u yakijs spravi soratnist spivpracya odnogrupnictvo tosho soyuznictvo Drug u takih stosunkah ce tovarish sho i vislovlyuyetsya slovom ἑtaῖros etairos Lishe dovirenij tovarish pistos ἑtaῖros pistos etairos ce odin Filos philos 23 Varto vidznachiti sho bagatoznachnist ideyi filiyi pridaye yiyi obgovorennyu dodatkovoyi dinamiki i v XX XXI st Poglyad na filiyu u Doklasichnij GreciyiVpershe zh v klasichnij literaturi mi zustrichayemo ce slovo u Gomera V Odiseyi rodinne slovo vzhivayetsya dlya poznachennya same chuttyevih stosunkiv Tak z Yazonom Demetra na trichi rozoranij nivi z yednalas lyubov yu filothti philoteti i lozhem posluhavshis sercya Od V 125 126 Gomer blizko 460 r do n e Za perekazami pershim mislitelem yakij vviv termin philia dlya poznachennya zgodi u vsih mozhlivih znachennyah cogo slova buv Pifagor Tak filiya ob yednuye bogiv i lyudej Cherez blagochestya i sluzhinnya lyudej bogam a v lyudini filiya pov yazuye dushu i tilo v dushi zh rozumnu yiyi chastinu z nerozumnoyu do cogo poklikana filosofiya v osnovi zv yazku filiya v suspilstvi lezhat zakoni narodi z yednuyutsya diznayuchis odin odnogo v sim yi cholovik pov yazanij z druzhinoyu i vsi domochadci odin z odnim v organizmi vsi jogo chastini z yednuye zdorov ya Inshimi slovami filiya dlya Pifagora ce universalnij princip yednannya u vsomu ne tilki domochadciv druziv spivgromadyan a j bogiv i lyudej lyudej i vsih zhivih istot i shirshe vsih chastin svitobudovi Ce princip sho zabezpechuye garmoniyu Kosmosu Byust Pifagora Samoskogo v Kapitolijskomu muzeyi Rim Yak zaznachayut suchasni francuzki doslidniki Grecka mova duzhe chitko rozriznyuye dva sposobi lyubiti eran ta filein Vona maye diyeslovo a takozh cilij terminologichnij kompleks dlya kozhnogo z cih polyusiv yaki bilshist suchasnih mov rozriznyuye tilki za dodatkovim poznachennyam Filein lyubiti yak druga pikluvatis lyubiti shos robiti Ce dobrovilna diya chi diyalnist sho rozgortayetsya zseredini harakteru etichnogo chi poziciyi politichnoyi socialnoyi vona viznachaye stosunki yaksho j ne zavzhdi simetrichni to prinajmni vzayemni ta obopilni koli jdetsya pro podibnist rivnist chi pro sumirnist Ce proyasnyuye riznicyu mizh eros ta filia chi filoths yaki v davnih kosmogoniyah ye pervisnimi silami obidva slova najchastishe perekladayut yak amour lyubov napr Zhan Boldak perekladach Empedokla Gesiodiv eros roztroshuye chleni lysimelhs Teogoniya 121 ta spriyaye perehodu vid partogenezu v obijmi Zemli ta Neba 137 i dali u Poemi Parmenida Div 28 B XII DK eros zmushuye rozgortatis rozhoditis elementarni polyarnosti Navpaki Filoths Empedokla poyednuye podibne z podibnim a rozbrat Neikos roz yednuye znovu napr V XXII DK Naturfilosof Empedokl nastupnim chinom rozvivaye svoye ontologichne vchennya v konteksti lyubovi yak filiya svit skladayetsya ne lishe z chotiroh stihij vin she keruyetsya vsesvitnim zakonom dvoma silami Lyubov yu ta Vorozhnecheyu V odin chas Lyubov yu poyednuyetsya vse voyedino a z chasom vorozhnecheyu vse nesetsya u rizni storoni Koli peremagaye Lyubov to usi stihiyi poyednuyutsya i svit staye yak yedinij Sfajros Shar Ale v yakijs moment peremagaye Vorozhnecha Elementi roz yednuyutsya i vinikaye mnozhinnist rechej Ale potim znovu z yavlyayetsya Lyubov vona pochinaye vse poyednuvati u cilisnu kartinu Prote nash svit a yakomu mi zhivemo ce toj svit yakij formuyetsya na tretomu etapi yakij poznachenij bezposeredno chasom keruvannya Lyubovi Tomu Empedokl pogodzhuyetsya v comu plani z usima poperednimi jomu dosokratikami a v pershu chergu z Parmenidom Empedokl iz Akragantu Cya dumka Empedokla z privodu miscya ta roli lyubovi u sviti vidobrazilas piznishe u praci vidatnogo italijskogo mislitelya Marsilio Fichino Tak filosof u praci Tlumachennya na Platoniv Benket nagoloshuye sho lyubov ce najmicnishij obruch yakij poyednuye svitobudovu v chudovu budivlyu a lyudej u vsezagalne bratstvo Golovnoyu zh zaslugoyu cogo sicilijskogo filosofa Akragant misto na o Siciliya V T polyagaye u tomu sho v nogo ideya lyubovi yak ontologichnij princip stala dijsno filosofskoyu adzhe do cogo u dosokratikiv lyubov bula v roli erosu napivmifologichne sprijnyattya lyubovi todi yak u Empedokla ontologichnij princip Lyubovi virazhenij viklyuchno u ponyatti filiya Etiko socialni poglyadi Demokrita dozvolyayut viyaviti i v jogo vchenni pro moralnist deyake uyavlennya pro druzhbu filiyu Vihodyachi z cogo vchennya toj negidnij zhiti u kogo nemaye garnogo druga Demokrit osoblivo vidilyaye spravzhnyu i rozumnu druzhbu yedino gidnu shanuvannya Rozumnist yak rozumova i moralna yakist visuvayetsya filosofom na pershe misce Druzhba odniyeyi rozumnoyi lyudini dorozhche druzhbi vsih nerozumnih Zol visl LXIV pri comu Demokrit stverdzhuye sho spravzhnyu druzhbu stvoryuye lishe odnodumnist Stobij II 33 9 Najvazhche v druzhbi ce vmiti vidriznyati spravzhnih druziv vid uyavnih dlya chogo potribna mudrist Poryad z proslavlyannyam korisnosti ta neobhidnosti druzhbi Demokrit govorit she j pro yiyi nestijkist minlivist poperedzhayuchi pro mozhlivu pidstupnist i nevirnist druziv Bagato vidvertayutsya vid svoyih druziv yaksho ostanni zagubivshi majno bagatstvo potrebuvatimut dopomogu Zol visl LXVII Ale nezvazhayuchi na hitkist i krajnyu nestabilnist druzhnih vidnosin Demokrit vse zh vvazhaye sho druzhba odne z najyaskravishih i vazhlivih vidiv zv yazku mizh lyudmi Ne varto zhiti tomu u kogo nemaye zhodnogo spravzhnogo druga Zol visl LXV Analiz Platonom filiyi u dialozi Lisij Dide Zh Skulptura Lisiya u Versalskomu sadu Vtim neridko cya bagatoznachnist rozuminnya sensu filiyi sho vidno u pracyah dosokratikiv viyavlyayetsya i pereshkodoyu dlya z yasuvannya togo chim zh ye filiya naspravdi Ce dobre vidno v platonivskomu Lisij v yakomu Sokrat beretsya rozibratisya v tomu sho take druzhba vidilyayuchi yiyi pevni oznaki ta na doslidnickomu rivni pereviryayuchi yih Ale vidilyayuchi oznaki druzhb napriklad vidnoshennya mizh podibnim abo tyazhinnya potyag yak oznaki vidnosin mizh lyudmi vin prodovzhuye rozglyad cih oznak vzhe spivvidneseno ne z lyudskimi vidnosinami a vidnosinami mizh yakostyami cinnostyami ponyattyami mizh zdatnostyami mizh polozhennyami U Lisiyi yakij vvazhayut dialogom molodogo Platona Sokrat tlumachit erws tak nibi jdetsya pro filia abo inakshe kazhuchi erotizuye lyubov filia pidzagolovok dialogu peri filia pro lyubov filia abi perekonati yunogo Lisiya sho vin povinen postupitisya tij osobistosti yaka jogo lyubit ne soromlyachis 222b Os chomu odne z centralnih pitan stosuyetsya riznici mizh aktivnim i pasivnim tim hto lyubit i tim kogo lyublyat u stosunkah filia osmislyuvanih za modellyu stosunkiv erosu Koli htos lyubit filei inshogo to hto komu ye drugom filos toj hto lyubit tomu kogo lyublyat chi toj kogo lyublyat tomu hto lyubit Tak vihodit sho bazhayuche druzhnye bazhanomu R A tobto togo chogo potrebuye Torknuvshis pitannya neobhidnosti odnogo dlya odnogo a potim povertayuchis do nogo ne raz Sokrat na yakomus povoroti besidi pochinaye govoriti yak pro druzhni napriklad pro vidnosini hvorogo do likarya hvorij drug likarya tomu sho hvorij pragne do likarya a likarske mistectvo druzhnye zdorov yu Slova druzhba druzhnist viyavlyayutsya takim chinom ne harakteristikoyu lyudskih vidnosin nehaj navit bez yih yakisnogo utochnennya a sinonimom sliv potyag pridatnist hocha zrozumilo sho ne vsyake pragnennya ye proyav druzhbi i ne vsyaka korisnist zaporuka druzhbi Visheoznachena zanadto vazhka zaplutanist mirkuvannya Sokrata obumovlena v znachnij miri tim yak vin vede mirkuvannya Chasom zdayetsya sho dlya nogo bulo cikavishe zdivuvati sluhachiv paradoksami nizh distatisya do vidpovidi na postavlene nim zhe pitannya na pochatku besidi Yak odna lyudina staye drugom inshomu Div Lys 212a6 Ale skladnist she j u tomu sho zberigayetsya ob yektivna bagatoznachnist slova philia yaka ne staye predmetom kritichnogo analizu Sokrata Shvidshe rozplivchastist znachennya cogo slova viyavlyayetsya peredumovoyu dlya togo shob predstaviti filiyu yak sferu zhadannya Bazhannya epithumia ὲpi8ὔmἰa vzagali Dlya suchasnogo chitacha asociyuyutsya philia v pershu chergu same z druzhboyu predmet obgovorennya mozhe zdatisya vkraj amorfnim Vin chitach dumaye sho Sokrat hoche proyasniti sutnist same druzhbi a naspravdi Sokrat rozbiraye rizni formi i vidpovidni rizni umovi spryamovanosti A do B pri tomu sho A i B ne neodminno lyudi v yih osobistisnij yakosti ta j i ne neodminno lyudi vzagali Tak sho doslidnikovi same druzhbi lyubovi nalezhit pevnim chinom rekonstruyuvati zmist dialogu sproektuvavshi jogo na mizhlyudski vidnosini prichomu osoblivi mizhlyudski vidnosini Rizni tipi vidnosin sho poznachayutsya slovom philia Sokrat doslidzhuye na predmet togo yakoyu miroyu yih mozhna nazvati druzhnimi Napriklad chi slid vvazhati druzhnimi vidnosini yaki zasnovani na koristi Chi mozhna vvazhati druzhnimi vidnosini pri nerozdilenomu kohanni Yaksho mozhna to hto komu pri comu viyavlyayetsya Neridko zauvazhuye Sokrat buvaye tak sho proyavi lyubovi nebazhani i lyublyachij u kohanogo navit viklikaye nenavist Ci vidnosini paradoksalni lyublyachij vvazhaye drugom kohanogo yakij na spravi jogo nenavidit i vihodit sho vin drug togo hto jomu ne drug a neridko i vorog abo yak drug sprijmayetsya nenavisnij hocha za sutnistyu nenavisti toj hto nenavidit povinen buti vorozhim do togo kogo nenavidit Vzagali u filosofskih rozglyadah viyavlyayutsya dodatkovi smisli philia ce v pershu chergu to v rodinnih i susidskih vidnosinah sho znahoditsya v nih krim yih statusnogo abo funkcionalnogo zmistu bilshe togo same cinne v filiyi vidnosini yaki ne obumovleni ni sporidnenistyu ni zvichkoyu do spilnogo zhittya ni interesom Tut vzhe ochevidno sho predmet uvagi misliteliv same druzhba V umovah krizi i rozpadu tradicijnih arhayichnih uz druzhba u vuzkomu sensi slova poryad z polisom a vnutrishno polisni vidnosini tezh po svoyemu vidnosyatsya do filiyi sprijmayetsya yak te sho povz krovnoyi sporidnenosti ritualu ugodi abo koristi mozhe buti osnovoyu glibokih i micnih vidnosin mizh lyudmi Aristotelivskij poglyad na prirodu filiyiPersha storinka praci Nikomahova etika na davngrec ta latini 1566 r vid Aristotel u svoyemu etichnomu korpusi tvoriv robit pevnoyu miroyu revolyuciyu u filosofskomu ta filologichnomu rozuminni filiyi Naslidki ciyeyi revolyuciyi dosi zhivi ta isnuyut Adzhe same jogo obgruntuvannya filiyi yak lyubovi druzhbi i ponini sprijmayetsya yak take Zarubizhnij doslidnik G Hyuz vidznachaye sho v knigah VIII i IX Nikomahovoyi etiki Aristotel navodit rizni prikladi filiyi u tomu chisli 1 lyubovna druzhba legko pochinayetsya ta shvidko zakinchuyetsya Eth Nic 1156b2 2 druzhba na vse zhittya Eth Nic 1156b12 3 soyuz politichnij voyennij odin z odnim Eth Nic 1157a26 4 politichni chi dilovi kontakti Eth Nic 1158a28 5 vidnosini batki ta diti Eth Nic 1158b20 6 spivmandrivniki i tovarishi po voyennij sluzhbi Eth Nic 1159b28 7 vidnosini mizh chlenami religijnih tovaristv Eth Nic 1160a19 abo zh plemeni Eth Nic 1161b14 abo shevcya i lyudini yaka kupuye u nogo Eth Nic 1163b35 Vsi ci rizni vidnosini vklyuchayut otrimannya dobra blaga z kimos hocha chas vid chasu Stagirit maye na uvazi shos bilshe Koli vin govorit pro harakter i simpatiyu yaki znahodyatsya mizh dogodzhannyam abo lestoshami z odnogo boku i pohmuristyu abo sklochnictvom z inshogo boku Vin govorit sho cej stan Ne maye nazvi ale bilsh za vse vin shozhij na druzhnyu lyubov adzhe yaksho dodati priv yazanist to toj hto volodiye serednim dushevnim skladom to u spilkuvanni same takij yakim mi shilni vvazhati dobrogo druga Eth Nic 1126b21 Cej urivok vkazuye takozh sho nezvazhayuchi na shirotu ponyattya filiya vona povinna buti vzayemnoyu i takim chinom viklyuchaye vidnosini z nezhivimi predmetami hocha filiya z tvarinami takimi yak domashni ulyublenci dopuskayetsya div Eth Nic 1155b27 31 U svoyij Ritorici Aristotel viznachaye diyalnist sho berut uchast u filiya tὸ fileῖn yak Lyubiti znachit bazhati komu nebud togo sho vvazhayetsya blagom zaradi neyi ciyeyi osobistosti a ne zaradi sebe i namagatisya v miru sil daruvati dlya neyi rizni blaga Rhet II 4 1380b36 1381a2 Dzhon M Kuper stverdzhuye sho ce oznachaye centralna ideya filia ye te sho vse dobre sho robitsya kimos zaradi inshoyi osobistosti z poboyuvannya za neyi a ne tak prosto abo ne z poboyuvannya za sebe Takim chinom rizni formi filia yaki zaznacheno vishe mozhna rozglyadati yak rizni konteksti j obstavini pri yakih taka vzayemna dobrota mozhe i viniknuti Aristotel prijmaye filiyu yak takoyu sho dorozhche bud yakih koshtovnostej i golovnim kriteriyem lyudskogo shastya nihto ne obrav bi zhiti bez druziv navit yaksho b vin mav usi tovari Eth Nic 1155a5 6 i blagorodstva i lyudskogo blaga kalon samogo po sobi Tipi filij za AristotelemAristotel dilit druzhbu na tri tipi Klasifikaciya zasnovana na formuvanni motivu nih 1 druzhba zaradi korisnosti vigodi 2 druzhba zaradi zadovolennya 3 druzhbi zaradi dobra blaga Vidnosini utilitarnoyi pershoyi filiyi formuyutsya bez urahuvannya interesiv inshoyi lyudini vzagali Kupivlya tovariv napriklad mozhe zazhadati sklikannya inshoyi lyudini ale zazvichaj potribno tilki duzhe dribni vidnosini mizh pokupcem i prodavcem U suchasnij anglijskij movi lyudi v takih vidnosinah ne budut navit nazivatis druzyami ale lishe yak znajomi yaksho voni navit pam yatali odin odnogo zgodom Yedina prichina ciyeyi filiyi lyudi spilkuyutsya lishe dlya togo shob kupiti abo prodati rechi Prote ce ne tak vzhe j pogano ale yak tilki cya motivaciya shezla to j i vidnosini mizh dvoma lyudmi tezh yaksho insha motivaciya ne bude znajdena Skargi ta svarki vinikayut yak pravilo tilki v comu tipi druzhbi Na nastupnomu rivni druzhba zadovolennya zasnovana na chistij nasolodi mizh lyudmi Lyudi yaki p yut razom abo podilyayut svoyim hobi mozhut mati takih spilnih druziv Tim ne menshe ci druzi mozhut buti takozh chastinoyu v danomu vipadku yaksho voni ne koristuyutsya zagalnoyu aktivnistyu abo ne mozhut brati uchast u nomu razom Druzhba zaradi dobra ye ta de obidva druga nasolodzhuyutsya tovaristvom odin odnogo Poki obidva druzi prodovzhuyut buti shozhimi simvolami vidnosini budut trivati oskilki motivom yiyi turbota pro Inshogo Ce najvishij riven filiyi i v suchasnij anglijskij movi mozhna bulo b nazvati pereklasti yak spravzhnyu druzhbu Tomu druzyami z mirkuvan nasolodi abo z mirkuvan vigodi mozhut buti i durni lyudi i dobri mozhut buti druzyami durnim i lyudina yaka ni ta ni insha drugom komu zavgodno Prote zrozumilo sho tilki dobrodijni buvayut druzyami odin zaradi odnogo adzhe zli lyudi ne nasolodzhuyutsya odin odnim hiba sho yim odin vid odnogo potribna yaka nebud korist Eth Nic 1157a18 21 Ne vsi vidi filiyi peredbachat vzayemnist zaznachaye Aristotel Deyaki prikladi z nih lyubov batka do sina starshoyi lyudini do molodogo pravitelya Hocha zdebilshogo bilshist vidiv filiyi simetrichni Yaksho filiya ye odnim z vidiv lyubovi stverdzhuye Tomas Dzhej Oord to vona povinna buti viznachena yak taka shob ne superechila lyubovi Oord viznachaye filiyu yak umisnu vidpovid na pidvishennya dobrobutu pri spivpraci z inshimi abo druzhbu I jogo filiya ne tilki ce znachennya Filiya takozh daruye lyudyam spravzhnyu druzhbu Egoyizm ta filiyaDlya Aristotelya dlya togo shob vidchuvati v sobi vishu formu filiyi zaradi blag po vidnoshennyu do inshoyi osobistosti treba vidchuvati ce i dlya sebe ob yektom filiyi zreshtoyu vidchuttya inshogo sebe Ce zvichajno same po sobi ne zobov yazuye za slovom Aristotelya do egoyizmu Malo togo sho samolyubstvo ye nesumisnoyu z lyubov yu do inshih ale Aristotel vidznachaye sho bagatoh lyudej nazivayut sebelyubivimi i tim samim obrazhayut Otzhe hto vvodit ce ponyattya sebelyubstvo V T dlya osudu ti nazivayut sebelyubivimi tih hto pridilyayut sobi bilshu chastku v majni pochestyah i tilesnih zadovolennyah a same do cogo pragne bilshist lyudej i v comu voni staranni nemov ce vishi blaga Enh Nic 1168b17 19 Div tam zhe 25 27 Na protivagu comu naspravdi zh vidpovidno do Aristotelya dobrodijnij lyudini nalezhit buti sebelyubom adzhe zdijsnyuyuchi prekrasni vchinki vona i sama otrimaye korist i nadast poslugi inshim a poganij ni ne povinna buti sebelyubom bo sliduyuchi poganim pristrastyam vona prinese shkodu i sobi i otochuyuchim Eth Nic 1169a12 15 Aristotel maye na uvazi na dumku G Hyuza sho zreshtoyu ye i vipravdani prichini dlya cogo egoyizmu V T i vse sho takim blagim V T chinom spriyatime do povnocinnogo zhittya Takim chinom akti filiyi mozhut zdatisya ambivalentni adzhe lyudina ne egoyistichna mabut dopomagaye inshim ale naspravdi priznachena cya dopomoga dlya zbilshennya shastya togo hto ce robit Ale vse zh vona lyudina vikonuye diyu dlya togo shob dopomogti drugu i u vikonanni dlya svogo druga vin i jogo i sebe robit shaslivimi Diyi takim chinom horoshi i dlya sebe i zaradi togo kogo voni zrobleni Problema spivvidnoshennya samodostatnosti ta filiyiAristotel viznaye sho isnuye ochevidnij konflikt mizh tim sho vin govorit pro rizni vidi filiyi i sho vin govorit v inshomu misci i te sho shiroko poshireni v toj chas pro samodostatnij harakter povnocinnogo zhittya lyudini Lyudi govoryat sho shaslivim i samodostatnim lyudyam ne potribni druzi V nih vzhe ye vsi tovari i otzhe buduchi samodostatnoyu nichogo ne potribno yim dodavati Eth Nic 1169b4 6 Shodo cogo Stagirit proponuye rizni vidpovidi 1 Persha zasnovana na pritamannij dobrochinnosti i zhitti ta pikluvanni pro inshih pravda pro dobroporyadnogo polyagaye v tomu sho vin bagato robit zaradi druziv ta Vitchizni i navit vmiraye za nih yaksho ce bude potribno Eth Nic 1169a19 20 Takim chinom buduchi povnistyu dobrochesnoyu lyudinoyu i u vsomu starannoyu chesnoyu ta dobroyu Aristotel zauvazhuye Zhiti samotno lyudini vazhko tak yak ce ne legko dlya nogo shob buti postijno aktivnim sam po sobi ale po vidnoshennyu do inshih i v otochenni inshih znachno legshe Eth Nic 1170a6 8 2 Nastupna vidpovid Aristotelya polyagaye v tomu sho zhittya z horoshimi lyudmi dozvolyaye razom jti do zbilshennya chesnot Eth Nic 1170a12 Nareshti vin stverdzhuye sho odin drug ye drugom samomu sobi i vidtak zadovolennya sho dobrochesna lyudina otrimuye vid svogo vlasnogo zhittya takozh znahoditsya i v zhitti inshoyi dobrochesnoyi lyudini Bud hto hto shob buti shaslivim povinen mati vidminnih druziv Eth Nic 1170b19 Na chest ponyattya filiya nazvano asteroyid 280 Filiya vidkritij 29 zhovtnya 1888 roku avstrijskim astronomom Jogannom Paliza v observatoriyi mista Vidnya PrimitkiApresyan R G Slova lyubvi agape eros philia Filosofiya i kultura 2012 T 8 56 S 28 30 Hyatte R The Arts of Friendship the Idealization of Friendship in Medieval and Early Renaissance Literature Leiden Brill 1993 S 3 4 Tillih P Lyubov sila i spravedlivost Traktaty o lyubvi Sost O P Zubec Moskva IF RAN 1994 S 153 Chanyshev A F Lyubov v Antichnoj Grecii Filosofiya lyubvi Pod red D P Gorskogo sost A A Ivin Moskva Politizdat 1990 T 1 S 45 Tillih P Lyubov sila i spravedlivost Traktaty o lyubvi Sost O P Zubec Moskva IF RAN 1994 S 154 Div Florenskij P A Stolp i utverzhdenie stati Moskva Pravda 1990 T 1 S 400 403 Div Tomson Dzh Issledovaniya po istorii drevnegrecheskogo obshestva Doistoricheskij egejskij mir Per s angl Pod red M O Kosvena Moskva Izd vo inostrannoj literatury 1958 S 102 Yamvlih Kolhidskij Zhizneopisanie Pifagora Per s drevnegrech i komm V B Chernigovskogo Moskva Aleteja Novyj Akropol 1998 S 136 Baladye Sh Byutgen F Ovrej Asseya K Kassen B Lyubiti Yevropejskij slovnik filosofij Per z franc V Artyuha za red A Vasilchenka ta A Baumejstera Kiyiv DUH I LITERA 2009 T 1 S 460 Lega V P Istoriya zapadnoj filosofii 2 e izd dop i pererab Moskva PSTGU 2009 T 1 Antichnost Srednevekove Vozrozhdenie ucheb posobie S 55 Narskij I S Tema lyubvi v filosofskoj kulture Novogo vremeni Filosofiya lyubvi Pod obsh red D P Gorskogo Sost A A Ivin Moskva Politizdat 1990 T 1 S 111 Turenko V E Do pitannya pro ontologichna ta gnoseologichni zasadi ideyi lyubovi v antichnij filosofskij tradiciyi Politologichnij visnik Kiyiv INTAS 2010 T 50 S 119 Apresyan R G Slova lyubvi agape eros philia Filosofiya i kultura 2012 T 8 56 S 31 Div pro ce Diogenhs Laertios Bioi kaὶ gnῶmai tῶn ἐn filosofiᾳ eὐdokimhsantwn Ed H S Long Oxford Clarendon Press 1964 S 175 Div Annas J Plato and Aristotle on Friendship and Altruism Mind New Series V 86 344 1977 S 532 533 Apresyan R G Slova lyubvi agape eros philia Filosofiya i kultura 2012 T 8 56 S 32 Hughes Gerard J Aristotle on Ethics Routledge 2001 S 32 ISBN ISBN 0 415 22187 0 Cooper John M Friendship and the Good The Philosophical Review 1977 T 86 S 290 315 Tabensky P A Happiness Personhood Community Purpose South Africa Ashgate 2003 S 205 ISBN 978 0 7546 0734 2 Introduction Perspectives on Love and Agape Contemporary Views on Love 16 grudnya 2011 u Wayback Machine by Ashgate Publishing Ltd p 9 Hughes Gerard J Aristotle on Ethics Routledge 2001 S 173 174 ISBN ISBN 0 415 22187 0 Hughes Gerard J Aristotle on Ethics Routledge 2001 S 175 176 ISBN ISBN 0 415 22187 0 DzherelaStattya Druzhba iz Stenfordskoyi filosofskoyi enciklopediyi 23 kvitnya 2013 u Wayback Machine angl Stattya Platon pro Druzhbu ta Eros iz Stenfordskoyi filosofskoyi enciklopediyi 23 kvitnya 2013 u Wayback Machine angl Stattya Etika Aristotelya iz Stenfordskoyi filosofskoyi enciklopediyi 23 kvitnya 2013 u Wayback Machine angl