Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Теобальд Бем нім Theobald Böhm 9 квітня 1794 Мюнхен 25 листопада 1881 німецький інструментальний майстер флейтист і комп

Теобальд Бем

Теобальд Бем

Теобальд Бем (нім. Theobald Böhm; 9 квітня 1794, Мюнхен — 25 листопада 1881) — німецький інструментальний майстер, флейтист і композитор, творець сучасної поперечної флейти.

Теобальд Бем
image
Основна інформація
Дата народження9 квітня 1794(1794-04-09)[1][2][…]
Місце народженняМюнхен, Баварія, Священна Римська імперія[4][5]
Дата смерті25 листопада 1881(1881-11-25)[1][2][…] (87 років)
Місце смертіМюнхен, Німецька імперія[4][5]
ПохованняСтарий південний цвинтар
ГромадянствоКоролівство Баварія
Професіївинахідник, композитор, флейтист, виробник музичних інструментів, музикант
Інструментифлейта
image Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бем.

Біографія

Народився 9 квітня 1794 року в Мюнхені в сім'ї майстрів Карла Фрідріха Бема й Анни Франціски, дівоче прізвище Зульцбахер, доньки придворного майстра галантереї. Він був старшим з 11 дітей. З дитинства його відрізняла від однолітків всебічна обдарованість. З 9 — 11 років він починає вивчати французьку та англійську мови, які, мабуть, непогано опанував, про що свідчить його листування на обох мовах в зрілому віці, а також латину. У 14-річному віці він працює в майстерні батька — робить ескізи і виготовляє ювелірні прикраси. Почав займатися музикою на флажолеті, в 16 років за зразком поперечної флейти Августа Грензера він створив свій перший інструмент з 4-ма клапанами.

Флейтист, соліст Мюнхенської придворної капели Йоганн Непомук Капеллер (нім. Johann Nepomuk Capeller), який мешкав з ним в одному будинку на мюнхенській вулиці Альтгаймерек, де Бем провів з невеликими перервами все своє життя, звернув увагу на обдарованого підлітка і займався з ним безкоштовно. А через 2 роки рекомендував його на місце 1-го флейтиста в оркестр Королівського театру «Ізартор» (нім. Königliche Isartor Theater) в Мюнхені, де розігрувалися музичні комедії та опери.

Одночасно з роботою в оркестрі експериментував з різними конструкціями флейти, пробував різноманітні матеріали від різних порід дерева до сплавів срібла, золота і нікелю, по-різному розміщував пальцеві отвори. Також Бем не покидав професію ювеліра.

З 1816 по 1818 роки гастролював у Швейцарії, а також в Страсбурзі. В Женеві працював на фабриці, освоюючи виготовлення музичних шкатулок. Там проявляється його дух винахідника — він створює машину, що дозволяє швидше вставляти сталеві штифти у валики музичних автоматів. Продовжуючи гастролювати в Німеччині, Австрії, Швейцарії, Бем набув популярності та почав непогано заробляти, але все-таки не достатньо для того, щоб прогодувати свою сім'ю.

У 1818 році Бем стає придворним флейтистом баварського короля. У 1820 році виконує свій Концерт G dur, присвячений Антону Бернгарду Фюрстенау — відомому флейтистові, флейтовому майстру, педагогу, автору методичних посібників та великої кількості творів для флейти.

Він здійснює також концертні поїздки в Лейпциг, Берлін, Ганновер, Відень, Прагу, в міста Італії та Швейцарії, в яких він як соліст має великий успіх. В одному з концертів він виступає поряд з Ніколо Паганіні та знаменитою співачкою Анджелікою Каталані.

У 1828 році, Бем разом з Рудольфом Греве, сином відомого Мангаймського майстра Андреаса Греве, відкриває власну флейтову майстерню, де виготовлялися інструменти з 8-9 клапанами (так звана модель Тромліца), які відрізнялись надзвичайною точністю.

У 1831 році під час поїздки в Лондон знайомиться з відомим англійським флейтистом Чарльзом Ніколсоном. Сила його звуку, яку сам Ніколсон пояснював величиною звукових отворів, надихнула Бема на безліч акустичних експериментів над інструментом. В Лондонській фабриці музичних інструментів він створює флейту з двома кільцевими клапанами (патентований винахід Нолана). Ця флейта стала хіба що прототипом пізньої моделі Бема. Тут же в англійських промисловців, багато з яких були його прихильниками, він знайомиться з технологією обробки залізних руд, яку він рекомендує своєму королю. Вимушений утримувати велику сім'ю, Бем працює тепер переважно інженером-металургом, але невтомно трудиться і в інших царинах. Паралельно йде створення флейт нової системи.

Через рік після поїздки в Англію, в 1832 році в Мюнхені була завершена розробка геніальної клапанної системи, яка надала інструментові безліч переваг перед старою флейтою та означала якісно новий етап її історії. Ця модель, ще мала, як й інші флейти того часу, обернено-конічну форму, — так звана флейта з кільцевими клапанами, за допомогою яких майстер геніально вирішив першу основну проблему — 9-ма пальцями закрити 13 звукових отворів і зробити доступною гру хроматичної гами, всіх тональностей і ланцюжки трелей тонами і півтонами (за малими винятками). Розташування отворів було визначено дослідним шляхом; до них додалося по одному для кожної руки. Також додався і один трельний важіль (2-й такий важіль ввів пізніше паризький майстер Луї Бюффе-молодший, він також встановив в 1838 році клапани на одну загальну, багаторазово зчеплену вісь та замінив плоскі пружини на голчасті). Основна ідея та головна особливість оригінального клапанного механізму Бема — система суцільно відкритих клапанів (крім клапана Dis), розташованих східцями хроматичної гами. У цьому його відмінність від так званої «французької системи», яка була аплікатурно компромісним варіантом між старою флейтою і флейтою Бема.

Наступного року Бем знову концертував Європою, і досяг визнання свого нового інструменту у Франції та Англії. Але ще довгих 15 років він наполегливо продовжував роботу. Перша модель багато в чому його ще не задовольняла. Серед її недоліків: контрастне звучання регістрів, труднощі звуковидобування у високому регістрі, приглушеність в нижньому. Згідно зі свідченням самого Теобальда Бема, його постійно турбував той факт, що серед всіх духових інструментів лише канал ствола флейти є перевернутий конус, що знаходиться в деякому протиріччі із законами акустики. Бем спробував «перевернути пропорції», тим самим переконавшись у правоті своїх міркувань. Одночасно прийшло усвідомлення і того, що навряд чи він досяг мети тільки емпіричним шляхом. «Тому я зважився закликати на допомогу науку», — пише Бем. Вивчав акустику в Мюнхенському університеті під керівництвом свого друга професора фізики, загальної геології, гірничої справи та металургії Карла Еміля фон Шафгойтля (нім. Karl Emil von Schafhäutl), з яким також розробив і запатентував новий метод плавлення залізної руди, а в наступні роки став автором ще декількох винаходів у цій галузі.

У 1834 році здійснив чергову поїздку до Франції, де на противагу Німеччині, його нова конструкція інструменту здобула набагато більшу поширеність. Співдружність Бема і Шафгойтля та багаторічна робота увінчалися створенням циліндричної флейти з конічно-параболічним головним коліном 1847 року — другою моделлю Бема. Від форми головного коліна, як вважають флейтові майстри, на 90 % залежить тембр і насиченість звучання. І хоча скорочення діаметра і параболічна крива ледь помітні на око, знайдену Бемом форму можна вважати випадковою — це результат довгих пошуків. Бем розрахував також оптимальні мензури — співвідношення довжини і діаметру корпусу інструменту та розміри і остаточне розташування отворів. Він довго не міг вирішити, якому матеріалу віддати перевагу. Нарешті, найкращим, що сприяє найбільш світлому і барвистому звучанню флейти, вважав срібло. І в наші дні більшість флейтистів грає на срібних інструментах. Флейта 1847 року втілила в собі основні ідеї, в яких полягав здійснений Бемом переворот в історії дерев'яних духових інструментів. Але і пізніше майстер продовжував удосконалювати інструмент. Зокрема, у 1847 році запатентував систему розташування клапанів, а в 1851 році представив флейту Бема на виставці в Лондоні. Бем продав ліцензії на виготовлення свого нового інструменту великим європейським флейтові майстрам — англ. Rudal, Carte and Rose в Англії, Годфруа Ене і Луї Лота у Франції, та іншим — таким чином новий інструмент почав завойовувати Європу.

Інструмент Бема був високо оцінений, і в 1855 році паризьке журі присудило йому Золоту медаль Всесвітньої виставки. Але відомий також і той факт, що Паризька консерваторія, наприклад, ввела навчання на флейті Бема лише в 1893 році, тобто через 12 років після смерті винахідника, причиною чого був опір деяких флейтистів, які не бажали освоювати новий для них інструмент.

image
Могила Теобальда Бема на Старому південному цвинтарі в Мюнхені

У 1860 році, вже в похилому віці, розробив новий інструмент — альтову флейту з механікою системи Бема. У 1860-ті роки (як, втім, і раніше, про що говорять окремі не надто вдалі екземпляри з циліндричним перетином стовбура) Бем, за свідченням деяких авторів, працював разом з Мендлером над удосконаленням флейти-піколо, але, на жаль, робота не просунулася далі дослідних зразків. Він рекомендував Молленгауеру, який працював у 1862 році в його майстерні, продовжувати цю роботу.

Згодом клапанна система Бема стала невід'ємною частиною конструкції флейти-піколо, а кращі ідеї клапанного механізму були запозичені майстрами всіх інших інструментів групи дерев'яних духових, включаючи і саксофон. З 1862 року вів більш відокремлений спосіб життя, передавши майстерню своєму помічникові Мендлерові.

За довгі роки його діяльності у нього було більше 100 учнів — як в Німеччині, так і за її межами, в тому числі й за океаном — майстрів музичних інструментів і флейтистів-виконавців.

Ним написано також кілька робіт з різних питань флейтового будівництва та виконавства. Найбільш відомі: «Die Flöte und das Flötenspiel in akustischer, technischer und artistischer Beziehung», Мюнхен 1871 рік, Лейпциг 1929 («Флейта і гра на ній в акустичному, технічному та художньому відношенні»); «Über den Flötenbau und die neuesten Verbesserungen desselben», Майнц, Мюнхен 1847 («Про виготовлення флейт та його новітнє удосконалення»).

За життя Теобальд Бем був шанованим композитором, але згодом його твори були забуті. Лише в кінці XX ст. відродився інтерес до його блискучих і витончених творів. Його юність припала на епоху класицизму, а розквіт творчості збігся з епохою романтизму. Часто в творчості він використовував мелодії Бетховена, Гайдна, Моцарта, Россіні, Шуберта, Мендельсона, Вебера, Паїзієлло, Карафи, також німецькі, швейцарські, шотландські та тірольські теми.

Помер 25 листопада 1881 року, у віці 87 років. Теобальд Бем похований на Старому південному цвинтарі Мюнхена (ділянка 12, ряд 10, місце 5/6).

Сім'я та нащадки

У Теобальда Бема була одна незаміжня донька, сім одружених синів та 54 онука. Нині численні нащадки проживають в багатьох країнах світу.

Одна з них, праправнучка Катаріна Бем є флейтисткою Лейпцигського симфонічного оркестру.

Праправнук Людвіг Бем, філолог за освітою, останніми десятиріччями займається увічненням пам'яті про свого знаменитого предка. Він збирає та публікує книги і статті про нього, присвячені йому музичні твори, листи і ноти творів Теобальда Бема, інструментознавчі дослідження, пропагує флейти оригінальної системи Бема (так званої німецької системи — з відкритим клапаном соль-дієз), веде активну переписку з музикантами різних країн, бере активну участь в організації у Мюнхені Міжнародних конкурсів флейтистів ім. Теобальда Бема, що відбуваються раз в п'ять років.

Інші винаходи

Йому належать удосконалення в царині виготовлення музичних шкатулок, виготовлення фортеп'яно, металургії, передачі енергії у ротаційних машинах, відведення і спалювання доменного газу. Він винайшов також безпечну (в плані захисту від іскор) локомотивну трубу та оптичний прилад для локалізації пожеж. Його винаходи засвідчені патентами, відзначені орденами та медалями.

Композиторська творчість

Список виданих творів:

  • Концерт G dur для флейти з оркестром, тв.1
  • «Nel Cor Piu» — Інтродукція та варіації на тему Паїзієлло для флейти і фортеп'яно, тв.4 (перше видання 1850)
  • Полонез «Карафа» для флейти і фортеп'яно, тв. 8
  • Інтродукція та варіації на тему з опери Вебера «Вільний стрілець» для флейти і фортеп'яно, тв.9 (1830)
  • Фантазія на шотландські теми для флейти і фортеп'яно (1830)
  • Дивертисмент для флейти і фортеп'яно, тв. 11
  • 12 великих етюдів для флейти, тв.15
  • Великий полонез для флейти і фортеп'яно, тв.16
  • «Air Suisse» Блискучі варіації для флейти і фортеп'яно, тв.20
  • «Le Desir» — Варіації на тему вальсу Шуберта, тв.21
  • Варіації на тему німецької пісні «Du, Du, liegst mir am Herzen» для флейти і фортеп'яно, тв.22
  • 24 каприси для флейти, тв.26 (1852)
  • «Альпійський сувенір» — 6 салонних п'єс для флейти і фортеп'яно, тв.27—32 (1853)
  • Етюд-лендлер для флейти і фортеп'яно, тв.32
  • 24 мелодійних етюди для флейти, тв.37 (1863)
  • «Елегія» для флейти і фортеп'яно, тв.47 (1881)

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. International Music Score Library Project — 2006.
    d:Track:Q523660
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118512552 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  6. Böhm, Theobald, 1794-1881. The flute and flute-playing : in acoustical, technical, and artistic aspects. — Dover Publications, Inc, (2011). — , 9780486212593.

Посилання

  • В. Качмарчик «Теобальд Бем — виконавець і реформатор флейти». Стаття [недоступне посилання з Червень 2018]
  • Розвиток моделей флейт Бема з фотографіями (англ.)
  • Теобальд Бем. The Flute and Flute Playing — читати на GoogleBooks (англ.)
  • Інтерв'ю з Людвіґом Бемом (англ.)
  • Теобальд Бем: архів і конкурс
  • Theobald—Böhm—Archiv

Література

  • Ventzke, Karl. Boehm—Instrumente. Frankfurt a. M., 1982.
  • Качмарчик В. П. «Німецьке флейтовими мистецтво XVIII—XIX ст.» [недоступне посилання з Июнь 2018] — Донецьк, 2008
  • Качмарчик В. П. Реформа Т. Бема (до проблеми дослідження механіко—акустичної системи флейти) // Музичне мистецтво: зб. наук. ст. — Донецьк: Донецька державна музична академія ім. С. С. Прокоф'єва, 2004. — Вип. 4. — С. 218—227.
  • Качмарчик В. П. Реформа Т. Бема і перспективи розвитку сучасної флейти // Українське музикознавство. — К. : НМАУ ім. Чайковського, 2004. — Вип. 33. — С. 478—487.
  • Scheck, Gustav. Die Flöte und ihre Musik. B. Schott's Söhne, Mainz, 1975. VEB Deutscher Verlag für Musik, Leipzig, 1981.
  • Вологдіна М. Майстер Бем // «Музичне життя». — 1994. — № 9. — С. 18.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Teobald Bem nim Theobald Bohm 9 kvitnya 1794 Myunhen 25 listopada 1881 nimeckij instrumentalnij majster flejtist i kompozitor tvorec suchasnoyi poperechnoyi flejti Teobald BemOsnovna informaciyaData narodzhennya9 kvitnya 1794 1794 04 09 1 2 Misce narodzhennyaMyunhen Bavariya Svyashenna Rimska imperiya 4 5 Data smerti25 listopada 1881 1881 11 25 1 2 87 rokiv Misce smertiMyunhen Nimecka imperiya 4 5 PohovannyaStarij pivdennij cvintarGromadyanstvoKorolivstvo BavariyaProfesiyivinahidnik kompozitor flejtist virobnik muzichnih instrumentiv muzikantInstrumentiflejta Fajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bem BiografiyaNarodivsya 9 kvitnya 1794 roku v Myunheni v sim yi majstriv Karla Fridriha Bema j Anni Franciski divoche prizvishe Zulcbaher donki pridvornogo majstra galantereyi Vin buv starshim z 11 ditej Z ditinstva jogo vidriznyala vid odnolitkiv vsebichna obdarovanist Z 9 11 rokiv vin pochinaye vivchati francuzku ta anglijsku movi yaki mabut nepogano opanuvav pro sho svidchit jogo listuvannya na oboh movah v zrilomu vici a takozh latinu U 14 richnomu vici vin pracyuye v majsterni batka robit eskizi i vigotovlyaye yuvelirni prikrasi Pochav zajmatisya muzikoyu na flazholeti v 16 rokiv za zrazkom poperechnoyi flejti Avgusta Grenzera vin stvoriv svij pershij instrument z 4 ma klapanami Flejtist solist Myunhenskoyi pridvornoyi kapeli Jogann Nepomuk Kapeller nim Johann Nepomuk Capeller yakij meshkav z nim v odnomu budinku na myunhenskij vulici Altgajmerek de Bem proviv z nevelikimi perervami vse svoye zhittya zvernuv uvagu na obdarovanogo pidlitka i zajmavsya z nim bezkoshtovno A cherez 2 roki rekomenduvav jogo na misce 1 go flejtista v orkestr Korolivskogo teatru Izartor nim Konigliche Isartor Theater v Myunheni de rozigruvalisya muzichni komediyi ta operi Odnochasno z robotoyu v orkestri eksperimentuvav z riznimi konstrukciyami flejti probuvav riznomanitni materiali vid riznih porid dereva do splaviv sribla zolota i nikelyu po riznomu rozmishuvav palcevi otvori Takozh Bem ne pokidav profesiyu yuvelira Z 1816 po 1818 roki gastrolyuvav u Shvejcariyi a takozh v Strasburzi V Zhenevi pracyuvav na fabrici osvoyuyuchi vigotovlennya muzichnih shkatulok Tam proyavlyayetsya jogo duh vinahidnika vin stvoryuye mashinu sho dozvolyaye shvidshe vstavlyati stalevi shtifti u valiki muzichnih avtomativ Prodovzhuyuchi gastrolyuvati v Nimechchini Avstriyi Shvejcariyi Bem nabuv populyarnosti ta pochav nepogano zaroblyati ale vse taki ne dostatno dlya togo shob progoduvati svoyu sim yu U 1818 roci Bem staye pridvornim flejtistom bavarskogo korolya U 1820 roci vikonuye svij Koncert G dur prisvyachenij Antonu Berngardu Fyurstenau vidomomu flejtistovi flejtovomu majstru pedagogu avtoru metodichnih posibnikiv ta velikoyi kilkosti tvoriv dlya flejti Vin zdijsnyuye takozh koncertni poyizdki v Lejpcig Berlin Gannover Viden Pragu v mista Italiyi ta Shvejcariyi v yakih vin yak solist maye velikij uspih V odnomu z koncertiv vin vistupaye poryad z Nikolo Paganini ta znamenitoyu spivachkoyu Andzhelikoyu Katalani U 1828 roci Bem razom z Rudolfom Greve sinom vidomogo Mangajmskogo majstra Andreasa Greve vidkrivaye vlasnu flejtovu majsternyu de vigotovlyalisya instrumenti z 8 9 klapanami tak zvana model Tromlica yaki vidriznyalis nadzvichajnoyu tochnistyu U 1831 roci pid chas poyizdki v London znajomitsya z vidomim anglijskim flejtistom Charlzom Nikolsonom Sila jogo zvuku yaku sam Nikolson poyasnyuvav velichinoyu zvukovih otvoriv nadihnula Bema na bezlich akustichnih eksperimentiv nad instrumentom V Londonskij fabrici muzichnih instrumentiv vin stvoryuye flejtu z dvoma kilcevimi klapanami patentovanij vinahid Nolana Cya flejta stala hiba sho prototipom piznoyi modeli Bema Tut zhe v anglijskih promislovciv bagato z yakih buli jogo prihilnikami vin znajomitsya z tehnologiyeyu obrobki zaliznih rud yaku vin rekomenduye svoyemu korolyu Vimushenij utrimuvati veliku sim yu Bem pracyuye teper perevazhno inzhenerom metalurgom ale nevtomno truditsya i v inshih carinah Paralelno jde stvorennya flejt novoyi sistemi Cherez rik pislya poyizdki v Angliyu v 1832 roci v Myunheni bula zavershena rozrobka genialnoyi klapannoyi sistemi yaka nadala instrumentovi bezlich perevag pered staroyu flejtoyu ta oznachala yakisno novij etap yiyi istoriyi Cya model she mala yak j inshi flejti togo chasu oberneno konichnu formu tak zvana flejta z kilcevimi klapanami za dopomogoyu yakih majster genialno virishiv pershu osnovnu problemu 9 ma palcyami zakriti 13 zvukovih otvoriv i zrobiti dostupnoyu gru hromatichnoyi gami vsih tonalnostej i lancyuzhki trelej tonami i pivtonami za malimi vinyatkami Roztashuvannya otvoriv bulo viznacheno doslidnim shlyahom do nih dodalosya po odnomu dlya kozhnoyi ruki Takozh dodavsya i odin trelnij vazhil 2 j takij vazhil vviv piznishe parizkij majster Luyi Byuffe molodshij vin takozh vstanoviv v 1838 roci klapani na odnu zagalnu bagatorazovo zcheplenu vis ta zaminiv ploski pruzhini na golchasti Osnovna ideya ta golovna osoblivist originalnogo klapannogo mehanizmu Bema sistema sucilno vidkritih klapaniv krim klapana Dis roztashovanih shidcyami hromatichnoyi gami U comu jogo vidminnist vid tak zvanoyi francuzkoyi sistemi yaka bula aplikaturno kompromisnim variantom mizh staroyu flejtoyu i flejtoyu Bema Nastupnogo roku Bem znovu koncertuvav Yevropoyu i dosyag viznannya svogo novogo instrumentu u Franciyi ta Angliyi Ale she dovgih 15 rokiv vin napoleglivo prodovzhuvav robotu Persha model bagato v chomu jogo she ne zadovolnyala Sered yiyi nedolikiv kontrastne zvuchannya registriv trudnoshi zvukovidobuvannya u visokomu registri priglushenist v nizhnomu Zgidno zi svidchennyam samogo Teobalda Bema jogo postijno turbuvav toj fakt sho sered vsih duhovih instrumentiv lishe kanal stvola flejti ye perevernutij konus sho znahoditsya v deyakomu protirichchi iz zakonami akustiki Bem sprobuvav perevernuti proporciyi tim samim perekonavshis u pravoti svoyih mirkuvan Odnochasno prijshlo usvidomlennya i togo sho navryad chi vin dosyag meti tilki empirichnim shlyahom Tomu ya zvazhivsya zaklikati na dopomogu nauku pishe Bem Vivchav akustiku v Myunhenskomu universiteti pid kerivnictvom svogo druga profesora fiziki zagalnoyi geologiyi girnichoyi spravi ta metalurgiyi Karla Emilya fon Shafgojtlya nim Karl Emil von Schafhautl z yakim takozh rozrobiv i zapatentuvav novij metod plavlennya zaliznoyi rudi a v nastupni roki stav avtorom she dekilkoh vinahodiv u cij galuzi U 1834 roci zdijsniv chergovu poyizdku do Franciyi de na protivagu Nimechchini jogo nova konstrukciya instrumentu zdobula nabagato bilshu poshirenist Spivdruzhnist Bema i Shafgojtlya ta bagatorichna robota uvinchalisya stvorennyam cilindrichnoyi flejti z konichno parabolichnim golovnim kolinom 1847 roku drugoyu modellyu Bema Vid formi golovnogo kolina yak vvazhayut flejtovi majstri na 90 zalezhit tembr i nasichenist zvuchannya I hocha skorochennya diametra i parabolichna kriva led pomitni na oko znajdenu Bemom formu mozhna vvazhati vipadkovoyu ce rezultat dovgih poshukiv Bem rozrahuvav takozh optimalni menzuri spivvidnoshennya dovzhini i diametru korpusu instrumentu ta rozmiri i ostatochne roztashuvannya otvoriv Vin dovgo ne mig virishiti yakomu materialu viddati perevagu Nareshti najkrashim sho spriyaye najbilsh svitlomu i barvistomu zvuchannyu flejti vvazhav sriblo I v nashi dni bilshist flejtistiv graye na sribnih instrumentah Flejta 1847 roku vtilila v sobi osnovni ideyi v yakih polyagav zdijsnenij Bemom perevorot v istoriyi derev yanih duhovih instrumentiv Ale i piznishe majster prodovzhuvav udoskonalyuvati instrument Zokrema u 1847 roci zapatentuvav sistemu roztashuvannya klapaniv a v 1851 roci predstaviv flejtu Bema na vistavci v Londoni Bem prodav licenziyi na vigotovlennya svogo novogo instrumentu velikim yevropejskim flejtovi majstram angl Rudal Carte and Rose v Angliyi Godfrua Ene i Luyi Lota u Franciyi ta inshim takim chinom novij instrument pochav zavojovuvati Yevropu Instrument Bema buv visoko ocinenij i v 1855 roci parizke zhuri prisudilo jomu Zolotu medal Vsesvitnoyi vistavki Ale vidomij takozh i toj fakt sho Parizka konservatoriya napriklad vvela navchannya na flejti Bema lishe v 1893 roci tobto cherez 12 rokiv pislya smerti vinahidnika prichinoyu chogo buv opir deyakih flejtistiv yaki ne bazhali osvoyuvati novij dlya nih instrument Mogila Teobalda Bema na Staromu pivdennomu cvintari v Myunheni U 1860 roci vzhe v pohilomu vici rozrobiv novij instrument altovu flejtu z mehanikoyu sistemi Bema U 1860 ti roki yak vtim i ranishe pro sho govoryat okremi ne nadto vdali ekzemplyari z cilindrichnim peretinom stovbura Bem za svidchennyam deyakih avtoriv pracyuvav razom z Mendlerom nad udoskonalennyam flejti pikolo ale na zhal robota ne prosunulasya dali doslidnih zrazkiv Vin rekomenduvav Mollengaueru yakij pracyuvav u 1862 roci v jogo majsterni prodovzhuvati cyu robotu Zgodom klapanna sistema Bema stala nevid yemnoyu chastinoyu konstrukciyi flejti pikolo a krashi ideyi klapannogo mehanizmu buli zapozicheni majstrami vsih inshih instrumentiv grupi derev yanih duhovih vklyuchayuchi i saksofon Z 1862 roku viv bilsh vidokremlenij sposib zhittya peredavshi majsternyu svoyemu pomichnikovi Mendlerovi Za dovgi roki jogo diyalnosti u nogo bulo bilshe 100 uchniv yak v Nimechchini tak i za yiyi mezhami v tomu chisli j za okeanom majstriv muzichnih instrumentiv i flejtistiv vikonavciv Nim napisano takozh kilka robit z riznih pitan flejtovogo budivnictva ta vikonavstva Najbilsh vidomi Die Flote und das Flotenspiel in akustischer technischer und artistischer Beziehung Myunhen 1871 rik Lejpcig 1929 Flejta i gra na nij v akustichnomu tehnichnomu ta hudozhnomu vidnoshenni Uber den Flotenbau und die neuesten Verbesserungen desselben Majnc Myunhen 1847 Pro vigotovlennya flejt ta jogo novitnye udoskonalennya Za zhittya Teobald Bem buv shanovanim kompozitorom ale zgodom jogo tvori buli zabuti Lishe v kinci XX st vidrodivsya interes do jogo bliskuchih i vitonchenih tvoriv Jogo yunist pripala na epohu klasicizmu a rozkvit tvorchosti zbigsya z epohoyu romantizmu Chasto v tvorchosti vin vikoristovuvav melodiyi Bethovena Gajdna Mocarta Rossini Shuberta Mendelsona Vebera Payiziyello Karafi takozh nimecki shvejcarski shotlandski ta tirolski temi Pomer 25 listopada 1881 roku u vici 87 rokiv Teobald Bem pohovanij na Staromu pivdennomu cvintari Myunhena dilyanka 12 ryad 10 misce 5 6 Sim ya ta nashadkiU Teobalda Bema bula odna nezamizhnya donka sim odruzhenih siniv ta 54 onuka Nini chislenni nashadki prozhivayut v bagatoh krayinah svitu Odna z nih prapravnuchka Katarina Bem ye flejtistkoyu Lejpcigskogo simfonichnogo orkestru Prapravnuk Lyudvig Bem filolog za osvitoyu ostannimi desyatirichchyami zajmayetsya uvichnennyam pam yati pro svogo znamenitogo predka Vin zbiraye ta publikuye knigi i statti pro nogo prisvyacheni jomu muzichni tvori listi i noti tvoriv Teobalda Bema instrumentoznavchi doslidzhennya propaguye flejti originalnoyi sistemi Bema tak zvanoyi nimeckoyi sistemi z vidkritim klapanom sol diyez vede aktivnu perepisku z muzikantami riznih krayin bere aktivnu uchast v organizaciyi u Myunheni Mizhnarodnih konkursiv flejtistiv im Teobalda Bema sho vidbuvayutsya raz v p yat rokiv Inshi vinahodiJomu nalezhat udoskonalennya v carini vigotovlennya muzichnih shkatulok vigotovlennya fortep yano metalurgiyi peredachi energiyi u rotacijnih mashinah vidvedennya i spalyuvannya domennogo gazu Vin vinajshov takozh bezpechnu v plani zahistu vid iskor lokomotivnu trubu ta optichnij prilad dlya lokalizaciyi pozhezh Jogo vinahodi zasvidcheni patentami vidznacheni ordenami ta medalyami Kompozitorska tvorchistSpisok vidanih tvoriv Koncert G dur dlya flejti z orkestrom tv 1 Nel Cor Piu Introdukciya ta variaciyi na temu Payiziyello dlya flejti i fortep yano tv 4 pershe vidannya 1850 Polonez Karafa dlya flejti i fortep yano tv 8 Introdukciya ta variaciyi na temu z operi Vebera Vilnij strilec dlya flejti i fortep yano tv 9 1830 Fantaziya na shotlandski temi dlya flejti i fortep yano 1830 Divertisment dlya flejti i fortep yano tv 11 12 velikih etyudiv dlya flejti tv 15 Velikij polonez dlya flejti i fortep yano tv 16 Air Suisse Bliskuchi variaciyi dlya flejti i fortep yano tv 20 Le Desir Variaciyi na temu valsu Shuberta tv 21 Variaciyi na temu nimeckoyi pisni Du Du liegst mir am Herzen dlya flejti i fortep yano tv 22 24 kaprisi dlya flejti tv 26 1852 Alpijskij suvenir 6 salonnih p yes dlya flejti i fortep yano tv 27 32 1853 Etyud lendler dlya flejti i fortep yano tv 32 24 melodijnih etyudi dlya flejti tv 37 1863 Elegiya dlya flejti i fortep yano tv 47 1881 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Deutsche Nationalbibliothek Record 118512552 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Bohm Theobald 1794 1881 The flute and flute playing in acoustical technical and artistic aspects Dover Publications Inc 2011 ISBN 0486212599 9780486212593 PosilannyaV Kachmarchik Teobald Bem vikonavec i reformator flejti Stattya nedostupne posilannya z Cherven 2018 Rozvitok modelej flejt Bema z fotografiyami angl Teobald Bem The Flute and Flute Playing chitati na GoogleBooks angl Interv yu z Lyudvigom Bemom angl Teobald Bem arhiv i konkurs Theobald Bohm ArchivLiteraturaVentzke Karl Boehm Instrumente Frankfurt a M 1982 Kachmarchik V P Nimecke flejtovimi mistectvo XVIII XIX st nedostupne posilannya z Iyun 2018 Doneck 2008 ISBN 978 966 7271 44 2 Kachmarchik V P Reforma T Bema do problemi doslidzhennya mehaniko akustichnoyi sistemi flejti Muzichne mistectvo zb nauk st Doneck Donecka derzhavna muzichna akademiya im S S Prokof yeva 2004 Vip 4 S 218 227 Kachmarchik V P Reforma T Bema i perspektivi rozvitku suchasnoyi flejti Ukrayinske muzikoznavstvo K NMAU im Chajkovskogo 2004 Vip 33 S 478 487 Scheck Gustav Die Flote und ihre Musik B Schott s Sohne Mainz 1975 VEB Deutscher Verlag fur Musik Leipzig 1981 Vologdina M Majster Bem Muzichne zhittya 1994 9 S 18

Дата публікації:
Топ