Черні́гівський райо́н — колишній район України у центрі Запорізької області. Районний центр — Чернігівка. Населення району становить 15.9 тис осіб (на 01.11.2020 р.). Площа району — 1200 км². Утворено 1923 року. Найбільшу питому вагу у структурі економіки району займає аграрний сектор, який спеціалізується у галузях: рослинництво і тваринництво.
Чернігівський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Запорізька область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Запорізька область | ||||
Код КОАТУУ: | 2325500000 | ||||
Утворений: | 1923 (101 рік) | ||||
Ліквідований: | 17 липня 2020 р. | ||||
Населення: | ▼ 15 900 (01.11.2020) | ||||
Площа: | 1200 км² | ||||
Густота: | 13.25 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-6140 | ||||
Поштові індекси: | 71200—71245 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Чернігівка | ||||
Селищні ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 11 | ||||
Смт: | 1 | ||||
Села: | 36 | ||||
Селища: | 4 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Годлевський Віктор Сергійович | ||||
Голова РДА: | Попюк Василь Михайлович | ||||
Вебсторінка: | Чернігівська РДА Чернігівська районна рада | ||||
Адреса: | 71200, Запорізька обл., Чернігівський р-н, смт Чернігівка, вул. Соборна, 401 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Чернігівський район у Вікісховищі |
Географія
Розташування
Його площа становить 1,2 тис. км², що становить 4,4 % від загальної площі Запорізької області. Більша частина розташована на Приазовській височині. Межує з Токмацьким, Пологівським, Більмацьким, Бердянським, Приморським, Приазовським районами Запорізької області.
Чернігівський район розташований у центральній частині Запорізької області у зоні південного степу України на кристалічному щиті.
Поблизу села Новополтавка недалеко від бере початок найдовша річка області — Молочна (або Токмак) із притоками Юшанли, Каїнкулак, Сисикулак, Курушани, Бегим-Чокрак, Апанли, а також третя за розмірами річка Приазов'я — Обитічна з її правою притокою Салтич; також розташоване .
Відстань до обласного центру: залізницею — 150 км, автошляхами — 152 км.
Тип місцевості — рівнинний, середня висота над рівнем моря 125 м.
Клімат
Клімат характеризується як дуже теплий і посушливий. Сума активних температур вище 100 рівна 32003—3000. Кількість опадів за рік становить 400—445 мм. Гідротермічний коефіцієнт рівний 0,7—0,8. Середня тривалість безморозного періоду становить 180—190 днів.
Навесні заморозки припиняються в середньому в другій половині квітня, найпізніші відмічені в кінці травня. Восени заморозки настають в середньому в другій декаді жовтня, найраніше відмічені в третій декаді вересня.
Спостерігаються часті інтенсивні суховії, які спостерігаються в 70 % років. Чернігівський район належить до зони значної водної і вітрової ерозії.
Корисні копалини
Багатий район одними з найбільших родовищ гранітів у Запорізькій області: Новополтавським та Стульневським. Розвідано Новополтавське родовище апатитів, які є сировиною для виготовлення фосфатних добрив. Воно належить до найбільших в Європі. Поряд з апатитами розвідано поклади уранових руд.
На території району розташовані родовища апатитів. За 2 км на схід від с. Новополтавка розташоване єдине детально розвідане і унікальне в Україні — Новополтавське родовище апатиту. Унікальність родовища полягає в його практично безвідходній технології переробки апатитових руд. Переробка руд дозволяє отримати до 1650 тис. тонн апатитового концентрату, який вміщує 38 % фосфатного ангідриду.
При видобутку основного компоненту — апатиту, Новополтавське родовище може бути об'єктом вилучення рідкісних земель, ніобію і танталу.
Родовища сірих, рожевувато-сірих біотитових гранітів, придатних для виробництва буту і щебеню розташовані поблизу населених пунктів: с. Салтичія, ст. Стульневе, с. Новополтавка.
На території району діє ВАТ «Новополтавський кар'єр» (с. Новополтавка).
Історія
До захоплення Російською імперією
Заселення краю розпочалося 100–40 тис. років тому. З VII ст. до н. е. територію заселяли кочові скотарські племена, які заснували перше в Східній Європі державне утворення, назване греками Скіфією. На всій території району знаходяться кургани, частково розорані у 1960-1970-ті роки XX століття, і, за думкою археологів, скіфи перебували на цих землях до II ст.
Перші землеробські поселення слов'ян, які входили до складу об'єднання ранньослов'янських племен антів, з'явились у перших століттях нашої ери. У IX ст. землі району разом з іншими землями Запорізької області були у складі давньоруської феодальної держави Київська Русь.
З XIII ст. вся територія району входить до складу монголо-татарської Золотої Орди. З утворенням у XV столітті Кримського ханства, землі району відійшли до нього.
За часів існування Запорозького козацтва чернігівські землі належали Єдичкульській орді ногайських татар. До складу Російської імперії землі району увійшли після завоювання Криму та розорення Запоріжжя військами цариці Катерини II.
Рослинний та тваринний світ
У степах Чернігівського району до розорення буйно росли різноманітні трави, серед них переважали: пирій, ковила, полин, лопух, бедринець, чебрець, дягель, волошки, роман, петрів батіг, м'ята та багато інших. По степу були розкидані густі парості дрібнолісся. На берегах степових річок росли дуби, ясени, глід, терен та інші кущі.
У великій кількості водилися вовки, лисиці, дикі кабани, дикі кішки, борсуки, горностаї, ласки, тарпани. Із птахів водились пелікани (яких називали «баби»), лебеді, гуси, качки, лелеки, баклани, соколи, яструби, журавлі, орли та багато інших дрібних пташок. У річках водилися риби, вужі, гадюки, жаби. Отже, клімат і природні умови були сприятливими для розвитку скотарства. Степи були справжнім випробовуванням для людей, не звичних до них, тому польські публіцисти у XVI–XVII називали ці місця Диким Полем.
За часів Російської імперії
Наприкінці 1770-х років XVIII ст. почалося заселення території сучасного Чернігівського району українськими селянами. Ця територія входила до Бердянського повіту Таврійської губернії. Волосний розподіл час від часу змінювався. Північну частину Бердянського повіту заселяли козаки. Тут було багато козацьких зимівників та хуторів. Сюди також переселялися селяни з Полтавської та Чернігівської губерній. Крім українців, царський уряд переселяв сюди німців, що заснували ряд колоній. Вздовж лівого берегу річки Молочної селилися німці-меноніти. Так були засновані села Богданівка (Гнаденфельд), Калинівка (миза Штейнбах), Ільїне (Марієнталь), Просторе (Гросвейде), Олександрівка (Александрталь), Довге (Континусфельд), Розівка (Руднервейде), Владівка (Вальдгейм, Гіршау), Ланкове (Ландскроне).
У другій половині XIX ст. на території Чернігівського району сформувались 4 волості: , , Попівська та Чернігівська, куди входило 27 поселень, селищ та хуторів.
Основою економіки району було сільське господарство. Сіяли пшеницю, ячмінь, овес, льон. Скотарство було допоміжною галуззю. Наприкінці XIX ст., особливо після введення в дію у 1898 році залізниці Чаплине — Бердянськ, почала розвиватись . Збільшився вивіз зерна на продаж. Розвивалась освіта і медицина.
Значну роль в духовному житті населення краю відігравала релігія. На початку XX століття в селах району налічувалося 8 православних храмів та католицька церква у селі Просторе.
З весни 1918 року і до осені 1920 року територія району була ареною боротьби з австро-німецькими окупантами, денікінцями та врангелівцями. Важливу роль у визволенні території району від німецько-австрійської окупації відіграла Повстанська армія Нестора Махна.
Радянські часи
Після закінчення громадянської війни в усіх селах району відновили свою діяльність сільські ревкоми. Наслідком військових дій з 1914 року, грабіжницької політики більшовиків, недостатньої кількості інвентаря і спеки (а також допомоги хлібом потерпілому пролетаріату півночі та Донбасу) був голод 1921–1922 років. У Чернігівській, Новомихайлівській та Салтичійській волості голодувало 75–80% населення, а від голоду померло близько 2000 осіб. Допомога, яку більшовики дозволили доправити лише у 1922 році надійшла з Поділля (у вигляді хліба), а також від «Американської менонітської допомоги».
Економічна та політична ситуація, в якій опинилася радянська держава примусили більшовиків втілити в життя нову економічну політику, дозволивши використовувати продукт, що залишився після розрахунку з державою на свій розсуд. Це дало змогу вивести радянські республіки з глибокої соціально-економічної кризи. Селянські господарства мали в основному зернову спрямованість. Найпоширенішими культурами були: жито, пшениця, овес, просо, кукурудза, соняшник та ячмінь. Другою за значенням галуззю було тваринництво. Воно зазнало значних втрат і відновлювалося повільно. У промисловості була відновлена робота кількох цегелень, олійниць, млинів, молокозаводів. У Чернігівці працювали шкіряний, гончарний та кінний заводи.
Кінець 1920-х років ознаменувався накручуванням партійним керівництвом темпів соціалістичного будівництва шляхом нещадної експлуатації народу. Почався наступ на стару гуманітарну, технічну та військову інтелігенцію. З 1930 року в Чернігівському районі розгорнулася масова колективізація та розкуркулення. Розкуркулення по суті означало фізичне знищення або депортацію мільйонів селян. З травня 1929 року до лютого 1930 року поголів'я худоби у районі зменшилося на 40%. Вирізали конфіскованих свиней та іншу худобу. Знищували ренамент, спалювали будинки і майно. Після колективізації та розкуркулення проти колективізованих селян України, значної частини заселеної українцями Кубані, разом з деякими регіонами Поділля та Поволжя більшовики застосували Голодомор та репресії 1930-х років. Офіційної статистики голодомору не існує. Загальна кількість втрат від голоду на території Чернігівського району приблизно перевищила 2300 осіб. Найбільших втрат зазнала Чернігівка, де від голоду померло 870 осіб.
У перші дні війни з Німеччиною 850 мешканців райцентру стали бійцями Червоної армії. А всього по району було мобілізовано майже 2,5 тис. осіб. У дні окупації в Чернігівці діяла завчасно створена підпільна група з 13 осіб, яку у травні 1943 року фашисти викрили і розстріляли. У роки Другої світової війни 550 юнаків і дівчат району було примусово вивезено на каторжні роботи до Німеччини. Окупація Чернігівки тривала з 7 жовтня 1941 по 18 вересня 1943 роки. Чотирьом уродженцям району присвоєно звання Героя Радянського Союзу: Г. С. Волошко, А. М. Темнику, І. В. Дубініну, І. Д. Мерзляку. У битвах радянсько-гітлерівської війни взяли участь 6555 воїнів-чернігівців. Втрати серед них становили 245 офіцерів та 3628 солдатів та сержантів.
Особливістю району було те, що після виселення німців-менонітів, 28 сіл було спалено. Цілі села були порослі бур'янами, як і поля й там бігали вовки та інші тварини. Союзне керівництво в умовах «холодної війни» намагалося створити державні хлібні резерви на рівні довоєнних. До того ж у планах СРСР було забезпечити своїх союзників У Європі хлібом, щоб утримати їх в орбіті свого впливу. Виконуючи надвисокі плани хлібозаготівлі з району та області було забрано все, включаючи посівний матеріал, не звертаючи уваги на не врожайний рік 1945-го. Утримувати худобу стало неможливим. Її вирізали, втім, м'ясо вилучалося в держрезерв. Взимку 1946—1947 років голодувало майже все населення району. Максимального рівня втрати від голодомору досягли у грудні 1946-липні-серпні 1947 років. Весною 1947 року Москва пішла на надання допомоги селянам, які мали брати участь у весняно-польових роботах. Інші продовжували голодувати. Усього в районі померло понад 490 осіб.
Зі смертю Сталіна у 1953 році тоталітарна система не змінили своєї суті але, все ж, відмовилася від крайнощів сталінізму. У політичній сфері це проявлялося у відході від практики масових репресій, в економічній — у дещо більшій увазі до матеріальних потреб населення. Втім, як і раніше постійно наголошувалося про те, що особисті інтереси повинні підпорядковуватися громадським. Дещо знизили податок на господарство колгоспників. Зростання капіталовкладень у сільське господарство укріпило базу МТС, що дало можливість механізувати вирощування ранніх зернових. У районі планомірно насаджувалися полезахисні лісосмуги — «посадки». ЇХ поява зменшила вітрову ерозію ґрунтів. У той же час почали інтенсивно розорювати прирічкові луки, будувати ставки, забирати воду для зрошення. Уже через кілька років річки замулилися, перетворилися на струмки й улітку пересихали. Тваринництво на кінець 1950-х перевищило довоєнні показники. З 1958 року скасували обов'язкові поставки державі сільгосппродукції підсобними господарствами колгоспників. З 1959 року держава гарантувала селянам оплату трудоднів у найкращих колгоспах. Розширювалася сітка магазинів, а разом з тим і асортимент товарів. Було відбудовано заклади медицини та освіти. Працювали клуби й гуртки художньої самодіяльності. У 1959 році відбулося укрупнення колгоспів і їх залишилося 11. Малі села почали занепадати, почалася ліквідації „неперспективних“. У середині 1950-х років почався суттєвий від'їзд молоді у міста. Не вистачало рук, вивозом зерна з колгоспів займалися солдати.
5 лютого 1965 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано сільради: Ганнівську Приморського району і Новоспаську Чернігівського району до складу Приазовського району.
Восени 1962 року Радянський Союз зіштовхнувся з нестачею зерна. Починаючи з 1963 року зерно купували з-за кордону у все більших об'ємах. Певним зрушенням у другій половині 1960-х було поліпшення системи заготівлі та закупки продукції сільського господарства. Заготівельні ціни збільшувались. Понадпланові поставки оплачувалися за вищими розцінками. Було збудовано комбікормовий завод, міжколгоспбуд, інкубаторну станцію, комплекс по вирощуванню свинини, сільгоспхімія та ін.
У 1970-ті роки в сільському господарстві, як і в промисловості, відмовились від будь-яких реформ. Вважалося, що досить збільшити капіталовкладення і колгоспи запрацюють краще. У 1970–1980-ті роки кошти від продажу нафти на Захід в тому числі спрямовувалися в сільське господарство, в основному на будівництво тваринницьких комплексів. Втім, особливих успіхів у тваринництві не наставало. У 1973 році (як і в наступному) Запорізька область виявилася найкращою в Україні за кількістю проданого державі зерна, втім Чернігівський район не був лідером області. Проте колгосп «Більшовик» міг похвалитися тим, що консервовані огірки й помідори його виробництва були відомі по всьому СРСР.
Попри значні капіталовкладення, на середину 1980-х знизилася врожайність зернових, соняшнику та овочевих культур, погіршилася якість продукції. Район, як і в цілому область втрачає свої скромні досягнення. Причиною були відсутність прямої зацікавленості в результатах діяльності, приписки, брак, окозамилювання, крадіжки та ін. Причини застою в сільському господарстві мали й соціальне коріння. Умови праці та побуту селян все більше відрізнялись від тих, що мали містяни у негативному плані. Село старіло, молодь від'їздила. Відповідно зменшувався природній приріст населення в районі. Якщо у 1960 році він становив +431 людину, у 1975 році +71 людину, то в 1984 році -50. Робітники, студенти й учні залучалися до обробітку полів та збору врожаю. Приїжджі часто виконували роботу неякісно і без бажання. Таким було становище району до перебудови.
Кінець 1970-х — початок 1980-х стали початком падіння рівня життя жителів району. З середини 1970-х ціни на деякі товари почали підіймати. Спочатку це були товари розкоші: автомобілі, килими, вироби з золота. А на початку 1980-х ціни підіймались на ширше коло товарів, при чому без попереднього оголошення. Товарна маса не покривала кількості грошей, слово дефіцит ввійшло у повсякденний вжиток. На рубежі 1980-х років звичайна система торгівлі почала руйнуватися. Влада змирилася з неможливістю забезпечити все населення й взяла курс на забезпечення окремих категорій: передовики, ветерани й керівництво. Дефіцит поширювався майже на всі товари. Цукор та масло видавали по талонам, залежно від кількості їдоків у сім'ї.
Українські часи
Проголошення незалежності майже не вплинула на тодішні проблеми. Почалася економічна криза, пік якої припав на 1994–1995 роки.
Під кінець 1990-х років знову стабільно запрацював ПАТ «Новополтавський кар'єр». Найкращою торговою маркою України став колектив Чернігівського молокозаводу, масло селянське якого відзначене рядом нагород. У 2008 році Чернігівський маслозавод збанкрутів та закрився. На його території дрібні підприємці побудували невеликі крамниці. У 2000-х роках на селі формується конкурентне середовище. Селяни мають змогу віддавати в оренду свої паї фермерам. Деякі фермерські господарства розвинулись у великі колективні господарства, які мають хороші результати роботи. Попри деякі успіхи залишаються проблеми заміни парку сільгосптехніки, удобрення полів, дотримання сівозміни, відродження тваринництва.
За рахунок бюджету та базових підприємств проведено комп'ютеризацію шкіл. У 1993 році збудовано Замостянську школу, котельну й дах Новополтавської школи. Замостянська ЗОШ І-II ступенів з 2013 році «працює» без дітей та персоналу. Діють самодіяльні колективи — народний хор «Криниченька» — лауреат всеукраїнських та обласних конкурсів.
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 селищну раду і 11 сільських рад, які об'єднують 41 населених пунктів та підпорядковані Чернігівській районній раді. Адміністративний центр — смт Чернігівка.
Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 10 463 | 2203 | 1424 | 3062 | 2602 | 1134 | 38 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 11 737 | 1978 | 1343 | 3008 | 3108 | 2071 | 229 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
За даними перепису населення 2001 року, у районі мешкала 22201 особа.
1989 | 2001 | 2015 |
---|---|---|
24 881 | 22 201 | 17 444 |
Мовний склад населення був таким:
Мова | Число ос. | Відсоток |
---|---|---|
українська | 20769 | 93,54 |
російська | 1314 | 5,92 |
болгарська | 29 | 0,13 |
білоруська | 24 | 0,11 |
румунська | 18 | 0,08 |
вірменська | 11 | 0,05 |
угорська | 9 | 0,04 |
Населення району становить 17 675 осіб (на 1 жовтня 2013). На території району розташований 41 населений пункт, що підпорядковані одній селищній і 11 сільським радам. Чисельність населення станом на 1 січня 2011 року дорівнює 18424 особам, у тому числі: міське — 6326 жителів, сільське — 12098 жителів.
Транспорт
Автотранспорт
Загальна довжина транспортних шляхів в районі становить 281,1 км, в тому числі III кат. — 27,9 км, IV кат. — 253,2 км, територіального значення — 10,3 км, місцевого районного — 210,7 км, місцевого сільського — 60,1 км. Всі дороги з твердим покриттям, тобто становлять 100 %.
Залізничний транспорт
Територією району пролягають дві гілки залізниці: Комиш-Зоря — Федорівка (44,5 км) та Пологи — Бердянськ (25,4 км). Розташовані такі залізничні станції:
- перевезення вантажів та пасажирів: ст. Верхній Токмак I (до 50 чол./добу), ст. Стульневе, ст. Синя Гора.
- перевезення пасажирів: ст. Верхній Токмак II (до 20 чол./добу), ст. Низяни.
Залізничні колії Великотокмацької дистанції колії Придніпровської залізниці перетинають такі сільські ради Чернігівського району:
- напрямок Комиш-Зоря — Федорівка: Новополтавську сільську раду, Чернігівську селищну раду, Стульневську сільську раду;
- напрямок Пологи — Бердянськ: Новополтавську сільську раду, Чернігівську селищну раду, Просторівську сільську раду.
У межах Чернігівського району експлуатуються 12 залізничних переїздів Великотокмацької дистанції колії:
- напрямок Пологи — Бердянськ:
- перегін Синя Гора — Верхній Токмак I — 117 км + 847 м;
- станція Верхній Токмак I — Нельгівка 126 км + 170 м;
- перегін Верхній Токмак I — Нельгівка 137 км + 644 м;
- перегін Верхній Токмак I — Нельгівка 141 км + 177 м;
- напрямок Комиш-Зоря — Федорівка:
- перегін Низяни — Стульневе 61 км + 809 м;
- перегін Низяни — Стульневе 57 км + 944 м;
- перегін Верхній Токмак II — Низяни 46 км +388 м;
- перегін Низяни — Стульневе 53 км + 869 м;
- перегін Більманка — Верхній Токмак II 28 км + 194 м;
- перегін Більманка — Верхній Токмак II 31 км + 265 м;
- перегін Більманка — Верхній Токмак II 44 км + 280 м;
- перегін Більманка — Верхній Токмак II 49 км + 740 м.
Авіаційного, річкового та морського транспорту в районі немає.
Промисловість
Район є сільськогосподарським. Спеціалізується на вирощуванні зернових культур (пшениця, ячмінь) та соняшнику, у тваринництві — великої рогатої худоби.
Виробництво промислової продукції в Чернігівському районі здійснює підприємство добувної промисловості ВАТ «Новополтавський кар'єр». Крім того, промислову продукцію виробляють ВАТ «Владівське РТП», комунальне підприємство «Чернігівське ВУЖКГ», Ф/Г Годлевського.
Загальна площа Чернігівського району — 120 тис. га. Сільгоспугіддя становлять 108,9 тис. га, із яких рілля — 92,8 тис. га, причому сільгосппідприємства всіх форм власності обробляють 72,8% ріллі, решта — в користуванні особистих селянських господарств і населення, а, так звані, «вільні селяни» обробляють майже 11 тисяч гектар ріллі.
Сільськогосподарською діяльністю в районі займаються 19 агротовариств, кооперативів і приватних підприємств та 124 фермерських господарства.
- ТОВ а/ф «Солекс»
- СВК «Світанок»
- ПСП «Прогрес»
- ТОВ «Богдан Хмельницький»
- ТОВ «Токмачани»
Освіта
На території району діє 16 дошкільних закладів, 18 загальноосвітніх шкіл, профтехучилище ПТУ № 61 філія с. Обіточне.
Туристичний потенціал Чернігівського району
Території та об'єкти природно-заповідного фонду
- Ландшафтний заказник «Урочище скелі»
- Ботанічний заказник «Цілинна ділянка»
- Ландшафтний заказник «Цілинна ділянка зі ставком»
- «Токмак-Могила»
- Ландшафтний заказник «Салтичійське степове помістя»
- Ботанічний заказник «Урочище Церкви»
- Ентомологічний заказник «Цілинна балка з кам'янистими оголеннями»
- Ботанічний заказник «Водоохоронна зона»
- Ботанічний заказник «Степова балка»
Заклади культури і мистецтв
- Будинок-музей менонітів
- Чернігівський районний історичний музей
- Чернігівський районний центр культури та дозвілля
Історико-культурні та археологічні пам'ятки
- Курганний могильник «Чорна Могила»
- Могила Луки Вукаловича
- Курганний могильник «Два кургани»
Історико-архітектурні споруди
- Свято-Михайлівський жіночий монастир
- Садиба поміщика Шабаєва
- Катерининський міст
- Помістя німецьких колоністів
- Навчальний корпус сільськогосподарської школи I розряду 1893—1896 рр.
- Миза (хутір) Штейбах
- Будинок земської початкової школи, 1896—1900 рр.
Визначні особи
- Даниленко Валентин Миколайович (1913—1982) — український археолог, народився в с. Новомихайлівка.
- Єременко Микола — історик.
- — письменник.
- Кузьменко Олександр Сергійович — письменник.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Чернігівського району були створені 23 виборчі дільниці. Явка на виборах становила 56,12% (проголосували 8 620 із 15 360 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 31,11% (2 682 виборців); Сергій Тігіпко — 21,91% (1 889 виборців), Михайло Добкін — 9,98% (860 виборців), Юлія Тимошенко — 8,65% (746 виборців), Петро Симоненко — 6,50% (560 виборців), Олег Ляшко — 5,72% (493 виборців).
25 жовтня 2015 року відбулися чергові місцеві вибори депутатів рад. До Чернігівської районної ради за партійними списками пройшли представники 9 сил, найбільше голосів у раді отримала партія "Опозиційний блок" — 34.62%, на другому місці Аграрна партія України — 15.38% голосів.
Див. також
Примітки
- Розпорядження Президента України від 19 грудня 2019 року № 560/2019-рп «Про призначення В.Попюка головою Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області»
- . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 3 листопада 2016.
- Адміністративно-територіальний устрій Чернігівського району [ 19 червня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Запорізька область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать.
- . Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 29 листопада 2015.
- Розподіл населення за рідною мовою, Запорізька область[недоступне посилання]
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 8 квітня 2016.
- . Архів оригіналу за 11.03.2016. Процитовано 15.05.2016.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чернігівський район (Запорізька область) |
- Чернігівка — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР [ 13 лютого 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
- Єременко, М. Край шляху Муравського: Нариси з історії Чернігівського району. — Запоріжжя : Лана-друк, 2006. — 436 с.
- Рідний край : [про історію і сьогодення території Чернігів. р-ну Запоріз. обл.] / Микола Єременко. — Токмак (Запоріз. обл.) : Ред. газ. "Наше місто — Токмак", 2017. — 36 с. : іл., портр. — Бібліогр.: с. 32—34 (66 назв). — .
- Облікова картка району на сайті Верховної Ради [ 5 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Чернігівський район — економіка району, органи влади, підприємства, селищні ради [ 23 липня 2011 у Wayback Machine.]
Пологівський район | ||
Токмацький район | Більмацький район | |
Приазовський район | Приморський район | Бердянський район |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cherni givskij rajo n kolishnij rajon Ukrayini u centri Zaporizkoyi oblasti Rajonnij centr Chernigivka Naselennya rajonu stanovit 15 9 tis osib na 01 11 2020 r Plosha rajonu 1200 km Utvoreno 1923 roku Najbilshu pitomu vagu u strukturi ekonomiki rajonu zajmaye agrarnij sektor yakij specializuyetsya u galuzyah roslinnictvo i tvarinnictvo Chernigivskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Zaporizka oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Zaporizka oblastKod KOATUU 2325500000Utvorenij 1923 101 rik Likvidovanij 17 lipnya 2020 r Naselennya 15 900 01 11 2020 Plosha 1200 km Gustota 13 25 osib km Tel kod 380 6140Poshtovi indeksi 71200 71245Naseleni punkti ta radiRajonnij centr ChernigivkaSelishni radi 1Silski radi 11Smt 1Sela 36Selisha 4Rajonna vladaGolova radi Godlevskij Viktor SergijovichGolova RDA Popyuk Vasil MihajlovichVebstorinka Chernigivska RDA Chernigivska rajonna radaAdresa 71200 Zaporizka obl Chernigivskij r n smt Chernigivka vul Soborna 401MapaChernigivskij rajon u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chernigivskij rajon znachennya GeografiyaRiki ta naseleni punkti Chernigivskogo rajonuRoztashuvannya Jogo plosha stanovit 1 2 tis km sho stanovit 4 4 vid zagalnoyi ploshi Zaporizkoyi oblasti Bilsha chastina roztashovana na Priazovskij visochini Mezhuye z Tokmackim Pologivskim Bilmackim Berdyanskim Primorskim Priazovskim rajonami Zaporizkoyi oblasti Chernigivskij rajon roztashovanij u centralnij chastini Zaporizkoyi oblasti u zoni pivdennogo stepu Ukrayini na kristalichnomu shiti Poblizu sela Novopoltavka nedaleko vid bere pochatok najdovsha richka oblasti Molochna abo Tokmak iz pritokami Yushanli Kayinkulak Sisikulak Kurushani Begim Chokrak Apanli a takozh tretya za rozmirami richka Priazov ya Obitichna z yiyi pravoyu pritokoyu Saltich takozh roztashovane Vidstan do oblasnogo centru zalizniceyu 150 km avtoshlyahami 152 km Tip miscevosti rivninnij serednya visota nad rivnem morya 125 m Klimat Klimat harakterizuyetsya yak duzhe teplij i posushlivij Suma aktivnih temperatur vishe 100 rivna 32003 3000 Kilkist opadiv za rik stanovit 400 445 mm Gidrotermichnij koeficiyent rivnij 0 7 0 8 Serednya trivalist bezmoroznogo periodu stanovit 180 190 dniv Navesni zamorozki pripinyayutsya v serednomu v drugij polovini kvitnya najpiznishi vidmicheni v kinci travnya Voseni zamorozki nastayut v serednomu v drugij dekadi zhovtnya najranishe vidmicheni v tretij dekadi veresnya Sposterigayutsya chasti intensivni suhoviyi yaki sposterigayutsya v 70 rokiv Chernigivskij rajon nalezhit do zoni znachnoyi vodnoyi i vitrovoyi eroziyi Korisni kopalini Bagatij rajon odnimi z najbilshih rodovish granitiv u Zaporizkij oblasti Novopoltavskim ta Stulnevskim Rozvidano Novopoltavske rodovishe apatitiv yaki ye sirovinoyu dlya vigotovlennya fosfatnih dobriv Vono nalezhit do najbilshih v Yevropi Poryad z apatitami rozvidano pokladi uranovih rud Na teritoriyi rajonu roztashovani rodovisha apatitiv Za 2 km na shid vid s Novopoltavka roztashovane yedine detalno rozvidane i unikalne v Ukrayini Novopoltavske rodovishe apatitu Unikalnist rodovisha polyagaye v jogo praktichno bezvidhodnij tehnologiyi pererobki apatitovih rud Pererobka rud dozvolyaye otrimati do 1650 tis tonn apatitovogo koncentratu yakij vmishuye 38 fosfatnogo angidridu Pri vidobutku osnovnogo komponentu apatitu Novopoltavske rodovishe mozhe buti ob yektom viluchennya ridkisnih zemel niobiyu i tantalu Rodovisha sirih rozhevuvato sirih biotitovih granitiv pridatnih dlya virobnictva butu i shebenyu roztashovani poblizu naselenih punktiv s Saltichiya st Stulneve s Novopoltavka Na teritoriyi rajonu diye VAT Novopoltavskij kar yer s Novopoltavka IstoriyaDo zahoplennya Rosijskoyu imperiyeyu Zaselennya krayu rozpochalosya 100 40 tis rokiv tomu Z VII st do n e teritoriyu zaselyali kochovi skotarski plemena yaki zasnuvali pershe v Shidnij Yevropi derzhavne utvorennya nazvane grekami Skifiyeyu Na vsij teritoriyi rajonu znahodyatsya kurgani chastkovo rozorani u 1960 1970 ti roki XX stolittya i za dumkoyu arheologiv skifi perebuvali na cih zemlyah do II st Pershi zemlerobski poselennya slov yan yaki vhodili do skladu ob yednannya rannoslov yanskih plemen antiv z yavilis u pershih stolittyah nashoyi eri U IX st zemli rajonu razom z inshimi zemlyami Zaporizkoyi oblasti buli u skladi davnoruskoyi feodalnoyi derzhavi Kiyivska Rus Z XIII st vsya teritoriya rajonu vhodit do skladu mongolo tatarskoyi Zolotoyi Ordi Z utvorennyam u XV stolitti Krimskogo hanstva zemli rajonu vidijshli do nogo Za chasiv isnuvannya Zaporozkogo kozactva chernigivski zemli nalezhali Yedichkulskij ordi nogajskih tatar Do skladu Rosijskoyi imperiyi zemli rajonu uvijshli pislya zavoyuvannya Krimu ta rozorennya Zaporizhzhya vijskami carici Katerini II Roslinnij ta tvarinnij svit U stepah Chernigivskogo rajonu do rozorennya bujno rosli riznomanitni travi sered nih perevazhali pirij kovila polin lopuh bedrinec chebrec dyagel voloshki roman petriv batig m yata ta bagato inshih Po stepu buli rozkidani gusti parosti dribnolissya Na beregah stepovih richok rosli dubi yaseni glid teren ta inshi kushi U velikij kilkosti vodilisya vovki lisici diki kabani diki kishki borsuki gornostayi laski tarpani Iz ptahiv vodilis pelikani yakih nazivali babi lebedi gusi kachki leleki baklani sokoli yastrubi zhuravli orli ta bagato inshih dribnih ptashok U richkah vodilisya ribi vuzhi gadyuki zhabi Otzhe klimat i prirodni umovi buli spriyatlivimi dlya rozvitku skotarstva Stepi buli spravzhnim viprobovuvannyam dlya lyudej ne zvichnih do nih tomu polski publicisti u XVI XVII nazivali ci miscya Dikim Polem Za chasiv Rosijskoyi imperiyi Naprikinci 1770 h rokiv XVIII st pochalosya zaselennya teritoriyi suchasnogo Chernigivskogo rajonu ukrayinskimi selyanami Cya teritoriya vhodila do Berdyanskogo povitu Tavrijskoyi guberniyi Volosnij rozpodil chas vid chasu zminyuvavsya Pivnichnu chastinu Berdyanskogo povitu zaselyali kozaki Tut bulo bagato kozackih zimivnikiv ta hutoriv Syudi takozh pereselyalisya selyani z Poltavskoyi ta Chernigivskoyi gubernij Krim ukrayinciv carskij uryad pereselyav syudi nimciv sho zasnuvali ryad kolonij Vzdovzh livogo beregu richki Molochnoyi selilisya nimci menoniti Tak buli zasnovani sela Bogdanivka Gnadenfeld Kalinivka miza Shtejnbah Ilyine Mariyental Prostore Grosvejde Oleksandrivka Aleksandrtal Dovge Kontinusfeld Rozivka Rudnervejde Vladivka Valdgejm Girshau Lankove Landskrone U drugij polovini XIX st na teritoriyi Chernigivskogo rajonu sformuvalis 4 volosti Popivska ta Chernigivska kudi vhodilo 27 poselen selish ta hutoriv Osnovoyu ekonomiki rajonu bulo silske gospodarstvo Siyali pshenicyu yachmin oves lon Skotarstvo bulo dopomizhnoyu galuzzyu Naprikinci XIX st osoblivo pislya vvedennya v diyu u 1898 roci zaliznici Chapline Berdyansk pochala rozvivatis Zbilshivsya viviz zerna na prodazh Rozvivalas osvita i medicina Znachnu rol v duhovnomu zhitti naselennya krayu vidigravala religiya Na pochatku XX stolittya v selah rajonu nalichuvalosya 8 pravoslavnih hramiv ta katolicka cerkva u seli Prostore Z vesni 1918 roku i do oseni 1920 roku teritoriya rajonu bula arenoyu borotbi z avstro nimeckimi okupantami denikincyami ta vrangelivcyami Vazhlivu rol u vizvolenni teritoriyi rajonu vid nimecko avstrijskoyi okupaciyi vidigrala Povstanska armiya Nestora Mahna Radyanski chasi Pislya zakinchennya gromadyanskoyi vijni v usih selah rajonu vidnovili svoyu diyalnist silski revkomi Naslidkom vijskovih dij z 1914 roku grabizhnickoyi politiki bilshovikiv nedostatnoyi kilkosti inventarya i speki a takozh dopomogi hlibom poterpilomu proletariatu pivnochi ta Donbasu buv golod 1921 1922 rokiv U Chernigivskij Novomihajlivskij ta Saltichijskij volosti goloduvalo 75 80 naselennya a vid golodu pomerlo blizko 2000 osib Dopomoga yaku bilshoviki dozvolili dopraviti lishe u 1922 roci nadijshla z Podillya u viglyadi hliba a takozh vid Amerikanskoyi menonitskoyi dopomogi Ekonomichna ta politichna situaciya v yakij opinilasya radyanska derzhava primusili bilshovikiv vtiliti v zhittya novu ekonomichnu politiku dozvolivshi vikoristovuvati produkt sho zalishivsya pislya rozrahunku z derzhavoyu na svij rozsud Ce dalo zmogu vivesti radyanski respubliki z glibokoyi socialno ekonomichnoyi krizi Selyanski gospodarstva mali v osnovnomu zernovu spryamovanist Najposhirenishimi kulturami buli zhito pshenicya oves proso kukurudza sonyashnik ta yachmin Drugoyu za znachennyam galuzzyu bulo tvarinnictvo Vono zaznalo znachnih vtrat i vidnovlyuvalosya povilno U promislovosti bula vidnovlena robota kilkoh cegelen olijnic mliniv molokozavodiv U Chernigivci pracyuvali shkiryanij goncharnij ta kinnij zavodi Kinec 1920 h rokiv oznamenuvavsya nakruchuvannyam partijnim kerivnictvom tempiv socialistichnogo budivnictva shlyahom neshadnoyi ekspluataciyi narodu Pochavsya nastup na staru gumanitarnu tehnichnu ta vijskovu inteligenciyu Z 1930 roku v Chernigivskomu rajoni rozgornulasya masova kolektivizaciya ta rozkurkulennya Rozkurkulennya po suti oznachalo fizichne znishennya abo deportaciyu miljoniv selyan Z travnya 1929 roku do lyutogo 1930 roku pogoliv ya hudobi u rajoni zmenshilosya na 40 Virizali konfiskovanih svinej ta inshu hudobu Znishuvali renament spalyuvali budinki i majno Pislya kolektivizaciyi ta rozkurkulennya proti kolektivizovanih selyan Ukrayini znachnoyi chastini zaselenoyi ukrayincyami Kubani razom z deyakimi regionami Podillya ta Povolzhya bilshoviki zastosuvali Golodomor ta represiyi 1930 h rokiv Oficijnoyi statistiki golodomoru ne isnuye Zagalna kilkist vtrat vid golodu na teritoriyi Chernigivskogo rajonu priblizno perevishila 2300 osib Najbilshih vtrat zaznala Chernigivka de vid golodu pomerlo 870 osib U pershi dni vijni z Nimechchinoyu 850 meshkanciv rajcentru stali bijcyami Chervonoyi armiyi A vsogo po rajonu bulo mobilizovano majzhe 2 5 tis osib U dni okupaciyi v Chernigivci diyala zavchasno stvorena pidpilna grupa z 13 osib yaku u travni 1943 roku fashisti vikrili i rozstrilyali U roki Drugoyi svitovoyi vijni 550 yunakiv i divchat rajonu bulo primusovo vivezeno na katorzhni roboti do Nimechchini Okupaciya Chernigivki trivala z 7 zhovtnya 1941 po 18 veresnya 1943 roki Chotirom urodzhencyam rajonu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu G S Voloshko A M Temniku I V Dubininu I D Merzlyaku U bitvah radyansko gitlerivskoyi vijni vzyali uchast 6555 voyiniv chernigivciv Vtrati sered nih stanovili 245 oficeriv ta 3628 soldativ ta serzhantiv Osoblivistyu rajonu bulo te sho pislya viselennya nimciv menonitiv 28 sil bulo spaleno Cili sela buli porosli bur yanami yak i polya j tam bigali vovki ta inshi tvarini Soyuzne kerivnictvo v umovah holodnoyi vijni namagalosya stvoriti derzhavni hlibni rezervi na rivni dovoyennih Do togo zh u planah SRSR bulo zabezpechiti svoyih soyuznikiv U Yevropi hlibom shob utrimati yih v orbiti svogo vplivu Vikonuyuchi nadvisoki plani hlibozagotivli z rajonu ta oblasti bulo zabrano vse vklyuchayuchi posivnij material ne zvertayuchi uvagi na ne vrozhajnij rik 1945 go Utrimuvati hudobu stalo nemozhlivim Yiyi virizali vtim m yaso viluchalosya v derzhrezerv Vzimku 1946 1947 rokiv goloduvalo majzhe vse naselennya rajonu Maksimalnogo rivnya vtrati vid golodomoru dosyagli u grudni 1946 lipni serpni 1947 rokiv Vesnoyu 1947 roku Moskva pishla na nadannya dopomogi selyanam yaki mali brati uchast u vesnyano polovih robotah Inshi prodovzhuvali goloduvati Usogo v rajoni pomerlo ponad 490 osib Zi smertyu Stalina u 1953 roci totalitarna sistema ne zminili svoyeyi suti ale vse zh vidmovilasya vid krajnoshiv stalinizmu U politichnij sferi ce proyavlyalosya u vidhodi vid praktiki masovih represij v ekonomichnij u desho bilshij uvazi do materialnih potreb naselennya Vtim yak i ranishe postijno nagoloshuvalosya pro te sho osobisti interesi povinni pidporyadkovuvatisya gromadskim Desho znizili podatok na gospodarstvo kolgospnikiv Zrostannya kapitalovkladen u silske gospodarstvo ukripilo bazu MTS sho dalo mozhlivist mehanizuvati viroshuvannya rannih zernovih U rajoni planomirno nasadzhuvalisya polezahisni lisosmugi posadki YiH poyava zmenshila vitrovu eroziyu gruntiv U toj zhe chas pochali intensivno rozoryuvati pririchkovi luki buduvati stavki zabirati vodu dlya zroshennya Uzhe cherez kilka rokiv richki zamulilisya peretvorilisya na strumki j ulitku peresihali Tvarinnictvo na kinec 1950 h perevishilo dovoyenni pokazniki Z 1958 roku skasuvali obov yazkovi postavki derzhavi silgospprodukciyi pidsobnimi gospodarstvami kolgospnikiv Z 1959 roku derzhava garantuvala selyanam oplatu trudodniv u najkrashih kolgospah Rozshiryuvalasya sitka magaziniv a razom z tim i asortiment tovariv Bulo vidbudovano zakladi medicini ta osviti Pracyuvali klubi j gurtki hudozhnoyi samodiyalnosti U 1959 roci vidbulosya ukrupnennya kolgospiv i yih zalishilosya 11 Mali sela pochali zanepadati pochalasya likvidaciyi neperspektivnih U seredini 1950 h rokiv pochavsya suttyevij vid yizd molodi u mista Ne vistachalo ruk vivozom zerna z kolgospiv zajmalisya soldati 5 lyutogo 1965 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR peredano silradi Gannivsku Primorskogo rajonu i Novospasku Chernigivskogo rajonu do skladu Priazovskogo rajonu Voseni 1962 roku Radyanskij Soyuz zishtovhnuvsya z nestacheyu zerna Pochinayuchi z 1963 roku zerno kupuvali z za kordonu u vse bilshih ob yemah Pevnim zrushennyam u drugij polovini 1960 h bulo polipshennya sistemi zagotivli ta zakupki produkciyi silskogo gospodarstva Zagotivelni cini zbilshuvalis Ponadplanovi postavki oplachuvalisya za vishimi rozcinkami Bulo zbudovano kombikormovij zavod mizhkolgospbud inkubatornu stanciyu kompleks po viroshuvannyu svinini silgosphimiya ta in U 1970 ti roki v silskomu gospodarstvi yak i v promislovosti vidmovilis vid bud yakih reform Vvazhalosya sho dosit zbilshiti kapitalovkladennya i kolgospi zapracyuyut krashe U 1970 1980 ti roki koshti vid prodazhu nafti na Zahid v tomu chisli spryamovuvalisya v silske gospodarstvo v osnovnomu na budivnictvo tvarinnickih kompleksiv Vtim osoblivih uspihiv u tvarinnictvi ne nastavalo U 1973 roci yak i v nastupnomu Zaporizka oblast viyavilasya najkrashoyu v Ukrayini za kilkistyu prodanogo derzhavi zerna vtim Chernigivskij rajon ne buv liderom oblasti Prote kolgosp Bilshovik mig pohvalitisya tim sho konservovani ogirki j pomidori jogo virobnictva buli vidomi po vsomu SRSR Popri znachni kapitalovkladennya na seredinu 1980 h znizilasya vrozhajnist zernovih sonyashniku ta ovochevih kultur pogirshilasya yakist produkciyi Rajon yak i v cilomu oblast vtrachaye svoyi skromni dosyagnennya Prichinoyu buli vidsutnist pryamoyi zacikavlenosti v rezultatah diyalnosti pripiski brak okozamilyuvannya kradizhki ta in Prichini zastoyu v silskomu gospodarstvi mali j socialne korinnya Umovi praci ta pobutu selyan vse bilshe vidriznyalis vid tih sho mali mistyani u negativnomu plani Selo starilo molod vid yizdila Vidpovidno zmenshuvavsya prirodnij pririst naselennya v rajoni Yaksho u 1960 roci vin stanoviv 431 lyudinu u 1975 roci 71 lyudinu to v 1984 roci 50 Robitniki studenti j uchni zaluchalisya do obrobitku poliv ta zboru vrozhayu Priyizhdzhi chasto vikonuvali robotu neyakisno i bez bazhannya Takim bulo stanovishe rajonu do perebudovi Kinec 1970 h pochatok 1980 h stali pochatkom padinnya rivnya zhittya zhiteliv rajonu Z seredini 1970 h cini na deyaki tovari pochali pidijmati Spochatku ce buli tovari rozkoshi avtomobili kilimi virobi z zolota A na pochatku 1980 h cini pidijmalis na shirshe kolo tovariv pri chomu bez poperednogo ogoloshennya Tovarna masa ne pokrivala kilkosti groshej slovo deficit vvijshlo u povsyakdennij vzhitok Na rubezhi 1980 h rokiv zvichajna sistema torgivli pochala rujnuvatisya Vlada zmirilasya z nemozhlivistyu zabezpechiti vse naselennya j vzyala kurs na zabezpechennya okremih kategorij peredoviki veterani j kerivnictvo Deficit poshiryuvavsya majzhe na vsi tovari Cukor ta maslo vidavali po talonam zalezhno vid kilkosti yidokiv u sim yi Ukrayinski chasi Progoloshennya nezalezhnosti majzhe ne vplinula na todishni problemi Pochalasya ekonomichna kriza pik yakoyi pripav na 1994 1995 roki Pid kinec 1990 h rokiv znovu stabilno zapracyuvav PAT Novopoltavskij kar yer Najkrashoyu torgovoyu markoyu Ukrayini stav kolektiv Chernigivskogo molokozavodu maslo selyanske yakogo vidznachene ryadom nagorod U 2008 roci Chernigivskij maslozavod zbankrutiv ta zakrivsya Na jogo teritoriyi dribni pidpriyemci pobuduvali neveliki kramnici U 2000 h rokah na seli formuyetsya konkurentne seredovishe Selyani mayut zmogu viddavati v orendu svoyi payi fermeram Deyaki fermerski gospodarstva rozvinulis u veliki kolektivni gospodarstva yaki mayut horoshi rezultati roboti Popri deyaki uspihi zalishayutsya problemi zamini parku silgosptehniki udobrennya poliv dotrimannya sivozmini vidrodzhennya tvarinnictva Za rahunok byudzhetu ta bazovih pidpriyemstv provedeno komp yuterizaciyu shkil U 1993 roci zbudovano Zamostyansku shkolu kotelnu j dah Novopoltavskoyi shkoli Zamostyanska ZOSh I II stupeniv z 2013 roci pracyuye bez ditej ta personalu Diyut samodiyalni kolektivi narodnij hor Krinichenka laureat vseukrayinskih ta oblasnih konkursiv Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Chernigivskogo rajonu Zaporizka oblast Administrativno teritorialno rajon podilyayetsya na 1 selishnu radu i 11 silskih rad yaki ob yednuyut 41 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Chernigivskij rajonnij radi Administrativnij centr smt Chernigivka NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 10 463 2203 1424 3062 2602 1134 38Zhinki 11 737 1978 1343 3008 3108 2071 229Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki38 85 229 62 80 84 220 216 75 79 557 396 70 74 715 460 65 69 579 816 60 64 1078 391 55 59 566 639 50 54 712 756 45 49 752 841 40 44 831 766 35 39 788 749 30 34 684 706 25 29 705 700 20 24 634 724 15 20 709 928 10 14 782 754 5 9 691 521 0 4 505 Za danimi perepisu naselennya 2001 roku u rajoni meshkala 22201 osoba Tablicya zmini chiselnosti naselennya 1989 2001 201524 881 22 201 17 444 Movnij sklad naselennya buv takim Mova Chislo os Vidsotokukrayinska 20769 93 54rosijska 1314 5 92bolgarska 29 0 13biloruska 24 0 11rumunska 18 0 08virmenska 11 0 05ugorska 9 0 04 Naselennya rajonu stanovit 17 675 osib na 1 zhovtnya 2013 Na teritoriyi rajonu roztashovanij 41 naselenij punkt sho pidporyadkovani odnij selishnij i 11 silskim radam Chiselnist naselennya stanom na 1 sichnya 2011 roku dorivnyuye 18424 osobam u tomu chisli miske 6326 zhiteliv silske 12098 zhiteliv TransportAvtotransport Mezha Chernigivskogo rajonu na avtoshlyahu N30 Zagalna dovzhina transportnih shlyahiv v rajoni stanovit 281 1 km v tomu chisli III kat 27 9 km IV kat 253 2 km teritorialnogo znachennya 10 3 km miscevogo rajonnogo 210 7 km miscevogo silskogo 60 1 km Vsi dorogi z tverdim pokrittyam tobto stanovlyat 100 Zaliznichnij transport Teritoriyeyu rajonu prolyagayut dvi gilki zaliznici Komish Zorya Fedorivka 44 5 km ta Pologi Berdyansk 25 4 km Roztashovani taki zaliznichni stanciyi perevezennya vantazhiv ta pasazhiriv st Verhnij Tokmak I do 50 chol dobu st Stulneve st Sinya Gora perevezennya pasazhiriv st Verhnij Tokmak II do 20 chol dobu st Nizyani Zaliznichni koliyi Velikotokmackoyi distanciyi koliyi Pridniprovskoyi zaliznici peretinayut taki silski radi Chernigivskogo rajonu napryamok Komish Zorya Fedorivka Novopoltavsku silsku radu Chernigivsku selishnu radu Stulnevsku silsku radu napryamok Pologi Berdyansk Novopoltavsku silsku radu Chernigivsku selishnu radu Prostorivsku silsku radu U mezhah Chernigivskogo rajonu ekspluatuyutsya 12 zaliznichnih pereyizdiv Velikotokmackoyi distanciyi koliyi napryamok Pologi Berdyansk peregin Sinya Gora Verhnij Tokmak I 117 km 847 m stanciya Verhnij Tokmak I Nelgivka 126 km 170 m peregin Verhnij Tokmak I Nelgivka 137 km 644 m peregin Verhnij Tokmak I Nelgivka 141 km 177 m napryamok Komish Zorya Fedorivka peregin Nizyani Stulneve 61 km 809 m peregin Nizyani Stulneve 57 km 944 m peregin Verhnij Tokmak II Nizyani 46 km 388 m peregin Nizyani Stulneve 53 km 869 m peregin Bilmanka Verhnij Tokmak II 28 km 194 m peregin Bilmanka Verhnij Tokmak II 31 km 265 m peregin Bilmanka Verhnij Tokmak II 44 km 280 m peregin Bilmanka Verhnij Tokmak II 49 km 740 m Aviacijnogo richkovogo ta morskogo transportu v rajoni nemaye PromislovistRajon ye silskogospodarskim Specializuyetsya na viroshuvanni zernovih kultur pshenicya yachmin ta sonyashniku u tvarinnictvi velikoyi rogatoyi hudobi Virobnictvo promislovoyi produkciyi v Chernigivskomu rajoni zdijsnyuye pidpriyemstvo dobuvnoyi promislovosti VAT Novopoltavskij kar yer Krim togo promislovu produkciyu viroblyayut VAT Vladivske RTP komunalne pidpriyemstvo Chernigivske VUZhKG F G Godlevskogo Zagalna plosha Chernigivskogo rajonu 120 tis ga Silgospugiddya stanovlyat 108 9 tis ga iz yakih rillya 92 8 tis ga prichomu silgosppidpriyemstva vsih form vlasnosti obroblyayut 72 8 rilli reshta v koristuvanni osobistih selyanskih gospodarstv i naselennya a tak zvani vilni selyani obroblyayut majzhe 11 tisyach gektar rilli Silskogospodarskoyu diyalnistyu v rajoni zajmayutsya 19 agrotovaristv kooperativiv i privatnih pidpriyemstv ta 124 fermerskih gospodarstva TOV a f Soleks SVK Svitanok PSP Progres TOV Bogdan Hmelnickij TOV Tokmachani OsvitaShkola v Chernigivci Na teritoriyi rajonu diye 16 doshkilnih zakladiv 18 zagalnoosvitnih shkil proftehuchilishe PTU 61 filiya s Obitochne Turistichnij potencial Chernigivskogo rajonuTeritoriyi ta ob yekti prirodno zapovidnogo fondu Landshaftnij zakaznik Urochishe skeli Botanichnij zakaznik Cilinna dilyanka Landshaftnij zakaznik Cilinna dilyanka zi stavkom Tokmak Mogila Landshaftnij zakaznik Saltichijske stepove pomistya Botanichnij zakaznik Urochishe Cerkvi Entomologichnij zakaznik Cilinna balka z kam yanistimi ogolennyami Botanichnij zakaznik Vodoohoronna zona Botanichnij zakaznik Stepova balka Zakladi kulturi i mistectv Budinok muzej menonitiv Chernigivskij rajonnij istorichnij muzej Chernigivskij rajonnij centr kulturi ta dozvillyaIstoriko kulturni ta arheologichni pam yatki Kurgannij mogilnik Chorna Mogila Mogila Luki Vukalovicha Kurgannij mogilnik Dva kurgani Istoriko arhitekturni sporudi Svyato Mihajlivskij zhinochij monastir Sadiba pomishika Shabayeva Katerininskij mist Pomistya nimeckih kolonistiv Navchalnij korpus silskogospodarskoyi shkoli I rozryadu 1893 1896 rr Miza hutir Shtejbah Budinok zemskoyi pochatkovoyi shkoli 1896 1900 rr Viznachni osobi Danilenko Valentin Mikolajovich 1913 1982 ukrayinskij arheolog narodivsya v s Novomihajlivka Yeremenko Mikola istorik pismennik Kuzmenko Oleksandr Sergijovich pismennik Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Chernigivskogo rajonu buli stvoreni 23 viborchi dilnici Yavka na viborah stanovila 56 12 progolosuvali 8 620 iz 15 360 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 31 11 2 682 viborciv Sergij Tigipko 21 91 1 889 viborciv Mihajlo Dobkin 9 98 860 viborciv Yuliya Timoshenko 8 65 746 viborciv Petro Simonenko 6 50 560 viborciv Oleg Lyashko 5 72 493 viborciv 25 zhovtnya 2015 roku vidbulisya chergovi miscevi vibori deputativ rad Do Chernigivskoyi rajonnoyi radi za partijnimi spiskami projshli predstavniki 9 sil najbilshe golosiv u radi otrimala partiya Opozicijnij blok 34 62 na drugomu misci Agrarna partiya Ukrayini 15 38 golosiv Div takozhAdministrativnij ustrij Chernigivskogo rajonu Zaporizka oblast PrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 19 grudnya 2019 roku 560 2019 rp Pro priznachennya V Popyuka golovoyu Chernigivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Zaporizkoyi oblasti Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 3 listopada 2016 Administrativno teritorialnij ustrij Chernigivskogo rajonu 19 chervnya 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Rozpodil naselennya za stattyu ta vikom serednij vik naselennya Zaporizka oblast osib Region 5 richni vikovi grupi Rik Kategoriya naselennya Stat Arhiv originalu za 21 kvitnya 2017 Procitovano 29 listopada 2015 Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Zaporizka oblast nedostupne posilannya ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 8 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 11 03 2016 Procitovano 15 05 2016 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chernigivskij rajon Zaporizka oblast Chernigivka Informacijno piznavalnij portal Zaporizka oblast u skladi URSR 13 lyutogo 2020 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zaporizka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 765 s Yeremenko M Kraj shlyahu Muravskogo Narisi z istoriyi Chernigivskogo rajonu Zaporizhzhya Lana druk 2006 436 s Ridnij kraj pro istoriyu i sogodennya teritoriyi Chernigiv r nu Zaporiz obl Mikola Yeremenko Tokmak Zaporiz obl Red gaz Nashe misto Tokmak 2017 36 s il portr Bibliogr s 32 34 66 nazv ISBN 978 966 02 7970 4 Oblikova kartka rajonu na sajti Verhovnoyi Radi 5 serpnya 2018 u Wayback Machine Chernigivskij rajon ekonomika rajonu organi vladi pidpriyemstva selishni radi 23 lipnya 2011 u Wayback Machine Pologivskij rajonTokmackij rajon Bilmackij rajonPriazovskij rajon Primorskij rajon Berdyanskij rajon