Археографічні комісії — спеціалізовані наукові інституції, що займаються практичними, теоретичними і методичними проблемами археографії. Свого часу в Україні діяло кілька таких комісій, а саме Київська археографічна комісія, археографічна комісія Наукового товариства імені Шевченка у Львові, Археографічна комісія ВУАН, Археографічна комісія Центрархіву УСРР, Археографічна комісія АН УРСР.
Київська археографічна комісія
Тимчасова комісія для розбору давніх актів, у літературі, за традицією, іменується — Київська археографічна комісія, — перша загально-українська інституція з виявлення, вивчення й публікації джерел з історії України. Вона стала осередком консолідації українських істориків Наддніпрянської України. Створена 1843 року при канцелярії Київського, Подільського і Волинського генерал-губернатора для збирання й публікації документальних матеріалів. Комісія розшукувала документи в архівах місцевих судово-адміністративних установ, магістратів, монастирів, у приватних осіб. Зібрані документи створили ядро Київського центрального архіву давніх актів (1852). У серійних багатотомних виданнях — «Памятники» в 4-х томах (1845—1859; 2-ге видання: 1897—1898), «Архив Юго-Западной России» у 35-ти томах (1859—1914) та інших збірках — комісія опублікувала значний масив документальних матеріалів і пам'яток з історико-культурної спадщини України XIV—XVIII століть, що створили джерельний фундамент історичних досліджень другої половини XIX—ХХ століть. Едиційна методика, розроблена членами комісії, організаційна структура та основні напрями її діяльності справили значний вплив на формування вітчизняної археографічної практики впродовж наступного півтора століття. У роботі комісії брали участь відомі вчені — Михайло Владимирський-Буданов, Митрофан Довнар-Запольський, Микола Іванишев, Володимир Іконников, Іван Каманін, Микола Костомаров, Олександр Лазаревський, Орест Левицький, Василь Домбровський та інші. 1921 року комісія влилася до Археографічної комісії ВУАН. Одним з перших співробітників Київської археографічної комісії був Тарас Шевченко.
Археографічна комісія Наукового товариства імені Шевченка у Львові
Створена 1896 за ініціативи та на чолі з Михайлом Грушевським (заступник — Іван Франко). Членом АК НТШ були Кость Левицький, Олександр Колесса, Степан Смаль-Стоцький, Кирило Студинський, Степан Томашівський, С.Джиджора, Мирон Кордуба. Згодом членами археографічної комісії стали Володимир Антонович, Дмитро Багалій, В. Я. Гнатюк, Іван Каманін, В’ячеслав Липинський, Микола Василенко та інші. Започаткувала серійні видання «Жерела до історії України-Руси» (11 томів) та (8 томів). Після Першої світової війни та поразки національно-демократичної революції в Галичині АК НТШ фактично припиняє діяльність і багато її членів на чолі з М. Грушевським включаються в організацію АК ВУАН.
Археографічна комісія ВУАН
Створена на межі 1918—1919 як Постійна комісія з розгляду давніх актів для видання пам’яток мови, письменства та історії у складі історико-філологічного відділу УАН. Остаточно конституювалася 1921, об’єднавшись з Київською археографічною комісією для розбору давніх актів. На чолі комісії стояли провідні вчені Дмитро Багалій (1918—1919), В. Іконников (1921—1923), Михайло Грушевський (1924—1931). Організаторами науково-археографічної праці комісії були також Орест Левицький, Микола Василенко, Вадим Модзалевський, О. Грушевський, С. Маслов, К. Лазаревська, Віктор Романовський, М. Довнар-Запольський, Йосип Гермайзе, Володимир Перетц та інші. Форми, типи, концепція видання джерел, методики в цілому базувалися на досвіді попередніх археографічних комісій. Передбачалося продовжити видання «Архива Юго-Западной России» під назвою «Архів України». Едиційний доробок АК ВУАН становить 15 томів неперіодичних та серійних видань — та , . Комісія розробила перші в українській археографії узагальнюючі методичні принципи видання джерел (1926). З початку 1930-х років замість корпусних видань з давньої і нової історії та культури України у планах АК ВУАН провідне місце посідають тематичні публікації з історії соціально-економічного розвитку, «класової боротьби» та «соціалістичного будівництва».
Археографічна комісія Центрархіву УСРР
Археографічна комісія Центрального Архівного Управління (АК ЦАУ) була створена 1928 на чолі з Михайло Рубачем на противагу академічній археографічній комісії для спрямування археографічної роботи архівів у «належному» політичному руслі. Важливим методичним доробком АК ЦАУ є розробка правил видання документів Віктором Романовським, Миколою Горбанем, В. Веретенниковим, П. Біликом (1929—1931), методики описування актових книг (В.Романовський) та діловодних документів (В.Веретенников), розробка першої всеукраїнської програми створення серії археографічних довідників про склад і зміст усіх матеріалів, що входили до Єдиного державного архівного фонду України (1929).
Археографічна комісія АН УРСР
Створена на базі Інституту історії АН УРСР 1969 на чолі з академіком Андрієм Скабою як міжвідомчий координаційний центр у справі видавництва документальних джерел. Об’єднала представників академічних, архівних установ, університетів. До складу Бюро АК АН УРСР входили К. Гуслистий, Федір Шевченко, Арнольд Шевелєв, В. Стрельський, . Розроблено перспективний видавничий план АК, що включав понад 40 томів документальних публікацій; були підготовлені до друку два випуски щорічника . АК АН УРСР, не опублікувавши фактично жодного із запланованих видань, невдовзі припинила свою діяльність;
Археографічна комісія АН УРСР (від 1994 — НАН України) була відновлена постановою Президії АН УРСР 5 жовт. 1987 у поновленому складі. Очолив археографічну комісію член-кореспондент АН УРСР П. Сохань. На відроджену інституцію було покладено науково-координаційне та методичне забезпечення археографічної роботи в Україні. Створення постійної штатної групи АК при Інституті історії АН УРСР із відділеннями у Львові й Дніпропетровську (1989) дало можливість розгорнути широкомасштабну діяльність. Вирішальне значення мала організована комісією перша Всеукраїнська нарада «Українська археографія: сучасний стан та перспективи розвитку» (в грудні 1988), що поклала початок консолідації археографів, архівістів, джерелознавців в Україні та розробці чіткої концепції видання писемної історико-культурної спадщини України. Під егідою АК були проведені на загально-українському рівні конференції, наради, круглі столи (1990, 1991, 1992, 1995). АК розробила масштабний перспективний план видання документальних джерел і пам’яток, видає друкований орган — «Український археографічний щорічник». На базі АК створено Інститут української археографії та джерелознавства імені М. Грушевського НАН України. У рамках видавничої програми археографічної комісії та Інституту української археографії та джерелознавства вже побачило світ понад 300 видань.
Джерела
- Електронна енциклопедія історії України на сайті Інституту історії України Національної академії наук України [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Література
- Левицкий О. И. Пятидесятилетие Киевской комиссии для разбора древних актов (1843—1893). К., 1893;
- Журба О. І.[недоступне посилання з червня 2019] Київська археографічна комісія. 1843–1921. Нарис історії і діяльності. — К.: Наукова думка, 1993.- 186 с.;[недоступне посилання з червня 2019]
- Едиційна археографія в Україні у XIX—XX ст.: Плани, проекти, програми видань, вип. 1. К., 1993;
- Археографічна комісія та Інститут української археографії Академії наук України. 1988—1993. К., 1993;
- Боряк Г. В. Національна архівна спадщина України та Державний реєстр «Археографічна Україніка»: Архівні документальні ресурси та науково-інформаційні системи. К., 1995;
- Матеріали ювілейної конференції, присвяченої 150-річчю Київської археографічної комісії (Київ—Седнів, 18—21 жовт. 1993 р.). К., 1997;
- Український археографічний щорічник, вип. 1—4. К., 1992—99.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arheografichni komisiyi specializovani naukovi instituciyi sho zajmayutsya praktichnimi teoretichnimi i metodichnimi problemami arheografiyi Svogo chasu v Ukrayini diyalo kilka takih komisij a same Kiyivska arheografichna komisiya arheografichna komisiya Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka u Lvovi Arheografichna komisiya VUAN Arheografichna komisiya Centrarhivu USRR Arheografichna komisiya AN URSR Kiyivska arheografichna komisiyaTimchasova komisiya dlya rozboru davnih aktiv u literaturi za tradiciyeyu imenuyetsya Kiyivska arheografichna komisiya persha zagalno ukrayinska instituciya z viyavlennya vivchennya j publikaciyi dzherel z istoriyi Ukrayini Vona stala oseredkom konsolidaciyi ukrayinskih istorikiv Naddnipryanskoyi Ukrayini Stvorena 1843 roku pri kancelyariyi Kiyivskogo Podilskogo i Volinskogo general gubernatora dlya zbirannya j publikaciyi dokumentalnih materialiv Komisiya rozshukuvala dokumenti v arhivah miscevih sudovo administrativnih ustanov magistrativ monastiriv u privatnih osib Zibrani dokumenti stvorili yadro Kiyivskogo centralnogo arhivu davnih aktiv 1852 U serijnih bagatotomnih vidannyah Pamyatniki v 4 h tomah 1845 1859 2 ge vidannya 1897 1898 Arhiv Yugo Zapadnoj Rossii u 35 ti tomah 1859 1914 ta inshih zbirkah komisiya opublikuvala znachnij masiv dokumentalnih materialiv i pam yatok z istoriko kulturnoyi spadshini Ukrayini XIV XVIII stolit sho stvorili dzherelnij fundament istorichnih doslidzhen drugoyi polovini XIX HH stolit Edicijna metodika rozroblena chlenami komisiyi organizacijna struktura ta osnovni napryami yiyi diyalnosti spravili znachnij vpliv na formuvannya vitchiznyanoyi arheografichnoyi praktiki vprodovzh nastupnogo pivtora stolittya U roboti komisiyi brali uchast vidomi vcheni Mihajlo Vladimirskij Budanov Mitrofan Dovnar Zapolskij Mikola Ivanishev Volodimir Ikonnikov Ivan Kamanin Mikola Kostomarov Oleksandr Lazarevskij Orest Levickij Vasil Dombrovskij ta inshi 1921 roku komisiya vlilasya do Arheografichnoyi komisiyi VUAN Odnim z pershih spivrobitnikiv Kiyivskoyi arheografichnoyi komisiyi buv Taras Shevchenko Arheografichna komisiya Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka u LvoviStvorena 1896 za iniciativi ta na choli z Mihajlom Grushevskim zastupnik Ivan Franko Chlenom AK NTSh buli Kost Levickij Oleksandr Kolessa Stepan Smal Stockij Kirilo Studinskij Stepan Tomashivskij S Dzhidzhora Miron Korduba Zgodom chlenami arheografichnoyi komisiyi stali Volodimir Antonovich Dmitro Bagalij V Ya Gnatyuk Ivan Kamanin V yacheslav Lipinskij Mikola Vasilenko ta inshi Zapochatkuvala serijni vidannya Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi 11 tomiv ta 8 tomiv Pislya Pershoyi svitovoyi vijni ta porazki nacionalno demokratichnoyi revolyuciyi v Galichini AK NTSh faktichno pripinyaye diyalnist i bagato yiyi chleniv na choli z M Grushevskim vklyuchayutsya v organizaciyu AK VUAN Arheografichna komisiya VUANDokladnishe Arheografichna komisiya VUAN Stvorena na mezhi 1918 1919 yak Postijna komisiya z rozglyadu davnih aktiv dlya vidannya pam yatok movi pismenstva ta istoriyi u skladi istoriko filologichnogo viddilu UAN Ostatochno konstituyuvalasya 1921 ob yednavshis z Kiyivskoyu arheografichnoyu komisiyeyu dlya rozboru davnih aktiv Na choli komisiyi stoyali providni vcheni Dmitro Bagalij 1918 1919 V Ikonnikov 1921 1923 Mihajlo Grushevskij 1924 1931 Organizatorami naukovo arheografichnoyi praci komisiyi buli takozh Orest Levickij Mikola Vasilenko Vadim Modzalevskij O Grushevskij S Maslov K Lazarevska Viktor Romanovskij M Dovnar Zapolskij Josip Germajze Volodimir Peretc ta inshi Formi tipi koncepciya vidannya dzherel metodiki v cilomu bazuvalisya na dosvidi poperednih arheografichnih komisij Peredbachalosya prodovzhiti vidannya Arhiva Yugo Zapadnoj Rossii pid nazvoyu Arhiv Ukrayini Edicijnij dorobok AK VUAN stanovit 15 tomiv neperiodichnih ta serijnih vidan ta Komisiya rozrobila pershi v ukrayinskij arheografiyi uzagalnyuyuchi metodichni principi vidannya dzherel 1926 Z pochatku 1930 h rokiv zamist korpusnih vidan z davnoyi i novoyi istoriyi ta kulturi Ukrayini u planah AK VUAN providne misce posidayut tematichni publikaciyi z istoriyi socialno ekonomichnogo rozvitku klasovoyi borotbi ta socialistichnogo budivnictva Arheografichna komisiya Centrarhivu USRRArheografichna komisiya Centralnogo Arhivnogo Upravlinnya AK CAU bula stvorena 1928 na choli z Mihajlo Rubachem na protivagu akademichnij arheografichnij komisiyi dlya spryamuvannya arheografichnoyi roboti arhiviv u nalezhnomu politichnomu rusli Vazhlivim metodichnim dorobkom AK CAU ye rozrobka pravil vidannya dokumentiv Viktorom Romanovskim Mikoloyu Gorbanem V Veretennikovim P Bilikom 1929 1931 metodiki opisuvannya aktovih knig V Romanovskij ta dilovodnih dokumentiv V Veretennikov rozrobka pershoyi vseukrayinskoyi programi stvorennya seriyi arheografichnih dovidnikiv pro sklad i zmist usih materialiv sho vhodili do Yedinogo derzhavnogo arhivnogo fondu Ukrayini 1929 Arheografichna komisiya AN URSRStvorena na bazi Institutu istoriyi AN URSR 1969 na choli z akademikom Andriyem Skaboyu yak mizhvidomchij koordinacijnij centr u spravi vidavnictva dokumentalnih dzherel Ob yednala predstavnikiv akademichnih arhivnih ustanov universitetiv Do skladu Byuro AK AN URSR vhodili K Guslistij Fedir Shevchenko Arnold Shevelyev V Strelskij Rozrobleno perspektivnij vidavnichij plan AK sho vklyuchav ponad 40 tomiv dokumentalnih publikacij buli pidgotovleni do druku dva vipuski shorichnika AK AN URSR ne opublikuvavshi faktichno zhodnogo iz zaplanovanih vidan nevdovzi pripinila svoyu diyalnist Arheografichna komisiya AN URSR vid 1994 NAN Ukrayini bula vidnovlena postanovoyu Prezidiyi AN URSR 5 zhovt 1987 u ponovlenomu skladi Ocholiv arheografichnu komisiyu chlen korespondent AN URSR P Sohan Na vidrodzhenu instituciyu bulo pokladeno naukovo koordinacijne ta metodichne zabezpechennya arheografichnoyi roboti v Ukrayini Stvorennya postijnoyi shtatnoyi grupi AK pri Instituti istoriyi AN URSR iz viddilennyami u Lvovi j Dnipropetrovsku 1989 dalo mozhlivist rozgornuti shirokomasshtabnu diyalnist Virishalne znachennya mala organizovana komisiyeyu persha Vseukrayinska narada Ukrayinska arheografiya suchasnij stan ta perspektivi rozvitku v grudni 1988 sho poklala pochatok konsolidaciyi arheografiv arhivistiv dzhereloznavciv v Ukrayini ta rozrobci chitkoyi koncepciyi vidannya pisemnoyi istoriko kulturnoyi spadshini Ukrayini Pid egidoyu AK buli provedeni na zagalno ukrayinskomu rivni konferenciyi naradi krugli stoli 1990 1991 1992 1995 AK rozrobila masshtabnij perspektivnij plan vidannya dokumentalnih dzherel i pam yatok vidaye drukovanij organ Ukrayinskij arheografichnij shorichnik Na bazi AK stvoreno Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva imeni M Grushevskogo NAN Ukrayini U ramkah vidavnichoyi programi arheografichnoyi komisiyi ta Institutu ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva vzhe pobachilo svit ponad 300 vidan DzherelaElektronna enciklopediya istoriyi Ukrayini na sajti Institutu istoriyi Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 5 bereznya 2016 u Wayback Machine LiteraturaLevickij O I Pyatidesyatiletie Kievskoj komissii dlya razbora drevnih aktov 1843 1893 K 1893 Zhurba O I nedostupne posilannya z chervnya 2019 Kiyivska arheografichna komisiya 1843 1921 Naris istoriyi i diyalnosti K Naukova dumka 1993 186 s nedostupne posilannya z chervnya 2019 Edicijna arheografiya v Ukrayini u XIX XX st Plani proekti programi vidan vip 1 K 1993 Arheografichna komisiya ta Institut ukrayinskoyi arheografiyi Akademiyi nauk Ukrayini 1988 1993 K 1993 Boryak G V Nacionalna arhivna spadshina Ukrayini ta Derzhavnij reyestr Arheografichna Ukrayinika Arhivni dokumentalni resursi ta naukovo informacijni sistemi K 1995 Materiali yuvilejnoyi konferenciyi prisvyachenoyi 150 richchyu Kiyivskoyi arheografichnoyi komisiyi Kiyiv Sedniv 18 21 zhovt 1993 r K 1997 Ukrayinskij arheografichnij shorichnik vip 1 4 K 1992 99