Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Історія вогнепальної зброї — історичний розвиток у різних народів вогнепальної зброї.
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (серпень 2019) |
Хо-пао
Першу зброю зі застосуванням пороху вигадали китайці ще в VI ст., вона називалась . Хо-пао мало вигляд куль (схожий на сучасну гранату). Щоб використати давньокитайську зброю, треба було тільки підпалити кулю і метнути з катапульти чи з рук. Хо-пао робилося так: сірку, селітру, дерев'яні волокна, олію і миш'як загортали в багато шарів грубого паперу і обмазували смолою. Хо-пао летів, фонтануючи вогнем і з гуркотом розривався, димучі обломки, виділяли отруйний дим миш'яку. У цій зброї використовувались тільки вибухові властивості пороху. Крім «хо-пао» існували «вогняні яструби», «вогняні колючки», «чорні дракони».
Грецький вогонь
Про китайські кулі дізнались у Візантії, грек Каллінік помістив порох і нафту у металеву спеціальну посудину, з якої з легкістю можна було виливати грецький вогонь на ворога. Винахід сподобався імператору Костянтину IV і першу свою атаку в бою випробував в Греко-арабській війні в 673 році. Араби так казали про грецький вогонь: «Грецький вогонь поїдав все: ні каміння, ні залізо не могло йому протистояти…»
Руси теж зіткнулися з грецьким вогнем в 941 році, коли князь Ігор йшов в похід на Царгород. От що князь Ігор казав про грецький вогонь: «Греки випустили з суднових труб вогонь, корабель пойняло полум'я». Крім грецького вогню, греки кидали кулі з отруйним димом, який збивав моряків з глузду. У IX–XI століттях грецький вогонь часто використовувала грецька флотилія.
«Залізний грім» арабів
Після морської поразки в , після 673 року араби розгадали секрет пороху. Араби вигадували для своїх куль-снарядів різні імена: «Сонячні промені», «Місячне сяйво» та ін. Найкращим снарядом арабів IV—XII ст. можна вважати снаряд «Залізний грім арабів», він складався з глиняного горщика, наповненого порохом. «Залізний грім арабів» навів страх на європейців під час Хрестових походів. Але найдивовижніше те, що найбільше європейці боялись не вибухів, а запаху сірки, яку виділяв «Залізний грім арабів». Запах сірки за розповідями священиків XI ст. — присутність диявола.
Порох в Європі
У Європі виявились сміливці, які відкрили склад пороху. Багатьом вченим приписують звання відкривача пороху: англієць Роджер Бекон 1214—1292 р., (німецький філософ Альберт Великий 1193—1280 р., монах Бертольд Шварц. Бертольда Шварца вважали першовинахідником пороху до 20 ст. Жителі його рідного міста навіть поставили винахіднику пам'ятник у 1853 р., коли знайшли твір «Про чудеса світу» Альберта Великого і записи Роджера Бекона. У записах Р. Бекона 1250 року знайдений склад пороху, а у творі А. Великого «Про чудеса світу» є розділ «літаючий вогонь» в якому теж розкривається склад пороху і його використання.
Перша вогнепальна зброя
У 1320 році (за ) почали використовувати «модфу» — першу вогнепальну зброю, її конструкція була дуже проста: Залізну чи дерев'яну трубку забивали з одного кінця, в порожнє місце засипали порох, а потім закладали жменю каміння (прототип картечі).
Бомбарди
Після успішного використання «мадф», європейці хотіли перевершити арабів в вогнепальній промисловості. З 1345—1346 років германські князівства починають виробництво бомбард (від лат. bomba — «грім», adere — «горіти»). Розміри бомбард просто колосальні (наприклад, нідерландська «Скажена Грета» мала в довжину 5 метрів, її вага була 5 тонн. Вага ядра 325 кг, діаметр ядра 64 см). Бомбарди вражали ціль не тільки ядрами, а й звуком. За словами очевидців, від пострілу бомбарди падали коні. У битві при Кресі в 1346 р. невелика англійська армія «бомбардистів» розгромила 30-тисячну армію французького короля Філіппа VI. Постріли з бомбард викликали паніку у противника.
Перші рушниці
Перші рушниці з'явились в 1410-х. Перші рушниці називались «пищалами» (чеськ. píšťala — «дудка»). Такою зброєю вперше скористалися в часи гуситських воєн 1419—1437 роки. Німецькі лицарі, що йшли проти пищалей з мечем, зазнавали значних утрат. Після гуситських воєн «пищала» відіграла значущу роль в європейській піхоті. Від чеського слова píšťala, яке використовувалось до XV ст., пішла назва «пищаль», а в XVII ст. воно дало назву і пістолету.
Бомбарделла
Інші рушниці XIV ст, виглядали як маленькі гармати. Їх стволи мали посилені кільця біля ствола, посередині та в задній частині. Така зброя дістала назву бомбарделла («бомбардочка»). В 1364 році правителі італійського міста Перуджі наказали змайструвати 50 бомбарделл, які пробивають будь-який обладунок.
Аркебуза
Маленькі бомбарделли і пищалі були легкими і більш-менш зручними, але постріл доносив вбивчу силу кулі всього на 25-30 метрів. Вирішенням проблеми стали «аркебузи» — мушкети зі стволом 80-100 см. Для стрільби з аркебузи потрібні два солдати, один клав аркебузу на плече і наводив на ціль, а другий підпалював ґнотом заряд. Грізні полки стрільців з аркебуз прозвали аркебузирами.
Мушкет
Наприкінці XV ст. найкращою піхотою була іспанська. Іспанія перша країна яка перейшла від простих пищалей до сучасних на той час мушкетів. Мушкет мав ствол 110—120 см, калібром 20-23 мм, ложу з коротким прикладом, що дозволив зручно прицілюватись і ґнотовий замок. Важив іспанський мушкет 6 кг. Мушкети стали першою масовою зброєю, а стрільці з мушкетами стали називатись мушкетерами.
Військова служба мушкетера не була така легка й захоплива, як описано в романі А. Дюма «Три мушкетери», де герої зайняті нескінченими романтичними вечерями й пригодами. Насправді їх робота була важкою й жорстокою. Мушкетер мав нести на собі важке приладдя. Найголовніше мушкет, він був довжиною 180 см і важив 6-7 кг, крім того до нього входила підставка «фуршет» (без підставки важкий мушкет не втримати). Мушкет заряджався довго, постріли лунали рідко (мушкетер доживав до 5-6 пострілів). Також для мушкетерів вигадали спеціальне шикування — . Вперше цей стрій застосувався в 1515 році. Один з мушкетерів описав бій так: «…Бій був занадто згубний і нерівний для французьких лицарів. І осипали іспанці їх свинцевими кулями. Вони вбивали не так, як арбалети, часто куля пронизувала одразу двох воїнів чи двох коней…»
Запальничка для рушниці
Запальнички існували вже 1520-х. Виглядали вони примітивно, хоча працювали сучасно, рукою крутили колесо, воно терлось об кремінь і з'являлися іскри. На сьогодні невідомо, хто перший змайстрував рушницю з механізмом запальнички.
Колісцевий замок
Новим знаряддям для запалення заряду в стволі (після ґнотового замка) став колісцевий замок. Майже вся операція перезарядки залишилась стара: в ствол клали порох, кулю, пиж, вминали все шомполом. Залишилась і поличка для пороху-натруски під запалювальним отвором. Тільки тепер у полички з'явилась кришка, щоб порох не здуло вітром. У колісцевому замку, як і ґнотовому, був гачок, але на ньому запалення здійснював не ґніт, а шматок колчедану (м'якого матеріалу) чи кременю. Посередині замка на осі розташовувалося коліщатко з нарізною поверхнею. Воно крутилося від ланцюга, намотаного на вал колеса. Ланцюг тягнула вниз плоска пружина. Накручували ланцюг на вал спеціальним ключем. При натиску на гачок пружина стискалась, змотувала ланцюг і колесо крутилося. На відміну від ґнотового замка колісцевий мав 30—35 деталей, виготовити його міг не кожен, тому великого поширення він не мав. Піхота користувалася ґнотовим замком до кінця XVII століття.
Поява пістолета
Поява колісцевого замка привела до народження нової зброї — пістолета. Назва його сходить до чеськ. píšťala, за іншою версією — від назви міста Пістоя. Перший пістолет з'явився в 1590-х. Озброювалися пістолетами спеціальні полки кавалерії, згодом вершників прозвали пістольєрами.
Кременевий замок
Ґнотовий замок був незручний, а колісцевий дуже дорогий. Найвдалішим запалювальним механізмом став в XVI ст. кременевий замок. Замок працював таким чином: рушниця чи пістолет заряджали з дула, на підставку сипали порох, гачок з кременем відводили назад (при цьому стискалася підгачкова пружина), і готово — можна робити постріл. При натиску на гачок кремінь бив по пороху і лунав постріл. Була тільки одна незручність: від натиску на гачок до пострілу проходило 1-2 секунди.
Кременевий замок став одразу відомим. Більше ста років його ставили тільки на мисливські рушниці. Кожна країна мала свій власний кременевий замок, найвідоміші були: шотландські, англійські, голландські, шведські, карельські, іспанські, італійські, португальські, турецькі і російські кременеві замки. В 1605 році французький зброяр Марен Ле Буржа винайшов найнадійнішу конструкцію, названу французьким замком, який став основою вогнепальної зброї. З 1650-х років кременеві рушниці стали основною зброєю піхоти. Скорострільність залишилася старою — один постіл в хвилину, при цьому залишився старий стрій «лінійний» і одночасні постріли групою. Далекобійність кременевої рушниці була 150—200 метрів, але з відстані 50 м пробивався стальний обладунок. В 1641 р. в військових рушницях з'явився кіл-ніж, що допоміг піхоті оборонятись від кавалерії. У 1670 р. з'явились перші набої (в аркуш паперу загортали порох і свинцеву кулю вагою 30 г).
Кінець кременевої зброї
В 1799 році англійський хімік Едуард Говард вивчав реакції з'єднання гримучої ртуті із селітрою. Випадково виявилось, що від сильного удару суміш вибухає. Вибуховою силою, в 5 разів сильнішою за силу пороха, була гримуча ртуть. Ствол рушниці, куди помістив заряд ртуті Е. Говард, рознесло на шматочки. Це було найбільшим відкриттям зброї кінця XVIII ст. Шотландський пастор А. Форсайт винайшов в 1807 році новий запалювальний механізм для рушниці, назву новий замок отримав «хімічний», в народі — флаконний (через форму пристрою). В 1815 році невідомий англієць вигадав нове доповнення до набоя — капсуль.
Нове перезарядження капсульної зброї було таке: після надходження набою в дуло, капсуль надівали на трубку, гачок ставили в бойове положення. Капсульна зброя була дуже надійна: працювала у всяку погоду, працювала без збоїв, і робила постріл одразу після натиску на гачок. Але у нової зброї був і мінус: капсуль був дуже крихітним і його часто губили.
Винахідник нової гвинтівки Йоганн Дрейзе працював над нею довгі роки. Все почалося в 1809 р. коли молодий німець приїхав в Париж в пошуках роботи. Зовсім випадково він стає підмайстром відомого зброяра Самуеля Полі. В вересні 1812 р. С. Полі отримав патент на рушницю, що заряджалася металевими набоями. Імператору Наполеону доповіли про нову зброю, але йому не було часу до нових рушниць, оскільки він був у вигнанні після поразки в Ватерлоо.
Зброя та полювання
Прогрес у розвитку зброярства суттєво вплинув на техніку ведення полювань. Полювання з використанням пасток (вовчі ями, капкани, петлі) і техніки загону тварин на безвихідні ділянки після поширення вогнепальної зброї суттєва трансформувалися у різноманітні сучасні техніки. Вогнепальна зброя значно збільшила ефективність полювань, але в той самий час значно зменшила їхній емоційний ефект, потребу в глибоких знаннях біології та поведінки тварин.
У той самий час вогнепальна зброя стала доступною багатьом, і нерідко людина, що має карабін або рушницю, вважає себе мисливцем. Насправді абсолютна більшість таких людей є браконьєрами, які розстрілюють тварин замість участі у полюванні. Особливо це стосується т. зв. , коли головною метою є влучення кулі або шроту в тіло тварини, її вбивство стає суттю озброєних людей. У періоди світових воїн і соціальних катастроф загальна чисельність мисливських тварин різко скорочується. Зокрема, в роки громадянських воєн 1915—1940-х років багато видів копитних зникли в Україні (наприклад, лось, олень), а деякі були доведені до межі зникнення в масштабі країни (наприклад, сарна, бабак).
Література
- (Огнестрельное Оружие) Шокарева Ю. В.
- Зміни угруповань великих ссавців внаслідок розвитку мисливської діяльності людини — О. П. Трунов, І. В. Загороднюк // ZOOCENOSIS-2007. Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах [1] [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Зброярня: історія розвитку озброєння та військової техніки: Збірник тездоповідей науково-практичної конференції 27лютого 2020 р.. – Львів: НАСВ,2020. – 240 с.
| Ця стаття не містить . (січень 2017) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya vognepalnoyi zbroyi istorichnij rozvitok u riznih narodiv vognepalnoyi zbroyi Garmata z gerbom Mazepi Lyudvisar Karpo Balashevich 1705Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin serpen 2019 Ho paoPershu zbroyu zi zastosuvannyam porohu vigadali kitajci she v VI st vona nazivalas Ho pao malo viglyad kul shozhij na suchasnu granatu Shob vikoristati davnokitajsku zbroyu treba bulo tilki pidpaliti kulyu i metnuti z katapulti chi z ruk Ho pao robilosya tak sirku selitru derev yani volokna oliyu i mish yak zagortali v bagato shariv grubogo paperu i obmazuvali smoloyu Ho pao letiv fontanuyuchi vognem i z gurkotom rozrivavsya dimuchi oblomki vidilyali otrujnij dim mish yaku U cij zbroyi vikoristovuvalis tilki vibuhovi vlastivosti porohu Krim ho pao isnuvali vognyani yastrubi vognyani kolyuchki chorni drakoni Greckij vogonDokladnishe Greckij vogon Greckij vogon Pro kitajski kuli diznalis u Vizantiyi grek Kallinik pomistiv poroh i naftu u metalevu specialnu posudinu z yakoyi z legkistyu mozhna bulo vilivati greckij vogon na voroga Vinahid spodobavsya imperatoru Kostyantinu IV i pershu svoyu ataku v boyu viprobuvav v Greko arabskij vijni v 673 roci Arabi tak kazali pro greckij vogon Greckij vogon poyidav vse ni kaminnya ni zalizo ne moglo jomu protistoyati Rusi tezh zitknulisya z greckim vognem v 941 roci koli knyaz Igor jshov v pohid na Cargorod Ot sho knyaz Igor kazav pro greckij vogon Greki vipustili z sudnovih trub vogon korabel pojnyalo polum ya Krim greckogo vognyu greki kidali kuli z otrujnim dimom yakij zbivav moryakiv z gluzdu U IX XI stolittyah greckij vogon chasto vikoristovuvala grecka flotiliya Metannya greckogo vognyu z korablya HII st Zaliznij grim arabivPislya morskoyi porazki v pislya 673 roku arabi rozgadali sekret porohu Arabi vigaduvali dlya svoyih kul snaryadiv rizni imena Sonyachni promeni Misyachne syajvo ta in Najkrashim snaryadom arabiv IV XII st mozhna vvazhati snaryad Zaliznij grim arabiv vin skladavsya z glinyanogo gorshika napovnenogo porohom Zaliznij grim arabiv naviv strah na yevropejciv pid chas Hrestovih pohodiv Ale najdivovizhnishe te sho najbilshe yevropejci boyalis ne vibuhiv a zapahu sirki yaku vidilyav Zaliznij grim arabiv Zapah sirki za rozpovidyami svyashenikiv XI st prisutnist diyavola Poroh v YevropiU Yevropi viyavilis smilivci yaki vidkrili sklad porohu Bagatom vchenim pripisuyut zvannya vidkrivacha porohu angliyec Rodzher Bekon 1214 1292 r nimeckij filosof Albert Velikij 1193 1280 r monah Bertold Shvarc Bertolda Shvarca vvazhali pershovinahidnikom porohu do 20 st Zhiteli jogo ridnogo mista navit postavili vinahidniku pam yatnik u 1853 r koli znajshli tvir Pro chudesa svitu Alberta Velikogo i zapisi Rodzhera Bekona U zapisah R Bekona 1250 roku znajdenij sklad porohu a u tvori A Velikogo Pro chudesa svitu ye rozdil litayuchij vogon v yakomu tezh rozkrivayetsya sklad porohu i jogo vikoristannya Mozhlivo pershe zobrazhennya vognepalnoyi zbroyi 1327 r Persha vognepalna zbroyaU 1320 roci za pochali vikoristovuvati modfu pershu vognepalnu zbroyu yiyi konstrukciya bula duzhe prosta Zaliznu chi derev yanu trubku zabivali z odnogo kincya v porozhnye misce zasipali poroh a potim zakladali zhmenyu kaminnya prototip kartechi Bombardi Dokladnishe Bombarda artileriya Pislya uspishnogo vikoristannya madf yevropejci hotili perevershiti arabiv v vognepalnij promislovosti Z 1345 1346 rokiv germanski knyazivstva pochinayut virobnictvo bombard vid lat bomba grim adere goriti Rozmiri bombard prosto kolosalni napriklad niderlandska Skazhena Greta mala v dovzhinu 5 metriv yiyi vaga bula 5 tonn Vaga yadra 325 kg diametr yadra 64 sm Bombardi vrazhali cil ne tilki yadrami a j zvukom Za slovami ochevidciv vid postrilu bombardi padali koni U bitvi pri Kresi v 1346 r nevelika anglijska armiya bombardistiv rozgromila 30 tisyachnu armiyu francuzkogo korolya Filippa VI Postrili z bombard viklikali paniku u protivnika XV st Pershi rushniciPershi rushnici z yavilis v 1410 h Pershi rushnici nazivalis pishalami chesk pistala dudka Takoyu zbroyeyu vpershe skoristalisya v chasi gusitskih voyen 1419 1437 roki Nimecki licari sho jshli proti pishalej z mechem zaznavali znachnih utrat Pislya gusitskih voyen pishala vidigrala znachushu rol v yevropejskij pihoti Vid cheskogo slova pistala yake vikoristovuvalos do XV st pishla nazva pishal a v XVII st vono dalo nazvu i pistoletu Postril z ruchnoyi garmati poch XIV st BombardellaDokladnishe Inshi rushnici XIV st viglyadali yak malenki garmati Yih stvoli mali posileni kilcya bilya stvola poseredini ta v zadnij chastini Taka zbroya distala nazvu bombardella bombardochka V 1364 roci praviteli italijskogo mista Perudzhi nakazali zmajstruvati 50 bombardell yaki probivayut bud yakij obladunok ArkebuzaDokladnishe Arkebuza Malenki bombardelli i pishali buli legkimi i bilsh mensh zruchnimi ale postril donosiv vbivchu silu kuli vsogo na 25 30 metriv Virishennyam problemi stali arkebuzi mushketi zi stvolom 80 100 sm Dlya strilbi z arkebuzi potribni dva soldati odin klav arkebuzu na pleche i navodiv na cil a drugij pidpalyuvav gnotom zaryad Grizni polki strilciv z arkebuz prozvali arkebuzirami MushketDokladnishe Mushket Naprikinci XV st najkrashoyu pihotoyu bula ispanska Ispaniya persha krayina yaka perejshla vid prostih pishalej do suchasnih na toj chas mushketiv Mushket mav stvol 110 120 sm kalibrom 20 23 mm lozhu z korotkim prikladom sho dozvoliv zruchno pricilyuvatis i gnotovij zamok Vazhiv ispanskij mushket 6 kg Mushketi stali pershoyu masovoyu zbroyeyu a strilci z mushketami stali nazivatis mushketerami Vijskova sluzhba mushketera ne bula taka legka j zahopliva yak opisano v romani A Dyuma Tri mushketeri de geroyi zajnyati neskinchenimi romantichnimi vecheryami j prigodami Naspravdi yih robota bula vazhkoyu j zhorstokoyu Mushketer mav nesti na sobi vazhke priladdya Najgolovnishe mushket vin buv dovzhinoyu 180 sm i vazhiv 6 7 kg krim togo do nogo vhodila pidstavka furshet bez pidstavki vazhkij mushket ne vtrimati Mushket zaryadzhavsya dovgo postrili lunali ridko mushketer dozhivav do 5 6 postriliv Takozh dlya mushketeriv vigadali specialne shikuvannya Vpershe cej strij zastosuvavsya v 1515 roci Odin z mushketeriv opisav bij tak Bij buv zanadto zgubnij i nerivnij dlya francuzkih licariv I osipali ispanci yih svincevimi kulyami Voni vbivali ne tak yak arbaleti chasto kulya pronizuvala odrazu dvoh voyiniv chi dvoh konej Zapalnichka dlya rushniciZapalnichki isnuvali vzhe 1520 h Viglyadali voni primitivno hocha pracyuvali suchasno rukoyu krutili koleso vono terlos ob kremin i z yavlyalisya iskri Na sogodni nevidomo hto pershij zmajstruvav rushnicyu z mehanizmom zapalnichki Koliscevij zamok Dokladnishe Koliscevij zamok Novim znaryaddyam dlya zapalennya zaryadu v stvoli pislya gnotovogo zamka stav koliscevij zamok Majzhe vsya operaciya perezaryadki zalishilas stara v stvol klali poroh kulyu pizh vminali vse shompolom Zalishilas i polichka dlya porohu natruski pid zapalyuvalnim otvorom Tilki teper u polichki z yavilas krishka shob poroh ne zdulo vitrom U koliscevomu zamku yak i gnotovomu buv gachok ale na nomu zapalennya zdijsnyuvav ne gnit a shmatok kolchedanu m yakogo materialu chi kremenyu Poseredini zamka na osi roztashovuvalosya kolishatko z nariznoyu poverhneyu Vono krutilosya vid lancyuga namotanogo na val kolesa Lancyug tyagnula vniz ploska pruzhina Nakruchuvali lancyug na val specialnim klyuchem Pri natisku na gachok pruzhina stiskalas zmotuvala lancyug i koleso krutilosya Na vidminu vid gnotovogo zamka koliscevij mav 30 35 detalej vigotoviti jogo mig ne kozhen tomu velikogo poshirennya vin ne mav Pihota koristuvalasya gnotovim zamkom do kincya XVII stolittya Poyava pistoletaDokladnishe Pistolet Poyava koliscevogo zamka privela do narodzhennya novoyi zbroyi pistoleta Nazva jogo shodit do chesk pistala za inshoyu versiyeyu vid nazvi mista Pistoya Pershij pistolet z yavivsya v 1590 h Ozbroyuvalisya pistoletami specialni polki kavaleriyi zgodom vershnikiv prozvali pistolyerami Kremenevij zamokDokladnishe Udarno kremenevij zamok Gnotovij zamok buv nezruchnij a koliscevij duzhe dorogij Najvdalishim zapalyuvalnim mehanizmom stav v XVI st kremenevij zamok Zamok pracyuvav takim chinom rushnicya chi pistolet zaryadzhali z dula na pidstavku sipali poroh gachok z kremenem vidvodili nazad pri comu stiskalasya pidgachkova pruzhina i gotovo mozhna robiti postril Pri natisku na gachok kremin biv po porohu i lunav postril Bula tilki odna nezruchnist vid natisku na gachok do postrilu prohodilo 1 2 sekundi Franc Petter Natyurmort 1856 Kremenevij zamok stav odrazu vidomim Bilshe sta rokiv jogo stavili tilki na mislivski rushnici Kozhna krayina mala svij vlasnij kremenevij zamok najvidomishi buli shotlandski anglijski gollandski shvedski karelski ispanski italijski portugalski turecki i rosijski kremenevi zamki V 1605 roci francuzkij zbroyar Maren Le Burzha vinajshov najnadijnishu konstrukciyu nazvanu francuzkim zamkom yakij stav osnovoyu vognepalnoyi zbroyi Z 1650 h rokiv kremenevi rushnici stali osnovnoyu zbroyeyu pihoti Skorostrilnist zalishilasya staroyu odin postil v hvilinu pri comu zalishivsya starij strij linijnij i odnochasni postrili grupoyu Dalekobijnist kremenevoyi rushnici bula 150 200 metriv ale z vidstani 50 m probivavsya stalnij obladunok V 1641 r v vijskovih rushnicyah z yavivsya kil nizh sho dopomig pihoti oboronyatis vid kavaleriyi U 1670 r z yavilis pershi naboyi v arkush paperu zagortali poroh i svincevu kulyu vagoyu 30 g Kinec kremenevoyi zbroyiV 1799 roci anglijskij himik Eduard Govard vivchav reakciyi z yednannya grimuchoyi rtuti iz selitroyu Vipadkovo viyavilos sho vid silnogo udaru sumish vibuhaye Vibuhovoyu siloyu v 5 raziv silnishoyu za silu poroha bula grimucha rtut Stvol rushnici kudi pomistiv zaryad rtuti E Govard rozneslo na shmatochki Ce bulo najbilshim vidkrittyam zbroyi kincya XVIII st Shotlandskij pastor A Forsajt vinajshov v 1807 roci novij zapalyuvalnij mehanizm dlya rushnici nazvu novij zamok otrimav himichnij v narodi flakonnij cherez formu pristroyu V 1815 roci nevidomij angliyec vigadav nove dopovnennya do naboya kapsul Nove perezaryadzhennya kapsulnoyi zbroyi bulo take pislya nadhodzhennya naboyu v dulo kapsul nadivali na trubku gachok stavili v bojove polozhennya Kapsulna zbroya bula duzhe nadijna pracyuvala u vsyaku pogodu pracyuvala bez zboyiv i robila postril odrazu pislya natisku na gachok Ale u novoyi zbroyi buv i minus kapsul buv duzhe krihitnim i jogo chasto gubili Vinahidnik novoyi gvintivki Jogann Drejze pracyuvav nad neyu dovgi roki Vse pochalosya v 1809 r koli molodij nimec priyihav v Parizh v poshukah roboti Zovsim vipadkovo vin staye pidmajstrom vidomogo zbroyara Samuelya Poli V veresni 1812 r S Poli otrimav patent na rushnicyu sho zaryadzhalasya metalevimi naboyami Imperatoru Napoleonu dopovili pro novu zbroyu ale jomu ne bulo chasu do novih rushnic oskilki vin buv u vignanni pislya porazki v Vaterloo Zbroya ta polyuvannyaProgres u rozvitku zbroyarstva suttyevo vplinuv na tehniku vedennya polyuvan Polyuvannya z vikoristannyam pastok vovchi yami kapkani petli i tehniki zagonu tvarin na bezvihidni dilyanki pislya poshirennya vognepalnoyi zbroyi suttyeva transformuvalisya u riznomanitni suchasni tehniki Vognepalna zbroya znachno zbilshila efektivnist polyuvan ale v toj samij chas znachno zmenshila yihnij emocijnij efekt potrebu v glibokih znannyah biologiyi ta povedinki tvarin U toj samij chas vognepalna zbroya stala dostupnoyu bagatom i neridko lyudina sho maye karabin abo rushnicyu vvazhaye sebe mislivcem Naspravdi absolyutna bilshist takih lyudej ye brakonyerami yaki rozstrilyuyut tvarin zamist uchasti u polyuvanni Osoblivo ce stosuyetsya t zv koli golovnoyu metoyu ye vluchennya kuli abo shrotu v tilo tvarini yiyi vbivstvo staye suttyu ozbroyenih lyudej U periodi svitovih voyin i socialnih katastrof zagalna chiselnist mislivskih tvarin rizko skorochuyetsya Zokrema v roki gromadyanskih voyen 1915 1940 h rokiv bagato vidiv kopitnih znikli v Ukrayini napriklad los olen a deyaki buli dovedeni do mezhi zniknennya v masshtabi krayini napriklad sarna babak Literatura Ognestrelnoe Oruzhie Shokareva Yu V Zmini ugrupovan velikih ssavciv vnaslidok rozvitku mislivskoyi diyalnosti lyudini O P Trunov I V Zagorodnyuk ZOOCENOSIS 2007 Bioriznomanittya ta rol tvarin v ekosistemah 1 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Zbroyarnya istoriya rozvitku ozbroyennya ta vijskovoyi tehniki Zbirnik tezdopovidej naukovo praktichnoyi konferenciyi 27lyutogo 2020 r Lviv NASV 2020 240 s Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2017