Олександр Борисович Лакієр (1824, Таганрог — 1870, Таганрог) — російський історик. Перший класифікатор [ru].
Лакієр Олександр Борисович | |
---|---|
Народився | 29 квітня (11 травня) 1824 або 30 квітня (12 травня) 1825 Таганрог, Область Війська Донського, Російська імперія |
Помер | 28 січня (9 лютого) 1870 або 27 січня (8 лютого) 1870 Таганрог, Область Війська Донського, Російська імперія |
Поховання | Таганрог |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | історик, геральдичний художник, геральдист |
Alma mater | d (1845) |
Галузь | історія |
Лакієр Олександр Борисович у Вікісховищі |
Біографія
Народився і виріс у Таганрозі. У 1835 році сім'я переїхала в Москву, де влаштувалася у власному будинку на [ru]. У 1841 році А. Б. Лакієр закінчив [ru] з правом вступу до університету без іспитів; у 1845 році він закінчив [ru] зі ступенем кандидата і золотою медаллю. Поступив на службу в цивільне відділення департаменту Міністерства юстиції: з 19 листопада 1845 року розпочалася його служба в чині колезького секретаря на посаді молодшого помічника столоначальника. Через рік він став столоначальником у 4-му відділенні департаменту, а ще через рік — начальником відділення; отримав чин титулярного радника. З 1850 року — в чині колезького асесора.
Захистив у [ru] магістерську дисертацію: «Про вотчинах і маєтках» (СПб., 1848), яка була видана окремим виданням.
У грудні 1854 року він опублікував свій твір (Записки Імператорського археологічного товариства. — Т. 7. — СПб., 1854).
У 1856 році за цю працю йому присуджується престижна [ru] (окремі лауреати цієї премії, відзначені нею в різний час: М. П. Погодін і Б. М. Чичерін — в історії. М.І Пирогов — у медицині. І. М. Сєченов — у фізіології, Д. І. Менделєєв — у хімії). У рік присудження премії він у чині надвірного радника служить секретарем 1-го відділення 3-го Департаменту Сенату.
У 1856-1858 роках, після смерті першої дружини Ольги Петрівни Плетньової (1830-1852) подорожуючи Західною Європою, Палестиною та Америкою, вів щоденник, уривки з якого публікувалися в 1858 році в журналах «Современник», «Російський вісник» і «Вітчизняні записки», а потім увійшли в книгу «Подорож по Північно-Американських Штатах, Канаді та Кубі» (СПб., 1859).
У травні 1858 року з Константинополя він повертається на батьківщину в Одесу. Все літо 1858 року він проводить у мандрах по Кавказу і півдню Росії. Відвідавши рідний Таганрог і Київ, він у вересні того ж року їде в Санкт-Петербург.
У 1858 році він вступив у Міністерство внутрішніх справ, де зайнявся статистичними роботами і був редактором комісії зі звільнення селян.
У 1859 році він одружується вдруге. Його дружина — Олена Марківна Комнино-Варваци. Він селиться в маєтку тестя Золота Коса і займається в Таганрозі адвокатською практикою. У другому шлюбі народилося четверо дітей.
Від першого шлюбу — син Петро.
28 січня 1870 року А. Б. Лакієр несподівано помер на 46-му році життя. Похований у Таганрозі на [ru].
У 2014 році на Старому цвинтарі Таганрога відбулося урочисте відкриття відреставрованого родинного поховання А. Б. Лакієра.
Адреси в Таганрозі, пов'язані з ім'ям Лакієра
- [ru], 21
- [ru]
- вул. Грецька, 44,
- [ru], 5,
- [ru], 96 / [ru], 34 (3 будівлі)
Твори
Є автором таких статей і праць:
- «Історія титулу государів Росії» («Журнал Міністерства народної освіти», 1847, № 10-11);
- «Про службу в Росії до часів Петра Великого» (СПб., 1850);
- «Огляд зносин між Росією і Англією в XVI і XVII ст.» (СПб., 1854) тощо.
Найбільшою популярністю користувалася його книга [ru]». У цьому творі, що мав велике значення аж до початку XX століття, Лакієр спробував пояснити російські герби — вдало щодо гербів княжих прізвищ і не завжди задовільно, щодо дворянських. Тут же він дав і історію печаток Росії — єдину аж до початку XX століття.
Примітки
- Лакиер, Александр Борисович // Русский биографический словарь / под ред. Н. Д. Чечулин, М. Г. Курдюмов — СПб: 1914. — Т. 10. — С. 45.
- Згідно з чинами Бориса Львовича рід Лакієрів був унесений в Дворянську родовідну книгу Московської губернії
- Його молодший брат, Вільгельм, закінчив ту саму гімназію і той самий факультет університету через 4 роки; з 1850 року служив спочатку в консультації Міністерства, потім в Сенаті, а з 1856 року В. Б. Лакієр займав скромну посаду в Комісії прохань, принесених на ім'я царя, продовжуючи перебувати проте, в придворному штаті.
- Щит розділений на чотири частини. У першій і четвертій лазурових частинах срібний оснащений військовий корабель з трьома щоглами. У другій і третій золотих частинах червлена кріпосна стіна з такою ж баштою. Вгорі срібний птах, звернений вправо. Щит увінчаний дворянським коронованим шоломом. Нашоломник: права рука в срібних латах тримає срібний із золотим руків’ям вигнутий меч. Намет: справа лазурний зі сріблом, ліворуч червлений із золотом.
Література
- Лакієр Олександр Борисович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання
- Олександр Борисович Лакієр [ 23 квітня 2021 у Wayback Machine.] на сайті «Хронос».
- Про автора «Російської геральдики» [ 13 вересня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Borisovich Lakiyer 1824 Taganrog 1870 Taganrog rosijskij istorik Pershij klasifikator ru Lakiyer Oleksandr BorisovichNarodivsya 29 kvitnya 11 travnya 1824 abo 30 kvitnya 12 travnya 1825 Taganrog Oblast Vijska Donskogo Rosijska imperiyaPomer 28 sichnya 9 lyutogo 1870 abo 27 sichnya 8 lyutogo 1870 Taganrog Oblast Vijska Donskogo Rosijska imperiyaPohovannya TaganrogKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist istorik geraldichnij hudozhnik geraldistAlma mater d 1845 Galuz istoriya Lakiyer Oleksandr Borisovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya i viris u Taganrozi U 1835 roci sim ya pereyihala v Moskvu de vlashtuvalasya u vlasnomu budinku na ru U 1841 roci A B Lakiyer zakinchiv ru z pravom vstupu do universitetu bez ispitiv u 1845 roci vin zakinchiv ru zi stupenem kandidata i zolotoyu medallyu Postupiv na sluzhbu v civilne viddilennya departamentu Ministerstva yusticiyi z 19 listopada 1845 roku rozpochalasya jogo sluzhba v chini kolezkogo sekretarya na posadi molodshogo pomichnika stolonachalnika Cherez rik vin stav stolonachalnikom u 4 mu viddilenni departamentu a she cherez rik nachalnikom viddilennya otrimav chin titulyarnogo radnika Z 1850 roku v chini kolezkogo asesora Zahistiv u ru magistersku disertaciyu Pro votchinah i mayetkah SPb 1848 yaka bula vidana okremim vidannyam U grudni 1854 roku vin opublikuvav svij tvir Zapiski Imperatorskogo arheologichnogo tovaristva T 7 SPb 1854 U 1856 roci za cyu pracyu jomu prisudzhuyetsya prestizhna ru okremi laureati ciyeyi premiyi vidznacheni neyu v riznij chas M P Pogodin i B M Chicherin v istoriyi M I Pirogov u medicini I M Syechenov u fiziologiyi D I Mendelyeyev u himiyi U rik prisudzhennya premiyi vin u chini nadvirnogo radnika sluzhit sekretarem 1 go viddilennya 3 go Departamentu Senatu U 1856 1858 rokah pislya smerti pershoyi druzhini Olgi Petrivni Pletnovoyi 1830 1852 podorozhuyuchi Zahidnoyu Yevropoyu Palestinoyu ta Amerikoyu viv shodennik urivki z yakogo publikuvalisya v 1858 roci v zhurnalah Sovremennik Rosijskij visnik i Vitchiznyani zapiski a potim uvijshli v knigu Podorozh po Pivnichno Amerikanskih Shtatah Kanadi ta Kubi SPb 1859 U travni 1858 roku z Konstantinopolya vin povertayetsya na batkivshinu v Odesu Vse lito 1858 roku vin provodit u mandrah po Kavkazu i pivdnyu Rosiyi Vidvidavshi ridnij Taganrog i Kiyiv vin u veresni togo zh roku yide v Sankt Peterburg U 1858 roci vin vstupiv u Ministerstvo vnutrishnih sprav de zajnyavsya statistichnimi robotami i buv redaktorom komisiyi zi zvilnennya selyan U 1859 roci vin odruzhuyetsya vdruge Jogo druzhina Olena Markivna Komnino Varvaci Vin selitsya v mayetku testya Zolota Kosa i zajmayetsya v Taganrozi advokatskoyu praktikoyu U drugomu shlyubi narodilosya chetvero ditej Vid pershogo shlyubu sin Petro 28 sichnya 1870 roku A B Lakiyer nespodivano pomer na 46 mu roci zhittya Pohovanij u Taganrozi na ru U 2014 roci na Staromu cvintari Taganroga vidbulosya urochiste vidkrittya vidrestavrovanogo rodinnogo pohovannya A B Lakiyera Adresi v Taganrozi pov yazani z im yam LakiyeraGerb rodu Lakiyer ru 21 ru vul Grecka 44 ru 5 ru 96 ru 34 3 budivli TvoriYe avtorom takih statej i prac Istoriya titulu gosudariv Rosiyi Zhurnal Ministerstva narodnoyi osviti 1847 10 11 Pro sluzhbu v Rosiyi do chasiv Petra Velikogo SPb 1850 Oglyad znosin mizh Rosiyeyu i Angliyeyu v XVI i XVII st SPb 1854 tosho Najbilshoyu populyarnistyu koristuvalasya jogo kniga ru U comu tvori sho mav velike znachennya azh do pochatku XX stolittya Lakiyer sprobuvav poyasniti rosijski gerbi vdalo shodo gerbiv knyazhih prizvish i ne zavzhdi zadovilno shodo dvoryanskih Tut zhe vin dav i istoriyu pechatok Rosiyi yedinu azh do pochatku XX stolittya PrimitkiLakier Aleksandr Borisovich Russkij biograficheskij slovar pod red N D Chechulin M G Kurdyumov SPb 1914 T 10 S 45 d Track Q16668993d Track Q1960551d Track Q25866846d Track Q656d Track Q4515376d Track Q21175481 Zgidno z chinami Borisa Lvovicha rid Lakiyeriv buv unesenij v Dvoryansku rodovidnu knigu Moskovskoyi guberniyi Jogo molodshij brat Vilgelm zakinchiv tu samu gimnaziyu i toj samij fakultet universitetu cherez 4 roki z 1850 roku sluzhiv spochatku v konsultaciyi Ministerstva potim v Senati a z 1856 roku V B Lakiyer zajmav skromnu posadu v Komisiyi prohan prinesenih na im ya carya prodovzhuyuchi perebuvati prote v pridvornomu shtati Shit rozdilenij na chotiri chastini U pershij i chetvertij lazurovih chastinah sribnij osnashenij vijskovij korabel z troma shoglami U drugij i tretij zolotih chastinah chervlena kriposna stina z takoyu zh bashtoyu Vgori sribnij ptah zvernenij vpravo Shit uvinchanij dvoryanskim koronovanim sholomom Nasholomnik prava ruka v sribnih latah trimaye sribnij iz zolotim rukiv yam vignutij mech Namet sprava lazurnij zi sriblom livoruch chervlenij iz zolotom LiteraturaLakiyer Oleksandr Borisovich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref PosilannyaOleksandr Borisovich Lakiyer 23 kvitnya 2021 u Wayback Machine na sajti Hronos Pro avtora Rosijskoyi geraldiki 13 veresnya 2019 u Wayback Machine