Піща́на — село в Україні, у Подільському районі Одеської області, розташоване на річці Савранка. Адміністративний центр Піщанської сільської громади.
село Піщана | |
---|---|
Гребля на річці Савранка у с. Піщаній | |
Країна | Україна |
Область | Одеська область |
Район | Подільський район |
Громада | Піщанська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA51120170010068000 |
Облікова картка | Піщана (Подільський район) |
Основні дані | |
Засноване | XVI століття |
Населення | 3,234 |
Площа | 8,36 км² |
Густота населення | 386,84 осіб/км² |
Поштовий індекс | 66110 |
Телефонний код | +380 4866 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°07′37″ пн. ш. 29°43′47″ сх. д. / 48.12694° пн. ш. 29.72972° сх. д.Координати: 48°07′37″ пн. ш. 29°43′47″ сх. д. / 48.12694° пн. ш. 29.72972° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 115 м |
Водойми | р. Саврань |
Відстань до обласного центру | 198,6 км |
Відстань до районного центру | 25 км |
Ліси | Даничеве |
Місцева влада | |
Адреса ради | 66110, Одеська область, Подільський район, село Піщана, вул. В. В. Приходька |
Карта | |
Піщана | |
Піщана | |
Мапа | |
Піщана у Вікісховищі |
Розташоване за 25 км від міста Балта. На півдні межує з селами Новополь, Крижовлин та Шляхове, на сході з селом Пужайкове, на півночі з селом Гербине та на заході з селом Берізки-Чечельницькі Гайсинського району.
Поблизу села розташовано ландшафтний заказник місцевого значення Даничеве.
Історія
До заснування села
На территорії села та за ним знаходять багато пам´яток Черняхівської культури. Черепці та т.д також знайдено 4 кургана.
Заснування села та подальша історія.
Неофіційні джерела говорять про заснування села у 16 столітті, коли на острові між двома рукавами Саврані поселилися селяни утікачі від Фільварок з Брацлавщини, заснувавши село Піщана. Перша згадка датована 1648 роком, на карті Гійома Левасера де Боплана. На ній, село називалося Піщаний брід. На правому березі річки у другій половині 16 століття з'явилося село Цурканівка. У першій половині 17 століття обидва поселення об'єдналися в одне — Піщана. Під час визвольної війни українського народу 1648—1654 рр. жителі Піщаної в рядах Брацлавського полку брали активну участь у боротьбі проти шляхетської Польщі. Але в другій половині XVII століття Польща знов захопила землі між Бугом і Дністром. Піщану віддано поміщику Ржевуському, який у північно-західній частині села спорудив маєток-фортецю. Під час російсько-турецької війни 1787—1791 рр. в східній частині села, що дістала назву Отаманівки, оселилося чимало чорноморських козаків.
За указом Павла І 1796 року козаків почали закріпачувати нарівні з селянами. В Піщані та навколишніх селах землями володіли здебільшого польські поміщики. Селяни-кріпаки змушені були працювати на пана 220 днів на рік і відбувати так звані шарваркові повинності, тобто додаткові дні. Найбільш поширеними формами протесту проти феодального гноблення стали втечі селян від поміщиків, підпали маєтків тощо. Особливо активізувалися антикріпосницькі виступи в 10—30-х роках XIX століття, коли в цих місцях діяли загони Кармалюка. Ще й досі в народній пам'яті зберігається легенда про Кармалюкове джерело біля села (Кадубчик). У 1846 році воно отримало статус містечка і стало волосним центром Балтського повіту. За адміністративними поділами — з 16 сторіччя Брацлавський повіт, з 19 сторіччя Балтський повіт; 1923 1935 — Балтський район, 1935 1957 — Піщанський район, 1957 1962 — Савранський район, з 1962 Балтський район.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 96 жителів села.
У 1930-1950-х роках сторіччя село Піщана було районним центром Піщанського району Молдавської АРСР (та згодом Одеської області).
Населення
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 3671 особа, з яких 1645 чоловіків та 2026 жінок.
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 3214 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,04 % |
російська | 2,04 % |
вірменська | 0,77 % |
молдовська | 0,71 % |
білоруська | 0,15 % |
болгарська | 0,03 % |
Визначні пам'ятки
Поблизу села виявлені поселення трипільської і черняхівської культур. Сіцінський Юхим Йосипович в своєї книзі «Археологічна карта Подільської губернії» писав:
На вигоні біля села, на площі 5 десятин попадається безліч череп'я від глиняних якнайдавніших посудин. У 1891 році пан Зборовський провів розкопку до підґрунтя на площі 10 квадратних сажнів і знайшов 10 маленьких своєрідних глиняних посудин, 2 людських сидячих фігури з глини і глиняне сідальце (немов крісло). |
Церква Різдва Богородиці — заснована у 1764 році (перетворена з греко-католицької на православну у 1794), була спалена турками. Нова церква Різдва Богородиці збудована у 1777 році, вона діяла до 1853 року, розібрана за наказом начальства воєнних поселень.
Церква Успіння — заснована у 1777 році. Існувала до 1865 року. Нова дерев'яна церква збудована у 1864 році. В 1896 капітально відремонтована, прибудована дерев'яна дзвіниця.
Визначні місця
Лиса гора
Лиса гора—так її називають селяни. За легендами на горі нема дерев через те, що відьми вирощювали там трави для своїх зілль. Зараз гора почала заростати. Селяни шуткують, що у селі зникли відьми.
Даничеве
Урочище «Дани́чеве» — ландшафтний заказник місцевого значення в Україні. Лісове угіддя, розташоване у Подільському районі Одеської області, поблизу села Піщана.
Площа заказника — 354,0 га.
Урочише Данишеве було штучно створено у період боротьби з піщаними бурями. Основну його естетичну та рекреаційну цінність становлять вікові насадження сосни звичайної (природний ареал якої був за межами області). Згідно з даними екологічного обстеження 2003 р. рідкісних видів рослин і тварин не виявлено. Заказник створено для охорони лісового масиву на межі степової та лісостепової зон, та єдиного в області місця зростання вікових сосен. Заказник має велике природоохоронне та рекреаційне значення. На його території трапляються рідкісні та зникаючі види флори і фауни.
Також на территорії урочища є джерело під назвою Кадубчик. Воно тече через все урочище. Вода яка витікає з пагорба дуже чиста, її можна споживати як звичайну воду.
Освіта та медицина
Освіта
На терріторії села діють школа, школа-інтернат та дитячий садок. В них вчаться як і діти села так і сусідніх поселень. Раніше на территорії села діяло ще 2 школи.
Медицина
На території села діє амбулаторія (раніше лікарня) та аптека.
Відомі люди
- Брижатий Анатолій Дементійович. — (1936) — український журналіст, член НСЖУ.
- — (народився у 1935 — помер у 1996) — відомий український художник, керівник Житомирської обласної організації Національної спілки художників України.
- Сокерчак Вячеслав Михайлович (1947) — народний депутат України
- — прозаїк, публіцист
Див. також
Примітки
- Гійом Левассер де Боплан. Вікіпедія (укр.). 30 листопада 2022. Процитовано 2 січня 2023.
- Піщана. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — 1064 с.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- В. І. Кондратюк. Петрашевський Станіслав Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Джерела
- Сайт Центральної виборчої комісії
- Карта України
- Неофіційний сайт Балти
- Храми Поділля
- Житомирська обласна організація Національної спілки художників України
- Піщана — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pisha na selo v Ukrayini u Podilskomu rajoni Odeskoyi oblasti roztashovane na richci Savranka Administrativnij centr Pishanskoyi silskoyi gromadi selo Pishana Greblya na richci Savranka u s PishanijGreblya na richci Savranka u s Pishanij Krayina Ukrayina Oblast Odeska oblast Rajon Podilskij rajon Gromada Pishanska silska gromada Kod KATOTTG UA51120170010068000 Oblikova kartka Pishana Podilskij rajon Osnovni dani Zasnovane XVI stolittya Naselennya 3 234 Plosha 8 36 km Gustota naselennya 386 84 osib km Poshtovij indeks 66110 Telefonnij kod 380 4866 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 07 37 pn sh 29 43 47 sh d 48 12694 pn sh 29 72972 sh d 48 12694 29 72972 Koordinati 48 07 37 pn sh 29 43 47 sh d 48 12694 pn sh 29 72972 sh d 48 12694 29 72972 Serednya visota nad rivnem morya 115 m Vodojmi r Savran Vidstan do oblasnogo centru 198 6 km Vidstan do rajonnogo centru 25 km Lisi Danicheve Misceva vlada Adresa radi 66110 Odeska oblast Podilskij rajon selo Pishana vul V V Prihodka Karta Pishana Pishana Mapa Pishana u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pishana Roztashovane za 25 km vid mista Balta Na pivdni mezhuye z selami Novopol Krizhovlin ta Shlyahove na shodi z selom Puzhajkove na pivnochi z selom Gerbine ta na zahodi z selom Berizki Chechelnicki Gajsinskogo rajonu Poblizu sela roztashovano landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Danicheve IstoriyaDo zasnuvannya sela Na territoriyi sela ta za nim znahodyat bagato pam yatok Chernyahivskoyi kulturi Cherepci ta t d takozh znajdeno 4 kurgana Zasnuvannya sela ta podalsha istoriya Neoficijni dzherela govoryat pro zasnuvannya sela u 16 stolitti koli na ostrovi mizh dvoma rukavami Savrani poselilisya selyani utikachi vid Filvarok z Braclavshini zasnuvavshi selo Pishana Persha zgadka datovana 1648 rokom na karti Gijoma Levasera de Boplana Na nij selo nazivalosya Pishanij brid Na pravomu berezi richki u drugij polovini 16 stolittya z yavilosya selo Curkanivka U pershij polovini 17 stolittya obidva poselennya ob yednalisya v odne Pishana Pid chas vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu 1648 1654 rr zhiteli Pishanoyi v ryadah Braclavskogo polku brali aktivnu uchast u borotbi proti shlyahetskoyi Polshi Ale v drugij polovini XVII stolittya Polsha znov zahopila zemli mizh Bugom i Dnistrom Pishanu viddano pomishiku Rzhevuskomu yakij u pivnichno zahidnij chastini sela sporudiv mayetok fortecyu Pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1787 1791 rr v shidnij chastini sela sho distala nazvu Otamanivki oselilosya chimalo chornomorskih kozakiv Za ukazom Pavla I 1796 roku kozakiv pochali zakripachuvati narivni z selyanami V Pishani ta navkolishnih selah zemlyami volodili zdebilshogo polski pomishiki Selyani kripaki zmusheni buli pracyuvati na pana 220 dniv na rik i vidbuvati tak zvani sharvarkovi povinnosti tobto dodatkovi dni Najbilsh poshirenimi formami protestu proti feodalnogo gnoblennya stali vtechi selyan vid pomishikiv pidpali mayetkiv tosho Osoblivo aktivizuvalisya antikriposnicki vistupi v 10 30 h rokah XIX stolittya koli v cih miscyah diyali zagoni Karmalyuka She j dosi v narodnij pam yati zberigayetsya legenda pro Karmalyukove dzherelo bilya sela Kadubchik U 1846 roci vono otrimalo status mistechka i stalo volosnim centrom Baltskogo povitu Za administrativnimi podilami z 16 storichchya Braclavskij povit z 19 storichchya Baltskij povit 1923 1935 Baltskij rajon 1935 1957 Pishanskij rajon 1957 1962 Savranskij rajon z 1962 Baltskij rajon Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 96 zhiteliv sela U 1930 1950 h rokah storichchya selo Pishana bulo rajonnim centrom Pishanskogo rajonu Moldavskoyi ARSR ta zgodom Odeskoyi oblasti NaselennyaZgidno z perepisom 1989 roku naselennya sela stanovilo 3671 osoba z yakih 1645 cholovikiv ta 2026 zhinok Za perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkalo 3214 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 96 04 rosijska 2 04 virmenska 0 77 moldovska 0 71 biloruska 0 15 bolgarska 0 03 Viznachni pam yatkiPoblizu sela viyavleni poselennya tripilskoyi i chernyahivskoyi kultur Sicinskij Yuhim Josipovich v svoyeyi knizi Arheologichna karta Podilskoyi guberniyi pisav Na vigoni bilya sela na ploshi 5 desyatin popadayetsya bezlich cherep ya vid glinyanih yaknajdavnishih posudin U 1891 roci pan Zborovskij proviv rozkopku do pidgruntya na ploshi 10 kvadratnih sazhniv i znajshov 10 malenkih svoyeridnih glinyanih posudin 2 lyudskih sidyachih figuri z glini i glinyane sidalce nemov krislo Cerkva Rizdva Bogorodici zasnovana u 1764 roci peretvorena z greko katolickoyi na pravoslavnu u 1794 bula spalena turkami Nova cerkva Rizdva Bogorodici zbudovana u 1777 roci vona diyala do 1853 roku rozibrana za nakazom nachalstva voyennih poselen Cerkva Uspinnya zasnovana u 1777 roci Isnuvala do 1865 roku Nova derev yana cerkva zbudovana u 1864 roci V 1896 kapitalno vidremontovana pribudovana derev yana dzvinicya Viznachni miscyaLisa gora Lisa gora tak yiyi nazivayut selyani Za legendami na gori nema derev cherez te sho vidmi viroshyuvali tam travi dlya svoyih zill Zaraz gora pochala zarostati Selyani shutkuyut sho u seli znikli vidmi Danicheve Urochishe Dani cheve landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya v Ukrayini Lisove ugiddya roztashovane u Podilskomu rajoni Odeskoyi oblasti poblizu sela Pishana Plosha zakaznika 354 0 ga Znak bilya v yizdu do urochishya Danicheve Urochishe Danisheve bulo shtuchno stvoreno u period borotbi z pishanimi buryami Osnovnu jogo estetichnu ta rekreacijnu cinnist stanovlyat vikovi nasadzhennya sosni zvichajnoyi prirodnij areal yakoyi buv za mezhami oblasti Zgidno z danimi ekologichnogo obstezhennya 2003 r ridkisnih vidiv roslin i tvarin ne viyavleno Zakaznik stvoreno dlya ohoroni lisovogo masivu na mezhi stepovoyi ta lisostepovoyi zon ta yedinogo v oblasti miscya zrostannya vikovih sosen Zakaznik maye velike prirodoohoronne ta rekreacijne znachennya Na jogo teritoriyi traplyayutsya ridkisni ta znikayuchi vidi flori i fauni Takozh na territoriyi urochisha ye dzherelo pid nazvoyu Kadubchik Vono teche cherez vse urochishe Voda yaka vitikaye z pagorba duzhe chista yiyi mozhna spozhivati yak zvichajnu vodu Osvita ta medicinaOsvita Na territoriyi sela diyut shkola shkola internat ta dityachij sadok V nih vchatsya yak i diti sela tak i susidnih poselen Ranishe na territoriyi sela diyalo she 2 shkoli Medicina Na teritoriyi sela diye ambulatoriya ranishe likarnya ta apteka Vidomi lyudiBrizhatij Anatolij Dementijovich 1936 ukrayinskij zhurnalist chlen NSZhU narodivsya u 1935 pomer u 1996 vidomij ukrayinskij hudozhnik kerivnik Zhitomirskoyi oblasnoyi organizaciyi Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini Sokerchak Vyacheslav Mihajlovich 1947 narodnij deputat Ukrayini prozayik publicistDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Odeska oblast PrimitkiGijom Levasser de Boplan Vikipediya ukr 30 listopada 2022 Procitovano 2 sichnya 2023 Pishana Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 1064 s database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 25 veresnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 25 veresnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 25 veresnya 2019 V I Kondratyuk Petrashevskij Stanislav Vasilovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X DzherelaSajt Centralnoyi viborchoyi komisiyi Karta Ukrayini Neoficijnij sajt Balti Hrami Podillya Zhitomirska oblasna organizaciya Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini Pishana Informacijno piznavalnij sajt Odeska oblast u skladi URSR Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Odeska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 911 s