Перші товариства «Громади» як національно-культурні осередки української інтелігенції виникли в Києві та Петербурзі у 50-х роках XIX століття. Їх засновниками і першими членами стали відомі діячі української культури М. Костомаров, П. Куліш, П. Чубинський, В. Антонович, М. Драгоманов, М. Лисенко, М. Старицький та інші. Одним із активних членів «Громади» тих часів був Т. Шевченко. Одночасно виникають «Громади» в Харкові, Одесі , Полтаві, Чернігові, інших містах України . Оскільки громадівський рух був першою загальноукраїнською течією "Громади" виникають і на землях Галичини та Буковини у Тернополі (з 1863), Стрию, Самборі, Дрогобичі, Чернівцях, Львові, пізніше Іван Пулюй засновує у 1865 році "Громаду" у Відні яка згодом стає товариством "Січ" і діє до 1947 року. Зокрема, українофільний рух виразився в створенні та діяльності «Громад».
Громади | |
Дата створення / заснування | 1859 |
---|---|
Громади у Вікісховищі |
Історична довідка
Лібералізація суспільного життя у середині XIX ст., що була провісником майбутніх реформ та модернізації, водночас сприяла пожвавленню національного руху . Повернувшись наприкінці 50-х рр. із заслання, провідники Кирило-Мефодіївського товариства оселилися на постійне мешкання в столиці Російської імперії — Санкт-Петербурзі . У 1859 р. створили у Петербурзі першу українську громаду — культурно-освітню організацію, яка мала на меті сприяти розвитку народної освіти, свободі літературного слова, поширенню національної ідеї, формуванню національної свідомості. Саме на цих ідеях базувався перший в імперії український часопис «Основа», навколо якого групувалися вже відомі діячі національного руху М. Костомаров (написання монографічних досліджень та упорядковуванням збірників документальних джерел з історії України), В. Білозерський (видання публіцистичного та літературно-художнього українознавчого часопису «Основа» українською та російською мовами), П. Куліш (заснування друкарні для видання українських книжок), Т. Шевченко (генератор визвольних ідей) і весь громадівський рух.
Підтримуючи національне відродження, активно починає діяти інтелігенція. Виникають громади в Харкові, Полтаві, Чернігові, Одесі. Осередком національно-культурної роботи у 70—90-х роках XIX століття стала Київська — так звана «Стара Громада», що утворилася на основі таємного гуртка хлопоманів. Її лідерами були представники нової хвилі української інтелігенції — В. Антонович, Т. Рильський, А. Свидницький, П. Житецький. Входили також визначні наукові і культурні діячі: М. Драгоманов, К. Михальчук, М. Зібер, Ф. Вовк, П. Чубинський, Л. Ільницький, О. Кониський, М. Лисенко, М. Старицький, П. Косач, С. Подолинський, О. Русов, М. Левченко, М. Ковалевський, В. Рубінштейн, Я. Шульгін, С. Левицький, І. Левицький (Нечуй), Є. Тригубов, В. Науменко, І. Рудченко (Білик), Ф. Панченко та інші (близько 70 членів).
Так розпочався рух, який став одним із основних духовних та ідеологічних витоків відродження нашої держави. «Громади» другої половини XIX століття об'єднували найкращих представників національної інтелігенції, громадських діячів, вчених, освітян, літераторів, студентської молоді тощо.
У середовищі громадівців у першій половині 70-х рр. невпинно відбувалися дискусії щодо програмних ідей . Потрібно було виробити в нових умовах певні загальні принципи і підходи своєї діяльності. Однак реалізація цього ускладнювалася відмінностями та світоглядними розбіжностями серед провідних діячів Київської громади. Так, описуючи відновлення діяльності громадівців початку 70-х рр., M. Драгоманов зазначав:
«Потроху виявилися між нами два напрямки: один, котрий я назвав українофільським, а другий – хлопоманським... Перший виходив з пункту національної одрубності українців і ставив у перву голову рівнятись з другими самостійними народами, писати, перекладати високе письменство, повертати до українства панство, попівство і всякі високі верстви. Другий ставив на першім плані українське мужицтво, готовий і незаперечний національний елемент... і виводив потребу пізнати цей елемент, писати переважно про нього, для нього... В такім поступуванню ми бачили єдину гарантію й того, що ми зробимо не тільки самостійну, але й живу українську культурну мову»
Відповіддю самодержавства на пожвавлення українського руху став Емський указ 1876 p., який забороняв друкування літератури українською мовою в Російській імперії та ввіз її з-за кордону. Це остаточно підривало основи легальної культурницької діяльності, на яку орієнтувалися громадівці. Окремий пункт Указу стосувався персонально М. Драгоманова і П. Чубинського, яким заборонили жити в Україні. Рятуючись від репресій імперської влади, М. Драгоманов, М. Зібер і С. Подолинський виїхали за кордон .
У 1878—1882 pp. M. Драгоманов у журналі «Громада», який виходив у Швейцарії, намагався узагальнити погляди громадівців і викласти програму українського руху. В основі запропонованої ним альтернативи були:
- демократизм (парламентська влада, надання громадянам демократичних прав і свобод);
- федералізм (децентралізація, запровадження громадського самоврядування, розбудова держави знизу вгору, Україна — автономне утворення у складі федеративної Російської республіки);
- європеїзм (зв´язок країни із Західною Європою — джерело прогресивного розвитку);
- культурництво (визвольна боротьба має вестися винятково просвітницькими формами та методами);
- еволюційність (прагматичне висування поміркованих вимог, підштовхування знизу реформаційного процесу).
Отже, представниками різних суспільно-політичних течій та рухів у другій половині XIX ст. висунуто широкий спектр альтернатив майбутнього суспільного розвитку та вироблено різноманітні форми та методи досягнення поставленої мети. Характерно, що лейтмотивом програмних документів загальноросійських рухів була, як правило, боротьба за соціальне визволення. На противагу цьому український рух основний акцент робив, головним чином, на національне визволення.
Попри те що гурткам і організаціям різних політичних напрямів були притаманні нечисленність, неорганізованість, нечіткість програмних установок, слабкий зв´язок з масами, вони все ж відігравали помітну роль у житті суспільства, оскільки були місцем концентрації інтелектуальних сил, центрами осмислення суспільного розвитку, осередками майбутніх масових рухів .
На Полтавщині громади діяли з перервами із середини ХІХ до початку ХХ століття. Громади були об’єднаннями небайдужих освічених людей та не мали чіткої структури та організаційної ієрархії, а також програмних документів або статуту. Це через те, що політичні переконання членів громад були різними, хтось був більш ліберально налаштований, хтось тяжів до демократії, дехто підтримував революційний шлях.
Див. також
Примітки
- Кучеренко А. А. Діяльність «Громад» Півдня України по розгортанню українського культурно-освітнього руху у другій половині XIX ст. [1] // У статті характеризується робота «Громад» Одеси, Миколаєва, Єлисаветграда та інших міст Херсонської губернії
- ВО «Громада»: Історична довідка http://hromada.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=35&Itemid=29 [ 18 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Бойко О.Д. Історія України: Навчальний посібник / К.: Академвидав, 2010.- 686 c. [2] [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Історія України: навчальний посібник. Громадівський рух
- Л. В. Чорна. Громадівський рух 60-70-х рр. XIX ст. у контексті українського національного відродження
- Драгоманов М. П. Австро-руські спомини (1867-1877) / Літературно-публіцистичні праці: В 2-х т. – К., 1970. – Т.2. – С.151-288.
- Л. В. Чорна. Громадівський рух 60-70-х рр. XIX ст. у контексті українського національного відродження
- Як у XIX столітті молодь освічувала полтавських селян та чого їм це коштувало - poltava.one (укр.). 13 липня 2022. Процитовано 27 липня 2022.
Джерела та література
- Пашук В. С. Громади [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 210. — .
- Б. Янишин. Громадівський рух // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.157 .
Посилання
- Культурництво [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 788. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pershi tovaristva Gromadi yak nacionalno kulturni oseredki ukrayinskoyi inteligenciyi vinikli v Kiyevi ta Peterburzi u 50 h rokah XIX stolittya Yih zasnovnikami i pershimi chlenami stali vidomi diyachi ukrayinskoyi kulturi M Kostomarov P Kulish P Chubinskij V Antonovich M Dragomanov M Lisenko M Starickij ta inshi Odnim iz aktivnih chleniv Gromadi tih chasiv buv T Shevchenko Odnochasno vinikayut Gromadi v Harkovi Odesi Poltavi Chernigovi inshih mistah Ukrayini Oskilki gromadivskij ruh buv pershoyu zagalnoukrayinskoyu techiyeyu Gromadi vinikayut i na zemlyah Galichini ta Bukovini u Ternopoli z 1863 Striyu Sambori Drogobichi Chernivcyah Lvovi piznishe Ivan Pulyuj zasnovuye u 1865 roci Gromadu u Vidni yaka zgodom staye tovaristvom Sich i diye do 1947 roku Zokrema ukrayinofilnij ruh virazivsya v stvorenni ta diyalnosti Gromad Gromadi Data stvorennya zasnuvannya1859 Gromadi u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gromada znachennya Istorichna dovidkaLiberalizaciya suspilnogo zhittya u seredini XIX st sho bula provisnikom majbutnih reform ta modernizaciyi vodnochas spriyala pozhvavlennyu nacionalnogo ruhu Povernuvshis naprikinci 50 h rr iz zaslannya providniki Kirilo Mefodiyivskogo tovaristva oselilisya na postijne meshkannya v stolici Rosijskoyi imperiyi Sankt Peterburzi U 1859 r stvorili u Peterburzi pershu ukrayinsku gromadu kulturno osvitnyu organizaciyu yaka mala na meti spriyati rozvitku narodnoyi osviti svobodi literaturnogo slova poshirennyu nacionalnoyi ideyi formuvannyu nacionalnoyi svidomosti Same na cih ideyah bazuvavsya pershij v imperiyi ukrayinskij chasopis Osnova navkolo yakogo grupuvalisya vzhe vidomi diyachi nacionalnogo ruhu M Kostomarov napisannya monografichnih doslidzhen ta uporyadkovuvannyam zbirnikiv dokumentalnih dzherel z istoriyi Ukrayini V Bilozerskij vidannya publicistichnogo ta literaturno hudozhnogo ukrayinoznavchogo chasopisu Osnova ukrayinskoyu ta rosijskoyu movami P Kulish zasnuvannya drukarni dlya vidannya ukrayinskih knizhok T Shevchenko generator vizvolnih idej i ves gromadivskij ruh Pidtrimuyuchi nacionalne vidrodzhennya aktivno pochinaye diyati inteligenciya Vinikayut gromadi v Harkovi Poltavi Chernigovi Odesi Oseredkom nacionalno kulturnoyi roboti u 70 90 h rokah XIX stolittya stala Kiyivska tak zvana Stara Gromada sho utvorilasya na osnovi tayemnogo gurtka hlopomaniv Yiyi liderami buli predstavniki novoyi hvili ukrayinskoyi inteligenciyi V Antonovich T Rilskij A Svidnickij P Zhiteckij Vhodili takozh viznachni naukovi i kulturni diyachi M Dragomanov K Mihalchuk M Ziber F Vovk P Chubinskij L Ilnickij O Koniskij M Lisenko M Starickij P Kosach S Podolinskij O Rusov M Levchenko M Kovalevskij V Rubinshtejn Ya Shulgin S Levickij I Levickij Nechuj Ye Trigubov V Naumenko I Rudchenko Bilik F Panchenko ta inshi blizko 70 chleniv Tak rozpochavsya ruh yakij stav odnim iz osnovnih duhovnih ta ideologichnih vitokiv vidrodzhennya nashoyi derzhavi Gromadi drugoyi polovini XIX stolittya ob yednuvali najkrashih predstavnikiv nacionalnoyi inteligenciyi gromadskih diyachiv vchenih osvityan literatoriv studentskoyi molodi tosho U seredovishi gromadivciv u pershij polovini 70 h rr nevpinno vidbuvalisya diskusiyi shodo programnih idej Potribno bulo virobiti v novih umovah pevni zagalni principi i pidhodi svoyeyi diyalnosti Odnak realizaciya cogo uskladnyuvalasya vidminnostyami ta svitoglyadnimi rozbizhnostyami sered providnih diyachiv Kiyivskoyi gromadi Tak opisuyuchi vidnovlennya diyalnosti gromadivciv pochatku 70 h rr M Dragomanov zaznachav Potrohu viyavilisya mizh nami dva napryamki odin kotrij ya nazvav ukrayinofilskim a drugij hlopomanskim Pershij vihodiv z punktu nacionalnoyi odrubnosti ukrayinciv i staviv u pervu golovu rivnyatis z drugimi samostijnimi narodami pisati perekladati visoke pismenstvo povertati do ukrayinstva panstvo popivstvo i vsyaki visoki verstvi Drugij staviv na pershim plani ukrayinske muzhictvo gotovij i nezaperechnij nacionalnij element i vivodiv potrebu piznati cej element pisati perevazhno pro nogo dlya nogo V takim postupuvannyu mi bachili yedinu garantiyu j togo sho mi zrobimo ne tilki samostijnu ale j zhivu ukrayinsku kulturnu movu Vidpoviddyu samoderzhavstva na pozhvavlennya ukrayinskogo ruhu stav Emskij ukaz 1876 p yakij zaboronyav drukuvannya literaturi ukrayinskoyu movoyu v Rosijskij imperiyi ta vviz yiyi z za kordonu Ce ostatochno pidrivalo osnovi legalnoyi kulturnickoyi diyalnosti na yaku oriyentuvalisya gromadivci Okremij punkt Ukazu stosuvavsya personalno M Dragomanova i P Chubinskogo yakim zaboronili zhiti v Ukrayini Ryatuyuchis vid represij imperskoyi vladi M Dragomanov M Ziber i S Podolinskij viyihali za kordon U 1878 1882 pp M Dragomanov u zhurnali Gromada yakij vihodiv u Shvejcariyi namagavsya uzagalniti poglyadi gromadivciv i viklasti programu ukrayinskogo ruhu V osnovi zaproponovanoyi nim alternativi buli demokratizm parlamentska vlada nadannya gromadyanam demokratichnih prav i svobod federalizm decentralizaciya zaprovadzhennya gromadskogo samovryaduvannya rozbudova derzhavi znizu vgoru Ukrayina avtonomne utvorennya u skladi federativnoyi Rosijskoyi respubliki yevropeyizm zv yazok krayini iz Zahidnoyu Yevropoyu dzherelo progresivnogo rozvitku kulturnictvo vizvolna borotba maye vestisya vinyatkovo prosvitnickimi formami ta metodami evolyucijnist pragmatichne visuvannya pomirkovanih vimog pidshtovhuvannya znizu reformacijnogo procesu Otzhe predstavnikami riznih suspilno politichnih techij ta ruhiv u drugij polovini XIX st visunuto shirokij spektr alternativ majbutnogo suspilnogo rozvitku ta virobleno riznomanitni formi ta metodi dosyagnennya postavlenoyi meti Harakterno sho lejtmotivom programnih dokumentiv zagalnorosijskih ruhiv bula yak pravilo borotba za socialne vizvolennya Na protivagu comu ukrayinskij ruh osnovnij akcent robiv golovnim chinom na nacionalne vizvolennya Popri te sho gurtkam i organizaciyam riznih politichnih napryamiv buli pritamanni nechislennist neorganizovanist nechitkist programnih ustanovok slabkij zv yazok z masami voni vse zh vidigravali pomitnu rol u zhitti suspilstva oskilki buli miscem koncentraciyi intelektualnih sil centrami osmislennya suspilnogo rozvitku oseredkami majbutnih masovih ruhiv Na Poltavshini gromadi diyali z perervami iz seredini HIH do pochatku HH stolittya Gromadi buli ob yednannyami nebajduzhih osvichenih lyudej ta ne mali chitkoyi strukturi ta organizacijnoyi iyerarhiyi a takozh programnih dokumentiv abo statutu Ce cherez te sho politichni perekonannya chleniv gromad buli riznimi htos buv bilsh liberalno nalashtovanij htos tyazhiv do demokratiyi dehto pidtrimuvav revolyucijnij shlyah Div takozhStara gromada Ukrayinofilstvo Odeska gromada Gromada tovaristvo Ternopil Hlopomanstvo Narodovci Ukrayinske nacionalne vidrodzhennya Ukrayinskij nacionalizm Ukrayinizaciya Ukrayinskij disidentskij ruh v SRSRPrimitkiKucherenko A A Diyalnist Gromad Pivdnya Ukrayini po rozgortannyu ukrayinskogo kulturno osvitnogo ruhu u drugij polovini XIX st 1 U statti harakterizuyetsya robota Gromad Odesi Mikolayeva Yelisavetgrada ta inshih mist Hersonskoyi guberniyi VO Gromada Istorichna dovidka http hromada org ua index php option com content amp task view amp id 35 amp Itemid 29 18 serpnya 2011 u Wayback Machine Bojko O D Istoriya Ukrayini Navchalnij posibnik K Akademvidav 2010 686 c 2 21 veresnya 2013 u Wayback Machine Istoriya Ukrayini navchalnij posibnik Gromadivskij ruh L V Chorna Gromadivskij ruh 60 70 h rr XIX st u konteksti ukrayinskogo nacionalnogo vidrodzhennya Dragomanov M P Avstro ruski spomini 1867 1877 Literaturno publicistichni praci V 2 h t K 1970 T 2 S 151 288 L V Chorna Gromadivskij ruh 60 70 h rr XIX st u konteksti ukrayinskogo nacionalnogo vidrodzhennya Yak u XIX stolitti molod osvichuvala poltavskih selyan ta chogo yim ce koshtuvalo poltava one ukr 13 lipnya 2022 Procitovano 27 lipnya 2022 Dzherela ta literaturaPashuk V S Gromadi 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 210 ISBN 966 00 0405 2 B Yanishin Gromadivskij ruh Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 157 ISBN 978 966 611 818 2 PosilannyaKulturnictvo 9 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini 1960 T 3 kn VI Literi Kom Le S 788 1000 ekz