Ко́рінь — підземний вегетативний орган рослини з необмеженим ростом, який забезпечує закріплення рослин у субстраті, поглинання і постачання води та розчинених у ній мінеральних речовин і продуктів життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів і коренів інших рослин, первинний синтез органічних речовин, виділення в ґрунт продуктів обміну речовин і вегетативне розмноження. Корінню притаманна радіальна симетрія та здатність до галуження.
Корінь | |
Досліджується в | d |
---|---|
Корінь у Вікісховищі |
Поява кореня внаслідок еволюції рослин — важливий ароморфоз, одне з пристосувань до життя на суходолі. Вперше справжні корені з'являються у папоротеподібних. Потім у квіткових рослин завдяки ідіоадаптаціям утворюються різні типи коренів, здатних виконувати додаткові завдання. Так, у деяких рослин у коренях відбувається запасання поживних речовин, що зумовлює їх потовщення, утворення коренеплодів (морква, редиска, буряки) або кореневих бульб (жоржина, пшінка). Корені епіфітних рослин (використовують інші рослини як субстрат, але не паразитують на них: деякі орхідеї) можуть запасати воду.
Основні функції
- Закріплення рослини в субстраті;
- Поглинання і постачання води і розчинених в ній поживних речовин;
- Запасання поживних речовин;
- Взаємодія з коренями інших рослин (симбіоз), грибами, мікроорганізмами;
- Виділення в ґрунт чи повітря вуглекислого газу, органічних кислот, слизу та інших речовин, які позитивно або негативно (алелопатія) впливають на інші рослини;
- Первинний синтез органічних речовин (амінокислот, алкалоїдів, гормонів, тощо).
Типи коренів
Зародок кореня закладається одночасно з брунькою в зародку насінини і називається зародковим коренем. Під час проростання насінини цей корінь перетворюється на головний, або первинний, корінь, здатний до галуження. Одночасно з ростом на ньому з'являються бічні корені першого порядку, які своєю чергою, дають корені другого порядку, на них виникають корені третього порядку і так далі. Крім головного і бічних коренів у рослин утворюються й додаткові корені, які з'являються на стеблах, листках, але не на корені.
Щодо субстрату, в якому корінь зростає та добуває воду і поживні речовини, розрізняють чотири типи:
- підземні — повністю або частково знаходяться у ґрунті (характерні для понад 70 % вищих рослин);
- водяні або плаваючі — завжди плавають у товщі води і ніколи не досягають дна водойми (ряска);
- — розташовані у повітрі, не досягаючи ґрунту, характерні для рослин-епіфітів (тропічні орхідеї);
- гаусторії або корені-присоски — з їх допомогою паразити та напівпаразити всмоктують поживні речовини з рослини-хазяїна (повитиця, омела).
Видозміни коренів
У тропічних дерев, що ростуть на ґрунтах, бідних на кисень, або на болотах, утворюються дихальні корені — пневматофори, що ростуть угору; вони підіймаються над поверхнею субстрату і забезпечують дихання (мангрові дерева, болотяний кипарис дворядний).
Ходульні корені утворюються на надземних пагонах, закріплюються в ґрунті і міцно утримують рослину (фікус-баньян, кукурудза).
Деякі рослини-паразити (повитиця) або напівпаразити (омела) утворюють корені-присоски (гаусторії). У витких і в'юнких рослин формуються чіпкі повітряні корені (плющ).
Дошкоподібні корені, розвиваються біля основи стовбура у вигляді вертикальних плоских, подібних до дощок виростів; притаманні для великих дерев тропічних дощових лісів.
У запасальних коренях (коренеплоди та бульбокорені) відкладаються поживні речовини, в результаті чого вони потовщуються та стають м'ясистими.
Симбіотичні відносини
У багатьох (близько 90 %) квіткових рослин корені вступають у симбіоз з грибами, утворюючи мікоризу, або з бактеріями, утворюючи . Мікроорганізми-симбіонти входять до складу ризосфери — ґрунтового шару завтовшки 2–3 мм, що прилягає до коренів рослин. Скупчення великої кількості грибів і бактерій у ризосфері пов'язане з виділенням коренями речовин, якими живляться ці мікроорганізми.
Коренева система
Сукупність всіх коренів (головного, бічних різних порядків та додаткових) утворює кореневу систему. За формою розрізняють два типи кореневих систем: стрижневу і мичкувату.
Стрижнева має добре виражений головний корінь, який займає в ґрунті вертикальне положення; від нього відходять бічні корені, що розміщуються в ґрунті радіально. Вона трапляється у більшої частини дводольних рослин.
У мичкуватої системи немає добре вираженого головного кореня, всі корені майже однакові за розмірами, за походженням це додаткові корені, які пучком ростуть від основи стебла. Мичкувата коренева система формується під час кущіння. При цьому на підземній частині стебла утворюється вузол кущіння, з якого розвиваються додаткові корені, що й веде до утворення мичкуватої кореневої системи. Така система характерна для більшості однодольних рослин.
Відмінності між цими двома основними кореневими системами виявляються вже під час проростання насіння. У дводольних рослин із зародка насінини проростає один корінець, який потім стає головним коренем. У однодольних рослин найчастіше проростає кілька корінців. Потім їхній ріст припиняється і на підземній частині стебла формується мичка додаткових коренів.
Є рослини (багато серед трав'янистих дводольних), які мають змішану кореневу систему (у них одночасно функціонують головний, бічні і додаткові корені).
За характером розподілу основної маси коренів у ґрунті розрізняють такі кореневі системи:
Ріст кореня
Корінь росте своєю верхівкою, заглиблюючись у нижні шари ґрунту. У разі пошкодження кінчика головного кореня починається посилений ріст його бічних відгалужень. Цю властивість кореня використовують при вирощуванні розсади культурних рослин із стрижневим коренем. У молодих рослин відщипують кінчик головного кореня, що припиняє його ріст у довжину і спричинює ріст бічних і додаткових коренів у верхньому, найродючішому шарі ґрунту. Після відщипування частини головного кореня розсаду висаджують на постійне місце зростання за допомогою загостреного кілочка — пінетки, звідси цей процес дістав назву пікірування.
Морфологія коренів, глибина і ширина їх проникнення в ґрунт залежать від виду рослин, умов їх існування, методів штучного впливу на ріст рослин. За об'ємом кореневі системи рослин завжди більші, ніж їхні надземні частини.
Ріст і розвиток коренів залежить від вологості, родючості і температури ґрунту, а також вмісту в ньому кисню. Встановлено, що на перезволожених і ущільнених ґрунтах корені ростуть дуже повільно. Затримка в рості кореня відбувається й при низькій вологості. Рясний врожай теж затримує ріст коренів, а видалення суцвіть навпаки стимулює його.
Зони кореня
Корінь ділиться на кілька ділянок, таких як: кореневий чохлик, зона поділу клітин; зона росту; зона всмоктування (поглинання); провідна зона.
Зона кореня | Особливості будови | Функції | |
---|---|---|---|
Кореневий чохлик | Паренхімні клітини з потовщеними клітинними стінками; клітини мають підвищений тургор | Захист зони ділення від механічних пошкоджень; полегшення просування кореня в ґрунті | |
Зона поділу, або зона ембріонального росту | Дрібні клітини з тонкими клітинними стінками і великими ядрами | Інтенсивний поділ клітин | |
Зона розтягування | Клітини внаслідок розтягування набувають циліндричної форми, їх ядро зміщене вбік, а дрібні вакуолі, об'єднуючись, утворюють кілька великих вакуоль | Ріст кореня та його поступове заглиблення в ґрунт | |
Зона всмоктування, або зона кореневих волосків | - одноклітинні вирости зовнішніх клітин кореня (довжиною від 1-2 до 60 мм) | Всмоктування води і розчинених у ній мінеральних солей з ґрунту | |
Зона проведення, або зона бічних коренів | Судини (входять до складу ксилеми) - мертві клітини із зруйнованими поперечними перетинками; ситоподібні трубки (входять до складу флоеми) - живі клітини, у яких поперечні перетинки перфоровані | Переміщення води і розчинених у ній мінеральних солей до частин пагона - стебла і листків (висхідний потік); переміщення органічних речовин, необхідних для живлення клітин кореня (низхідний потік); ендогенна закладка бічних коренів |
Кореневий чохлик — багатоклітинний утвір, що прикриває конус наростання кореня. Утворюється з клітин (особлива твірна тканина конуса наростання) або з апікальної меристеми кореня. Складається з комплексу живих паренхімних клітин з потовщеними клітинними стінками, що легко ослизнюються, та з великої кількості чутливих до гравітації клітин — статоцитів. Клітини мають підвищений тургор. Кореневий чохлик захищає зону поділу кореня рослин від механічних пошкоджень, а також сприяє просуванню кореня в ґрунті завдяки ослизненню оболонок зовнішніх клітин. Кореневий чохлик відсутній у деяких паразитичних рослин, а в багатьох водяних рослин (наприклад, у ряски, ) його замінює , яка, мабуть, захищає корінь від вимивання солей та від пошкоджень дрібними тваринами.
Зона поділу — в цьому відділі клітини ростуть і розтягуються особливо швидко, що забезпечує швидкий ріст у довжину. Зона поділу складається з група ніжних клітин твірної тканини, які постійно діляться і дають початок усім іншим клітинам кореня. Клітини дрібні з тонкими клітинними стінками і великими ядрами. Довжина зони подiлу становить 1-3 мм.;
Зона розтягування розташована над зоною поділу, тут клітини ростуть, набувають циліндричної форми. Їх ядро зміщене вбік, а дрібні вакуолі, об'єднуючись, утворюють кілька великих вакуоль і разом з кореневим чохликом просувають корінь углиб ґрунту. Зона поділу та розтягування разом утворюють зону росту кореня.
Зона диференціації - у цій зоні клітини починають змінюватися і набувають вигляду та властивостей, що притаманні тканинам, до яких вони увійдуть.
Зона всмоктування (всисна, зона кореневих волосків) — від цієї зони відходять маленькі кореневі волоски (вирости клітин), що зумовлює більшу площу поглинання води і розчинених в ній мінеральних речовин. — це вирости клітин шкірки, які набагато перевищують розмір самої клітини (до 1 см). Кореневі волоски всмоктують розчин мінеральних речовин, живуть недовго (до 20діб). Постійно утворюються нові кореневі волоски. З ростом кореня всисна зона переміщується все глибше в ґрунт. Довжина цiєї зони становить близько 1,5-2см.
Зона бічних коренів (провідна зона) — у цій зоні немає кореневих волосків, але утворюються бічні корені. У цій зоні корінь не здатний поглинати ґрунтовий розчин, бо кореневі волоски на ній відсутні, але вона проводить різні речовини далі до надземних органів. У ній відбувається потовщення кореня та галуження (утворення бічних коренів). Також у провiднiй зонi з’являються транспортна та механiчна тканини.
Місце переходу кореня в стебло називається кореневою шийкою. Вона виділяється потовщенням та темнішим забарвленням кори.
Див. також
Джерела та література
- Тимчук Н. Ф. Корінь [ 3 квітня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія / голова ред. ради та автор передмови В. П. Черних ; Нац. фармац. ун-т України. — 2-ге вид., переробл. і доповн. — Київ: МОРІОН, 2010. — 1632 с., 16 арк. іл. — 2 000 екз. — ББК 52.8Я-20. — УДК 615(031). — .
- Слюсарев А. О., Самсонов О. В., Мухін В. М. та ін. Біологія: навчальний посібник. Пер. з рос. та ред. В. О. Мотузного. 2-ге вид. — Київ: Вища школа, 1999.
- Біда О. А., Дерій С. І. та ін. Біологія: навчально-методичний посібник — 3-тє вид., — К.: Літера ЛТД, 2012. — 672 с.
Посилання
- Encyclopaedia Britannica — Root (botany) [ 26 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона — Корень, часть растений [Архівовано 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Baumpruefung-de — Die Wurzel (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ko rin pidzemnij vegetativnij organ roslini z neobmezhenim rostom yakij zabezpechuye zakriplennya roslin u substrati poglinannya i postachannya vodi ta rozchinenih u nij mineralnih rechovin i produktiv zhittyediyalnosti gruntovih mikroorganizmiv i koreniv inshih roslin pervinnij sintez organichnih rechovin vidilennya v grunt produktiv obminu rechovin i vegetativne rozmnozhennya Korinnyu pritamanna radialna simetriya ta zdatnist do galuzhennya KorinDoslidzhuyetsya vd Korin u VikishovishiRozmita koreneva sistema dereva Shili Haphala Ogolene korinnya derevaPervinni ta vtorinni koreni bavovnikaKorin na kameni skeli Doshkopodibni koreni derev tropichnih doshovih lisiv U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Korin znachennya Poyava korenya vnaslidok evolyuciyi roslin vazhlivij aromorfoz odne z pristosuvan do zhittya na suhodoli Vpershe spravzhni koreni z yavlyayutsya u paporotepodibnih Potim u kvitkovih roslin zavdyaki idioadaptaciyam utvoryuyutsya rizni tipi koreniv zdatnih vikonuvati dodatkovi zavdannya Tak u deyakih roslin u korenyah vidbuvayetsya zapasannya pozhivnih rechovin sho zumovlyuye yih potovshennya utvorennya koreneplodiv morkva rediska buryaki abo korenevih bulb zhorzhina pshinka Koreni epifitnih roslin vikoristovuyut inshi roslini yak substrat ale ne parazituyut na nih deyaki orhideyi mozhut zapasati vodu Osnovni funkciyiZakriplennya roslini v substrati Poglinannya i postachannya vodi i rozchinenih v nij pozhivnih rechovin Zapasannya pozhivnih rechovin Vzayemodiya z korenyami inshih roslin simbioz gribami mikroorganizmami Vegetativne rozmnozhennya Vidilennya v grunt chi povitrya vuglekislogo gazu organichnih kislot slizu ta inshih rechovin yaki pozitivno abo negativno alelopatiya vplivayut na inshi roslini Pervinnij sintez organichnih rechovin aminokislot alkaloyidiv gormoniv tosho Tipi korenivZarodok korenya zakladayetsya odnochasno z brunkoyu v zarodku nasinini i nazivayetsya zarodkovim korenem Pid chas prorostannya nasinini cej korin peretvoryuyetsya na golovnij abo pervinnij korin zdatnij do galuzhennya Odnochasno z rostom na nomu z yavlyayutsya bichni koreni pershogo poryadku yaki svoyeyu chergoyu dayut koreni drugogo poryadku na nih vinikayut koreni tretogo poryadku i tak dali Krim golovnogo i bichnih koreniv u roslin utvoryuyutsya j dodatkovi koreni yaki z yavlyayutsya na steblah listkah ale ne na koreni Shodo substratu v yakomu korin zrostaye ta dobuvaye vodu i pozhivni rechovini rozriznyayut chotiri tipi pidzemni povnistyu abo chastkovo znahodyatsya u grunti harakterni dlya ponad 70 vishih roslin vodyani abo plavayuchi zavzhdi plavayut u tovshi vodi i nikoli ne dosyagayut dna vodojmi ryaska roztashovani u povitri ne dosyagayuchi gruntu harakterni dlya roslin epifitiv tropichni orhideyi gaustoriyi abo koreni prisoski z yih dopomogoyu paraziti ta napivparaziti vsmoktuyut pozhivni rechovini z roslini hazyayina poviticya omela Vidozmini korenivmangrovihKorin yachmenyu zvichajnogo u rozrizi U tropichnih derev sho rostut na gruntah bidnih na kisen abo na bolotah utvoryuyutsya dihalni koreni pnevmatofori sho rostut ugoru voni pidijmayutsya nad poverhneyu substratu i zabezpechuyut dihannya mangrovi dereva bolotyanij kiparis dvoryadnij Hodulni koreni utvoryuyutsya na nadzemnih pagonah zakriplyuyutsya v grunti i micno utrimuyut roslinu fikus banyan kukurudza Deyaki roslini paraziti poviticya abo napivparaziti omela utvoryuyut koreni prisoski gaustoriyi U vitkih i v yunkih roslin formuyutsya chipki povitryani koreni plyush Doshkopodibni koreni rozvivayutsya bilya osnovi stovbura u viglyadi vertikalnih ploskih podibnih do doshok virostiv pritamanni dlya velikih derev tropichnih doshovih lisiv U zapasalnih korenyah koreneplodi ta bulbokoreni vidkladayutsya pozhivni rechovini v rezultati chogo voni potovshuyutsya ta stayut m yasistimi Simbiotichni vidnosiniU bagatoh blizko 90 kvitkovih roslin koreni vstupayut u simbioz z gribami utvoryuyuchi mikorizu abo z bakteriyami utvoryuyuchi Mikroorganizmi simbionti vhodyat do skladu rizosferi gruntovogo sharu zavtovshki 2 3 mm sho prilyagaye do koreniv roslin Skupchennya velikoyi kilkosti gribiv i bakterij u rizosferi pov yazane z vidilennyam korenyami rechovin yakimi zhivlyatsya ci mikroorganizmi Koreneva sistemaSukupnist vsih koreniv golovnogo bichnih riznih poryadkiv ta dodatkovih utvoryuye korenevu sistemu Za formoyu rozriznyayut dva tipi korenevih sistem strizhnevu i michkuvatu Strizhneva maye dobre virazhenij golovnij korin yakij zajmaye v grunti vertikalne polozhennya vid nogo vidhodyat bichni koreni sho rozmishuyutsya v grunti radialno Vona traplyayetsya u bilshoyi chastini dvodolnih roslin U michkuvatoyi sistemi nemaye dobre virazhenogo golovnogo korenya vsi koreni majzhe odnakovi za rozmirami za pohodzhennyam ce dodatkovi koreni yaki puchkom rostut vid osnovi stebla Michkuvata koreneva sistema formuyetsya pid chas kushinnya Pri comu na pidzemnij chastini stebla utvoryuyetsya vuzol kushinnya z yakogo rozvivayutsya dodatkovi koreni sho j vede do utvorennya michkuvatoyi korenevoyi sistemi Taka sistema harakterna dlya bilshosti odnodolnih roslin Vidminnosti mizh cimi dvoma osnovnimi korenevimi sistemami viyavlyayutsya vzhe pid chas prorostannya nasinnya U dvodolnih roslin iz zarodka nasinini prorostaye odin korinec yakij potim staye golovnim korenem U odnodolnih roslin najchastishe prorostaye kilka korinciv Potim yihnij rist pripinyayetsya i na pidzemnij chastini stebla formuyetsya michka dodatkovih koreniv Ye roslini bagato sered trav yanistih dvodolnih yaki mayut zmishanu korenevu sistemu u nih odnochasno funkcionuyut golovnij bichni i dodatkovi koreni Za harakterom rozpodilu osnovnoyi masi koreniv u grunti rozriznyayut taki korenevi sistemi poverhneva koreni rozmishuyutsya blizko do poverhni zemli tyulpan yalina glibinna koreni rozvivayutsya vglib verblyuzha kolyuchka saksaul universalna koreni rivnomirno rozvivayutsya vglib i vshir kartoplya pshenicya Rist korenyaKorin roste svoyeyu verhivkoyu zagliblyuyuchis u nizhni shari gruntu U razi poshkodzhennya kinchika golovnogo korenya pochinayetsya posilenij rist jogo bichnih vidgaluzhen Cyu vlastivist korenya vikoristovuyut pri viroshuvanni rozsadi kulturnih roslin iz strizhnevim korenem U molodih roslin vidshipuyut kinchik golovnogo korenya sho pripinyaye jogo rist u dovzhinu i sprichinyuye rist bichnih i dodatkovih koreniv u verhnomu najrodyuchishomu shari gruntu Pislya vidshipuvannya chastini golovnogo korenya rozsadu visadzhuyut na postijne misce zrostannya za dopomogoyu zagostrenogo kilochka pinetki zvidsi cej proces distav nazvu pikiruvannya Morfologiya koreniv glibina i shirina yih proniknennya v grunt zalezhat vid vidu roslin umov yih isnuvannya metodiv shtuchnogo vplivu na rist roslin Za ob yemom korenevi sistemi roslin zavzhdi bilshi nizh yihni nadzemni chastini Rist i rozvitok koreniv zalezhit vid vologosti rodyuchosti i temperaturi gruntu a takozh vmistu v nomu kisnyu Vstanovleno sho na perezvolozhenih i ushilnenih gruntah koreni rostut duzhe povilno Zatrimka v rosti korenya vidbuvayetsya j pri nizkij vologosti Ryasnij vrozhaj tezh zatrimuye rist koreniv a vidalennya sucvit navpaki stimulyuye jogo Zoni korenyaKorin dilitsya na kilka dilyanok takih yak korenevij chohlik zona podilu klitin zona rostu zona vsmoktuvannya poglinannya providna zona Zona korenya Osoblivosti budovi FunkciyiKorenevij chohlik Parenhimni klitini z potovshenimi klitinnimi stinkami klitini mayut pidvishenij turgor Zahist zoni dilennya vid mehanichnih poshkodzhen polegshennya prosuvannya korenya v gruntiZona podilu abo zona embrionalnogo rostu Dribni klitini z tonkimi klitinnimi stinkami i velikimi yadrami Intensivnij podil klitinZona roztyaguvannya Klitini vnaslidok roztyaguvannya nabuvayut cilindrichnoyi formi yih yadro zmishene vbik a dribni vakuoli ob yednuyuchis utvoryuyut kilka velikih vakuol Rist korenya ta jogo postupove zagliblennya v gruntZona vsmoktuvannya abo zona korenevih voloskiv odnoklitinni virosti zovnishnih klitin korenya dovzhinoyu vid 1 2 do 60 mm Vsmoktuvannya vodi i rozchinenih u nij mineralnih solej z gruntuZona provedennya abo zona bichnih koreniv Sudini vhodyat do skladu ksilemi mertvi klitini iz zrujnovanimi poperechnimi peretinkami sitopodibni trubki vhodyat do skladu floemi zhivi klitini u yakih poperechni peretinki perforovani Peremishennya vodi i rozchinenih u nij mineralnih solej do chastin pagona stebla i listkiv vishidnij potik peremishennya organichnih rechovin neobhidnih dlya zhivlennya klitin korenya nizhidnij potik endogenna zakladka bichnih koreniv Korenevij chohlik bagatoklitinnij utvir sho prikrivaye konus narostannya korenya Utvoryuyetsya z klitin osobliva tvirna tkanina konusa narostannya abo z apikalnoyi meristemi korenya Skladayetsya z kompleksu zhivih parenhimnih klitin z potovshenimi klitinnimi stinkami sho legko osliznyuyutsya ta z velikoyi kilkosti chutlivih do gravitaciyi klitin statocitiv Klitini mayut pidvishenij turgor Korenevij chohlik zahishaye zonu podilu korenya roslin vid mehanichnih poshkodzhen a takozh spriyaye prosuvannyu korenya v grunti zavdyaki osliznennyu obolonok zovnishnih klitin Korenevij chohlik vidsutnij u deyakih parazitichnih roslin a v bagatoh vodyanih roslin napriklad u ryaski jogo zaminyuye yaka mabut zahishaye korin vid vimivannya solej ta vid poshkodzhen dribnimi tvarinami Zona podilu v comu viddili klitini rostut i roztyaguyutsya osoblivo shvidko sho zabezpechuye shvidkij rist u dovzhinu Zona podilu skladayetsya z grupa nizhnih klitin tvirnoyi tkanini yaki postijno dilyatsya i dayut pochatok usim inshim klitinam korenya Klitini dribni z tonkimi klitinnimi stinkami i velikimi yadrami Dovzhina zoni podilu stanovit 1 3 mm Zona roztyaguvannya roztashovana nad zonoyu podilu tut klitini rostut nabuvayut cilindrichnoyi formi Yih yadro zmishene vbik a dribni vakuoli ob yednuyuchis utvoryuyut kilka velikih vakuol i razom z korenevim chohlikom prosuvayut korin uglib gruntu Zona podilu ta roztyaguvannya razom utvoryuyut zonu rostu korenya Zona diferenciaciyi u cij zoni klitini pochinayut zminyuvatisya i nabuvayut viglyadu ta vlastivostej sho pritamanni tkaninam do yakih voni uvijdut Zona vsmoktuvannya vsisna zona korenevih voloskiv vid ciyeyi zoni vidhodyat malenki korenevi voloski virosti klitin sho zumovlyuye bilshu ploshu poglinannya vodi i rozchinenih v nij mineralnih rechovin ce virosti klitin shkirki yaki nabagato perevishuyut rozmir samoyi klitini do 1 sm Korenevi voloski vsmoktuyut rozchin mineralnih rechovin zhivut nedovgo do 20dib Postijno utvoryuyutsya novi korenevi voloski Z rostom korenya vsisna zona peremishuyetsya vse glibshe v grunt Dovzhina ciyeyi zoni stanovit blizko 1 5 2sm Zona bichnih koreniv providna zona u cij zoni nemaye korenevih voloskiv ale utvoryuyutsya bichni koreni U cij zoni korin ne zdatnij poglinati gruntovij rozchin bo korenevi voloski na nij vidsutni ale vona provodit rizni rechovini dali do nadzemnih organiv U nij vidbuvayetsya potovshennya korenya ta galuzhennya utvorennya bichnih koreniv Takozh u providnij zoni z yavlyayutsya transportna ta mehanichna tkanini Misce perehodu korenya v steblo nazivayetsya korenevoyu shijkoyu Vona vidilyayetsya potovshennyam ta temnishim zabarvlennyam kori Div takozhDerevo Kora Gilka Listok Steblo PaginDzherela ta literaturaTimchuk N F Korin 3 kvitnya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya golova red radi ta avtor peredmovi V P Chernih Nac farmac un t Ukrayini 2 ge vid pererobl i dopovn Kiyiv MORION 2010 1632 s 16 ark il 2 000 ekz BBK 52 8Ya 20 UDK 615 031 ISBN 978 966 2066 34 0 Slyusarev A O Samsonov O V Muhin V M ta in Biologiya navchalnij posibnik Per z ros ta red V O Motuznogo 2 ge vid Kiyiv Visha shkola 1999 Bida O A Derij S I ta in Biologiya navchalno metodichnij posibnik 3 tye vid K Litera LTD 2012 672 s ISBN 978 966 178 133 6PosilannyaEncyclopaedia Britannica Root botany 26 lyutogo 2017 u Wayback Machine angl Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona Koren chast rastenij Arhivovano 29 zhovtnya 2020 u Wayback Machine ros Baumpruefung de Die Wurzel nim