Дреговичі (дав.-рус. Дреговичи) — одне із східнослов'янських племен (союзів племен), яке жило між Прип'яттю і верхів'ям річки Західна Двіна. Згадуються у «Повісті минулих літ».
Дреговичі | ||||
| ||||
Східнослов'янські племена 8-9 ст. та балти | ||||
Столиця | Турів | |||
Мови | Давньоруська (давньобілоруська) | |||
Релігії | Язичництво | |||
Форма правління | плем'я | |||
Історія | ||||
- Засновано | VI ст. | |||
- Ліквідовано | X ст. | |||
Етимологія
Назва цього племені пов'язана зі словами «дрягва», «дрега» — болото: дав.-рус. сѣдоша межи Припѣтью и Двиною...и наркошас̑ Дреговичи, себто мешкали між річками Прип'ять та Західна Двіна (див. «Прип'ятські болота»). Вважають, що назва дреговичів вказує на характер місцевості, де жило це плем'я, що є вкрай малоймовірним, а почасти й сумнівним через суфікс та побудову слова. Назва дав.-рус. "дрєговичи" є множиною від дав.-рус "дреговичь", що у свою чергу складається з кореня дав.-рус. "дрєг" + "ичь" патрональний суфікс. Цей же суфікс зустрічаємо у формах по батькові Святославич, Ігоревич тощо. Сама структура назва племені "дреговичи" вказує на її походження від імені, ймовірно скороченої форми як це є у випадках з іншими племенами: вятичи, кривичи, радимичи, уличи тощо. У той же час імена племен утворені від місцевостей мають суфікс -яни/ани/іни як от; деревляни, словіни, слов'яни, поляни, сіверяни, вісляни, мазовшани, хорутани. Якби назва "дреговичи" була б утворена від місцевости, то вглядала б як "дреговляни" чи "дрежани", що ніде не зафіксовано.
Історія
Найбільшими містами дреговичів були Турів, Мозир, Клецьк, Слуцьк та ін.. Землі дреговичів становили самостійне князівство з центром у м. Турові. У 10 ст. це князівство увійшло до складу Київської Русі. Київський князь Володимир Святославич під час поділу Русі на уділи більшу частину землі дреговичів включив до Турово-Пінського князівства, південно-західна частина відійшла до Полоцького князівства. Дреговичі разом з радимичами, кривичами, ятвягами утворили білоруський народ; а частина дреговичів увійшла до складу формування українського народу.
За археологічними даними, дреговичі — землеробське населення, яке займалося також промислами й ремеслами (обробка заліза, гончарство тощо). Відомо багато пам'яток дреговичів 9-10 ст. (залишки поселень, курганні могильники з трупоспаленнями). В курганах дреговичів 11-12 ст. виявлено поховання з трупопокладаннями іноді в труні або в зрубі з двосхилим дахом.
Востаннє дреговичі згадуються літописом під таким племінним ім'ям у 1149 році.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 6 серпня 2011. Процитовано 28 жовтня 2014.
- стор. 2171, том. 6, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1996 р.
- стор. 2446, том. 7, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1998 р.
- стор. 594, том. 2, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1993 р.
Джерела та література
- А. Г. Плахонін. Дреговичі [ 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 463. — .
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
- Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993. [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- «Літопис Руський», м. Київ, вид. «Дніпро», 1989 р., 591 с. —
- «Энцыклапедыя гісторыі Беларусі»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dregovichi dav rus Dregovichi odne iz shidnoslov yanskih plemen soyuziv plemen yake zhilo mizh Prip yattyu i verhiv yam richki Zahidna Dvina Zgaduyutsya u Povisti minulih lit Dregovichi VI st X st Dregovichiv istorichni kordoni na kartiShidnoslov yanski plemena 8 9 st ta balti Stolicya Turiv Movi Davnoruska davnobiloruska Religiyi Yazichnictvo Forma pravlinnya plem ya Istoriya Zasnovano VI st Likvidovano X st EtimologiyaNazva cogo plemeni pov yazana zi slovami dryagva drega boloto dav rus sѣdosha mezhi Pripѣtyu i Dvinoyu i narkoshas Dregovichi sebto meshkali mizh richkami Prip yat ta Zahidna Dvina div Prip yatski bolota Vvazhayut sho nazva dregovichiv vkazuye na harakter miscevosti de zhilo ce plem ya sho ye vkraj malojmovirnim a pochasti j sumnivnim cherez sufiks ta pobudovu slova Nazva dav rus dryegovichi ye mnozhinoyu vid dav rus dregovich sho u svoyu chergu skladayetsya z korenya dav rus dryeg ich patronalnij sufiks Cej zhe sufiks zustrichayemo u formah po batkovi Svyatoslavich Igorevich tosho Sama struktura nazva plemeni dregovichi vkazuye na yiyi pohodzhennya vid imeni jmovirno skorochenoyi formi yak ce ye u vipadkah z inshimi plemenami vyatichi krivichi radimichi ulichi tosho U toj zhe chas imena plemen utvoreni vid miscevostej mayut sufiks yani ani ini yak ot derevlyani slovini slov yani polyani siveryani vislyani mazovshani horutani Yakbi nazva dregovichi bula b utvorena vid miscevosti to vglyadala b yak dregovlyani chi drezhani sho nide ne zafiksovano IstoriyaNajbilshimi mistami dregovichiv buli Turiv Mozir Kleck Sluck ta in Zemli dregovichiv stanovili samostijne knyazivstvo z centrom u m Turovi U 10 st ce knyazivstvo uvijshlo do skladu Kiyivskoyi Rusi Kiyivskij knyaz Volodimir Svyatoslavich pid chas podilu Rusi na udili bilshu chastinu zemli dregovichiv vklyuchiv do Turovo Pinskogo knyazivstva pivdenno zahidna chastina vidijshla do Polockogo knyazivstva Dregovichi razom z radimichami krivichami yatvyagami utvorili biloruskij narod a chastina dregovichiv uvijshla do skladu formuvannya ukrayinskogo narodu Za arheologichnimi danimi dregovichi zemlerobske naselennya yake zajmalosya takozh promislami j remeslami obrobka zaliza goncharstvo tosho Vidomo bagato pam yatok dregovichiv 9 10 st zalishki poselen kurganni mogilniki z trupospalennyami V kurganah dregovichiv 11 12 st viyavleno pohovannya z trupopokladannyami inodi v truni abo v zrubi z dvoshilim dahom Vostannye dregovichi zgaduyutsya litopisom pid takim pleminnim im yam u 1149 roci Div takozhPolissya Antskij soyuzPrimitki Arhiv originalu za 6 serpnya 2011 Procitovano 28 zhovtnya 2014 stor 2171 tom 6 Enciklopediya ukrayinoznavstva Gol red V Kubijovich m Parizh Nyu Jork vid Molode zhittya NTSh 1996 r ISBN 5 7707 6833 9 stor 2446 tom 7 Enciklopediya ukrayinoznavstva Gol red V Kubijovich m Parizh Nyu Jork vid Molode zhittya NTSh 1998 r ISBN 966 7155 02 1 stor 594 tom 2 Enciklopediya ukrayinoznavstva Gol red V Kubijovich m Parizh Nyu Jork vid Molode zhittya NTSh 1993 r ISBN 5 7707 4050 7Dzherela ta literaturaA G Plahonin Dregovichi 25 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 463 ISBN 966 00 0405 2 Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Dovidnik z istoriyi Ukrayini Za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Litopis Ruskij m Kiyiv vid Dnipro 1989 r 591 s ISBN 5 308 00052 2 Encyklapedyya gistoryi Belarusi