Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (серпень 2021) |
Празька школа — українські письменники, які після захоплення України Радянським Союзом у 1920-х роках виїхали за кордон, переважно до Європи, і тривалий час мали своїм культурно-управлінським осередком місто Прагу. «Празька школа» охоплює творчість Юрія Липи, Юрія Клена, Олекси Стефановича, Олександра Олеся, Оксани Лятуринської, Галини Мазуренко, Олега Ольжича, Олени Теліги, Леоніда Мосендза, Євгена Маланюка. Проза письменників, яких В. Державин назвав «Празькою школою», виділяється вагомим змістом, цікавою будовою. Крах українських визвольних змагань 1917–1922 рр. спричинив чергову потужну хвилю еміграцій українців. Найбільш прихильно до вигнанців з України поставилася Чехословаччинна на чолі з президентом-демократом Масариком. Міста Подєбради та Прага стали потужними культурними, освітніми, політичними центрами українського життя. Тут діяли, зокрема, Український вільний університет, Українська господарська академія, Вищий педагогічний інститут ім. Михайла Драгоманова, Українські студії практичного мистецтва, Українське видавництво Ю.Тищенка та інші наукові інституції.
Назва досить умовна. Окремі «пражани» самі заперечували існування такого об'єднання. Скажімо, не всі зі згаданих митців жили в Чехословаччині. Наприклад, Юрій Липа — у Польщі, Юрій Клен — у Німеччині.
Вплив Донцова
«Пражани» зазнавали впливу Дмитра Донцова, ідеолога українського націоналізму, який надавав їм змогу видаватися на сторінках свого журналу «Літературно-науковий вісник» (1922–1933 роки), з 1933 року — «Вісник». Вони поділяли його намагання довершити новий тип українця з чіткими національними та державотворчими настановами, з волею до життя на противагу традиційним, розслаблено-чуттєвим рисам національного характеру (надмірна емоційність, ліризм, сентиментальність тощо). Одначе «пражани» (важливе місце у протистоянні поглядам Д. Донцова зіграв Є. Маланюк) не розділяли його силового поєднання романтизму і догматизму, високого досконалу (ідеалу) і «творчого насильства» меншості над більшістю, що нагадувало більшовицький, а згодом нацистський стилі. До того ж Донцов вважав, що письменницька справа — виховувати свою націю, а Маланюк виступав проти такого призначення митця, мислення якого відбувається «на його власній, єдиному йому відомій мові».
Обстоюючи тезу «мистецтво — вічний абсолют, які б напрямки не були, тому всі закони над мистецтвом безсилі», Є. Маланюк водночас бачив справжній стан українського письменства: у поневолених націй і поети «завжди носять на собі тавро невільництва».
У його статті «Думки про мистецтво» не лише визнавався цей трагічний факт, а й накреслювався вихід із фатальних обставин: «Тільки вільний, здоровий розвиток нації в Самостійній Державі є передумовою вільної й здорової поезії». Погляди Є. Маланюка лягли в основу естетичної концепції «празької школи». У ній не знімалися, навпаки — підкреслювалися питання відповідальності письменника за долю нації, література визнавалась як рівновелика і непідлегла іншим напрямам духовного життя (політика, релігія, педагогіка тощо).
Особливості поезії
«Пражани» витворили довкола себе потужні силові поля «аристократизму духу», стали осередком створення нового українця, який зумів інтелектуалізувати чуттєву стихію української ментальності, дисциплінував її, ввів у тверді береги перспективної форми, надав українському рухові чіткого спрямування. Яскравим свідченням такої якісної зміни в культурі та літературі була їхня історіософічна лірика.
Історія в поезії пражан набуває обрисів глибокого переосмислення і, власне, перестає бути історією як об'єктивною дійсністю, минулим із чіткими просторово-часовими обрисами. Подібне ставлення до історії позначають як історіософізм, або ж метаісторія. Історіософізм як особливий різновид філософського, культурологічного, художнього мислення має давнє походження, і в цьому розуміння поети «Празької школи» є послідовниками особливої розумової традиції. Перші спроби історіософського осмислення дійсності були помітні ще у часи античності (Тіт Лукрецій Кар, Тацит). «Друге дихання» історіософізм набуває за доби романтизму та німецького ідеалізму. У філософських розробках Гердера, Фіхте, Гегеля значення історичного набуває концептуального значення. Ще в руках романтиків, як пише історик філософії Віндельбанд, «історичне дослідження перестало бути зібранням курйозів, і саме через те, що вони підвели під нього філософський масштаб загального розвитку».
Будь-яке ж осмислення історії як узагальненої картини поступу, становлення тих чи інших суспільних, етно-національних феноменів передбачає, в першу чергу, визначення її суб'єкта. Історіософська, чи метаісторична, поетика творчості пражан усправжнює ті ціннісно-смислові засади, які пов'язані з героїзмом, патріотизмом та національною традицією. Оскільки нація, за пражанами, проголошується основною «персоною», «особистістю» історії, зрозуміло, що остання прочитується чи художньо вибудовується ними в площині національного буття як єдиного дійсного простору існування.
Поезія «Празької школи» притягала значну увагу за кордоном, а з початком демократичних віянь в Україні — отримала численних шанувальників на Батьківщині. Поза сумнівом, представники цього літературного феномену гідно поповнили ряд української літературної класики, і не лише як послідовники національної традиції — традиції українського героїчного епосу, козацького фольклору, творчості Котляревського, Франка, Лесі Українки, військових пісень Українських січових стрільців, а й як поети-воїни – прадавня, особлива каста людей, для яких боротьба була поетичним натхненням, а поезія — митцями справжності на полі честі. Також поети-«пражани» заклали особливий різновид художньої мови в XX столітті (історична, археологічна, релігійна, міфологічна, мілітарна лексика), що залишила глибокий слід в українській поезії і своїми можливостями збагачувала й збагачує наступні літературні покоління. В руслі думково-естетичних, філософських, стильових шукань української літератури XX століття, пражани залишилися самобутніми й органічними в рідній культурі та перед сприйняттям тих чи інших нововведень, а ті досліди, котрі були їм властиві, лише поповнили невичерпні можливості українського художнього слова.
Ідейно-стильові риси
- Єдина історіософська концепція (катастрофізм). Як і інші тодішні мислителі «пражани» вважали, що Перша світова війна, криваві європейські революції засвідчили катастрофу старого, традиційного, сільського світу й утвердження нового, індустріального, агресивного, активного світу. Українці опинилися на вістрі зіткнення цих світів і постраждали найбільше.
- Волюнтаризм, «філософія чину» людина може і мусить сама будувати власну долю, захищати свободу, гідність, боротися з несправедливістю. Звідси – культ героїв, подвигів.
- Войовничий націоналізм – сенс історії полягає у вільному, повнокровному існуванні національних спільнот, українці як нація здобудуть свободу, утвердяться в світі. Ідеал «Пражан» – боротьба за Українську самостійну державу. Однак, у поетів присутні не лише патріотичні, громадянські та політичні мотиви; вони тісно переплітаються з інтимними, філософськими, пейзажними.
- Трагізм світосприйняття, увага до болісних переживань людини, пов’язаних з поразкою у боротьбі за високі ідеали.
- Стильовий синкретизм. Поєднували в своїй творчості різні стилі модернізму, насамперед неокласицизм і неоромантизм, а також символізм, імпресіонізм, експресіонізм. Приміром, О. Теліга тяжіла до неоромантизму; О. Стефанович – до необароко; Ю. Клен – поєднав у своїй поезії риси «неокласиків», неоромантизму, необароко та експресіонізму. Своєю філософською заглибленістю й любов’ю до класичних форм споріднювалися з київськими неокласиками.
Див. також
- Празька школа функціональної лінгвістики — об’єднання чеських філологів, а також один із напрямів структурної лінгвістики, який ці науковці представляли.
Джерела
- Ільницький М. М. Від «Молодої Музи» до «Празької школи» / НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича, Львівський обл. наук.-метод. ін-т освіти. — Л., 1995. — 318 с.
- Празька школа: хрестоматія прозових творів / упоряд. В. А. Просалова; відп. за вип. В. Білецький. — Донецьк: Сх. вид. дім, 2004. — 235 с.
- Монографія «Текст у світі текстів Празької літературної школи» — Донецьк: Сх. вид. дім, 2005.
- Навчальний посібник Поезія «Празької школи» — Донецьк: Сх. вид. дім, 2000, рекомендовано Міністерством освіти і науки України для студентів вищих навчальних закладів
Посилання
- «Празька школа» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 263.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti serpen 2021 Prazka shkola ukrayinski pismenniki yaki pislya zahoplennya Ukrayini Radyanskim Soyuzom u 1920 h rokah viyihali za kordon perevazhno do Yevropi i trivalij chas mali svoyim kulturno upravlinskim oseredkom misto Pragu Prazka shkola ohoplyuye tvorchist Yuriya Lipi Yuriya Klena Oleksi Stefanovicha Oleksandra Olesya Oksani Lyaturinskoyi Galini Mazurenko Olega Olzhicha Oleni Teligi Leonida Mosendza Yevgena Malanyuka Proza pismennikiv yakih V Derzhavin nazvav Prazkoyu shkoloyu vidilyayetsya vagomim zmistom cikavoyu budovoyu Krah ukrayinskih vizvolnih zmagan 1917 1922 rr sprichiniv chergovu potuzhnu hvilyu emigracij ukrayinciv Najbilsh prihilno do vignanciv z Ukrayini postavilasya Chehoslovachchinna na choli z prezidentom demokratom Masarikom Mista Podyebradi ta Praga stali potuzhnimi kulturnimi osvitnimi politichnimi centrami ukrayinskogo zhittya Tut diyali zokrema Ukrayinskij vilnij universitet Ukrayinska gospodarska akademiya Vishij pedagogichnij institut im Mihajla Dragomanova Ukrayinski studiyi praktichnogo mistectva Ukrayinske vidavnictvo Yu Tishenka ta inshi naukovi instituciyi Nazva dosit umovna Okremi prazhani sami zaperechuvali isnuvannya takogo ob yednannya Skazhimo ne vsi zi zgadanih mitciv zhili v Chehoslovachchini Napriklad Yurij Lipa u Polshi Yurij Klen u Nimechchini Vpliv Doncova Prazhani zaznavali vplivu Dmitra Doncova ideologa ukrayinskogo nacionalizmu yakij nadavav yim zmogu vidavatisya na storinkah svogo zhurnalu Literaturno naukovij visnik 1922 1933 roki z 1933 roku Visnik Voni podilyali jogo namagannya dovershiti novij tip ukrayincya z chitkimi nacionalnimi ta derzhavotvorchimi nastanovami z voleyu do zhittya na protivagu tradicijnim rozslableno chuttyevim risam nacionalnogo harakteru nadmirna emocijnist lirizm sentimentalnist tosho Odnache prazhani vazhlive misce u protistoyanni poglyadam D Doncova zigrav Ye Malanyuk ne rozdilyali jogo silovogo poyednannya romantizmu i dogmatizmu visokogo doskonalu idealu i tvorchogo nasilstva menshosti nad bilshistyu sho nagaduvalo bilshovickij a zgodom nacistskij stili Do togo zh Doncov vvazhav sho pismennicka sprava vihovuvati svoyu naciyu a Malanyuk vistupav proti takogo priznachennya mitcya mislennya yakogo vidbuvayetsya na jogo vlasnij yedinomu jomu vidomij movi Obstoyuyuchi tezu mistectvo vichnij absolyut yaki b napryamki ne buli tomu vsi zakoni nad mistectvom bezsili Ye Malanyuk vodnochas bachiv spravzhnij stan ukrayinskogo pismenstva u ponevolenih nacij i poeti zavzhdi nosyat na sobi tavro nevilnictva U jogo statti Dumki pro mistectvo ne lishe viznavavsya cej tragichnij fakt a j nakreslyuvavsya vihid iz fatalnih obstavin Tilki vilnij zdorovij rozvitok naciyi v Samostijnij Derzhavi ye peredumovoyu vilnoyi j zdorovoyi poeziyi Poglyadi Ye Malanyuka lyagli v osnovu estetichnoyi koncepciyi prazkoyi shkoli U nij ne znimalisya navpaki pidkreslyuvalisya pitannya vidpovidalnosti pismennika za dolyu naciyi literatura viznavalas yak rivnovelika i nepidlegla inshim napryamam duhovnogo zhittya politika religiya pedagogika tosho Osoblivosti poeziyi Prazhani vitvorili dovkola sebe potuzhni silovi polya aristokratizmu duhu stali oseredkom stvorennya novogo ukrayincya yakij zumiv intelektualizuvati chuttyevu stihiyu ukrayinskoyi mentalnosti disciplinuvav yiyi vviv u tverdi beregi perspektivnoyi formi nadav ukrayinskomu ruhovi chitkogo spryamuvannya Yaskravim svidchennyam takoyi yakisnoyi zmini v kulturi ta literaturi bula yihnya istoriosofichna lirika Istoriya v poeziyi prazhan nabuvaye obrisiv glibokogo pereosmislennya i vlasne perestaye buti istoriyeyu yak ob yektivnoyu dijsnistyu minulim iz chitkimi prostorovo chasovimi obrisami Podibne stavlennya do istoriyi poznachayut yak istoriosofizm abo zh metaistoriya Istoriosofizm yak osoblivij riznovid filosofskogo kulturologichnogo hudozhnogo mislennya maye davnye pohodzhennya i v comu rozuminnya poeti Prazkoyi shkoli ye poslidovnikami osoblivoyi rozumovoyi tradiciyi Pershi sprobi istoriosofskogo osmislennya dijsnosti buli pomitni she u chasi antichnosti Tit Lukrecij Kar Tacit Druge dihannya istoriosofizm nabuvaye za dobi romantizmu ta nimeckogo idealizmu U filosofskih rozrobkah Gerdera Fihte Gegelya znachennya istorichnogo nabuvaye konceptualnogo znachennya She v rukah romantikiv yak pishe istorik filosofiyi Vindelband istorichne doslidzhennya perestalo buti zibrannyam kurjoziv i same cherez te sho voni pidveli pid nogo filosofskij masshtab zagalnogo rozvitku Bud yake zh osmislennya istoriyi yak uzagalnenoyi kartini postupu stanovlennya tih chi inshih suspilnih etno nacionalnih fenomeniv peredbachaye v pershu chergu viznachennya yiyi sub yekta Istoriosofska chi metaistorichna poetika tvorchosti prazhan uspravzhnyuye ti cinnisno smislovi zasadi yaki pov yazani z geroyizmom patriotizmom ta nacionalnoyu tradiciyeyu Oskilki naciya za prazhanami progoloshuyetsya osnovnoyu personoyu osobististyu istoriyi zrozumilo sho ostannya prochituyetsya chi hudozhno vibudovuyetsya nimi v ploshini nacionalnogo buttya yak yedinogo dijsnogo prostoru isnuvannya Poeziya Prazkoyi shkoli prityagala znachnu uvagu za kordonom a z pochatkom demokratichnih viyan v Ukrayini otrimala chislennih shanuvalnikiv na Batkivshini Poza sumnivom predstavniki cogo literaturnogo fenomenu gidno popovnili ryad ukrayinskoyi literaturnoyi klasiki i ne lishe yak poslidovniki nacionalnoyi tradiciyi tradiciyi ukrayinskogo geroyichnogo eposu kozackogo folkloru tvorchosti Kotlyarevskogo Franka Lesi Ukrayinki vijskovih pisen Ukrayinskih sichovih strilciv a j yak poeti voyini pradavnya osobliva kasta lyudej dlya yakih borotba bula poetichnim nathnennyam a poeziya mitcyami spravzhnosti na poli chesti Takozh poeti prazhani zaklali osoblivij riznovid hudozhnoyi movi v XX stolitti istorichna arheologichna religijna mifologichna militarna leksika sho zalishila glibokij slid v ukrayinskij poeziyi i svoyimi mozhlivostyami zbagachuvala j zbagachuye nastupni literaturni pokolinnya V rusli dumkovo estetichnih filosofskih stilovih shukan ukrayinskoyi literaturi XX stolittya prazhani zalishilisya samobutnimi j organichnimi v ridnij kulturi ta pered sprijnyattyam tih chi inshih novovveden a ti doslidi kotri buli yim vlastivi lishe popovnili nevicherpni mozhlivosti ukrayinskogo hudozhnogo slova Idejno stilovi risi Yedina istoriosofska koncepciya katastrofizm Yak i inshi todishni misliteli prazhani vvazhali sho Persha svitova vijna krivavi yevropejski revolyuciyi zasvidchili katastrofu starogo tradicijnogo silskogo svitu j utverdzhennya novogo industrialnogo agresivnogo aktivnogo svitu Ukrayinci opinilisya na vistri zitknennya cih svitiv i postrazhdali najbilshe Volyuntarizm filosofiya chinu lyudina mozhe i musit sama buduvati vlasnu dolyu zahishati svobodu gidnist borotisya z nespravedlivistyu Zvidsi kult geroyiv podvigiv Vojovnichij nacionalizm sens istoriyi polyagaye u vilnomu povnokrovnomu isnuvanni nacionalnih spilnot ukrayinci yak naciya zdobudut svobodu utverdyatsya v sviti Ideal Prazhan borotba za Ukrayinsku samostijnu derzhavu Odnak u poetiv prisutni ne lishe patriotichni gromadyanski ta politichni motivi voni tisno pereplitayutsya z intimnimi filosofskimi pejzazhnimi Tragizm svitosprijnyattya uvaga do bolisnih perezhivan lyudini pov yazanih z porazkoyu u borotbi za visoki ideali Stilovij sinkretizm Poyednuvali v svoyij tvorchosti rizni stili modernizmu nasampered neoklasicizm i neoromantizm a takozh simvolizm impresionizm ekspresionizm Primirom O Teliga tyazhila do neoromantizmu O Stefanovich do neobaroko Yu Klen poyednav u svoyij poeziyi risi neoklasikiv neoromantizmu neobaroko ta ekspresionizmu Svoyeyu filosofskoyu zagliblenistyu j lyubov yu do klasichnih form sporidnyuvalisya z kiyivskimi neoklasikami Div takozhPrazka shkola funkcionalnoyi lingvistiki ob yednannya cheskih filologiv a takozh odin iz napryamiv strukturnoyi lingvistiki yakij ci naukovci predstavlyali DzherelaIlnickij M M Vid Molodoyi Muzi do Prazkoyi shkoli NAN Ukrayini In t ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha Lvivskij obl nauk metod in t osviti L 1995 318 s Prazka shkola hrestomatiya prozovih tvoriv uporyad V A Prosalova vidp za vip V Bileckij Doneck Sh vid dim 2004 235 s Monografiya Tekst u sviti tekstiv Prazkoyi literaturnoyi shkoli Doneck Sh vid dim 2005 Navchalnij posibnik Poeziya Prazkoyi shkoli Doneck Sh vid dim 2000 rekomendovano Ministerstvom osviti i nauki Ukrayini dlya studentiv vishih navchalnih zakladivPosilannya Prazka shkola Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 263