Верхоспорогонні мохи, акроспорогонні мохи (від лат. sporogonium — «спорогон»; грец. άχρος — «верхній») — прямостоячі мохи, у яких архегонії, а після запліднення спорогони, розташовані на верхівці стебла або на верхівках головних, найбільш розвинутих галузок. Термін "верхоспорогонні мохи", як і "бокоспорогонні мохи", необхідно використовувати замість досить застарілих термінів «верхоплідні» мохи або «акрокарпні» мохи, оскільки останні біологічно неправильні, адже мохи не мають плоду, який мають покритонасінні (грец. плід — χαρπος). Ці архаїчні, а нині це уже неграмотні, терміни використовувалися в давні часи, тоді коли дослідники називали плодами не тільки плід квіткових (покритонасінних) рослин, що утворюється із зав'язі квітки, а й подібні за функціями утвори інших відділів рослин. Термін «верхоплідні» мохи, який, ще часто вживається досі, не відповідає у мохів сучасному змісту поняття, тому повинен бути відкинутий.
Джерела ред.
- Бойко М. Ф. Таксономічна структура бріофлори степової зони України // Чорноморський ботан. журн. — 2007. — Т.3, № 1. — С. 5-29.
- Бойко М. Ф. Ботаніка. Систематика несудинних рослин. Навч. посібник. — Київ: Ліра-К, 2013. — 276 с.
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (серпень 2013) |