www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сайчук Борис Трифонович Борис Трифонович Сайчук 20 06 1948 Володимир Волинський 12 05 1996 Луцьк дослідник історії Луцьк

Сайчук Борис Трифонович

Борис Трифонович Сайчук (20.06.1948, Володимир-Волинський — 12.05.1996, Луцьк) — дослідник історії Луцька, археолог.

Борис Трифонович Сайчук
Файл:SaiczukBfoto.jpg
Народився 20 червня 1948(1948-06-20)
Володимир
Помер 12 травня 1996(1996-05-12) (47 років)
Луцьк
Місце проживання Луцьк
Країна  СРСР →  Україна
Національність українець
Діяльність науковець
Alma mater Ленінградський університет, Волинський університет
Галузь археологія, історія
Заклад Луцький державний історико-культурний заповідник "Старе місто"
Батько Трифон Семенович Сайчук
Діти Юлія
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сайчук.

Життєпис ред.

Батько — Трифон Семенович Сайчук (14 лютого 1898, с. Туропин Вербської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії — 1 листопада 1979, Володимир-Волинський) — діяч комуністичного руху (псевд. Роман, Скуратович), під час Першої світової війни в 1915 р., внаслідок евакуації населення, потрапив в центральні райони Росії, працював робітником трубного заводу, а в 19 років став червоноармійцем 24-ї Залізної дивізії, командував кулеметним взводом, воював проти Колчака, Дутова, кілька разів був поранений. Член РКП(б) з 1920 р. Навчався у школі ВЧК, брав участь у ліквідації контрреволюційних заколотників. Після закінчення комуністичного університету Білорусі ім. В. І. Леніна (Мінськ) працював у підпільних райкомах КПЗУ у Порицьку, підпільному Віленському окружкомі КПЗБ, очолював Берестейську підпільну партійну організацію КПЗБ. В 1928 р. засуджений до восьми років ув'язнення, яке відбував у седлецькій та гродненській тюрмах. Після виходу з в'язниці виїхав до Радянського Союзу. Працював у райкомах ВКП(б) у Красній Слободі та Слуцьку. В роки Великої Вітчизняної війни був політпрацівником. У повоєнні роки працював головою міськвиконкому Володимира-Волинського. Пам'ять про нього було увіковічено в назві вулиці.

Борис з дитячих років збирав матеріали до історії рідного міста. Свою колекцію старожитностей та щоденник спостережень за земляними роботами у Володимирі передав у новостворений музей у 1967 р.. Після служби в армії 1971 р. вступає на історичний факультет Ленінградського університету. За участь у несанкціонованому владою Слов'яно-Варязькому семінарі Г. С. Лебедєва, що пропагандував альтернативний офіційному погляд на історію Київської держави, у 1974 р. виключений з вузу. Відтоді працював на будовах Сибіру.

Після успішного лікування від важкої хвороби, завершує освіту у Волинському педагогічному інституті, з 1986 р. і до трагічної смерті працює молодшим науковим працівником, робітником Луцького історико-культурного заповідника. Формував археологічні та історико-документальні фонди заповідника, проводив археологічний нагляд за земляними роботами на території Старого міста, обстежував підвальні приміщення, досліджував історію забудови Старого міста. Керував розкопками на історичному передмісті Лучеська Гнідаві та на території колишнього двору архімандрита Жидичинського монастиря у Нижньому замку Лучеська (1988 р.), у середмісті та дитинці (1989 р.), розкопував та вивчав фундаменти та підвальні приміщення Хрестовоздвиженської церкви (1990 р.), брав участь у розкопках на дитинці Лучеська у 1991 р. та в рятівних розкопках на Ринку взимку 1992—1993 рр.. Створив об'ємну історико-топографічну картотеку Старого міста Луцька, яка стала в пригоді дослідниками історії Луцька Б. В. Колоску, С. В. Терському, П. О. Троневичу та ін. при написанні їх праць. Зібрана ним унікальна колекція будівельної кераміки Луцька XII—XX ст. лягла в основу створеної спільно з П. О. Троневичем музейної експозиції «Плитниця».

У 1989 р. першим підняв у місцевій пресі замовчуване у суспільстві питання про вшанування місць поховань жертв розстрілів у луцькій тюрмі у червні 1941 р. На сьогодні опубліковано лише частину творчого доробку вченого. Загинув зацькований «краєзнавцями».

Похований на міському кладовищі у Гаразджі.

Примітки ред.

  1. Терський, Святослав (2020). Терський С. В. Археологія міста Володимира.– Володимир-Волинський; Новоград-Волинський: Вид-во «Новоград», 2020 (українська) . Новоград-Волинський, Володимир-Волинський: Видавництво НОВОград. с. 244. ISBN 978-617-7628-54-4.
  2. https://statehistory.ru/books/18/Lev-Kleyn_Spor-o-varyagakh/61
  3. Терський С. В. (2020). Археологія міста Володимира, с. 31-32; Терський С. В. (2010). Історія археології та історичного краєзнавства Волині. Львів: Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», с. 126—128.
  4. Сайчук Б. Т. Реконструкція плану забудови луцького Окольного замку на с.16 ст. та її персоніфікації. — «Старий Луцьк», Луцьк, 1998 р., с. 38 — 58.
  5. Сайчук, Борис (1990-1994). Сайчук Б. Т. Луцький посад в світлі археології // Минуле i сучасне Волині (освіта, наука, культура ). Тези доповідей та повідомлень IV-ї Волинської історико-краєзнавчої конференції.— Т. 1.— Луцьк, 1990.— С. 17—19. Сайчук Б. Т. Топографія церковних погостів на обширі луцьких замків та їх забудова // Архітектура Волині.— K., 1992.— C. 28—33. Сайчук Б. Т. До питання про локалізацію церкви Іоанна Хрестителя на Луцькому Ринку // Велика Волинь: минуле i сучасне. Матеріали III-ї міжнародної конференції.— Житомир, 1993.— C. 146—147. Сайчук Б. Т. Локалізація церкви Св. Катерини в Луцьку на основі джерел XVI—XVII ст. // Минуле і сучасне Волині: проблеми джерелознавства.— Луцьк, 1994.— С. 46—48 (українська) .
  6. Передрук статті із газети «Молода Волинь» 1989 р.: Сайчук Б. Кляштор Св. Бригіти в Луцьку // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Луцьк в історії Волині та України: наук. зб. — Луцьк, 2010. — Вип. 35 — С. 185.
  7. Троневич П. О., Сайчук Б. Т., Хілько М. В. Втрачені християнські храми Луцька. — Луцьк: Діксон, 2001 р. — 80 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Boris Trifonovich Sajchuk 20 06 1948 Volodimir Volinskij 12 05 1996 Luck doslidnik istoriyi Lucka arheolog Boris Trifonovich SajchukFajl SaiczukBfoto jpgNarodivsya 20 chervnya 1948 1948 06 20 VolodimirPomer 12 travnya 1996 1996 05 12 47 rokiv LuckMisce prozhivannya LuckKrayina SRSR UkrayinaNacionalnist ukrayinecDiyalnist naukovecAlma mater Leningradskij universitet Volinskij universitetGaluz arheologiya istoriyaZaklad Luckij derzhavnij istoriko kulturnij zapovidnik Stare misto Batko Trifon Semenovich SajchukDiti Yuliya U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sajchuk Zhittyepis red Batko Trifon Semenovich Sajchuk 14 lyutogo 1898 s Turopin Verbskoyi volosti Volodimir Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi 1 listopada 1979 Volodimir Volinskij diyach komunistichnogo ruhu psevd Roman Skuratovich pid chas Pershoyi svitovoyi vijni v 1915 r vnaslidok evakuaciyi naselennya potrapiv v centralni rajoni Rosiyi pracyuvav robitnikom trubnogo zavodu a v 19 rokiv stav chervonoarmijcem 24 yi Zaliznoyi diviziyi komanduvav kulemetnim vzvodom voyuvav proti Kolchaka Dutova kilka raziv buv poranenij Chlen RKP b z 1920 r Navchavsya u shkoli VChK brav uchast u likvidaciyi kontrrevolyucijnih zakolotnikiv Pislya zakinchennya komunistichnogo universitetu Bilorusi im V I Lenina Minsk pracyuvav u pidpilnih rajkomah KPZU u Poricku pidpilnomu Vilenskomu okruzhkomi KPZB ocholyuvav Berestejsku pidpilnu partijnu organizaciyu KPZB V 1928 r zasudzhenij do vosmi rokiv uv yaznennya yake vidbuvav u sedleckij ta grodnenskij tyurmah Pislya vihodu z v yaznici viyihav do Radyanskogo Soyuzu Pracyuvav u rajkomah VKP b u Krasnij Slobodi ta Slucku V roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni buv politpracivnikom U povoyenni roki pracyuvav golovoyu miskvikonkomu Volodimira Volinskogo Pam yat pro nogo bulo uvikovicheno v nazvi vulici Boris z dityachih rokiv zbirav materiali do istoriyi ridnogo mista Svoyu kolekciyu starozhitnostej ta shodennik sposterezhen za zemlyanimi robotami u Volodimiri peredav u novostvorenij muzej u 1967 r 1 Pislya sluzhbi v armiyi 1971 r vstupaye na istorichnij fakultet Leningradskogo universitetu Za uchast u nesankcionovanomu vladoyu Slov yano Varyazkomu seminari G S Lebedyeva 2 sho propaganduvav alternativnij oficijnomu poglyad na istoriyu Kiyivskoyi derzhavi u 1974 r viklyuchenij z vuzu Vidtodi pracyuvav na budovah Sibiru Pislya uspishnogo likuvannya vid vazhkoyi hvorobi zavershuye osvitu u Volinskomu pedagogichnomu instituti z 1986 r i do tragichnoyi smerti pracyuye molodshim naukovim pracivnikom robitnikom Luckogo istoriko kulturnogo zapovidnika 3 Formuvav arheologichni ta istoriko dokumentalni fondi zapovidnika provodiv arheologichnij naglyad za zemlyanimi robotami na teritoriyi Starogo mista obstezhuvav pidvalni primishennya doslidzhuvav istoriyu zabudovi Starogo mista 4 Keruvav rozkopkami na istorichnomu peredmisti Lucheska Gnidavi ta na teritoriyi kolishnogo dvoru arhimandrita Zhidichinskogo monastirya u Nizhnomu zamku Lucheska 1988 r u seredmisti ta ditinci 1989 r rozkopuvav ta vivchav fundamenti ta pidvalni primishennya Hrestovozdvizhenskoyi cerkvi 1990 r brav uchast u rozkopkah na ditinci Lucheska u 1991 r ta v ryativnih rozkopkah na Rinku vzimku 1992 1993 rr 5 Stvoriv ob yemnu istoriko topografichnu kartoteku Starogo mista Lucka yaka stala v prigodi doslidnikami istoriyi Lucka B V Kolosku S V Terskomu P O Tronevichu ta in pri napisanni yih prac Zibrana nim unikalna kolekciya budivelnoyi keramiki Lucka XII XX st lyagla v osnovu stvorenoyi spilno z P O Tronevichem muzejnoyi ekspoziciyi Plitnicya U 1989 r pershim pidnyav u miscevij presi zamovchuvane u suspilstvi pitannya pro vshanuvannya misc pohovan zhertv rozstriliv u luckij tyurmi u chervni 1941 r 6 Na sogodni opublikovano lishe chastinu tvorchogo dorobku vchenogo 7 Zaginuv zackovanij krayeznavcyami Pohovanij na miskomu kladovishi u Garazdzhi Primitki red Terskij Svyatoslav 2020 Terskij S V Arheologiya mista Volodimira Volodimir Volinskij Novograd Volinskij Vid vo Novograd 2020 ukrayinska Novograd Volinskij Volodimir Volinskij Vidavnictvo NOVOgrad s 244 ISBN 978 617 7628 54 4 https statehistory ru books 18 Lev Kleyn Spor o varyagakh 61 Terskij S V 2020 Arheologiya mista Volodimira s 31 32 Terskij S V 2010 Istoriya arheologiyi ta istorichnogo krayeznavstva Volini Lviv Vid vo Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika s 126 128 Sajchuk B T Rekonstrukciya planu zabudovi luckogo Okolnogo zamku na s 16 st ta yiyi personifikaciyi Starij Luck Luck 1998 r s 38 58 Sajchuk Boris 1990 1994 Sajchuk B T Luckij posad v svitli arheologiyi Minule i suchasne Volini osvita nauka kultura Tezi dopovidej ta povidomlen IV yi Volinskoyi istoriko krayeznavchoyi konferenciyi T 1 Luck 1990 S 17 19 Sajchuk B T Topografiya cerkovnih pogostiv na obshiri luckih zamkiv ta yih zabudova Arhitektura Volini K 1992 C 28 33 Sajchuk B T Do pitannya pro lokalizaciyu cerkvi Ioanna Hrestitelya na Luckomu Rinku Velika Volin minule i suchasne Materiali III yi mizhnarodnoyi konferenciyi Zhitomir 1993 C 146 147 Sajchuk B T Lokalizaciya cerkvi Sv Katerini v Lucku na osnovi dzherel XVI XVII st Minule i suchasne Volini problemi dzhereloznavstva Luck 1994 S 46 48 ukrayinska Peredruk statti iz gazeti Moloda Volin 1989 r Sajchuk B Klyashtor Sv Brigiti v Lucku Minule i suchasne Volini ta Polissya Luck v istoriyi Volini ta Ukrayini nauk zb Luck 2010 Vip 35 S 185 Tronevich P O Sajchuk B T Hilko M V Vtracheni hristiyanski hrami Lucka Luck Dikson 2001 r 80 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sajchuk Boris Trifonovich amp oldid 40169887