За́мкова гора́ — скелястий пагорб над річкою Кам'янкою, історична частина міста Житомира, де, за легендою, воно було засноване у 884 році.
Замкова гора | |
Дата створення / заснування | 884 |
---|---|
Офіційна назва | Замкова гора |
Країна | Україна |
Адміністративна одиниця | Житомир |
Поштовий індекс | 10014 |
Координати: 50°15′12″ пн. ш. 28°39′15″ сх. д. / 50.25337982002777437° пн. ш. 28.654428480028° сх. д.
Історія
У 1919 р. археолог С. Гамченко продовжив розпочаті ще наприкінці ХІХ ст. дослідження. Головною метою було з'ясування найдавнішої точки заселення міста. В результаті проведених робіт, уважного вивчення рельєфу і знахідок, вчений встановив, що давній населений пункт розташовувався не на р. Тетереві, як до цього вважалося, а на р. Кам'янці (район Замкової гори і прилеглі до неї території). З ним він передусім пов'язував городище. Саме в його межах, як вважав С. С. Гамченко, розміщався давній Житомир.
З точки зору планувальної структури Житомир являв собою у часи пізнього середньовіччя посад біля замку із фортифікаційними спорудами і два передмістя на пагорбах. Власне Житомир в межах Замкової гори, валів та ровів являв собою типове європейське місто з головним майданом Ринок, на якому по периметру розміщувались Королівський палац, Троїцька козацька церква, православне кладовище, торгові ряди, будинки міщан, ремісничі майстерні, школа, палац міського голови та будинки урядників, пізніше — й магістрат (або ратуша).
За інформацією українського історика Б. В. Антоновича, замок згорів у 1802 році. У 1837 році на цьому місті генерал Олександр Звягігнцев заклав міський сад. У 1960-х роках на місці замку був побудований партійний архів.
Наразі лише назви Замкова гора, Замкова вулиця та Замковий майдан нагадують про існування укріплення на теренах центральної частини міста.
До 1950-х рр. на Замковій горі був розташований старовинний Воздвиженський ринок, який закрили у зв'язку з будівництвом будівлі Обкому партії (нині Будинок правосуддя). Нині на цьому місті розташований сквер з пам'ятним знаком на честь заснування Житомира.[]
У 2016 р. на Замковій горі проводилися дослідження співробітниками Інституту археології НАН України. Уперше за всю історію археологічних досліджень у Житомирі розвідувальні розкопки охопили території міського скверу (а саме — частина посаду) та Замкової гори (насамперед городище й дитинець). В польовому сезоні 2016 р. вперше в історії дослідження центральної частини Житомира археологи зафіксували старожитності VIII—IX ст.ст. — у вигляді кераміки Лука-Райковецької культури, поширення якої в пошукових шурфах тяжіє до Замкової гори, що, ймовірно, й була одним із центрів освоєння території та формування міського центру. Серед виявлених знахідок представлені також матеріали доби енеоліту-бронзи — фрагментами ліпного посуду. У ході вивчення культурних нашарувань у центральній частині міста археологи також виявили численні знахідки ліпних і гончарних керамічних виробів, скляного посуду, інструменти, побутові речі, прикраси, зброю, монети Золотої Орди, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Російської імперії та західноєвропейських країн.
Пам'ятки
На Замковій горі знаходяться наступні пам'ятки:
- Окольний град, поселення XII—XIII ст., XIII—XV ст., XVI—XVIII ст.
- Магістрат (XVIII ст.)- нині приміщення Житомирського обласного краєзнавчого музею, пам'ятка архітектури національного значення,
- Хрестовоздвиженська церква (1900 рік) — пам'ятка архітектури місцевого значення.
- Римо-католицька семінарія (ІІ пол. XVIII ст.) — нині багатоквартирний житловий будинок, пам'ятка архітектури місцевого значення.
- Кафедральний костел Святої Софії та дзвіниця (1737—1751) — пам'ятка архітектури національного значення.
- Вікаріат (1909 рік) — нині приміщення Житомирського обласного краєзнавчого музею, пам'ятка архітектури місцевого значення.
- Магістрат
- Хрестовоздвиженська церква
- Костел Св. Софії
- Римо-католицька семінарія
- Вікаріат
Примітки
- . Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 13 серпня 2020.
- Тарабукін О. О. Давньоруські старожитності Східної Волині у матеріалах досліджень та в експозиції археологічного відділу Волинського Центрального Науково-Дослідного музею (1919—1931 рр.) // Археологія і давня історія України, 2016, вип. 4 (21), С. 117—128.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2020. Процитовано 12 серпня 2020.
- . Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 12 серпня 2020.
- НАН України. Археологічні дослідження в Житомирі
Джерела
- Мокрицький Г. Житомир. Ілюстрований путівник-довідник. Житомир: Волинь, 2007.
- Пам'ятки Житомира: енциклопедія: пам'ятки археології, історії та монументального мистецтва / за заг. ред. Г. Мокрицького. — Житомир: Волинь, 2009.
- Житомир у давнину: історико-археол. нариси / О. О. Тарабукін. — Житомир: О. О. Євенок, 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Za mkova gora skelyastij pagorb nad richkoyu Kam yankoyu istorichna chastina mista Zhitomira de za legendoyu vono bulo zasnovane u 884 roci Zamkova goraData stvorennya zasnuvannya884Oficijna nazvaZamkova goraKrayina UkrayinaAdministrativna odinicyaZhitomirPoshtovij indeks10014 Koordinati 50 15 12 pn sh 28 39 15 sh d 50 25337982002777437 pn sh 28 654428480028 sh d 50 25337982002777437 28 654428480028U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zamkova gora IstoriyaZamkova gora Budivlya kolishnogo partarhivuShil Zamkovoyi gori U 1919 r arheolog S Gamchenko prodovzhiv rozpochati she naprikinci HIH st doslidzhennya Golovnoyu metoyu bulo z yasuvannya najdavnishoyi tochki zaselennya mista V rezultati provedenih robit uvazhnogo vivchennya relyefu i znahidok vchenij vstanoviv sho davnij naselenij punkt roztashovuvavsya ne na r Teterevi yak do cogo vvazhalosya a na r Kam yanci rajon Zamkovoyi gori i prilegli do neyi teritoriyi Z nim vin peredusim pov yazuvav gorodishe Same v jogo mezhah yak vvazhav S S Gamchenko rozmishavsya davnij Zhitomir Z tochki zoru planuvalnoyi strukturi Zhitomir yavlyav soboyu u chasi piznogo serednovichchya posad bilya zamku iz fortifikacijnimi sporudami i dva peredmistya na pagorbah Vlasne Zhitomir v mezhah Zamkovoyi gori valiv ta roviv yavlyav soboyu tipove yevropejske misto z golovnim majdanom Rinok na yakomu po perimetru rozmishuvalis Korolivskij palac Troyicka kozacka cerkva pravoslavne kladovishe torgovi ryadi budinki mishan remisnichi majsterni shkola palac miskogo golovi ta budinki uryadnikiv piznishe j magistrat abo ratusha Za informaciyeyu ukrayinskogo istorika B V Antonovicha zamok zgoriv u 1802 roci U 1837 roci na comu misti general Oleksandr Zvyagigncev zaklav miskij sad U 1960 h rokah na misci zamku buv pobudovanij partijnij arhiv Narazi lishe nazvi Zamkova gora Zamkova vulicya ta Zamkovij majdan nagaduyut pro isnuvannya ukriplennya na terenah centralnoyi chastini mista Do 1950 h rr na Zamkovij gori buv roztashovanij starovinnij Vozdvizhenskij rinok yakij zakrili u zv yazku z budivnictvom budivli Obkomu partiyi nini Budinok pravosuddya Nini na comu misti roztashovanij skver z pam yatnim znakom na chest zasnuvannya Zhitomira neavtoritetne dzherelo U 2016 r na Zamkovij gori provodilisya doslidzhennya spivrobitnikami Institutu arheologiyi NAN Ukrayini Upershe za vsyu istoriyu arheologichnih doslidzhen u Zhitomiri rozviduvalni rozkopki ohopili teritoriyi miskogo skveru a same chastina posadu ta Zamkovoyi gori nasampered gorodishe j ditinec V polovomu sezoni 2016 r vpershe v istoriyi doslidzhennya centralnoyi chastini Zhitomira arheologi zafiksuvali starozhitnosti VIII IX st st u viglyadi keramiki Luka Rajkoveckoyi kulturi poshirennya yakoyi v poshukovih shurfah tyazhiye do Zamkovoyi gori sho jmovirno j bula odnim iz centriv osvoyennya teritoriyi ta formuvannya miskogo centru Sered viyavlenih znahidok predstavleni takozh materiali dobi eneolitu bronzi fragmentami lipnogo posudu U hodi vivchennya kulturnih nasharuvan u centralnij chastini mista arheologi takozh viyavili chislenni znahidki lipnih i goncharnih keramichnih virobiv sklyanogo posudu instrumenti pobutovi rechi prikrasi zbroyu moneti Zolotoyi Ordi Velikogo knyazivstva Litovskogo Rechi Pospolitoyi Rosijskoyi imperiyi ta zahidnoyevropejskih krayin Pam yatkiNa Zamkovij gori znahodyatsya nastupni pam yatki Okolnij grad poselennya XII XIII st XIII XV st XVI XVIII st Magistrat XVIII st nini primishennya Zhitomirskogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya Hrestovozdvizhenska cerkva 1900 rik pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya Rimo katolicka seminariya II pol XVIII st nini bagatokvartirnij zhitlovij budinok pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya Kafedralnij kostel Svyatoyi Sofiyi ta dzvinicya 1737 1751 pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya Vikariat 1909 rik nini primishennya Zhitomirskogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya Magistrat Hrestovozdvizhenska cerkva Kostel Sv Sofiyi Rimo katolicka seminariya VikariatPrimitki Arhiv originalu za 30 veresnya 2020 Procitovano 13 serpnya 2020 Tarabukin O O Davnoruski starozhitnosti Shidnoyi Volini u materialah doslidzhen ta v ekspoziciyi arheologichnogo viddilu Volinskogo Centralnogo Naukovo Doslidnogo muzeyu 1919 1931 rr Arheologiya i davnya istoriya Ukrayini 2016 vip 4 21 S 117 128 PDF Arhiv originalu PDF za 30 listopada 2020 Procitovano 12 serpnya 2020 Arhiv originalu za 4 serpnya 2018 Procitovano 12 serpnya 2020 NAN Ukrayini Arheologichni doslidzhennya v ZhitomiriDzherelaMokrickij G Zhitomir Ilyustrovanij putivnik dovidnik Zhitomir Volin 2007 Pam yatki Zhitomira enciklopediya pam yatki arheologiyi istoriyi ta monumentalnogo mistectva za zag red G Mokrickogo Zhitomir Volin 2009 Zhitomir u davninu istoriko arheol narisi O O Tarabukin Zhitomir O O Yevenok 2017