Валю́та (італ. valuta — «цінність», «вартість» від лат. valere — «мати силу, коштувати») — грошова одиниця, що використовується як засіб розрахунку при торгівлі.
Європейський банк реконструкції та розвитку надає визначення слову: «Валюта – означає законний засіб грошового обігу країни, що є законним платіжним засобом для сплати державних і приватних боргів у цій країні».
Валютою, зазвичай, є монети та банкноти певної держави, що є фізичним аспектом державної грошової маси. Інша частина грошової маси країни складається з банківських депозитів (депозитних грошей), власність на яку може бути передана за допомогою чеків, дебетових карток або інших форм грошових переказів. Депозитні гроші та валюта є грошима у тому сенсі, що обидва вони є допустимими як засіб платежу.
В давнину валютою часто було золото, срібло та інші метали, які мають власну мінову вартість. Тепер валютою зазвичай є паперові гроші, вартість яких визначається законодавчо. Валюта визначеної держави проголошується законодавством її законним платіжним засобом, є обов'язковою до прийому для оплати будь-якого платежу. Відмова від такого прийому є порушенням закону.
Станом на 2015 рік, у світі налічується понад 150 валют різних держав та валютних об'єднань.
Валюта — російське, білоруське валюта, польське, верхньолужицьке waluta, чеське, словацьке valuta, болгарське, македонське, сербохорватське валута, словенське valuta; — запозичено з італійської мови за посередництва російської, також можливо, польської та німецької мов; італійське valuta «цінність, вартість» походить від лат. valere «мати силу, вартувати».
Поняття валюти
Поняття валюта вживається в трьох значеннях:
- грошова одиниця країни (американський долар, японська єна, українська гривня та ін.) та її певний тип (золота, кредитно-паперова, срібна);
- іноземна валюта, тобто грошові знаки іноземних країн, а також кредитні і платіжні засоби, які виражені в іноземних грошових одиницях і використовуються у міжнародних грошових розрахунках;
- міжнародна (в тому числі регіональна) грошова розрахункова одиниця і платіжний засіб (СПЗ (SDR), євро).
Сучасна валюта поділяється на:
- вільно конвертовану (яку вільно можуть обмінювати на валюту будь-якої країни як фізичні, так і юридичні особи), якою можуть розраховуватися за експортно-імпортні операції, депонувати в національних банках та інше)
- частково конвертовану (обмін якої частково обмежується для певних категорій фізичних і юридичних осіб і для окремих видів операцій).
Часткова конвертованість означає допущення лише зовнішньої конвертованості і тільки в поточних, а інколи лише в зовнішньоторгівельних операціях.
Розрізняють також неконвертовану валюту, що означає заборону держави на проведення будь-яких операцій щодо обміну національної валюти на іноземну або дозвіл це робити за погодженням уповноважених валютних органів.
Виділяють також національні і резервні (ключові) валюти.
Національна валюта — випущена державою (її центральним банком) і перебуває в обігу переважно на території цієї держави.
Валютні цінності
Українське законодавство використовує загальний термін «валютні цінності», який включає:
- валюту України – грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу;
- іноземну валюту – іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу;
- платіжні документи та цінні папери (акції, облігації, , векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, , депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України, в іноземній валюті або банківських металах;
- банківські метали – золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.
Класифікації валюти
Існує багато класифікацій валюти, зокрема:
За державою-емітентом
За можливістю обміну на іншу валюту
Конвертованість валюти означає можливість для особи, компанії або державного органу перевести місцеву валюту в іншу валюту або навпаки з/без втручання центрального банку чи уряду. На підставі зазначених вище обмежень та свободи і легкості обміну, валюти поділяються на:
- вільно конвертовані — коли немає ніяких обмежень на кількість валюти, яка може бути продана на міжнародному ринку, і уряд не нав'язує штучно фіксовану вартість або мінімальну вартість валюти у міжнародній торгівлі. Прикладами повністю конвертованих валют долар США та Євро, що є одними з основних валют, якими торгують на ринку Форекс.
- частково конвертовані — центральні банки здійснюють контроль над іноземними інвестиціями, що ідуть в/з країни, а, одночасно, більшість вітчизняних торговельних операцій відбуваються без будь-яких спеціальних вимог; існують значні обмеження на закордонні інвестиції, часто, щоб конвертувати на інші валюти, потрібні спеціальні дозволи. Прикладом частково конвертованої валюти є індійська рупія та українська гривня.
- неконвертовані валюти не можуть брати участь у міжнародному ринку FOREX, не передбачений обмін цих валют фізичними особами та компаніями. У результаті, ці валюти часто називають заблокованими валютами. Такими валютами є, наприклад, північнокорейська вона і кубинський песо.
За співвідношенням валютних курсів
- сильна / тверда (тобто стійка до свого номіналу і до курсів інших валют)
- слабка / м'яка
За терміном дії
- постійна
- тимчасова
За ступенем використання
- резервна валюта — іноземна валюта, у якій центральні банки держав накопичують і зберігають резерви для міжнародних розрахунків за зовнішньоторговельними операціями та іноземним інвестиціям
- провідні світові валюти — сім основних валют, які мають повну конвертованість і найбільш часто використовуваних у міжнародних розрахунках. (Долар США, Євро, Швейцарський франк, Фунт стерлінгів, Японська єна, Канадський долар, Австралійський долар)
У залежності від фактичного існування виділяють реальну, тобто таку, що виконує безпосередньо функцію грошей або умовну, наприклад, ЕКЮ.
ISO 4217
Міжнародна Організація зі Стандартизації у 2001 році опублікувала стандарт ISO 4217, який підпорядковує валютам трилітерні та трицифрові коди. Стандарт дозволяє уникнути двозначностей у ситуаціях коли валюти різних країн мають однакову назву. Трилітерні коди складені, як правило, з дволітерного коду країни згідно зі стандартом ISO 3166-1 та першої літери латинської назви валюти. Наприклад, гривня має код UAH, британський фунт стерлінгів — GBP (P від англ. pound — фунт), але PLN для польського злотого, EUR для Євро.
Національна валюта України
Національна валюта України — гривня — введена у ході грошової реформи, що відбулася 2–16 вересня 1996. Сота частина гривні — копійка. Код валюти: літерний — UAH, цифровий — 980. До реформи в обігу від 1992 перебувала тимчасова валюта, розрахована на перехідний період, — український карбованець (купоно-карбованець). При грошовій реформі за встановленим курсом були перераховані у гривні ціни, тарифи, оклади й ставки заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках юридичних осіб, а також вклади громадян. Перерахунок здійснювався з розрахунку 100 000 крб за одну гривню.
Валютні операції
Валютні операції — це:
- операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;
- операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;
- операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.
Випуск і контроль
У більшості випадків монополію над випуском власної валюти має центральний банк держави. Окрім виключного права емісії готівки, центральний банк регулює також процес утворення безготівкової грошової маси комерційними банками, використовуючи засоби монетарної політики. Для полегшення торгівлі між зонами, які обслуговуються різними валютами, існують обмінні курси. Залежно від режиму обміну валюти можуть мати або плаваючий або фіксований курс.
У країнах, що мають контроль над власною валютою, його здійснює або центральний банк, або міністерство фінансів. У будь-якому разі, відповідну інституцію називають монетарним органом. Монетарний орган до значного ступеня незалежний від уряду. Наприклад, у США Федеральна резервна система діє без нагляду ні з боку законодавчої, ні з боку виконавчої влади. Важливо, що монетарний орган створений і підтримується урядом, тож його незалежність може бути зменшена або відмінена. Однак практично, відміна повноважень монетарного органу малоймовірна. У більшості Західних країн монетарний орган до великого ступеня незалежний від уряду.
Валютне регулювання
Валютне регулювання — діяльність держави, спрямована на регламентацію міжнародних розрахунків і порядку здійснення угод з валютою та валютними цінностями.
У законодавчому та адміністративному порядку з метою підтримки рівноваги платіжного балансу та стійкості валюти встановлюється сукупність правил і норм із обмеження операцій з іноземною валютою, золотом та іншими валютними цінностями (регулювання ввезення і вивезення та переказів валюти, заборона вільного продажу, державний контроль за валютними операціями, обов'язковий продаж частини валютної виручки підприємств, надання іноземним юридичним і фізичним особам кредитів та позик). У багатьох країнах також встановлено ліміти на вивезення валюти за кордон та введено спеціальну систему дозволів на надання кредитів іноземним юридичним особам. Валютне регулювання є переважно нормативним і здійснюється переважно шляхом укладання міжнародних валютних угод та видання національних нормативно-правових актів.
Валютний ринок
Торгівля валютами проводиться на валютних ринках. Валютний ринок (форекс, forex, FX від англ. foreign exchange market) — глобальний децентралізований сектор фінансового ринку призначений для торгівлі валютами та похідними фінансовими інструментами базованими на курсах валют. Форекс працює 24 години на добу з перервою на вихідні. Валютний ринок формує відносну ціну валют. Середні денні обороти на валютному ринку постійно зростають. Згідно з рапортом Банку міжнародних розрахунків у квітні 2010 року обсяг денних торгів становив 3,98 трильйонів доларів США порівняно з 1,7 трильйонів доларів у 1998 році. З квоти 3,98 трильйонів доларів на спотові операції припадало 1,5 трильйона доларів, а на термінові контракти та інші похідні інструменти — 2,5 трильйона доларів.
Валютна система
Валютна система: а) система валютних відносин; б) державно-правова форма організації валютних відносин. За територіальною ознакою розмежовують: національну, регіональну та світову валютну систему.
Елементи національної валютної системи
- Національна валюта;
- Паритет національної валюти;
- Умови конвертованості;
- Режим курсу національної валюти;
- Валютні обмеження / валютний контроль;
- Національне регулювання міжнародної валютної ліквідності держави;
- Регламентація використання міжнародних кредитних засобів обігу;
- вільний обмін кредитних грошей на золоті монети за номіналом;
- відсутність обмежень на ввіз та вивіз золота;
- використання на внутрішньому ринку поряд з золотими монетами і банкнотами розмінної монети та державних паперових грошей з примусовим курсом до золота через встановлення золотого вмісту національної грошової одиниці (золотий паритет).
Золотий стандарт діяв з 1816 року, коли вперше був офіційно введений у Великій Британії, до 1914 року, хоча окремі елементи збереглися до 1970-х років. Юридично міжнародну валютну систему було закріплено у 1867 році на Паризькій конференції. Паризька валютна система ґрунтувалася на золотомонетному стандарті як формі золотого стандарту. Встановлювався режим вільно плаваючих валютних курсів, в основі якого лежали ринковий попит і пропозиція. Ці коливання обмежувалися так званими золотими точками, котрі являли собою межі відхилень курсів валют від монетного паритету. Максимальний (імпортний) курс дорівнював монетному паритету плюс витрати при транспортуванні золота за кордон; мінімальний (експортний) дорівнював монетному паритету мінус транспортні витрати. У період золотомонетного стандарту ці точки виконували роль стихійного регулятора коливань курсів.
Валютна система, заснована на золотомонетному стандарті, виключала інфляцію, так як зайві по відношенню до потреб обігу золоті гроші накопичувалися у вигляді скарбів. Крім того, вільний перелив золота з однієї країни в іншу мав велике значення для встановлення валютних паритетів, і вони були більш-менш стабільними. Золотомонетний стандарт виступав, як автоматичний регулятор світової валютної системи та світового ринку.
В умовах золотомонетного стандарту банки окремих країн були зобов'язані обмінювати паперові гроші на золото за номіналом, тобто за вартістю, зазначеною на цих грошах. Тому неможливо було випускати безконтрольну кількість паперових грошей. У період Першої світової війни в усіх країнах почались інфляційні процеси. Ціни зросли, але цей процес вже не супроводжувався переливом золота з країни в країну, тому що золото стало стратегічним товаром. В результаті зростання витрат на військові потреби його резерви скоротилися. Скрізь, крім США, було припинено обмін банкнот на золото. У 1920-і роки в Англії, Франції та США був введений так званий , при якому банкноти обмінювалися на золоті злитки вагою 12,5 кг. Для цього, природно, у банку до оплати була потрібна досить велика сума в банкнотах. В результаті у період дії золотозлиткового стандарту золото застосовувалося лише у міжнародних розрахунках. Цей стандарт був останнім етапом панування «чистого» золотого стандарту і проіснував до Великої депресії.
Золотовалютний стандарт
В інших країнах передбачався обмін кредитних грошей на девізи (платіжні засоби в іноземній валюті, призначені для міжнародних розрахунків) у валютах країн золотозлиткового стандарту, а потім на золото (так званий золотодевізний стандарт). На Генуезькій конференції в 1922 році було закріплено перехід до золотодевізного стандарту. Девізами валют виступали американський долар, французький франк, англійський фунт стерлінгів. Національні кредитні гроші стали використовуватися як міжнародні платіжно-резервні засоби, був відновлений режим коливних валютних курсів. У результаті світова валютна система стала представляти, по суті, декілька конкуруючих між собою валютних блоків. Крім того, золотодевізний стандарт створював потенційну можливість відриву валют від золотої основи та виникнення інфляції. У міжвоєнний період багато країн відмовилися від цього стандарту і вийшли з системи золотодевізного стандарту. Золотодевізна валютна система зазнала краху.
У період Другої світової війни знову зросла роль золота як світового резервного і платіжного засобу, а купівельна спроможність грошей постійно знижувалася в результаті інфляції. У 1944 році через кризу світової валютної системи, з одного боку, та необхідність зміцнення та нарощування міжнародних економічних зв'язків — з іншого, було розроблено і прийнято проєкт нової Бреттон-Вудської валютної системи. Основні положення системи зводилися до такого:
- встановлено тверді обмінні курси країн-учасниць до курсу провідної валюти (долар США);
- курс провідної валюти був фіксований у золоті;
- центральні банки повинні були підтримувати фіксований курс своєї валюти по відношенню до провідної валюті за допомогою валютних інтервенцій.
Так як відповідно до Бреттон-Вудської угоди лише валюта однієї країни зберігала зв'язок із золотом (долар США), то цю валютну систему називають іноді золотодоларовою та розглядають як останній варіант золотовалютного стандарту .
У результаті Бреттон-Вудської конференції були створені Міжнародний валютний фонд (МВФ) та Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) як спеціалізовані установи ООН.
Система плаваючих валютних курсів
Після Другої світової війни США стали провідною світовою державою. При золотодоларовому стандарті світова система стала залежати від стану американського долара і успішного функціонування економіки цієї країни. Однак по мірі відновлення економік, зруйнованих війною, і ширшого використання інших національних валют (ФРН, Швейцарії, Японії) долар поступово втрачав монопольне становище у валютних відносинах, а валюти деяких країн стали ширше використовуватись як міжнародний платіжний і резервний засіб. У результаті сформувалися три валютних центри: США, ЄС та Японія.
Світова економічна криза кінця 1960-х років супроводжувалася і валютною кризою. Валютна система, заснована насамперед на доларі, зайшла в суперечність з інтернаціоналізацією світового господарства. У результаті ослаблення економічних позицій США збільшився зовнішній борг країни (за 1948—1971 роки у 8,5 разів), а офіційні валютні резерви скоротилися в 2,4 рази. Виявилась недостача золотовалютних резервів для забезпечення платоспроможності за зовнішніми зобов'язаннями багатьох країн. На вільних ринках золота у травні 1969 його ціна була вищою від офіційної на 20-25 %. У березні 1969 «золотий пул» було розпущено.
У результаті загострення міжнародної валютної ліквідності (тобто легко реалізованих цінностей, які можуть бути використані для погашення боргових зобов'язань) у 1970 році МВФ були випущені так звані Спеціальні права запозичення (СПЗ, англ. special drawing rights, SDR, SDRs; код валюти за ISO 4217 — XDR) і обумовлені зобов'язання країн — членів МВФ надавати один одному кредити пропорційно до своїх квот в основному капіталі МВФ, що було націлене на подальше скорочення сфери застосування золота в міжнародних розрахунках. У 1971 році США відмовилися від обміну долара на золото за офіційним курсом (35 доларів за одну тройську унцію золота для центральних банків інших країн). Ціна на золото на світових ринках ще більше підскочила. Підтримувати систему фіксованих валютних курсів стало неможливо. Бреттон-Вудська система практично перестала працювати. Долар втратив право бути єдиною резервною валютою. Роль резервних додатково почали виконувати валюти інших країн (марка ФРН, швейцарський франк, японська єна, СПЗ). Хаос міжнародних валютних відносин вилився в 1976 році в угоди (набрали чинності 1 квітня 1978 року), підписані в Кінгстоні (Ямайка), в результаті чого сформувалася так звана Ямайська валютна система. За цими угодами:
- завершено демонетизацію золота, скасовано його офіційну ціну і золотий паритет;
- узаконено режим плаваючих (вільних) валютних курсів;
- базою сучасної валютної системи проголошено міжнародну розрахункову одиницю СПЗ, а замість системи золото — долар — національна валюта впроваджено систему СПЗ — національна валюта.
Ці заходи були спрямовані на забезпечення збалансованості розрахунків між країнами.
Наприкінці XX ст. стало популярним кредитування через МВФ з метою скорочення дефіциту платіжних балансів. У результаті ямайських угод фактично була закріплена тенденція до багатовалютного стандарту і виділення регіональних валютних систем США, країн Західної Європи, Японії. Проте насправді основною валютою в міжнародних економічних відносинах був і є досі американський долар. Його частка у міжнародних розрахунках у 2016 рості становила 87,6 %.
Найпоширеніші валюти
За обсягами торгівлі
Нижче в таблицях поданий рейтинг валют та валютних пар з найбільшою часткою торгівлі (обміну) на міжнародному валютному ринку. Дані Банку міжнародних розрахунків (БМР), станом на квітень 2022. В рейтинг включені валюти країн-членів БМР.
Рейтинг | Валюта | Код ISO 4217 (символ) | Частка, % |
---|---|---|---|
1 | Долар США | USD ($) | 88,5 % |
2 | Євро | EUR (€) | 30,5 % |
3 | Японська єна | JPY (¥) | 16,7 % |
4 | Британський фунт | GBP (£) | 12,9 % |
5 | Китайський юань | CNY (元) | 7,0 % |
6 | Австралійський долар | AUD (A$) | 6,4 % |
7 | Канадський долар | CAD (C$) | 6,2 % |
8 | Швейцарський франк | CHF (Fr) | 5,2 % |
9 | Гонконгський долар | HKD (HK$) | 2,6 % |
10 | Сінгапурський долар | SGD (S$) | 2,4 % |
11 | Шведська крона | SEK (kr) | 2,2 % |
12 | Південнокорейська вона | KRW (₩) | 1,9 % |
13 | Норвезька крона | NOK (kr) | 1,7 % |
14 | Новозеландський долар | NZD (NZ$) | 1,7 % |
15 | Індійська рупія | INR (₹) | 1,6 % |
16 | Мексиканський песо | MXN ($) | 1,5 % |
17 | Новий тайванський долар | TWD (NT$) | 1,1 % |
18 | Південноафриканський ранд | ZAR (R) | 1,1 % |
19 | Бразильський реал | BRL (R$) | 0,9 % |
20 | Данська крона | DKK (kr) | 0,7 % |
Інші | 7,2 % | ||
Разом * | 200,0 % |
Рейтинг | Валютна пара | Коди ISO 4217 | Частка, % |
---|---|---|---|
1 | Долар США / Євро | USD / EUR | 22,7 % |
2 | Долар США / Японська єна | USD / JPY | 13,5 % |
3 | Долар США / Британський фунт | USD / GBP | 9,5 % |
4 | Долар США / Китайський юань | USD / CNY | 6,6 % |
5 | Долар США / Канадський долар | USD / CAD | 5,5 % |
6 | Долар США / Австралійський долар | USD / AUD | 5,1 % |
7 | Долар США / Швейцарський франк | USD / CHF | 3,9 % |
8 | Долар США / Гонконгський долар | USD / HKD | 2,4 % |
9 | Долар США / Сінгапурський долар | USD / SGD | 2,3 % |
10 | Євро / Британський фунт | EUR / GBP | 2,0 % |
11 | Долар США / Південнокорейська вона | USD / KRW | 1,7 % |
12 | Долар США / Індійська рупія | USD / INR | 1,6 % |
13 | Євро / Японська єна | EUR / JPY | 1,4 % |
14 | Долар США / Мексиканський песо | USD / MXN | 1,4 % |
15 | Долар США / Новозеландський долар | USD / NZD | 1,3 % |
16 | Долар США / Шведська крона | USD / SEK | 1,2 % |
17 | Долар США / Новий тайванський долар | USD / TWD | 1,1 % |
18 | Долар США / Норвезька крона | USD / NOK | 1,1 % |
19 | Євро / Швейцарський франк | EUR / CHF | 0,9 % |
20 | Долар США / Південноафриканський ранд | EUR / ZAR | 0,9 % |
Інші | 13,9 % | ||
Разом | 100,0 % |
Примітки:
- Загальна сума становить 200 % оскільки в процесі торгівлі (обміну) беруть участь дві валюти.
За розміщеними резервами
Нижче в таблиці поданий рейтинг валют з найбільшою часткою розміщених у них офіційних валютних резервів у світі. Дані Міжнародного валютного фонду.
2022 | 2021 | 2020 | 2019 | 2018 | 2017 | 2016 | 2015 | 2014 | 2013 | 2012 | 2011 | 2010 | 2009 | 2008 | 2007 | 2006 | 2005 | 2004 | 2003 | 2002 | 2001 | 2000 | 1999 | 1998 | 1997 | 1996 | 1995 | 1984 | 1983 | 1982 | 1980 | 1976 | 1972 | 1970 | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Долар США | 58,58 % | 58,80 % | 58,92 % | 60,75 % | 61,76 % | 62,73 % | 65,36 % | 65,75 % | 65,17 % | 61,28 % | 61,50 % | 62,69 % | 62,24 % | 62,15 % | 63,77 % | 63,87 % | 65,04 % | 66,51 % | 65,51 % | 65,45 % | 66,50 % | 71,51 % | 71,13 % | 71,01 % | 69,28 % | 65,10 % | 61,98 % | 58,96 % | 65,8 % | 68,5 % | 68,4 % | 67,2 % | 76,6 % | 78,6 % | 77,2 % |
Євро | 20,37 % | 20,59 % | 21,29 % | 20,59 % | 20,67 % | 20,17 % | 19,14 % | 19,15 % | 21,21 % | 24,21 % | 24,07 % | 24,44 % | 25,76 % | 27,70 % | 26,21 % | 26,13 % | 24,99 % | 23,89 % | 24,68 % | 25,03 % | 23,65 % | 19,18 % | 18,29 % | 17,90 % | |||||||||||
Німецька марка | 13,79 % | 14,48 % | 14,67 % | 15,75 % | 12,1 % | 11,2 % | 12,4 % | 14,8 % | 8,8 % | 4,6 % | 1,9 % | ||||||||||||||||||||||||
Японська єна | 5,50 % | 5,52 % | 6,03 % | 5,87 % | 5,19 % | 4,90 % | 3,95 % | 3,75 % | 3,55 % | 3,82 % | 4,09 % | 3,61 % | 3,66 % | 2,90 % | 3,47 % | 3,18 % | 3,46 % | 3,96 % | 4,28 % | 4,42 % | 4,94 % | 5,04 % | 6,06 % | 6,37 % | 6,24 % | 5,77 % | 6,71 % | 6,77 % | 5,4 % | 4,7 % | 4,6 % | 4,3 % | 2,1 % | 0,1 % | |
Британський фунт | 4,90 % | 4,81 % | 4,73 % | 4,64 % | 4,43 % | 4,54 % | 4,35 % | 4,72 % | 3,70 % | 3,99 % | 4,04 % | 3,84 % | 3,94 % | 4,25 % | 4,22 % | 4,82 % | 4,52 % | 3,75 % | 3,49 % | 2,86 % | 2,92 % | 2,70 % | 2,75 % | 2,89 % | 2,66 % | 2,58 % | 2,68 % | 2,11 % | 2,8 % | 2,6 % | 2,4 % | 2,9 % | 1,9 % | 7,1 % | 10,4 % |
Китайський юань | 2,61 % | 2,80 % | 2,29 % | 1,94 % | 1,89 % | 1,23 % | 1,08 % | ||||||||||||||||||||||||||||
Канадський долар | 2,38 % | 2,38 % | 2,08 % | 1,86 % | 1,84 % | 2,03 % | 1,94 % | 1,78 % | 1,75 % | 1,83 % | 1,43 % | ||||||||||||||||||||||||
Австралійський долар | 1,96 % | 1,84 % | 1,83 % | 1,70 % | 1,63 % | 1,80 % | 1,69 % | 1,77 % | 1,60 % | 1,82 % | 1,46 % | ||||||||||||||||||||||||
Французький франк | 1,62 % | 1,44 % | 1,85 % | 2,35 % | 1,0 % | 1,1 % | 1,3 % | 1,7 % | 1,6 % | 0,9 % | 1,1 % | ||||||||||||||||||||||||
Швейцарський франк | 0,23 % | 0,17 % | 0,17 % | 0,15 % | 0,14 % | 0,18 % | 0,16 % | 0,27 % | 0,24 % | 0,27 % | 0,21 % | 0,08 % | 0,13 % | 0,12 % | 0,14 % | 0,16 % | 0,17 % | 0,15 % | 0,17 % | 0,23 % | 0,41 % | 0,25 % | 0,27 % | 0,23 % | 0,33 % | 0,35 % | 0,30 % | 0,33 % | 2,0 % | 2,3 % | 2,7 % | 3,2 % | 2,2 % | 1,0 % | 0,7 % |
Нідерландський гульден | 0,27 % | 0,35 % | 0,24 % | 0,32 % | |||||||||||||||||||||||||||||||
Інші | 3,47 % | 3,09 % | 2,66 % | 2,51 % | 2,45 % | 2,43 % | 2,33 % | 2,82 % | 2,78 % | 2,78 % | 3,20 % | 5,33 % | 4,27 % | 2,88 % | 2,20 % | 1,83 % | 1,81 % | 1,74 % | 1,87 % | 2,01 % | 1,58 % | 1,31 % | 1,49 % | 1,60 % | 4,50 % | 3,86 % | 4,48 % | 4,87 % | 10,9 % | 9,6 % | 8,2 % | 5,9 % | 6,8 % | 7,7 % | 8,7 % |
Джерела: World Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves Міжнародний валютний фонд (1995-2022), The evolution of reserve currency diversification, December 1986 Банк міжнародних розрахунків (1970-1984) |
Див. також
Виноски
- Стандартні положення та умови Європейського банку реконструкції та розвитку від 1 травня 2006 року
- (2008) [1965]. Chapters 4–5. A Primer on Money, Banking and Gold (вид. 3rd). Hoboken, NJ: Wiley. ISBN . OCLC 233484849.
- Етимологічний словник української мови: В. 7 т. Том перший (А-Г) / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), І. К. Білодід, В. Т. Коломієць, О. Б. Ткаченко та ін. — К.: Наук. думка, 1982. (с.:327)
- . Архів оригіналу за 2 вересня 2012. Процитовано 21 липня 2018.
- Current currencies & funds [ 20 квітня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Валютне регулювання [ 28 березня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- The Economist — Guide to the Financial Markets [ 9 квітня 2020 у Wayback Machine.] (pdf)(англ.)
- 2010 Triennial Central Bank Survey [ 21 січня 2012 у Wayback Machine.], Банк міжнародних розрахунків. (англ.)
- Стандарт золотодоларовий [ 2 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Міжнародний бізнес-портал «Ivreme»
- Экономическая теория: учебник для бакалавров / Под ред. К. Н. Лобачевой. — 3-е изд., перераб. и доп. — М .: Издательство Юрайт, 2012. — 516 с. —
- Triennial Central Bank Survey Foreign exchange turnover in April 2012 (PDF). Triennial Central Bank Survey. Basel, Switzerland: Bank for International Settlements. с. 12-13. Процитовано 27 Жовтня 2022.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|1=
()
Література
- Міжнародні розрахунки і валютні операції : навч.-метод. посіб. / І. М. Шевчук ; Львів. комерц. акад. — Л., 2004. — 147 c. — Бібліогр.: 34 назви.
- Облік і контроль банківських операцій з іноземною валютою : моногр. / Б. Ф. Усач, Г. П. Стадник ; Нац. банк України, Львів. банк. ін-т. — Л., 2005. — 142 c. — Бібліогр.: с. 137—141.
- Рогач О. І., Чугаєв О. А.. Валюта // Українська дипломатична енциклопедія : у 2-х т. / редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К : Знання України, 2004 — Т. 1. — 760 с. — .
- Валюта [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
- Валюта [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
- // Словник фінансово-правових термінів / за заг. ред. д. ю.н., проф.Л. К. Воронової. — 2-е вид., переробл. і доповн. — К. : Алерта, 2011. — 558 с.
- // Словник фінансово-правових термінів
Посилання
- Іноземна валюта [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .
- Валютні операції; Іноземна валюта // Термінологічний словник з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та корупції / А. Г. Чубенко, М. В. Лошицький, Д. М. Павлов, С. С. Бичкова, О. С. Юнін. — Київ : Ваіте, 2018. — С. 132; 308. — .
- Валюта // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, , . — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Валюта |
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Валюта |
- Валюти та купюри країн світу [ 28 березня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Valyu ta ital valuta cinnist vartist vid lat valere mati silu koshtuvati groshova odinicya sho vikoristovuyetsya yak zasib rozrahunku pri torgivli Ukrayinski grivni 2007 Ukrayinski 1 grivnevi moneti Yevropejskij bank rekonstrukciyi ta rozvitku nadaye viznachennya slovu Valyuta oznachaye zakonnij zasib groshovogo obigu krayini sho ye zakonnim platizhnim zasobom dlya splati derzhavnih i privatnih borgiv u cij krayini Valyutoyu zazvichaj ye moneti ta banknoti pevnoyi derzhavi sho ye fizichnim aspektom derzhavnoyi groshovoyi masi Insha chastina groshovoyi masi krayini skladayetsya z bankivskih depozitiv depozitnih groshej vlasnist na yaku mozhe buti peredana za dopomogoyu chekiv debetovih kartok abo inshih form groshovih perekaziv Depozitni groshi ta valyuta ye groshima u tomu sensi sho obidva voni ye dopustimimi yak zasib platezhu V davninu valyutoyu chasto bulo zoloto sriblo ta inshi metali yaki mayut vlasnu minovu vartist Teper valyutoyu zazvichaj ye paperovi groshi vartist yakih viznachayetsya zakonodavcho Valyuta viznachenoyi derzhavi progoloshuyetsya zakonodavstvom yiyi zakonnim platizhnim zasobom ye obov yazkovoyu do prijomu dlya oplati bud yakogo platezhu Vidmova vid takogo prijomu ye porushennyam zakonu Stanom na 2015 rik u sviti nalichuyetsya ponad 150 valyut riznih derzhav ta valyutnih ob yednan EtimologiyaValyuta rosijske biloruske valyuta polske verhnoluzhicke waluta cheske slovacke valuta bolgarske makedonske serbohorvatske valuta slovenske valuta zapozicheno z italijskoyi movi za poserednictva rosijskoyi takozh mozhlivo polskoyi ta nimeckoyi mov italijske valuta cinnist vartist pohodit vid lat valere mati silu vartuvati Ponyattya valyutiPonyattya valyuta vzhivayetsya v troh znachennyah groshova odinicya krayini amerikanskij dolar yaponska yena ukrayinska grivnya ta in ta yiyi pevnij tip zolota kreditno paperova sribna inozemna valyuta tobto groshovi znaki inozemnih krayin a takozh kreditni i platizhni zasobi yaki virazheni v inozemnih groshovih odinicyah i vikoristovuyutsya u mizhnarodnih groshovih rozrahunkah mizhnarodna v tomu chisli regionalna groshova rozrahunkova odinicya i platizhnij zasib SPZ SDR yevro Suchasna valyuta podilyayetsya na vilno konvertovanu yaku vilno mozhut obminyuvati na valyutu bud yakoyi krayini yak fizichni tak i yuridichni osobi yakoyu mozhut rozrahovuvatisya za eksportno importni operaciyi deponuvati v nacionalnih bankah ta inshe chastkovo konvertovanu obmin yakoyi chastkovo obmezhuyetsya dlya pevnih kategorij fizichnih i yuridichnih osib i dlya okremih vidiv operacij Chastkova konvertovanist oznachaye dopushennya lishe zovnishnoyi konvertovanosti i tilki v potochnih a inkoli lishe v zovnishnotorgivelnih operaciyah Rozriznyayut takozh nekonvertovanu valyutu sho oznachaye zaboronu derzhavi na provedennya bud yakih operacij shodo obminu nacionalnoyi valyuti na inozemnu abo dozvil ce robiti za pogodzhennyam upovnovazhenih valyutnih organiv Vidilyayut takozh nacionalni i rezervni klyuchovi valyuti Nacionalna valyuta vipushena derzhavoyu yiyi centralnim bankom i perebuvaye v obigu perevazhno na teritoriyi ciyeyi derzhavi Valyutni cinnosti Ukrayinske zakonodavstvo vikoristovuye zagalnij termin valyutni cinnosti yakij vklyuchaye valyutu Ukrayini groshovi znaki u viglyadi banknotiv kaznachejskih biletiv monet ta v inshih formah sho perebuvayut v obigu ta ye zakonnim platizhnim zasobom na teritoriyi Ukrayini a takozh vilucheni z obigu abo taki sho viluchayutsya z nogo ale pidlyagayut obminovi na groshovi znaki yaki perebuvayut v obigu inozemnu valyutu inozemni groshovi znaki u viglyadi banknotiv kaznachejskih biletiv monet sho perebuvayut v obigu ta ye zakonnim platizhnim zasobom na teritoriyi vidpovidnoyi inozemnoyi derzhavi a takozh vilucheni z obigu abo taki sho viluchayutsya z nogo ale pidlyagayut obminovi na groshovi znaki yaki perebuvayut v obigu platizhni dokumenti ta cinni paperi akciyi obligaciyi vekseli tratti borgovi rozpiski akreditivi cheki depozitni sertifikati inshi finansovi ta bankivski dokumenti virazheni u valyuti Ukrayini v inozemnij valyuti abo bankivskih metalah bankivski metali zoloto sriblo platina metali platinovoyi grupi dovedeni afinovani do najvishih prob vidpovidno do svitovih standartiv u zlivkah i poroshkah sho mayut sertifikat yakosti a takozh moneti virobleni z dorogocinnih metaliv Klasifikaciyi valyutiIsnuye bagato klasifikacij valyuti zokrema Za derzhavoyu emitentom nacionalna inozemna kolektivna napriklad SPZ SDR she ranishe isnuvala EKYu zaraz yevro Za mozhlivistyu obminu na inshu valyutu Konvertovanist valyuti oznachaye mozhlivist dlya osobi kompaniyi abo derzhavnogo organu perevesti miscevu valyutu v inshu valyutu abo navpaki z bez vtruchannya centralnogo banku chi uryadu Na pidstavi zaznachenih vishe obmezhen ta svobodi i legkosti obminu valyuti podilyayutsya na vilno konvertovani koli nemaye niyakih obmezhen na kilkist valyuti yaka mozhe buti prodana na mizhnarodnomu rinku i uryad ne nav yazuye shtuchno fiksovanu vartist abo minimalnu vartist valyuti u mizhnarodnij torgivli Prikladami povnistyu konvertovanih valyut dolar SShA ta Yevro sho ye odnimi z osnovnih valyut yakimi torguyut na rinku Foreks chastkovo konvertovani centralni banki zdijsnyuyut kontrol nad inozemnimi investiciyami sho idut v z krayini a odnochasno bilshist vitchiznyanih torgovelnih operacij vidbuvayutsya bez bud yakih specialnih vimog isnuyut znachni obmezhennya na zakordonni investiciyi chasto shob konvertuvati na inshi valyuti potribni specialni dozvoli Prikladom chastkovo konvertovanoyi valyuti ye indijska rupiya ta ukrayinska grivnya nekonvertovani valyuti ne mozhut brati uchast u mizhnarodnomu rinku FOREX ne peredbachenij obmin cih valyut fizichnimi osobami ta kompaniyami U rezultati ci valyuti chasto nazivayut zablokovanimi valyutami Takimi valyutami ye napriklad pivnichnokorejska vona i kubinskij peso Za spivvidnoshennyam valyutnih kursiv silna tverda tobto stijka do svogo nominalu i do kursiv inshih valyut slabka m yakaZa terminom diyi postijna timchasovaZa stupenem vikoristannya rezervna valyuta inozemna valyuta u yakij centralni banki derzhav nakopichuyut i zberigayut rezervi dlya mizhnarodnih rozrahunkiv za zovnishnotorgovelnimi operaciyami ta inozemnim investiciyam providni svitovi valyuti sim osnovnih valyut yaki mayut povnu konvertovanist i najbilsh chasto vikoristovuvanih u mizhnarodnih rozrahunkah Dolar SShA Yevro Shvejcarskij frank Funt sterlingiv Yaponska yena Kanadskij dolar Avstralijskij dolar U zalezhnosti vid faktichnogo isnuvannya vidilyayut realnu tobto taku sho vikonuye bezposeredno funkciyu groshej abo umovnu napriklad EKYu ISO 4217Dokladnishe ISO 4217 Mizhnarodna Organizaciya zi Standartizaciyi u 2001 roci opublikuvala standart ISO 4217 yakij pidporyadkovuye valyutam triliterni ta tricifrovi kodi Standart dozvolyaye uniknuti dvoznachnostej u situaciyah koli valyuti riznih krayin mayut odnakovu nazvu Triliterni kodi skladeni yak pravilo z dvoliternogo kodu krayini zgidno zi standartom ISO 3166 1 ta pershoyi literi latinskoyi nazvi valyuti Napriklad grivnya maye kod UAH britanskij funt sterlingiv GBP P vid angl pound funt ale PLN dlya polskogo zlotogo EUR dlya Yevro Nacionalna valyuta UkrayiniNacionalna valyuta Ukrayini grivnya vvedena u hodi groshovoyi reformi sho vidbulasya 2 16 veresnya 1996 Sota chastina grivni kopijka Kod valyuti liternij UAH cifrovij 980 Do reformi v obigu vid 1992 perebuvala timchasova valyuta rozrahovana na perehidnij period ukrayinskij karbovanec kupono karbovanec Pri groshovij reformi za vstanovlenim kursom buli pererahovani u grivni cini tarifi okladi j stavki zarobitnoyi plati stipendiyi pensiyi koshti na rahunkah yuridichnih osib a takozh vkladi gromadyan Pererahunok zdijsnyuvavsya z rozrahunku 100 000 krb za odnu grivnyu Valyutni operaciyiValyutni operaciyi ce operaciyi pov yazani z perehodom prava vlasnosti na valyutni cinnosti za vinyatkom operacij sho zdijsnyuyutsya mizh rezidentami u valyuti Ukrayini operaciyi pov yazani z vikoristannyam valyutnih cinnostej v mizhnarodnomu obigu yak zasobu platezhu z peredavannyam zaborgovanostej ta inshih zobov yazan predmetom yakih ye valyutni cinnosti operaciyi pov yazani z vvezennyam perekazuvannyam i peresilannyam na teritoriyu Ukrayini ta vivezennyam perekazuvannyam i peresilannyam za yiyi mezhi valyutnih cinnostej Vipusk i kontrolU bilshosti vipadkiv monopoliyu nad vipuskom vlasnoyi valyuti maye centralnij bank derzhavi Okrim viklyuchnogo prava emisiyi gotivki centralnij bank regulyuye takozh proces utvorennya bezgotivkovoyi groshovoyi masi komercijnimi bankami vikoristovuyuchi zasobi monetarnoyi politiki Dlya polegshennya torgivli mizh zonami yaki obslugovuyutsya riznimi valyutami isnuyut obminni kursi Zalezhno vid rezhimu obminu valyuti mozhut mati abo plavayuchij abo fiksovanij kurs U krayinah sho mayut kontrol nad vlasnoyu valyutoyu jogo zdijsnyuye abo centralnij bank abo ministerstvo finansiv U bud yakomu razi vidpovidnu instituciyu nazivayut monetarnim organom Monetarnij organ do znachnogo stupenya nezalezhnij vid uryadu Napriklad u SShA Federalna rezervna sistema diye bez naglyadu ni z boku zakonodavchoyi ni z boku vikonavchoyi vladi Vazhlivo sho monetarnij organ stvorenij i pidtrimuyetsya uryadom tozh jogo nezalezhnist mozhe buti zmenshena abo vidminena Odnak praktichno vidmina povnovazhen monetarnogo organu malojmovirna U bilshosti Zahidnih krayin monetarnij organ do velikogo stupenya nezalezhnij vid uryadu Valyutne regulyuvannyaDokladnishe Valyutne regulyuvannya ta Pro valyutu i valyutni operaciyi Valyutne regulyuvannya diyalnist derzhavi spryamovana na reglamentaciyu mizhnarodnih rozrahunkiv i poryadku zdijsnennya ugod z valyutoyu ta valyutnimi cinnostyami U zakonodavchomu ta administrativnomu poryadku z metoyu pidtrimki rivnovagi platizhnogo balansu ta stijkosti valyuti vstanovlyuyetsya sukupnist pravil i norm iz obmezhennya operacij z inozemnoyu valyutoyu zolotom ta inshimi valyutnimi cinnostyami regulyuvannya vvezennya i vivezennya ta perekaziv valyuti zaborona vilnogo prodazhu derzhavnij kontrol za valyutnimi operaciyami obov yazkovij prodazh chastini valyutnoyi viruchki pidpriyemstv nadannya inozemnim yuridichnim i fizichnim osobam kreditiv ta pozik U bagatoh krayinah takozh vstanovleno limiti na vivezennya valyuti za kordon ta vvedeno specialnu sistemu dozvoliv na nadannya kreditiv inozemnim yuridichnim osobam Valyutne regulyuvannya ye perevazhno normativnim i zdijsnyuyetsya perevazhno shlyahom ukladannya mizhnarodnih valyutnih ugod ta vidannya nacionalnih normativno pravovih aktiv Valyutnij rinokDokladnishe Foreks Torgivlya valyutami provoditsya na valyutnih rinkah Valyutnij rinok foreks forex FX vid angl foreign exchange market globalnij decentralizovanij sektor finansovogo rinku priznachenij dlya torgivli valyutami ta pohidnimi finansovimi instrumentami bazovanimi na kursah valyut Foreks pracyuye 24 godini na dobu z perervoyu na vihidni Valyutnij rinok formuye vidnosnu cinu valyut Seredni denni oboroti na valyutnomu rinku postijno zrostayut Zgidno z raportom Banku mizhnarodnih rozrahunkiv u kvitni 2010 roku obsyag dennih torgiv stanoviv 3 98 triljoniv dolariv SShA porivnyano z 1 7 triljoniv dolariv u 1998 roci Z kvoti 3 98 triljoniv dolariv na spotovi operaciyi pripadalo 1 5 triljona dolariv a na terminovi kontrakti ta inshi pohidni instrumenti 2 5 triljona dolariv Valyutna sistemaValyutna sistema a sistema valyutnih vidnosin b derzhavno pravova forma organizaciyi valyutnih vidnosin Za teritorialnoyu oznakoyu rozmezhovuyut nacionalnu regionalnu ta svitovu valyutnu sistemu Elementi nacionalnoyi valyutnoyi sistemi Nacionalna valyuta Paritet nacionalnoyi valyuti Umovi konvertovanosti Rezhim kursu nacionalnoyi valyuti Valyutni obmezhennya valyutnij kontrol Nacionalne regulyuvannya mizhnarodnoyi valyutnoyi likvidnosti derzhavi Reglamentaciya vikoristannya mizhnarodnih kreditnih zasobiv obigu vilnij obmin kreditnih groshej na zoloti moneti za nominalom vidsutnist obmezhen na vviz ta viviz zolota vikoristannya na vnutrishnomu rinku poryad z zolotimi monetami i banknotami rozminnoyi moneti ta derzhavnih paperovih groshej z primusovim kursom do zolota cherez vstanovlennya zolotogo vmistu nacionalnoyi groshovoyi odinici zolotij paritet Zolotij standart diyav z 1816 roku koli vpershe buv oficijno vvedenij u Velikij Britaniyi do 1914 roku hocha okremi elementi zbereglisya do 1970 h rokiv Yuridichno mizhnarodnu valyutnu sistemu bulo zakripleno u 1867 roci na Parizkij konferenciyi Parizka valyutna sistema gruntuvalasya na zolotomonetnomu standarti yak formi zolotogo standartu Vstanovlyuvavsya rezhim vilno plavayuchih valyutnih kursiv v osnovi yakogo lezhali rinkovij popit i propoziciya Ci kolivannya obmezhuvalisya tak zvanimi zolotimi tochkami kotri yavlyali soboyu mezhi vidhilen kursiv valyut vid monetnogo paritetu Maksimalnij importnij kurs dorivnyuvav monetnomu paritetu plyus vitrati pri transportuvanni zolota za kordon minimalnij eksportnij dorivnyuvav monetnomu paritetu minus transportni vitrati U period zolotomonetnogo standartu ci tochki vikonuvali rol stihijnogo regulyatora kolivan kursiv Valyutna sistema zasnovana na zolotomonetnomu standarti viklyuchala inflyaciyu tak yak zajvi po vidnoshennyu do potreb obigu zoloti groshi nakopichuvalisya u viglyadi skarbiv Krim togo vilnij pereliv zolota z odniyeyi krayini v inshu mav velike znachennya dlya vstanovlennya valyutnih paritetiv i voni buli bilsh mensh stabilnimi Zolotomonetnij standart vistupav yak avtomatichnij regulyator svitovoyi valyutnoyi sistemi ta svitovogo rinku V umovah zolotomonetnogo standartu banki okremih krayin buli zobov yazani obminyuvati paperovi groshi na zoloto za nominalom tobto za vartistyu zaznachenoyu na cih groshah Tomu nemozhlivo bulo vipuskati bezkontrolnu kilkist paperovih groshej U period Pershoyi svitovoyi vijni v usih krayinah pochalis inflyacijni procesi Cini zrosli ale cej proces vzhe ne suprovodzhuvavsya perelivom zolota z krayini v krayinu tomu sho zoloto stalo strategichnim tovarom V rezultati zrostannya vitrat na vijskovi potrebi jogo rezervi skorotilisya Skriz krim SShA bulo pripineno obmin banknot na zoloto U 1920 i roki v Angliyi Franciyi ta SShA buv vvedenij tak zvanij pri yakomu banknoti obminyuvalisya na zoloti zlitki vagoyu 12 5 kg Dlya cogo prirodno u banku do oplati bula potribna dosit velika suma v banknotah V rezultati u period diyi zolotozlitkovogo standartu zoloto zastosovuvalosya lishe u mizhnarodnih rozrahunkah Cej standart buv ostannim etapom panuvannya chistogo zolotogo standartu i proisnuvav do Velikoyi depresiyi Zolotovalyutnij standart V inshih krayinah peredbachavsya obmin kreditnih groshej na devizi platizhni zasobi v inozemnij valyuti priznacheni dlya mizhnarodnih rozrahunkiv u valyutah krayin zolotozlitkovogo standartu a potim na zoloto tak zvanij zolotodeviznij standart Na Genuezkij konferenciyi v 1922 roci bulo zakripleno perehid do zolotodeviznogo standartu Devizami valyut vistupali amerikanskij dolar francuzkij frank anglijskij funt sterlingiv Nacionalni kreditni groshi stali vikoristovuvatisya yak mizhnarodni platizhno rezervni zasobi buv vidnovlenij rezhim kolivnih valyutnih kursiv U rezultati svitova valyutna sistema stala predstavlyati po suti dekilka konkuruyuchih mizh soboyu valyutnih blokiv Krim togo zolotodeviznij standart stvoryuvav potencijnu mozhlivist vidrivu valyut vid zolotoyi osnovi ta viniknennya inflyaciyi U mizhvoyennij period bagato krayin vidmovilisya vid cogo standartu i vijshli z sistemi zolotodeviznogo standartu Zolotodevizna valyutna sistema zaznala krahu U period Drugoyi svitovoyi vijni znovu zrosla rol zolota yak svitovogo rezervnogo i platizhnogo zasobu a kupivelna spromozhnist groshej postijno znizhuvalasya v rezultati inflyaciyi U 1944 roci cherez krizu svitovoyi valyutnoyi sistemi z odnogo boku ta neobhidnist zmicnennya ta naroshuvannya mizhnarodnih ekonomichnih zv yazkiv z inshogo bulo rozrobleno i prijnyato proyekt novoyi Bretton Vudskoyi valyutnoyi sistemi Osnovni polozhennya sistemi zvodilisya do takogo vstanovleno tverdi obminni kursi krayin uchasnic do kursu providnoyi valyuti dolar SShA kurs providnoyi valyuti buv fiksovanij u zoloti centralni banki povinni buli pidtrimuvati fiksovanij kurs svoyeyi valyuti po vidnoshennyu do providnoyi valyuti za dopomogoyu valyutnih intervencij Tak yak vidpovidno do Bretton Vudskoyi ugodi lishe valyuta odniyeyi krayini zberigala zv yazok iz zolotom dolar SShA to cyu valyutnu sistemu nazivayut inodi zolotodolarovoyu ta rozglyadayut yak ostannij variant zolotovalyutnogo standartu U rezultati Bretton Vudskoyi konferenciyi buli stvoreni Mizhnarodnij valyutnij fond MVF ta Mizhnarodnij bank rekonstrukciyi ta rozvitku MBRR yak specializovani ustanovi OON Sistema plavayuchih valyutnih kursiv Pislya Drugoyi svitovoyi vijni SShA stali providnoyu svitovoyu derzhavoyu Pri zolotodolarovomu standarti svitova sistema stala zalezhati vid stanu amerikanskogo dolara i uspishnogo funkcionuvannya ekonomiki ciyeyi krayini Odnak po miri vidnovlennya ekonomik zrujnovanih vijnoyu i shirshogo vikoristannya inshih nacionalnih valyut FRN Shvejcariyi Yaponiyi dolar postupovo vtrachav monopolne stanovishe u valyutnih vidnosinah a valyuti deyakih krayin stali shirshe vikoristovuvatis yak mizhnarodnij platizhnij i rezervnij zasib U rezultati sformuvalisya tri valyutnih centri SShA YeS ta Yaponiya Svitova ekonomichna kriza kincya 1960 h rokiv suprovodzhuvalasya i valyutnoyu krizoyu Valyutna sistema zasnovana nasampered na dolari zajshla v superechnist z internacionalizaciyeyu svitovogo gospodarstva U rezultati oslablennya ekonomichnih pozicij SShA zbilshivsya zovnishnij borg krayini za 1948 1971 roki u 8 5 raziv a oficijni valyutni rezervi skorotilisya v 2 4 razi Viyavilas nedostacha zolotovalyutnih rezerviv dlya zabezpechennya platospromozhnosti za zovnishnimi zobov yazannyami bagatoh krayin Na vilnih rinkah zolota u travni 1969 jogo cina bula vishoyu vid oficijnoyi na 20 25 U berezni 1969 zolotij pul bulo rozpusheno U rezultati zagostrennya mizhnarodnoyi valyutnoyi likvidnosti tobto legko realizovanih cinnostej yaki mozhut buti vikoristani dlya pogashennya borgovih zobov yazan u 1970 roci MVF buli vipusheni tak zvani Specialni prava zapozichennya SPZ angl special drawing rights SDR SDRs kod valyuti za ISO 4217 XDR i obumovleni zobov yazannya krayin chleniv MVF nadavati odin odnomu krediti proporcijno do svoyih kvot v osnovnomu kapitali MVF sho bulo nacilene na podalshe skorochennya sferi zastosuvannya zolota v mizhnarodnih rozrahunkah U 1971 roci SShA vidmovilisya vid obminu dolara na zoloto za oficijnim kursom 35 dolariv za odnu trojsku unciyu zolota dlya centralnih bankiv inshih krayin Cina na zoloto na svitovih rinkah she bilshe pidskochila Pidtrimuvati sistemu fiksovanih valyutnih kursiv stalo nemozhlivo Bretton Vudska sistema praktichno perestala pracyuvati Dolar vtrativ pravo buti yedinoyu rezervnoyu valyutoyu Rol rezervnih dodatkovo pochali vikonuvati valyuti inshih krayin marka FRN shvejcarskij frank yaponska yena SPZ Haos mizhnarodnih valyutnih vidnosin vilivsya v 1976 roci v ugodi nabrali chinnosti 1 kvitnya 1978 roku pidpisani v Kingstoni Yamajka v rezultati chogo sformuvalasya tak zvana Yamajska valyutna sistema Za cimi ugodami zaversheno demonetizaciyu zolota skasovano jogo oficijnu cinu i zolotij paritet uzakoneno rezhim plavayuchih vilnih valyutnih kursiv bazoyu suchasnoyi valyutnoyi sistemi progolosheno mizhnarodnu rozrahunkovu odinicyu SPZ a zamist sistemi zoloto dolar nacionalna valyuta vprovadzheno sistemu SPZ nacionalna valyuta Ci zahodi buli spryamovani na zabezpechennya zbalansovanosti rozrahunkiv mizh krayinami Naprikinci XX st stalo populyarnim kredituvannya cherez MVF z metoyu skorochennya deficitu platizhnih balansiv U rezultati yamajskih ugod faktichno bula zakriplena tendenciya do bagatovalyutnogo standartu i vidilennya regionalnih valyutnih sistem SShA krayin Zahidnoyi Yevropi Yaponiyi Prote naspravdi osnovnoyu valyutoyu v mizhnarodnih ekonomichnih vidnosinah buv i ye dosi amerikanskij dolar Jogo chastka u mizhnarodnih rozrahunkah u 2016 rosti stanovila 87 6 Najposhirenishi valyutiDiv takozh Valyuti krayin svitu Za obsyagami torgivli Nizhche v tablicyah podanij rejting valyut ta valyutnih par z najbilshoyu chastkoyu torgivli obminu na mizhnarodnomu valyutnomu rinku Dani Banku mizhnarodnih rozrahunkiv BMR stanom na kviten 2022 V rejting vklyucheni valyuti krayin chleniv BMR Rejting Valyuta Kod ISO 4217 simvol Chastka 1 Dolar SShA USD 88 5 2 Yevro EUR 30 5 3 Yaponska yena JPY 16 7 4 Britanskij funt GBP 12 9 5 Kitajskij yuan CNY 元 7 0 6 Avstralijskij dolar AUD A 6 4 7 Kanadskij dolar CAD C 6 2 8 Shvejcarskij frank CHF Fr 5 2 9 Gonkongskij dolar HKD HK 2 6 10 Singapurskij dolar SGD S 2 4 11 Shvedska krona SEK kr 2 2 12 Pivdennokorejska vona KRW 1 9 13 Norvezka krona NOK kr 1 7 14 Novozelandskij dolar NZD NZ 1 7 15 Indijska rupiya INR 1 6 16 Meksikanskij peso MXN 1 5 17 Novij tajvanskij dolar TWD NT 1 1 18 Pivdennoafrikanskij rand ZAR R 1 1 19 Brazilskij real BRL R 0 9 20 Danska krona DKK kr 0 7 Inshi 7 2 Razom 200 0 Rejting Valyutna para Kodi ISO 4217 Chastka 1 Dolar SShA Yevro USD EUR 22 7 2 Dolar SShA Yaponska yena USD JPY 13 5 3 Dolar SShA Britanskij funt USD GBP 9 5 4 Dolar SShA Kitajskij yuan USD CNY 6 6 5 Dolar SShA Kanadskij dolar USD CAD 5 5 6 Dolar SShA Avstralijskij dolar USD AUD 5 1 7 Dolar SShA Shvejcarskij frank USD CHF 3 9 8 Dolar SShA Gonkongskij dolar USD HKD 2 4 9 Dolar SShA Singapurskij dolar USD SGD 2 3 10 Yevro Britanskij funt EUR GBP 2 0 11 Dolar SShA Pivdennokorejska vona USD KRW 1 7 12 Dolar SShA Indijska rupiya USD INR 1 6 13 Yevro Yaponska yena EUR JPY 1 4 14 Dolar SShA Meksikanskij peso USD MXN 1 4 15 Dolar SShA Novozelandskij dolar USD NZD 1 3 16 Dolar SShA Shvedska krona USD SEK 1 2 17 Dolar SShA Novij tajvanskij dolar USD TWD 1 1 18 Dolar SShA Norvezka krona USD NOK 1 1 19 Yevro Shvejcarskij frank EUR CHF 0 9 20 Dolar SShA Pivdennoafrikanskij rand EUR ZAR 0 9 Inshi 13 9 Razom 100 0 Primitki Zagalna suma stanovit 200 oskilki v procesi torgivli obminu berut uchast dvi valyuti Za rozmishenimi rezervami Div takozh Rezervna valyuta ta Valyutni rezervi Nizhche v tablici podanij rejting valyut z najbilshoyu chastkoyu rozmishenih u nih oficijnih valyutnih rezerviv u sviti Dani Mizhnarodnogo valyutnogo fondu Rozpodil za valyutami oficijnih valyutnih rezerviv u sviti 2022 2021 2020 2019 2018 2017 2016 2015 2014 2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 1999 1998 1997 1996 1995 1984 1983 1982 1980 1976 1972 1970Dolar SShA 58 58 58 80 58 92 60 75 61 76 62 73 65 36 65 75 65 17 61 28 61 50 62 69 62 24 62 15 63 77 63 87 65 04 66 51 65 51 65 45 66 50 71 51 71 13 71 01 69 28 65 10 61 98 58 96 65 8 68 5 68 4 67 2 76 6 78 6 77 2 Yevro 20 37 20 59 21 29 20 59 20 67 20 17 19 14 19 15 21 21 24 21 24 07 24 44 25 76 27 70 26 21 26 13 24 99 23 89 24 68 25 03 23 65 19 18 18 29 17 90 Nimecka marka 13 79 14 48 14 67 15 75 12 1 11 2 12 4 14 8 8 8 4 6 1 9 Yaponska yena 5 50 5 52 6 03 5 87 5 19 4 90 3 95 3 75 3 55 3 82 4 09 3 61 3 66 2 90 3 47 3 18 3 46 3 96 4 28 4 42 4 94 5 04 6 06 6 37 6 24 5 77 6 71 6 77 5 4 4 7 4 6 4 3 2 1 0 1 Britanskij funt 4 90 4 81 4 73 4 64 4 43 4 54 4 35 4 72 3 70 3 99 4 04 3 84 3 94 4 25 4 22 4 82 4 52 3 75 3 49 2 86 2 92 2 70 2 75 2 89 2 66 2 58 2 68 2 11 2 8 2 6 2 4 2 9 1 9 7 1 10 4 Kitajskij yuan 2 61 2 80 2 29 1 94 1 89 1 23 1 08 Kanadskij dolar 2 38 2 38 2 08 1 86 1 84 2 03 1 94 1 78 1 75 1 83 1 43 Avstralijskij dolar 1 96 1 84 1 83 1 70 1 63 1 80 1 69 1 77 1 60 1 82 1 46 Francuzkij frank 1 62 1 44 1 85 2 35 1 0 1 1 1 3 1 7 1 6 0 9 1 1 Shvejcarskij frank 0 23 0 17 0 17 0 15 0 14 0 18 0 16 0 27 0 24 0 27 0 21 0 08 0 13 0 12 0 14 0 16 0 17 0 15 0 17 0 23 0 41 0 25 0 27 0 23 0 33 0 35 0 30 0 33 2 0 2 3 2 7 3 2 2 2 1 0 0 7 Niderlandskij gulden 0 27 0 35 0 24 0 32 Inshi 3 47 3 09 2 66 2 51 2 45 2 43 2 33 2 82 2 78 2 78 3 20 5 33 4 27 2 88 2 20 1 83 1 81 1 74 1 87 2 01 1 58 1 31 1 49 1 60 4 50 3 86 4 48 4 87 10 9 9 6 8 2 5 9 6 8 7 7 8 7 Dzherela World Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves Mizhnarodnij valyutnij fond 1995 2022 The evolution of reserve currency diversification December 1986 Bank mizhnarodnih rozrahunkiv 1970 1984 Div takozhValyutnij kurs Klasifikaciya valyut Spisok istorichnih valyut Groshova odinicya Bankivski metali Elektronni groshi Kriptovalyuta Torgovij dolar Privatni groshiVinoskiStandartni polozhennya ta umovi Yevropejskogo banku rekonstrukciyi ta rozvitku vid 1 travnya 2006 roku 2008 1965 Chapters 4 5 A Primer on Money Banking and Gold vid 3rd Hoboken NJ Wiley ISBN 978 0 470 28758 3 OCLC 233484849 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi V 7 t Tom pershij A G AN URSR In t movoznavstva im O O Potebni Redkol O S Melnichuk golovnij red I K Bilodid V T Kolomiyec O B Tkachenko ta in K Nauk dumka 1982 s 327 Arhiv originalu za 2 veresnya 2012 Procitovano 21 lipnya 2018 Current currencies amp funds 20 kvitnya 2011 u Wayback Machine angl Valyutne regulyuvannya 28 bereznya 2018 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X The Economist Guide to the Financial Markets 9 kvitnya 2020 u Wayback Machine pdf angl 2010 Triennial Central Bank Survey 21 sichnya 2012 u Wayback Machine Bank mizhnarodnih rozrahunkiv angl Standart zolotodolarovij 2 kvitnya 2018 u Wayback Machine Mizhnarodnij biznes portal Ivreme Ekonomicheskaya teoriya uchebnik dlya bakalavrov Pod red K N Lobachevoj 3 e izd pererab i dop M Izdatelstvo Yurajt 2012 516 s ISBN 978 5 9916 1456 6 Triennial Central Bank Survey Foreign exchange turnover in April 2012 PDF Triennial Central Bank Survey Basel Switzerland Bank for International Settlements s 12 13 Procitovano 27 Zhovtnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka LiteraturaMizhnarodni rozrahunki i valyutni operaciyi navch metod posib I M Shevchuk Lviv komerc akad L 2004 147 c Bibliogr 34 nazvi Oblik i kontrol bankivskih operacij z inozemnoyu valyutoyu monogr B F Usach G P Stadnik Nac bank Ukrayini Lviv bank in t L 2005 142 c Bibliogr s 137 141 Rogach O I Chugayev O A Valyuta Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 h t redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760 s ISBN 966 316 039 X Valyuta 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya Valyuta 7 bereznya 2016 u Wayback Machine ESU Slovnik finansovo pravovih terminiv za zag red d yu n prof L K Voronovoyi 2 e vid pererobl i dopovn K Alerta 2011 558 s Slovnik finansovo pravovih terminivPosilannyaInozemna valyuta 19 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Valyutni operaciyi Inozemna valyuta Terminologichnij slovnik z pitan zapobigannya ta protidiyi legalizaciyi vidmivannyu dohodiv oderzhanih zlochinnim shlyahom finansuvannyu terorizmu finansuvannyu rozpovsyudzhennya zbroyi masovogo znishennya ta korupciyi A G Chubenko M V Loshickij D M Pavlov S S Bichkova O S Yunin Kiyiv Vaite 2018 S 132 308 ISBN 978 617 7627 10 3 Valyuta Bankivska enciklopediya S G Arbuzov Yu V Kolobov Kiyiv Centr naukovih doslidzhen Nacionalnogo banku Ukrayini Znannya 2011 504 s Institucijni zasadi rozvitku bankivskoyi sistemi Ukrayini ISBN 978 966 346 923 2 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ValyutaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu ValyutaValyuti ta kupyuri krayin svitu 28 bereznya 2018 u Wayback Machine