Кінь здичавілий — вільно кочуючий кінь, що має одомашнених пращурів. Як такий, дикий кінь не є дикою твариною в розумінні тварини без одомашнених предків. Здичавілі коні походять від домашніх коней, які втекли або були навмисно випущені в дику природу і залишилися виживати і розмножуватися там. Деяких коней, які живуть у дикому стані, але іноді доглядаються людьми, особливо якщо вони перебувають у приватній власності, називають "напівздичавілими".
Найменша ізольована популяція, для збереження генетичного різноманіття, для здичавілих коней — 150–200 тварин
Найвідоміші приклади здичавілих коней — «здичавілі» коні американського заходу. Коли європейці знову завезли коня в Америку, починаючи з приходу конкістадорів у XV столітті, деякі коні втекли і сформували дикі табуни, відомі сьогодні як мустанги.
В Австралії найбільша популяція здичавілих коней у світі, що перевищує 400 000 коней. Австралійська назва, еквівалентна «Мустангу», — , дикі нащадки коней, привезених до Австралії англійськими поселенцями.
У Португалії є дві популяції диких коней, відомих як на південних рівнинах і на північних гірських пасмах.
Є також поодинокі популяції диких коней у ряді інших місць, серед яких острів біля узбережжя Нової Шотландії, острів біля узбережжя Вірджинії та Меріленду, острів Камберленд, Джорджія та острів В'єкес біля узбережжя Пуерто-Рико. Ймовірно, що деякі з цих коней є нащадками коней, яким вдалося виплисти на сушу, коли вони зазнали аварії корабля. Інших, можливо, навмисне привезли переселенці на різні острови, або їх залишили вільно жити, або покинули, коли різні поселення людей не відбулися.
Понад 400 диких коней мешкає у передгір'ї гори , між Ливно та Купресом, Боснія та Герцеговина, на площі приблизно 145 км². Ця популяція, походить від коней, звільнених їх власниками у 1950-х, мають захищений статус з 2010 року.
Сучасна популяція здичавілих коней (Janghali ghura) знаходиться у національному парку [en] та біосферному заповіднику Ассам, на північному сході Індії, і є табуном приблизно з 79 здичавілих коней, що походять від коней, які втекли з військового табору під час Другої світової війни.
У Північній Америці здичавілі коні є нащадками коней, що були одомашнені в Європі, хоча багато стародавніх, доісторичних підвидів, які зараз вимерли, розвивалися у Північній Америці та є схожість, виявлена у певних генах як сучасних, так і викопних північноамериканських коней, вони не вважаються членами одного виду. На заході Сполучених Штатів певні групи здичавілих коней та віслюків охороняються «Законом про здичавілих коней та віслюків від 1971 року».
Сучасні здичавілі коні
- Гірський кінь Альберти , передгір'я Східних схилів Скелястих гір, Альберти, Канада
- [en], Зовнішні мілини, Північна Кароліна
- [en]
- [en], острів біля узбережжя Вірджинії
- [en], [en] південне узбережжя Джорджії
- Кінь дельти Дунаю — ліс Летя та його околиці, між Кілійським та Сулинським гирлами Дунаю.
- , [en], Канада
- [en], північ Португалії
- [en], Нова Зеландія
- Кінь Кундудо, Кундудо, Ефіопія
- [en], Національний парк Доньяна, Уельва, Іспанія
- [en], Японія
- , Північна Бразилія
- [en], Намібія
- [en]
- Невеликі коні Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта, Колумбія
- [en], південь Португалії
- [en] біля узбережжя Нової Шотландії
- [en], головним чином одомашнений, але досі дика популяція близько 180 конів кочує пагорбами [en] Північного Уельсу. Інші популяції кочують східною частиною Національного парку Брекон-Біконс.
- Кінь острову [en]
- Маркізькі острови
Напівздичавілі коні
У Сполученому Королівстві табуни вільних кочуючих поні живуть у диких умовах у різних районах, зокрема, Дартмур, , Камбрія та Новий Ліс. Подібні популяції коней та поні існують і в інших місцях європейського континенту. Проте ці кони не є по-справжньому дикими, оскільки всі вони перебувають у приватній власності та бродять по болотах та лісах під загальними пасовищними правами, що належать їх власникам.
- [en] марші дельти Рони, південна Франція.
- [en], Англія
- [en], Англія
- [en], Камбрія
- [en], Готланд, Швеція
- Польський коник, [en], Нідерланди
- [en], Гемпшир
- [en] Західні Піренеї
Примітки
- . wildhorsepreservation.com. Архів оригіналу за 21 November 2011. Процитовано 21 травня 2015.
- (PDF). Queensland Primary Industries and Fisheries. June 2009. Архів оригіналу (PDF) за 16 March 2011. Процитовано 17 грудня 2010.
- Nimmo, D. G.; Miller, K. K. (2007). Ecological and human dimensions of management of feral horses in Australia: A review. Wildlife Research. 34 (5): 408—417. doi:10.1071/WR06102.
- Dobbie, W. R.; Berman, D.; Braysher, M. L. (1993). Managing Vertebrate Pests: Feral horses. Canberra: Australian Government Publishing Service. ISBN .
- . Novi list (хор.). HINA. 2 серпня 2015. Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 6 червня 2017.
- Dibru-Saikhowa National Park and Biosphere reserve [ 11 червня 2010 у Wayback Machine.]
- (PDF). The Wildlife Society. Архів оригіналу (PDF) за 5 March 2012. Процитовано 4 квітня 2012.
- Farid, Zain. . Архів оригіналу за 15 грудня 2015. Процитовано 19 грудня 2015.
- Long, J. L. 2003. Introduced Mammals of the World: Their History, Distribution and Influence (Cabi Publishing) by John L. Long ()
- . northwales. Архів оригіналу за 9 March 2012. Процитовано 21 травня 2015.
- . www.horsetalk.co.nz. Horse Talk. Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 29 листопада 2016.
- . Travel. 20 грудня 2018. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 24 грудня 2018.
Посилання
- Simon Wakefield et al.: Status and Action Plan for the Przewalski’s Horse (Equus ferus przewalskii). (PDF-Datei [ 23 вересня 2021 у Wayback Machine.]).
- Michael Schäfer: Handbuch Pferdebeurteilung. Kosmos, .
- W. v. Koenigswald: Lebendige Eiszeit. Theiss-Verlag, 2002. .
- Michael Kings: Untersuchungen zum Endoparasitenbefall bei Wildequiden unter Berücksichtigung der Weideinfestation im Serengeti-Park Hodenhagen und im Wisentgehege Springe. Hannover, Tierärztliche Hochschule 1999. Diss. 1999.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kin zdichavilij vilno kochuyuchij kin sho maye odomashnenih prashuriv Yak takij dikij kin ne ye dikoyu tvarinoyu v rozuminni tvarini bez odomashnenih predkiv Zdichavili koni pohodyat vid domashnih konej yaki vtekli abo buli navmisno vipusheni v diku prirodu i zalishilisya vizhivati i rozmnozhuvatisya tam Deyakih konej yaki zhivut u dikomu stani ale inodi doglyadayutsya lyudmi osoblivo yaksho voni perebuvayut u privatnij vlasnosti nazivayut napivzdichavilimi Zdichavilij ostriv bilya uzberezhzhya VirdzhiniyiZdichavili koni NamibiyiZdichavili koni en Yuta Najmensha izolovana populyaciya dlya zberezhennya genetichnogo riznomanittya dlya zdichavilih konej 150 200 tvarin Najvidomishi prikladi zdichavilih konej zdichavili koni amerikanskogo zahodu Koli yevropejci znovu zavezli konya v Ameriku pochinayuchi z prihodu konkistadoriv u XV stolitti deyaki koni vtekli i sformuvali diki tabuni vidomi sogodni yak mustangi V Avstraliyi najbilsha populyaciya zdichavilih konej u sviti sho perevishuye 400 000 konej Avstralijska nazva ekvivalentna Mustangu diki nashadki konej privezenih do Avstraliyi anglijskimi poselencyami U Portugaliyi ye dvi populyaciyi dikih konej vidomih yak na pivdennih rivninah i na pivnichnih girskih pasmah Ye takozh poodinoki populyaciyi dikih konej u ryadi inshih misc sered yakih ostriv bilya uzberezhzhya Novoyi Shotlandiyi ostriv bilya uzberezhzhya Virdzhiniyi ta Merilendu ostriv Kamberlend Dzhordzhiya ta ostriv V yekes bilya uzberezhzhya Puerto Riko Jmovirno sho deyaki z cih konej ye nashadkami konej yakim vdalosya viplisti na sushu koli voni zaznali avariyi korablya Inshih mozhlivo navmisne privezli pereselenci na rizni ostrovi abo yih zalishili vilno zhiti abo pokinuli koli rizni poselennya lyudej ne vidbulisya Ponad 400 dikih konej meshkaye u peredgir yi gori mizh Livno ta Kupresom Bosniya ta Gercegovina na ploshi priblizno 145 km Cya populyaciya pohodit vid konej zvilnenih yih vlasnikami u 1950 h mayut zahishenij status z 2010 roku Suchasna populyaciya zdichavilih konej Janghali ghura znahoditsya u nacionalnomu parku en ta biosfernomu zapovidniku Assam na pivnichnomu shodi Indiyi i ye tabunom priblizno z 79 zdichavilih konej sho pohodyat vid konej yaki vtekli z vijskovogo taboru pid chas Drugoyi svitovoyi vijni U Pivnichnij Americi zdichavili koni ye nashadkami konej sho buli odomashneni v Yevropi hocha bagato starodavnih doistorichnih pidvidiv yaki zaraz vimerli rozvivalisya u Pivnichnij Americi ta ye shozhist viyavlena u pevnih genah yak suchasnih tak i vikopnih pivnichnoamerikanskih konej voni ne vvazhayutsya chlenami odnogo vidu Na zahodi Spoluchenih Shtativ pevni grupi zdichavilih konej ta vislyukiv ohoronyayutsya Zakonom pro zdichavilih konej ta vislyukiv vid 1971 roku Suchasni zdichavili koniGirskij kin Alberti peredgir ya Shidnih shiliv Skelyastih gir Alberti Kanada en Zovnishni milini Pivnichna Karolina en en ostriv bilya uzberezhzhya Virdzhiniyi en en pivdenne uzberezhzhya Dzhordzhiyi Kin delti Dunayu lis Letya ta jogo okolici mizh Kilijskim ta Sulinskim girlami Dunayu en Kanada en pivnich Portugaliyi en Nova Zelandiya Kin Kundudo Kundudo Efiopiya en Nacionalnij park Donyana Uelva Ispaniya en Yaponiya Pivnichna Braziliya en Namibiya en Neveliki koni Syerra Nevada de Santa Marta Kolumbiya en pivden Portugaliyi en bilya uzberezhzhya Novoyi Shotlandiyi en golovnim chinom odomashnenij ale dosi dika populyaciya blizko 180 koniv kochuye pagorbami en Pivnichnogo Uelsu Inshi populyaciyi kochuyut shidnoyu chastinoyu Nacionalnogo parku Brekon Bikons Kin ostrovu en Markizki ostroviNapivzdichavili koniU Spoluchenomu Korolivstvi tabuni vilnih kochuyuchih poni zhivut u dikih umovah u riznih rajonah zokrema Dartmur Kambriya ta Novij Lis Podibni populyaciyi konej ta poni isnuyut i v inshih miscyah yevropejskogo kontinentu Prote ci koni ne ye po spravzhnomu dikimi oskilki vsi voni perebuvayut u privatnij vlasnosti ta brodyat po bolotah ta lisah pid zagalnimi pasovishnimi pravami sho nalezhat yih vlasnikam en marshi delti Roni pivdenna Franciya en Angliya en Angliya en Kambriya en Gotland Shveciya Polskij konik en Niderlandi en Gempshir en Zahidni PireneyiPrimitki wildhorsepreservation com Arhiv originalu za 21 November 2011 Procitovano 21 travnya 2015 PDF Queensland Primary Industries and Fisheries June 2009 Arhiv originalu PDF za 16 March 2011 Procitovano 17 grudnya 2010 Nimmo D G Miller K K 2007 Ecological and human dimensions of management of feral horses in Australia A review Wildlife Research 34 5 408 417 doi 10 1071 WR06102 Dobbie W R Berman D Braysher M L 1993 Managing Vertebrate Pests Feral horses Canberra Australian Government Publishing Service ISBN 0644252863 Novi list hor HINA 2 serpnya 2015 Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 6 chervnya 2017 Dibru Saikhowa National Park and Biosphere reserve 11 chervnya 2010 u Wayback Machine PDF The Wildlife Society Arhiv originalu PDF za 5 March 2012 Procitovano 4 kvitnya 2012 Farid Zain Arhiv originalu za 15 grudnya 2015 Procitovano 19 grudnya 2015 Long J L 2003 Introduced Mammals of the World Their History Distribution and Influence Cabi Publishing by John L Long ISBN 9780851997483 northwales Arhiv originalu za 9 March 2012 Procitovano 21 travnya 2015 www horsetalk co nz Horse Talk Arhiv originalu za 29 listopada 2016 Procitovano 29 listopada 2016 Travel 20 grudnya 2018 Arhiv originalu za 8 listopada 2020 Procitovano 24 grudnya 2018 PosilannyaSimon Wakefield et al Status and Action Plan for the Przewalski s Horse Equus ferus przewalskii PDF Datei 23 veresnya 2021 u Wayback Machine Michael Schafer Handbuch Pferdebeurteilung Kosmos ISBN 3 440 07237 1 W v Koenigswald Lebendige Eiszeit Theiss Verlag 2002 ISBN 3 8062 1734 3 Michael Kings Untersuchungen zum Endoparasitenbefall bei Wildequiden unter Berucksichtigung der Weideinfestation im Serengeti Park Hodenhagen und im Wisentgehege Springe Hannover Tierarztliche Hochschule 1999 Diss 1999