WWAN (англ. Wireless Wide Area Network) — безпровідна глобальна обчислювальна мережа, різновид безпровідних комп'ютерних мереж.
Організація мережі Редагувати
Глобальні безпровідні мережі WWAN відрізняються від локальних безпровідних мереж WLAN тим, що для передачі даних в них використовуються безпровідні технології стільникового зв'язку, такі як UMTS, GPRS, GSM, CDPD, HSDPA, 3G або WiMAX (хоча останню правильніше відносити до WMAN — безпровідним мережам масштабу міста). Відповідні послуги зв'язку пропонуються, як правило, на платній основі операторами регіонального, національного або навіть глобального масштабу. Технології WWAN дають можливість користувачеві, наприклад, з ноутбуком і wwan-адаптером діставати доступ до Усесвітньої павутини, користуватися електронною поштою і підключатися до віртуальних приватних мереж з будь-якої точки в межах зони дії оператора безпровідного зв'язку. Багато сучасних портативних комп'ютерів мають вбудовані адаптери WWAN (наприклад, HSDPA). З точки зору видів комутації в мережах передачі даних мережі WWAN можуть бути побудовані на основі наступних принципів: комутації пакетів (GPRS); комутації каналів (CSD, HSCSD).
Безпека Редагувати
Оскільки безпровідні мережі не можуть забезпечити фізично безпечного каналу передачі даних, в мережах WWAN для забезпечення безпеки, як правило, використовуються різні засоби шифрування і аутентифікації. Дані заходи безпеки не слідує, проте, переоцінювати, оскільки вже відомі випадки успішного злому деяких видів ключів шифрування в безпровідних мережах, а можливість злому ключів GSM обґрунтована теоретично.Втім, випадків злому ключів UMTS(3g) доки не відомо.
Приклади Редагувати
У Україні прикладами операторів мереж WWAN можуть служити Київстар, Lifecell, Vodafone.
Посилання Редагувати
Примітки Редагувати
- (PDF) (англійською). Sierra Wireless. 18 листопада 2002. Архів оригіналу за 16 жовтня 2006. Процитовано 28 березня 2009.
- Digital Cell Phone Crypto Cracked (англійською). CondéNet — www.wired.com. 20 березня 1997. Архів оригіналу за 26 березня 2012. Процитовано 28 березня 2009.