V ранг — в Російській імперії один з 14-ти класів (рангів) на які було поділено Табель про ранги.
Нижчий ранг, який давав право на спадкове шляхетство для цивільних чинів згідно маніфесту від 11 червня 1845 року (це правило діяло до 9 грудня 1856 року).
Для кожної групи рангів було присвоєно своє специфічне звернення. Для V рангу було своє унікальне звернення «Ваше високородіє» («Ваша вельмишляхетносте»).
Згідно більшовицького декрету від 10 (23) листопада 1917 про знищення станів і чинів дія Табелі про ранги було скасовано.
В зв’язку з тим що табель було поділено на цивільні, військові та придворні чини, то склалося співвідношення чинів які відносилися до цього рангу. На 1917 рік, у цьому ранзі військові чини були відсутні.
Цивільні чини Редагувати
Статський радник. Цей чин відповідав посаді віце-директора департаменту, віце-губернатора, голови казенної палати тощо. Для надання чину статського радника був встановлений термін служби в 5 років з часу здобуття попереднього чину.
Військові чини Редагувати
Капітан-командор флоту (1707—1732, 1751—1764, 1798—1827), капітан бригадирського ранга флота (1764-1798).
Генерал-провіантмейстер (1700-1864), штер-крігкомісар з постачання (до 1884 року).
Гвардія Редагувати
У XVIII столітті гвардійські офіцери, мали чини, такі ж як і звичайні армійські офіцери, але їх ранг був значно вище від армійських колег. Цей стан зберігався до 1798 року, коли гвардійці було порівняні в рангах з армійцями.
Прем'єр-майор гвардії у 1748 – 1798 роках відносився до V рангу (рівнявся до чину армійського бригадира). У 1798 році чини прем’єр-майора та секунд-майора, були поєднані у один майорський чин, який став відноситися до VIII рангу, що відповідало його армійським аналогам.
Чини гвардії носили знаки розрізнення (горжети, шарфи) відповідно до чину.
Придворні чини Редагувати
камер-юнкер (1742—1809), церемоніймейстер (з 1800).
Література та джерела Редагувати
- Шепелёв Л. Е. Чиновный мир России: XVIII—начало XX вв.—СПб: «Искусство—СПб», 1999.—479 с.
- Свод уставов о службе гражданской. Т.3 кн.1, СПб, 1896 г.
- Архипова Г. Г.,Сенин А. С., Румянцева Н. Ф. История государственной службы в России 19 в. Москва. 2001 г.
- Градовский А. Д. Начало русского и государственного права т.2., гл. 4-5, М-2006 г.
- Зайончковский П. А. Правительственный аппарат самодержавной России в 19 в., Москва, 1978 г.
| Молодший ранг VI ранг | Табель про ранги V ранг | Старший ранг IV ранг |
| Це незавершена стаття з історії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |