Urva auropunctata — вид мангустових з Іраку та півночі Південної Азії; він також був завезений у багато регіонів світу, наприклад на кілька островів Карибського басейну та Тихого океану.
| Urva auropunctata | |
|---|---|
| Urva auropunctata, Національний парк Панна | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Підряд: | Котовиді (Feliformia) |
| Родина: | Мангустові (Herpestidae) |
| Рід: | Urva |
| Вид: | U. auropunctata |
| Біноміальна назва | |
| Urva auropunctata (Hodgson, 1836) | |
| Ареал станом на 2016 | |
| Синоніми | |
| Mangusta auropunctata |
Характеристики ред.
Тіло струнке, а голова витягнута з загостреною мордою. Довжина голови й тулуба 509–671 міліметрів. Вуха короткі. На лапах п'ять пальців і довгі кігті. Статі відрізняються за розміром, у самців голова ширша, а тулуб більший.
Його можна відрізнити від часто симпатичного U. edwardsii за його дещо меншим розміром. Популяції на островах по всьому світу збільшилися в розмірах і статевому диморфізмі, нагадуючи популяції на сході свого ареалу, де вони не мають екологічних конкурентів. Інтродуковані популяції демонструють генетичну диверсифікацію внаслідок генетичного дрейфу та ізоляції.
Середовище проживання ред.
Країни проживання: Афганістан, Бангладеш, Бутан, Індія, Іран, Ірак, Йорданія, М'янма, Непал, Оман, Пакистан, Саудівська Аравія. Він був завезений (і часто вважається інвазивним видом) на такі території: Антигуа, Барбадос, Біф-Айленд, Бак-Айленд, Карріаку, Хорватія, Куба, Фіджі, Французька Гвіана, Козячий острів, Гренада, Гваделупа, Гаяна, Гаваї, Еспаньола, Ямайка, Японія, Йост Ван Дайк, Ла Дезірад, Лаванго, Мафія (Об'єднана Республіка Танзанія), Марі Галанте, Мартиніка, Мауї, Маврикій, Молокаї, Невіс, Оаху, Пуерто-Рико, Сент-Круа, Сент-Джон, Сент-Кітс, Сент-Лючія, Сент-Мартін, Сент-Томас, Сент-Вінсент, Суринам, Тортола, Тринідад, В'єкес і Вотер-Айленд; запровадження було невдалим у Домініканській Республіці. Цей вид або яванський мангуст вперше був зареєстрований у Гонконзі в 1989 році в мангрових заростях на північному заході; до 2010 року він був досить широко поширений на Нових Територіях і поширився на острів Гонконг. Можливо, він зустрічається в Китаї (включаючи острів Хайнань), але ці популяції можуть бути яванським мангустом Herpestes javanicus.
Населяє ліси, чагарники та відкриті місця існування; також знайдено поблизу людських осель. Зареєстрований на висотах від 0 до 2100 метрів.
Спосіб життя ред.
Всеїдний; дієта, здається, змінюється залежно від пори року та місцевості. Активний удень. Як місця відпочинку використовує повалені дерева та дупла в кореневій системі дерев і вириті самостійно нори. Попри те, що цей вид має тенденцію до самотності, у інтродукованих районах часто спостерігали особин поблизу одна від одної. Щільність популяції коливається від менше ніж 10 до кількох 100 тварин на км². Самці та самки позначають свій ареал за запахом і здатні розрізняти запахи інших особин. Цей вид має великий вокальний репертуар із 12 різних звуків, що є надзвичайно багатим для асоціального виду. Пересування включає крок, рись і галоп. Вони можуть лазити по деревах, але рідко спостерігаються високо над землею.
Вагітність триває приблизно 49 днів. Середній розмір посліду становить два і коливається від одного до п'яти. За рік буває два-три виводки. Вага при народженні близько 21 г. Новонароджені вкриті світло-сірими волосками, які рідкісні на черевці. Очі закриті і відкриваються між 17 і 20 днями. У два тижні різці повністю встановлюються, а ікла прорізуються. На 22 тижні всі постійні зуби на місці. Дві третини маси тіла дорослої особини досягають у чотири місяці, а статевої зрілості досягають у рік. Перший вихід з лігва відбувається приблизно через чотири тижні, а дитинчата слідують за матір'ю на полювання через шість тижнів
Використання ред.
Цей вид часто відловлюють і продають як домашніх тварин; існує певна комерційна торгівля в Індії та Непалі. В Індії мангустів виловлюють через шерсть, яку використовують для виготовлення щіток для фарби та гоління.
Примітки ред.
- ↑ Jennings, A.; Veron, G. (2016). Herpestes auropunctatus. с. e.T70204120A70204139. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-1.RLTS.T70204120A70204139.en.
- Nellis, D. W. (1989). Herpestes auropunctatus. Mammalian Species 342 (342): 1–6. JSTOR 3504091. doi:10.2307/3504091.
- Simberloff, D.; Dayan, T.; Jones, C.; Ogura, G. (2000). Character displacement and release in the small Indian mongoose, Herpestes javanicus. Ecology 81 (8): 2086–2099. JSTOR 177098. doi:10.2307/177098.
- Thulin, C.G.; Simberloff, D.; Barun, A.; McCracken, G.; Pascal, M.; Anwarul Islam, M. (2006). Genetic divergence in the small Indian mongoose (Herpestes auropunctatus), a widely distributed invasive species. Molecular Ecology 15 (13): 3947–3956. PMID 17054495. doi:10.1111/j.1365-294X.2006.03084.x.