| U-231 | |
|---|---|
| Під прапором | Третій рейх |
| Спуск на воду | 1 жовтня 1942 року |
| Виведений зі складу флоту | 13 січня 1944 року |
| Сучасний статус | затоплений |
| Проєкт | |
| Тип ПЧ | Торпедний ДПЧ |
| Основні характеристики | |
| Швидкість (надводна) | 17,7 вузлів |
| Швидкість (підводна) | 7,6 вузлів |
| Робоча глибина занурення | 100 м |
| Гранична глибина занурення | 220 м |
| Екіпаж | 44 осіб |
| Розміри | |
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м |
| Ширина корпусу найб. | 6,2 м |
| Висота | 9,6 м |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,70 м |
| Водотоннажність надводна | 769 т |
| Озброєння | |
| Артилерія | одна палубна гармата калібру 88-мм, одна 20-мм зенітна гармата |
| Торпедно- мінне озброєння | 4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед або 26 мін |
U-231 — німецький підводний човен типу VIIC, часів Другої світової війни.
Замовлення на будівництво човна було віддане 7 грудня 1940 року. Човен був закладений на верфі суднобудівної компанії «F. Krupp Germaniawerft AG» у місті Кіль 30 січня 1942 року під заводським номером 661, спущений на воду 1 жовтня 1942 року, 14 листопада 1942 року увійшов до складу 5-ї флотилії. Також за час служби входив до складу 3-ї флотилії. Єдиним командиром човна був капітан-лейтенант Вольфганг Венцель.
Човен зробив 3 бойові походи, в яких не потопив та не пошкодив жодного судна.
Потоплений 13 січня 1944 у Північній Атлантиці північно-східніше Азорських островів (44°15′ пн. ш. 20°38′ зх. д. / 44.250° пн. ш. 20.633° зх. д.) глибинними бомбами британського «Веллінгтона». 7 членів екіпажу загинули, 43 врятовані.
Див. також ред.
| Це незавершена стаття про підводний човен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |