Альціон ніауський Охоронний статусНа межі зникнення МСОП 3 1 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство

?

Альціон ніауський

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Сиворакшоподібні (Coraciiformes)
Родина:	Рибалочкові (Alcedinidae)
Рід:	Чорнодзьобий альціон (Todiramphus)
Вид:	Альціон ніауський

Біноміальна назва

Todiramphus gertrudae
(Murphy, 1924)

Синоніми

Todirhamphus gambieri gertrudae

Посилання

Вікісховище:	Todiramphus gertrudae
Віківиди:	Todiramphus gertrudae
NCBI:	1651829

Альціо́н ніауський (Todiramphus gertrudae) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae). Ендемік Французькій Полінезії. Раніше вважався підвидом туамотського альціона.

Опис ред.

Довжина птаха становить 20 см. Голова і шия охристо-кремові, на тімені синя пляма. Лоб кремово-білий, скроні темно-сині. верхня частина тіла синя, нижня частина тіла біла, на грудях рудувато-коричневий "комірець". Дзьоб чорний.

Поширення і екологія ред.

Ніауські альціони є ендеміками атолу Ніау^[en] в архіпелазі Туамоту. Вони живуть в сухих і вологих тропічних лісах, на кокосових плантаціях і в садах. Живляться комахами і дрібними ящірками. гніздяться в дуплах дерев, переважно з вересня по січень.

Збереження ред.

МСОП продовжує класифікувати ніауського альціона як підвид туамотського альціона. Загалом ніауський альціон перебуває на межі зникнення, через обмежений ареал і невелику популяцію, яка становить приблизно 1000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища і хижацтво з боку інтродукованих щурів і кішок.

Примітки ред.

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 14 квітня 2022.
Todiramphus gertrudae у базі Avibase.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
. Science Daily. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
Zarzoso-Lacoste, Diane; Bonnaud, Elsa; Corse, Emmanuel; Dubut, Vincent; Lorvelec, Olivier; De Meringo, Hélène; Santelli, Coralie; Meunier, Jean-Yves; Ghestemme, Thomas; Gouni, Anne; Vidal, Eric (13 грудня 2019). . NeoBiota. 53: 61–82. ISSN 1314-2488. doi:10.3897/neobiota.53.35086. Архів оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 14 квітня 2022.

[2] Todiramphus gertrudae у базі Avibase.

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.

[sciencedaily-4] . Science Daily. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.

[5] Zarzoso-Lacoste, Diane; Bonnaud, Elsa; Corse, Emmanuel; Dubut, Vincent; Lorvelec, Olivier; De Meringo, Hélène; Santelli, Coralie; Meunier, Jean-Yves; Ghestemme, Thomas; Gouni, Anne; Vidal, Eric (13 грудня 2019). . NeoBiota. 53: 61–82. ISSN 1314-2488. doi:10.3897/neobiota.53.35086. Архів оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.