Taeromys celebensis — вид пацюків (Rattini), ендемік о. Сулавесі , Індонезія.
| Taeromys celebensis | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Мишеві (Muridae) |
| Рід: | Taeromys |
| Вид: | T. celebensis |
| Біноміальна назва | |
| Taeromys celebensis (Gray, 1867) | |
Морфологічна характеристика ред.
Довжина голови й тулуба 201—249 мм, довжина хвоста 244—306 мм, довжина лапи 47–56 мм і довжина вух 25–28 мм і вага до 345 грамів. Верхні частини сірувато-бурі, посипані довшими чорнуватими і жорсткими волосками, більш рясні вздовж хребта, а черевні частини білі. Лінія поділу вздовж флангів чітка. Вуха великі, без волосся. Лапи коричневі, покриті дрібними волосками. Хвіст довший за голову і тіло, базальна третина чорнувата, решта жовтувата.
Середовище проживання ред.
Цей вид зустрічається в низовинах більшої частини Сулавесі, від рівня моря до 1200 метрів. Субскам'янілості відомі з південно-західного півострова, що свідчить про те, що вони зустрічаються по всьому Сулавесі в лісовому середовищі існування. Цей деревний вид зустрічається в низинних вічнозелених дощових лісах. Не трапляється у вторинних місцях існування, але може бути присутнім у злегка порушених лісових ділянках. Це переважно деревний вид, з дуже довгим хвостом відносно довжини голови й тулуба, на відміну від будь-яких інших видів роду, усі з яких є наземними й мають відносно короткі хвости.
Загрози й охорона ред.
Основною загрозою, ймовірно, є втрата середовища проживання, а на північному сході її, ймовірно, можна знайти на ринках м'яса диких тварин. Він знаходиться в кількох заповідних територіях, включаючи національний парк Лоре Лінду.
Примітки ред.
- Musser GG, A systematic review of Sulawesi Bunomys (Muridae, Murinae) with the description of two new species, in Bulletin of the American Museum of Natural History, vol. 392, 2014
- ↑ Cassola, F. (2016). Taeromys celebensis. The IUCN. Процитовано 17.05.2022. (англ.)