www.wikidata.uk-ua.nina.az

Studie I електронний музичний твір Карлгайнца Штокгаузена завершений улітку 1953 року в студії електронної музики при За

Studie I

Studie I — електронний музичний твір Карлгайнца Штокгаузена, завершений улітку 1953 року в студії електронної музики при Західнонімецькому радіо в Кельні. Studie I разом із наступним електронним твором композитора, Studie II, зазначені під № 3 в каталозі творів композитора. Загальна тривалість становить 9 хвилин 42 секунди.

Основним звуковим матеріалом Studie I є т. зв. «мікстури тонів», отримані шляхом накладання синусоїдних коливань одні на одних, організовані та укладені в часі згідно із чітко означеною композитором серіальною системою.

Естетичне підґрунтя ред.

Studie I (а заразом і Studie II), як сама назва підказує, є етюдом, твором-дослідом. Увесь звуковий матеріал Studie I отриманий виключно з допомогою генератора синусоїдних коливань, які компонуються у складні звуки (т. зв. адитивний синтез).

Штокгаузена цікавила можливість компонування безпосередньо самих звуків, тембрів, не спираючись на якісь готові електричні музичні інструменти (на кшталт траутоніума). Згідно з теорією Фур'є, будь-який сигнал можна записати як комбінацію періодичних коливань. Саме таким чином діє слух людини: звуки сприймаються як певна конфігурація частот, хвиль: тобто періодичних коливань.

Композитор задав собі запитання: «Комбінації звукових хвиль інструментальних звуків та найрізноманітніших шумів піддаються аналізу з допомогою електро-акустичної апаратури; чи є можливим, в такому випадку, досягнути зворотнього процесу: синтезувати форми хвиль згідно з аналітичними даними? Щоб це здійснити <…> потрібно взяти за основу прості хвилі й поєднувати їх у різноманітні форми…».

В цьому творі композитор застосовує багаторівневу серіальну систему для впорядкування звукового матеріалу, яка формує як звукову гамму твору, так і його форму, а основною одиницею цієї системи є чистий синусоїдний тон. Це зумовлено бажанням композитора, за його висловлюванням, «увести цю композицію в стан рівноваги».

Початковий звуковий матеріал ред.

Композитор вирішив підпорядкувати основні три параметри, які формують «мікстури тонів» — висоту, гучність та тривалість тонів, єдиній серії. Для цього він обрав серіальну систему, у якій:

  1. існує центральна висота, розташована в центрі слухового сприйняття (на думку композитора — 1920 Гц);
  2. чим більшою є відстань будь-якого тону від цієї центральної висоти (в обидва боки), тим меншою повинна ставати його гучність і коротшою тривалість.

В такий спосіб серія, застосована до висоти тонів, автоматично впливає також на їхню гучність і тривалість.

Висота ред.

Уся «палітра» тонів Studie I підпорядкована такій серії пропорцій або інтервалів:

№ Пропорція Інтервал Напрямок
1 мала децима ↓
2 велика терція ↑
3 мала секста ↓
4 мала децима ↑
5 велика терція ↓

Ця серія має певну внутрішню структуру:

  1. значення № 4 та № 5 є оберненими до значень № 2 та № 5 відповідно;
  2. чисельники значень № 1, № 2 і № 3, а також знаменники значень № 4 та № 5 є кратними 4;
  3. таким чином кожне зі значень серії є спорідненим із пропорцією , яка відповідає нетемперованій терції.

Композитор обирає початковий тон висотою 1920 Гц, та послідовно застосовує до нього обрані пропорції. Таким чином він отримує ряд із 6 частот: 1920, 800, 1000, 625, 1500, 1200 Гц, тобто основну серію висоти звуку. Далі від кожного звука цієї серії композитор почергово «відгалужує» щораз нову серію за тими ж пропорціями (здійснює т.зв. пермутацію). Наприклад, перша така похідна серія містить значення 800, 333, 417, 260, 625, 500 Гц (800 Гц — одночасно другий звук основної серії).


Після цього кожна із похідних серій почергово береться за основну, і від її звуків генеруються окремі похідні серії. В такий спосіб композитор отримує 36 серій уже не пропорцій, а фіксованих значень висоти звуку, кожна з яких містить 6 частот. Найнижчою частотою є значення 66 Гц, яке, на думку композитора, наближується до нижнього порогу сприйняття висоти звуку.

Тривалість ред.

Залежність тривалості тону від його висоти утворена таким чином: максимальна тривалість кожного тону в сантиметрах магнітофонної плівки дорівнює його частоті, поділеній на 10. Твір був реалізований на плівці, швидкість якої дорівнювала 76.2 см/сек. Наприклад, для тону із частотою 1920 Гц буде використано максимально 192 см плівки і його час звучання не перевищить ~ 2.5 сек.

Фактична тривалість кожного тону залежить від пропорції звук/пауза в межах максимальної довжини. Кожен тон може звучати від до його максимальної тривалості. Ця пропорція регулюється серією:


(серія тривалостей)

При поєднанні тонів у «мікстури тонів» (див. нижче) тривалість усієї групи тонів визначається тривалістю тону, який є основним (і найгучнішим) в цій групі.

Гучність ред.

Параметри гучності регулюються на кількох рівнях: рівні простих тонів, рівні груп та рівні послідовностей (див. розділ Форма твору). На рівні тонів, гучність є залежною від їхньої висоти: звуки, віддалені від обраної центральної частоти сприймаються тихішими, ніж ті, які розташовані близько до цієї частоти. Це досягається завдяки властивістю слуху, згідно з якою його чутливість падає для низьких частот, а також для надто високих.

Окрім того, є розмежування гучностей в рамах серій: якщо основні звуки серії зберігають однакову гучність, то кожен із похідних звуків (тобто звуків похідної серії, яка «відгалужується» від звука основної) є на 4 дб тихішим за попередній. Так, якщо звук у 800 Гц належить до звуків основної серії й одночасно є першим звуком похідної, то наступний звук цієї похідної серії, 333 Гц, вже буде на 4 дб тихішим за звук 800 Гц.

Протягом твору увесь набір отриманих тонів послідовно використовується 6 разів (загалом 1296 тонів). При кожному наступному проході набором частот, значення гучностей зсуваються на 1 крок вперед. В такий спосіб кожному звуку надається можливість виконати функцію основного.

Форма твору ред.

Studie I має характерну «вкладену» форму: прості тони (синусоїдні коливання) поєднуються у вертикальні групи тонів, або т.зв. мікстури тонів, які, своєю чергою, групуються в секвенції, а ті, далі, у структури.

Мікстури тонів, секвенції ред.

Мікстури складаються послідовно із наперед означеної «палітри» тонів (див. розділ Висота, гучність, тривалість), кожна по N тонів, де N відповідає значенням серії:

4 5 3 6 2 1 (серія груп)

Композитор зазначає:

Цей план зі сполучання [compounding] мікстур тонів із чистих тонів застосовується до формальної побудови цілого твору <...>, тобто із однієї серії груп ми отримуємо цілісну пропорцію усього твору. (Цит. за Stockhausen 1956, с. 5).

Іншими словами, перша група міститиме 4 тони, наступна — 5 і т. д. Перша секвенція — 4 групи тонів (мікстури тонів), перша структура — 4 секвенції. Наступна структура міститиме уже 5 секвенцій по 5 груп тонів, і т. д.

Подібно до «вкладеної» моделі групування елементів, композитор організовує й параметр гучності тонів. Значення гучностей, закладені в початковій серії тонів, є відносними до максимального значення гучності мікстури тонів, яка, своєю чергою, є відносною до гучності секвенції.

На обидвох рівнях гучність регулюється відповідно до значень:

№ Гучність
1 0 дб
2 -4 дб
3 -8 дб
4 -12 дб
5 -16 дб
6 -20 дб

Ці значення підпорядковуються серії:

3 4 2 1 6 5 (серія гучностей)

Таким чином перша група тонів (мікстура тонів) матиме максимальну гучність −8 дб (значення № 3), друга — −12 дб (№ 4), третя — 0 дб (значення № 1), і так далі. Слід пам'ятати, що для груп тонів ці значення є відносними до значень гучності секвенцій, які підпорядковані аналогічні організації гучностей з додатковою особливістю:

  • спершу звучить секвенція, у якій гучність відповідає гучності найголовнішої (тобто найгучнішої) «мікстури» всередині секвенції;
  • окрім цього звучить також «секвенція-відлуння» — повторення тієї ж секвенції з реверберацією; максимальна гучність цієї «секвенції-відлуння» підпорядковується серії гучностей (подана вище).

Кожна «мікстура тонів» має певний динамічний малюнок (т.зв. «обвідну»), який є одним із:

№ Схема Наявність реверберації
1 стала гучність —
2 стала гучність ✓
3 тиша → макс. гучність —
4 тиші → макс. гучність ✓
5 макс. гучність → тиша —
6 макс. гучність → тиша ✓

Ці малюнки чергуються відповідно до серії, і окрім груп тонів проектуються також на «секвенції-відлуння»:

4 2 3 5 6 1 (серія обвідних, серія структур)

Структури ред.

Кожна структура може бути організована одним з 6-х способів:

№ Розташування секвенцій Порядок тон-пауза Синхронізація секвенцій
1 горизонтально пауза, тон —
2 горизонтально тон, пауза —
3 вертикально пауза, тон початок разом
4 вертикально тон, пауза початок разом
5 вертикально пауза, тон кінець разом
6 вертикально тон, пауза кінець разом

Порядок тон-пауза визначає, в який спосіб буде розташовано звучання мікстури тонів в межах часового проміжку, відведеного для неї (див. розділ Тривалість).

Типи організації структур підпорядковано тій самій серії, що й типи обвідних гучностей (див. вище).

Важливою деталлю щодо структур є те, що кожна з них дублюється й паралельно звучить у «віддзеркаленні» до самої себе. Під «віддзеркаленням» мається на увазі транспозиція на певний інтервал, який характеризується серією:

(серія «віддзеркалень» структур)

Таким чином, «структура-дзеркало» № 1 звучатиме на малу дециму вище за оригінальну структуру, наступна — на терцію вище, і т. д. Композитор також зазначає, що він застосовує 5-разову пермутацію цієї серії. Втім, який саме алгоритм він має на увазі, важко встановити на основі наявних джерел.

Цікаві факти ред.

Як стверджує Робін Маконі, у творі є один тон, розміщений всупереч серіальній системі твору (частота цього тону — 108 Гц): цей звук композитор додав під впливом радісної звістки про народження доньки Суї 24 вересня 1953 року.

Примітки ред.

  1. Stockhausen. August 22nd 1928 – December 5th 2007 (хронологічний перелік творів композитора). Офіційна вебсторінка, присвячена Штокгаузену. 
  2. ↑ Krzysaniak б. р.
  3. цит. за Krzysaniak б. р.
  4. Stockhausen 1956, с. 16
  5. Skowron 1981, с. 18
  6. Maconie 2005, с. 130
  7. Skowron 1981, с. 20
  8. Skowron 1981, с. 22
  9. Skowron 1981, с. 23
  10. Maconie 2005, с. 131

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Studie I elektronnij muzichnij tvir Karlgajnca Shtokgauzena zavershenij ulitku 1953 roku v studiyi elektronnoyi muziki pri Zahidnonimeckomu radio v Kelni Studie I razom iz nastupnim elektronnim tvorom kompozitora Studie II zaznacheni pid 3 v katalozi tvoriv kompozitora Zagalna trivalist stanovit 9 hvilin 42 sekundi 1 Osnovnim zvukovim materialom Studie I ye t zv miksturi toniv otrimani shlyahom nakladannya sinusoyidnih kolivan odni na odnih organizovani ta ukladeni v chasi zgidno iz chitko oznachenoyu kompozitorom serialnoyu sistemoyu Zmist 1 Estetichne pidgruntya 2 Pochatkovij zvukovij material 2 1 Visota 2 2 Trivalist 2 3 Guchnist 3 Forma tvoru 3 1 Miksturi toniv sekvenciyi 3 2 Strukturi 4 Cikavi fakti 5 Primitki 6 DzherelaEstetichne pidgruntya red Studie I a zarazom i Studie II yak sama nazva pidkazuye ye etyudom tvorom doslidom 2 Uves zvukovij material Studie I otrimanij viklyuchno z dopomogoyu generatora sinusoyidnih kolivan yaki komponuyutsya u skladni zvuki t zv aditivnij sintez Shtokgauzena cikavila mozhlivist komponuvannya bezposeredno samih zvukiv tembriv ne spirayuchis na yakis gotovi elektrichni muzichni instrumenti na kshtalt trautoniuma Zgidno z teoriyeyu Fur ye bud yakij signal mozhna zapisati yak kombinaciyu periodichnih kolivan Same takim chinom diye sluh lyudini zvuki sprijmayutsya yak pevna konfiguraciya chastot hvil tobto periodichnih kolivan 2 Kompozitor zadav sobi zapitannya Kombinaciyi zvukovih hvil instrumentalnih zvukiv ta najriznomanitnishih shumiv piddayutsya analizu z dopomogoyu elektro akustichnoyi aparaturi chi ye mozhlivim v takomu vipadku dosyagnuti zvorotnogo procesu sintezuvati formi hvil zgidno z analitichnimi danimi Shob ce zdijsniti lt gt potribno vzyati za osnovu prosti hvili j poyednuvati yih u riznomanitni formi 3 V comu tvori kompozitor zastosovuye bagatorivnevu serialnu sistemu dlya vporyadkuvannya zvukovogo materialu yaka formuye yak zvukovu gammu tvoru tak i jogo formu a osnovnoyu odiniceyu ciyeyi sistemi ye chistij sinusoyidnij ton Ce zumovleno bazhannyam kompozitora za jogo vislovlyuvannyam uvesti cyu kompoziciyu v stan rivnovagi 4 Pochatkovij zvukovij material red Kompozitor virishiv pidporyadkuvati osnovni tri parametri yaki formuyut miksturi toniv visotu guchnist ta trivalist toniv yedinij seriyi Dlya cogo vin obrav serialnu sistemu u yakij isnuye centralna visota roztashovana v centri sluhovogo sprijnyattya na dumku kompozitora 1920 Gc chim bilshoyu ye vidstan bud yakogo tonu vid ciyeyi centralnoyi visoti v obidva boki tim menshoyu povinna stavati jogo guchnist i korotshoyu trivalist V takij sposib seriya zastosovana do visoti toniv avtomatichno vplivaye takozh na yihnyu guchnist i trivalist Visota red Usya palitra toniv Studie I pidporyadkovana takij seriyi proporcij abo intervaliv Proporciya Interval Napryamok1 12 5 displaystyle frac 12 5 nbsp mala decima 2 4 5 displaystyle frac 4 5 nbsp velika terciya 3 8 5 displaystyle frac 8 5 nbsp mala seksta 4 5 12 displaystyle frac 5 12 nbsp mala decima 5 5 4 displaystyle frac 5 4 nbsp velika terciya Cya seriya maye pevnu vnutrishnyu strukturu 5 znachennya 4 ta 5 ye obernenimi do znachen 2 ta 5 vidpovidno chiselniki znachen 1 2 i 3 a takozh znamenniki znachen 4 ta 5 ye kratnimi 4 takim chinom kozhne zi znachen seriyi ye sporidnenim iz proporciyeyu 5 4 displaystyle frac 5 4 nbsp yaka vidpovidaye netemperovanij terciyi 6 Kompozitor obiraye pochatkovij ton visotoyu 1920 Gc ta poslidovno zastosovuye do nogo obrani proporciyi Takim chinom vin otrimuye ryad iz 6 chastot 1920 800 1000 625 1500 1200 Gc tobto osnovnu seriyu visoti zvuku Dali vid kozhnogo zvuka ciyeyi seriyi kompozitor pochergovo vidgaluzhuye shoraz novu seriyu za timi zh proporciyami zdijsnyuye t zv permutaciyu Napriklad persha taka pohidna seriya mistit znachennya 800 333 417 260 625 500 Gc 800 Gc odnochasno drugij zvuk osnovnoyi seriyi Pislya cogo kozhna iz pohidnih serij pochergovo beretsya za osnovnu i vid yiyi zvukiv generuyutsya okremi pohidni seriyi V takij sposib kompozitor otrimuye 36 serij uzhe ne proporcij a fiksovanih znachen visoti zvuku kozhna z yakih mistit 6 chastot Najnizhchoyu chastotoyu ye znachennya 66 Gc yake na dumku kompozitora nablizhuyetsya do nizhnogo porogu sprijnyattya visoti zvuku Trivalist red Zalezhnist trivalosti tonu vid jogo visoti utvorena takim chinom maksimalna trivalist kozhnogo tonu v santimetrah magnitofonnoyi plivki dorivnyuye jogo chastoti podilenij na 10 Tvir buv realizovanij na plivci shvidkist yakoyi dorivnyuvala 76 2 sm sek Napriklad dlya tonu iz chastotoyu 1920 Gc bude vikoristano maksimalno 192 sm plivki i jogo chas zvuchannya ne perevishit 2 5 sek Faktichna trivalist kozhnogo tonu zalezhit vid proporciyi zvuk pauza v mezhah maksimalnoyi dovzhini Kozhen ton mozhe zvuchati vid 1 6 displaystyle frac 1 6 nbsp do 6 6 displaystyle frac 6 6 nbsp jogo maksimalnoyi trivalosti Cya proporciya regulyuyetsya seriyeyu 2 6 4 6 6 6 3 6 5 6 1 6 displaystyle frac 2 6 frac 4 6 frac 6 6 frac 3 6 frac 5 6 frac 1 6 nbsp seriya trivalostej Pri poyednanni toniv u miksturi toniv div nizhche trivalist usiyeyi grupi toniv viznachayetsya trivalistyu tonu yakij ye osnovnim i najguchnishim v cij grupi Guchnist red Parametri guchnosti regulyuyutsya na kilkoh rivnyah rivni prostih toniv rivni grup ta rivni poslidovnostej div rozdil Forma tvoru Na rivni toniv guchnist ye zalezhnoyu vid yihnoyi visoti zvuki viddaleni vid obranoyi centralnoyi chastoti sprijmayutsya tihishimi nizh ti yaki roztashovani blizko do ciyeyi chastoti Ce dosyagayetsya zavdyaki vlastivistyu sluhu zgidno z yakoyu jogo chutlivist padaye dlya nizkih chastot a takozh dlya nadto visokih Okrim togo ye rozmezhuvannya guchnostej v ramah serij yaksho osnovni zvuki seriyi zberigayut odnakovu guchnist to kozhen iz pohidnih zvukiv tobto zvukiv pohidnoyi seriyi yaka vidgaluzhuyetsya vid zvuka osnovnoyi ye na 4 db tihishim za poperednij Tak yaksho zvuk u 800 Gc nalezhit do zvukiv osnovnoyi seriyi j odnochasno ye pershim zvukom pohidnoyi to nastupnij zvuk ciyeyi pohidnoyi seriyi 333 Gc vzhe bude na 4 db tihishim za zvuk 800 Gc Protyagom tvoru uves nabir otrimanih toniv poslidovno vikoristovuyetsya 6 raziv zagalom 1296 toniv Pri kozhnomu nastupnomu prohodi naborom chastot znachennya guchnostej zsuvayutsya na 1 krok vpered V takij sposib kozhnomu zvuku nadayetsya mozhlivist vikonati funkciyu osnovnogo Forma tvoru red Studie I maye harakternu vkladenu formu prosti toni sinusoyidni kolivannya poyednuyutsya u vertikalni grupi toniv abo t zv miksturi toniv yaki svoyeyu chergoyu grupuyutsya v sekvenciyi a ti dali u strukturi Miksturi toniv sekvenciyi red Miksturi skladayutsya poslidovno iz napered oznachenoyi palitri toniv div rozdil Visota guchnist trivalist kozhna po N toniv de N vidpovidaye znachennyam seriyi 4 5 3 6 2 1 seriya grup Kompozitor zaznachaye nbsp Cej plan zi spoluchannya compounding mikstur toniv iz chistih toniv zastosovuyetsya do formalnoyi pobudovi cilogo tvoru lt gt tobto iz odniyeyi seriyi grup mi otrimuyemo cilisnu proporciyu usogo tvoru Cit za Stockhausen 1956 s 5 nbsp Inshimi slovami persha grupa mistitime 4 toni nastupna 5 i t d Persha sekvenciya 4 grupi toniv miksturi toniv persha struktura 4 sekvenciyi Nastupna struktura mistitime uzhe 5 sekvencij po 5 grup toniv i t d Podibno do vkladenoyi modeli grupuvannya elementiv kompozitor organizovuye j parametr guchnosti toniv Znachennya guchnostej zakladeni v pochatkovij seriyi toniv ye vidnosnimi do maksimalnogo znachennya guchnosti miksturi toniv yaka svoyeyu chergoyu ye vidnosnoyu do guchnosti sekvenciyi Na obidvoh rivnyah guchnist regulyuyetsya vidpovidno do znachen Guchnist1 0 db2 4 db3 8 db4 12 db5 16 db6 20 dbCi znachennya pidporyadkovuyutsya seriyi 7 3 4 2 1 6 5 seriya guchnostej Takim chinom persha grupa toniv mikstura toniv matime maksimalnu guchnist 8 db znachennya 3 druga 12 db 4 tretya 0 db znachennya 1 i tak dali Slid pam yatati sho dlya grup toniv ci znachennya ye vidnosnimi do znachen guchnosti sekvencij yaki pidporyadkovani analogichni organizaciyi guchnostej z dodatkovoyu osoblivistyu spershu zvuchit sekvenciya u yakij guchnist vidpovidaye guchnosti najgolovnishoyi tobto najguchnishoyi miksturi vseredini sekvenciyi okrim cogo zvuchit takozh sekvenciya vidlunnya povtorennya tiyeyi zh sekvenciyi z reverberaciyeyu maksimalna guchnist ciyeyi sekvenciyi vidlunnya pidporyadkovuyetsya seriyi guchnostej podana vishe Kozhna mikstura toniv maye pevnij dinamichnij malyunok t zv obvidnu yakij ye odnim iz Shema Nayavnist reverberaciyi1 stala guchnist 2 stala guchnist 3 tisha maks guchnist 4 tishi maks guchnist 5 maks guchnist tisha 6 maks guchnist tisha Ci malyunki cherguyutsya vidpovidno do seriyi i okrim grup toniv proektuyutsya takozh na sekvenciyi vidlunnya 4 2 3 5 6 1 seriya obvidnih seriya struktur Strukturi red Kozhna struktura mozhe buti organizovana odnim z 6 h sposobiv Roztashuvannya sekvencij Poryadok ton pauza Sinhronizaciya sekvencij1 gorizontalno pauza ton 2 gorizontalno ton pauza 3 vertikalno pauza ton pochatok razom4 vertikalno ton pauza pochatok razom5 vertikalno pauza ton kinec razom6 vertikalno ton pauza kinec razomPoryadok ton pauza viznachaye v yakij sposib bude roztashovano zvuchannya miksturi toniv v mezhah chasovogo promizhku vidvedenogo dlya neyi div rozdil Trivalist Tipi organizaciyi struktur pidporyadkovano tij samij seriyi sho j tipi obvidnih guchnostej div vishe Vazhlivoyu detallyu shodo struktur ye te sho kozhna z nih dublyuyetsya j paralelno zvuchit u viddzerkalenni do samoyi sebe Pid viddzerkalennyam mayetsya na uvazi transpoziciya na pevnij interval yakij harakterizuyetsya seriyeyu 8 12 5 4 5 8 5 5 12 5 4 5 8 displaystyle frac 12 5 frac 4 5 frac 8 5 frac 5 12 frac 5 4 frac 5 8 nbsp seriya viddzerkalen struktur Takim chinom struktura dzerkalo 1 zvuchatime na malu decimu vishe za originalnu strukturu nastupna na terciyu vishe i t d 9 Kompozitor takozh zaznachaye sho vin zastosovuye 5 razovu permutaciyu ciyeyi seriyi Vtim yakij same algoritm vin maye na uvazi vazhko vstanoviti na osnovi nayavnih dzherel Cikavi fakti red Yak stverdzhuye Robin Makoni u tvori ye odin ton rozmishenij vsuperech serialnij sistemi tvoru chastota cogo tonu 108 Gc cej zvuk kompozitor dodav pid vplivom radisnoyi zvistki pro narodzhennya donki Suyi 24 veresnya 1953 roku 10 Primitki red Stockhausen August 22nd 1928 December 5th 2007 hronologichnij perelik tvoriv kompozitora Oficijna vebstorinka prisvyachena Shtokgauzenu a b Krzysaniak b r cit za Krzysaniak b r Stockhausen 1956 s 16 Skowron 1981 s 18 Maconie 2005 s 130 Skowron 1981 s 20 Skowron 1981 s 22 Skowron 1981 s 23 Maconie 2005 s 131Dzherela red Mike Krzyzaniak Stockhausen s Studies I and II Arhiv originalu za 26 serpnya 2013 Procitovano 3 kvitnya 2013 Zbigniew Skowron Muzyka elektroniczna Karlheinza Stockhausena Okres prob i doswiadczen I Muzyka 1981 3 4 S 17 40 ISSN 0027 5344 Robin Maconie Other Planets The Music Of Karlheinz Stockhausen Scarecrow Press Incorporated 2005 Music history amp criticism Composers ISBN 9780810853560 Karlheinz Stockhausen Electronic Musical Composition No 2 Technical Translation Translated by D A Sinclair Ottawa National Research Council of Canada 1956 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Studie I amp oldid 37974554