Катран високошипий (Squalus altipinnis) — акула з роду Катран родини Катранові. Інша назва «західний високоплавцевий катран».
| Катран високошипий | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Хрящові риби (Chondrichthyes) |
| Ряд: | Катраноподібні (Squaliformes) |
| Родина: | Катранові (Squalidae) |
| Рід: | Катран (Squalus) |
| Вид: | Катран високошипий (S. altipinnis) |
| Біноміальна назва | |
| Squalus altipinnis Last, White & Stevens, 2007 |
Опис ред.
Загальна довжина досягає 59-60 см. Голова подовжена. Її довжина у 4,4-4,7 рази більше довжини ока. Морда коротка, трохи загострена. Відстань між очима у 1,5 рази менше відстані від ока до кінчика морди. Носові сильно роздвоєні. Рот широкий, зігнутий, в кутах, на верхній губі присутні невеликі губні борозни. У неї 5 пар зябрових щілин. Висота 5 зябрової щілини дорівнює 2,2-2,5% довжини тіла. Тулуб стрункий, обтічний. Грудні плавці широкі. Має 2 спинних плавця. Перший спинний плавець наділений вертикальним заднім краєм та помірно високим шипом перед плавцем. Задній плавець — глибокий увігнутий задній край. Його шип зігнутий, з широкою основою й досягає висоти плавця. Осьовий скелет налічує 114–120 хребців. Ширина в області черева складає до 10,6% довжина тіла акули. Хвостовий плавець має велику верхню лопать й слабко розвинену нижню. Анальний плавець відсутній.
Забарвлення спини темно-сіре. Черево має світліший відтінок. У хвостового плавця є світла облямівка по задньому краю.
Спосіб життя ред.
Тримається на глибинах між 220 та 510 м, біля шельфової зони материка, лагун. Доволі активна акула. Полює переважно біля дна, є бентофагом. Живиться ракоподібними, морськими черв'яками, головоногими молюсками, дрібною костистою рибою.
Це яйцеживородна акула.
Розповсюдження ред.
Мешкає в акваторії біля північно-західного узбережжя Австралії — трьох атолів Роулі Шоалз.
Джерела ред.
- W. White, R. D. Cavanagh & T. J. Lisney (2008). Squalus altipinnis [ 24 січня 2022 у Wayback Machine.]. IUCN Red List of Threatened Species. Version 2009.2. International Union for Conservation of Nature. Retrieved March 3, 2010.