www.wikidata.uk-ua.nina.az

Small Faces Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії Будь ласка допоможіть додаванням

Small Faces

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (вересень 2011)

Small Faces — британський гурт, утворений в червні 1965 року у Лондоні. До першого складу гурту входили: Стів Марріотт (Steve Marriott, 30 січня 1947, Лондон, Велика Британія — 20 квітня 1991, Аркеден, Велика Британія) — вокал, гітара; Джиммі Уїнстон (Jimmy Winston), справжнє ім'я Джеймс Ленгуїз (James Langwith, 20 квітня 1945, Лондон, Велика Британія) — орган, фортепіано; Ронні «Плонк» Лейн (Ronnie «Plonk» Lane, 1 квітня 1946, Лондон, Велика Британія) — вокал, бас та Кенні Джонс (Kenny Jones, 16 вересня 1948, Лондон, Велика Британія) — ударні.

На початку своєї кар'єри гурт уклав угоду з фірмою Дона Ардека «Contemporary Records», а ліцензію на видання платівок викупила фірма «Decca». Для першого синглу гурту була відібрана композиція Йена Семуелла «Whatcha Gonna Do About It?», яка спиралась на тему великого хіта Саломона Берка «Everybody Needs Somebody То Love». Цьому синглу вдалось увійти до британського Тор 20. У жовтні 1965 року Уїнстона замінив Йен Маклейган (Ian McLagan, 12 травня 1945, Хаунслоу, Велика Британія), який був членом формації Boz & The Boz People. На відміну від дебютного синглу, наступному «І Got Mine» не вдалось потрапити на топ-листи. Тоді Дон Арден вирішив ангажувати відомих композиторів Кенні Лінча та Морта Шумана, які написали для групи легкий хіт «Sha-La-La-La-Lee», що піднявся до першої трійки британського чарту. Власна композиція Марріотта та Лейна «Hey Girl» закріпила позицію The Small Faces, а черговий сингл «All Or Nothing» став найкращим хітом гурту і здобув собі звання класики британського білого соулу другої половини шістдесятих років. Повний життя твір «My Mind's Eye» продемонстрував зміну стилю, що було наслідком конфлікту гурту з фірмою.

На початку 1967 року гурт все ж вирішив свої проблеми з менеджером, однак після того, як Марріотт образив продюсера найпрестижиішого телевізійного шоу «Top Of The Pops», гурт позбавили права виступу у цій передачі. Останні два сингли для фірми «Decca» — «І Cant Make It» та «Patterns» — залишились без особливої уваги. Тим часом гурт змінив кількох менеджерів, остаточно уклавши угоду з менеджером The Rolling Stones та одночасно власником фірми «Immediate» Ендрю Олдхемом і пережила стилістичну метаморфозу, ставши квазі-психоделійною формацією. Насичений наркотичними видіннями твір «Here Comes The Nice» був попередником експериментального, дещо пародійного синглу «Itchycoo Park». Після здобуття статусу завсідника Тор 10, гурт повернувся до давнього блюзового звучання піснею «Tin Soldier», у якої додаткову вокальну партію виконала темношкіра співачка Пі Пі Арнольд. У черговому хіті «Lazy Sunday» відчувалося відлуння ідеології хіппі. Також у цьому ж самому стилі був витриманий альбом «Ogden's Nut Gone Flake», який злетів на вершину чарту і здобув кілька значних нагород за новаторський проект обкладинки.

До свого останнього синглу The Small Faces включили два твори: «The Universal», який став хітом, та «Afterglow Of Your Love». Влітку 1969 року Марріотт приєднався до гурту Пітера Фремптона The Herd, який після реформування складу змінив назву на Humble Pie. Пізніше гурт Smal Faces розпався, проте незабаром повернувся під назвою The Faces.

Успіх у сімдесятих роках перевиданих синглів «Itchycoo Park» та «Lazy Sunday» спонукали Марріотта, Джонса, Маклейгана і Ріка Уїллса (Rick Wills) — бас, зібратись знову і в червні 1976 року гурт під старою назвою The Small Faces відновив діяльність і записав кілька альбомів. 1977 року до гурту приєднався Джиммі Маккулоч (Jimmy McCuloch), однак після того, як у травні 1978 року Джонс прийняв пропозицію співпрацювати з The Who, гурт припинив своє існування. Рікі Уїллс став членом The Foreigner, а Марріотт почав виступати у лондонських пабах. На жаль, сольні роботи Марріотта не повернули йому успіху (1991 року він загинув під час пожежі у власному будинку). Ронні Лейн 1982 року захворів на розсіяний склероз, хворобу, яка не виліковується. 1986 року його приятелі Ерік Клептон, Джефф Бек, Джиммі Пейдж, Джо Кокер, Стів Вінвуд, Кенні Джонс та Пол Роджерс організували серію концертів, які присвятили Лейну, а прибутки від них перерахували до фонду «Action Research Into Mutiple Sclerosis».

Дискографія ред.

  • 1966: The Small Faces
  • 1967: From The Beginning
  • 1967: Small Faces
  • 1968: There Are But Four Small Faces
  • 1968: Odgen's Nut Gone Flake
  • 1969: The Autumn Stone
  • 1972: Early Faces
  • 1977: Rock Roots: The Smal Faces Singles Again
  • 1977: Playmates
  • 1977: The Small Faces Greatest Hits 1978: 78 In The Shade
  • 1980: For Your Delight
  • 1990: The Ultimate Collection
  • 1990: The Singles A's & B's

Стів Марріотт ред.

  • 1976: Marriott
  • 1984: Packet Of Three
  • 1989: Thirty Seconds To Midnight

Йен Маклейган (Ian McLagan) ред.

  • 1979: Troublemaker
  • 1981: Bump In The City

Ронні Лейн ред.

  • 1974: Anymore For Anymore (разом з власним гуртом Slim Chance)
  • 1975: Ronnie Lane & Slim Chance (разом з власним гуртом Slim Chance)
  • 1976: One For The Road (разом з власним гуртом Slim Chance)
  • 1976: Mahoney's Last Stand (разом з Ронні Вудом)
  • 1977: Rough Mix (разом з Літом Тауншендом)
  • 1980: See Me
  • 1990: Ronni Lane
Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (вересень 2011)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti veresen 2011 Small Faces britanskij gurt utvorenij v chervni 1965 roku u Londoni Do pershogo skladu gurtu vhodili Stiv Marriott Steve Marriott 30 sichnya 1947 London Velika Britaniya 20 kvitnya 1991 Arkeden Velika Britaniya vokal gitara Dzhimmi Uyinston Jimmy Winston spravzhnye im ya Dzhejms Lenguyiz James Langwith 20 kvitnya 1945 London Velika Britaniya organ fortepiano Ronni Plonk Lejn Ronnie Plonk Lane 1 kvitnya 1946 London Velika Britaniya vokal bas ta Kenni Dzhons Kenny Jones 16 veresnya 1948 London Velika Britaniya udarni Na pochatku svoyeyi kar yeri gurt uklav ugodu z firmoyu Dona Ardeka Contemporary Records a licenziyu na vidannya plativok vikupila firma Decca Dlya pershogo singlu gurtu bula vidibrana kompoziciya Jena Semuella Whatcha Gonna Do About It yaka spiralas na temu velikogo hita Salomona Berka Everybody Needs Somebody To Love Comu singlu vdalos uvijti do britanskogo Tor 20 U zhovtni 1965 roku Uyinstona zaminiv Jen Maklejgan Ian McLagan 12 travnya 1945 Haunslou Velika Britaniya yakij buv chlenom formaciyi Boz amp The Boz People Na vidminu vid debyutnogo singlu nastupnomu I Got Mine ne vdalos potrapiti na top listi Todi Don Arden virishiv angazhuvati vidomih kompozitoriv Kenni Lincha ta Morta Shumana yaki napisali dlya grupi legkij hit Sha La La La Lee sho pidnyavsya do pershoyi trijki britanskogo chartu Vlasna kompoziciya Marriotta ta Lejna Hey Girl zakripila poziciyu The Small Faces a chergovij singl All Or Nothing stav najkrashim hitom gurtu i zdobuv sobi zvannya klasiki britanskogo bilogo soulu drugoyi polovini shistdesyatih rokiv Povnij zhittya tvir My Mind s Eye prodemonstruvav zminu stilyu sho bulo naslidkom konfliktu gurtu z firmoyu Na pochatku 1967 roku gurt vse zh virishiv svoyi problemi z menedzherom odnak pislya togo yak Marriott obraziv prodyusera najprestizhiishogo televizijnogo shou Top Of The Pops gurt pozbavili prava vistupu u cij peredachi Ostanni dva singli dlya firmi Decca I Cant Make It ta Patterns zalishilis bez osoblivoyi uvagi Tim chasom gurt zminiv kilkoh menedzheriv ostatochno uklavshi ugodu z menedzherom The Rolling Stones ta odnochasno vlasnikom firmi Immediate Endryu Oldhemom i perezhila stilistichnu metamorfozu stavshi kvazi psihodelijnoyu formaciyeyu Nasichenij narkotichnimi vidinnyami tvir Here Comes The Nice buv poperednikom eksperimentalnogo desho parodijnogo singlu Itchycoo Park Pislya zdobuttya statusu zavsidnika Tor 10 gurt povernuvsya do davnogo blyuzovogo zvuchannya pisneyu Tin Soldier u yakoyi dodatkovu vokalnu partiyu vikonala temnoshkira spivachka Pi Pi Arnold U chergovomu hiti Lazy Sunday vidchuvalosya vidlunnya ideologiyi hippi Takozh u comu zh samomu stili buv vitrimanij albom Ogden s Nut Gone Flake yakij zletiv na vershinu chartu i zdobuv kilka znachnih nagorod za novatorskij proekt obkladinki Do svogo ostannogo singlu The Small Faces vklyuchili dva tvori The Universal yakij stav hitom ta Afterglow Of Your Love Vlitku 1969 roku Marriott priyednavsya do gurtu Pitera Fremptona The Herd yakij pislya reformuvannya skladu zminiv nazvu na Humble Pie Piznishe gurt Smal Faces rozpavsya prote nezabarom povernuvsya pid nazvoyu The Faces Uspih u simdesyatih rokah perevidanih singliv Itchycoo Park ta Lazy Sunday sponukali Marriotta Dzhonsa Maklejgana i Rika Uyillsa Rick Wills bas zibratis znovu i v chervni 1976 roku gurt pid staroyu nazvoyu The Small Faces vidnoviv diyalnist i zapisav kilka albomiv 1977 roku do gurtu priyednavsya Dzhimmi Makkuloch Jimmy McCuloch odnak pislya togo yak u travni 1978 roku Dzhons prijnyav propoziciyu spivpracyuvati z The Who gurt pripiniv svoye isnuvannya Riki Uyills stav chlenom The Foreigner a Marriott pochav vistupati u londonskih pabah Na zhal solni roboti Marriotta ne povernuli jomu uspihu 1991 roku vin zaginuv pid chas pozhezhi u vlasnomu budinku Ronni Lejn 1982 roku zahvoriv na rozsiyanij skleroz hvorobu yaka ne vilikovuyetsya 1986 roku jogo priyateli Erik Klepton Dzheff Bek Dzhimmi Pejdzh Dzho Koker Stiv Vinvud Kenni Dzhons ta Pol Rodzhers organizuvali seriyu koncertiv yaki prisvyatili Lejnu a pributki vid nih pererahuvali do fondu Action Research Into Mutiple Sclerosis Zmist 1 Diskografiya 1 1 Stiv Marriott 1 2 Jen Maklejgan Ian McLagan 1 3 Ronni LejnDiskografiya red 1966 The Small Faces 1967 From The Beginning 1967 Small Faces 1968 There Are But Four Small Faces 1968 Odgen s Nut Gone Flake 1969 The Autumn Stone 1972 Early Faces 1977 Rock Roots The Smal Faces Singles Again 1977 Playmates 1977 The Small Faces Greatest Hits 1978 78 In The Shade 1980 For Your Delight 1990 The Ultimate Collection 1990 The Singles A s amp B sStiv Marriott red 1976 Marriott 1984 Packet Of Three 1989 Thirty Seconds To MidnightJen Maklejgan Ian McLagan red 1979 Troublemaker 1981 Bump In The CityRonni Lejn red 1974 Anymore For Anymore razom z vlasnim gurtom Slim Chance 1975 Ronnie Lane amp Slim Chance razom z vlasnim gurtom Slim Chance 1976 One For The Road razom z vlasnim gurtom Slim Chance 1976 Mahoney s Last Stand razom z Ronni Vudom 1977 Rough Mix razom z Litom Taunshendom 1980 See Me 1990 Ronni LaneCya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2011 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Small Faces amp oldid 37924366