Лангур (Semnopithecus) — рід приматів фауни Старого Світу з родини Мавпові (Cercopithecidae) надродини Catarrhini (вузьконосі).
| Сірий лангур | |
|---|---|
| Чорноногий сірий лангур (S. hypoleucos) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Примати (Primates) |
| Підряд: | Haplorhini |
| Інфраряд: | Вищі примати (Simiiformes) |
| Родина: | Мавпові (Cercopithecidae) |
| Підродина: | Colobinae |
| Триба: | Presbytini |
| Рід: | Semnopithecus Desmarest, 1822 |
| Види | |
| див. текст | |
| Вікісховище: Semnopithecus |
Це територіальні тварини, що живуть у різних середовищах існування, від пустель до тропічних дощових лісів, від рівня моря до 4000 метрів на індійському субконтиненті. Вважаються священними тваринами у індусів. До недавна до роду належав один вид, Semnopithecus entellus, зараз визначають сім видів.
Вигляд ред.
Досить великі, стрункі тварини. Їх хутро сіре зверху, знизу білувате або оранжево-жовте. Чорне чи фіолетове обличчя голе й оточене білястим волоссям. Ці тварини можуть досягати довжини тіла 40-78 см; хвіст довший тіла і може вирости до 110 см. Вага до 23 кг.
Стиль життя ред.
Вони активні в основному вранці і ввечері, відпочиваючи у найгарячішу частину дня. Вони їдять рослинний матеріал, такий як листя, з додаванням фруктів, квітів і рослин. Вони витрачають значну частину часу на землі, але також можуть легко переміщатися по деревах. Живуть у великих змішаних групах від 5 до 125 тварин, але від 13 до 37 це норма. Групи мають ієрархію.
Види ред.
Відомо 7 сучасних видів роду Semnopithecus:
- Semnopithecus ajax (Лангур кашмірський)
- Semnopithecus dussumieri (Лангур південнорівнинний)
- Semnopithecus entellus (Лангур північнорівнинний)
- Semnopithecus hector (Лангур тарайський)
- Semnopithecus hypoleucos (Лангур чорноногий)
- Semnopithecus priam (Лангур чубатий)
- Semnopithecus schistaceus (Лангур непальський)
Посилання ред.
- Groves, C. (2005-11-16). У Wilson, D. E., and Reeder, D. M. (eds). (вид. 3rd edition). Johns Hopkins University Press. ISBN 0-8018-8221-4. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 31 січня 2009.
- Osterholz, Martin;Walter, Lutz and Roos, Christian (2008). . BMC Evolutionary Biology 8 (1): 58. doi:10.1186/1471-2148-8-58. Архів оригіналу за 10 жовтня 2008. Процитовано 31 січня 2009.
Джерела ред.
- Ronald M. Nowak. Walker's Primates of the World. — JHU Press, 1999. — Т. 1. — С. 160. — ISBN 0801862515.
- International Union for Conservation of Nature and Natural Resources [Архівовано 16 серпня 2013 у WebCite]
| Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |