Sad Wings of Destiny (англ. Сумні крила долі) — другий студійний альбом британської хеві-метал-групи Judas Priest, виданий в 1976 році. Вважається одним з найбільш впливових альбомів у металі, що визначив подальший розвиток жанру в цілому. У листопаді 1989 року платівка отримала статус «золотої» по сертифікації Американська асоціація компаній звукозапису
| Sad Wings Of Destiny | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Студійний альбом | ||||||
| Виконавець | Judas Priest | |||||
| Дата випуску | 23 березня 1976 | |||||
| Записаний | Rockfield Studios, Уельс | |||||
| Жанр | Хеві-метал | |||||
| Тривалість | 39:12 | |||||
| Мова | англійська | |||||
| Лейбли | Gull | |||||
| Продюсер | Jeffery Calvert, Max West & Judas Priest | |||||
| Хронологія Judas Priest | ||||||
|
Автором обкладинки альбому, яка називається «падший ангел», став художник Патрік Вудрофф (англ. Patrick Woodroffe).
Sad Wings of Destiny став останнім релізом Judas Priest на Gull Records. Після нього музиканти, які не отримували від лейбла жодної фінансової підтримки і були змушені самі фінансувати запис другого альбому, уклали контракт з CBS (нині Columbia Records).
Запис ред.
Виходячи з невдалого досвіду записи попереднього альбому вже на стадії підготовки до запису Sad Wings of Destiny музиканти відмовилися від співпраці з продюсером Роджером Бейн (англ. Rodger Bain), на заміну якому були запрошені Джеффрі Келверт (англ. Jeffery Calvert) і Макс Вест (англ. Max West). Вест (справжнє ім'я — Герант Г'юз Вин) та Келверт були до цього відомі роботою аж ніяк не з рок-музикантами: найвідомішим результатом їх спільної праці став хіт Сари Брайтман «I Lost My Heart To a Starship Trooper».
| Gull запропонували нам попрацювати з ними, — пояснював ситуацію Роб Галфорд. — Як група ми відчували, що тепер у нас накопичилося достатньо знань, щоб домогтися від нового запису необхідного результату. Плюс до всього Джефф і Макс розуміли, що ми готові піти в роботу з головою. Минулого разу було не зовсім так. |
Другою важливою зміною став відхід з групи ударника Джона Гінча та повернення Алана Мура.
| Алан повернувся з тієї ж причини, по якій ми вважали зміну продюсера необхідної, — пояснював Гелфорд. — Кожна починаюча група повинна постійно стежити за своїм прогресом, якщо хоче далі підвищувати свій рівень. |
Для запису альбому група відправилася в Уельс, в знамениту студію Rockfield. Однак і цього разу Gull Records виділили для запису вельми обмежений бюджет, що змусило музикантів переїхати з Rockfield в Morgan Studious в Лондоні. Про те часу К. К. Даунінг згадував з неприхованою сумом: «Ось ми і сиділи собі в самій відомої студії — поруч всякі Black Sabbath та UFO, а ми живемо на хлібі та воді».
У загальному рахунку Judas Priest провели за роботою над Sad Wings of Destiny чотири місяці — аж до липня 1975 року, вкладаючи в запис практично всі свої особисті заощадження. Альбом вийшов 23 березня 1976 року, принісши групі нових шанувальників та комерційний успіх.
Трек-лист ред.
| Side A | ||
|---|---|---|
| # | Назва | Тривалість |
| 1. | «Victim of Changes» | 7:47 |
| 2. | «The Ripper» | 2:50 |
| 3. | «Dreamer Deceiver» | 5:51 |
| 4. | «Deceiver» | 2:40 |
| Side B | ||
|---|---|---|
| # | Назва | Тривалість |
| 5. | «Prelude» | 2:02 |
| 6. | «Tyrant» | 4:28 |
| 7. | «Genocide» | 5:51 |
| 8. | «Epitaph» | 3:08 |
| 9. | «Island of Domination» | 4:32 |
Учасники запису ред.
Judas Priest ред.
- Роб Хелфорд — вокал
- К. К. Даунінг — гітари
- Гленн Тіптон — гітара, фортепіано , орган
- Ієн Гілл — бас
- Алан Мур — ударні
Продакшен ред.
- Продюсери: Джеффрі Калверт, Макс Вест і Judas Priest
- Звукоінженери: Джеффрі Калверт, Макс Вест та Кріс Цангарайдс
- Концепція обкладинки - Ніл Френч; Художник - Патрік Вудрофф
- Арт директор - Джон Паше
- Фотографії гурту: Лоренц Гуллаксен та Алан Джонсон
Примітки ред.
- Малкольм Доум. Класична колекція: Metal // Classic Rock : спецвипуск №1 (1970-е). — С. 42-43.
- ↑ Малкольм Доум. The Story Behind: Sad Wings of Destiny // Metal Hammer. — 2008. — № 1. — С. 86-89.