STS-93 відзначений 95-запуск "космічного корабля, 26-й запуск «Колумбія», і 21-й нічний запуск космічного корабля. Ейлін Коллінз стала першою жінкою трансфер-командувач на цьому польоті. Його основне корисне навантаження — рентгенівська обсерваторія Чандра. Це не було б також остання місія Колумбія до березня 2002 року. У цей проміжок часу Колумбія вибула з експлуатації на термін модернізації, і не літала до польоту STS-109. Запуск був спочатку запланований на 20 липня, але перерваний в Т-7 секунд. Успішний запуск польоту стався через три дні.
| STS-93 (95 політ шатл, 26 політ «Колумбія») | |
|---|---|
| Космічний корабель | Колумбія OV-102 |
| Тип космічного корабля | спейс-шатл |
| Екіпаж | 5 |
| Місце запуску | Кеннеді LC-39B |
| Дата запуску | 23 липня 1999 16:31 UTC |
| Місце посадки | Кеннеді SLF |
| Дата посадки | 28 липня 1999 03:20 UTC |
| Тривалість польоту | 4 діб 22 годин 50 хвилин |
| Кількість обертів | 80 |
| Апогей | 280 км |
| Перигей | 260 км |
| Орбітальний період | 90,0 |
| Нахил орбіти | 28,4 градусів |
| Пройдено відстань | 2 890 000 км |
| Пов'язані місії | |
Екіпаж ред.
В екіпажі шаттла четверо американських і один французький астронавт
- (НАСА): Айлін Коллінз (3) — командир ;
- (НАСА): Джеффрі Ешбі (1) — пілот ;
- (НАСА): Кетрін Коулмен (2) — фахівець польоту −1;
- (НАСА): Стівен Хоулі (5) — фахівець польоту −2, бортінженер;
- (CNES) : Мішель Тоніно (2) — фахівець польоту −3.
Параметри польоту ред.
- Маса апарату
- Вантажопідйомність — 22781 кг ;
- Нахил орбіти — 28,5 °;
- Період обертання — 90,0 хв ;
- Перигей — 260 км ;
- Апогей — 280 км.
Авторитетний американський космічний експерт з Гарвард- Смітсонівського центру астрофізики Джонатан Макдауелл в черговому номері свого «Космічного звіту» (англ. Jonathan's Space Report або JSR[en]) заявив, що офіційні дані про стартову і посадкову маси STS-93 некоректні. Згідно з його оцінками, стартова маса дійсно могла бути 122536 кг (таким чином, вона є найбільшою за 19 років польотів), але при заявленій вантажопідйомності не зрозуміло, куди поділося паливо, витрачене на маневрування при виведенні, корекції та сході з орбіти, маса скинутих за борт відходів.
Чандра ред.
Космічна рентгенівська обсерваторія «Чандра» (20 років обсерваторія була відома під ім'ям «AXAF», а 21 грудня 1998-го була офіційно перейменована на честь астрофізика Субраманьян Чандрасекара найпотужнішим рентгенівським телескопом у світі і займає третє місце в серії «Великих обсерваторій» НАСА (перші два місця займають «Хаббл» і гамма-обсерваторія Комптона відповідно).
Створення чутливого рентгенівського телескопа було задумано в 1976-у, проте саме проектування «AXAF» (англ. Advanced X - Ray Astrophysics Facility) почато тільки в 1978-у. За 20 років проект зазнав змін (у 1992-у, з метою зменшення витрат, проект AXAF був розділений на два менших за розміром КА), остаточна збірка була завершена 4 березня 1998. КА «Чандра» має довжину 11,8 м і діаметр — 4,27 м. Суха маса 4 790 кг (повна — 5 865 кг, включаючи 977 кг палива для бортової рухової установки і 4,5 кг газу для її наддуву). Апарат складається з трьох основних компонентів: службового борту, модуля наукових приладів і телескопа.
Під керівництвом замовника, Космічного центру Маршалла (MSFC), для управління і контролю над роботою обсерваторії в складі Смітсоніанської астрофізичної обсерваторії у Кембриджі (штат Массачусетс) були створені спеціальний науковий центр AXAF (англ. AXAF Science Center, ASC) і центр управління операціями (англ. Operations Control Center, OCC). Разом ASC і OCC утворюють єдиний Центр рентгенівської обсерваторії Чандра (англ. Chandra X - Ray Observatory Center, CXC).
Відділення «Чандра» відбулося 23 липня в 11:47 UTC, і в 13:47 КА успішно вийшов на орбіту.
Примітки ред.
- (3) — цифра в дужках показує число закінчених космічних польотів, включаючи цей, які вже здійснив даний член екіпажу
Посилання ред.
- STS-93 Deploys Chandra X — Ray Observatory [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite], опис місії на сайті НАСА. (англ.)
- STS- 93 (95) [ 14 травня 2011 у Wayback Machine.], опис місії на сайті Кеннеді (НАСА). (англ.)