SPARQL

SPARQL (рекурсивний акронім від англ. SPARQL Protocol and RDF Query Language) — мова запитів до даних, представлених по моделі RDF, а також протокол для передачі цих запитів і відповідей на них. SPARQL є рекомендацією консорціуму W3C і одною з технологій семантичної павутини. Представлення SPARQL-точок доступу (SPARQL endpoint) є рекомендованою практикою при публікації даних у всесвітній павутині.

SPARQL
Парадигма	Мова запитів
Дата появи	2008; 15 років тому (2008)
Розробник	W3C
Останній реліз	1.1 (21 березня 2013; 10 років тому (2013-03-21))
Основні реалізації	Jena^[en], OpenLink Virtuoso^[en] AllegroGraph^[en]
Звичайні розширення файлів	.rq
Вебсайт	www.w3.org/TR/sparql11-query/
SPARQL у Вікісховищі

Загальна схема запиту

Загальна схема SPARQL-запиту має такий вигляд:

 PREFIX foo: <http://example.com/resources/> # префіксні оголошення FROM ... # джерела запиту SELECT ... # пункт результату WHERE {...} # критерії запиту ORDER BY ... # модифікатори запиту 

Де:

• Префіксні оголошення служать для скорочення універсальних ідентифікаторів ресурсу (URI).
• Джерела запиту визначають, які RDF графи запитуються.
• Пункт результату повертає набір даних (вибірку), які задовольняють критеріям запиту.
• Критерії запиту визначає, що запитувати в базовому наборі даних
• Модифікатори запиту обмежують, упорядковують, і інакше перетворюють результати запиту.

Переваги

SPAQRL дозволяє користувачам писати глобально однозначні запити. Наприклад, наступний запит повертає імена й адреси кожної людини у світі:

PREFIX foaf: <http://xmlns.com/foaf/0.1/> SELECT ?name ?email WHERE { ?person a foaf:Person . ?person foaf:name ?name . ?person foaf:mbox ?email . } 

Наведені параметри використовуються для опису людини, включеної до FOAF. Це ілюструє бачення Семантичної павутини як єдиної великої бази даних. Кожний ідентифікатор у SPARQL, URI, глобально однозначний, на відміну від «e-mail» або «email», які звичайно використовуються в SQL.

Цей запит може бути розподілений на декілька кінцевих точок SPARQL, різних комп'ютерів, і збір результатів здійснюється процедурою, відомою як федеративний пошук^[en].

Форми запитів

Мова SPARQL визначає чотири варіанта запитів для різних цілей:

SELECT запит

CONSTRUCT запит

ASK запит

DESCRIBE запит

Кожна з цих форм запиту включає в себе блок WHERE, щоб обмежити запит, хоча у випадку запиту DESCRIBE — WHERE не є обов'язковим.

Ключові слова

Нижче наведена частина часто використовуваних ключових слів в SPARQL запитів. Повний список є в офіційній документації [Архівовано 2 червня 2012 у WebCite].

PREFIX — слугує для скорочення URI.

OPTIONAL — визначає необов'язковий шаблон.

GRAPH — за допомогою нього формують запит, який застосовує шаблон до іменованих графів.

DISTINCT — вказує, що кожне рішення у відповіді на запит буде унікальним.

LIMIT — задає максимальну кількість виведених результатів.

OFFSET — дозволяє не показувати в результаті перші n рішень.

ORDER BY — дозволяє відсортувати результат за збільшенням (ASC()) або спаданням (DESC()).

Інші мови запитів до RDF

• DQL — заснована на XML, запити і результати виражаються в DAML+OIL;
• N3QL — заснована на Нотації 3;
• R-DEVICE;
• RDFQ — заснована на XML;
• RDQ — схожа на SQL;
• RDQL — схожа на SQL;
• SeRQL — схожа на SQL, близький до RDQL;
• Versa — має компактний синтаксис (не SQL), виключно для 4Suite (мова Python).

Версії

SPARQL 1.0 став стандартом у січні 2008 и включав:

SPARQL 1.1 є актуальною версією і включає:

Приклад

Інший приклад SPARQL запитів: «Знайти дати виходу серій усіх сезонів серіалу „Клан Сопрано“»:

PREFIX dbpo: <http://dbpedia.org/ontology/> SELECT * WHERE { ?e dbpo:series <http://dbpedia.org/resource/The_Sopranos> . ?e dbpo:releaseDate ?date . ?e dbpo:episodeNumber ?number . ?e dbpo:seasonNumber ?season . } ORDER BY DESC(?date) 

Змінні позначаються префіксом «?» або «$». Щоб зробити запити короткими, SPARQL дозволяє визначати префікси й основні URI способом, схожим Turtle. У цьому запиті префікс «dbpo» означає «http://dbpedia.org/ontology/».

SPARQL-точка доступу

SPARQL-точка доступу або SPARQL-endpoint — це служба сумісна з SPARQL. SPARQL-endpoint дозволяє користувачу запитати базу знань (вводити його запити). Запит обробляється і повертає результат в різних форматах. Таким чином, SPARQL-точки доступу задумані як сервіс, який забезпечує нормальний інтерфейс до бази знань .

Розрізняють два види точок доступу: загального призначення і локального.

Точки доступу загального призначення можуть виконувати запити до будь-яких вказаних RDF-документів, які знаходяться в Мережі. А локальні точки доступу можуть отримувати дані тільки від одного ресурсу.

Приклад, щоб зрозуміти зміст точки доступу: .

Список існуючих SPARQL-точок доступу: список [ 16 березня 2012 у Wayback Machine.].

Автоматичне виконання запитів

На даний момент для ряду мов програмування існує можливість викликати SPARQL-запити, існують інструменти, які дозволяють підключати і в напівавтоматичному режимі будувати SPARQL-запити для точки доступу SPARQL, наприклад ViziQuer.

Примітки

1. Hebeler, John; Fisher, Matthew; Blace, Ryan; Perez-Lopez, Andrew (2009). Semantic Web Programming. Indianapolis, Indiana: John Wiley & Sons. с. 406. ISBN 978-0-470-41801-7. 
2. . Архів оригіналу за 11 лютого 2010. Процитовано 29 березня 2017. 
3. https://www.w3.org/TR/rdf-sparql-query/#mediaType

Див. також

• Вікідані
  • https://query.wikidata.org [ 7 листопада 2016 у Wayback Machine.] — інструмент будування SPARQL-запитів
  • Вікідані:Підручник із SPARQL
• Сервіс запитів SPARQL

Посилання

• SPARQL Query Language for RDF [Архівовано 2 червня 2012 у WebCite] (англ.) — специфікація мови запитів SPARQL
• Structure of a SPARQL Query — структура SPARQL запиту
• SPARQL Protocol for RDF [ 20 березня 2012 у Wayback Machine.] (англ.) — специфікація протоколу SPARQL.