Ro-112 – підводний човен Імперського флоту Японії, який брав участь у Другій Світовій війні.
| Історія | |
|---|---|
| Японія | |
| Назва: | Ro-112 |
| Будівник: | верф Kawasaki у Танагаві, добудова на верфі Kawasaki у Кобе |
| Закладений: | 20 червня 1942 |
| Спуск на воду: | 25 березня 1943 |
| На службі: | 14 вересня 1943 |
| Доля: | 11 лютого 1945 потоплений у Лусонській протоці |
| Основні характеристики | |
| Клас і тип: | Підводний човен класу Ro-100 (тип KS) |
| Водотоннажність: | 611 над водою, 795 при зануренні |
| Довжина: | 60,9 м |
| Ширина: | 6 м |
| Осадка: | 3,5 м |
| Двигуни: |
|
| Швидкість: | 14,2 вузла (над водою), 8 вузлів (при зануренні) |
| Дальність плавання: | 6500 км при швидкості 12 вузлів (над водою) |
| Максимальна глибина: | 75 м |
| Екіпаж: | 38 |
| Озброєння: |
|
Ro-112 заклали на верфі компанії Kawasaki у Танагаві (околиця Осаки), а після спуску провели добудову на верфі Kawasaki у Кобе. У грудні 1943-го по завершенні тренувань корабель включили до 30-ї дивізії підводних човнів, яка вела бойові у Південно-Східній Азії.
26 грудня 1943-го Ro-112 вирушив з Куре до Сурабаї (схід острова Ява), а 19 січня 1944-го вийшов на перше бойове патрулювання у австралійських водах. Тут йому не вдалось досягнути жодних успіхів і в середині лютого човен повернувся у Сурабаю. В березні 1944-го човен здійснив ще один безрезультатний вихід з Сурабаї.
Ще під час другого походу Ro-112 перевели до 51-ї дивізії підводних човнів, яка вела бойові дії у Океанії. 11 – 20 квітня 1944-го, після завершення короткочасного ремонту в Сурабаї, корабель прослідував на острів Сайпан (Маріанські острова). З 24 квітня по 6 травня Ro-112 виходив звідси для бойового патрулювання між Новою Гвінеєю та атолом Вулеаї (західні Каролінські острова).
15 травня 1944-го Ro-112 вирушив у похід в межах створення завіси підводних човнів між атолом Трук та островами Адміралтейства на можливому шляху ворожого руху до Палау (раніше важливий транспортний хаб на заході Каролінських островів, який тепер входив до головного захисного поясу Імперії). Наступної доби американська розвідка перехопила і розшифрувала повідомлення про створення зазначеної завіси, після чого для полювання на японські підводні човни з Гуадалканалу вийшли три ескортні есмінці. Їм вдалось потопити більшість субмарин зі складу завіси, проте Ro-112 вцілів і 8 червня прибув на Трук у центральній частині Каролінських островів (тут ще до війни створили головну базу японського ВМФ у Океанії, проте в лютому 1944-го вона була розгромлена унаслідок потужного рейду авіаносного з’єднання і тепер перебувала у блокаді та використовувалась передусім підводними човнами).
З 14 по 27 червня 1944-го Ro-112 безрезультатно виходив для бойового патрулювання у напрямку Філіппінського моря (саме в цей час союзники розпочали атаку на Маріанські острова, які розглядались японським командуванням як складова головного захисного периметру Імперії), а 7 – 17 липня прослідував з Трука до метрополії.
В серпні 1944-го 51-шу дивізію розформували, а Ro-112 на певний час задіяли як навчальний корабель у ескадрі підводних човнів Куре.
23 жовтня 1944-го, після початку десантної операції союзників на Філіппінах, Ro-112 вийшов на бойове патрулювання в районі на схід від зазначеного архіпелагу. Тут він не досягнув жодних успіхів та 21 листопада прибув до Мако (база японського ВМФ на Пескадорських островах у південній частині Тайванської протоки). 30 листопада Ro-112 знову вийшов у похід до східного узбережжя філіппінського острова Лусон, але і на цей раз не зміг досягнути чогось та 28 грудня прибув до Куре.
22 січня 1945-го човен у черговий раз вирушив з Куре до Філіппін, на цей раз у район на захід від Лусона (за два тижні до того американці вже висадились на західному узбережжі в затоці Лінгайєн). 4 лютого Ro-112 та ще три інші японські субмарини отримали наказ евакуювати групу пілотів з північного завершення острова Лусон. Спершу 7 лютого Ro-112 зайшов у Такао (наразі Гаосюн на Тайвані) щоб вивантажити запасні торпеди та снаряди для палубної гармати, а 9 лютого рушив до Лусону. Надвечір 11 лютого в Лусонській протоці поблизу острова Камігуїн американський підводний човен «Батфіш» виявив радаром ціль, а за три чверті години встановив візуальний контакт із підводним човном, що знаходився на поверхні дещо більш ніж за один кілометр. Ще за кілька хвилин виявлений човен занурився. Втім, невдовзі акустик «Батфіаш» повідомив про звук продування баластних цистерн, а потім радар знову захопив ціль на відстані у вісім кілометрів. Після годинного переслідування «Батфіш», який на той час занурився на глибину, що давала можливість користуватись радаром, дав залп чотирма торпедами з дистанції лише 0,8 км. Одна з торпед потрапила у ціль та потопила Ro-112, який загинув разом з усім екіпажем із 61 особи. Можливо також відзначити, що дещо більш ніж за добу по тому все той же «Батфіш» потопить підводний човен Ro-113.
Примітки ред.
- Imperial Submarines. www.combinedfleet.com. Процитовано 14 грудня 2022.